Библиотечный каталог авторефератов Украины

Хімічний склад м’яса та внутрішніх органів

Хімічний склад найдовшого м’яза спини є одним із показників якості м’якоті туші (Табл. 6). Дані досліджень свідчать про деякі відмінності у співвідношенні вологи, сухої речовини, білка, жиру та попелу у бугайців різних генотипів. У 6-місячному віці у тварин першої групи був найбільший вміст вологи, найменший – сухої речовини, білка, жиру та попелу. Різниця за вмістом вологи та сухої речовини між І і ІІ групою становила 3,0 % (Р<0,01), за вмістом білка – 2,53 (Р<0,01), жиру – 0,43 та попелу – 0,04%, між І та ІІІ групою – відповідно 2,37 (Р<0,10), 2,10 (Р<0,10), 0,20 і 0,07%, між І і ІV групою – 2,10 (Р<0,001); 2,40 (Р<0,001); 0,03 та 0,07%, між І і V – 26,0 (Р<0,01), 2,60 (Р<0,001), 0,07; 0,04 та між І і VI – 1,80 (Р<0,002); 1,76 (Р<0,001), 0,07; 0,11%. У 12-місячному віці найменший вміст вологи був у бугайців першої групи, різниця між І і ІІ групою становила 0,63, І і ІІІ – 0,93 та І і ІV – 1,63 % (Р<0,05), І і V – 1,20 та І і VI – 1,33%. За вмістом сухої речовини тварини першої групи переважали другу на 0,63, третю – на 0,93, четверту – на 1,63 % (Р<0,05), п’яту на 1,20 та шосту на 1,33%. За вмістом білка бугайці першої та другої групи переважали тварин третьої, четвертої, п’ятої та шостої груп. Між першою та другою групами різнниці не встановлено, між І і ІІІ різниця складала 0,87 %, І і ІV – 1,40 % (Р<0,10) І і V – 0,90 та І і VI – 1,07%. За вмістом жиру між ІІ і І групою різниця становила 0,34 % (Р<0,05), ІІ і ІІІ – 0,40 (Р<0,01), ІІ і ІV – 0,60 % (Р<0,001) , ІІ і V – 0,63 (Р<0,001) та ІІ і VI – 0,70 (Р<0,001). За вмістом попелу суттєвої різниці між групами не виявлено.

У 12-місячному віці в порівнянні із 6-місячним у бугайців першої групи вміст вологи у найдовшому м’язі спини зменшився на 4,63 % (Р<0,001), у бугайців другої групи – на 1,0 %, третьої – на 1,33, четвертої – на 0,5 %, п’ятої – на 0,9% та шостої – на 1,5 (Р<0,10) сухої речовини збільшився – відповідно на 4,63 (Р<0,001), 1,0; 1,33; 0,5; 0,93 та 1,50 (Р<0,10).

У 15-місячному віці найменший вміст вологи та найбільший вміст сухої речовини був у тварин першої групи. Різниця між І і ІІ групою за вмістом вологи складала 1,6 % (Р<0,05), І і ІІІ – 1,9 % (Р<0,10), І і ІV – 2,6 % (Р<0,01), І і V – 2,10 (Р<0,05) та І і VI – 2,30 за вмістом сухої речовини – відповідно 1,60 (Р<0,05), 1,90 (Р<0,10), 2,60 % (Р<0,01), 2,10 (Р<0,05) та 2,30 (Р<0,02). За вмістом білка різниця між І і ІІ групою становила 2,07 % (Р<0,05), між І і ІІІ – 2,20 (Р<0,05), І і ІV – 2,60 (Р<0,01), І і V – 2,0 (Р<0,05) та І і VI – 2,20 (Р<0,02). За вмістом жиру різниця між ІІ і І групою становила 0,40 %, ІІ і ІІІ – 0,20 % та ІІ і ІV – 0,50 % (Р<0,10), ІІ і ІV – 0,60 (Р<0,001) та ІІ і VІ – 0,70 (Р<0,001). За вмістом попелу суттєвої різниці між дослідними групами бугайців не встановлено.

6. Хімічний склад найдовшого м’яза спини бугайців різних генотипів

За хімічним складом внутрішніх органів між бугайцями різних генотипів встановлена значна різниця. З віком у бугайців всіх генотипів у внутрішніх органів зменшується кількість вологи, збільшується вміст сухої речовини, білка та жиру. У бугайців різних генотипів ці зміни проходять неоднаково. Встановлено, що у м’ясі бугайців першої групи був найбільший вміст цезію-137, які в третій зоні радіоактивного забруднення на протязі 8-9 місяців знаходилися на лугових заболочених пасовищах.

Трансформація (біоконверсія) поживних речовин корму в організмі тварин

Результати досліджень показують, що бугайці першої групи за валовим вмістом сухих речовин і білка та другої – за вмістом жиру в туші значно переважали тварин інших груп. Вихід основних поживних речовин на 1 кг живої маси в організмі піддослідних бугайців різних генотипів  з віком суттєво змінюється. З 6- до 12-місячного віку у тварин першої групи вихід сухої речовини на 1 кг живої маси збільшився на 44,55 г або на 41,36 %, білка – на 31,18 г або на 34,82 %, жиру – на 12,31 г або на 96,62 %, попелу – на 1,07 г або на 19,78 %  і  енергії –  на  1,0 МДж або

7. Конверсія поживних речовин корму бугайцями різних генотипів, %

на 46,30 %, у тварин другої групи – відповідно на 20,11 і 16,58; 15,46 і 15,54; 4,82 і 30,39; 0,43 і 12,62 та 0,45 г і 18,15 %, третьої групи – 20,07 і 17,74; 13,43 і 14,32; 6,20 і 44,67; 0,54 і 9,8; 0,42 і 18,34 %, четвертої групи – на 16,99 і 15,47; 10,55 і 11,49; 5,73 і 45,12; 0,73 і 13,75 та 0,43 і 20,19, п’ятої – на 24,40 і 22,92; 15,46 і 17,29; 7,91 і 65,92; 1,03 і 20,48; 0,46 і 21,70, шостої – на 23,01 і 22,06; 14,82 і 16,94; 66,99 і 59,54; 1,21 і 24,01 та 0,50 і 24,15. З 6- до 15-місячного віку у бугайців першої групи вихід сухої речовини на 1 кг живої маси збільшився на 59,76 г або на 55,48 %, білка – на 41,89 г або на 46,78 %, жиру – на 17,24 г або на 135,32%, попелу – на 0,65 або на 38,48 % і енергії – на 1,51 МДж або на 69,91 %, другої групи – відповідно на 34,44 і 28,39; 20,15 і 20,26; 13,94 і 87,89; 0,74 і 13,21; 0,92 і 37,10, третьої – на 31,17 і 27,55; 17,19 і 18,33; 13,03 і 93,88; 0,65 і 11,82; 0,84 і 36,68, четвертої – на 26,48 і 24,11; 15,51 і 16,89; 10,88 і 85,67; 0,69 і 12,99 та 0,77 г і 36,15%, п’ятої – на 31,67 і 27,95; 19,52 і 21,83; 11,23 і 93,58; 0,91 і 18,09 та 0,81 і 38,21, шостої групи – на 30,05 і 28,82; 20,54 і 23,48; 8,19 і 69,76; 1,33 і 26,39 та 0,72 і 34,78%.

Тварини першої групи (Табл. 7) краще використовували поживні речовини в порівнянні з ровесниками ІІІ та ІV-VІ груп. Коефіцієнт конверсії протеїну та обмінної енергіїв 12- і 15-місячному віці у тварин І і ІІ групи був відповідно вищий на 0,99-1,77 і 0,59-1,02 % в порівнянні з тваринами ІІІ та VІ, V і VІ групи. З віком у піддослідних бугайців майже не змінювався коефіцієнт конверсії сухої речовини, а у тварин І і ІІ групи коефіцієнт конверсії протеїну та обмінної енергії дещо підвищився.

Морфологічні й біохімічні показники крові та природної резистентності

Морфологчні та біохімічні показники крові у бугайців дослідних груп в усі вікові періоди були в межах фізіологічної норми. Вміст у крові бугайців різних генотипів ферментів переамінування (АСТ і АЛТ) з віком тварин змінювався незначно. Не встановлено суттєвої різниці також і між окремими групами бугайців. Такі незначні зміни за цими показниками крові можна, мабуть, пояснити тим, що у всі вікові періоди у всіх групах бугайців були одержані однаково високі середньодобові прирости (760-800 г). Вміст загального білка та альбумінів у крові бугайців різних генотипів з віком тварин збільшується. Вміст глобулінів змінювався несуттєво. Встановлено вікові зміни в концентрації фракцій глобулінів. До 12-місячного віку у бугайців різного генотипу кількість глобулінів, альфа-глобулінів та бета-глобулінів збільшується і дещо знижується до 15-місячного віку. Фагоцитарна активність, фагоцитарний індекс та фагоцитарне число з віком тварин збільшується, кількість Т- і В-лейкоцитів зменшується, а за показниками лейкограми між дослідними групами суттєвої різниці не встановлено. Найбільш високими показниками природної резистентності у 15-місячному віці характеризувалися бугайці І групи. Встановлені позитивні значні коефіцієнти кореляції з морфологічними, біохімічними показниками крові, ферментами АЛТ і АСТ і показниками природної резистентності з середньодобовими приростами.

ВИСНОВКИ

1. Вивчено закономірності росту та розвитку, особливостей екстер’єру і інтер’єру та формування м’ясної продуктивності у бугайців різних генотипів в онтогенезі.
2. Встановлено, що ріст та розвиток тварин різних генотипів у різні вікові періоди відбувається нерівномірно. Від народження до 15-місячного віку жива маса у бугайців абердин-ангуської породи збільшилася в 16,32-16,62 раза, помісей чорно-ряба х абердин-ангуси – в 14,86 та чорно-рябо + голштинських помісей різної кровності – в 13,30-13,99 раза.
3. Відносна інтенсивність росту живої маси у бугайців з віком знижується. Найбільшою вона виявилася у піддослідних тварин до 3-місячного віку. Інтенсивність росту бугайців у висоту, довжину, ширину та глибину у різні вікові періоди відбувається неоднаково. У всі вікові періоди піддослідні бугайці різних генотипів характеризувалися компактною будовою тіла, мали широкий і глибокий тулуб, добре розвинену грудну клітку, добре виповнену задню третину тулуба, характерну для тварин з міцною конституцією і потенційно високою м’ясною продуктивністю.
4. За результатами контрольних забоїв бугайців різних генотипів встановлено, що основні показники м’ясної продуктивності у тварин різних генотипів з віком збільшуються. Найвищий вихід маси туші і забійна маса були у бугайців абердин-ангуської породи. Вихід маси туші у тварин абердин-ангуської породи у 6-місячному віці становив 57,70-58,22%, у 12-місячному – 58,44-60,30 і 15-місячному – 62,29-62,52%, а у помісей чорно-ряба х голштинська різної “кровності” – відповідно 54,90-55,97, 56,07-57,18 та 58,39-58,86%.
5. У бугайців різних генотипів з віком змінюється співвідношення між м’якотю кістками та сухожилками. Питома вага м’якоті у туші бугайців абердин-ангуської породи у 6-місячному віці становила 70,48-71,49, у 12-місячному – 81,35-82,79 та 15-місячному – 81,35-82,08%, а помісей чорно-ряба х голштинська різної “кровності” – відповідно 66,20-67,36; 77,17-77,70 та 77,05-77,95%.
6. Індекси оцінки м’ясної продуктивності з віком бугайців зростають. Найвище за індексами оцінки м’ясності оцінюється продуктивність абердин-ангуських бугайців і найнижчі показники виявлені у помісей чорно-рябої породи з голштинською.
7. Абсолютна маса внутрішніх органів як у чистопородних абердин-ангусів, так і у помісей чорно-ряба х абердин-ангуси та чорно-ряба х голштини з віком тварин збільшується. Відносна абсолютна маса внутрішніх органів у бугайців різних генотипів у різні вікові періоди змінюється неоднаково.
8. Результати досліджень показують, що найбільш інтенсивне формування шкіри за масою та промірами у бугайців різних генотипів проходить до 12-місячного віку, а після цього – знижується.
9. Встановлено, що з віком тварин у м’ясі та у всіх внутрішніх органах зменшується кількість вологи, підвищується вміст сухої речовини, білка та жиру. У бугайців різних генотипів ці зміни проходять неоднаково.
10. Найвищі середньомісячні прирости сухої речовини, жиру та калорійності у туші та їстівних частинах тіла були у бугайців всіх генотипів з 12- до 15-місячного віку, а за виходом сухої речовини, білка і жиру у їстівних речовинах у всіх вікових періодах тварини абердин-ангуської породи значно переважали аналогів помісей чорно-рябої з абердин-ангуською та чорно-рябою з голштинською породою. Встановлено, що вихід основних поживних речовин на 1 кг живої маси в організмі піддослідних бугайців різних генотипів з віком тварин суттєво збільшується.
11. Тварини першої та другої групи (абердин-ангуська порода) краще використовували поживні речовини корму в порівнянні з ровесниками ІІІ групи (помісі чорно-ряба + абердин-ангуська) та ІV-VI груп (помісі різної “кровності” чорно-ряба + голштинська). Коефіцієнт конверсії сухої речовини у бугайців І і ІІ групи у 6-місячному віці становив 2,08-2,25%, протеїну – 15,34-16,80 та обмінної енергії – 3,98-3,99%, ІІІ – відповідно 2,13; 16,11 і 3,74 та ІV-VI – 2,02-2,04; 15,42-15,84 і 3,48-3,52%, у 12-місячному віці у тварин І-ІІ групи – відповідно 2,02-2,18; 16,44-16,86 і 4,04-4,36; ІІІ – 2,07; 15,87; 3,77 та ІV-VI – 1,99-2,07; 15,33-15,74 і 3,66-3,70% та у 15-місячному віці у тварин І-ІІ групи – відповідно 2,01-2,04; 16,42-16,86 і 4,18-4,67; ІІІ – 1,90-15,53 і 3,92 та ІV-VI – 1,79-1,81; 15,09-15,38 і 3,54-3,71%.
12. Між бугайцями різних генотипів за морфологічними та біохімічними показниками крові суттєвої різниці не встановлено. Бугайці різних генотипів мали високу пристосованість до умов зовнішнього середовища. Фагоцитарна активність, фагоцитарний індекс, фагоцитарне число з віком тварин збільшується, кількість Т- та В-лімфоцитів зменшується, а за показниками лейкограми між дослідними групами суттєвої різниці не встановлено.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. У господарствах зони Полісся для створення галузі м’ясного скотарства низькопродуктивних корів та телиць української чорно-рябої молочної породи доцільно осіменяти спермою абердин-ангуських бугаїв.
2. Для збільшення виробництва яловичини, покращення її якості та створення галузі м’ясного скотарства помісних тварин необхідно вирощувати на рівні 800-900 грамів середньодобових приростів.
3. З метою підвищення м’ясної продуктивності помісних тварин вирощувати за технологією м’ясного скотарства.

          СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Сірацький Й.З., Данилків Я.Н., Данилків О.М., Федорович Є.І., Меркушин В.В., Мельник Ю.Ф., Чуприна О.П., Кадиш В.О., Любинський О.І. Екстер’єр молочних корів: перспективи оцінки і селекції. – Київ: Науковий світ, 2001. – 146 с. (Дисертант підготовив і проаналізував матеріал по екстер’єру тварин господарств Рівненської області).
2. Сірацький Й.З., Пабат В.О., Федорович Є.І., Кадиш В.О., Чуприна О.П., Любинський О.І. Селекційно-генетичні та біологічні особливості абердин-ангуської породи в Україні. – Київ: Науковий світ, 2002. – 203 с. (Самостійні 2 глави по темі дисертації “Формування м’ясної продуктивності” і “Біоконверсія корму”).
3. Чуприна О., Спека С. М’ясне скотарство – перспективна галузь Рівненського Полісся. // Тваринництво України. – 1998. - №5. – С. 16-17. (Дисертант зібрав матеріал і провів їх аналіз).
4. Чуприна О.П., Сірацький Й.З. Вікова динаміка морфологічного складу крові у бугайців абердин-ангуської породи // Вісник Сумського державного аграрного університету. – Серія тваринництво. Спеціальний випуск. – Суми, 2001. – С. 204-205. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
5. Чуприна О.П. Закономірності формування м’ясної продуктивності у бугайців різних порід // Розведення і генетика тварин. – Київ: Науковий світ, 2002. – Вип. 36. – С. 197-198.
6. Чуприна О.П. Формування м’ясної продуктивності у тварин різних генотипів чорно-рябої худоби в умовах Полісся // Тваринництво україни. – 2002. - №3. – С. 16-17.

Чуприна О.П. Формування м’ясної продуктивності у тварин різних генотипів великої рогатої худоби в умовах Полісся – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське Київської області, 2003.

В роботі викладені результати досліджень по росту і розвитку, лінійному росту, формуванню м’ясної продуктивності, росту внутрішніх органів, росту і розвитку шкіри, хімічному складу м’яса та внутрішніх органів, біоконверсії поживних речовин корму, морфологічних, біохімічних показників крові та природної резистентності. Бугайці І дослідної мали значно вищі середньодобові прирости в порівнянні з тваринами інших груп. Ріст та розвиток тварин різних генотипів у різні вікові періоди проходив неоднаково. Окремі проміри тіла ростуть із неоднаковою інтенсивністю. Найвищий вихід маси туші і забійна маса були у тварин І і ІІ групи. У бугайців різних генотипів з віком змінюється співвідношення між м’якотю, кістками і сухожилками. Індекси оцінки м’ясної продуктивності з віком тварин зростають. Найвищими вони були у тварин І і ІІ груп. Абсолютна маса внутрішніх органів з віком бугайців збільшувалася. Інтенсивне формування шкіри за масою та промірами у тварин різних генотипів проходить до 12-місячного віку. Вихід основних поживних речовин на 1 кг живої маси в організмі бугайців різних генотипів з віком тварин суттєво збільшується. Коефіцієнт конверсії сухої речовини, протеїну і обмінної енергії у всі вікові періоди були вищими у тварин І і ІІ групи.

Ключові слова: бугайці, ріст, розвиток, жива маса, проміри, екстер’єр, конверсія корму, туша, забійний вихід.

Чуприна А.П. Формирование мясной продуктивности у животных разных генотипов крупного рогатого скота в условиях Полесья. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Институт разведения и генетики животных, с.Чубинское Киевской области, 2003.

В работе изложены результаты исследований по росту и развитию линейном росте, формированию мясной продуктивности, росту внутренних органов, росту и развитию шкуры, химическому составу мяса и внутренних органов, биоконверсии питательных веществ корма в организме животных, морфологических, биохимических показателей крови и показателей естественной резистентности.

Изучены закономерности роста и развития, особенностей экстерьера, интерьера и формирования мясной продуктивности у бычков разных генотипов в онтогенезе. Рост и развитие животных разных генотипов в разные возрастные периоды проходит неравномерно. От рождения до 15-месячного возраста живая масса у бычков абердин-ангусской породы увеличивается в 16,32-16,62 раза, помесей черно-печтрая х абердин-ангусская – в 14,86 и помесей разной кровности черно-пестрая х  голштинская порода в 13,30-13,39 раза. Интенсивность роста бычков в высоту, длинну, ширину и глубину в разные возрастные периоды проходит неодинаково. Основные показатели мясной продуктивности в животных разных генотипов с возрастом увеличивается. Найвысший выход массы туши и убойной массы был у бычков абердин-ангусской породы: в 6 мес. возрасте – 57,70-58,22%, 12 мес. – 58,44-60,30, 15 мес. – 62,29-62,52%, а у помесей черно-пестрая х голштинская разной кровности соответственно: 59,90-55,97, 56,07-57,18 и 58,39-58,86%. Удельный вес мякоти у абердин-ангусов составил: 6-мес. – 70,48-71,49, 12-мес. – 81,35-82,79 и 15-мес. – 81,35-82,08, а помесей черно-пестрая х голштинская соответственно: 66,20-67,36; 77,17-77,70 и 77,05-79,95%. Индексы оценки мясной продуктивности с возрастом бычков увеличиваются. Наиболее высокие они были у бычков абердин-ангусской породы и самые низкие у помесей черно-пестрая х голштинская. Абсолютная масса внутренних органов у бычков всех генотипов с возрастом увеличивается. Наиболее интенсивное развитие шкуры за массой и промерами у бычков всех генотипов происходит до 12-месячного возрста, а после этого – снижается. Наиболее высокие среднемесячные приросты сухого вещества, жира и калорийности в туше и съедобных частях тела были у бычков всех генотипов с12- до 15-месячного возраста. За выходом сухого вещества, белка и жира в съедобных частях тела во всех возрастных периодах бычки абердин-ангусской породы значительно превосходили сверстников помесных животных. Коэффициент конверсии сухого вещества у бычков І и ІІ группы в 6-месячном возрасте составил 2,08-2,25%, протеина – 15,34-16,80 и обменной энергии – 3,98-3,99, ІІІ соответственно 2,13; 16,11 3,74 и IV-VI – 2,02-2,04; 15,42-15,84 и 3,48-3,32, в 12-месячном возраст у животных І и ІІ групп соответственно 2,02-2,18; 16,44-16,86 и 4,04-4,36; ІІІ – 2,07; 15,87; 3,77% и IV-VI – 1,99-2,07; 15,33-15,74 и 3,66-3,70% и у 15-месячном возрасте у животных І и ІІ группы соответственно 2,01-2,04; 16,42-16,86 и 4,18-4,67; ІІІ – 1,90; 15,53 и 3,92 и IV-VI – 1,79-1,81; 15,09-15,38 и 3,54-3,71%. Между бычками разных генотипов за морфологическими и биохимическими показателями крови существенной разницы не установлено. Фагоцитарная активность, фагоцитарный индекс, фагоцитарное число с возрастом животных увеличивается, количество Т- и В-лимфоцитов  уменшается, а за показателями лейкоформулы между опытными группами существенной разницы не установлено.

Ключевые слова: бычки, рост, развитие, живая масса, промеры, экстеръер, конверсия корма, туша, убойный выход.

Chupryna A.P. The formation of meat productivity at animal different genotypes of the big horned livestock in condition of Polesye. – Manuscript.

The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences behind a speciality 06.02.01 – breeding and selection of animals. Institute of Animal Breeding and genetics UAAS, Chubynske, Kiev region, 2003.

In work the stated result of researches on growth and development, linear growth, formation of meat productivity, growth of internal bodies, growth and development of a leather, a chemical compound of meat and internal bodies, bioconversion of nutrients of a forage, morphological, biochemical parameters of blood and natural resistance. The bulls of the first research group had considerably the supreme average increasing in comparison with animals of other groups passed unequally. Separate measurements of a body grow with unequal intensity. The highest output weight of ink and slaughter weight were at animals I and II groups. At bulls different genotypes with age the parity between pulp, bones and sinews changes. Indexes of an estimation of meat productivity with one century of animals grow. The highest they were at animals I and II groups. The absolute weight of internal bodies with the age of bulls was increased. Intenvisiv formation of a leather behind weight and measurements at animal different genotypes passes to 12-month’s age. The output of the basis nutrients in an organism of dulls different genotypes with age of animals is essentially increased by 1 kg of alive weight. The factor of conversion of dry substance, a protein and exchange energy in all age periods were the maximum at animals I and II groups.

Key words: bulls, growth, development, alive weight, measurements, the exterrier, conversion of a forage, extinguishing, slaughter output.