Мануїлова Г.М. Фітомеліорація девастованих ландшафтів в умовах Львівщини. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Український державний лісотехнічний університет, Львів, 2004.
Дисертація присвячена вивченню оптимальних шляхів фітомеліорації девастованих ландшафтів в умовах Львівщини. Досліджено сучасні агроекологічних умови природно-техногенних комплексів гірничодобувних підприємств та особливості формування на них стабілізованого рослинного покриву. Визначено флористичний склад рослинності кар’єрно-відвальних ландшафтів, еколого-біологічні та морфологічні особливості її елементів. Вивчено особливості популяційної, просторової, екологічної структури рослинних угруповань девастованих ландшафтів. Узагальнено еколого-ценотичну стратегію флороелементів рослинності девастованих ландшафтів, встановлено тенденції її розвитку. Проаналізовано особливості росту експериментальних лісових культур на відвалах гірничодобувних підприємств.
Основні результати досліджень знайшли відображення в науково-практичних рекомендаціях щодо оптимальних шляхів фітомеліорації земель девастованих ландшафтів та повернення їм господарської цінності.
Ключові слова: девастовані ландшафти, фітомеліорація, едафотопічні чинники, фітоценологія, стратегії рослин, структура рослинних угруповань, фітомеліорант.
Мануилова Г.Н. Фитомелиорация девастированых ландшафтов в условиях Львовщины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 – лесные культуры и фитомелиорация. – Украинский государственный лесотехнический университет, Львов, 2004.
Диссертация посвящена изучению оптимальных путей фитомелиорации девастированых ландшафтов в условиях Львовщины. Исследовано современные агроэкологические условия природно-техногенных комплексов горнодобывающих предприятий и особенности формирования на них стабилизированного растительного покрова. Определено флористический состав растительности карьерно-отвальных ландшафтов, эколого-биологические и морфологические особенности её элементов. Изучено особенности популяционной, пространственной, экологической структуры растительных сообществ девастированых ландшафтов. Обобщено эколого-ценотическую стратегию флороэлементов растительности девастированых ландшафтов, установлено тенденции её развития. Установлено влияние эдатопических факторов девастированых земель на рост и развитие сеянцев кустарников и деревьев. Проанализировано особенности роста лесных экспериментальных культур на отвалах горнодобывающих предприятий.
Основные результаты исследований отображены в научно-практических рекомендациях относительно оптимальных путей фитомелиорации земель девастированых ландшафтов и возвращения им хозяйственной ценности.
Ключевые слова: девастированые ландшафты, фитомелиорация, эдатопические факторы, стратегии растительности, структура растительных сообществ, фитомелиорант.
Manuilova G. M. Fitomelioration of disturbed landscapes in conditions of Lviv Region. - Manuscript.
Dissertation for the degree of candidate in agricultural sciences on specialty 06.03.01 – Artificial stands and fitomelioration. – Ukrainian State University of Forestry and Wood Technology, Lviv, 2004.
The thesis is devoted to investigation of optimal fitomelioration pathways of disturbed landscapes in conditions of Lviv Region. It was investigated that environmental peculiarities of edafotopes of industrial forms of disturbed lands is depend on compound of rocks as well as accumulated soils. They are being characterized by rather wide range of porosity, humidity and density of firm component of soil (2,45-2,63 g/cm3). Content of humidity in the soil and soil porosity are sufficient for growth of herb.
Soil of dirt piles and upland quarries are almost unstructured, with very low content of humus and NPK, characterized by neutral pH, insufficient bibulous and water-retaining attributes. This determines both their very low potential fecundity as well as availability to support life of plants, which could be grown in such conditions.
329 types of higher vascular herbs that belongs to 191 families, 58 kinds and 38 orders, present host of floristic components of lawn vegetation of investigated quarries. Most species belong to 5 leading herbs: Asteraceae, Poaceae, Fabaceae, Rosaceae, Cyperaceae. They are presented mainly by biotic forms of herbs, which are typical representatives of meadow vegetation of forest-steppe zone. Ruderal, meadow, meadow-bush, meadow-bog, forest-bush, forest-meadow and meadow-steppe species, which characterized by good ecological plasticity and ability to grow in conditions of open territories, are dominated.
Have been analyzed peculiarities of the forest crops on burrow growth we see that large rate of growth in oligotrofics conditions on marl soils of SGHE “Sirka” shows seedlings of Populus balsamifera, Salix fragilis, Robinia pseudoacacia and Betula pendula, average – Populus tremula, Quercus robur, Quercus borealis, Populus balsamifera, Acer negundo, Carpinus betulus, Pinus sylvestris (45 – 82 %). The biggest year average shoot (up to 24,94 cm) was met with Betula pendula , Salix fragilis and Salix caprea, large – with Populus balsamifera, Acer negundo, Robinia pseudoacacia, exiguous – with Populus tremula (up to 14,35 cm), undermost – with Quercus rubra (2,76±0,05 cm in the 1996 cultures and 2,1±0,03 cm – in the 2000 ones). The majority of seedlings is characterized by depressed growth, by poor stem diameter near collar. Seedlings are undergone a mass damage by fauna and fire. However, brush shows significant terminal shoot.
Experimental cultures of 1980 have showed that Salix caprea, Robinia pseudoacacia, Amorpha fruticosa and Corylus maxima have best biological endurance and growth peculiarities.
Forest cultures of different age, which growth on the territories contiguous to quarries, evidence a possibility of quarries fitomelioration by seedlings of forest cultures with participation of Quercus robur and mixtures of Alnus glutinosa, Populus tremula, Pinus sylvestris. Though these seedlings are sensitive to external anthropogenic influences and have slow growth rate they features by enough biological endurance. Evidently that it is advisable to incorporate to their list Robinia pseudoacacia, Amorpha fruticosa, Salix caprea, Corylus maxima.
Bottoms and declivities of quarries are differing largely on their ecological conditions and demand various fitomelioration measures. Forestry remediation with using ameliorate soil plants could found wide forthputting.
To suppres water erosion of quarries coastlands and batturies demand fitomelioration measures through creation of Phragmites australis forest shelterbelt and water-retaining shrubberies, besides alder, white willows etc. Such ameliorators as Calamagrostis epigeios, Phragmites australis, Tussilago farfara are very effective on declivities of quarries where water erosion processes are originated from. Edge zones of batturies demand especial stabilization measures. In such places it is advisable to circularize steep edges as well as wood of thorn-bush and repent-bush: Chamaecytisus ruthenicus, Lonicera tatarica, Rubus caesius. Middle parts of batturies are most stabilized, so hire it is very efective to wood bushes and forest plantations as well as to form meadowy swards. On batturies in condition of insufficient moisture such plants as Agrostis canina, Agrostis tenuis, Bromus squarrosus, Corynephorus canescens, Festuca ovina, Festuca rubra, Poa compressa are effective, under wetlands conditions: Agrostis gigantea, Agrostis stolonifera, Dactylis glomerata, Festuca pratensis, Festuca pseudovina, Phleum pratense.
Investigations resulted in development of scientific and practical prescriptions pertaining to optimal fitomelioration of disturbed landscapes with the aim to restore them in agriculture use. Measures pertaining to optimum fitomelioration of disturbed landscapes are based on selection of optimal assortment of fitomeliorative grass, brushes and trees species.
Key words: disturbed landscapes, fitomelioration, plant strategies, soil factors, structure of plant community, fitomeliorant.
Підписано до друку 05.01.2005 р.
Формат 60х90/16.
Ум.-друк. арк. 1,0. Обл.-вид. Арк. 1,0.
Наклад 100. Зам. 245/3.
Поліграфічний центр “ДПА Друк”
79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35.
| 
