Рис. 2. Вплив ретардантів на глибину спокою зимуючих пагонів малини:
А – пагони пророщували з 21.11.86р., Б – те ж з 26.12.86р. (сорт Новость Кузьміна);В-
те ж з 27.11.87р.,Г – те ж з 26.12.87р., (сорт Новокиївська); 1 –контроль, 2 – 1,2%-ний хлорхолінхлорид, з – 0,3%-ний кампозан, 4 - 0,3%-ний декстрел. Відносна похибка
S % становить близько 5%.
органічного спокою характеризувався зменшенням частки вільної АБК. Так, співвідношення вільна АБК/зв’язана АБК становило в період органічного спокою (жовтень 1991 р.) в контролі 13,7, у варіанті з 0,3%-ним декстрелом-7,8, у варіанті з 0,05%-ним паклобутразолом-6,3. В період вимушеного спокою (січень 1992р.) ці показники становили: в контролі - 8,3, у варіанті з 0,3%-ним декстрелом 6,9 а у варіанті з 0,05%-ним паклобутразолом- 7,7. В період вимушеного спокою зимівлі 1997/1998р. співвідношення вільної і зв’язаної форм АБК було: в контролі-9,2, а у варіанті з застосуванням декстрелу-3,3.
Зіставлення активностей гіберелінів по варіантах досліду в періоди органічного і вимушеного спокою свідчить про посилення активності гіберелінів, і в першу чергу вільних, в бруньках рослин малини дослідних варіантів. Причому, більш низький рівень активності гіберелінів в період вимушеного спокою відмічався в тих варіантах досліду, які характеризувалися і більш низьким вмістом АБК.
Скорочення лінійних розмірів міжвузлів під впливом ретардантів і, відповідно, зменшення об’єму, в якому локалізуються резервні сполуки, не супроводжувалися зменшенням морозостійкості рослин. Результати прямого проморожування пагонів в періоди зимівель 1986/87 р. і 1987/88р. свідчать про менші пошкодження пагонів рослин дослідних варіантів, в яких застосовувалася обробка хлорхолінхлоридом, декстрелом і кампозаном. Дані про морозостійкість насаджень у період зимівлі 1986/87р. являють особливий інтерес, оскільки зимівля рослин проходила за умов нетипових для Вінницької обл. морозів, які досягали 33,5 С. Гістологічними дослідженнями, які були проведені безпосередньо після сильних морозів, встановлено, що в дослідних варіантах пошкодження основних комплексів тканин були меншими, ніж у контролі.
Пагони дослідних варіантів характеризувалися більш низькими показниками відношення цукри/крохмаль, що є показником більш раннього і повного їх визрівання. Встановлено, що більш високий рівень морозостійкості рослин малини характеризувався зменшенням співвідношення ІОК/АБК, що дозволяє виділити цей показник як фізіологічно значущий для прогнозування ступеню адаптації рослинного організму до зимівлі.
Таким чином, зміна донорно-акцепторних відносин рослини, збільшення під впливом ретардантів показника “маса сухої речовини листків/маса сухої речовини стебла” на протязі всього періоду вегетації є однією з важливих складових, які забезпечують більш повне визрівання пагонів, накопичення резервних сполук і успішну зимівлю.
5.Особливості продукційного процесу ягідних культур під впливом ретардантів і етиленпродуцентів
Застосування хлорхолінхлориду на насадженнях малини, чорноплідної горобини і суниць по різному впливало на урожайність і якість продукції вказаних культур.
Встановлено, що обробка насаджень чорноплідної горобини і суниць 0,6-2,4%-ними розчинами ССС на ранніх етапах розвитку (до цвітіння) призводила до явища дрібноплідності і погіршення якості продукції у рік обробки, а у чорноплідної горобини- і на наступний після обробки рік. Явище дрібноплідності супроводжувалося зменшенням вмісту цукрів, аскорбінової кислоти, зростанням загальної кислотності.
Збільшення врожайності культури малини під впливом 1,2 %-ного розчину ССС досягалося за рахунок зміни архітектоніки насаджень, уповільнення темпів росту пагонів заміщення і порості, що призводило до поліпшення умов існування пагонів плодоносних. При цьому не змінювалася маса ягід, загальна кислотність, однак зростав вміст цукрів в ягодах. При дворазовій обробці насаджень 1,2%-ним ССС весною по висоті пагонів 15-20см і 40-45см залишків препарату в продукції не знайдено. На хроматограмах проявлялися ендогенні холіни із значенням Rf 0,44 і була відсутньою специфічна реакція з 11%-ною фосфорно-молібденовою кислотою і 1%-ним хлористим оловом в зоні локалізації хлорхолінхлориду.
В зв’язку з широким впровадженням препарату у рослинництво і запереченнями Міністерства охорони здоров’я СРСР (1989 р.) проти розширення застосування препарату на нових культурах, за розробленою для ССС схемою нами було випробувано для регуляції росту малини ряд етиленпродуцентів - кампозан, декстрел, 2-ХЕФК. Перспективність застосування етиленпродуцентів полягає в тому, що фізіологічна дія препаратів реалізується через етилен-нативний продукт метаболізму рослин. Встановлено суттєве збільшення урожайності малини під впливом цих препаратів. Однак, враховуючи, що кампозан містить в своєму складі значну кількість міді, а 2-ХЕФК-нестійка сполука, було розроблено технологію застосування на рослинах малини декстрелу, вітчизняного препарату, найбільш перспективного з еколого-токсикологічних позицій. Встановлено суттєве збільшення урожайності малини під впливом 0,3%-ного розчину декстрелу як у рік обробки, так і у наступний рік (Рис.3), при цьому не погіршувалася якість ягід, зменшувалася кислотність і зростав вміст аскорбінової кислоти. Газохроматографічним методом встановлено повну відсутність залишків препарату в ягодах, що дозволило рекомендувати і впровадити у виробництво запропоновану технологію [Защита растений,1992].
Встановлено, що передзбиральна обробка насаджень малини етиленпродуцентами призводить до прискорення дозрівання ягід цієї
Рис. 3. Вплив декстрелу на урожайність малини сорту Новость Кузьміна.
Примітка: низький урожай 1990р. пояснюється нетиповими для Вінницької області заморозками, що співпадали з періодом цвітіння.
культури, розроблено і запатентовано метод прискорення дозрівання ягід малини за допомогою декстрелу (Патент № 23419 А, 1998). З’ясовано особливості деполімеризації поліуронідів дозріваючих ягід в нормі і під впливом етиленпродуцентів, які прискорюють цей процес. Середня молекулярна маса пектинів дозріваючих ягід на 3-й, 5-й і 7-й день після обробки насаджень 0,1%-ним кампозаном і в контролі становила 53 і 74, 45 і 67, 44 і 49 кД відповідно. Аналіз молекулярно-масового розподілу окремих фракцій пектинів показав, що зменшення середньої молекулярної маси пектинів відбувається за рахунок деполімеризації високомелекулярних фракцій і збільшення частки фракцій пектинів з меншою молекулярною масою. З’ясовано, що у період швидкого дозрівання ягід, в тому числі і при форсованому дозрівання під впливом етиленпродуцентів, пектинестерази не приймають участі в деградації пектинів-вміст загальних, вільних і зв’язаних карбоксильних груп на протязі 7 діб дозрівання не змінювався і становив відповідно 3,39, 0,63 і 2,76 мг-екв/г пектинів. Встановлено, що процеси дозрівання ягід супроводжуються збільшенням молекулярної маси целюлози. На 3, 5 і 7 добу після обробки рослин 0,1%-ним кампозаном ступінь полімеризиції целюлози ягід становив в контролі і досліді 463 і 550, 501 і 605, 552 і 633, що свідчить про руйнування целюлазним коплексом в першу чергу низькомолекулярної целюлози первинних клітинних стінок, з чим пов’язане розм’ягшення ягід при дозріванні.
Передзбиральна обробка насаджень малини 0,1%-ними розчинами етиленпродуцентів сприяла збільшенню урожайності у перші, найбільш важливі збори продукціі і значно менше незібраних ягід залишалося на кущах після останнього збору ягід, за рахунок чого товарний урожай у різні роки зростав на 19-56%. При цьому в ягодах більш інтенсивно накопичувалися цукри і зменшувалася загальна кислотність. Форсоване за допомогою 0,1%-них розчинів дигідрелу і кампозану дозрівання ягід малини супроводжувалося зменшенням ряду амінокислот в них, особливо лізіну, аспарагінової кислоти, треоніну, серину, валіну, тирозину. Передзбиральна обробка чорноплідної горобини 0,1%-ним кампозаном вдвічі збільшувала вмісту аскорбінової кислоти і не впливала на інші якісні показники продукції.
У З А Г А Л Ь Н Е Н Н Я
Проведені нами багаторічні дослідження дозволили встановити, що дія ретардантів на рослини ягідних культур реалізується через перебудову донорно – акцепторних відносин рослини внаслідок різношвидкісного гальмування росту органів, зміни їх атрагуючого потенціалу. Регуляція ростових процесів, атрагуючої активності наростаючого пагона і донорної активності листка при ретардантних ефектах визначаються суттєвими змінами гормонального комплексу, вмісту і співвідношення окремих груп фітогормонів.
Встановлено, що дія ретардантів не обмежується впливом на субапікальні меристеми, а поширюється на інші типи твірних тканин, зокрема на латеральні і маргінальні меристеми. Внаслідок інгібування активності камбію відбувалися значні зміни у вторинній будові пагону в бік зменшення розмірів основних комплексів тканин, що є основною причиною зменшення товщини і маси пагона під впливом різних за хімічною будовою ретардантів. Характерним для кущових ягідних культур (малина, чорноплідна горобина) було збільшення в дослідних варіантах відносної кількості механічних тканин у деревині, посилення новоутворення біополімерів клітинних стінок і більш рання їх лігніфікація. Ретарданти різної хімічної будови - декстрел, паклобутразол, викликали більш ранню диференціацію перидерми у порівнянні з контролем. На прикладі рослин малини показано, що інгібування активності маргінальних меристем ретардантами призводить до зменшення маси і загальної площі листків пагону, перебудови мезоструктури листка, однак відносна маса листків пагону під впливом цих ретардантів збільшувалася.
Виявлено, що у рослин з високими темпами росту пагонів (малина) залежність ефект – доза проявлялася більш чітко, ніж у рослин з повільними темпами росту (чорноплідна горобина), а рістгальмуюча дія ретардантів була більш вираженою у роки з недостатньою кількістю опадів.
З'ясовано, що в основі інгібування росту пагона, як основного акцептору асимілятів, і росту листка, як донора асимілятів, знаходяться зміни гормонального статусу рослини. Уповільнення інтенсивності росту пагона у довжину і товщину під впливом усіх типів ретардантів визначалося зменшенням в тканинах активності і вмісту гіберелінів і індолілоцтової кислоти. Зменшення кількості структурних елементів фотосинтетичного апарату при дії ретардантів внаслідок інгібування активності меристем листка визначалося зменшенням вмісту і активності цитокінінів і гіберелінів при одночасному суттєвому накопиченні абсцизової кислоти. Наряду з цим, інгібування донорної функції листка відбувалося за рахунок зменшення інтенсивності фотосинтезу, вмісту фотосинтетичних пігментів, часткової руйнації хлоропластів і накопичення в листку надлишків асимілятів, в першу чергу крохмалю.
Встановлено, що обробка рослин ягідних культур хлорхолінхлоридом впливала на накопичення і перерозподіл елементів мінерального живлення. Надходження і перерозподіл сполук азоту в рослинах ягідних культур визначалися змінами атрагуючої активності ростових центрів – зон вегетативного росту на початку вегетації і навантаженням кущів ягодами, що формувалися, у другій половині вегетації.
Обробка рослин малини ретардантами на ранніх етапах розвитку, незалежно від хімічної будови діючої речовини, призводила до суттєвих змін гормонального комплексу, вмісту нуклеїнових кислот і амінокислот на протязі всього річного циклу розвитку, включаючи період осінньо – зимового спокою. Внаслідок перебудови гормонального комплексу рослини раніше виходили із стану органічного спокою, що супроводжувалося новоутворенням РНК і збільшенням вмісту амінокислот в бруньках.
Більш високе значення відносної маси листків пагона у оброблених ретардантами рослин на протязі всього періоду вегетації забезпечувало краще визрівання пагонів і накопичення в них резервних сполук на період зимівлі, що підвищувало морозостійкість рослин.
Встановлено специфічність дії ретардантів на ягідні культури. Для рослин чорноплідної горобини, суниць обробка насаджень хлорхолінхлоридом на ранніх етапах вегетації є недоцільною, оскільки призводить до явища дрібноплідності і зменшення врожайностї. Висока ефективність застосування хлорхолінхлориду та інших ретардантів на культурі малини визначається морфологічними змінами рослини, покращенням умов існування плодоносних пагонів внаслідок зменшення темпів росту порості і пагонів заміщення.
З’ясовано, що форсоване дозрівання ягід під впливом етиленпродуцентів пов’язане з посиленням деполімерізації поліуронідів і целюлози клітинних стінок. Одержані результати стали основою для розробки способу прискорення дозрівання ягід малини за допомогою декстрелу ( Патент 23419 А, 1998р.).
На основі одержаних багаторічних даних розроблена і впроваджена у виробництво технологія застосування препарату декстрел для регуляції росту, підвищення морозостійкості і продуктивності культури малини.
Представлені в роботі результати досліджень є теоретичною передумовою для подальшого вивчення механізмів координації функцій росту, фотосинтезу і продуктивності рослин, розробки нових технологій ефективного і безпечного застосування ретардантів у рослинництві.
ВИСНОВКИ
- Вплив ретардантів на рослини ягідних культур опосередкований змінами донорно – акцепторних відносин, які визначаються глибокою перебудовою гормонального комплексу і перерозподілом потоків асимілятів, мінеральних речовин між органами рослини.
- Під впливом ретардантів різної хімічної будови відбувається зменшення вмісту ІОК і активності гіберелінів у тканинах наростаючого пагона, що призводить до інгібування його меристем і зменшує атрагуючий потенціал органу.
- Інгібуючий вплив ретардантів на активність камбію призводить до зменшення маси пагона, розмірів основних комплексів тканин стебла і кількості гістологічних елементів у радіальній популяції ксилеми пагона. Ці зміни у дерев’янистих рослин ягідних культур супроводжуються більш ранньою диференціацією перидерми, посиленим утворенням механічних тканин і новоутворенням біополімерів клітинних стінок.
- Під впливом різних за хімічною будовою ретардантів зменшувалася площа листової поверхні пагону, маса листків, питома площа листка при одночасному його потовщенні і більш високих значеннях відносної маси листків пагону. Зменшення площі і маси листків зумовлене інгібуванням активності маргінальних меристем рослин дослідних варіантів.
- Встановлено, що інгібування активності маргінальних меристем ретардантами опосередковано зменшенням активності синтезованих самим листком гіберелінів і вмісту зовнішнього по відношенню до листка стимулятору клітинних поділів – зеатину, при значному збільшенні вмісту антогоністу цих гормонів – абсцизової кислоти.
- Донорна активність листка при ретардантних ефектах лімітується зменшенням кількості структурних елементів фотосинтетичного апарату – хлоропластів в клітинах, кількості клітин мезофілу, площі і маси листків пагону. Обмеження донорної функції листка зумовлене також збільшенням дихальних витрат і накопиченням в листках дослідних рослин надлишків асимілятів, в першу чергу крохмалю, що зменшує частку асимілятів, які використовуються в процесах росту пагона.
- Під впливом хлорхолінхлориду відбуваються значні зміни вмісту і співвідношення елементів мінерального живлення в тканинах дослідних рослин. Ретардант викликав збільшення вмісту азоту і посилене утворення білка у вегетативних органах рослин ягідних культур, зменшення відношення одновалентні / двохвалентні катіони внаслідок уповільнення надходження в тканини калію і збільшення в них вмісту кальцію.
- Перерозподіл сполук азоту в рослині при дії ретарданту визначався змінами атрагуючої активності ростових центрів. При збільшенні навантаження урожаєм кущів малини під впливом хлорхолінхлориду у другій половині вегетації посилювався відток вільних амінокислот з вегетативних органів у наростаючі ягоди. У рослин чорноплідної горобини, внаслідок виникаючої при дії ретарданту дрібноплідності, відбувалося збільшення у порівнянні до контролю вмісту вільних амінокислот у вегетативних органах при одночасному зменшенню їх вмісту у плодах.
- Обробка рослин малини різними за хімічною будовою ретардантами на ранніх етапах розвитку призводить до зміни гормонального статусу, вмісту РНК і амінокислот в зимуючих бруньках малини. Більш ранній вихід із стану органічного спокою рослин малини дослідних варіантів пов’язаний із збільшенням активності гіберелінів, зменшенням вмісту вільної АБК, посиленням утворення РНК і амінокислот в бруньках.
- Оброблені у ювенільний період ретардантами рослини малини характеризувалися більш високою морозостійкістю основних комплексів тканин стебла у порівнянні з контролем внаслідок більш раннього і повного визрівання пагона, інтенсивного накопичення резервного крохмалю, зменшення співвідношення ІОК/АБК в бруньках зимуючих рослин.
- Посилене новоутворення біополімерів клітинних стінок пагона і листків рослин ягідних культур, більш інтенсивне накопичення крохмалю в них під впливом ретардантів визначалося більш високим на протязі всього періоду вегетації співвідношенням “донор – акцептор” асимілятів внаслідок кращої забезпеченості наростаючого пагона листовим апаратом, збільшенням відносної маси листків пагона.
- Розм’якшення ягід в процесі їх дозрівання пов’язане з деполімеризацією високомолекулярних фракцій пектинів і низькомолекулярних фракцій целюлози первинних клітинних оболонок. Етиленпродуценти посилювали активність полігалактуроназ і целюлаз, прискорюючи за рахунок цього темпи дозрівання.
- Застосування хлорхолінхлориду на ранніх етапах розвитку рослин чорноплідної горобини і суниць призводило до явища дрібноплідності, погіршення якості продукції і зменшення урожайності насаджень. У рослин малини обробка кущів цим та іншими ретардантами в аналогічний період викликала суттєве підвищення урожайності за рахунок зміни архітектоніки насаджень, уповільнення темпів росту пагонів заміщення, поліпшення умов існування плодоносних пагонів і відкритого розташування квіток і ягід.
- Найбільш перспективним з токсиколого – гігієнічних і екологічних позицій для застосуванні на культурі малини є вітчизняний препарат декстрел. Двократна обробка насаджень етиленпродуцентом призводить до збільшення врожайності і не викликає негативної післядії, при цьому покращується якість ягід і залишки препарату в ягодах не накопичуються.
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Для впровадження у сільськогосподарське виробництво рекомендується технологія обробки насаджень малини етиленпродуцентом декстрелом. Метою застосування препарату є гальмування росту вегетативних пагонів і порості на протязи періоду квітування і плодоношення. При цьому:
- Значно поліпшуються умови існування плодоносних пагонів, їх світловий режим і повітряне живлення.
- Відкрите розташування квіток на плодоносних пагонах суттєво полегшує роботу бджіл – опилювачів, за рахунок чого збільшується кількість ягід, що зав’язалися.
- Відкрите розташування ягід у період збору дозволяє більш повно збирати врожай і значно полегшує працю збирачів.
- Під впливом декстрелу підвищується морозостійкість бруньок і тканин стебла зимуючих рослин малини.
Виробничими випробуваннями встановлено, що сукупність цих факторів сприяє збільшенню урожайності, препарат не накопичується в ягодах, не погіршує якості продукції.
Розчином декстрелу 0,3%-ної концентрації обробляють пагони заміщення і кореневу порость малини. Витрати робочого розчину становлять 1100 л/га насаджень. Робочі розчини готують в день обробки. Обробляти слід тільки вегетативні пагони і порость, не обприскуючи верхню частину плодоносного пагона, де розташоване листя, що гарантує відсутність препарату в ягодах. Двократне обприскування слід проводити по висоті вегетативних пагонів 15-20 см і 40 – 45 см за допомогою трактору Т-25 з навісним обприскувачем ОН-400. До обрискувача приєднується Т-подібна двохстороння штанга з регульованою висотою робочого ходу, над форсунками якої монтується щиток для попередження попадання розчину на плодоносні пагони .
С П И С О К
наукових публікацій, що відображають положення дисертації
1. Курьята В.Г. Изменения в полисахаридном комплексе клеточных стенок и химическом составе ягод малины под воздействием донора этилена кампозана М // Физиология и биохимия культ. растений.- 1991.- Т. 23, № 2.- С. 164 – 169.
2. Курьята В.Г. Действие ретардантов на мезоструктуру листьев малины // Там же.- 1998.- Т. 30, № 2.- С. 144 – 149.
3. Кур’ята В.Г. Гістометричний аналіз вторинного росту пагонів малини під впливом паклобутразолу і декстрелу // Там же.- 1998.- Т. 30, №5.- С. 374 –379.
4. Кур’ята В.Г. Одержання препаратів епідермісу методом часткової мацерації тканин листка // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка - 1999.- №2(5).- С.33-35.
5. Кур’ята В.Г. Фізіолого – біохімічне обгрунтування застосування ретардантів і етиленпродуцентів на рослинах ягідних культур // Фізіологія і біохімія культ. рослин. – 1999.- Т.31, № 2.- С.93-102.
6. Кур’ята В.Г. Шляхи підвищення ефективності і безпеки застосування ретардантів і етиленпродуцентів на рослинах ягідних культур // Вісник Вінницького державного медичного університету.- 1999.- вип. 1.- С. 23 – 25.
7. Кур’ята В.Г. Метод прискорення дозрівання ягід малини. Патент № 23419 А, 02.06.1998.
8. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Кныш В.М. Влияние хлорхолинхлорида на ростовые процессы, урожайность и качество продукции черноплодной рябины // Физиология и биохимия культ. растений.- 1984.- Т. 16, № 6.- С. 548 – 553.
9. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Прокопенко Л.С. Влияние хлорхолинхлорида на рост, урожайность и качество продукции ягодных культур // Там же.- 1985. – Т.17, №4.- С. 366 – 372.
10. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменение содержания азота, фосфора и калия в побегах и плодах черноплодной рябины под действием хлорхолинхлорида // Там же.- 1987.- Т.19, № 4.- С. 389 – 396.
11. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Дабижук Т.М. Физиологическое обоснование комплексного применения хлорхолинхлорида и кампозана М в насаждениях малины // Там же. – 1988.- Т.20, №3. – С. 296 – 302.
12. Курьята В.Г., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменения в содержании пластидных пигментов и элементов минерального питания в листьях ягодных культур под действием хлорхолинхлорида // Там же.- 1988. – Т. 20, №3.- С. 303 – 309.
13. Курьята В.Г., Дабижук Т.М. Действие ретардантов на морфогенез и продуктивность побегов малины // Физиологически активные вещества.- 1989.- вып. 21.- С.89 – 92.
14. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Ременюк Г.Л., Согур Л.Н. Изменения в пигментном составе и функциональной активности хлоропластов развивающихся листьев малины при ретардантном действии этиленпродуцентов // Физиология растений.- 1989.- Т. 36, вып. 6.- С. 1096 – 1102.
15. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Лобов В.П. Физиологическое обоснование применения декстрела в качестве ретарданта // Физиология и биохимия культ. растений.- 1991.- Т. 23, № 1.- С. 45 –51.
16. Курьята В.Г., Дабижук Г.Л., Ременюк Г.Л. Изменения в морфогенезе, состоянии покоя и морозоустойчивости малины при воздействии ретардантов //Там же.- 1991.- Т. 23, № 3.- С. 257 – 263.
17. Курьята В.Г., Берестецкий В.А., Негрецкий В.А. Гормональный статус и ростовые характеристики побегов малины под воздействием гиббереллина и ретардантов // Там же.- 1991.- Т. 23, № 6.- С. 563 – 568.
18. Курьята В.Г., Согур Л.Н. Особенности осенне – зимнего покоя растений малины в связи с действием ретардантов и гибберелина //Там же.- 1994.- Т. 26, № 4.- С.388 – 394.
19. Курьята В.Г., Дабижук Т.М., Ременюк Г.Л., Берестецкий В.А., Негрецкий В.А. Действие ретардантов на гормональный статус, мезоструктуру листьев и рост растений малины // Там же.- 1995.- Т.27,№ 5-6.- С.374 – 382.
20. Курьята В.Г., Гуляев Б.И. Влияние ретардантов на содержание абсцизовой кислоты и гиббереллинов в зимующих почках малины на различных стадиях периода покоя // Там же.- 1998.- Т.30, № 1.- С.3- - 35.
21. Курьята В.Г., Гуляев Б.И. Воздействие ретардантов на ассимиляционный аппарат, морфогенез и рост растений// Там же. – 1999.- Т. 31, № 1.- С. 3 –12.
22. Кур’ята В.Г., Кірізій Д.А., Гуляев Б.І. Дія ретардантів на фотосинтез і дихання рослин малини // Там же.- 1999.- Т. 32, № 3.- С. 243-248.
23. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Ременюк Г.Л. Влияние кампозана М и дигидрела на урожайность и качество продукции насаждений малины // Физиолого – биохимические основы применения регуляторов роста в Сибири / Труды конференции, Иркутск, 26 февраля – 1 марта 1985 г.- Иркутск: Из – во АН СССР, 1986.- 117 – 120.
24. Курьята В.Г., Дабижук Т.М. Изменение химического состава продукции ягодных культур при стимуляции созревания этиленпродуцентами // Теоретическая и прикладная карпология / Тез. докл. Всесоюзной конференции( Кишинев, 30 октября – 1 ноября 1989 г.) – Кишинев, “Штиинца”, 1989.- С. 134 – 135.
25. Курьята В.Г., Согур Л.Н., Дабижук Т.М., Полищук В.С., Негрецкий В.А., Берестецкий В.А. Гормональная регуляция фотосинтеза под воздействием ретардантов // Материалы рабочего совещания по программе “ Регуляторы роста и развития растений”/ Москва, 16 – 18 июля 1991 г.- М.: Из-во Московской с.х. академии им. К.А. Тимирязева, 1991.- С.9.
26.Кур’ята В.Г., Дабіжук Т.М., Поліщук В.С., Берестецький В.А., Негрецький В.А. Гормональний статус і структурно – функціональна організація фотосинтетичного апарату малини при ретардантних ефектах // Тези доповідей ІІ з’їзду Українського товариства фізіологів рослин ( Київ, 1993 р).- Київ, Вид – во АН України, 1993.- С.125 - 126.
27. Kuriata V.G., Guliaev B.I. Effects of retardants on the second shoot growth and leaf morphogenesis in raspberry plants ( Rubus ideaus L.) / The 11th Congress of the Federation of European Societies of Plant Physiology, 7 – 11 September 1998, Varna, Bulgaria // Bulgarian Jornal Plant Physiology.-1998.-Special issue. – p. 305.
Кур’ята В.Г. Фізіолого – біохімічні механізми дії ретардантів і етиленпродуцентів на рослини ягідних культур.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 0.3.00.12 – фізіологія рослин. Інститут фізіології рослин і генетики НАН України. Київ, 1999.
Вивчено вплив різних груп ретардантів на ріст, фотосинтетичні процеси, період спокою і продуктивність ягідних культур. Встановлено, що рістгальмуюча дія препаратів реалізується через зміни донорно – акцепторних відносин рослини, в основі яких знаходиться глибока перебудова гормонального комплексу, інгібування активності меристем, перерозподіл потоків асимілятів і елементів мінерального живлення між органами. Обробка рослин на ранніх етапах розвитку призводить до перебудови гормонального комплексу в осіньо-зимовий період і викликає більш ранній вихід пагонів із стану органічного спокою. З’ясовано, що внаслідок зміни архітектоніки насаджень і підвищення морозостійкості під впливом ретардантів збільшується продуктивність рослин малини, що дозволило розробити і впровадити у виробництво технологію застосування препарату декстрел для оптимізації продукційного процесу цієї культури.
Ключові слова: ретарданти, етиленпродуценти, донорно-акцепторні відносини, фітогормони, фотосинтез, хлоропласти, дихання, мінеральне живлення, період спокою, морозостійкість, продуктивність, ягідні культури.
Курьята В.Г. Физиолого – биохимические механизмы действия ретардантов и этиленпродуцентов на растения ягодных культур.- Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора биологических наук по специальности 03.00.12 – физиология растений.- Институт физиологии растений и генетики НАН Украины. Киев,1999.
Изучено действие разных групп ретардантов на рост, фотосинтез, период покоя и продуктивность ягодных культур. Установлено, что росттормозящее действие препаратов реализуется через изменения донорно-акцепторных отношений растения, в основе которых лежит глубокая перестройка гормонального комплекса, ингибирование активности меристем, перераспределение потоков ассимилятов и минеральных веществ между органами. Обработка растений на ранних этапах развития вызывает перестройку гормонального комплекса в осенне зимний период и приводит к более раннему выходу побегов из состояния органического покоя. Установлено, что вследствие изменения архитектоники насаждений и повышения морозоустойчивости под действием ретардантов увеличивается продуктивность растений малины, что позволило разработать и внедрить в производство технологию применения препарата декстрел для оптимизиции продуктивности этой культуры.
Ключевые слова: ретарданты, этиленпродуценты, донорно - акцепторные отношения, фитогормоны, фотосинтез, хлоропласты, дыхание, минеральное питание, период покоя, морозоустойчивость, продуктивность, ягодные культуры.
V.G. Kuryata. Physiology - biochemical mechanisms of action of retardants and ethyleneproducers on plants of berry cultures.- Manuscript.
Thesis for a doctor‘s degree by speciality 03.00.12 – plant physiology.-Institute of Plant Physiology and Genetics, National Academy of Sciences of Ukraine, Кyiv, 1999.
Carried out long-term researches have established that the action of retardants on plants of berry cultures is realized through reorganization sourse-sink relations of the plants of the attitudes owing to different rate of braking of growth of bodies, change them attraction potential. The regulation of vegetative processes, of attraction activity of an increasing shoot and of sourse activity of a leaf with retardants effects are defined by essential changes of the hormonal complex, contents and parity of separate groups of phytohormones. Is established that the action of retardants is not limited to influence on the subapical meristems, and is distributed to other types of forming tissues, in particular on the lateral and marginal meristems. Owing to inhibition activity of the cambium there were significant changes in a secondary structure of the shoot in the party of reduction of the sizes of the basic complexes of tissues that is by the basic reason of reduction of thickness and weight of a stalk under influence various behind a chemical structure of the retardants. Characteristic of sectional berry cultures (raspberry, Aronia xylem) was increase in research variants of relative quantity of mechanical fabrics in wood, strengthening of new formation biopolymers cell walls and earlier them the lignification. The retardants of a various chemical structure -the dextrel, paclobutrazol, caused earlier differentiation of periderm in comparison with the control. On an example of plants of a raspberry is shown that inhibition of activity of the marginal meristems with the retardants the leaf results in reduction of weight and general area of leaves of shoot, reorganization of the mesostructure, however relative weight of sprouts of shoots under the influence these retardants was increased. Is certain that at plants with high rates of growth of a stalk (raspberry) dependence effect - the doze was displayed more precisely than at plants with slow rates of growth (Aronia xylem), and the action, braking growth, of retardants was particularly pronounced in one year with unsufficient quantity of deposits. Is established that in the chapter of a corner inhibition of growth of a stalk, as basic of sinker of assimilators, and growth a leaf, as donor of assimilators, there are changes of the hormonal status of a plant. The delay of intensity of growth of a stalk in length and thickness under influence of all types of the retardants was determined by reduction in fabrics of activity and contents of the gibberellins and of a indolil acid. The reduction of quantity of structural elements of the photosynthetic device with retardants action owing to inhibition of activity of the meristems a leaf was determined by reduction of contents and activity of cytokinins and gibberellins with simultaneous essential accumulation of an abscisic acid. Alongside with it, inhibition of sourse function the leaf occured at the expense of reduction of intensity of photosynthesis, contents of photosynthetic pigments, partial destruction of chloroplasts and accumulation in a leaf of surpluses of assimilators, first of all of starch. Is established, that the processing of plants of berry cultures with chlorcholinechloride has affected accumulation and redistribution of elements of a mineral feed . Receipt and redistribution of structures of nitrogen in plants of berry cultures were determined by changes of attraction activity of growth centres - zones of vegetative growth in the beginning of vegetation and quantity of berries, which were formed, in second half of the vegetation . The processing of plants of a raspberry with the retardants at early stages of development, irrespective of a chemical structure of working substance, resulted in essential changes of a hormonal complex, contents of nuclein acids and aminoacids during all annual cycle of development, including a period of the autumn - winter rest. Owing to reorganization of a hormonal complex of a plant left from a condition of organic rest earlier, which was accompanied new formation of RNA and increase of contents of aminoacids in the buds. The higher importance of relative weight leaves of the shoot in processed with retardants plants during the whole period of vegetation provided the best ripening of shoots and accumulation in them of reserve structures on a period of themintering, which raised frost resistance of plants. The specificity of action of the retardants on berry cultures is established. For plants of Aronia xylem, wild strawberry the processing of plantings with the chlorcholinechloride at early stages of the vegetation is inexpedient, as results in the phenomenon of the small-fruit and reduction of productivity. The high efficiency of application of chlorcholinechloride and other retardants on culture of a raspberry is determined by morphological changes of a plant, with improvement of conditions of existence of fruitfull shoots owing to reduction of rates of growth have become over also of stalks of replacement.
The forced maturing of berries under influence of the ethylenproducers connected with strengthening of depolymerization of the polyuronids and cellulose of cell walls is found out.
The received results become the basis for development of a way of acceleration of maturing of berries of a raspberry with the help the dextrel. On the basis of the received long-term data the technology, developed and introduced into manufacture, of application of a dextrel preparation for regulation of growth, increase of frost resistance and productivity of culture of a raspberry. The results, submitted in work, of researches are the theoretical precondition for of productivity of plants, development of new technologies of effective and safe application of the retardants in the plant growing.
Key words: retardants, ethyleneproducers, sourse-sink relations, phytohormones,photosinthesis,respiration,chloroplast,mineral nutrition,dormancy, frostresistance, productivity, berry cultures.
|
