Менші показники товщини шпику мали підсвинки ІІ дослідної групи над 1-м поперековим хребцем – на 16,4% і у підсвинків ІІІ групи на крижах – на 9,8%.
Найбільшою площею “м’язового вічка” характеризувалися туші свиней дослідних груп. Свині від кнурів німецької селекції мали площу “м’язового вічка” 36,5см2, від кнурів естонської селекції 34,4см2, що більше порівняно з контрольною групою на 27,2-19,8% при статистично вірогідній різниці (Р>0,99).
Маса окостів у підсвинків дослідних груп була більшою порівняно з контрольною групою на 0,92-1,08 кг, або на 8,0-10,9%. Різниця статистично достовірна при Р>0,99.
Таким чином встановлено, що використання кнурів німецької і естонської селекції сприяло значному поліпшенню м’ясних якостей свиней великої білої породи української селекції.
Морфологічний склад туш та результати хімічного аналізу м’яса і сала піддослідних тварин. Виявлені деякі відмінності по співвідношенню окремих частин напівтуші. Тварини контрольної групи мали масу передньої частини напівтуші більшу на 2%, ніж тварини дослідних груп, а маса задньої частини напівтуші була вищою у підсвинків ІІ і ІІІ дослідних груп на 1,5-0,92% відповідно.
При вивченні морфологічного складу напівтуш важливе значення має вихід і співвідношення окремих її тканин.
За даними таблиці 7, туші всіх піддослідних груп характеризувалися високим виходом м’яса і дещо нижчим виходом сала. Вихід м’яса становив у межах 59,42-63,26%, а сала – 25,16-26,92%. Особливо високим виходом м’яса відзначалися тварини ІІІ дослідної групи (молодняк від кнурів естонської селекції) – 63,26%, що на 3,84% (Р>0,95) вище, ніж у контрольній групі, а вихід м’яса у підсвинків німецької селекції перевищував контрольну групу на 2,7% (Р>0,9). Вихід сала у підсвинків контрольної групи становив 26,92%, у дослідних групах на 1,76-1,64% менше.
Таблиця 7
Співвідношення окремих частин напівтуш (М ± m, n = 5)
Фізико-хімічні показники м’яса представлені в таблиці 8. Більш інтенсивне забарвлення м’яса було у підсвинків І контрольної групи та ІІІ дослідної групи. М’ясо підсвинків ІІ дослідної групи (від кнурів німецької селекції) було більш бліде, коефіцієнт екстінції був 0,0934, що нижче порівняно з ІІІ дослідною групою на 24,6% (Р>0,99) і на 42,8% (Р>0,999) порівняно з контрольною групою.
В цілому показники якості м’яса тварин дослідних груп значно не відрізнялись від контрольної групи і знаходились в межах норми.
Таблиця 8
Фізичні властивості м’яса піддослідних свиней (М ± m, n = 5)
Морфологічні показники крові. Вміст гемоглобіну у крові чистопородних підсвинків української селекції становила 124,3 г/л, у підсвинків естонської та німецької селекції відповідно 119,2-122,0 г/л.
Кількість еритроцитів також була більшою у підсвинків І групи – 6,92 т/л і меншою у підсвинків ІІ-ІІІ групи – 6,11-6,12 т/л.
За наявністю загального білка сироватки крові кращими були підсвинки другої групи – 80,2 г/л. Кількість альбумінів у крові було на рівні 22,09-28,52%, але більше їх було у підсвинків ІІ і ІІІ груп.
Аналіз кількісного складу глобулінової фракції показав, що найвищий відсоток припадає на γ-глобулінову фракцію. Вона значно вищою виявилася у підсвинків І групи порівняно з ІІ групою на 5,64% і ІІІ групою на 3,94%.
Нами встановлено, що активність АСТ була вища у підсвинків естонської (18,15 ммоль/л) і німецької (16,4 ммоль/л) селекції, ніж у підсвинків української селекції (16,05 ммоль/л).
Підвищення показників активності амінотрансферази у крові підсвинків зарубіжної селекції складає відповідно 13,08-2,2% (Р>0,99-0,9).
Рівень активності АЛТ був найвищим у підсвинків естонської селекції – 17,35 од/мл, що вище порівняно з контрольною групою на 11,9% (Р>0,99).
Таким чином, більш висока активність АСТ і АЛТ характеризує кращі м’ясні якості у свиней естонської і німецької селекції.
Найнижчою бактерицидною активністю сироватки крові характеризувалися підсвинки І контрольної групи української селекції – 60,29%. У підсвинків естонської і німецької селекції цей показник був значно вищим і становив відповідно 68,25-67,6%, що більше на 7,96-7,31%.
Економічна оцінка результатів досліджень. Підрахунки показали, що собівартість 1 ц приросту була значно нижчою у молодняку дослідних груп. Так молодняк ІІ дослідної групи мав собівартість 411,39 грн., що менше порівняно з контрольною групою на 59,23 грн., або на 12,6%. При цьому рівень рентабельності підвищився від +6,9% у контрольній групі до +22,3% у дослідній.
Собівартість 1ц приросту у молодняку ІІІ дослідної групи була нижчою на 96,36 грн., а рівень рентабельності становив 34,4%.
ВИСНОВКИ
1. У племзаводах “Василівка” та “Михайлівка” Сумської області за період з 1963 по 1993 роки створено 3 заводські лінії кнурів (Драчуна 65, Гром- кого 6767, Драчуна 8435) і 4 родини свиноматок (Волшебниці 2488, Волшебниці 10202, Волшебниці 1988 і Чорної Пташки 6554), які за продуктивністю перевищують середні показники по стаду і породі. Дані лінії і родини є основою створеного спеціалізованого заводського типу, який характеризується високими відгодівельними і м’ясними якостями: середньодобові прирости – 751г, вік досягнення живої маси 100 кг – 180,1 днів, затрати корму на 1 кг приросту – 3,56 к. од.
2. При створенні заводських ліній і заводського типу використовувалися генотипи великої білої породи англійської і шведської селекції. Установлено, що найбільш продуктивними є генотипи 1/4–1/8 кровності кнурів зарубіжної селекції.
3. При створенні заводських ліній і родин використовувалися такі методи селекції, як: гомогенний підбір за провідними селекційними ознаками; помірний і віддалений інбридинг на видатного родоначальника (метод “кільцювання”), топкрос, оцінка кнурів і маток за відгодівельними якостями нащадків і інтенсивне використання поліпшувачів; спрямоване вирощування ремонтного молодняку.
4. Молодняк свиней, одержаних від кнурів німецької та естонської селекції, мав краще виражений м’ясний тип. Індекс розтягнутості був більшим на 13,88% у підсвинків ІІ дослідної групи і на 12,9% у підсвинків ІІІ дослідної групи, індекс збитості меншим відповідно на 5,27% і 1,81%.
5. На відгодівлі молодняк від кнурів німецької і естонської селекції перевищував молодняк української селекції за середньодобовими приростами на 42,5-76,0 г, раніше досягав живої маси 100 кг на 10,5-18,6 днів, на 0,5- 0,7 корм. одиниці менше витрачав кормів на 1 кг приросту.
6. Свині німецької і естонської селекції мали кращі забійні і м’ясні якості: вихід м’яса у туші більший на 2,70-3,84%, довжина туші більша на 3,4-3,6см, площа “м’язевого вічка” на 7,8-6,7см2 відповідно. Товщина шпику на рівні 6- 7 грудного хребця була меншою на 2,0-6,6мм.
7. За якістю м’яса суттєвої різниці між групами не встановлено, але встановлена тенденція до збільшення сухої речовини, протеїну і вологоутримуючої здатності найдовшого м’яза спини у підсвинків контрольної групи. М’ясо свиней дослідних груп (німецька і естонська селекція) більш бліде, ніжне і водянисте порівняно з м’ясом свиней української селекції.
8. Морфологічні показники крові показали, що підсвинки усіх дослідних груп мали хорошу резистентність, дещо гірше адаптувались до умов годівлі і утримання молодняк свиней одержаний від кнурів німецької селекції. Підвищена активність амінотрансфераз (АСТ – на 13,08-2,2%, Р>0,99-0,9 і АЛТ – на 11,9%, Р>0,99 і 1%) у свиней естонської і німецької селекції вказує на їх кращі м’ясні якості.
9. Встановлена економічна ефективність використання кнурів німецької і естонської селекції: собівартість виробництва 1ц свинини у молодняку німецької і естонської селекції була нижчою на 59,23-96,36 грн., чистий прибуток при відгодівлі до живої маси 100 кг становив відповідно 59,23- 96,36 грн., а рентабельність становила: контрольної групи +6,9%, ІІ дослідної групи +22,3% і ІІІ дослідної групи +34,4%.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Для покращення м’ясних якостей свиней великої білої породи пропонуємо свиней лебединського заводського типу ЛЗТ УВБ-2 використовувати як материнську форму у поєднанні з кнурами великої білої породи німецької і естонської селекції. При цьому долю кровності кнурів зарубіжної селекції найбільш доцільно мати в межах 1/4 – 1/8. Такі тварини характеризуються вищою резистентністю і кращою продуктивністю.
Для підвищення відгодівельних і м’ясо-сальних якостей свиней великої білої породи доцільно більш широко використовувати плідників заводських ліній Громкого 6767 і Драчуна 8435, які мають високу комбінаційну здатність і підвищують продуктивність свиней за цими ознаками.
Список опублікованих праць за темою дисертації
- Голуб Н.Д., Гребеник Г.М. Продуктивні якості свиней окремих ліній і родин племзаводу “Штепівка” // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - №5.- 1999.- С.28-29.
- Голуб Н.Д., Корнієнко І.О., Вакал О.А., Гребеник Г.М. Методи удосконалення порід свиней // Вісник Полтавського державного сільськогосподарського інституту. - №6.- 2000.- С.65-67.
- Гребеник Г.М., Голуб Н.Д., Нагаєвич В.М., Чухліб Є.В. Вплив кнурів великої білої породи зарубіжної селекції на репродуктивні якості свиноматок // Науковий вісник національного аграрнорго університету. - №21.- 2000.- С.148-150.
- Гребеник Г.М., Нагаевич В.М. Продуктивность и некоторые биологические особенности свиней крупной белой украинской и немецкой селекции // Вісник аграрної науки Причорномор’я.- Спеціальний випуск 3 (17).- 2002.- С.110-113.
- Гребеник Г.М., Нагаєвич В.М., Голуб Н.Д., Гетя А.А. Порівняльна характеристика розвитку молодняку свиней великої білої породи української та німецької селекції // Вісник Полтавської державної аграрної академії. – №5-6. - 2002. - С.82-83.
- Гребеник Г.М. Генеалогічна характеристика свиней племзаводу “Штепівка” // Вісник Сумського національного аграрного університету. - №6. - 2002.- С.83-87.
- Гребеник Г.М., Нагаєвич В.М., Голуб Н.Д. Деякі морфологічні та біохімічні показники крові у свиней великої білої породи різних генотипів // Вісник Сумського національного аграрного університету. - №7. - 2003. - С.56-60.
- Гребеник Г.М., Бондаренко О.М., Голуб Н.Д. Забійні та м’ясні якості свиней великої білої породи різних генотипів // Вісник Полтавської державної аграрної академії. - №2. - 2004. - С.33-35.
- Гребеник Г.М. Морфологічний склад туш та результати хімічного аналізу м’яса і сала свиней великої білої породи різних генотипів // Вісник Сумського національного аграрного університету. - №8. - 2004. - С.32-37.
Гребеник Г.М. Удосконалення продуктивних та племінних якостей свиней великої білої породи у племінних господарствах Сумщини. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького УААН, Полтава, 2005.
Дисертацію присвячено дослідженням вивчення методів удосконалення репродуктивних, відгодівельних і м’ясних якостей свиней великої білої породи в племзаводах Сумської області, методів створення заводських ліній кнурів і родин свиноматок, заводських типів і спеціалізованих ліній, а також використанню генотипів великої білої породи англійської, німецької, шведської і естонської селекції і їх вплив на підвищення продуктивних якостей свиней української селекції.
Наведені дані продуктивності свиноматок ліній, родин і типів, росту і розвитку молодняку різних генотипів, відгодівельних і м’ясних якостей, морфологічних і біохімічних показників крові.
У роботі показані фізико-хімічний склад м’яса і сала та економічна ефективність використання генотипів зарубіжної селекції.
Ключові слова: порода, генотип, ліній, родина, заводський тип, продуктивність, м’ясо-сальні якості, гематологічні показники, економічна ефективність.
Гребеник Г.М. Усовершенствование продуктивных и племенных качеств свиней крупной белой породы в племенных хозяйствах Сумщины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. – разведение и селекция животных. –Институт свиноводства им. А.В. Квасницкого УААН, Полтава, 2005.
Диссертация посвящена исследования изучения методов усовершенствования репродуктивных, откормочных и мясных качеств свиней крупной белой породы в племзаводах Сумской области, методов создания заводских линий хряков и семейств свиноматок заводских типов и специализированных линий, а также использование генотипов крупной белой породы английской, немецкой, шведской и эстонской селекции и их влияние на формирование телосложения, откормочные и мясные качества свиней украинской селекции.
Систематическая оценка хряков и маток по репродуктивным и откормочным качествам, гомогенный подбор по этим признакам, использование умеренного инбридинга на выдающегося производителя (метод “кольцевания”), топкросинг, оценка и отбор ремонтного молодняка по собственной продуктивности способствовали созданию высокопродуктивных заводских линий и семейств, заводских типов.
В племзаводах Сумской области созданы 3 заводские линии хряков Дра-чуна 65, Громкого 6767 и Драчуна 8435, а также 4 заводские семейства свиноматок, которые стали основой созданного лебединского заводского типа ЛЗТ УКБ-2 с улучшенными откормочными качествами.
Животные лебединского заводского типа характеризуются высокими откормочными качествами: возраст достижения живой массы 100 кг – 180,1 дней, затраты кормов на 1 кг прироста – 3,53 к.ед. Свиноматки данного типа имеют многоплодие 11,7 поросят, масса гнезда поросят в 2 месяца – 19,42 кг.
Свиньи ЛЗТ УКБ-2 в сочетании материнской специализированной линией УКБ-1 проявляют эффект гетерозиса в пределах 2,6-6,2%.
Хряки немецкой и эстонской селекции оказали значительное влияние на улучшение откормочных и мясных качеств свиней крупной белой породы украинской селекции. На контрольном откорме среднесуточные приросты были выше на 42,5-76 г, живой массы 100 кг они достигали на 10,5-18,6 дней раньше.
Результаты контрольного убоя свиней показали, что подсвинки от хряков немецкой и эстонской селекции имели большую длину туш на 3,4-3,6 см, выше выход мяса на 2,7-3,84%, больше площадь “мышечного глазка” на 7,8-6,7 см2 и меньше толщину сала на 6,6-2,0 мм. По химическим показателям мяса и сала существенной разницы не установлено.
Хряки крупной белой породы немецкой и эстонской селекции оказали влияние на формирование телосложения украинских свиней. Индекс растянутости наибольшим был у молодняка от хряков немецкой селекции – 180,62%, эстонской селекции – 166,64% и украинской селекции – 166,74%, а индекс сбитости соответственно – 74,45, 82,91 и 84,72%.
Гематологические исследования показали, что подсвинки всех опытных групп имели хорошую резистентность, несколько хуже адаптировались у условиям кормления и содержания от хряков немецкой селекции. У генотипов немецкой и эстонской селекции несколько повышена активность аминотрансфераз (АСТ – 18,15-16,4 и АЛТ – 15,65-17,35), что указывает на их лучшие мясные качества и способность данных животных лучше ассимилировать белок.
Наибольший экономический эффект получен от хряков эстонской селекции. Прибыль на 1 ц прироста составила 128,74 грн., уровень рентабельности – 34,4%.
Ключевые слова: порода, генотип, линия, семейство, заводской тип, продуктивность, мясосальные качества, гематологические показатели, экономическая эффективность.
Grebenyk G.M. Improvement of Productive and Breeding Qualities of Pigs of the Pig white Breed on the Intensive Livestock farms of Sumy region.
The dissertation for receiving Candidate’s Degree in agriculture on speciality 06.02.01 – animals breeding and selection – institute of Pig Breeding named after O.V.Kvasnytsky of Ukrainian Academy of Agrarian Sciences.
The dissertation is devoted to resezching of methods of improvement of multiplying fattening and meal qualities of pigs of the Big white Breed on the intensive livestock farms of Sumy region It also deals with research of methods of creating highly selected lines of hogs and brood sow families and also using genotype of the Big white Breed of English, German, Swedish, Estonian selection and their influence on bodybuilding, fattening and meat qualities of pigs of Ukrainian selection.
The data of productivity of brood sow families, lines and types growing and development of young stock of different genotypes fattening and meat qualities morphology and biochemical blood indices are listed.
Physical – chemical content of meat and fat, economic effectiveness of using genotypes of foreign selection are shown in the work.
Key words: breed, genotype, family, highly selected breed productivity meat lard quality, gematological indices economical effectiveness.
| 
