ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке виявляється у відновленні вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ шляхом прямого (смугового) всівання бобових компонентів при одночасному використанні мінерального й органічного удобрення, нітрогенізатора та гербіциду, що забезпечує на темно-сірих опідзолених грунтах західного Лісостепу одержання 72-117 ц/га сухої маси та 6-10 ц/га перетравного протеїну за умов низької собівартості продукції.
2. Всівання у поєднанні з грунтовим внесенням гноївки шириною між смугами 75 см на фосфорно-калійному фоні, внесенням N50Р45К60 і нітрогенізатора та Р45К60 сприяє формуванню бобово-злакового травостою сіножаті з найвищим вмістом бобових – 26,1-30,1%, що переважає контроль у 4,4-5,3 рази та створює найсприятливіші умови для формування пагонів бобових компонентів – 248-308 шт./м2, що дозволяє збільшити кількість пагонів бобових на одиниці площі в 4,1-6,3 рази проти контролю.
Максимальною облистненість була при всіванні в поєднанні з внесенням гноївки смугою 75 см, з внесенням нітрогенізатора на фоні Р45К60 та повного мінерального удобрення - 42,5-44,4% і 76,3-79,1% відповідно в 1 і 3 укосах. У флористичному складі на цих же варіантах найкраще приживалися і утримувалися в травостої всіяні бобові, випадали малоцінні злаки і різнотрав'я, поступаючись місцем цінним у кормовому відношенні злаковим компонентам.
3. Всівання травосуміші стабілізувало насиченість біомаси бобовими травами у пасовищному травостої до рівня 27,7-35,0%, у т. ч. на варіантах з раундапом до 27,7-32,1 або в 2,9-3,7 рази. Найбільшу частку пагонів бобових у густоті травостою 419 і 399 шт./м2 забезпечує всівання шириною підрізу 13 см з нормами внесення гербіциду 1,5 і 2,5 л/га смугою 10 см.
У структурі врожаю зеленої маси найвищі 55,9-57,9 і 71,4-77,8 відсотки листкових пластинок в першому і третьому циклах зафіксовано при всіванні у поєднанні з удобренням.
4. Найвищий збір сухої речовини забезпечило всівання 6,7 кг/га насіння бобових трав у вироджений травостій сіножаті в поєднанні з внесенням N50Р45К60 – 116,8 ц/га, що у 2,4 рази більше за контроль. Всівання в поєднанні з внесенням нітрогенізатора та Р45К60 перевищило за врожайністю контроль у 2,2 рази (103,0 ц/га), всівання з одночасним внесенням 30 т/га гноївки шириною між смугами 75 см на фоні Р45К60 – в 1,9 рази (92,5 ц/га).
Найвищу урожайність 73,7 і 72,9 ц/га сухої маси отримано при всіванні 9,7 кг/га насіння бобових трав у вироджений травостій пасовища шириною підрізу 13 см нормами внесення раундапу 1,5 і 2,5 л/га смугою 10 см на фоні N90Р45К60, що у 2,4-2,5 рази вище за контроль.
5. При поєднанні всівання бобових компонентів з внесенням гноївки, нітрогенізатора, мінерального удобрення відсоток протеїну і білка зростав в 1,2-1,3 рази щодо контролю, водорозчинних вуглеводів – на 1,2-1,7%, жиру – на 0,6-0,9%, золи, фосфору і калію – в 1,2-1,3, кальцію – в 1,3-1,5 рази, магнію – в 1,6-2,0 і натрію – в 1,5-1,6 рази. Вміст клітковини знижувався на 0,1-1,8%.
Нагромадження азотовмісних сполук у зеленому кормі з виродженого пасовища завдяки всіванню, внесенню N90Р45К60 і гербіциду збільшується в 1,2 рази проти контролю. Вміст цукрів підвищується на 1,8-3,1%, жиру – на 0,1-0,4%, фосфору – в 1,4-1,5, калію і магнію – в 1,2 рази, натрію – на 0,4-0,6%.
Вміст нітратного азоту не перевищував допустимої граничної межі і складав у середньому на сіножаті 36,7-70,9 мг/кг; на пасовищі – 52,8-68,7 мг/кг.
6. Коренева маса під впливом всівання бобових компонентів у поєднанні з внесенням гноївки, застосуванням нітрогенізатора і N50Р45К60 на виродженій сіножаті та з внесенням N90Р45К60 і гербіциду на пасовищі зростала проти контролю в 1,2-1,8 рази, вміст азоту - в 1,1-1,4, фосфору – в 1,3-2,1 і калію – в 1,2-1,8 рази.
7. З всіванням бобових трав, внесенням повного мінерального удобрення та гербіциду на вироджене пасовище підвищується, а з внесенням гноївки на сіножать на фоні Р45К60 значно збільшується активність целюлозорозкладаючих мікроорганізмів. Встановлено, що ступінь розкладу зростає з року в рік.
8. З найвищою продуктивністю сінокісного травостою 82,9 ц/га кормових одиниць при всіванні в поєднанні з внесенням N50Р45К60 зібрано 9,5 ц/га перетравного протеїну. Всівання в поєднанні з внесенням нітрогенізатора та Р45К60 дозволило отримати 7,3 ц/га перетравного протеїну і 74,2 ц/га кормових одиниць. При всіванні та грунтовому внесенні гноївки шириною між смугами 75 см на фоні Р45К60 продуктивність становила 65,7 ц/га кормових одиниць, а збір кормового білка – 6,4 ц/га.
Всівання у дернину пасовища шириною підрізу 13 см із внесенням 1,5 і 2,5 л/га раундапа смугою 10 см на фоні N90Р45К60 з найбільшою продуктивністю 66,3 ц/га кормових одиниць забезпечило одержання 9,5 і 9,2 ц/га кормового білка.
9. На сінокісному травостої найвищу окупність 1 грн затрат 13,3 грн при собівартості 1 ц 3,8 грн, високий енергетичний коефіцієнт 13,2 забезпечило всівання бобових трав без удобрення.
Низькозатратним виявилося і всівання у поєднанні з внесенням нітрогенізатора та Р45К60. При собівартості 8,4 грн, окупності 6,0 грн отримано найвищий енергетичний коефіцієнт 13,4. Меншу ефективність зафіксовано при грунтовому внесенні гноївки шириною між смугами 75 см на фоні РК при всіванні (собівартість - 10,0 , окупність - 5,0 , енергетичний коефіцієнт - 10,4. Собівартість всівання і внесення N50Р45К60 - 9,2 грн, окупність – 5,5 грн, а енергетичний коефіцієнт – 11,3.
10. На пасовищі найвищу окупність 12,2 грн при найнижчій 4,1 грн собівартості, найвищий енергетичний коефіцієнт 10,2 забезпечило всівання бобових компонентів шириною підрізу 13 см (без добрив).
Дещо менший ефект від всівання шириною підрізу 17 см і всівання шириною підрізу 13 см з нормами внесення гербіциду 0,5-2,5 л/га смугою 10 см на фоні N90Р45К60. Тут при 3,6-3,8 грн окупності і 13,3-14,0 грн собівартості продукції енергетичні коефіцієнти склали межу від 5,6 до 5,8.
Пропозиції виробництву
1. В умовах достатнього зволоження західного Лісостепу України необхідно застосовувати на вироджених травостоях, де відсутнє грубостебельне різнотрав'я, пряме всівання в нерозроблену дернину комбінованим агрегатом ЛУКА-2,8, причому при відновленні вироджених сіножатей слід поєднувати всівання насіння бобових трав (6,7 кг/га) в єдиному технологічному процесі з внесенням N50Р45К60 .
Зважаючи на те, що біологічний азот дає змогу суттєво оздоровлювати екологію і не порушує біологічної рівноваги в грунті ефективне проведення всівання бобових з внесенням нітрогенізатора та Р45К60.
З метою економії мінерального удобрення та, особливо, охорони довкілля доцільним при всіванні бобового компонента є грунтове внесення 30 т/га гноївки шириною між смугами 75 см на фосфорно-калійному фоні Р45К60.
2. На вироджених пасовищних травостоях для підвищення продуктивності та продовження їх довголіття необхідно всівання бобових трав (9,7 кг/га) проводити з шириною підрізу 13 см одночасно з внесенням N90Р45К60, а для зниження конкурентної здатності вихідного травостою вносити 1,5-2,5 л/га раундапу смугою 10 см, який через швидку інактивацію є найбільш безпечним на лукопасовищних угіддях.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Мащак Я.І., Нагірняк Т.Б. Поживність та якість корму відновлюваної луки // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького.- Львів.- 1999.- Вип. 3 (Ч. 2).- С. 65-67.
2. Нагірняк Т.Б., Мащак Я.І., Дуда Д.Г. Особливості нагромадження кореневої маси і вмісту в ній основних макроелементів на відновленому пасовищі // Науково-технічний бюллетень ІЗіБТ УААН.- Львів.- 1999.- Вип. 1 (2).- С. 30-33.
3. Нагірняк Т.Б. Покращення пасовищних травостоїв // Аграрний вісник Причорномор'я.- 1999.- №3 (6).- Ч. 3.- С. 146-149.
4. Нагірняк Т.Б. Оновлення низькопродуктивних пасовищ // Тваринництво України.- 2000.- №1-2.- С. 29.
5. Нагірняк Т.Б. Зміни значень целюлозолітичної здатності та об'ємної маси грунту при відновленні вироджених травостоїв // Тези доповідей Міжнародного наукового конгресу молодих вчених та студентів “Здоров'я села – здоров'я держави”.- Львів – Дубляни.- 2000.- С. 82-84.
6. Мащак Я.І., Нагірняк Т.Б. Шляхи відновлення продуктивності виродженої сіножаті // Вісник ЛДАУ: Агрономія.- 2001.- № 5.- С. 579-584.
7. Мащак Я.І., Нагірняк Т.Б. Продуктивність та якісний склад корму при відновленні виродженого пасовища // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво.- 2001.- Вип. 43.- Ч. 1.- С. 128-133.
8. Мащак Я.І., Нагірняк Т.Б., Мізерник І.Д. Біологіна активність і щільність грунту на відновленій сіножаті // Корми і кормовиробництво.- Київ: Аграрна наука.- 2001.- Вип. 47.- С. 191-193.
АНОТАЦІЯ
Нагірняк Т.Б. Відновлення вироджених травостоїв сіножатей і пасовищ при мінімалізації обробітку грунту в умовах західного Лісостепу України.- Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. Вінницький державний аграрний університет. Вінниця, 2002.
У дисертації викладені результати трирічних досліджень впливу заходів відновлення вироджених травостоїв у вигляді прямого всівання багаторічних бобових трав у нерозроблену дернину комбінованим агрегатом ЛУКА-2,8 і поєднання його в одному технологічному режимі з грунтовим внесенням гноївки, внесенням мінерального удобрення, раундапу та нітрогенізатора на продуктивність, якісний склад корму, економічну й біоенергетичну ефективність деградованих лукопасовищних угідь в умовах західного Лісостепу України.
Встановлено, що при відновленні сіножатей найвищу продуктивність, суттєве покращення якісних характеристик корму при високому економічному й енергетичному ефекті забезпечує всівання бобових трав з одночасним грунтовим внесенням 30 т/га гноївки шириною між смугами 75 см при Р45К60, всівання з застосуванням нітрогенізатора на фосфорно-калійному фоні, а також всівання з внесенням повного мінерального удобрення N50Р45К60. Всівання бобових компонентів шириною підрізу 13 см при внесенні мінерального удобрення в нормі N90Р45К60 і для зниження конкурентоздатності існуючого травостою 1,5-2,5 л/га раундапу смугою 10 см дозволяє отримати найзначніший позитивний ефект на пасовищному травостої.
Ключові слова: відновлення, вироджений травостій, сіножаті та пасовища, всівання, багаторічні бобові трави, удобрення, раундап, нітрогенізатор, продуктивність, економічна та біоенергетична ефективність.
АННОТАЦИЯ
Нагирняк Т.Б. Восстановление вырожденных травостоев сенокосов и пастбищ при минимализации обработки почвы в условиях западной Лесостепи Украины.- Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 – кормопроизводство и луговодство. Винницкий государственный аграрный университет. Винница, 2002.
В диссертации предложены эффективные меры поверхностного улучшения вырожденных лугопастбищных травостоев, которые дают возможность быстрого восстановления их продуктивного долголетия ресурсосберегающим путём.
Исследованиями, проведёнными на природных кормовых угодьях експериментальной базы Института земледелия и животноводства западного региона УААН на протяжении 1997-1999 гг. в условиях западной Лесостепи Украины (Львовская область) на тёмно-серой оподзоленной поверхностно оглеенной легкосуглинистой почве, установлено, что восстановление вырожденных травостоев в виде прямого всевания многолетних бобовых трав в неразработанную дернину с помощью комбинированного агрегата ЛУКА-2,8 и сочетание его в одном технологическом режиме с почвенным внесением навозной жижи, внесением минерального удобрения, раундапа и нитрогенизатора имело благоприятное воздействие на урожайность, формирование травостоя, качество корма, накопление корневой массы, экономическую и биоэнергетическую эффективность деградированных сенокосных и пастбищных травостоев.
Результаты исследований свидетельствуют о том, что при восстановлении вырожденных сенокосов всевание бобовых трав в сочетании с почвенным внесением 30 т/га навозной жижи шириной между полосами 75 см при Р45К60, всевание с применением нитрогенизатора на фосфорно-калийном фоне, а также всевание с внесением полного минерального удобрения в норме N50Р45К60 (еквивалент к навозной жиже) повышает урожайность травостоев в пределах к 92,5-116,8 ц/га сухой массы, содержание бобового компонента – 26,1-30,1%, плотность побегов бобовых – 248-308 шт./м2. При этом доля листовых пластинок в первом укосе составляла 42,5-44,4%, в третьем – 76,3-79,1%; самым лучшим было приживание и удержание в травостое всеяных бобовых трав при условии выпадания малоценных злаков и разнотравья.
Процент органических соединений и зольных елементов возрастал в 1,2-2 раза при снижении клетчатки. Масса корневых остатков увеличивалась в 1,2-1,8, а содержание в ней азота, фосфора и калия – в 1,1-1,9 раза. Сбор перевариваемого протеина составлял 6,4-9,5 ц/га при низкой себестоимости 1 ц – 8,4-10,0 грн и высоком энергетическом коэффициенте – 10,4-13,4.
Установлено, что при восстановлении вырожденных пастбищных травостоев путём всевания бобовых трав шириной подреза 13 см при одновременном внесении 1,5-2,5 л/га гербицида системного действия раундапа полосой 10 см и N90Р45К60 есть возможность получения 72,9-73,7 ц/га сухого вещества с содержанием 30,3-30,4% бобового компонента в ботаническом составе и с количеством побегов бобовых в густоте травостоя – 399-419 шт./м2 при значительном снижении частицы стеблей в структуре урожая зелёной массы и повышении процента органических веществ, макроелементов в химическом составе. Отмечено возрастание корневой массы в 1,5-1,8, содержания N, Р2О5, К2О в ней – в 1,2-2,1 раза.
При применении этих приёмов восстановления получено 9,2-9,5 ц/га кормового белка при 13,3-14,0 грн себестоимости продукции и энергетических коэффициентах в пределах от 5,6 к 5,8.
Ключевые слова: восстановление, вырожденные травостои, лугопастбищные угодья, всевание, многолетние бобовые травы, удобрения, раундап, нитрогенизатор, продуктивность, экономическая и биоэнергетическая эффективность.
ANNOTATION
Nagirnyak T.B. Renovation of degenerated grass stands of hayfield and pastures by minimum of soil cultivation in conditions of western Forest-Steppe of Ukraine.- Manuscript.
Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences by the speciality 06.01.12 – forage production and meadland science. The Vinnytsya State Agrarian University. Vinnytsya, 2002.
The dissertation is an account of the results of three-year research of influence of measures for renovation of degenerated grass stands in the form of a direct sowing of perennial bean grasses into an untouched sod by the combined aggregate LUKA-2,8 and combining it in one technological regime with soil applying liquid manure, mineral fertilizers, raundap and nitrogenizator on productivity, forage quality, economic and bioenergetic efficiency of degradated meadow-pasture lands in conditions of western Forest-Steppe of Ukraine.
It has been established that due to renovation of hayfield the highest productivity and essential improvement of quality characteristics of forage with high economic and energy effect are attained by sowing of perennial bean grasses with simultaneous soil applying 30 t/h liquid manure by width between strips 75 sm by P45K60, by sowing with application of nitrogenizator on phosphorus-potassium background, as well as by sowing with applying of complete mineral fertilizers N50Р45К60.
Sowing of bean components by 13 sm wide cut with applying mineral fertilizers in norm N90Р45К60 and with applying 1,5-2,5 l/h raundap by 10 sm stripe to reduce the existing grass stands competition allows us to achieve the most positive effect on the grass stands pasture.
Key-words: renovation, degenerated grass stand, hayfield and pastures, sowing, perennial bean grasses, fertilizer, raundap, nitrogenizator, productivity, economic and bioenergetic efficiency.
|
