Таким чином, заміна у раціонах телиць кукурудзяного силосу на амарантовий або на силос із суміші кукурудзи і амаранту сприяла балансуванню їх раціонів за перетравним протеїном до зоотехнічної норми з розрахунку на одну кормову одиницю. Це, в першу чергу, й забезпечувало підвищення середньодобових приростів маси у тварин дослідних груп.
Дослідження балансу азоту у тварин має науковий і практичний інтерес, а при згодовуванні нового корму – тим більше. Баланс є одним з показників, що характеризують біологічну цінність кормових засобів і є основним показником ступеню використання тваринами азотистих речовин корму.
Дослідження показали, що за практично однакового перетравлювання азотистих речовин телиці дослідної групи на 3,7 г або на 7,2% більше відкладали у тілі азотистих речовин, у зв'язку з чим у них був більш високим показник використання азоту як з розрахунку на загальну кількість його споживання, так і використання, відповідно, на 1,3% і 1,8% абсолютних (табл. 9).
Баланс кальцію і фосфору у тварин як контрольної, так і дослідної груп був позитивним. Використання кальцію, що містився в кормах раціону, у тварин контрольної і дослідної груп було практично однаковим – в межах 24%, а фосфору – 23,1-23,9%. У тварин, які споживали силос із суміші кукурудзи та амаранту, відкладалося в тілі більше кальцію на 1,6 г або на 20,2%, а фосфору, відповідно 0,6 г і 8,0%, порівняно телицями контрольної групи, яким згодовували кукурудзяний силос. Це пояснюється як особливостями хімічного складу силосів, що споживалися тваринами, так і їх різними середньодобовими приростами маси.
Таблиця 9
Середньодобовий баланс азоту у телиць
Показники Групи тварин
1 2
Спожито з кормами, г 115,6 120,6
Виділено з калом, г 38,9 40,5
Використано, г 76,7 80,1
Коефіцієнт використання, % 66,3 66,4
Виділено з сечею, г 25,7 25,4
Відклалося у тілі, г 51,0 54,7
Відклалося у тілі тварин (%):
- від спожитого 44,1 45,4
- від використаного 66,5 68,3
Стан здоров'я, біохімічні показники крові тварин. Силос із суміші кукурудзи та амаранту тварини поїдали охоче, як і кукурудзяний силос. До силосу з амаранту тварини звикали поступово на протязі тижня. У цілому, загальний стан тварин за групами (еластичність шкіри, стан волосяного покриву та слизових оболонок, лімфатичних вузлів, органів дихання, а також температури тіла) мало чим відрізнявся і був у межах фізіологічної норми.
У сироватці крові телиць, яким згодовували силос із суміші кукурудзи і амаранту, вміст кальцію та фосфору був практично таким, як і у тварин, що одержували кукурудзяний силос, а різниця між групами тварин за цими показниками не була статистично ймовірною (Р>0,05). У крові телиць дослідної групи більше містилося сечовини на 26,3% (Р<0,05). Це можна пояснити тим, що в їх раціоні більше містилося сирого і перетравного протеїну, що було зумовлено більшою кількістю цих речовин у силосі із суміші кукурудзи і амаранту, у порівнянні з кукурудзяним силосом.
Показники вуглеводно-жирового обміну у крові телиць були в межах фізіологічної норми і свідчили, що силоси, які згодовувалися, були доброякісними для тварин.
Вміст у крові телиць контрольної і дослідної груп глюкози, летких жирних кислот, кетонових тіл як в період до годівлі, так і після годівлі суттєво не відрізнявся, а різниця за цими показниками була не суттєвою (Р>0,05).
Під впливом згодовування силосу із суміші кукурудзи (50%) та амаранту (50%) у крові тварин кількість неестерифікованих жирних кислот (НЕЖК) вірогідно зменшувалась на 27,5% (Р<0,05), що свідчить про менше використання енергетичних резервів організму тварин на приріст їх маси. Про це також свідчив і більш високий у них (на 19,4%) коефіцієнт енергетичного забезпечення організму (КЕЗ) за рахунок раціону (табл. 10).
Таблиця 10
Оцінка стану вуглеводно-жирового обміну у крові телиць
Показники Періоди Групи тварин
1 2
Глюкоза, мг% до годівлі 55,51±1,61 54,45±0,72
після годівлі 55,42±1,48 53,55±1,49
Л Ж К, мг% до годівлі 4,56±0,43 3,70±0,35
після годівлі 9,36±0,50 8,50.±0,64
Кетонові тіла, мг% до годівлі 2,56±0,39 2,04±0,28
після годівлі 14,58±1,66 12,22±2,11
Н Е Ж К, мг% до годівлі 9,92±0,67 10,77±2,04
після годівлі 6,84±0,62 4,96±0,10
К Е 3 до годівлі 0,72±0,06 0,53±0,12
після годівлі 3,50±0,48 4,18±66
Зміни після годівлі,%
глюкоза — 99,84 98,35
Л Ж К — 205,26 229,73
Кетонові тіла — 569,53 599,02
Н Е Ж К — 68,95 46,05
Коефіцієнт кетогенності до годівлі 0,56±0,08 0,55±0,09
після годівлі 1,56±0,19 1,44±0,15
Коефіцієнт ендогенного кетогенезу до годівлі 0,26±0,04 0,19±0,03
після годівлі 2,13±0,43 2,46±0,52
Ефективність використання землі при вирощуванні кукурудзи та амаранту на силос. Вихід кормових одиниць у силосі з І га посіву амаранту, у порівнянні з кукурудзою, знижувався при застосуванні одновидових його посівів на 9,6%, а змішаних посівів з кукурудзою - на 4,9%, проте урожай сирого протеїну зростав, відповідно, на 49,0% та 23,5%, а перетравного протеїну — на 51,4 та 25,7 %.
Внаслідок більш високих середньодобових приростів маси тварин при згодовуванні амарантового силосу та силосу із суміші кукурудзи з амарантом, вихід тваринницької продукції з одиниці площі у вигляді приросту маси тварин, порівняно з використанням кукурудзяного силосу, зростав, відповідно, на 2,74% та 7,34%.
Економічна ефективність виробництва силосу з амаранту, кукурудзи та з їх суміші.
Сукупні затрати енергії на виробництво силосу, з розрахунку на І га посіву амаранту та суміші кукурудзи (50%) і амаранту (50%), порівняно з кукурудзою, знижувалися, відповідно, на 18,5% та 7,4%. При цьому енергоємність виробництва 1 ц кормових одиниць знижувалася, відповідно, на 9,9% та 2,6%, а перетравного протеїну - на 46,2% та 26,3%.
У зв'язку з тим, що при виробництві і використанні силосів, що досліджувалися, застосовувалася одна і та ж сільськогосподарська техніка та обслуговуючий персонал, енергоємність виробництва силосів та ефективність згодовування були основними факторами, що обумовлювали ефективність їх використання. Підрахунки свідчать, що застосування силосу із суміші кукурудзи (50%) і амаранту (50%) економічно є доцільним.
На основі комплексної оцінки ефективності виробництва та використання силосу з амаранту у раціонах молодняку великої рогатої худоби доцільно зробити такі висновки:
висновки
1. Вирощування амаранту, поряд з кукурудзою, на силос сприяє значному підвищенню його протеїнової цінності та продуктивної дії.
2. Оптимальним строком скошування амаранту на силос є молочно-воскова стиглість зерна нижньої третини волоті.
3. Технологія заготівлі силосу з амаранту, а також із суміші кукурудзи і амаранту за параметрами основних технологічних засобів, в основному, відповідає технології заготівлі силосу з кукурудзи молочно-воскової стиглості зерна.
4. Кращим варіантом поєднання кукурудзи та амаранту для заготівлі силосу із суміші зеленої маси цих культур є 1:1 за масою.
5. За показниками перетравності протеїну та інших поживних речовин, за винятком клітковини, амарантовий силос близький до кукурудзяного; його клітковина перетравлюється гірше на 3,9% абсолютних (агрофон вирощування культур - гній 40 т/га) та 9,8% (агрофон - N45Р90К60).
6. Амарантовий силос за енергетичною цінністю поступається кукурудзяному такої ж стиглості зерна відповідно на 10,0 і 15,8%, в залежності від агрофону вирощування культур, але з розрахунку на суху речовину концентрація обмінної енергії у ньому знижується тільки на 2,6% (агрофон N45Р90К60) та 14,4% (агрофон - гній 40 т/га). З розрахунку на 1 корм. од. він більше містить перетравного протеїну на 44-83%, а силос із суміші кукурудзи (50%) і амаранту (50%) - на 30-52%, порівняно з кукурудзяним силосом.
7. Згодовування амарантового силосу та силосу із суміші кукурудзи (50%) і амаранту (50%) молодняку великої рогатої худоби забезпечує підвищення його середньодобових приростів маси, відповідно, на 16.8 % (P>0.05) та 10,7%(P<0.05), порівняно з кукурудзяним.
8. У тварин, яким згодовували силос із суміші кукурудзи (50%) та амаранту (50%) підвищується коефіцієнт енергетичного забезпечення організму тварин за рахунок раціону.
9. Амарантовий силос не викликає негативного впливу на організм телиць 12-15 місячного віку.
10. Вирощування амаранту на силос сприяє зниженню енергоємності виробництва 1 корм. од. в силосі, збільшенню виходу тваринницької продукції з одиниці земельної площі, порівняно з кукурудзою і є економічно доцільним.
Рекомендації виробництву
З метою підвищення протеїнової цінності силосу, збільшення виробництва тваринницької продукції з одиниці земельної площі при зниженні енергоємності 1 кормової одиниці господарствам по виробництву молока і яловичини зони Лісостепу України рекомендується:
1. Поряд з кукурудзою застосовувати посіви амаранту на силос з метою виробництва силосу із суміші кукурудзи (50%) та амаранту (50%).
2. Використовувати сорти амаранту "Багряний" і “Харківський-1".
3. Технологія заготівлі силосу із суміші кукурудзи та амаранту за параметрами основних технологічних засобів має відповідати технології приготування кукурудзяного силосу молочно-воскової стиглості зерна, при цьому амарант потрібно скошувати не пізніше молочно- воскової стиглості зерна нижньої третини волоті.
СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ, ОПУБЛІКОВАННИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Сорокін О. С. Кормова якість амарантового силосу // Научно – технический бюллетень ИЖ УААН. - № 73. Харьков, 1998. –С. 59 – 62.
2. Гноєвий В., Познякова З., Сорокін О., Циганок А., Гопцій Т., Воронков М. Ефективне розв'язання проблеми білка у тваринництві // Тваринництво України – 1998 - № 8-9. –С. 20.
3. Сорокін О. С., Гноєвий В. І., Познякова З. М., Гопцій Т. І., Воронков М. Ф. Ефективність використання зеленої маси амаранту на силос // Вісник Харківського аграрного університету. Економіка АПК і природокористування. - № 4,1998. – С. 64-70
4. Карташов М. І., Гноєвий В. І., Познякова З. М., Сорокін О. С., Циганок А. В., ДроздовС.Є., Гопцій Т. І. Якість амарантового силосу та ефективність його використання у раціонах сільськогосподарських тварин // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини (збірник наукових праць) Випуск 5 (29). Частина 1. С. – г. науки, Харьків, 1999. –С. 183-189.
5. Карташов М. І., Гноєвий В. І., Сорокін О. С., Познякова З. М. Засвоєння телицями енергії раціону при використанні силосу із суміші кукурудзи та амаранту // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини (збірник наукових праць) Випуск 5 (29). Частина 1. С. – г. науки, Харків, 1999. –С. 162-167.
6. Сорокін О. С., Гноєвий В. І., Турчин В. Я., Ільченко О. М., Гопцій Т. І. Біологічна цінність зеленої маси з сумісних посівів кукурудзи з амарантом, ефективність застосування силосів з неї //. Науково – технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин. Випуск 1 (3) Львів 1999. –С. 148-150.
7. Тришин О. К., Гноєвий В. І, Сорокін О. С. Підвищення ефективності використання силосу у годівлі великої рогатої худоби. // Науково – технічний бюлетень Інституту землеробства і біології тварин. Випуск 1 (3) Львів 1999. –С. 150-153
8. Сорокін О. С., Гноєвий В. І., Познякова З. М. Покращення якості кукурудзяного силосу. // Научно – технический бюллетень ИЖ УААН. - № 77. Харьков, 2000. –С. 91 – 94.
9. Сорокін О. С., Гноєвий В. І., Познякова З. М., Прокопенко Н. Л. Ефективність використання ремонтними телицями раціонів з амарантовим силосом. // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво. Міжв. тем. наук. збірн. Випуск 42. Львів, 2000. – С. 221 – 222.
10. Гноєвий В. І., Сорокін О. С., Познякова З. М. Підвищення протеїнової цінності раціонів великої рогатої худоби. // Аграрна наука виробництву. Харків. 1999. – С. 27.
11. Гноєвий В. І., Ільченко О. М., Турчин В. Я., Сорокін О. С. Смугові посіви амаранту з іншими силосними культурами. // Аграрна наука виробництву. Харків. 1999. – С. 28.
12. Тришин О. К., Гноєвий В. І, Познякова З. М., Сорокін О. С., Циганок А. В., Білокопитов О. М., Дроздов С. Є., Гопцій Т. І., Воронков М. Ф. Використання зеленої маси та зерна амаранту на кормові цілі (рекомендації). Київ. 1999. – 15 с.
13. Гноевой В. И., Познякова З. Н., Сорокин А. С., Цыганок А. В. Качество амарантового силоса и эффективность его использования в рационах с.-х. животных. // Материалы V международной научно-практической конференции. Селекция, экология, технология возделывания и переработки нетрадиционных растений. Алушта 9-14 сентября 1995, Симферополь "Таврия", 1996. –С. 227-228.
14. Маменко О. М., Гноєвий В. І., Сорокін О. С., Познякова З. М., Гопцій Т. І. Ефективність використання силосу із суміші кукурудзи і амаранту у раціонах молодняку великої рогатої худоби. // Тези доповідей Міжнародної конференції “Біологічні основи живлення сільськогосподарських тварин”. Львів 15-18 вересня 1998. –С. 40-41.
15. Гноєвий В. І., Познякова З. М., Сорокін О. С., Циганок А. В., Гопцій Т. І., Воронков М. Ф. Ефективне вирішення проблеми білка у тваринництві. Буклет. Харків, 1998. –4с.
16. Гопций Т. И., Гноевой В. И., Цыганок А. В., Белокопытов А. М., Дроздов С.Є., СорокинА.С. Выращивание амаранта в совместных посевах с кукурузой. Информационный листок ХАРПНТЭН № 39-99. Харьков. 1999.-2с.
Сорокін О. С. Технологія виробництва і ефективність використання силосу з амаранту у раціонах великої рогатої худоби. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02. – годівля тварин і технологія кормів. Інститут тваринництва УААН. м. Харків, 2001.
Наведено результати досліджень по технології виробництва, якості і ефективності використання у раціонах молодняку великої рогатої худобі силосу з амаранту та із суміші кукурудзи (50%) і амаранту (50%) в умовах Лісостепу України, порівняно із силосом з традиційної силосної культури – кукурудзи. Визначено оптимальні параметри технології заготівлі амарантового силосу, його якість у зв'язку з різними фазами вегетації культури, співвідношенням вихідної сировини та застосуванням хімічних консервантів. Досліджено фактичні коефіцієнти перетравності поживних речовин амарантового силосу та його енергетичну цінність у зв'язку з вирощуванням цієї культури на агрофонах N45P90K60 та гній 40 т/га, вплив такого силосу на ефективність використання тваринами поживних речовин раціону, їх середньодобових приростів маси та стан здоров'я тварин. Встановлена економічна доцільність застосування амаранту як силосної культури. Ключові слова: амарант, кукурудза, силос, протеїн, коефіцієнти перетравності, продуктивність, енергозбереження, ефективність.
O. S. Sorokin. Amaranth Silage Production Technology and Utilization Efficiency in Cattle Diets. Manuscript. Dissertation for the degree of Candidate of Sciences (Agriculture) with reference to specialty 06.02.02 – animal nutrition and feed production technology. Institute of Animal Sciences of the UAAS. Kharkiv. 2001.
The work presents results of the study on production technology, quality, and utilization efficiency of silage made of amaranth and mixture of maize (50%) and amaranth (50%) in young cattle diets in conditions of the Ukrainian Forest – Steppe, as compared with silage made of conventional silage crop – maize. Optimal parameters of amaranth silaging technology, silage quality as related to various crop growth stages, production of output raw substances, and application of chemicals were determined. Actual digestion coefficients for nutrients in amaranth silage and its energy values in relation to growing this crop on agronomic backgrounds of N45P90K60 and manure of 40 t per ha, effect of the silage on the diet nutrient utilization by animals, their average daily gains, and health status were investigated. Economic expediency of amaranth as silage crop was established.
Key words: amaranth, maize, silage, protein, digestion coefficients, production, energy saving, efficiency.
Сорокин А. С. Технология производства и эффективность использования силоса из амаранта в рационах крупного рогатого скота. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02. – кормление животных и технология кормов. Институт животноводства УААН, г. Харьков, 2001.
Представлены результаты исследований по технологии производства, качеству и эффективности использования в рационах молодняка крупного рогатого скота силоса из амаранта, смеси кукурузы (50%) и амаранта (50%) в условиях Лесостепи Украины, в сравнении с силосом из традиционной силосной культуры – кукурузы.
Определены оптимальные параметры технологии заготовки амарантового силоса, его качество в связи с различными фазами вегетации культуры, соотношением исходного сырья и применением химических консервантов. Определены фактические коэффициенты переваримости питательных веществ амарантового силоса и его энергетическая ценность в связи с выращиванием этой культуры на агрофонах N45P90K60 и навоз 40 т/га. Установлено, что целесообразно заготавливать силос из смеси кукурузы (50%) и амаранта (50%). Такой силос по комплексу показателей относится к 1 классу и в нем, по сравнению с кукурузным силосом, на 32-50% больше содержится сырого протеина.
Коэффициенты переваримости питательных веществ амарантового и кукурузного силосов у молодняка крупного рогатого скота по величине близки между собой. При натуральной влажности общая энергетическая питательность амарантового силоса, по сравнению с кукурузным, на 10,0 – 15,8% ниже.
Из расчета на 1 корм. ед. в амарантовом силосе, по сравнению с кукурузным, на 44-83% больше содержится переваримого протеина, а в силосе из смеси кукурузы (50%) и амаранта (50%), на 30-52%.
При скармливании молодняку крупного рогатого скота амарантового силоса и силоса из смеси кукурузы (50%) и амаранта (50%) их среднесуточные приросты массы повышались, соответственно на 16,8% и 10,7%, по сравнению с использованием кукурузного силоса, причем отличие этого показателя при скармливании силоса из смеси кукурузы и амаранта было статистически достоверным (p<0,05). Этот тезис согласуется с результатами исследований показателей углеводно-жирового обмена в крови животных, свидетельствующие, что коэффициент энергетического обеспечения животных за счет рациона при скармливании кукурузно-амарантового силоса повышался на 19,4%.
Повышение среднесуточных приростов массы животных опытных групп можно объяснить тем, что в результате скармливания им амарантового силоса или силоса из смеси кукурузы (50%) и амаранта (50%) повышалось содержание в рационе сырого и переваримого протеина, по сравнению с использованием кукурузного силоса, соответственно, на 13,7 и 13,0% (первый опыт). В рационе животных, которым скармливали кукурузный силос, из расчёта на 1 корм. ед. содержалось 94,0 г переваримого протеина, а при скармливании амарантового силоса – 104,4 г или больше на 11,1%.
При скармливании тёлкам силоса из смеси кукурузы (50%) и амаранта (50%) содержание переваримого протеина в их рационе возрастало на 7,3%, по сравнению с использованием кукурузного силоса. Если в рационах животных контрольной группы содержание переваримого протеина из расчёта на 1 корм. ед. составляло 92,3 г, то в рационах тёлок опытной группы – 101,1 г или больше на 9,5% (2 опыт).
Вышесказанное способствовало не только повышению среднесуточных приростов массы животных опытных групп, но и снижению у них затрат кормовых единиц из расчёта на 1 кг прироста массы на 12,9% и 11,5%.
Силосы из амаранта отрицательно не влияли на здоровье телок красной степной и черно – пестрой пород 12 – 15 месячного возраста.
Использование амаранта как силосной культуры обеспечивало увеличение производства переваримого протеина с единицы земельной площади, по сравнению с кукурузой, на 25,7%, снижение энергоемкости производства 1 корм. ед., 1ц переваримого протеина, соответственно, на 2,6% и 26,3%, увеличение производства животноводческой продукции с 1 га на 7,34%. Ключевые слова: амарант, кукуруза, силос, протеин, коэффициенты переваримости, продуктивность, энергосбережение, эффективность.
Відповідальний за випуск: Кандиба В. М.
Підписано до друку _______03. 10.________2001 року
Обсяг 1.0 д. а. Тираж 100 прим. Замовлення № 760
Ділянка оперативного друку Інституту
тваринництва УААН
62404 Харків, п/в Кулиничі
|
