Рис. 3 Динаміка інтенсивності плодоношення клонів сумського походження на КНП у ДанилівськомуДДЛГ Харківської області протягом 2000–2004 рр.
Клони дуба звичайного сумського походження, що представлені на КНП Харківської області, за інтенсивністю плодоношення розподілено на дві групи. Так, сім клонів (Тр-2(13), Тр-10, Тр-15, Тр-15(17), Тр-16(18), Тр-18(23), Су-2) включено до групи зі слабким плодоношенням. Два клони (Тр-2 та Тр-12) увійшли до групи з середнім і змінним плодоношенням. Найвищу інтенсивність як цвітіння, так і плодоношення має проміжна фенологічна форма.
Аналіз динаміки інтенсивності цвітіння і плодоношення клонів Тр-2 і Тр-15 та їх напівсібсових потомств Тр-2(13) та Тр-15(17) за роками показав з одного боку майже повну відсутність зв’язку між інтенсивністю цвітіння та плодоношення у клона Тр-2 та його потомства Тр-2(13), з іншого, – чітку залежність між інтенсивністю як жіночого, так і чоловічого цвітіння і менш чітку, але також досить помітну залежність між інтенсивністю плодоношення клону Тр-15 та його потомства Тр-15(17). У першому випадку коефіцієнти кореляції низькі, або від’ємні, у другому – позитивні і досить високі (для інтенсивності цвітіння чоловічих суцвіть r = 0,96, жіночих – r = 0,94).
Кореляційний аналіз свідчить, що при високому позитивному зв’язку між інтенсивністю цвітіння жіночих і чоловічих суцвіть (r = 0,96) зв’язок інтенсивності цвітіння з інтенсивністю плодоношення також позитивний, але середній (r = 0,64). Серед причин того, що висока iнтенсивнiсть цвiтiння не завжди приводить до високої iнтенсивностi плодоношення, слід назвати несприятливі метеорологічні умови. Виявлено наявність позитивного зв’язку середньої сили між інтенсивністю плодоношення та сумою опадів і ГТК за весь вегетаційний період (r = 0,43, 0,39, відповідно). Зв’язків між показниками сум активних температур і суми опадів за певні місяці вегетаційного періоду не виявлено. З іншого боку, спостерігаються позитивні зв’язки середньої сили між ГТК за квітень, червень і серпень та інтенсивністю плодоношення (r = 0,40, 0,48 та 0,38 відповідно).
Iнтенсивнiсть цвітіння також залежить від багатьох факторів, серед яких чільне місце займають метеорологічні. Спостерігається певний вплив суми опадів (r = 0,23 та 0,31) і ГТК (r = 0,21 та 0,34) на кількість жіночих і чоловічих суцвіть, відповідно). Сума опадів і ГТК у період формування квіток у бруньках (серпень попереднього року) також позитивно впливає на інтенсивність цвітіння як жіночих, так і чоловічих суцвіть (r = 0,26 і 0,36 відповідно).
За результатами цитологічних досліджень чоловічої генеративної сфери клони плюсових дерев дуба звичайного сумського походження розподілено на дві групи: з середнім і змінним плодоношенням (Тр-2, Тр-12, Тр-15 та Су-31 попередньо) та із стабільно слабким плодоношенням (Су-27).
Виявлена залежність інтенсивністі плодоношення від частки порушень у мейозі та на стадії тетрад (r= -0,89 та -0,51, відповідно).
За критерієм частки порушень у процесі мікроспорогенезу обстежені плюсові дерева розподілено на три групи: з інтенсивним плодоношенням (дерево №3/6), із середнім або змінним плодоношенням (№ 5/5, 17/24, 27/10) та із стабільно слабким плодоношенням (№12/13).
ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Необхідність аналізу сучасного стану об’єктів ПЛНБ Сумської області та розробки заходів щодо підвищення ефективності їх використання обумовлена як потребою забезпечення лісовідновлення дуба звичайного садивним матеріалом підвищених генетичних властивостей, так і недостатньою вивченістю питань, пов’язаних з ефективністю використання об’єктів постійної лісонасінної бази, оцінки генетичних властивостей плюсових дерев, репродукції та морфології дуба звичайного в регіоні.
1. Нині більшість генетичних резерватів Сумщини характеризуються добрим і задовільним станом та селекційною структурою. Проте на більшості ділянок відмічається зменшення загальної повноти насаджень і частки дуба звичайного у складі. Генетичний резерват у Велико-Висторопському лісництві ДП „Лебединське ЛГ” має незадовільний стан зі значною загрозою втрати їх функцій. Плюсові насадження дуба мають високу продуктивність та якісну структуру і відповідають вимогам до плюсових насаджень. Із 31 плюсового дерева, які включені до Державного реєстру Сумської області, чотири було списано. Решта має добрий і задовільний стан.
2. За результатами інвентаризації на території 12 держлісгоспів Сумської області, серед 109 ПЛНД дуба звичайного лише 19 ділянок загальною площею 130,1 га (17%), відповідають селекційним вимогам. Решта – 90 ділянок загальною площею 451,2 га (83%) у зв’язку із незадовільним станом та якістю стовбурів не можуть бути використані для заготівлі жолудів.
3. За результатами проведених досліджень відібрано чотири нові плюсові насадження у ДП „Сумське ЛГ”, „Кролевецьке ЛГ” та „Глухівське ЛГ”, загальною площею 30,7 га, два нові генетичні резервати у ДП „Шосткінське ЛГ” і „Кролевецьке ЛГ” загальною площею 42,3 га, п’ять ПЛНД загальною площею 58,9 га та 36 плюсових дерев дуба у ДП „Краснопільське ЛГ” й „Сумське ЛГ”.
4. У більшості випадків потомства плюсових дерев дуба зберігають високу інтенсивність росту до 45-річного віку. Між діаметром і висотою одновікових потомств виявлено тісні кореляційні зв’язки (r – 0,70–0,99). Висота та діаметр потомств у віці 15–45 років певною мірою обумовлені висотою у 10-річному віці (r – 0,44–0,68; 0,56–0,96, відповідно). Значна частка потомств плюсових дерев, відібраних у Сумській області у 45-річному віці, росте на рівні контролю. Серед 14 потомств чотири (Тр-2, Тр-11, Тр-13, Тр-18) істотно переважають контроль за діаметром на 27 – 63 %. Істотно перевищує контроль за висотою лише одне потомство (Тр-18 – на 7,3%). Істотно поступаються контролю як за висотою, так і за діаметром одне потомство (Тр-5 – на 13 та 6 % відповідно). Найкращою якістю стовбурів характеризуються три потомства (Тр-2, Тр-15 та Тр-16). Для створення КНП другого порядку рекомендовано 4 клони (Тр-2, Тр-11, Тр-13, Тр-18).
5. У материнських екземплярів дуба звичайного та їх напівсібсових потомств найбільша мінливість серед морфологічних ознак спостерігається за ступенем вирiзаностi лопатей та наявнiстю додаткових лопатей. Доведено, що ці ознаки, а також ширина листків є генетично обумовленими.
6. Мінливість показників інтенсивності цвітіння та плодоношення клонів на КНП спостерігається як за роками, так і між клонами в межах одного року. Доведено певну генетичну обумовленість інтенсивності цвітіння індивідуумів дуба звичайного.
7. Сім клонів дуба звичайного (Тр-2(13), Тр-10, Тр-15, Тр-15(17), Тр-16(18), Тр-18(23), Су-2) включено до групи зі слабким плодоношенням. Два клони (Тр-2 і Тр-12) увійшли до групи із середнім і змінним плодоношенням. Найвищу інтенсивність цвітіння і плодоношення має проміжна фенологічна форма. Серед плюсових дерев, не представлених на КНП, за результатами цитологічних досліджень до групи зі стабільно високим плодоношенням включено одне дерево (№ 23/6); три дерева (№5/5, 17/24 і 27/10) включено до групи з середнім і змінним плодоношенням, а одне дерево (№ 12/23) – до групи зі стабільно слабким плодоношенням.
8. Однією з причин низької інтенсивності цвiтiння i, як наслідок, низького врожаю є недостатньа забезпеченість дерев дуба вологою в перiод формування бруньок і квіток у бруньках. Низька забезпеченість дерев дуба вологою у квітні, червні та серпні, що виявляється у низьких показниках ГТК, негативно впливає на плодоношення клонів дуба (r = 0,40, 0,48 та 0,38, відповідно). При високому позитивному зв’язку між інтенсивністю цвітіння жіночих і чоловічих суцвіть (r = 0,96) вплив інтенсивності цвітіння на інтенсивність плодоношення також є позитивним, але середньої сили (r = 0,64).
9. Інтенсивність насінної репродукції клонів є вищою порівняно з деревами насіннєвого походження. Тому перевагу при створенні нових об’єктів слід надавати клоновим насінним плантаціям. Клони плюсових дерев із стабільно слабким плодоношенням недоцільно використовувати на клонових насінних плантаціях.
10. Подальше розширення ПЛНБ дуба звичайного має здійснюватися шляхом створення клонових насінних (садінням щеплених саджанців із закритою кореневою системою), родинних плантацій або ПЛНД з розміщенням садивних місць 8 х 8 та 5 х 10 м. У ДП „Конотопське ЛГ” необхідно створити не менше 5 га, у ДП „Свеське ЛГ” – не менше 5 га, у ДП „Охтирське ЛГ” – не менше 8 га та у ДП „Лебединське ЛГ” – не меншу 2 га таких об’єктів. Для заготівлі живців або насіння при створенні цих об’єктів слід використовувати в першу чергу плюсові та кандидати у плюсові дерева, плюсові насадження та генетичні резервати, відібрані на території області, з урахуванням лісорослинних умов і лісонасінного районування.
11. Перспективним для збереження цінного генофонду дібров Сумщини є створення КНП шляхом вегетативного розмноження кращих дерев, відібраних на ділянках, призначених у рубку найбільш цінних високопродуктивних насаджень природного або штучного походження.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Чигринець В.П. Лісонасінна база дуба звичайного на Сумщині // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2003. – Вип. 104. – С. 93–100.
2. Чигринець В.П., Лось С.А., Волосянчук Р.Т., Григорьєва В.Г., ТерещенкоЛ.І. Методи оцінки та сучасний стан постійних лісонасіннєвих ділянок дуба на прикладі лісгоспів Сумщини // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2004. – Вип.105. – С. 101 – 110. (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).
3. Чигринець В.П., Лось С.А., Терещенко Л.І., Григорьєва В.Г. Відбір нових об’єктів збереження та відтворення генофонду дуба звичайного (Quercus robur L.) in situ в Сумській області // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2004, вип.107. – С. 158 – 165. (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).
4. Чигринець В.П., Лось С.А. Сучасний стан постійної лісонасінної бази дуба звичайного на Сумщині // Матеріали міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 75-річчю із дня заснування УкрНДІЛГА „Ліс, наука, суспільство”. – Харків, 2005. – С. 134 – 135.(Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні тез).
5. Чигринець В.П., Свердлова О.І. Цитологічна перевірка генеративної сфери плюсових дерев дуба звичайного Сумської області// Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2005. – вип.108. – С. 163 – 167. (Дисертант брав участь у зборі матеріалів і написанні статті).
Анотації
Чигринець В.П. Сучасний стан і перспективи розвитку постійної лісонасінної бази дуба звичайного на Сумщині. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. – Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім.Г.М.Висоцького. – Харків, 2006.
У дисертації наводяться результати обстеження генетичних резерватів, плюсових насаджень, плюсових дерев, постійних лісонасінних ділянок, клонових насінних плантацій дуба звичайного у Сумській області. Проаналізовано динаміку таксаційних характеристик генетичних резерватів. З метою розширення лісонасінної бази області відібрані нові генетичні резервати, плюсові насадження та плюсові дерева.
Вивчено особливості ростових показників і морфології листків потомств плюсових дерев дуба звичайного у випробних культурах, установлено деякі закономірності успадкування цих показників. Проаналізовано динаміку інтенсивності цвітіння та плодоношення клонів сумського походження на КНП і чинники, які впливають на ці показники. Виявлено тенденції залежності параметрів цвітіння і плодоношення клонів і плюсових дерев від порушень у формуванні чоловічого гаметофіту.
Розроблено рекомендації щодо підвищення ефективності використання ПЛНБ в області.
Ключові слова: генетичний резерват, плюсове насадження, плюсове дерево, постійна лісонасінна ділянка, клонова насінна плантація, репродукція.
Чигринец В.П. Современное состояние и перспективы развития постоянной лесосеменной базы дуба обыкновенного на Сумщине. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 – лесные культуры и фитомелиорация. – Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г.Н. Высоцкого. – Харьков, 2006.
В диссертации приведены результаты обследования генетических резерватов, плюсовых насаждений и плюсовых деревьев дуба обыкновенного в Сумской области. Проанализирована динамика таксационных показателей в генетических резерватах за период со времени их отбора по настоящее время. С целью расширения лесосеменной базы области отобраны новые генетические резерваты, плюсовые насаждения и плюсовые деревья. Соответствие обследованных объектов их статусу было определено с использованием шкалы комплексной оценки, разработанной в лаборатории селекции УкрНИИЛХА.
На основании результатов инвентаризации, проведенной на территории 12 гослесхозов Сумской области, среди 109 ПЛСУ дуба обыкновенного, находящихся на учете, установлено, что лишь 19 участков общей площадью 130,1 га (17%), соответствуют требованиям, остальные – 90 участков общей площадью 451,2 га (83%) из-за неудовлетворительного состояния и селекционной структуры не могут быть использованы для сбора желудей.
Изучены особенности роста потомств плюсовых деревьев дуба обыкновенного в 45 и 10 летних испытательных культурах. Проанализирована динамика роста потомств в высоту и по диаметру. Изучена изменчивость морфологических показателей листьев у потомств. Установлены некоторые закономерности наследования этих показателей.
Проанализирована динамика интенсивности цветения и плодоношения клонов сумского происхождения на КСП, и факторы, влияющие на эти показатели. Клоны дуба сумского происхождения, представленные на КСП Харковской области по интенсивности плодоношения разделены на две группы. Так, семь клонов (Тр-2(13), Тр-10, Тр-15, Тр-15(17), Тр-16(18), Тр-18(23), Су-2) отнесены к группе со слабым плодоношением. Два клона (Тр-2 и Тр-12) вошли в группу со средним и переменным плодоношением. Наивысшую интенсивность как цветения, так и плодоношения имеет промежуточная фенологическая форма. Выявлены тенденции зависимости параметров цветения и плодоношения клонов плюсовых деревьев от процента нарушений в процессе формирования мужского гаметофита. На основании показателей нарушений в мейозе и на стадии тетрад предварительно определена репродуктивная способность плюсовых деревьев, не представленных на КНП. Выделены три группы деревьев по данному показателю.
Разработаны рекомендации по повышению эффективности использования ПЛСБ в Сумской области.
Ключевые слова: генетический резерват, плюсовое насаждение, плюсовое дерево, постоянный лесосеменной участок, клоновая семенная плантация, репродукция.
Chigrinets V.P. Actual state and perspectives of English oak standing forest seed base development in Sumy region. – Manuscript.
The thesis for a phylosophy doctor degree in agricultural sciences on speciality 06.03.01 – forest plantation and phytomelioration. – Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named by G.M.Vysotsky. – Kharkiv, 2006.
The results of gene reserves, plus stands, plus trees, seed stands, clonal seed orchards observation in Sumy region were given in the thesis. The taxation characteristics dynamic of gene reserves from time of their selection to actual time were analyzed. New gene reserves, plus stands and plus trees were selected for regional forest seed base development.
The English oak plus trees progenies growth characteristics and leaves morphology peculiarities in progeny tests were studied, some regularities of their characteristics inheritance were determined. The flowering and fruiting intensity dynamic of clones from Sumy region on clonal seed orchards and factors, which influence to these indexes were analyzed. Dependences between disturbance in the male gametophyte formation of clones, plus trees and their flowering and fruiting parameters were determined.
Recommendations on efficiency increase for constant forest seed base use in region have been developed.
Key words: gene reserve, plus stand, plus tree, seed stand, clonal seed orchard, reproduction.
| 
