Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка диссертаций
Услуги
Цена, скидки, сроки
Оплата и гарантии
Мои заказы
Правила работы
Для авторов
Отзывы
Доставка литературы
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Автореферат диссертации Строк сівби, норма висіву та система застосування азотних добрив при вирощуванні твердої озимої пшениці в степовому Криму 1999 год

Источник: Автореф. дис... канд. с.- г. наук: 06.01.09 / О.Д. Грицай; УААН, Інститут ефіроолійних і лікарських рослин. — Сімф., 1999.
Аннотация:

Текст работы:


1 урожайність зерна, ц/га; 2 маргінальні витрати на внесення 1 кг/га д.р. аміачної

селітри, грн.; 3 вартість маргінальної прибавки врожаю, грн.

Рис. 5 Урожайність зерна, маргінальні витрати та вартість маргінальної прибавки врожаю твердої озимої пшениці в залежності від норми внесення азотних добрив (1994…1996 рр.)

В умовах ведення виробництва, що склалися в період досліджень, 90 кг/га д.р.азотних добрив є оптимальною нормою їх внесення. В цьому разі найбільш вірогідна урожайність зерна дещо перебільшує 40 ц/га, а вміст сирої клейковини відповідає нормі другого товарного класу.

При дефіциті ресурсів припустимо зниження норми азоту до N60. Тоді на фоні узагальнених умов вегетації очікувана врожайність буде близько 39 ц/га з масовою часткою клейковини не нижче третього товарного класу.

Економічна ефективність оптимізації строку сівби, норми висіву, норми і режиму внесення азотних добрив

Економічний аналіз підтвердив високу ефективність оптимізації строку сівби твердої озимої пшениці. Відхилення від оптимуму на ±10 днів дає зниження прибутку в середньому на 227,3 грн/га, що складає 33% від  максимального значення. У випадку 4…5-денного відхилення строку сівби від оптимального норму висіву (5,5 млн/га) доцільно підвищити на 25…30%. При цьому додаткові витрати окупаються в 1,74 рази, додатковий прибуток становить 32 грн/га.

Розрахункова економічна ефективність показує безумовну перевагу норми N90 над абсолютним контролем та іншими варіантами досліду. Додаткові витрати на придбання та внесення аміачної селітри з розрахунку 90 кг/га д.р. становлять 94,28 грн/га, а додатковий прибуток   - 182,13 грн/га. В умовах дефіциту ресурсів можливе використання норми N60, яка при зниженні додаткових витрат на 30% приводить до зменшення прибутку в середньому на 10% в порівнянні з оптимальною нормою N90.

Висновки

1.        Районований в Криму сорт твердої озимої пшениці Парус має досить високу конкурентноздатність щодо однорічних бурянів. При сівбі не раніше середини першої декади жовтня з нормою висіву не нижче 5,5 млн./га схожого насіння він забезпечує фітоценотичне придушення однорічних бурянів на 90…94%.

2.        В умовах степового Криму строк сівби є найголовнішим агротехніч­ним фактором формування густоти посіву твердої озимої пшениці. Найбільш високе загальне виживання рослин спостерігається при сівбі в період від середини першої до кінця другої декади жовтня. Підвищення норми висіву може компенсувати зниження густости стояння рослин через відхилення дати сівби від оптимуму тільки в вузьких межах.

3.        Вплив строку сівби на формування густости стояння рослин та їх індивідуальну продуктивність не ідентичний. Максимальна продуктив­ність окремих рослин спостерігається при сівбі в ранні строки, які цілком неприпустимі через низьку польову схожість насіння та виживання рослин.

4.        Протилежна спрямованість основних закономірностей, які визна­чають базис потенціалу продуктивності посівів твердої озимої пшениці, значно звужує оптимальний інтервал строків сівби. Оптималь­ним слід вважати такий компромісний інтервал строків сівби, при якому достатньо високе загальне виживання рослин поєднується з прийнятною їх продуктивністю. Найбільш висока врожайність зерна твердої озимої пшениці формується за строком сівби з четвертого по шосте жовтня.

5.        Підвищення норми висіву може частково компенсувати втрати врожайності при відхиленні сівби від оптимальної дати та суттєво розширити його оптимальний інтервал. Збільшення норми висіву з 5,5 до 7,0 млн/га схожого насіння розширює інтервал оптимальних строків сівби з трьох днів (4…6 жовтня) до 10 днів (1…10 жовтня), а субопти­мальних строків, коли формується врожайність в межах 88…94% від максимальної, до 15 днів (29 верес­­ня…13 жовтня).

6.        Строк сівби та норма висіву чинять суттєвий вплив на якість зерна твердої озимої пшениці, але він слабший їх аналогічної дії на врожайність в середньому в вісім разів. Серед основних технологічних показників якості зерна параметри комплексу “строк сівби х норма висіву” найбільш сильно подіяли на масові частки білка та клейковини.

7.        Оптимізація строку сівби  та норми висіву з метою одержання максимальної врожайності призводить до деякого зниження білковості зерна та вмісту в ньому клейковини, що в окремих випадках може викликати небажане погіршення товарного класу твердої пшениці. Основна причина цього “ростове розбавлення” азоту в урожаї не являється перешкодою такій оптимізації, а є основою для відповідного підвищення норми внесення азотних добрив.

8.        Найбільш доцільним строком застосування азотних добрив під тверду озиму пшеницю, яка вирощується в степовій зоні Криму по зайнятому пару, є однократне їх внесення в повній нормі в ранньовесняне підживлення по таломерзлому грунту. Такий строк більш ефективний не тільки для підвищення врожайності, але й якості зерна.

9.        Найвищий економічний ефект в реальних умовах ринку, спостерігається при внесенні 90 кг/га д.р. азотних туків, при цьому величина очікуваної врожайності перевищує 40 ц/га, а вміст білку та клейковини відповідає нормі другого товарного класу зерна твердої пшениці.

Результати проведених дослідів дозволяють рекомендувати господарствам степової зони Криму уточнені, оптимізовані параметри критичних комплексів агротехнічних заходів вирощування твердої озимої пшениці.

Рекомендації виробництву:

1.        Сівбу твердої озимої пшениці треба проводити в максимально стислі строки,  корегуючи норму висіву навіть в межах оптимального десятиденного інтервалу. При сівбі в оптимальний строк 5 жовтня, норма висіву повинна бути 5,5 млн/га, при сівбі на два дні раніше норму слід підвищити до 5,7 млн/га, а на два дні пізніше до 5,8 млн/га. При відхиленні строку сівби на чотири дні від оптимуму норма висіву повинна складати 6,8 та 6,4 млн/га відповідно до раннього і пізнього строків.

2.        Мінеральні азотні добрива вносити одноразово, при ранньовесняне підживлення по таломерзлому грунту в нормі N90. При дефіциті ресурсів можливо використання норми N60,  яка при 30%-ному зниженні витрат приводить до зменшення прибутку тільки на 10%. Подальше зниження норми внесення азоту неприйнятне через те, що при цьому нема гарантії одержання задовільної якості зерна.

Список робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Грицай А. Д. Эффективность выращивания твердой озимой пшеницы
// Вклад ученых-аграрников в увеличении производства продукции сельского хозяйства в период перехода к рынку. Материалы республиканской научно-практической конференции (октябрь 1995 г.). Симферополь: Редотдел Крымского комитета по делам печати и информации, 1995. С. 12-13.

2. Грицай А. Д., Тарасенко Б. А. Применение азотных удобрений при выращивании твердой озимой пшеницы // Проблемы ресурсо­сбережения и охраны окружающей среды в полеводстве Крыма: Сб. науч. тр. Крымского СХИ. Симферополь, 1996. С. 28-31. (проведення експеримента і його обгрунтування, особистий внесок 50%).

3. Тарасенко Б. А., Изотов А. М., Грицай А. Д. Оптимальные параметры агрокомплекса (срок сева х норма высева) технологии выращивания твердой озимой пшеницы // Вопросы стабилизации и повышения эффективности АПК Крыма в исследованиях молодых ученых: Сб. науч. тр. Крымского СХИ. Симферополь, 1997. С. 25-28. (проведення експериментальних досліджень, особистий внесок 33%).

4. Грицай А. Д. Урожайность и качество зерна твердой озимой пшеницы в зависимости от нормы и режима внесения азотных удобрений // Вісник аграрної науки. 1998. №10. С.68-70.

Анотації

Грицай О.Д. Строк сівби, норма висіву та система застосування азотних добрив при вирощуванні твердої озимої пшениці в степовому Криму. Рукопис.

Робота присвячена комплексній оптимізації основних агротех­нічних заходів вирощування твердої озимої пшениці в степовому Криму: строку сівби і норми висіву; норми і режиму внесення азотних туків. Вивчений вплив цих факторів на забуряненість посівів, структуру врожаю, врожайність та якість зерна. Уточнені оптимальні параметри строку сівби та норми висіву. Розраховані оптимальна та ресурсозберігаюча норми і режим внесення азоту.

Ключові слова: озима тверда пшениця, строк сівби, норма висіву, азотні добрива, забуряненість, урожайність, якість зерна.


Грицай А.Д. Срок сева, норма высева и система применения азотных удобрений при выращивании твердой озимой пшеницы в степном Крыму. Рукопись.

Работа посвящена актуальной для агрономической науки и практики теме: комплексной оптимизации основных агротехнических приемов выращивания твердой озимой пшеницы в степном Крыму. Автором изучены наиболее критичные звенья ее агротехники комплекс “срок сева х норма высева” и система применения азотных удобрений. По материалам исследований разработаны рекомендации производству, которые внедрены в сельскохозяйственных предприятиях Крыма на площади 2100 га.

Научная новизна выполненной работы состоит в том, что впервые в условиях степного Крыма установлено комплексное влияние срока сева и нормы высева на структуру посева, урожайность и качество твердой пшеницы. Выделены четыре области сочетаний сроков сева и норм высева (оптимальная, субоптимальная, пониженной и низкой урожайности). Определен оптимальный режим применения азотных туков, рассчитаны оптимальная и ресурсосберегающая нормы их внесения по занятому пару.

Полевые опыты с районированным сортом “Парус” проводились в КСП “Восход” Советского района АР Крым по предшественнику пар, занятый озимой вико-пшеничной смесью на зеленый корм.

Опыты проводили методом рендомизированных повторений в полных факториальных схемах с трех-четырехкратой повторностью. Почвенный покров участка чернозем южный мицеллярно-карбонатный слабогумусированный, типичен для степной зоны Крыма.

В первом полевом опыте изучали комплексное воздействие срока сева и нормы высева на засоренность посева, элементы структуры урожая и качество зерна. Срок сева представлен датами 25.09; 5.10; 15.10 и 25.10. Норма высева составляла 2,5; 4,0; 5,5 и 7,0 млн/га всхожих семян.

Во втором полевом опыте изучали влияние нормы и режима внесения азотных туков на урожайность и качество зерна. Варианты фактора нормы азотных удобрений представлены градациями: 0; 40; 100 и 180 кг/га д.в. Режим внесения азотных удобрений изучали в трех градациях: 100% до посева; 50% до посева+50% в ранневесеннюю подкормку; 100% в ранневесеннюю подкормку.

Результаты исследований показали, что районированный в Крыму сорт твердой озимой пшеницы Парус обладает высокой конкурентоспособностью к однолетней сорной растительности. При севе не ранее середины первой декады октября нормой высева не ниже 5,5 млн. шт./га всхожих семян он обеспечивает фитоценотическое подавление однолетних сорняков на 90…94%.

В условиях степного Крыма срок сева является важнейшим агротехническим фактором формирования густоты посева твердой озимой пшеницы. Наиболее высокая общая выживаемость растений наблюдается при севе от середины первой до окончания второй декады октября. Повышением нормы высева можно компенсировать снижение густоты стояния растений из-за отклонения даты сева от оптимума только в узких пределах сроков.

Влияние срока сева на формирование густоты стояния растений и их индивидуальной продуктивности не идентично. Максимальная продуктивность отдельных растений наблюдается при севе в ранние сроки, которые не приемлемы из-за низкой полевой всхожести семян и выживаемости растений.

Противоположная направленность основных закономерностей, определяющих базис продуктивности посева твердой озимой пшеницы, значительно сужает оптимальный интервал сроков посева. Оптимальным следует считать такой компромиссный интервал, в котором достаточно высокая общая выживаемость растений сочетается с их приемлемой продуктивностью. Наивысшая урожайность зерна твердой озимой пшеницы формируется при севе с четвертого по шестое октября.

Повышением нормы высева можно частично компенсировать потери урожайности при отклонении  времени сева от оптимальной даты и существенно расширить его оптимальный интервал. Увеличение нормы высева с 5,5 до 7,0 млн./га всхожих семян раздвигает временный интервал оптимальных сроков сева с трех дней (4…6 октября) до 10 дней (1…10 октября), а субоптимальных сроков когда формируется урожайность в пределах 88…94% от максимальной, 15 дней (29 сентября…13 октября).

Срок сева и норма высева оказывают существенное влияние на качество зерна твердой озимой пшеницы, однако она слабее воздействия их на урожайность в среднем в восемь раз. Среди основных технологических показателей качества зерна параметры комплекса “срок сева х норма высева” более сильно подействовали на массовые доли белка и клейковины.

Оптимизация срока сева и нормы высева с целью получения максимальной урожайности, приводит к некоторому снижению белковости зерна и содержания в нем клейковины, что в отдельных случаях может вызвать нежелательное ухудшение товарного класса твердой пшеницы. Это служит основанием для соответствующего повышения нормы внесения азотных удобрений.

Наиболее предпочтительным сроком применения азотных удобрений под твердую озимую пшеницу, выращиваемую по занятому пару в степной зоне Крыма, является их однократное внесение в полной норме в ранневесеннюю подкормку по тало-мерзлой почве. Этот срок более эффективен не только для повышения урожайности, но и качества зерна.

Наибольший эффект в сложившихся экономических условиях наблюдается при внесении 90 кг/га д.в. азотных туков, когда формируется урожайность около 40 ц/га, а содержание белка и клейковины соответствует норме второго товарного класса зерна твердой пшеницы.

Ключевые слова: озимая твердая пшеница, срок сева, норма высева, азотные удобрения, засоренность, урожайность, качество зерна.


Gritsay A.D. Term of sowing, norm of sowing and system of application of nitrogen fertilizers on growing of hard winter wheat in the Step Crimer. Manuscript.

The work is dedicated to complex optimization of main agrarian methods of growing up the hard winter wheat variety in the Step Crimea: a term of sowing and a norm of sowing; norm and regimen of application of nitrogen fertilizers. Influence of these factors on weeding of crops, structure of yield productivity and quality of seeds is studied. Optimal parameters of sowing term and norm of sowing are made more precice. Optimal end resource saving norms of nitrogen application, regimen of its application are clearly defined.

Key words: hard winter wheat, term of sowing, norm of sowing, nitrogen fertilizers, weeds, productivity, quality of seeds.





Страница: 1  Страница: 2 

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2012.
info@lib.ua-ru.net