ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове технологічне вирішення наукової проблеми забезпечення промислового плодівництва високоякісним садивним матеріалом шляхом застосування оптимальних способів вирощування і стимулювання кроноутворення в незрошуваних умовах правобережної частини Західного Лісостепу України.
За результатами досліджень сформульовані наступні висновки:
1. Наведені в огляді літератури дані з питань способів вирощування і стимулювання кроноутворення плодових саджанців різняться між собою, оскільки дослідження проводили в різних умовах, а агроприйоми вирощування садивного матеріалу недостатньо розроблені.
2. вирощування однорічних саджанців яблуні способом “спляче” вічко забезпечує максимальний сумарний вихід садивного матеріалу, хоч за способу окулірування вихід саджанців першого товарного сорту більший.
Більший вихід стандартних дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) – 21,0 тис. шт./га забезпечує сорт з високою природною схильністю до утворення крони (Джонаголд). Стимулювання кроноутворення, особливо механічне, покращує вихід якісних саджанців на 19–46%.
3. Діаметр стовбура однорічних саджанців яблуні визначається способом вирощування (частка впливу фактора 90%). Найбільшу величину показника (11,4-12,6 мм) отримано для саджанців, вирощених способом окулірування.
Запровадження стимулювання кроноутворення на величину діаметра штамба дворічних саджанців яблуні кніп-баум істотного впливу не спричиняє.
4. Висота однорічних саджанців визначається переважно способом вирощування. Максимальною величиною показника – 137,2-145,9 см вирізнялися саджанці, вирощені способом окулірування, а мінімальною – 91,1-104,6 см – із зимового щеплення.
Застосування механічного стимулювання кроноутворення спричинює несуттєве (на 4%) зниження висоти дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум).
5. Загальна асиміляційна поверхня однорічних саджанців яблуні, в основному, залежить від способу вирощування, коливаючись від 3,9 (зимове щеплення) до 6,8 тис. м2/га (окулірування).
Стимулювання кроноутворення збільшує загальну асиміляційну поверхню дворічних саджанців яблуні на 17%, незалежно від способу його виконання.
6. Кількість гілок у кроні дворічних саджанців кніп-баум визначається переважно помологічним сортом (вплив фактора 59%) і наявністю стимулювання кроноутворення (9%). Отримані способами окулірування і “спляче” вічко саджанці мають, відповідно, в 1,4 і 1,2 рази більше гілок, порівняно зі способом зимове щеплення. Запровадження заходів стимулювання кроноутворення збільшує кількість гілок у 1,7 разів.
7. Сумарна довжина гілок у кроні саджанців визначається переважно помологічним сортом (вплив фактору 48%) і способом стимулювання кроноутворення (11%). Стимулювання кроноутворення, особливо механічне, сприяє збільшенню сумарної довжини гілок.
8. Дворічні саджанці з однорічною кроною для сорту з високою природною схильністю до утворення крони (Джонаголд) характеризуються сприятливими – понад 60° кутами відходження гілок. Хімічне стимулювання кроноутворення спричинює утворення гілок з більш гострими кутами відходження (52,7°).
9. Стимулювання кроноутворення збільшує на 80% кількість плодових утворень в кроні саджанців кніп-баум, хоча суттєвої різниці між способами його виконання не виявлено.
10. Механічне та хімічне стимулювання кроноутворення під час вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною збільшує облистяність в 1,3-1,2 рази і на 16,7-17,4% – загальну асиміляційну поверхню рослин, одночасно спричинюючи зменшення площі листкової платівки.
11. Вирощування саджанців способом зимового щеплення на 7,5% збільшує вміст хлорофілу в листі дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною, а запровадження стимулювання кроноутворення цей рівень зменшує на 5,7%.
12. Стимулювання кроноутворення спричинює локалізацію більшої частини кореневої системи саджанців у шарі ґрунту 10–20 см, сприяючи зменшенню її втрат при викопуванні на 7,3-8,9%, особливо для саджанців із зимового щеплення.
13. Найбільший економічний ефект виробництва однорічних саджанців яблуні сортів Глостер і Джонаголд на клонових підщепах – прибуток 64,3–75,8 тис. грн/га, отримано за використання способу “спляче” вічко. Найвищий рівень рентабельності досягнуто при вирощуванні дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною на підщепі М26 для сорту Джонаголд за способу окулірування – 319,6%. Механічне стимулювання кроноутворення значно – на 136-265% збільшує рентабельність вирощування дворічних саджанців з однорічною кроною, особливо сорту Глостер, вирощування якого без цього агрозаходу недоцільне. вирощування таких саджанців для сортів, що добре галузяться (Джонаголд) більш вигідне.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
В богарних та морозонебезпечних умовах правобережної частини Західного Лісостепу однорічні саджанці яблуні вирощувати із заокульованих підщеп (“спляче” вічко). Спосіб передбачає загущене садіння підщеп навесні з відстанню в ряду 6–8 см, їх окулірування в загальноприйняті строки й викопування восени. Після зимового зберігання у підвалі й наступного ранньовесняного садіння, наприклад, за схемою 1,0 х 0,33 м рослини зрізують “на вічко” й формують надземну частину.
Дворічний садивний матеріал яблуні на слаборослих клонових підщепах вирощувати з однорічною кроною (спосіб кніп-баум) зі схемою садіння 1,0 х 0,3 м й механічним стимулюванням кроноутворення шляхом 3-5 разового прищипування листя на верхівці культурного пагона без пошкодження точки росту (частіше для сортів, що важко галузяться). Захід розпочинають з досягненням провідником довжини 10 см, повторюючи через 5-7 днів по мірі відростання верхівкового листя.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
1. Леус В.В., Мельник О.В. Способи стимулювання кроноутворення дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною (кніп-баум) // Зб. наук. праць Уманського держ. аграрн. ун-ту.– 2003.– Вип. 57.– С. 221–224 (70% – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
2. Мельник О.В., Майборода В.П., Леус В.В. Способи вирощування однорічних саджанців яблуні сортів Глостер і Джонаголд на підщепах М9 і М26 // Зб. наук. праць Кам’янець-Подільської держ. аграрно-техн. акад.– 2004.– Вип. 12.– С. 31–34 (65% – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
3. Леус В.В., Мельник О.В. Економічна ефективність вирощування однорічних саджанців яблуні сорту Глостер на клоновій підщепі М9 // Зб. наук. праць Уманського держ. аграрн. ун-ту.– 2005.– Вип. 59.– С. 200–204 (70% – польові дослідження, статистична обробка даних, написання статті).
Тези доповідей
4. Леус В.В. Вплив способів стимулювання кроноутворення на закладання генеративних утворень на дворічних саджанцях яблуні сортів Джонаголд (Вілмута) і Глостер // Матер. конф. молодих вчених. Уманський держ. аграрн. ун-т. – 2004. – С. 106–107.
5. Леус В.В. Вплив способів стимулювання кроноутворення на закладання гілок у дворічних саджанцях яблуні сортів Джонаголд (Вілмута) і Глостер // Тези наук. конф. Уманський держ. аграрн. ун-т. – 2005. – С. 84–85.
АНОТАЦІЇ
Леус В.В. Способи вирощування і стимулювання кроноутворення у саджанців яблуні для інтенсивних насаджень у правобережній частині Західного Лісостепу України.– Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво.– Уманський державний аграрний університет, Умань, 2005.
Викладено результати досліджень з вирощування якісного садивного матеріалу сортів яблуні Глостер і Джонаголд на слаборослих підщепах М9 і М26.
Доведено доцільність вирощування однорічних саджанців яблуні способом “спляче” вічко. Розроблено прийоми механічного й хімічного стимулювання кроноутворення під час вирощування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною кніп-баум.
Розроблено параметри для сортування дворічних саджанців яблуні з однорічною кроною типу кніп-баум.
Основні результати досліджень пройшли виробниче випробування і рекомендуються для застосування в розсадницьких господарствах.
Ключові слова: яблуня, розсадник, підщепа, саджанці, сорт, сортопідщепне комбінування, якість, спосіб вирощування, стимулювання кроноутворення.
Леус В.В. Способы выращивания и стимулирования кронообразования саженцев яблони для интенсивных насаждений в правобережной части Западной Лесостепи Украины.– Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 – плодоводство.– Уманский государственный аграрный университет, Умань, 2005.
Изложены результаты исследований по выращиванию кронированого посадочного материала сортов яблони Глостер и Джонаголд на слаборослых клоновых подвоях М9 и М26.
Установлена целесообразность выращивания однолетних саженцев яблони сортов Глостер и Джонаголд способом “спящая” почка. Выход однолетних стандартных саженцев увеличился на 4,7–5,4 тыс. шт./га по сравнению со способами окулировки и зимней прививки. Разработаны приемы механического и химического стимулирования кронообразования двухлетних саженцев яблони с однолетней кроной типа книп-баум.
Предложены параметры сортировки двухлетних саженцев яблони с однолетней кроной (книп-баум).
Эффективным способом стимулирования кронообразования является механический – прищипывание верхушечных листьев на культурном побеге без повреждения точки роста. Выход двухлетних стандартных саженцев с однолетней кроной при его использовании возрос по сравнению с контрольным вариантом (без стимулирования) более чем на 86, а по сравнению с химическим стимулированием – на 23%.
Механическое стимулирование кронообразования увеличивает рентабельность выращивания саженцев на 136–265%. Без стимулирования кронообразования нецелесообразно выращивать двухлетние саженцы яблони, тех помологических сортов (Глостер), которые естественным путем кронируются слабо.
Основные результаты роботы прошли производственную проверку и рекомендуются к использованию в питомниководческих хозяйствах.
Ключевые слова: яблоня, питомник, подвой, саженец, сорт, сортоподвойная комбинация, качество, способ выращивания, стимулирование кронобразования.
Leus V.V. Growing menthods of young trees for intensive apple-tree orchards in the right-bank area of the Western Ukrainian Forest-steppe. – Manuscript. The dissertation is submitted for a Candidate of Sciences (Agriculture), specialty 06.01.07 – Fruit Growing.– Uman State Agrarian Academy, Uman, 2005.
The research result to grow high quality nursery-stock material of apple-tree under the conditions of the right-bank area in the western Ukrainian Forest-steppe have been present.
The advisability to grow one-year apple trees by “sleeping” eye method has been determined. The methods of mechanical and chemical stimulation for tree top formation of two year apple trees with one year crown (knip-boom). Two year apple trees growing with one year top (knip-boom) is proposed to obtain high quality horticulture material of apple-tree under the conditions of the right-bank area in Western Ukrainian Forest-steppe without irrigation.
The sorting parameters of two year apple trees with one year top of knip-boom type have been devised.
The main research results have under gone production trials and they are recommended for application in nursery farms.
Key words: apple-tree, nursery, grafted plant, sapling, sort, quality, growing method, stimulation of tree top formation.
Підписано до друку 03.08.2005. Формат 60х84/16. Гарнітура Таймс.
Друк офсетний. Обсяг: 0,9 ум.-друк. арк.; 0,9 обл.-вид. арк.
Тираж 100. Замовлення 144
Редакційно-видавничий відділ
Харківського національного аграрного університету ім. В.В. Докучаєва.
62483, Харківська обл., Харківський р-н, п/в “Комуніст-1”,
навчальне містечко ХНАУ, тел. 99-72-70
Дільниця оперативного друку ХНАУ, тел. 99-77-80
| 
