7.Характеристика вим’я первісток різних генотипів
ЕФЕКТИВНІСТЬ СХРЕЩУВАННЯ ТА РІЗНИХ МЕТОДІВ ДОБОРУ ТВАРИН ПРИ ФОРМУВАННІ ТОВАРНОГО МОЛОЧНОГО СТАДА
Про результативність різних варіантів схрещування чорно-рябих корів з голштинами свідчать дані таблиці 8. Встановлено, що найбільший ефект у підвіщенні молочної продуктивності стада одержаний при використанні чистопородного голштинського бугая Ампера 882. Середня продуктивність 106 його дочок склала 3066 кг, що більше від чистопородних чорно-рябих ровесниць на 1060?88,4 кг / Р ? 0,001 /. По відношенню до помісних первісток з 3/16 і 1/4 часткою крові голштинів ця перевага відповідно досягає 45,3 і 55,3%.
Отже, як показують дані досліджень, голштинізація в товарному стаді дає суттєве підвищення молочної продуктивності при одержанні напівкровних тварин з використанням бугаїв-поліпшувачів з високим потенціалом молочної продуктивності.
8.Порівняльна оцінка продуктивності корів-первісток різних генотипів
Процес голштинізації доцільно поєднувати з проведенням спрямованого добору тварин при врахуванні зв’язків їх продуктивності з іншими ознаками. Дослідженнями встановлений незначний вплив рівня молочної продуктивності матерів на продуктивність їх помісних дочок-первісток. Аналіз показує, що за значенням коефіцієнтів кореляції не спостерігається чіткої закономірності. Фенотипові корелятивні зв’язки між продуктивними ознаками дочок і їх матерів за надоєм і кількістю молочного жиру за різними лактаціями низькі і коливаються в межах від–0,01 до +0,13. Це свідчить про те, що добір ремонтного молодняка за походженням з врахуванням продуктивності матерів має неоднакову ефективність.
При вивченні зв’язку продуктивності дочок з живою масою корів-матерів помічені позитивні зрушення при селекції за цією ознакою. Проте позитивний зв’язок між надоєм та живою масою існує до тих пір, поки вдається зберегти у матерів і дочок міцну щільну конституцію.
Аналіз продуктивності первісток різних генотипів у зв’язку з порами року при їх отеленні показав достатньо чітку закономірність впливу. Розтел в осінньо- зимовий період дозволяє одержати більш високу продуктивність у напівкровних тварин
/ 3412±130 /, що більше від весняно-літнього отелення на 612±161 кг / Р <0,05/.
Проведені модельні розрахунки ефективності добору за ознаками на прикладі досліджених груп корів-первісток. Із кожної групи первісток почергово виключали, імітуючи виранжировку по 25 % тварин, гірших за надоєм, вмістом жиру в молоці і живою масою, а також і за двома і трьома ознаками одночасно / табл.9 /.
Виранжування 25% гірших за надоєм корів дозволяє підвищити середню продуктивність стада на 181 кг при збереженні жирномолочності і живої маси. При виранжуванні 25 % первісток, гірших за двома ознаками / надій, % жиру /, спостерігається підвищення молочної продуктивності стада на 145 кг молока і 0,02 % жирності, а при врахуванні трьох ознак – відповідно, на 265 кг і 0,02 % жирності.
Добір за комплексом ознак найбільш трудомісткий і більш перспективний, проте в практиці поєднання ознак зустрічається рідше, ніж добір за однією ознакою. У цілому моделювання добору за продуктивністю дозволяє зробити висновок , що більш раціонально основний напрям добору проводити за надоєм, збільшуючи жирномолочність за рахунок використання плідників від жирномолочних матерів. В цілому необхідно оптимально поєднувати добір за власною продуктивністю первісток з врахуванням їх походження.
Економічна оцінка виробництва молока показує, що при однакових умовах годівлі і утримання одержано значний ефект за молочною продуктивністю у напівкровних голштинських первісток в порівнянні з чистопородними чорно-рябими, симентальськими і 1/4, 3/16-кровними голштинськими ровесницями. Від напівкровних голштинських помісей одержано більше молока на одну корову в порівнянні з чистопородними чорно-рябими на 1060 кг, або на 52,8%.
Собівартість 1 ц молока у напівкровних тварин найменша і становить 22,3 гривні. Економічний ефект виробництва молока напівкровних голштинських помісей 148,99 грн, проти 78,55 грн. у чистопородних чорно- рябих, а рентабельність 21,79 і 16,67 %.
Таким чином з економічної точки зору вигідно в товарних стадах розводити напівкровних голштинських помісей.
ВИСНОВКИ
1 Важливою умовою створення рентабельного молочного скотарства є впровадження в товарних стадах раціональної системи племінної роботи, яка повинна включати ряд послідовних етапів: оцінку і добір ремонтних телиць за походженням з врахуванням породної і лінійної належності; контроль за їх ростом і розвитком при народженні, в 6-,12-, 18- місячному віці; проведення основного добору в 12-18-місячному віці з врахуванням їх екстер’єру, конституції, загальної міцності, здоров’я і показниками відтворної здатності; оцінку і добір первісток у контрольному селекційному корівнику за рівнем їх молочної продуктивності в перші місяці лактації і пристосованістю до промислової технології їх доїння і утримання.
2. Результати вирощування телиць симентальської, чорно-рябої порід і їх помісей за голштинською породою свідчать про мінливий характер їх росту за живою масою в різні вікові періоди. У 18- місячному віці симентальські телиці мали більшу живу масу на 4-13 кг, ніж чорно-рябі і помісні ровесниці. Помісні чорно-рябо х голштинські первістки в товарному стаді відзначались найбільшою живою масою / 433±3,9 кг/ і переважали , відповідно, чистопородних симентальських ровесниць на 20,2 кг / 4,9 % /, чорно-рябих – на 29,5 кг/ 7,3%/.
3. Природний добір серед ремонтних телиць відбувається на всіх етапах їх вирощування і складає досить високу частку в товарному стаді / біля 46%/, в тому числі серед симентальських 25%, чорно-рябих –49% і помісних телиць 65%. Природний добір діє майже в рівному співвідношенні серед потомства від низькопродуктивних, середньої якості і високопродуктивних корів-матерів.
4.Встановлено, що в стаді найбільш високопродуктивними за молочною продуктивністю і живою масою виявилось первістки генотипу 1/2Г 1/2 ЧР. Їх середня молочна продуктивність склала 3066±64 кг /n= 106/, що на 1060 кг більше від чорно-рябих ровесниць на 1003 кг від генотипу 1/4 Г 3/4 ЧР і на 857 кг від сименталів при вірогідності Р <0,95.
5. Для ремонтних телиць аналізованого стада характерні такі середні показники їх відтворювальної здатності : імпеданс– період- 801 день / 26,3 міс. /, вік плідного осіменіння –822 дні / 27 міс./, вік першого отелення –1101 день / 36,7 міс./. Сервіс- період у корів-первісток в середньому становить 113 днів.
6. Виялена певна відмінність показників відтворної здатності ремонтних телиць в залежності від породності і генотипу бугаїв-плідників. Кращими ці показники були у голштинізованих телиць.
7.Встановлено, що в середньому по стаду корови-первістки осінньо-зимового періоду отелення мають молочну продуктивність більшу порівняно з первістками весняно–літнього періоду на 282± 115,1 кг молока.
Пропозиції виробництву
1.Створювати молочні товарні стада великої рогатої худоби шляхом комплектування їх помісними тваринами з часткою крові голштинської породи до 50%.
2.Для ремонту товарних стад залишати всіх телиць та проводити їх добір на всіх етапах вирощування за генотипом, ростом, розвитком, типом конституції і відтворною здатністю.
3.В товарних стадах молочної худоби проводити основний добір первісток за їх надоєм в перші місяці лактації з врахуванням племінної цінності їх батьків.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1.Тарчинський В. Продуктивні якості молочної худоби // Тваринництво України.- 1997.- №2.-С. 15-16.
2 Тарчинський В. Технологічний підбір первісток у товарному стаді //Тваринництво України.- 1997.- №7.-С. 14.
3.Тарчинський В. Залежність продуктивності первісток від сезонних чинників // Тваринництво України.- 1998.- № 4.-С. 10.
Тарчинський В.В. Система добору маток при формуванні високопродуктивного товарного молочного стада. Рукопис. Дисертаційна робота на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське Київської області, 1999 р.
Розроблена система племінної роботи в товарному стаді молочної худоби, яка забезпечує формування рентабельних молочних господарств. Встановлений вплив генетипових і паратипових факторів на реалізацію продуктивного потенціалу тварин та визначена роль природного і штучного їх добору при створенні молочного стада.
Ключові слова: порода, генотип, тип, добір, проміри, індекси, екстер’єр, ріст і розвиток, вим’я.
Тарчинский В.В. Система отбора маток при формировании высокопродуктивного товарного молочного стада.Рукопись. Диссертационная работа на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01-разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское Киевской области,1999 г.
На стаде молочного скота в хoзяйстве им. Петровского Хмельницкой области проведено комплексное изучение эффективности скрещивания и направленного подбора произодителей с целью получения высококачественного ремонтного молодняка. Наибольшая молочная продуктивность получена от полукровных по голштинской породе первотелок, которая составила 3065 кг, что на 1060 кг больше по сравнению с черно-пестрыми сверстницами.
У полукровных по голштинской породе животных средний возраст первого осеменения составлял 21,5 а плодотворного - 22,3 месяцев. От этой группы первотелок молочная продуктивность получена на 5,1 месяца раньше, чем в среднем по всей группе животных.
Результаты выращивания телок симментальского и черно-пестрого скота, а также их помесей с голштинской породой свидетельствуют о значительной изменчивости их живой массы в различные возрастные периоды. В 18-месячном возрасте симментальские телки имели живую массу на 4-13 кг больше, чем их черно-пестрые и помесные сверстницы. Наибольшей живой массой / 433?3,9 кг/ отличались помеси от скрещивания черно-пестрых коров с голштинскими производителями, превосходя соответственно симментальских сверстниц на 20,2 кг черно-пестрых – на 29,5 кг.
Высокопродуктивные животные, превосходящие своих сверстниц по удою на 23-25 %, на имели больше промеры 1,3-3,6%. Установлено, что с повышением продуктивности наблюдается увеличение массометрического коэффициента по Д.Т.Винничуку /1993/.
Оценка вымени коров-первотелок свидетельствует, что скрещивание черно-пестрых коров с быками голштинской породы заметно улучшает форму и размеры вымени. Полукровные по голштинской породе животные по всем промерам превосходили черно-пестрых сверстниц : по ширине вымени на 14,2%, длине - 23,1%, глубине -19,5%, обхвату- 14,7%.
Установлено, что на реализацию генетического потенциала продуктивности существенное влияние оказывают паратипические факторы. На всех этапах выращивания ремонтного молодняка действует естественный отбор, давление которого достигает 46%. Установлено, что по молочной продуктивности первотелки осенне-зимнего отела на 282 кг превосходят животных, отелившихся в осенне-зимний период .
Розработана система племенной работы в товарном стаде молочного скота, которая включает оценку и отбор ремонтных телок, контроль за их ростом и развитием, проведение основного отбора в 12-18- месячном возрасте, оценку и отбор первотелок в контрольном селекционном коровнике по уровню их молочной продуктивности в первые месяцы лактации и приспособленностью к промышленной технологии их доения и содержания.
Ключевые слова: порода, генотип, тип, подбор, промеры, индексы, экстерьер, рост и развитие, вимя.
Tarchinsky V.V. The system of female selection by the creation of highproductive farm dairy herd.-Manuscript.
The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Sciences (Agriculture) in speciality 06.02.01.-Animal breeding and selection.-The Institute of Animal Breeding and Genetics of the UAAS,- V. Chubinsky, Kyiv region, 1999.
The system of selection work in dairy farm is elaborated,whieh provides creation of profitable dairy farms.The influence of genotypical and environmental factors on the realisation of the animal level productivity-has been determined. The role of natural and artificial selection by the dairy herd establishing has been defined.
Key words: breed, genotype, type, selection,measurement, indexes, exterrier, udder, growing and development.
2.Вплив живої маси чорно-рябих і помісних телиць на їх продуктивність за першу лактацію (M? m)
9.Моделювання добору первісток в стаді
| 
