Библиотечный каталог авторефератов Украины

ВМІСТ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ

Вміст солей важких металів міді, кобальту, ванадію, цинку, заліза, свинцю та кадію вивчали в м’ясі, печінці і нирках. Встановлено, що вміст свинцю у м’ясі бугайців помісних тварин був в межах допустимої норми (0,5 мг/кг). Бугайці І групи мали цей показник у м’ясі на 0,028 мг/кг більше норми (5,6%). У м’ясі всіх генотипів вміст міді був майже в 10 разів нижчим допустимої норми (5 мг/кг), нирках і печінці цей показник був високим у всіх досліджуваних генотипів, але найвищим він спостерігався у бугайців І групи (на 24,1-27,3 %). Вміст заліза як у м’ясі, так і у печінці та нирках був у межах норми. У м’ясі помісних бугайців (2-5 групи) вміст кадмію не перевищував норми (0,05 мг/кг), а у бугайців І групи він був вищим на 6,0%. Найбільше кадмію накопичувалось у нирках.

КОНВЕРСІЯ ПРОТЕЇНУ КОРМУ

За період вирощування бугайцями І групи спожито 441,1 кг сирого протеїну, ІІ – 450,8; ІІІ – 442,5; ІV – 452,1 і V – 453,9 кг. Відкладено білка в туші тваринами І групи 30,4 кг, ІІ – 37,26, ІІІ – 38,85, ІV – 43,38 і V – 43,10 кг. Конверсія протеїну  корму у білок туші у бугайців І групи становила 6,90%, ІІ – 8,27, ІІІ – 8,78, ІV – 9,60 і V – 9,50%

ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ

Витрати кормів за період вирощування молодняку від народження до 18-місячного віку на 1 кг приросту у бугайців І групи становили 7,3 корм. од.; ІІ – 7,0; ІІІ – 6,6; ІV – 6,5 і V групи 6,6 корм. од., а у теличок – відповідно 7,9; 7,3; 7,3; 7,1 і 6,9 корм. од.

Собівартість 1 ц приросту у тварин І групи складала 247,5 грн., ІІ – 236,4; ІІІ – 221,8, ІV – 217,4; V – 220,0 грн. Одержано від реалізації 1 голови бугайців І групи 379 гр., ІІ – 1508, ІІІ – 1517, ІV – 1556 і V – 1643 грн. Прибуток склав від і голови тварин І групи 291 грн.; ІІ – 418; ІІІ – 426; ІV – 564 і V – 551 грн. Рівень рентабельності по І групі становив 26,7%, ІІ – 38,4, ІІІ – 39,1; ІV – 51,8 і V групи – 50,6%.

ВИСНОВКИ

1. Експериментально обгрунтовано, що в лісостеповій зоні України перспективним напрямом підвищення м`ясної продуктивності, покращення якості і зниження собівартості яловичини є промислове схрещування корів червоно-рябої молочної породи з бугаями вітчизняних та імпортних м`ясних порід, зокрема, сименталів австрійської селекції і української м`ясної.

2. При інтенсивному вирощуванні за технологією м`ясного скотарства бугайці української червоно-рябої молочної породи в 18-місячному віці досягли живої маси 468,3 кг, помісі з поліською – 493,3, волинською – 521,0, симентальською австрійської селекції – 540, українською м`ясною – 532 кг при середньодобових приростах за весь період вирощування 814; 853; 909; 927; 916 відповідно.

3. Помісі відзначались краще вираженими м`ясними формами і переважали чистопородних ровесників за промірами: обхватом, шириною і глибиною грудей, напівобхватом заду. Вони характеризувалися більшою високорослістю, розвиненістю мускулатури, особливо задньої третини тулуба. Ці тварини в більшій мірі відповідали сучасним вимогам бажаного типу м`ясної худоби.

4. Помісі відзначалися більш важкими і повном`ясними тушами в порівнянні з чистопородними ровесниками. Різниця за масою парної туші на користь тварин II групи у 18- міс віці склала 34,8 кг (16,3%), III групи - 50,9 кг (23,9%), IV - 65,8 кг (30,9%), V - 63,4 кг (29,8%).

5. Помісі характеризувалися більш високим забійним виходом. Їх туші мали кращу омускуленість і були більш високоякісними за морфологічним складом. Вихід м`якоті у них на 4,4-6,0% вищий, ніж у ровесників контрольної групи. Вони мали більшу кількість м`яса високих сортів, а також високий коефіцієнт м`ясності – 4,23-4,72 проти 3,26 у чистопородних бугайців, або більше на 29,7-44,8%.

6. За хімічним складом у м’ясі бугайців суттєвої міжгрупової різниці не встановлено, воно мало оптимальне співвідношення поживних речовин і вміст жиру в ньому не перевищував 13%. М`ясо помісей характеризувалося кращим співвідношенням білка до жиру, що відповідає сучасним вимогам споживачів щодо продукції високої якості.

7. Аналіз фізико-хімічних показників найдовшого м`яза спини свідчить про вищу повноцінність м`язової тканини помісей. Білково-якісний показник у них досяг 4,7-4,9, що на 12,0-12,6% вище, ніж у ровесників контрольної групи (3,9). За коефіцієнтом конверсії вони переважали аналогів материнської породи на 1,37-2,7% (8,27-9,60 проти 6,90%). У їхніх тушах було більше білка на 6,86-12,98 кг (23,1-43,2%).

8. Вперше виявлено ефект гетерозису при промисловому схрещуванні корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями вітчизняних та імпортних м`ясних порід, який має важливе значення в підвищенні генетичного потенціалу м`ясної продуктивності.

9. Від помісних бичків усіх генотипів у 18-місячному віці отримані більш важкі шкіри високої якості, які переважали стандартні вимоги "бичина важка". Найбільш важкі шкіри за масою, товщиною та площею мали бички від м`ясних бугаїв волинської, симентальської та української м`ясної порід.

10. Встановлено, що промислове схрещування маток української червоно-рябої молочної породи з бугаями м`ясних порід вітчизняної та імпортної селекції і інтенсивне вирощування помісей за технологією м`ясного скотарства економічно доцільне. Помісі, які мали більш високі прирости у всі вікові періоди вирощування, менше витрачали кормів на 1 кг приросту. Собівартість одного центнеру приросту у них була нижча на 11,1-30,1 грн (4,7-13,8%), що забезпечило рентабельність 38,4-51,8% проти 26,7 у ровесників материнської породи.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Для одержання додаткової м'ясної продукції високої якості в лісостеповій зоні України слід ширше застосовувати промислове схрещування корів молочних порід з бугаями вітчизняних та імпортних м'ясних порід, зокрема української м'ясної та симентальської м'ясної імпортної селекції.

2. Помісних тварин вирощувати за технологією м'ясного скотарства при витратах кормів 3100-3300 к. од. та досягненні ними живої маси у 18-місячному віці 500-540 кг, що дозволить забезпечити рівень рентабельності понад 50%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Лановська М.Г., Черненко Р.М., Гурський І.М., Гурський М.В., Шатковська Г.Г., Цигода В.С. Тваринництво: Поради для фермерів. – Київ: Вища школа, 2001. – 167 с. (Самостійний розділ “Породи”).
2. Карасик Ю.М., Зубець М.В., Буркат В.П., Шкурин Г.Т., Доротюк Е.М., Вінничук Д.Т. Мирось, В.В., Лукаш В.П., Сірокуров В.М., Мельник Ю.Ф., Маєвський А.В., Воленко І.С. , Мушкарьов В.М., Угнівенко А.М., Гармаш І.О., Рубан Ю.Д., Гурський І.М., Бащенко М.І. Програма створення української симентальської м’ясної породи (1990-2005 рр.), Київ, 1997. – 54 с.
3. Доротюк Е.М., Василець В.Г., Гончаренко Л.В., Прудніков В.Г., Ізвеков М.Є., Гурський І.М., Мирось В.В. // Рекомендації по поліпшенню відтворення худоби крупних м’ясних порід української селекції. – Харків. – 1999. – 18 с.
4. Мирось В.В., Гончаренко Л.В., Сурмило В.М., Мікелян В.М., Ізвеков М.Е., Гурський І.М. Основні напрями селекційно-племінної роботи при створенні худоби шароле української селекції // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків. – 2000. – Вип. 78. – С. 54-60. (Дисертант зібрав матеріал і провів їх аналіз).
5. Гончаренко Л.В., Василець В.Г., Бабій М.М., Гурський І.М. Розширення ареа-лу української м’ясної породи великої рогатої худоби в Лісостеповій зоні України // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківського зооветеринарного інституту. Сільськогоспо-дарські науки. – Харків. – 2000. – Вип. 6 (30). – Ч. 1. – С. 148-152. (Дисертант зібрав матеріал, провів обробку та їх аналіз).
6. Гурський І.М., Лановська М.Г. Результати промислового схрещування молочної і м’ясної худоби // Проблеми зооінженерії та ветеринарноі медицини: Збірник наукових праць Харківського зооветеринарного інституту. – Харків. – 2001. – Вип 9 (33). – Ч. 3. – С. 78-81. (Дисертант виконав експериментальну частину статистичну обробку результатів та їх аналіз).
7. Гурський І.М. Характеристика помісних тварин різних генотипів при вирощуванні їх до 8-місячного віку в умовах лісостепу України // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва. – Харків. – 2001. – Вип. 79. – С. 27-30.
8. Гурський І.М. Продуктивні якості бичків різних генотипів // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Збірник наукових праць Харківського зооветеринарного інституту. – Харків. – 2001. – Вип. 8 (32). – Ч. 1. – С. 91-94.
9. Гурський І.М. Фізіологічні та етологічні показники помісного молодняку та їх вплив на продуктивність. – Тваринництво України. – 2002. - № 1.– С. 26-27.

Гурський І.М. Селекційно-господарські особливості помісей від корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями м’ясних порід в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с.Чубинське Київської області, 2003.

У дисертації викладені результати досліджень по ефективності міжпородного схрещування корів української червоно-рябої молочної породи з бугаями поліської, волинської, симентальської австрійської селекції та української м’ясної порід в умовах Лісостепу України. Встановлено, що у всі вікові періоди жива маса і середньодобові прирости були вищими у помісних бугайців та телиць в порівнянні з ровесниками материнської породи. За індексом розтягнутості, ейрисомії, лептосомії, широтним, важковаговості, глибокогрудості, м’ясності, вираженості типу, масометричним, умовним об’ємом тулуба, масивності тварини ІІ-V групи переважали ровесників І  групи.

Помісні бугайці у всіх випадках переважали за масою туші аналогів української червоно-рябої молочної породи на 34,8-65,8 (16,4-30,9%) (Р<0,01). Вони також мали більшу масу внутрішнього жиру, забійну масу, довжину туші, обхват стегна та площу “м’язового вічка”. Найбільший вихід м’якоті в туші був у бугайців ІV та V групи. Помісні тварини мали більшу абсолютну масу тазостегнової частини туші в порівнянні з ровесниками І групи. Аналогічні дані на користь помісей виявлено за плече-лопатковою і спинно-реберною частинами туші. За хімічним складом м’яса і найдовшого м’яза спини, енергетичною цінністю 1 кг м’яса, технологічними показниками, білково-якісним показником, масою внутрішніх органів, масою, довжиною, шириною та площею шкіри  помісні бугайці (ІІ-V групи) переважали тварин І групи. Тварини ІІ-V групи в порівнянні з аналогами І групи мали вищі показники конверсії протеїну корму в білок туші.

Ключові слова: порода, помісі, бугайці, телички, ріст, розвиток, м’ясна продуктивність, якість м’яса, м’якоть, внутрішні органи, шкіра, конверсія корму.

Гурский И.М. Селекционно-хозяйственные особенности помесей от коров украинской красно-пестрой молочной породы с быками мясных пород в условиях Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведения и селекция животных. – Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское Киевской области, 2003.

В диссертации изложены результаты исследований по эффективности межпородного скрещивания коров украинской красно-пестрой с быками полеской, волынской, симментальской австрийской селекции и украинской мясной пород в условиях Лесостепи Украины. Установлено, что во все возрастные периоды по живой массе и среднесуточным привесам помесные бычки и телки ІІ-V групп превышали сверстников материнской породы. В 18-месячном возрасте бычки І группы имели живую массу 468,3±3,59, ІІ-V групп 493,3±7,33 – 540,0±3,45, телки соответственно 382,0±7,60 и 422,0±4,96 – 452,0±4,49. От рождения до 18-месячного возраста среднесуточные привесы у бычков І группы составили 814,2, ІІ – 853, ІІІ – 909, ІV – 928 и V – 9,16, а у телок соответственно 656, 729, 728, 772 и 770 г. Промеры и индексы телосложения свидетельствуют о том, что в помесных животных в процессе роста лучше  формируются мясные формы в в сравнении со сверстниками І группы. За индексами розтянутости, эйрисомии, лептосомии, широтным, тяжеловесности, глубокогрудости, мясности, выражености типа, массометричным, условным объемом туловища, массивности животные ІІ-V групп превосходили быков І группы.

Установлено, что помесные быки на 7,1-30,9% больше времени лежат, на 8,0-20,0% больше поедают корм и на 22,2-65,5% времени меньше двигаются в сравнении с животными І группы.

Помеси во всех случаях превосходили за массой туши сверстников украинской красно-пестрой молочной породы на 34,8-65,8 кг (16,4-30,9%) при Р<0,01. Они имели большую массу внутреннего жира и убойную массу. Убойный выход у бычков І группы составил 52,6%, ІІ-55,7; ІІІ-56,5; ІV и V-57,0%. За длинною туши, обхватом бедра, площадью “мышечного глазка” помесные бычки превосходили животных І группы. Наибольший выход мякоти в туши был у бычков ІV и V групп. Помесные бычки имели большую абсолютную массу тазобедренной части туши в сравнении с животными І группы. Аналогичные данные получили по плече-лопаточной и спинно-реберной частям туши. За результатами сортового разреза полутуш установлено, что у бычков І группы выход мяса І сорту составил 81,9%, ІІ-11,4, ІІІ – 6,7%, бычков ІІ группы – соответственно 83,8; 8,9 и 7,3; ІІІ группы – 86,9; 6,2; 6,9; ІV – 84,7; 7,8; 7,5 и V – 87,4; 5,8 и 6,7%.

За химическим составом мяса и длиннейшей мышцы спины, энергетической ценностью одного килограмма мяса, технологическими показателями, белково-качественными показателями, массою внутренних органов, массою, длинною, шириною и площадью шкуры помесные бычки (ІІ-V группы) превосходили животных І группы. За содержанием влаги в мясе разница между бычками І и ІІ групп составила 2,13% (Р<0,01), І и ІІІ – 2,31 (Р<0,02), І и ІV – 0,69 (Р<0,10) и І и V группой – 0,71%, сухого вещества – соответственно: 2,13% (Р<0,01), 2,31 (Р<0,02), 0,69 (Р<0,10), и 0,71%. Наибольшее содержание белка  в мясе было у бычков І, IV и V групп. За содержанием белка в мясе разница между животными І и ІІ группы составила 1,13: (Р<0,01), І и ІV – 0,09 и І и V – 0,13%, а жира – между І и ІІ – 2,59% (Р<0,001), І и ІІІ – 2,84 (Р< 0,001), І и ІV – 0,61 (Р<0,05) и І и V 0,57 (Р<0,05). Отношение белка к жиру в мясе бычков І, ІV и V групп составило 1,83-1,90:1, а ІІ и ІІІ – 1,44-1,45:1. Активная кислотность мяса (рН) наименьшею была у животных І, ІІІ и ІV групп. Существенной разницы за этим показателем между группами не установлено. За энергетической ценностью туши животные ІІ группы превышали І на 77 МДж (4,0%), ІІІ – 636 (32,6%), ІV – 34 (1,75%) и V – на 101 МДж (5,18%). Белково-качественный показатель у бычков І группы был 3,9, ІІ-V групп – 4,7-4,9. Коэффициент качества мяса составил у животных І группы – 2,4, ІІ – 3,0; ІІІ – 2,9 ІV – 3,6 и V – 3,5. Исследования показали, что абсолютная масса внутренних органов у помесей была большей в сравнении с животными І группы. За массой шкуры у бычков разница между І и ІІ группой составила 3,8 кг (Р<0,02), І и ІІІ – 5,4 (Р<0,002), І и ІV – 7,0 (Р<0,001), І и V – 9,0 кг (Р<0,001), длинной шкуры – соответственно 12,0 см (Р<0,05), 15,0 (Р<0,05), 20,0 (Р<0,01) и 22,0 см (Р<0,01), шириной – 2,0 см (Р<0,1), 4,0 (Р<0,05), 10,0 (Р<0,01) и 12,0 см (Р<0,01), площадью – 25,8 дм2 (Р<0,05), 35,7 (Р<0,01), 58,8 (Р<0,001) и 67,0 дм2 (Р<0,001). Животные І группы использовали сырого протеина 441,1 кг, ІІ – 450,8, ІІІ – 442,1, ІV – 452,1 и V – 453,9, в туше отложилось белка – соответственно: 30,4 кг, 37,26; 38,85; 43,38 и 43,10 кг. Выход белка на 100 кг живой массы у бычков І группы составил 7,27 кг ІІ – 8,15; ІІІ – 8,08, ІV – 8,66 и V 8,65. Конверсия протеина корма  у белок туши у бычков І группы составила 6,90%, ІІ – 8,27, ІІІ – 8,78, ІV – 9,60 и V – 9,50%.

За возрастом проявления половых циклов разница между І и ІІ группой составила 30,5 суток (Р<0,05), І и ІІІ – 28,4 (Р<0,05), І и ІV – 36,3 (Р<0,05) и І и V – 26,8 суток (Р<0,05). Плодотворное осеменение у помесных телок наступала на 25,0-28,9 суток раньше. Разница между І и ІІ группой составила 27,2 уток (Р<0,05), І и ІІІ – 25,0 (Р<0,05), І и ІV – 28,9 (Р<0,05) и І и V – 27,5 суток (Р<0,05). Оплодотворяемость от І осеменения у телок І группы составила 70,0%, ІІ – 74,0; ІІІ – 73,0; ІV – 75,0 и V – 75,0%.

Уровень рентабельности по І группе животных составил 26,7%, ІІ – 38,4; ІІІ – 39,1; ІV 51,8 и V группе – 50,6%.

Ключевые слова: порода, помеси, бычки, телки, рост, развитие, мясная продуктивность, качество мяса, мякоть, внутренние органы, шкура, конверсия корма.

Hurskyi I.M. Selection-farming features of Ukrainian red-and-white milk breed under conditions of the Forest Steppe Zone of Ukraine. – Manuscript.

A thesis for a candidate’s degree of agrarian sciences specializing in breeding and selection of animals 06.02.01. – The Institute of Animal Breeding and Genetics, Ukrainian Academy of Agrarian Sciences, Chubinske, Kyiv region, Ukraine, 2003

The results of researches of crossbreeding efficiency of Ukrainian red-and-white milk heifers with the Volyn bulls, Symental Austrian selection and Ukrainian meet breed were presented in the thesis. It was found that during all age periods the live weight and average daily increase were the highest in cross bulls and heifers comparing with the maternal breed of the same age. Based on the index of stretch, eirysomia, leptosomia, width, heavy-weight, deep chest, succulence, expressive type, masometrical, conditional volume of trunk, massiveness, animals of groups II-V were larger than breeds of the same age of group 1.

In all cases cross bulls were heavier than a similar Ukrainian red-and-white milk breed by 34,8-65,8 (16,4-30,9%) P<0,01). They also had bigger mass of internal fat, slaughter mass, and the length of carcass, full stretch of thigh and area of “muscular eye”.

The bulls of groups IV and V had the largest carcass flesh output. Cross animals had the highest absolute mass of pelvis thigh part of carcass comparing with bulls of the same age of group 1. Similar data was found on humeral blade bone and back rib parts of carcass. According to chemical composition of meat and the longest back muscular, power value of 1 kg of meat, technological indices, protein-rich index, mass of internal organs, length, wideness and area of skin and index of conversion of feed protein into carcass protein, cross bulls of groups II-V were heavier than the animals of group 1.

Key words: breed, cross-breed, growth and development, bulls, heifers, cattle meat production, quality of beef, flesh, internal organs, skin, conversion of a forage.