Таблиця 8 – Повторюваність живої маси і настригу вовни
Не встановлено суттєвих відмінностей у величині коефіцієнтів успадковуваності і повторюваності вивчаємих ознак залежно від походження тварин. У цілому спостерігається значно більша (майже в 3 рази) різноманітність баранів за настригом вовни, порівняно з живою масою. Вони мають меншу онтогенетичну скороспілість за живою масою, порівняно з настригом немитої вовни. Генофонд таврійських мериносів має значні можливості удосконалення овець за показниками вовнової і м’ясної продуктивності.
Порівняно з асканійськими тонкорунними вівцями використання таврійських баранів-плідників забезпечує підвищення настригу чистої вовни на 0,27 кг. Економічний ефект від реалізації вовни становить 3,18 грн на вівцю за рік.
ВИСНОВКИ
1. На основі аналізу фено- та генотипових параметрів ознак продуктивності баранів-плідників обгрунтовано доцільність їх відбору у 2-річному віці при чистопородному розведенні порід австралійський меринос та асканійська тонкорунна і їх схрещуванні при створенні таврійського типу овець.
2. В процесі схрещування баранів породи австралійський меринос з асканійськими тонкорунними матками відмічено зменшення у їх потомків таврійського типу живої маси на 9,1 % та підвищення (Р>0,999) настригу чистої вовни на 18,6 %, виходу чистого волокна в абсолютному визначені – на 12,6 %, довжини вовни – на 13,3 %, коефіцієнта вовновості – на 21,3 %.
3. За рахунок використання австралійських мериносів на асканійських тонкорунних матках у баранів таврійського типу досягнуто поліпшення тонини вовни на 5,5 %, та зменшення вмісту жиру – на 1,3-2,2 %, вмісту поту – на 7,4 % і відношення піт:жир – на 0,30 одиниці.
4. У баранів таврійського типу залежно від частки “кровності” за австралійським мериносом коефіцієнти кореляції між живою масою та настригом немитої вовни становляь 0,109...0,316. Між живою масою і настригом чистої вовни кореляція коливається від 0,091 до 0,293.
5. У баранів таврійського типу порівняно з асканійськими посилюється кореляційний зв’язок між довжиною штапелю і настригом вовни (від 0,141 до 0,488) та виходом чистої вовни (від 0,229 до 0,519).
6. У баранів таврійського типу кореляційний зв’язок між виходом чистого волокна і настригом немитої вовни зворотній – (-0,378…-0,210), а позитивний – між виходом чистого волокна та настригом чистої вовни (0,309…0,471) і коефіцієнтом вовновості – (0,357…0,503).
7. Виявлено високу позитивну кореляцію між настригом чистої вовни і коефіцієнтом вовновості (0,713…0,895), настригом чистої та немитої вовни (0,602…0,876) і середню – між настригом чистої вовни та виходом чистого волокна (0,309…0,471). Настриг чистої вовни є основною ознакою при селекції баранів таврійського типу асканійської тонкорунної породи.
8. Встановлено, що у баранів таврійського типу між настригом чистої і немитої вовни кореляційний зв’язок прямий, що вказує на можливість використання при селекції на вовнову продуктивність масового відбору за настригом немитої вовни. Коефіцієнт вовновості можна використовувати для відбору тварин, які поєднують високу вовнову продуктивність з більшою живою масою.
9. Коефіцієнти успадковуваності живої маси і настригу вовни у середньому становлять 0,136-0,216 і 0,396-0,614. Повторюваність живої маси складає 0,587-0,667, настригу вовни – 0,130-0,185. Суттєвих відмінностей у величинах коефіцієнтів успадковуваності і повторюваності залежно від генотипу тварин не встановлено.
10. Висока вікова повторюваність живої маси (0,8) та середня – настригу немитої вовни (0,6), яких досягають барани-плідники у віці 2 роки, вказує на доцільність проведення ефективного відбору тварин за врахованими ознаками у цьому віці.
Пропозиції виробництву
Баранів-плідників таврійського типу асканійської тонкорунної породи доцільно відбирати у 2-х річному віці за настригом чистої вовни, довжиною штапелю і виходом чистого волокна. Селекційно-племінну роботу з вирощування баранів-плідників спрямувати на одержання тварин з наступними бажаними параметрами продуктивності: жива маса – не менше 120 кг, настриг чистої вовни – 10-12 кг, довжина вовни – 12-13 см.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Веланська (Богданова) Н.В. Вміст і відношення піт:жир у вовні баранів-плідників асканійської тонкорунної породи традиційної селекції, таврійського внутрішньопородного типу і породи австралійський меринос //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини. – Львів, 1999. –Вип. 3. – Ч. II. – С. 159–160.
2. Штомпель М.В., Веланська (Богданова) Н.В. Тонина і звивистість вовни баранів-плідників асканійської тонкорунної породи традиційної селекції, таврійського внутріш-ньопородного типу і породи австралійський меринос //Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 1999. – Вип. 19.– С. 146–150. (Здобувачем проведено експериментальну частину, обробку даних, формулювання висновків).
3. Штомпель М.В., Веланська (Богданова) Н.В. Довжина вовни баранів-плідників асканійської тонкорунної породи традиційної селекції, таврійського внутрішньопородного типу і породи австралійський меринос //Таврійський науковий вісник. – Херсон, 1999. – Вип. 11. – Ч. 1. – С. 177–179. (Здобувачем проведено експериментальну частину, обробку даних, формулювання висновків).
4. Веланська (Богданова) Н.В. Вміст жиру у вовні баранів-плідників асканійської тонкорунної породи традиційної селекції, таврійського внутрішньо-породного типу і породи австралійський меринос //Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2000. – Вип. 21. – С. 138–141.
5. Штомпель М.В., Веланська (Богданова) Н.В. Вплив схрещування і селекції баранів-плідників різних порід на настриг вовни і вихід чистого волокна //Вісник аграрної науки. – К., 2000. – № 9. – С. 27–30. (Здобувачем проведено експериментальну частину, обробку даних, формулювання висновків).
6. Штомпель М.В., Богданова Н.В. Жива маса і коефіцієнт вовновості баранів-плідників асканійської тонкорунної породи традиційної селекції, таврійського внутрішньопородного типу і породи австралійський меринос //Таврійський науковий вісник. – Херсон, 2000. – Вип. 14. – С. 57–61. (Здобувачем проведено експериментальну частину, обробку даних, формулювання висновків).
7. Богданова Н.В., Штомпель М.В. Захисні властивості руна мериносів різного породного походження // Розведення і селекція тварин. Міжвід. темат.наук. збірн. – К.: Науковий світ, 2002. – Вип. 36. – С. 35–36.
8. Богданова Н.В., Штомпель М.В. Генетико-популяційні параметри настригу вовни і живої маси овець різного породного походження // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Вівчарство: стан, проблеми, перспективи”.– Кам’янець-Подільський. – 2004. – С. 29–30.
9. Богданова Н.В. Вплив породного походження мериносів на складчастість шкіри, густоту і колір жиропоту вовни //Вівчарство. – Херсон, 2005. – Вип. 31–32. С.147–149.
Богданова Н.В. Селекційно-генетична оцінка продуктивних ознак баранів-плідників таврійського внутріпородного типу асканійської тонкорунної породи. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2005.
У дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал з вивчення власної продуктивності баранів-плідників у зв’язку з чистопородним розведенням асканійських тонкорунних овець і схрещуванням їх з австралійськими мериносами. Встановлено провідну роль селекції в процесі поліпшення тонкорунних овець шляхом використання для схрещування кращих представників імпортного генофонду мериносів. Виявлено відсутність залежності між показниками “кровності” баранів-плідників за австралійським мериносом і рівнем продуктивності тварин.
Інтенсивне використання австралійських мериносів в селекційному процесі позначилось на живій масі асканійських тонкорунних овець. У баранів таврійського типу жива маса зменшилась на 2,5 кг (2,2 %). Збільшення коефіцієнта вовновості на 13,2 г досягнуто за рахунок схрещування (85,6 %) та селекції (14,4 %). Тварини нового типу переважають баранів асканійської породи за настригом чистої вовни на 1,34 кг (18,6 %), виходом чистого волокна на 12,6 %. Збільшення довжини вовни на 1,4 см досягнуто за рахунок схрещування (53,6 %) і селекції (46,4 %). В результаті використання австралійських мериносів вміст жиру у вовні овець таврійського типу зменшився на 1,3–2,2 % в абсолютному виразі. Запропоновано використовувати оцінку і відбір баранів-плідників у віці 2 роки, враховуючи комплекс ознак власної продуктивності тварин.
Ключові слова: таврійський внутріпородний тип, барани-плідники, схрещування, селекція, оцінка, вовнова продуктивність, довжина, тонина, жиропіт, кореляція.
Богданова Н.В. Селекционно-генетическая оценка продуктивных признаков баранов-производителей таврийского внутрипородного типа асканийской тонкорунной породы. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Национальный аграрный университет, Киев, 2005.
В диссертации изложен теоретический и практический материал по изучению собственной продуктивности баранов-производителей в связи с чистопородным разведением асканийских овец и скрещиванием их с австралийскими мериносами. Установлена ведущая роль селекции в процессе улучшения тонкорунных овец путем использования для скрещивания лучших представителей импортного генофонда мериносов. Не выявлено зависимости между показателями “кровности” баранов-производителей по австралийскому мериносу и уровнем продуктивности животных.
В результате селекции и скрещивания асканийских тонкорунных овец с австралийскими мериносами создан таврический внутрипородный тип овец. Коэффициент шерстности баранов-производителей нового типа увеличился на 13,2 г, в т.ч. за счет скрещивания – на 11,3 г (85,6 %) и селекции – 1,9 г (14,4 %). Живая масса уменьшилась на 2,5 кг (2,2 %). По сравнению с австралийскими мериносами живая масса баранов увеличилась на 7,8 кг, в т.ч. за счет скрещивания – на 5,2 кг (66,7 %) и селекции – 2,6 кг (33,3 %). Максимальные показатели живой массы (130–150 кг) и коэффициента шерстности (119–133 г) баранов-производителей таврического типа свидетельствуют о значительном генетическом потенциале стада по массе животных и возможностях сочетания высокой мясной и шерстной продуктивности овец.
Изучена продуктивность двухлетних баранов-производителей разного породного и селекционного происхождения. Установлено, что у баранов-производителей нового типа овец выход чистого волокна увеличился на 12,6 %, а настриг чистой шерсти – на 1,34 кг. Среди количественных признаков влияние селекции наиболее ощутимо сказалось на длине шерсти. Превышение по сравнению с асканийскими тонкорунными овцами составило 1,4 см, в т.ч. за счет скрещивания 0,75 см (53,6%) и селекции 0,65 см (46,4 см).
Тонина шерсти у баранов нового типа больше, чем у асканийских на 1,3 мкм (5,5 %), а количество извитков на 1 см длины штапеля меньше на 2,2 извитка (36,1 %). Значительно изменился тип шерстного покрова баранов-производителей по характеру извитости штапеля. Руно овец стало отвечать в этом отношении мировым требованиям к мериносовой шерсти. Численность животных с белым и светлым цветом жиропота увеличилась на 35,6%. Бараны таврического типа по сравнению с асканийскими тонкорунными овцами имеют лучшие показатели жиропота шерсти (уменьшение по всем количественным показателям составляет 1,6, 1,3 и 2,2 %), меньшее содержание пота (на 7,4 %) и соотношение пот:жир (на 0,30 единицы). Значительно улучшены защитные свойства руна таврических баранов: содержание минеральных примесей уменьшилось на 4,2 %, степень загрязненности внешней зоны штапеля – на 9,6 % и внутренней – на 4,4 %, что является результатом целенаправленного отбора баранов-производителей по комплексу признаков.
Изучена соотносительная изменчивость между основными хозяйственно полезными признаками баранов-производителей. Живая маса коррелирует с настригом немытой шерсти (от +0,109 до +0,293), коэффициентом шерстности (от –0,170 до –0,304), имеет незначительную корреляцию с длиной шерсти (от –0,146 до +0,099) и выходом чистого волокна (от –0,197 до +0,047). По сравнению с живой массой корреляционная зависимость настрига чистой шерсти с разными признаками шерстной продуктивности имеет более четкий характер. Настриг чистой шерсти значительно коррелирует с процентом выхода чистого волокна (от +0,309 до +0,419), длиной шерсти (от +0,141 до +0,488). Установлена высокая зависимость между настригом чистой шерсти и коэффициентом шерстности (от +0,713 до +0,895), настригом немытой шерсти (от +0,602 до +0,876).
В результате исследований не установлено существенных отличий величин коэффициентов наследуемости и повторяемости в зависимости от породного и селекционного происхождения овец.
Ключевые слова: таврический внутрипородный тип, бараны-производители, скрещивание, селекция, оценка, шерстная продуктивность, длина, тонина, жиропот, корреляция.
Bogdanova N. V. Selective – genetic estimation of productivity signs of Ascanian fine-fleece sheep breed Taurian intra-breed type tupping rams. – Manuscript.
The dissertation (thesis) on competition of a scientific degree of the candidate of agri-cultural sciences in speciality 06.02.01. – breading and selection of animals. – National agricultural university, Kyiv, 2005.
The dissertation (thesis) states theoretical and practical material on tupping-rams self-productvity in connection with pure-linebreeding of Ascanian fine-fleece (fine-wool) sheep bread and crossing with Australian Merino. The leading role of selection in the process of fine – fleece (fine-wool) sheep improvent by utilization of the best specimens of imported genofond of Merino rams is determined. Lack of dependence between “blood” indices of tupping-rams of Australian Merino type and Taurian rams productivity level is discovered.
The live wlight was decreased on 2,5 kg (2,2%). Thcreast of the wooliness coefficient was achieved beconse of interbreeding (85,6%) and selection (14,4%). The Askanian fine wool sheep of the new type by compare with traditional, has purer wool shearing by 1,34 kg (18,6%) and purer fiber exit by 12,6%. Tht increasing of the wool length by the crossing (53,6%) and the selection (46,4%). Ces a result of investigation we can see that the quantitative of fat in sheeps wool become low to 1,3-2,2%.
It is suggested to relize estimation and selection of tupping-rams at the age of 2 years taking into consideration complex of characteristics of animals sef-productivity.
Key words: Taurian type, tupping-rams, intebreeding, selection, estimate, wool productivity, length, fineness, suint, correlation.
| 
