Электронная библиотека Веда
Цели библиотеки
Скачать бесплатно
Доставка диссертаций
Услуги
Цена, скидки, сроки
Оплата и гарантии
Мои заказы
Правила работы
Для авторов
Отзывы
Доставка литературы
Размещение литературы
Контактные данные
Я ищу:
Библиотечный каталог авторефератов Украины

Автореферат диссертации Розробка та застосування засобів специфічної профілактики сказу тварин 2006 год

Источник: Автореф. дис... д-ра вет. наук: 16.00.03 / С.А. Ничик; Ін-т експерим. і клін, вет. медицини. — Х., 2006. — 39 с. — укp.
Аннотация: Проаналізовано епізоотичну ситуацію сказу тварин в Україні, розкрито методичні аспекти застосування клітинних систем у промисловій технології виготовлення живої й інактивованої антирабічних культуральних вакцин. Наведено теоретичне й експериментальне обгрунтування основних технологічних процесів вибору та культивування виробничих штамів вірусу сказу, конструювання та розробки технології промислового виготовлення та застосування даних біопрепаратів і корекції поствакцинального імунітету. Визначено ефективні захисні середовища, що зберігають антигенні властивості вакцинного вірусу сказу у разі пероральної імунізації диких м'ясоїдних тварин і під час сублімаційного висушування інактивованого біопрепарату. Запропоновано засіб для корекції імунітету за умов щеплення тваринам з імунодефіцитним станом вакцини інактивованої антирабічної культуральної з штаму Щелково-51. Розроблено нормативну документацію на засоби специфічної профілактики сказу, затверджену Державним департаментом ветеринарної медицини України.

Текст работы:


Корекція поствакцинального антирабічного імунітету. Останнім часом у біотехнології сформувались два напрямки розвитку засобів імунологічного захисту: продовжуються і розширюються зусилля щодо створення ефективних в імуногенному відношенні вакцин і одночасно швидко розвивається новий розділ з регуляції імунологічної реактивності за допомогою неспецифічних препаратів імуномодуляторів. Багатообіцяюча сукупність біологічних захисних факторів, що відносяться до основних категорій специфічного і неспецифічного (природного) імунітету, зараз розглядається як єдиний комплекс. Оскільки ступінь захисту ЦНС від вірусу сказу надзвичайно зростає з підвищенням вмісту вірусонейтралізуючих антитіл, є необхідність у прискоренні їхньої індукції. Зважаючи на те, що при вимушеній антирабічній імунізації можуть бути щепленими тварини з не- діагностованими порушеннями імунної системи, які супроводжуються пригніченням функції макрофагів, презентувати антиген імунокомпетентним клітинам, утворення цитотоксичних Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів, від яких залежить синтез вірусоспецифічних антитіл, є одним із завдань досліджень було вивчення імунної відповіді у тварин із різним станом імунної системи.

У трьох господарствах Сумської області були сформовані групи корів, стан імунітету яких оцінювали за рівнем імуноглобулінів та альбуміно-глобулінового співвідношення. Перший гурт складався з корів з дефіцитним станом імунітету, у яких рівень імуноглобулінів не перевищував 12-17%, а альбуміно-глобулінове співвідношення було 1,1; другий - з частковим імунодефіцитом - рівень імуноглобулінів не перевищував 18-22%, а альбуміно-глобулінове співвідношення було в межах 0,8-1.0 і третій - з нормальним станом імунітету (рівень імуноглобулінів сягав вище 22%, а альбуміно-глобулінове співвідношення менше 0,8. Кожний гурт корів був розділений на 2 групи, одній з яких щепили підшкірно дворазово з інтервалом 10 діб вакцину антирабічну інактивовану  суху культуральну з штаму Щелково-51 у дозі по 5 мл, другій - вакцину водночас з введенням ліпополісахаридного комплексу, виготовленого нами на Державній Сумській біофабриці шляхом лужного гідролізу культури штаму КМІЕВ-11 Bac. аlvei, з розрахунку 7 мг/кг маси тварин. За імунологічним дослідженням на мишах і цуценятах встановлено, що ЛПС КМІЕВ-11 нешкідливий для тварин при пероральному  і підшкірному введенні, має виразні імунопотенціюючі властивості. В організмі тварин ліпополісахаридний комплекс КМІЕВ-11 стимулював функцію імунокомпетентних клітин, призводив до зростання загальної кількості лімфоцитів у середньому на 1,8±0,5%, Т- і В- лімфоцитів на 43,2 і 72,4%, відповідно, а також значно активізував фагоцитоз. Фагоцитарне число та фагоцитарний індекс підвищувались на 5,29 та 263%.

За імунологічним аналізом зразків крові у наших дослідах встановлено, що антирабічна вакцина активізувала в організмі щеплених корів гематологічні попередники незалежно від стану імунної системи до 33,4% порівняно з показниками контрольних (не імунізованих груп). Фагоцитарне число підвищувалось на 5,4 одиниць, а фагоцитарний індекс зростав в середньому на 235%, хоча у корів з імунодефіцитним станом ці показники імунної відповіді фактично досягали максимального рівня лише на 60 добу, в той час як у тварин з нормальним станом імунітету - на 28-30 добу. При щепленні вакцини водночас з ЛПС КМІЕВ-11 фагоцитарне число та фагоцитарний індекс були значно вищими, що вказує на модулюючі властивості на макрофагальну ланку імунної відповіді організму корів: на 7 добу зростав показник кількості нейтрофілів до 17-18%, а через 28 діб він перевищував останній у контрольних тварин у 4-5,5 разів.

Між тим основним показником імуномодулюючого ефекту ЛПС КМІЕВ-11 при одночасному введенні з вакциною було більш виражене збільшення Т- і В-лімфоцитів, кількість яких зростала на 47 і майже на 90% порівняно з контролем, що корелює з продукцією вірусонейтралізуючих антитіл, титр яких у корів з нормальним станом імунної системи був на рівні 5,4 log2 на сьому добу і досягав максимуму (7,0 log2) через 28 діб після щеплення, (рис 4).


У корів з імунодефіцитним станом введення вакцини водночас з ЛПС КМІЕВ-11 забезпечувало більш ранню індукцію вірусонейтралізуючих антитіл, які встановлені вже на 7 добу у титрі 3,4-3,6 log2 , в той час як при щепленні однієї вакцини їхній показник досягав цього рівня лише на 60 добу. До того ж, титр антитіл на рівні 3,0 log2 утримувався у цих тварин до 10 місяців, після чого поступово знижувався до 2,5 log2 через 12 місяців і майже до мінімуму - 0,9±0,5 log2 через 15 місяців від початку імунізації. Отримані дані свідчать, що у корів з імунодефіцитним станом слабкіше виражена протективна відповідь на щеплення антирабічної вакцини і через 10 місяців вони можуть бути сприйнятливими до вірусу сказу.

У тварин, яким вводили вакцину одночасно з ЛПС КМІЕВ-11, встановлена суттєва активізація клітинної популяції імунної системи і продукції вірусонейтралізуючих антитіл, титр яких був вищим на 1,5-2 log2 порівняно з щепленими однією вакциною. У корів з імунодефіцитним станом імунна відповідь на щеплення вакцини і ЛПС КМІЕВ-11 була більш продуктивною, хоча титр вірусонейтралізуючих антитіл і не досягав рівня показників у тварин з нормальним станом імунної системи. Однак за рахунок ЛПС КМІЕВ-11 спостерігався позитивний ефект щодо індукції захисного титру вірусоспецифічних антитіл уже на 7 добу від початку імунізації, рівень яких становив 5,0 log2 і утримувався (±0,5 log2) впродовж року (термін спостереження).

Отримані результати свідчать, що застосування ЛПС КМІЕВ-11 підвищує імунний захист та макрофагальну ланку імунної відповіді у тварин з імунодефіцитним станом і дозволяє здійснювати корекцію поствакцинального антирабічного імунітету шляхом активації функції популяції клітин імунної системи у щеплених вакциною тварин. Ліпополісахаридний комплекс КМІЕВ-11 в організмі тварин з імунодефіцитним станом відновлює функцію імунокомпетентних клітин, вирівнює та підсилює процеси імуногенезу у поствакцинальний період. Імунологічна перебудова організму великої рогатої худоби при щепленні вакциною антирабічною інактивованою сухою культуральною з штаму Щелково-51 водночас з ЛПС КМІЕВ-11 супроводжується підвищенням функціональної активності макрофагів, Т- і В- лімфоцитів та більш високою продукцією вірусонейтралізуючих антитіл, поліпшенням антиоксидантного статусу тварин та інших показників неспецифічної резистентності.

Отже, нами на підставі науково-теоретичного обґрунтування і експериментальних досліджень створені та рекомендовані до застосування жива антирабічна культуральна вакцина (Рабівак ХТТ) для оральної імунізації диких мясоїдних та удосконалена технологія виготовлення вакцини антирабічної інактивованої сухої із штаму Щелково-51, розроблено засіб для корекції поствакцинального антирабічного імунітету у тварин з імунодефіцитним станом.

На запропоновані засоби специфічної профілактики сказу тварин підготовлена і затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини України нормативна документація, за якою на Державній Сумській біофабриці налагоджене їхнє серійне виробництво.






ВИСНОВКИ


1. На підставі аналізу епізоотичної ситуації щодо сказу тварин у світі та в Україні визначені основні особливості та тенденції розвитку епізоотичного процесу в сучасний період і головні фактори, що визначають ризики виникнення, розповсюдження та контролю цього зооантропонозу, зокрема регуляції популяції диких тварин та вакцинації. Експериментально обґрунтована і технологічно розроблена жива культуральна вакцина для імунізації диких мясоїдних. Удосконалено технологію виготовлення антирабічної інактивованої культуральної вакцини для щеплення свійських тварин, запропоновані препаративні форми і дози їхнього застосування, а також засоби корекції імунітету у щеплених тварин.

2. Тенденція поширення сказу серед тварин залежить від зональних природно-географічних особливостей території України, заселення популяцій диких мясоїдних, в першу чергу рудої лисиці, яка є основним резервуаром інфекції, проведення системної та регулярної вакцинації шляхом застосування препаратів з різною імуногенністю. З 1994 року по 2004 рік більше, ніж у три рази збільшилась загальна кількість випадків реєстрації уражених сказом тварин, у тому числі свійських, що обумовлюється збудником хвороби природного типу.

3. Перебіг сказу тварин в Україні носить стаціонарний ензоотичний характер. За 11-річний період підвищення епізоотичної напруженості щодо сказу обумовлено активізацією природних і зростаючим збільшенням ландшафтних осередків захворювання на сказ свійських мясоїдних і сільськогосподарських тварин в приміських і сільських місцевостях. Спостерігається стале сезонне збільшення числа захворювань на сказ без вираженої циклічності епізоотії.

4. Розроблена жива культуральна вакцина Рабівак ХТТ з атенуйованого штаму НФ-2 вірусу сказу, репродукованого в ролерній культурі перещеплюваних клітин ВНК-21, клон 13/04, з інфекційною активністю не нижче 5,0 lg МЛД50/0,03 мл, що вміщує 2% пектину, апатогенна для лабораторних і мясоїдних тварин при внутрішньом'язовому, підшкірному та пероральному введенні.

5. Препаративна форма Рабівак ХТТ для перорального застосування, що являє собою блістер-принади, в яких вакцина в дозі 5 мл в пакетах із полівінілхлоридної плівки заключена в брикети з шматочків мяса або риби, здобрених рибним або мясо-кістковим борошном, забезпечує створення напруженого імунітету (титр вірусонейтралізуючих антитіл 6,4-6,8 1оg2) у тварин впродовж 8 місяців.

6. Виробничий штам Щелково-51С вірусу сказу, отриманий шляхом адаптації культивуванням у культурі перещеплюваних клітин, що використовується для виготовлення інактивованої антирабічної вакцини, має високу інфекційну активність 7,0 lg МЛД50/0,03 мл і забезпечує максимальне накопичення вірусу на 3-4 добу.

7. Зараження суспензії перещеплюваних клітин ВНК-21, клон 13/04, при висіві в ролерні культуральні бутлі, дозволяє скоротити термін отримання вихідної для виготовлення препарату вірусовміщуючої сировини на час, котрий витрачається на вирощування моношарової культури клітин (4-6 діб).

8. Удосконалена технологія виготовлення вакцини антирабічної інактивованої культуральної сухої з штаму Щелково-51 вірусу сказу, репродукованого в ролерній моношаровій культурі перещеплюваних клітин ВНК-21, клон 13/04, та інактивованого в-пропіолактоном, дозволяє виготовляти екологічно безпечний для довкілля препарат, який має високу профілактичну ефективність (100%) і не поступається живій вакцині.

9. в-пропіолактон в кінцевій концентрації 0,025% забезпечує повну, без залишкової інфекційності, інактивацію вірусу сказу при температурі 4-10 °С і експозиції впродовж 24 годин порівняно з 0,75% фенолом, для якого цей термін складає 48 годин.

10. Сублімаційне висушування інактивованої вакцини під захистом сахарозо-желатинової чи сахарозо-желатино-агарової суміші у співвідношенні 2:1 ефективно стабілізує її вихідні імуногенні властивості. Включення до складу живої вакцини 2% яблучного пектину захищає вакцинний вірус від дії шлункових ферментів i дозволяє зменшити його імунізуючу дозу при оральному введенні препарату.

11. Розроблені технології виготовлення вільних від сторонньої мікрофлори, нешкідливих для тварин, високо активних живої та інактивованої культуральних антирабічних вакцин забезпечують збереження їх імуногенності впродовж 12 місяців. Імунітет у щеплених ними тварин виробляється з 12 i 7 доби відповідно після вакцинації i триває 8 i 12 місяців (термін спостереження).

12. Застосування ліпополісахаридного комплексу КМІЕВ-11, виготовленого iз штаму Вас. alvei, при вакцинації тварин проти сказу проявляє імунореабілітуючу та імунопотенціюючу дію на імунну систему, активізує як специфічні, так i неспецифічні фактори резистентності організму у тварин з імунодефіцитним станом, підвищує імунну відповідь на антирабічну вакцину, що супроводжується більш високою продукцією вірусонейтралізуючих антитіл (на 1,5-2,0 log2), зростанням Т- i В- лімфоцитів на 9% i 7% відповідно фагоцитарного числа на 3,4% та фагоцитарного індексу на 1 одиницю порівняно з вакциною.

13. Розроблені і затверджені регламенти промислового виготовлення живої культуральної вакцини Рабівак-ХТТ (ТУ У 24.4.00483004.668-2002) та вакцини антирабічної інактивованої культуральної сухої з штаму Щелково-51 вірусу сказу (ТУ У 46.15.254-97), що впроваджені у виробництво на Державній Сумській біофабриці, за якими на 01.01.2006 р. реалізовано 1884022 i 5465116 доз, відповідно.






ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ


Розроблені, затверджені та впроваджені у виробництво:

1. Жива антирабічна культуральна вакцина Рабівак ХТТ для оральної імунізації диких мясоїдних тварин. Реєстраційне посвідчення  № 0489-04-059-04 видане Державним департаментом ветеринарної медицини України 24 жовтня 2004 року.

1.1. Інструкція з виготовлення і контролю Рабівак ХТТ. Затверджена директором Державної Сумської біофабрики і узгоджена в Державному науково-дослідному контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів  20 червня 2004 року.

1.2. ТУ У 24.4.00483004-668-2002 на Рабівак ХТТ. Затверджені Головним державним інспектором  ветеринарної медицини України 30 вересня 2004 року.

1.3. Настанова із застосування Рабівак ХТТ. Затверджена Головним державним інспектором ветеринарної медицини України 30 вересня 2004 року.

2. Вакцина антирабічна інактивована суха культуральна із штаму Щелково-51. Реєстраційне посвідчення № 0589-04-0098-04 видане Державним департаментом ветеринарної медицини України 24 грудня 2004 року.

2.1. Зміни до інструкції з виготовлення і контролю вакцини антирабічної інактивованої сухої культуральної з штаму Щелково-51. Доповнення № 1 і № 2 затверджені 12 вересня 2002 року і 7 липня 2003 року, відповідно, директором Державної Сумської біофабрики і узгоджені в Державному науково-дослідному контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів.

2.2. Зміни до ТУ У 46.15.254-97 на вакцину антирабічну інактивовану суху культуральну з штаму Щелково-51. Затверджені Головним  державним інспектором  ветеринарної медицини України 27 грудня 2004 року.

3. Технологічний регламент з виготовлення та контролю імуностимулятора КМІЕВ-11. Затверджений директором Державної Сумської біофабрики 30.01.2006 р.















СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ


1. Нычик С.А. Распространение, профилактика и меры борьбы с бешенством животных в Украине // Сумы. 2006. 162 с.

2. Фотін А.І., Ничик С.А. Умови культивування культур клітин для розмноження вакцинних штамів вірусу сказу // Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми.- 2002. Вип. 7. С. 97-99. (Дисертант провів експериментальні дослідження, брав участь в інтерпретації отриманих результатів і написанні статті).

3. Фотін А.І., Ничик С.А. Одержання вірусного матеріалу для виготовлення антирабічної вакцини для пероральної вакцинації диких  м'ясоїдних // Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми. - 2002. Вип. 8. - С. 98-99. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив статтю).

4. Ничик С.А., Аранчій С.В. Епізоотологічні аспекти профілактики сказу із застосуванням перорального методу імунізації вакциною "Рабівак ХТТ"  // Ветеринарна медицина України. - 2005. № 6. - С. 9-10. (Дисертант брав участь у вивченні поширення сказу, аналізі отриманих даних та розробці заходів специфічної профілактики).

5. Ничик С.А. Вивчення строків виникнення та тривалості імунітету після пероральної вакцинації диких хижаків при сказі // Аграрний вісник Причорномор'я. Одеса. - 2004. Вип. 25. - С. 24-28.

6. Ничик С.А.  Визначення  оптимальної дози вірусу та схеми пероральної антирабічної імунізації диких хижаків // Забезпечення вет.-сан. Благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції. Зб. праць Одеського аграрного університету. Аграрний вісник Причорномор'я. Одеса. - 2004. Ч. 1. - С. 159-161.

7. Ничик С.А. Підбір оптимальних режимів ліофільного висушування культуральної вакцини // Ветеринарна медицина України. - 2005. - № 1. - С. 33.

8. Ничик С.А. Перевірка якості антирабічної вакцини Рабівак Ф // Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми. - 2004. - Вип. 7(12). - С. 113-116.

9. Ничик С.А. Розповсюдження фіксованого вірусу сказу в імунокомпетентних органах хижаків // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С. З. Гжицького. Львів. - 2004.- Том 6 (№3). - Ч. 2. - С. 76-79.

10. Ничик С.А., Бабкін М.В., Прохорятова О.В. Культивування вірусу сказу в перещеплюваних лініях культур клітин // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник Харків. - 2004. Вип. 84. - С. 528-531. (Дисертант впровадив крупномасштабне культивування перешеплюваних клітин в умовах біофабрики, інтерпретував отримані результати).

11. Ничик С.А., Рисований В.І., Ярошенко В.І. Використання   перепелів, ембріонів і культур клітин з них в ветеринарній практиці // Вісник Сумського національного аграрного університету. Суми. - 2004. Вип. 2(11). - С. 107-109. (Дисертант визначив у порівняльному аспекті чутливість ембріонів перепелів і первинних культур до вірусу сказу).

12. Ничик С.А. Пероральна імунізація живими вакцинами, як метод профілактики  сказу // Вісник  Полтавської  державної аграрної академії. Полтава. - 2004. Вип. 4. С. 67-68.

13. Ничик С.А. Вивчення антигенної активності вірусу сказу, отриманого на різних біологічних об'єктах // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. Харків. - 2005. Вип. 12(37). - Ч. 2. - С. 175-177.

14. Ничик С.А., Прохорятова О.В., Бабкін М.В., Троценко З.Р. Сучасна характеристика сказу в Харківській, Сумській та Полтавській областях // Ветеринарна медицина: міжвідомчий тематичний науковий збірник. Харків. - 2005. Вип. 85. - С. 930-934. (Дисертант накопичив фактичний матеріал, зробив аналіз, брав участь у написанні статті).

15. Ничик С.А. Підбір оптимальних культур клітин і поживних середовищ для патогенного вірусу сказу у високих титрах // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин .ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. Львів. - 2005. Вип. 6. - № 1. С. 105-108.

16. Ничик С.А. Технологічні аспекти виготовлення культуральної інактивованої антрирабічної вакцини зі штаму “Щелково-51С” // Ветеринарна медицина України. 2005. - № 8.- С. 46-48.

17. Nychic S.A. Development of methods of rabies control in wilb fauna // Simpozijum: Scotarstvo, veterinarstvo, agroekonomija utranzikonim procesima. Herceg.- Novi, 19-24 jun. 2005 Zb. Krat. sadzaja Proc.Abstr. - Herceg Novi, - 2005. Р. 120.

18. Ничик С.А. Характеристика епізоотичної ситуації щодо сказу в Україні // Вісник  Сумського національного аграрного університету. Суми.- 2005. Вип. 1-2 (13-14). - С. 109-111.

19. Ничик С.А. Проблемні аспекти превентивної стратегії щодо виникнення антропургічних вогнищ сказу // Ветеринарна медицина України. 2005. - № 10. - С. 40-42.

20. Ничик С.А. Перевірка якості культуральної антирабічної вакцини // Аграрний вісник Причорноморя. Одеса. - 2005. Вип. 30. - С. 82-86.

21. Ничик С.А. Вивчення факторів, що впливають на епізоотичний процес при сказі тварин у північно-східній Україні // Ветеринарна біотехнологія. 2005. - № 7. - С. 133-137.

22. Ничик С.А. Корекція поствакцинального антирабічного імунітету // Ветеринарна медицина України. - 2005. - № 12.- С. 34-36.

23. Деклараційний патент на корисну модель України 3248  7 С12N7/00. Штам Rabdoviridae "НФ-2" для виготовлення вакцини проти сказу / Ничик С.А., Мірошник С.П., Панасенко А.І., Дорошенко Я.В.; Державна Сумська біологічна фабрика.  Заявл. 20.08.2004, опубл. 15.10.2004. - Бюл. № 10. 7 с.  (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

24. Деклараційний патент на корисну модель України 3245 7 А61К39/17. Cпociб одержання вакцини проти сказу тварин Paбiвaк "ХТТ" / Ничик С.А., Мірошник С.П., Панасенко А.І., Дорошенко Я.В.; Державна Сумська біологічна фабрика. Заявл. 20.08.2004; опубл. 15.10.2004. - Бюл. № 10. 5 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

25. Деклараційний патент на корисну модель України 9060 7 А61К39/205. Cпociб одержання антирабічної вакцини / Ничик С.А., Мірошник С.П., Дорошенко Я.В., Бабкін М.В., Романенко О.А.; Державна Сумська біологічна фабрика. Заявл. 25.11.2004; опубл. 15.09.2005  Бюл. № 9. 7 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

26. Деклараційний патент на корисну модель України  6015  7 С12N5/00. Штам перещеплюваних клітин нирки сірійського хом'ячка ВНК-21 CLONE 13/04 /  Стегній Б.Т., Ничик С.А., Білокінь В.С., Бабкін М.В., Лаврик О.А., Юрченко О.М.; ІЕКВМ УААН. Заявл. 29.06.2004; опубл. 15.04.2005. Бюл. № 4. 3 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

27. Деклараційний патент на корисну модель України 10104  7 А61К35/78, А61К38/01. Спосіб стимуляції імунітету у тварин / Ничик С.А., Красочко П.А.; Державна Сумська біологічна фабрика. 20041210236. Заявлено 13.12.2004; опубл. 15.11.2005. Бюл. № 11. 9 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

28. Деклараційний патент на корисну модель України 9061 7 А61К39/205. Штам Rabdoviridae "Щелково-51С" для виготовлення вакцини проти сказу тварин/ Ничик С.А. Державна Сумська біологічна фабрика. Заявл.25.11.2004, опубл. 15.09.2005. Бюл. № 9. 5 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

29. Деклараційний патент на корисну модель України 5296 7 А61К39/295. Спосіб виробництва принади для пероральної імунізації мясоїдних тварин проти захворювання на сказ/ Солодчук В.Л., Ничик С.А. Державне товариство з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач". Заявл.10.12.2004, опубл. 15.02.2005. Бюл. № 2. 6 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).

30. Деклараційний патент на корисну модель України 7544 7 А61К39/295. Спосіб виробництва принади для пероральної імунізації диких мясоїдних тварин проти інфекційних захворювань/ Солодчук В.Л., Ничик С.А. Державне товариство з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач". Заявл.25.01.2005, опубл. 15.06.2005. Бюл. № 6. 7 с. (Дисертант провів експериментальні дослідження і оформив заявку на патент).




Ничик С.А. Розробка і застосування засобів специфічної профілактики сказу тварин. Рукопис.


Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 ветеринарна мікробіологія та вірусологія. Інститут експериментальної і клінічної ветеринарної медицини УААН. Харків, 2006.


Захищаються дані з аналізу епізоотичної ситуації сказу тварин в Україні, методичні аспекти застосування клітинних систем у промисловій технології виготовлення живої та інактивованої антирабічних культуральних вакцин, теоретичне та експериментальне обґрунтування основних технологічних процесів з вибору і культивування виробничих штамів вірусу сказу, конструювання і розробки технології промислового виготовлення та застосування зазначених біопрепаратів і корекції поствакцинального імунітету.

Підібрана технологічна клітинна система, що забезпечує активну репродукцію і накопичення біомаси виробничих штамів вірусу сказу з високою інфекційністю. Визначені ефективні захисні середовища, що зберігають антигенні властивості вакцинного вірусу сказу при пероральній імунізації диких мясоїдних тварин та при сублімаційному висушуванні інактивованого біопрепарату.

У лабораторних і виробничих випробуваннях на різних видах тварин показано, що вакцини нешкідливі, екологічно безпечні, високоімуногенні. При дворазовому застосуванні активізують в організмі щеплених тварин усі компоненти імунної системи, забезпечують індукцію вірусонейтралізуючих антитіл у високих титрах (5,0-6,0 log2), створюють захист від інфекції впродовж 8 і 12 місяців відповідно.

Запропоновано засіб для корекції імунітету при щепленні тваринам з імунодефіцитним станом вакцини інактивованої антирабічної сухої культуральної з штаму Щелково-51.

Розроблена нормативна документація на засоби специфічної профілактики сказу затверджена Державним департаментом ветеринарної медицини України, виробництво яких налагоджено на Державній Сумський біофабриці.


Ключові слова: сказ, епізоотична ситуація, виробничі штами вірусу сказу, біологічні властивості, клітинні системи, культивування, жива та інактивована антирабічні вакцини, інактивація, антигенні властивості, імуногенність, ліпополісахарид, доза.



Нычик С.А. Разработка и применение средств специфической профилактики бешенства животных. Рукопись.


Диссертация на соискание ученой степени доктора ветеринарных наук по специальности 16.00.03 ветеринарная микробиология и вирусология. Институт экспериментальной и клинической ветеринарной медицины УААН. Харьков, 2006.


Защищаются данные по анализу эпизоотической ситуации бешенства в Украине, методические аспекты применения клеточных систем в промышленной технологии изготовления живой и инактивированной антирабических культуральных вакцин, теоретическое и экспериментальное обоснование основных технологических процессов по выбору и культивированию производственных штаммов вируса бешенства, конструированию и разработке технологии промышленного изготовления и применения этих препаратов.

Подобранная технологичная клеточная система обеспечивает активную репродукцию и накопление биомассы производственных штаммов вируса бешенства с высокой инфекционностью. Скомпонованы эффективные защитные среды, сохраняющие антигенные свойства производственных штаммов вируса бешенства живой вакцины при оральной иммунизации диких плотоядных животных и в процессе сублимационного высушивания инактивированного биопрепарата.

В лабораторных и производственных испытаниях на различных видах животных показано, что вакцины безвредны, экологически безопасны, высоко иммуногенные. При двукратном введении в дозах 5 мл с интервалом 10-12 суток активизируют в организме привитых животных все компоненты иммунной системы, обеспечивая образование вируснейтрализующих антител в титрах 5,0-6,0 log2 и защиту от заражения на протяжении 8 и 12 месяцев, соответственно.

Предложен способ иммунокоррекции при иммунизации вакциной антирабической инактивированной сухой культуральной с помощью липополисахаридного комплекса, изгоотовленного методом щелочного гидролиза культуры  Bac. alvei, штамм КМИЭВ-11. Одновременное введение животным антирабической вакцини и ЛПС КМИЭВ-11 сопровождается повышением функциональной активности макрофагов, Т- и В-лимфоцитов и более высокой продукцией вируснейтрализующих антител, улучшению антиоксидантного статуса и других показателей резистентности животных на фоне вторичных иммунодефицитов.

Разработанная нормативная документация на средства специфической профилактики бешенства утверждена Государственным департаментом ветеринарной медицины Украины, производство которых освоено на Государственной Сумской биофабрике.


Ключевые слова: бешенство, эпизоотическая ситуация, производственные штаммы вируса бешенства, биологические свойства, клеточные системы, культивирование, инактивация, живая и инактивированная антирабические вакцины, антигенные свойства, иммуногенность, липополисахарид, доза.


Nychik S.A. Development and application of means for specific prophylaxis of rabies. Manuscript.


Thesis for a Doctors degree (Veterinary Medicine), speciality 16.00.03- Veterinary Microbiology and Virology. Institute of Experimental and Clinical Veterinary Medicine of UAAS, Kharkov, 2006.


Data on analysis of rabies epizootical situation in Ukraine, methodical aspects of cell systems application for industrial technology of live and inactivated antirabic cultural vaccine manufacturing, theoretical and experimental ground of main technological processes of choosing and cultivation of rabies virus production strains, constructing and development of industrial manufactural technology and application of these preparations are maintained.

Selected technological cell system provides an active reproduction and accumulation of rabies virus strain biomass of high infectivity. Effective protective media which preserve antigenic properties of rabies virus production strains of live vaccine at oral immunization of wild carnivorous and during sublimatical drying process of inactivated biopreparations have been determined.

In experimental and production tests on different animal species it was shown that vaccines are harmless, environmentally safe, high-immunogenic. At two-fold inoculation in the dose of 5 ml at 1012 days intervals they activate all immune system components at vaccinated animals providing antiviral antibody formation in high titres (5.0 6.0 log2) and protection from infection during 8 and 12 months, respectively. The method of immunocorrection at animal immunization with antirabic inactivated dried cultural vaccine against a background for secondary immunodeficiency is proposed.

Developed normative documentation for rabies specific prophylaxis means has been approved by State Department of Veterinary Medicine of Ukraine and their production has been established at State Sumy Biofactory.


Key words: rabies, epizootic situation, rabies virus production strains, biological properties, cell systems, culture, inactivation, live and inactivated antirabic vaccines, antigenic properties, immunogenecity, lypopolysaccharide, doze.














Страница: 1  Страница: 2 

© Научная электронная библиотека «Веда», 2003-2012.
info@lib.ua-ru.net