П р и м і т ка. * – Р< 0,05; ** – Р < 0,01; *** – Р < 0,001.
За фенотипним проявом взаємозалежність між показниками Ш – ЗЖ у “плюс” напрямку добору можна визначити як зворотний зв’язок середнього рівня. Для даної пари ознак простежувалося підвищення негативних значень генотипних кореляцій у “плюс” напрямках добору обох порід. Характерно, що сила зворотного взаємозв’яз-ку зростала в напрямку селекційного матеріалу, рівень стартової продуктивності якого був вищим (rП+ < rБ+).
Інформація, яку дають коефіцієнти кореляції, вказує лише на ступінь взаємо-залежності між ознаками і напрямок цього зв’язку. Більш широкі можливості для кількісної оцінки впливу показника ЗЖ на продуктивність шовковичного шовкопряда відкриває регресивний аналіз.
Статистична обробка даних показала, що в більшості випадків характер розташування точок у кореляційному полі приводить до побудови рівнянь криволінійної регресії, близьких до парабол 2 – 4-го розрядів, а також експоненціальних кривих типу Y = a+b ×Ln x (рис. 2).
За величиною нахилу осі кореляційного поля, яка визначає знак коефіцієнта кореляції, функції продуктивності можна віднести до трьох груп: з сильною позитивною спорідненістю варіації показників (У – ЗЖ; R2 = 0,705), з середнім позитивним рівнем взаємозалежності (МК – ЗЖ, МО – ЗЖ; R2 = 0,37 – 0,42) і слаб-ким (Ш – ЗЖ; R2 = 0,114), який визначається горизонтальною орієнтацією кореляцій-ного поля і найнижчою його щільністю.
Рис.2 Лінії регресії основних показників продуктивності на загальну життєздатність шовковичного шовкопряда
П р и м і т к и. – “плюс” напрямок добору обох порід; – вся популяція; – “мінус” напрямок добору.
При аналізі прогнозованої частини ліній тренда необхідно відмітити “плюс” нап-рямок добору, де спостерігалася тенденція до зниження величини показників МК, МО, Ш, яка на 30 – 40 % зумовлена зміною показника ЗЖ. Для пари ознак У-ЗЖ перевагу потрібно також надати “мінус” напрямку як за величиною нахилу кривої регресії, так і за щільністю розміщення точок кореляційного поля (R2мінус = 0,878; R2плюс = 0,808).
Вивчення неспецифічної стійкості і комбінаційної здатності селекційного матеріалу за результатами термотестування грени
Для оцінки неспецифічної стійкості і комбінаційної спроможності селекцій-ного матеріалу різних напрямків добору за показником загальної життєздатності був використаний метод термотестування шовковичного шовкопряда на стадії грени (Шахбазов и др., 1996).
Одержані результати досліджень свідчать про значну залежність неспецифічної стійкості селекційного матеріалу від його генотипних особливостей. Високий рівень ембріональної терморезистентності (ЕТ) відмічено для “плюс” напрямку добору породи П-1, особливо в умовах критичного температурного діапазону – 49 °С (ЕТП+ = 76,84 %, ЕТП- = 67,31 %; відмінності достовірні при Р < 0,05). Суттєво поступається за величиною терморезистентності, а опосередковано і за рівнем неспецифічної стійкості, порода Білогренна (ЕТБ+ = 7,41, ЕТБ- = 3,66; відмін-ності достовірні при Р < 0,05), яка має високу адаптивну пластичність до зміни факторів середовища (температури).
Оцінку комбінаційної здатності селекційних ліній шовковичного шовкопряда за рівнем ембріональної терморезистентності можна віднести до прогнозування ефекту гетерозису (Струнников, 1987; Шахбазов, 1992), який проявляється в підвищенні загальної життєздатності і неспецифічної стійкості шовковичного шовкопряда до дії подразнюючих агентів різної природи. Результати досліджень показали, що за ефектами ЗКС суттєву перевагу має порода П-1 (1-й і 2-й ранги). Кращі результати відмічені в “плюс” напрямку добору, який у критичному температурному діапазоні (48 – 49 °С) достовірно перевищував показники “мінус” напрямку (g П+ = 16,41, g П- = 11,31; НСР05 = 3,35).
Ефекти ЗКЗ породи Білогренної були нижчі за середнє значення загальної комбінаційної спроможності в досліді і їх можна визначити як низькі.
Комплексна оцінка середньої специфічної комбінаційної здатності терморезистентності грени свідчить про низький рівень ефекту СКЗ “мінус” напрямку добору породи Білогренної (4-й ранг). Серед інших трьох ліній перевагу мав “плюс” напрямок добору породи П-1 за величиною ефекту СКЗ, який можна оцінити вище середнього.
Аналіз ЗКЗ і СКЗ ліній показав перспективність “плюс” напрямку добору породи П-1 для створення гібридних комбінацій з високим адаптивним потенціалом.
Вплив різноспрямованого добору за показником загальної життєздатності шовковичного шовкопряда на співвідношення фракцій свічення коконів
У зв’язку з перспективністю способу біофізичної оцінки племінного матеріалу (Умаров, 1954; Браславский и др., 1998), викликає інтерес можливість використання флуоресцентних властивостей коконів при селекції на життєздатність шовковичного шовкопряда. Крім того, вивчався вплив материнського і батьківського геномів, різного за спрямованістю добору селекційного матеріалу на зміни спектра свічення коконів потомства.
Проведені дослідження показали суттєвий вплив спрямованості селекції за показником загальної життєздатності шовковичного шовкопряда на характер розподілу коконів за фракціями флуоресценції. Встановлено, що добір на підвищення ЗЖ шовкопряда приводить до змін у співвідношенні основних фракцій свічення коконів убік темно-фіолетового (η2 = 0,03; Р < 0,001).
Отримані результати можна пояснити, виходячи з існування взаємозв’язку між кольором свічення несправжніх ніжок гусені, завитого нею кокона та інтенсивністю окислювальних процесів гемолімфи (Умаров, 1954). Збільшення частки коконів темно-фіолетової фракції флуоресценції (з повною відсутністю пігментів) у партіях “плюс” напрямку добору, на наш погляд, пов’язано з інтенсивним проходженням окислювально-відновних процесів гемолімфи гусені, що характеризує високий рівень їх життєздатності.
Відмічено вплив спрямованості добору материнського геному (η2 = 0,017; Р < 0,001) на особливості розподілу флуоресцентних властивостей коконів потомства. Більша частка темно-фіолетової фракції флуоресценції коконів спостерігалась у матеріалі, де компонентами для схрещування виступали “плюс” напрямок добору матері і порода П-1.
ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, яке полягає в розробці і реалізації способу добору високожиттєздатного селекційного матеріалу шовковичного шовкопряда на основі використання комплексного показника – індексу загальної життєздатності.
2. На підставі застосування дисруптивного добору на життєздатність в умовах різносезонних вигодівель експериментально підтверджена доцільність використання песимального фону вигодівель для оптимізації селекційної роботи в напрямку підвищення адаптивної здатності шовковичного шовкопряда.
3. За результатами виробничої перевірки (весна 1999 р.) встановлено ефективність запропонованого способу добору, який характеризувався суттєвим підви-щенням загальної життєздатності селекційного матеріалу в порівнянні з контролем (для породи Білогренної на 9,34 %; Р < 0,05; для породи П-1 на 23,81 %; Р < 0,01).
4. Використана комплексна оцінка селекційного матеріалу за рівнем неспецифічної стійкості та адаптивної здатності, яка свідчить про генетичну і практичну цінність “плюс” напрямку добору породи П-1 як перспективного високожиттєздат-ного селекційного матеріалу для умов різносезонних вигодівель.
5. Установлено низький рівень успадковуваності за показником загальної життєздатності (0,01< h2 <0,3; Р < 0,05), який суттєво не залежав від методики розрахунку. Показано, що сезонна динаміка величини h2 зумовлена різною адаптивною пластичністю порід до змін умов середовища.
6. Експериментально встановлено високий рівень коефіцієнтів генотипних і фенотипних кореляцій дослідженого матеріалу між показником загальної життєздат-ності й урожаєм коконів (rg і rp > 0,8; Р < 0,001), а також деяке зниження величини кореляційного взаємозв’язку для пари ознак – загальна життєздатність – шовконос-ність коконів в “плюс” напрямку добору (rgП+ = - 0,75 ± 0,096, rgБ + = - 0,46 ± 0,166).
7. На основі регресивного аналізу проведено прогноз змін продуктивності шовковичного шовкопряда при селекції на життєздатність. Розрахунки свідчать про тенденцію до зниження показників маси кокона, маси оболонки і шовконосності на 30–40 %, обумовлену зміною показника ЗЖ. Фактичні результати підсумкового сезону 1999 р. підтвердили проведений прогноз.
8. За результатами технологічного аналізу коконів породи П-1 установлено, що зниження маси коконної оболонки і шовконосності, яке спостерігалося в “плюс” напрямку добору, відобразилось лише на загальному виході шовкопродуктів. Основні технологічні показники істотно не відрізнялися, а за розмотуваністю і довжиною безперервно-розмотуваної шовкової нитки встановлено суттєву перевагу (Р < 0,05) плюс напрямку добору над контролем.
9. Установлено, що добір на підвищення загальної життєздатності шовковичного шовкопряда приводить до змін спектра свічення коконів убік темно-фіолетового кольору (η2добору = 0,03; Р < 0,001).
10. Проведене теоретичне обґрунтування та експериментальна розробка способу добору кращих сімей за показником індексу загальної життєздатності на перших етапах селекційного процесу з використанням песимального фону вигодівель дає можливість ефективно підвищувати адаптивну здатність високопродуктивних порід шовковичного шовкопряда.
Основні публікації за темою дисертації:
- Ляшенко Ю. В. Про можливості відбору вихідного матеріалу по життє-здатності шовковичного шовкопряда у різних напрямках та його вплив на гетерогенність популяцій // Шовківництво. – 1999. – Вип. 22. – С. 59–63.
2. Ляшенко Ю. В. Генетична гетерогенність основних параметрів продуктивності шовкопряда при селекції на життєздатність // Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва УААН. – 2000. – № 78. – С. 44–47.
3. Ляшенко Ю. В., Головко В. О. Основні результати добору високожиттєздат-ного селекційного матеріалу шовковичного шовкопряда // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини. – 2000. – Вип. 6 (30). – Ч. 1. – С. 163–169.
4. Браславский М. Е., Акименко Л. М., Стоцкий М. И., Журавель Б. Г., Лютен-ко В. С., Ляшенко Ю. В. Результаты изучения возможности использования явления флуоресценции коконов тутового шелкопряда Bombyx mori L. в ходе отбора // Животновъдни науки. – София. – 1998. – С. 141–144.
5. Ляшенко Ю. В., Браславський М. Ю., Лютенко В. С., Ляшенко В. В. Удосконалення методів добору високожиттєздатного вихідного матеріалу в селекційній роботі з шовковичним шовкопрядом (Bombyx mori L.) // Известия харьковского энтомологического общества. – 2000. – Т. VIII. – Вып. 1. – С. 166–172.
6. Начева Й. С., Пєтков Н. І., Ігнатова Л., Браславський М. Ю., Головко В. О., Лютенко В. С., Ляшенко Ю. В. Генетична структура популяцій Bombyx mori L. за ознакою маса коконної оболонки // Шовківництво. - 1999. - Вип. 22. - С. 40–47.
7. Браславский М. Е., Головко В. А., Ляшенко Ю. В., Петков Н. И., Начева Й. С., Младенов Г. Х. Использование математического прогнозирования при создании исходных популяций в ходе селекционной работы // Материалы докл. Международ. науч. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения И.И.Мечникова. – Харьков, 1996. – С. 30–34.
8. Ляшенко Ю. В. К вопросу о возможности выбора исходного материала для селекционной работы на основе использования различных направлений отбора по адаптивной способности у тутового шелкопряда // Материалы науч.-практ. конф. “Пути повышения качества продукции шелководства Республики Узбекистан”. - Ташкент, 1997. – С. 87–88.
9. Braslavskiy M. J., Akimenko L. M., M. I. Stotskiy, Zuravel V. B., Liashenko Y. V. A study of possibility of selection by a feature cocoon luminescence when creating initial population // Materials of the International Scientific Conference “Problems of world Sericulture at the End of 20 th century”. – 1996. – Vratza. – Bulgaria. – P. 62–63.
У работах зі співавторами здобувач брав участь у плануванні і виконанні експериментальної частини, викладеної у відповідних розділах представленої роботи, а також аналізі і статистичній обробці отриманих результатів.
Ляшенко Ю. В. Розробка способу добору високожиттєздатного матеріалу в селекційній роботы з шовковичним шовкопрядом. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06. 02. 01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, сел. Чубинське Київської обл., 2001.
Дисертація присвячена вирішенню питання підвищення адаптивної здатності сучасних високопродуктивних порід шовковичного шовкопряда.
Уперше був використаний новий прийом добору селекційного матеріалу за показником загальної життєздатності, який дозволяє ефективно проводити селекцію за даною ознакою і підвищувати адаптивний потенціал шовковичного шовкопряда.
У дисертації проведено поглиблене вивчення механізмів добору на життєздат-ність та можливих його наслідків. Цьому сприяло використання різноспрямованої селекції в “плюс” і “мінус” напрямках контрастного за рівнем продуктивності почат-кового матеріалу шовковичного шовкопряда в умовах різносезонних вигодівель.
Уперше досліджено вплив різноспрямованого добору за показником загальної життєздатності на генетичну структуру продуктивних ознак штучних популяцій шовковичного шовкопряда.
Запропоновано на перших етапах селекційного процесу для підвищення адаптивної здатності високопродуктивних порід шовковичного шовкопряда використовувати “плюс” напрямок добору за показником загальної життєздатності з застосуванням песимального фону на вигодівлях.
К л ю ч о в і с л о в а: загальна життєздатність, різноспрямований добір, селекційний матеріал, генетична структура, продуктивність.
Ляшенко Ю. В. Разработка способа отбора высокожизнеспособного материала в селекционной работе с тутовым шелкопрядом. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 02. 01 - разведение и селекция животных. – Институт разведения и генетики животных УААН, п. Чубинское Киевской обл., 2001.
Диссертация посвящена решению вопроса повышения адаптивной способности высокопродуктивных пород тутового шелкопряда. Актуальность темы в первую очередь связана с проблемой снижения жизнеспособности и устойчивости тутового шелкопряда в связи с ухудшением экологической ситуации в Украине.
Эффективность работ по оптимизации селекционного процесса в направлении повышения адаптивной способности тутового шелкопряда в значительной степени зависит от комплексного подхода к решению поставленной задачи.
В связи с этим впервые в селекционном процессе был предложен новый способ отбора по показателю общей жизнеспособности, который до этого использовался для контроля качества культур насекомых (Злотин, Чепурная, 1994). С целью повышения эффективности отбора по прямым показателям использован подход к общей жизнеспособности в расчетах как к альтернативному признаку. Кроме этого применялся комплекс наиболее рациональных методов повышения жизнеспособности тутового шелкопряда на различных стадиях его развития (Шуршикова, 1954; Струнников, 1959; Мамметкулиев, 1968).
В диссертационной работе впервые проведено углубленное изучение механизмов отбора по общей жизнеспособности и его последствий. Использование селекции в “плюс” и “минус” направлениях (на повышение и снижение уровня показателя общей жизнеспособности), а также контрастного по уровню продуктивности исходного материала в сочетании с разносезонными выкормками тутового шелкопряда способствовало решению этого вопроса.
На основе полученных экспериментальных данных по использованию разнонаправленного отбора на общую жизнеспособность шелкопряда теоретически подтверждена целесообразность применения пессимального фона на выкормках с позиций теории ККГ (Струнников, 1987).
Результаты шести поколений отбора в “плюс” направлении по показателю общей жизнеспособности подтвердили эффективность предложенного подхода к повышению адаптационной способности тутового шелкопряда. По сравнению с контролем уровень исследуемого показателя породы Белогренной возрос (Р < 0,05) на 9,34 % и на 23,81 % - для П-1 (Р < 0,01).
Комплексное исследование экологической адаптивности селекционного материала по показателям жизнеспособности гусениц и урожаю коконов, а также оценка неспецифической устойчивости и комбинационной способности по результатам термотестирования грены дополнили генетическую и практическую ценность “плюс” направления отбора породы П-1 как перспективного высокожизнеспособного селекционного материала для условий разносезонных выкормок.
Важная особенность работы – изучение влияния отбора на селекционно-генетические параметры основных показателей продуктивности тутового шелкопряда. Полученные результаты свидетельствуют о высоком положительном уровне генотипических и фенотипических корреляций между показателями общей жизнеспособности и урожаем коконов (rg і rp > 0,8; Р < 0,001). Некоторое снижение силы корреляционной взаимосвязи наблюдалось в “плюс” направлении отбора между общей жизнеспособностью и шелконосностью коконов. При этом усиление отрицательной взаимозависимости отмечено в направлении селекционного материала, уровень исходной продуктивности которого был выше (rg П-1+ < rg Б+).
Использование регрессионного анализа в качестве возможного прогноза продуктивности тутового шелкопряда при селекции на жизнеспособность свидетельствует о тенденции к некоторому снижению основных количественных параметров коконов (МК, МО, Ш) в селекционном материале “плюс” направления отбора, которая на 30 – 40 % зависела от изменения показателя общей жизнеспособности.
Фактические результаты выкормки итогового сезона (весна 1999 г.), в котором были проведены производственные испытания предлагаемого способа отбора, подтверждают проведенный прогноз. Результаты расширенной проверки, включающие технологический анализ коконов, показали, что наблюдаемая тенденция к снижению существенно не отразилась на общем выходе шелка, а по разматываемости шелковой оболочки и длине непрерывноразматываемой нити показатели “плюс” направления отбора существенно превосходили контроль (Р < 0,05).
Таким образом, полученные положительные результаты испытания свидетельствуют о том, что использование “плюс” направления отбора по показателю общей жизнеспособности – эффективный способ повышения адаптивного потенциала селекционного материала без ущерба его продуктивности.
В диссертационной работе впервые изучена возможность применения люминесцентного анализа коконов при отборе на жизнеспособность тутового шелкопряда. Установлено, что отбор на повышение показателя общей жизнеспособности приводит к изменению соотношения основных фракций свечения коконов в сторону темно-фиолетового (η2 = 0,03; Р < 0,001).
Рекомендуется на первых этапах селекционного процесса для повышения адаптационной способности высокопродуктивных пород тутового шелкопряда использовать “плюс” направление отбора по показателю общей жизнеспособности с применением пессимального фона на выкормках. Экспериментально доказано, что выбор исходного материала необходимо производить с учетом уровня генотипического потенциала и степени пластичности-стабильности пород, в зависимости от потребности селекции.
К л ю ч е в ы е с л о в а: общая жизнеспособность, разнонаправленый отбор, селекционный материал, генетическая структура, продуктивность.
Yu. V. Liashenko. Development of a Method of Selection of Highly Viable Selection Materials of the Silkworm. – Manuscript.
A thesis for degree of Candidate of Sciences (Agriculture), Speciality 06.02.01 ‘Animal Breeding’, Breeding and genetic of animals Institute UAAS, v. Chubinske, Kyiv region, 2001.
This thesis is referred to the solution of the problem of improving an adaptive capacity of existing highly productive silkworm races.
A new method of choosing a selection material based on the general viability index that allows the selection for such index to be efficiently carried out and an adaptive potential of the silkworm to be improved has been used for the first time.
This thesis makes an attempt to study the mechanisms of the selection for viability and any possible consequences thereof. This was facilitated by the use of the multiple-directed selections at both ‘plus’ and ‘minus’ directions of a contrast, as regards its productivity level, initial silkworm material under multiple-season rearing conditions.
For the first time, the influence of the multiple-directed selection for the general viability on the genetic structure of productivity features of artificial silkworm populations has been studied.
In order to improve the adaptive capacity of highly productive silkworm races, the application of the ‘plus’ direction of selection material based on the general viability index under pessimum background rearing conditions has been proposed at the first stages of the selection process.
K e y w o r d s: general viability, multiple-directed selection, selection material, genetic structure , productivity.
| 
