НСР05 для гібридів 2,2 2,8 1,2
густоти 3,1 3,2 1,8
взаємодії 6,3 6,5 3,6
інтервали густот, при яких різниця у врожайності не перевищувала межу достовірності досліду, тобто вона математично не доказана. Так, по гібриду Дніпровський 187 МВ практично однакову урожайність отримали при густотах 55-60 тис./га, Славутичу 214 СВ – 45-60, Дніпровському 358
11
МВ – 35-50, Дніпровському 476 МВ – 30-45 тис./га. Пізньостигліші гібриди знижували врожайність при загущенні більше, ніж ранньостиглі і у останніх при збільшенні її з 30 до 65 тис./га урожайність підвищувалась, а у перших – знижувалась.
Якість зерна, економічна оцінка
Серед гібридів по білковості зерна на першому місці був Дніпровський 476 МВ (10,9%), другому – Дніпровський 358 МВ (10,3%), останньому – Дніпровський 187 МВ (9,4%). При загущенні у пізньостигліших гібридів вміст білка збільшувався. На інших показниках якості зерна густота і гібриди практично не позначилися.
Розрахунки показали, що грошові затрати на 1 га зростали при загущенні посівів і в бік пізньостигліших гібридів, що пов'язано з неоднаковими витратами та вартістю насіння. Однак, собівартість зерна кукурудзи визначалась головним чином врожайністю, що формувалась у різних гібридів під впливом густоти, тому найменше (11,1-12,2 грн.) коштував один центнер зерна у гібрида Дніпровський 358 МВ, а найбільше (13,2-16,1 грн.) – у Дніпровського 187 МВ. Гібрид Славутич 214 СВ по цьому показнику був по більшості густот трохи кращим за Дніпровський 476 МВ, собівартість зерна тут дорівнювала 11,9-13,2 грн., а у останнього – 11,8-13,5 грн. за 1 ц. Найменше коштувало зерно у гібрида Дніпровський 187 МВ при густоті 55 тис./га, Славутича 214 СВ – при 50, Дніпровського 358 МВ – при 35, Дніпровського 476 МВ – при 30-35 тис./га.
По висоті чистого прибутку всіх перевищував гібрид Дніпровський 358 МВ при густоті 35-50 тис./га (1445-1467 грн./га). За ним слідували Славутич 214 СВ при 50 тис./га та середньопізній Дніпровський 476 МВ при 30-35 тис./га (1294 та 1296 грн.) і останнім був Дніпровський 187 МВ при 55 тис./га (1087 грн./га). В названих варіантах спостерігався також і найвищий вихід зерна на 100 грн. Витрат та на 100 кг палива. Так, у гібрида Дніпровський 187 МВ вказані показники дорівнювали 75,4 та 54,0 кг, Славутича 214 СВ – 83,6 та 59,7, Дніпровського 358 МВ – 91,3 та 64,5, Дніпровського 476 МВ – 84,6 та 59,3 кг. Збільшення і зменшення густоти в порівнянні з оптимальною приводило до значного зниження врожаю зерна і падіння чистого прибутку.
ОСНОВНІ ВИСНОВКИ
1. В умовах проведення дослідів оптимальною площею живлення для гібрида Дніпровський 187 МВ була 1820 см2 (55 тис./га), Славутича 214 СВ – 1995 см2 (50 тис./га), Дніпровського 358 МВ – 2856 см2 (35 тис./га), Дніпровського 476 МВ – 3332 см2 (30 тис./га); тут одержали найбільшу врожайність зерна – 64,8; 71,7; 77,4 та 71,0 ц/га відповідно. При підвищенні і зменшенні густоти проти оптимальної урожайність куку-
12
рудзи знижувалась за рахунок крупності та маси насіння з 1 качана в першому випадку і кількості рослин на площі – в другому.
2. З підвищенням густоти посіву від 30 до 65 тис./га змінювалася площа і форма живлення рослин і збільшувалася нерівномірність їх розміщення за рахунок кількості рослин в рядку, що посилювало конкуренцію між рослинами і впливало на формування надземної маси, кореневої системи і продуктивність кукурудзи.
3. В середньому за роки досліджень довжина вегетаційного періоду у гібрида Дніпровський 187 МВ склала 108, Славутича – 113, Дніпровського 358 МВ – 117, Дніпровського 476 МВ – 121 день.
4. Найвищими були рослини у гібрида Дніпровський 476 МВ (242-251 см), у них фор-мувалася і більша листова поверхня на рослину і на одиницю площі посіву відповідно (5346 см2 та 21,4 тис.м2/га). Найменшими ці показники були у ранньостиглого гібрида Дніпровський 187 МВ
(204-210 см, 3037 см2 та 11,5 тис.м2/га) відповідно. З підвищенням густоти площа листя однієї рослини зменшувалась, але площа листя на 1 га збільшувалась.
5. Збільшення листової поверхні та фотосинтетичного потенціалу сприяло підвищенню поглинання сонячної радіації, але зменшенню освітленості листя, що обумовлювало зниження показників чистої продуктивності фотосинтезу. В середньому за роки досліджень Фч.пр. дорів-нювала: по гібриду Дніпровський 187 МВ – 11,7-14,2 г/м2, Славутичу 214 СВ – 9,3-11,9, Дніпро-вському 358 МВ – 9,2-11,6, Дніпровському 476 МВ – 8,6-10,7 г/м2 на добу. В межах наведених цифр Фч.пр. зростала від густих до рідкіших посівів.
6. Найбільш інтенсивний приріст сухої речовини спостерігався на посівах з меншою густотою і у пізньостигліших гібридів. Тому тут маса 1 рослини більша, ніж ранньостиглих гібридів і в загущених посівах на 35-56%, але маса сухої речовини на одиниці площі менша на 35,7-52%.
7. Сприятливіше співвідношення між масою рослин і качанів формувалося у ранньостиглого гібрида Дніпровський 187 МВ (37,0-41,2%), а найгірше – у середньопізнього Дніпровського 476 МВ (31,8-37,0%). Загущення посіву приводило до зменшування виходу качанів.
8. Окремі корені у гібридів Дніпровський 358 МВ та Дніпровський 476 МВ доходили до глибини 220-230 см і поширювались в сторони до 105 см. У гібрида Славутич 214 СВ корені сяга-
ли глибини 185-190 см, а у Дніпровського 187 МВ – до 170-175 см. Найбільша маса коренів 1 рослини була у гібрида Дніпровський 476 МВ, за ним йшли Дніпровський 358 МВ, Славутич 214 СВ та Дніпровський 187 МВ.
9. Густота стояння рослин мало впливала на водоспоживання з шару грунту 0-150 см. Меншим цей показник був у гібрида Дніпровський 187 МВ (3448-3549 м3/га). Ефективніше вико-
13
ристовувалась волога рослинами гібрида Дніпровський 358 МВ при густоті 50 тис./га (484 м3/т). Відхилення від оптимальної густоти приводило до збільшення коефіцієнтів водоспоживання.
10. Загущення посівів приводило до посилення споживання елементів живлення кукурудзи. Найбільше азоту, фосфору і калію використовували пізньостигліші гібриди при густоі 65 тис./га. На формування 1 ц зерна поживні речовини ефективніше використовувались гібридами Дніпро-вський 187 МВ та Славутич 214 СВ.
11. Вищий економічний ефект забезпечувався при посіві гібрида Дніпровський 358 МВ з передзбиральною густотою 35 тис./га, а найменший – у гібрида Дніпровський 187 МВ. Зрідження і загущення посівів приводило до значного зниження чистого прибутку.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. В умовах північної частини Степу України при сівбі з міжряддями 70 см оптимальна передзбиральна густота стояння повинна дорівнювати для ранньостиглого гібрида Дніпровський 187 МВ – 55, середньораннього Славутич 214 СВ – 50, середньостиглого Дніпровський 358 МВ – 35, середньопізнього Дніпровський 476 МВ – 30 тис. рослин на 1 га. Інтервал оптимальних густот (при яких гібриди дають практично однакову врожайність, але змінюються витрати на насіння) складає – 55-60, 45-60, 35-50 та 30-45 тис./га відповідно.
2. Серед зразків, що вивчали, в більшості років найвищу врожайність забезпечував гібрид середньостиглої групи Дніпровський 358 МВ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Якунін О.П., Ткаліч Ю.І. Коренева система та продуктивність гібридів кукурудзи різних груп стиглості // Бюл. ІЗГ УААН.– Дніпропетровськ, 1999. – № 9. – С. 11-14. (Проводив дослідження, опрацьовував дані, приймав участь у написанні статті).
2. Ткаліч Ю.І. Вплив вологозабезпеченості та густоти посіву на продуктивність гібридів кукурудзи // Бюл. ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 1999. – № 10. – С. 73-75.
3. Ткаліч Ю.І. Ріст, розвиток та урожайність кукурудзи залежно від густоти посіву // Бюл. ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 2000. – № 12-13. – С. 92-94.
4. Ткаліч Ю.І. Зміна урожайності гібридів кукурудзи під впливом густоти // Тези Всеукр. Наук.-практ. Конференції молодих вчених і спеціалістів, 10-11 лютого 2000 р. – Дніпропетровськ, 2000. – С. 77.
14
АНОТАЦІЯ
Ткаліч Ю.І. Ріст, розвиток та продуктивність гібридів кукурудзи різного морфотипу залежно від густоти посіву в північній частині Степу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпропет-ровськ, 2000.
Вивчені особливості росту, розвитку надземної маси і кореневої системи гібридів кукуру-дзи різних груп стиглості, споживання поживних речовин, вологи, продуктивність, урожайність і
якість зерна залежно від густоти стояння рослин.
Встановлені оптимальні площі живлення гібридів в умовах зони – Дніпровського 187 МВ – 1818 см2 (55 тис./га), Славутича 214 СВ – 2000 (50 тис. /га), Дніпровського 358 МВ – 2857 (35 тис./га), Дніпровського 476 МВ – 3333 см 2 (30 тис./га).
Ключові слова: кукурудза, гібриди, густота, продуктивність.
АННОТАЦИЯ
Ткалич Ю.И. Рост, развитие и продуктивность гибридов кукурузы разного морфотипа в зависимости от густоты посева в северной части Степи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельськохозяй-ственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Институт зернового хозяйства УААН, Днепропет-ровск, 2000.
Диссертация посвящена изучению особенностей роста и развития кукурузы разных сроков созревания в зависимости от густоты стояния растений.
Установлено, что при загущении посева изменялась форма и площадь питания кукурузы, повышались конкурентные стрессы, что сказывалось на особенностях роста и развития растений, формировании урожайности.
Высота растений всех гибридов от редких к загущенным посевам, во влажный год увеличивалась, а в засушливый – уменьшалась. Наиболее высокими были растения среднепозднего гибрида Днепровский 476 МВ, а меньшими – раннеспелого Днепровский 187 МВ. С повышением густоты от 30 до 65 тыс./га у растений снижалась площадь листьев, масса, продуктивность. Слабее развивалась и корневая система кукурузы.
15
Прирост сухого вещества интенсивнее был у гибрида Днепровский 476 МВ, у него формировались и более крупные растения (399-570 г). Превышение над гибридами Днепровский 358 МВ, Славутич 214 СВ составило 4,9-7,0% и 23-26%, а по накоплению массы сухого вещества на 1 м2 – на 4,9-7,5% и 23,4-26,2%. Повышение густоты посева сопровождалось увеличением пло-
щади листьев на 1 га, поглощения ФАР, накопления сухого вещества, но выход репродуктивных
органов при этом снижался с 41,1-43,6 до 31,5-37,0%.
Наиболее мощная корневая система формировалась у гибридов Днепровский 358 МВ и Днепровский 476 МВ. В глубину корни доходили до 230-241 см, а у раннеспелого Днепровского 187 МВ – до 175 см и в стороны распространялись соотвественно на 110-120 и 70-76 см, меньшей была и масса корней. В загущенных посевах также формировалась меньших размеров корневая система.
В соотвествии с размещением и размерами корневой системы проходило и водо-потребление. Оно возрастало от раннеспелого к среднепозднему гибриду. Наиболее еффективно влага потреблялась гибридом Днепровский 358 МВ при густоте 50 тыс./га, питательные вещества – гибридом Славутич 214 СВ.
Наиболее высокий средний урожай обеспечил гибрид Днепровский 358 МВ (72,6-77,4 ц/га) на втором месте были Славутич 214 СВ (62,9-71,7 ц/га) и Днепровский 476 МВ (65,4-71,2 ц/га) и последнем Днепровский 187 МВ (51,4-64,8 ц/га). Оптимальной густотой оказалась соответственно гибридам 35, 50, 30 и 55 тыс./га. При этих густотах получен и самый высокий чистый доход.
Качество зерна мало зависило от гибридов и густоты стояния растений. Однако, про-слеживалась тенденция к увеличению белковости зерна у более позднеспелых образцов при загущении. По этому показателю лучшим был Днепровский 476 МВ (10,9%), а худшим (9,4%) Днепровский 187 МВ.
Существенно изменялись экономические показатели производства кукурузы. Наименьшая себестоимость зерна 10,9 грн./ц при самом высоком чистом доходе с 1 га посева (1476 грн.) и производстве зерна на 100 грн. затрат (91,3 кг) и 100 кг топлива (64,1 кг) были при использовании
гибрида Днепровский 358 МВ с предуборочной густотой 35 тыс./га. По другим гибридам экономические показатели хуже, но по гибриду Славутич 214 СВ лучшими они оказались при густоте 50 тыс./га, Днепровскому 187 МВ – 55, Днепровскому 476 МВ – 30-35 тыс./га.
Ключевые слова: кукуруза, гибриды, густота, продуктивность.
Summary
Tkalich Yu. I. Growth, development and productivity of hybrid corn of different morphological types depending on plant density in northern part of Ukrainian Steppe. – Manuscript.
16
The thesis submitted for the award of the scientific degree of the Candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.09 – Plant Industry. – UAAS Institute of Grain Farming, Dnepropetrovsk, 2000.
The features of growth, development of above- ground mass and root system of hybrid corn of different group of maturity, consumption of nutrients, moisture, productivity, yielding capacity and quality of grain depending on plant density are studied. The optimal feeding area of hybrids in conditions of zone: Dneproysky 187 SRF – 1818 cм2 (plant density 55 thousand / ha), Slavutich 214 CRF – 2000 (50 thousand / ha), Dneprovsky 358 SRF – 2857 (35 thousand / ha), Dneprovsky 476 SRF – 3333 см2 (plant density 30 thousand / ha) are established.
Key words: corn, hybrids, plant density, productivity.
| 
