Різниця в реалізаційній ціні в перерахунку за один кілограм яблук не велика, однак, зважаючи на різницю в урожаї, найбільша виручка буде одержана від плодів, вирощених у насадженнях із щільністю дерев 4000 на 1 га – 99715, що на 71791 грн. більше, ніж при щільності 416 дер./га. Аналогічні результати отримані і при розрахуванні вартості продукції з одного гектару.
Витрати на вирощування плодів у насадженнях різних за схемою садіння та сорто-підщепними комбінуваннями зростають по мірі збільшення загущення дерев на одиницю площі – у сорту Пріама від 8182 до 19394 грн., а у Флоріна вони складають від 8324 до 18690 грн.
Собівартість одиниці вирощеної продукції, навпаки, при збільшенні щільності садіння зменшується. Так, найнижчим (37,48 грн.) цей показник був у найщільніших садах, тоді як у контрольному варіанті (6 х 4 м) – 52,99 грн.
Розрахунки суми очікуваного прибутку показали, що найбільший прибуток буде одержано із саду з щільністю 4 тис. дерев на 1 гектар – 56599 грн.
За нашими розрахунками найменших капітальних вкладень (7100,3 грн./га) потребує створення саду на підщепі ММ106 за схемою садіння 5 х 3 м. Із збільшенням щільності садіння дерев витрати на закладання насаджень збільшуються і при схемі садіння 2,5 х 1 м вони складають 31168 грн/га.
Трудомісткість створення 1 га саду залежала також від типу насадження. Із зменшенням площі живлення дерев затрати ручної праці збільшуються. Найбільшою трудомісткістю (2951,9 люд.-год.) характеризуються сади на підщепі 62-396 зі схемою садіння 2,5 х 1 м.
Затрати ручної праці на вирощування 1 кг плодів складають від 2,2 до 3,9 люд.-год., залежно від типу саду. Найменшою трудомісткістю характеризуються насадження на середньорослій підщепі.
Рівень рентабельності в садах на карликовій підщепі становив 110,5 – 131,3 %. Найвищим він був у насадженнях зі схемою розміщення дерев 2,5 х 1 м, тоді як у садах на насіннєвій підщепі цей показник складав 89,6 %. У насадженнях на підщепі ММ106 рівень рентабельності також був досить високим (121,0 %). При цьому коефіцієнт економічної ефективності саме цього типу саду був найвищий (1,2), тоді як у насадженнях інших конструкцій він коливався від 0,5 до 0,8.
Ці показники мають вплив на строк окупності капітальних вкладень. Насадження на насіннєвій підщепі мають найдовший період окупності – 7 років, тоді як на середньорослій підщепі ММ106 та карликовій 62-396 – 4 – 5 років.
Нормування зав’язі різними способами вимагало додаткових затрат. Трудомісткість проведення нормування плодів вручну перевищує показники контрольного варіанту, де виконували тільки зимове обрізування дерев, що, в свою чергу, збільшило і грошові витрати. Із збільшенням запланованої врожайності від 20 до 40 т/га трудомісткість нормування плодів зменшується на 311,0 – 457,5 люд.-год. У досліді, де були використані молодші насадження, ця тенденція зберігалась. Використання хімічних речовин при нормуванні зав’язі на деревах не потребує затрат ручної праці, однак вимагає додаткових витрат на придбання та застосування необхідних препаратів. При цьому норма витрати розчинів даних речовин не залежить від типу саду.
Аналіз усіх способів нормування плодів показав, що найбільше додаткових затрат було в сорту Ліберті у варіанті із нормуванням плодів вручну на задану продуктивність 20 т/га при схемах садіння 3 х 0,85 м (2675,4 грн.) і 3 х 1,25 м (2182,3 грн), тоді як хімічний спосіб нормуванням (кальціонованою содою) виявився найдешевшим (8,5 грн/га) для всіх типів насаджень.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у підвищені врожайності яблуневих садів, яке проводилось у двох напрямках: створення нових високопродуктивних типів насаджень і визначення оптимального способу нормування зав’язі на деревах. Вони включали в себе ряд спостережень та обліків за ростовими процесами дерев та їх продуктивністю. В результаті аналізу даних досліджень були зроблені такі висновки:
1. Насадження на карликовій підщепі 62-396 із ущільненням садіння дерев до 4 тисяч на 1 га характеризуються більш стриманим ростом. Приріст обхвату штамбу в такому типі саду становив 41 – 42 % відповідного показника на насіннєвій підщепі, висота дерев була на 21 – 28 % меншою, ніж у контролі, а розмір крони – відповідно на 32 – 52 %. Тому дев’ятирічні дерева при схемі садіння 2,5 х 1 м освоїли площу живлення на 90,4 – 100,4 %, тоді як дерева на насіннєвій підщепі (6 х 4 м) – лише на 26,5 – 43,5 %.
2. Загущення насаджень на слаборослій підщепі 62-396 значно послабляло ростові процеси дерев: при схемі садіння 2,5 х 1 м кількість пагонів складала 27 – 33 % цього показника в дерев на насіннєвій підщепі, а їх середня та сумарна довжина – відповідно 64 – 72 та 20%.
3. Найкращим за освітленістю крони дерев яблуні виявився сад на карликовій підщепі 62-396 при схемі садіння 2,5 х 1 м з формуванням крони за типом вільноростучого веретеноподібного куща: тут зона з освітленням 50 – 100 % займала 56 % перерізу крони, тоді як у дерев на насіннєвій підщепі – 46 %.
4. Із зменшенням площі живлення та сили росту підщепи асиміляційна поверхня в дерев досліджуваних сортів зменшувалася до 19 – 35 % від контролю (дерева на насіннєвій підщепі зі схемою садіння 6 х 4 м). Разом з тим у перерахунку на 1 га найвищим цей показник був у насадженнях на карликовій підщепі 62-396 при схемі садіння 3 х 1 м – 16398,4 м2 проти 8311,7 в контролі.
5. Вміст хлорофілу в листках дерев залежав від сили росту підщепи і площі живлення. Із збільшенням щільності садіння він зменшувався. Найменшу кількість хлорофілу виявлено в насадженнях на карликовій підщепі 62-396 (1,51 – 1,80 ), тоді як на насіннєвій – 1,73 – 1,88 мг/г сирої маси.
6. Зменшення сили росту підщепи сприяло збільшенню продуктивності синтезу органічної речовини в листках. У садах на підщепі 62-396 зі схемою садіння 4 х 2 м чиста продуктивність фотосинтезу в залежності від сорту становила 9,7–11,5 г/м2 за добу проти 7,5–8,0 на насіннєвій підщепі. У дерев на середньорослій підщепі ММ106 цей показник займав проміжне положення. Подальше ущільнення насаджень негативно впливало на продуктивність фотосинтезу.
7. У дерев на насіннєвій підщепі, висаджених за схемою 6 х 4 м (контроль) була найбільша кількість квітів 1561 – 1660 шт. (залежно від сорту), але найвищий рівень корисної зав’язі (19 – 20 %) відмічено в садах на карликовій підщепі 62-396 (схема садіння 2,5 х 1 м).
8. Насадження на цій же підщепі з схемою садіння 2,5 х 1 м виявились найбільш урожайними. В даному типі саду з 1 га було одержано по 40,4 – 51,7 тонни, що на 123 – 235% перевищує врожайність на насіннєвій підщепі і на 118 – 180 % на середньорослій.
9. Найбільша середня маса плодів була в дерев на карликовій підщепі 62-396 (149 – 162 г), на 5 – 9 % більше, ніж в інших варіантах досліду.
10. У насадженнях на карликовій підщепі були отримані яблука високої якості – частка плодів першого товарного сорту складав 89,2 – 93,2 %. У дерев на середньорослій та насіннєвій підщепах цей показник був на 3 % нижчим.
11. За показниками хімічного складу плоди в садах на підщепах ММ106 та 62-396 не поступалися яблукам з дерев на насіннєвій, а за співвідношенням цукрів і кислот і вмістом редукуючих цукрів навіть переважали.
12. Застосування різних способів нормування зав’язі не вплинуло на силу росту досліджуваних дерев. Використання для цього хімічних препаратів не мало негативних наслідків для росту й розвитку дерев.
13. Проріджування квітів і зав’язі хімічним способом сприяло збільшенню кількості генеративних бруньок на погонному метрі гілок. Проте нормування зав’язі вручну на задану продуктивність 20 т/га знижувало цей показник на 27 – 31 % залежно від сорту.
14. Застосування гібереліну і тріману в концентрації 4 мг/ л води з метою утримання зав’язі на дереві збільшило рівень корисної зав’язі на 8 – 10 %.
15. Величина врожаю залежала не лише від способу нормування плодів, а й від віку і типу насадження. В 4 –5-річних садах зі схемою садіння 4 х 2 м вищий врожай (23,5 т/га) був одержаний при застосуванні гібереліну, проте якість яблук при цьому знижувалась, вихід нестандартних плодів збільшився на 6 - 7 %. У 8 – 9-річних насадженнях найвищу врожайність було досягнуто при використовуванні гібереліну та кальціонованої соди (23,1 – 31,3 т/га).
16. Плоди у варіантах, де застосовувались різні способи нормування врожаю, за хімічним складом не поступались контролю.
17. За показниками економічної ефективності кращими для умов північної частини Правобережного Лісостепу є сади на карликовій підщепі 62-396 зі схемою садіння 2,5 х 1 м. Дещо поступаються перед ними насадження на середньорослій підщепі ММ106 із розміщенням дерев за схемою 5 х 3 м, проте останні є найбільш раціональними у використанні ручної праці при обрізуванні.
18. З усіх досліджуваних способів нормування плодів з метою підвищення якості та зменшення періодичності плодоношення найбільш економічно вигідним виявився хімічний метод – застосування кальціонованої соди. Окрім цього, даний препарат є найдоступнішим для придбання в межах України.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
На основі результатів досліджень, проведених у північній частині Правобережного Лісостепу на темно-сірих опідзолених грунтах виробництву рекомендується:
1) новий тип інтенсивного саду яблуні на карликовій підщепі 62-396 з розміщенням дерев за схемою 2,5 х 1 м та формуванням крони за типом стрункого веретена. В таких насадженнях обов’язкове встановлення опор чи шпалери для дерев, грунт у ряду необхідно утримувати під чорним паром, а міжряддя -- за дерново-перегнійною системою;
2) за недостачі коштів на закладання та догляд за ущільненими насадженнями можна закладати сади на середньорослій підщепі ММ106 за схемою 5 х 3 м, рівень рентабельності яких складає 121 %. Вони найбільш раціональні у використанні ручної праці – трудомісткість вирощування 1 т плодів становлять 25 людино-годин.
СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Величко Ю.А. Чиста продуктивність фотосинтезу дерев яблуні залежно від схеми садіння, облистненості та морфометричних параметрів крони // Садівництво: міжвід. тематич. наук. зб. – К.: Нора-прінт, 2000. – Вип. 51. – С. 136 – 139.
2. Омельченко І.К., Дубровський В.І., Олещенко Ф.Г., Величко Ю.А. Економічна ефективність вирощування плодів яблуні залежно від типу підщепи, форми крони та щільності садіння // Садівництво: міжвід. тематич. наук. зб. – К.: Нора-друк, 2001. – Вип. 52 – С. 274 – 278 (особистий вклад автора в підготовку і написання статті – 50 %).
3. Величко Ю.А. Ріст та продуктивність дерев яблуні залежно від типу саду в північному Лісостепу України // Збірн. наук. праць Уманської державної аграрної академії. – К.: Знання, 2001. – Вип. 52. – С. 137 – 140.
4. Дубровський В.І., Величко Ю.А., Ходаківський О.П. Продуктивність яблуні та якість її плодів в інтенсивних насадженнях залежно від схеми садіння, способів обрізування дерев і нормування врожаю // Садівництво: міжвід. тематич. наук. зб. – К.: Нора-друк, 2001. – Вип. 53. – С. 173 – 181 (особистий вклад автора в підготовку і написання статті – 40 %).
Величко Ю.А. Ріст та продуктивність яблуні залежно від типу саду й нормування врожаю в північній частині Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 – плодівництво. Уманська державна аграрна академія. Умань, 2003.
Наведено результати досліджень, спрямованих на обгрунтування та розробку перспективних з економічного, біологічного та екологічного погляду інтенсивних типів насаджень яблуні для умов північної частини Правобережного Лісостепу України з оптимальним поєднанням сорто-підщепних комбінувань, форм крони і щільності садіння дерев. Вивчено вплив різних типів саду і різних способів нормування врожаю на силу росту дерев, площу їх листкової поверхні, освітленість крон, процес фотосинтезу і вміст пігментів у листках, архітектоніку кореневої системи, врожайність і якість плодів. Проведено економічну оцінку насаджень. Кращі їх типи впроваджено у виробництво.
Ключові слова: яблуня, підщепа, форма крони, схема садіння, тип саду, площа листкової поверхні, освітленість, фотосинтетична діяльність, коренева система, способи нормування врожаю, врожайність, якість продукції, економічна ефективність.
Величко Ю.А. Рост и продуктивность яблони в зависимости от типа сада и нормирования урожая в северной части Правобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 – плодоводство. Уманская государственная аграрная академия. Умань, 2003.
Изложены результаты исследований различных типов насаждений яблони и способов нормирования урожая в условиях северной части Правобережной Лесостепи Украины.
Во вступительной части раскрыты актуальность темы, определена цель исследований -- разработать и обосновать наиболее целесообразные с экономической, биологической и экологической точки зрения интенсивных типов насаждений яблони с оптимальным сочетанием сорто-подвойных комбинаций, форм кроны и плотности посадки деревьев для условий северной Лесостепи Украины. Показана научная новизна и практическое значение полученных результатов.
В литературном обзоре рассмотрены влияние подвоев, форм крон, плотности посадки на рост и плодоношение яблони, а также проблемы нормирования цветков и завязи с целью повышения урожайности и преодоления периодичности плодоношения в садах Украины.
В разделе “Условия, объекты и методика исследований” дана краткая характеристика почвенно-климатических условий опытного участка и метеорологических условий зоны в годы исследований. Приведены схемы трех полевых опытов по изучению продуктивности различных типов насаждений и способов нормирования урожая, а так же методики их проведения.
В экспериментальной части представлены результаты исследований по показателям силы роста деревьев, площади листовой поверхности, освещенности крон, процессам фотосинтеза и содержания пигментов в листьях деревьев яблони, архитектонике корневой системы, урожайности и качеству плодов, экономической оценке типов насаждений яблони.
Наиболее продуктивными были сады на карликовом подвое 62-396 с площадью питания 2,5 х 1 м, где урожайность составляла, т/га: сорта Приам – 51,7, Флорина – 40,4, или соответственно на 235 и 123 % выше, чем в контроле. Эти же насаждения оказались лучшими по показателям экономической эффективности. Уровень их рентабельности составляет 131,3 %.
Из изучаемых способов нормирования урожая наиболее эффективным оказался химический с применением кальционированой соды, который повышал урожай на 31 – 39 % по сравнению с контрольным вариантом. Этот же способ был наиболее экономически выгодным.
Ключевые слова: яблоня, подвой, форма кроны, схема посадки, тип сада, площадь листовой поверхности, освещенность, фотосинтетическая деятельность, корневая система, урожайность, способы нормирования урожая, качество продукции, экономическая эффективность.
Velychko J.A. Growth and productivity of apple depending on the type of orchard in the Ukraine’s Northern Lisosteppe. – Manuscript.
The thesis for the scientific degree of the candidate of agricultural sciences on the specialty 06.01.07 – fruit growing. Uman’ State Agrarian Academy, Uman’, 2003.
The paper presents the results of the researches aimed at the substantiation and elaboration of intense apple orchards with the optimal combining of cultivar – rootstock’ combinations, crown forms and planting density perspective from the point of view of economy, biology and ecology for the conditions of the Ukraine’s Northern Lisosteppe. The author has studied the influence of various types of orchards and different ways of norming crop on the tree growth vigour, leaf surface area, crown illuminance, process of photosynthesis and content of pigments in leaves, root system architectonics, yield and fruit quality. The economic estimation of orchards was carried out, the best types of them being introduced into production.
Key words: apple, rootstock, crown form, planting plan, type of orchard, leaf surface area, illuminance, photosynthetic activity, root system, ways of norming crop, yield, products quality, economic efficiency.
| 
