Библиотечный каталог авторефератов Украины

У сорту Джонавелд найвища собівартість була у варіантах де для мульчування пристовбурних смуг використовували плівку і рубероїд (0,69 – 0,71 грн../кг), в зв’язку з високою вартістю мульчуючих матеріалів. Рівень рентабельності у варіантах з тирсою та перегноєм становив (90 – 110%). Окупність коштів у варіанті де використовували перегній була найвища і складала 2,1 грн../1грн. затрат.

ВИСНОВКИ

1. Для Центрального Лісостепу України розроблені і впроваджені у виробництво способи мульчування дерев яблуні в рядах, які сприяють нагромадженню в грунті вологи і поживних речовин, забезпечуючи цим самим середньорічну врожайність п’ятирічного саду на рівні 20,8–28,2 т/ га сорту Фієста та 21,1–26,1 т/ га сорту Джонавелд.
2. Дослідженнями встановлено, що мульчування дерев в інтенсивних садах дерев на М.9 перегноєм, тирсою, соломою, плівкою і рубероїдом забезпечує вологість грунту в шарі 0—60 см (де розміщується основна маса коренів) на рівні 70—80% від НВ.
3. Перегній, плівка та рубероїд сприяли нагромадженню елементів мінерального живлення дерев і є придатними для мульчування пристовбурних смуг.
4. Позитивний вплив на біологічні властивості грунту виявлено при застосування перегною як мульчуючого субстрату завдяки його високій біогенності. У прошарку із цього субстрату активно розвиваються групи мікроорганізмів азотного і фосфорного циклів, що може у майбутньому сприяти покращанню азотного режиму грунту.
5. За роки досліджень встановлено, що мульчування пристовбурних смуг тирсою і соломою у молодих насадженнях яблуні сортів Фієста і Джонавелд на М.9 зменшує приріст діаметра штамбу, що пояснюється очевидно високою промивною здатністю цих мульчуючих матеріалів.
6. З роками до початку плодоношення виявлено тенденцію до зменшення сумарного приросту однорічних пагонів дерев яблуні сортів Фієста і Джонавелд на М.9 за роки досліджень (1996—2000). Він залежав від мульчування дерев у ряду тирсою і соломою (сорт Фієста), а також плівкою (сорт Джонавелд).
7. При мульчуванні у ряду тирсою і соломою об’єм крони сорту Фієста склав 1,7 м3 або на 1 м3 менше від контролю, а в сорту Джонавелд об’єм крони не залежав від виду мульчуючого матеріалу.

Площа проекції крони у варіантах з мульчуванням дерев тирсою і соломою становила 1,7–1,9 м2 або була менша від контролю на 1,3–1,5 м2. Освоєння земельної площі кронами дерев у контрольному варіанті досягло 84,6% проти 47,5–50,4% (солома, тирса), що менше контролю на 37,1–34,2% відповідно.

8. Дослідженнями встановлено, що листкова поверхня на 1 га саду у сорту Джонавелд була найбільша в контрольному варіанті, де мульчування не застосовували, а використовували краплинне зрошення. У сорту Фієста найбільша листкова поверхня була у варіанті, де для мульчування застосовували рубероїд. При використанні для мульчування тирси і відсутності поливу помітне зменшення листкової поверхні в обох сортів у межах 1043,4–2006,4 м2 на 1 га саду.
9. Дослідження кореневої системи дерев яблуні сорту Фієста на підщепі М.9 показали, що основна маса коренів знаходиться на глибині 0—60 см. Мульчування забезпечує накопичення вологи в верхньому шарі грунту, а тому поліпшує галуження кореневої системи без застосування поливу.
10. Встановлено, що навантаження врожаєм дерев сорту Фієста і Джонавелд в п’ятирічному віці в контрольному варіанті становить 13,3—15,5 кг/ дер. У варіантах, де застосовували для мульчування дерев у рядах тирсу, навантаження становило 7,9–12,0 кг/ дер., тобто на 1,3–7,6 кг/ дер. менше відповідно.
11. Врожайність сорту Фієста за роки досліджень становила у варіанті з використанням для мульчування тирси – 20,8 т/ га, cоломи – 24,5 т/ га, перегною – 25,1 т/ га. Окупність коштів — 1,9—2,2 грн., що забезпечило рівень рентабельності 87–115% і чистий прибуток в сумі 9,7—13,4 тис. грн../ га.
12. Дерева сорту Джонавелд порівняно з сортом Фієста відрізняються значно вищою інтенсивністю ростових процесів, висотою дерев, об’ємом крони, площею листкової пластинки та кількістю генеративних утворень. За роки досліджень урожайність при застосуванні тирси, соломи, перегною (без зрошення) становила 21,1–24,8 т/ га, окупність коштів 1,8–2,1 грн.., рівень рентабельності 81–110%, чистий прибуток 9,5–13,0 тис.грн../ га відповідно.
13. Результати проведених досліджень дозволяють рекомендувати виробництву наступне:

• в умовах Центрального Лісостепу України в інтенсивних садах на підщепі М.9 слаборослий сорт Фієста і сильнорослий сорт Джонавелд сформовані по типу стрункого веретена при відсутності зрошення і, при мульчуванні дерев у рядах перегноєм, а також соломою, забезпечують врожайність на рівні 24,5—25,1 т/ га, при цьому чистий прибуток становить 12,8—13,4 тис. грн.. га, окупність вкладених коштів 1,9—2,2 грн.., рентабельність —109—115%.
• для тривалого зберігання необхідно проводити збір плодів сорту Джонавелд у третій декаді вересня, сорту Фієста - у першій декаді жовтня і зберігати при температурі 0°С. При цьому чистий прибуток від зберігання 1 т плодів у виробничих умовах збільшується на 30—70 грн.., термін зберігання від 5,5 до 8,5 місяців, вихід товарних сортів при цьому становить біля 90%, в т.ч. І-го сорту 80,7%.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Хоменко І.І., Хоменко Іг.І., Крецький В.Г. Шляхи прискореного плодоношення яблуні в Центральному Лісостепу України //Садівництво: Міжвід. темат. наук. збірник. — №47. – К.:Аграрна наука, 1998. – С. 93 – 94.
2. Хоменко І.І., Хоменко Іг.І.  Особливості формування дерев на карликових підщепах //Сучасні проблеми садівництва. Зб. наук. пр. Мліївського ін-ту садівництва. – Мліїв. – 1999. – С. 80 – 81
3. Хоменко Іг. І, Костюк Л.А Економічна та енергетична оцінка інтенсивних типів насаджень яблуні // Сучасні проблеми садівництва. Зб. наук. пр. Мліївського ін-ту садівництва. – Мліїв. –1999. – С. 11 – 16.
4. Хоменко Іг. І. Як послабити ріст плодового дерева? //Сучасні проблеми садівництва. Зб. наук. пр. Мліївського ін-ту садівництва. – Мліїв. – 1999. – С. 90 – 91.
5. Хоменко І.І., Сухойван О.Г., Крецький В.Г., Хоменко Іг.І. Збереженість плодів яблуні інтродукованих сортів //Сучасні проблеми садівництва. Зб. наук. пр. Мліївського ін-ту садівництва ім.Л.П.Симиренка. – Мліїв. – 1999. – С.82 – 85.
6. Костюк Л.А., , Хоменко Иг.И. Интенсивные технологии производства плодов яблони в Украине и их экономическая оценка ///Тез.докл.межд.науч.-практ. конф. молод. ученых "Интенсивное садоводство". – Мичуринск, 2000. – Ч.1. – C. 112 – 113.
7. Хоменко І.І., Хоменко Іг.І., Литвин Н.І. Нова технологія виробництва плодів яблуні // Вісник аграрної науки №9, – 2000. – С.13 – 14.
8. Хоменко І.І., Литвин Н.І., Хоменко Іг.І. Вплив строків і способів обрізки на продуктивність дерев яблуні //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. – С.68 – 72.
9. Хоменко І.І., Хоменко Іг.І. Сади на вегетативних підщепах //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. – С.73 – 76.
10. Хоменко І.І., Литвин Н.І., Хоменко Іг.І., Костюк Л.А. Утримання грунту в пристовбурних смугах яблуневого саду на підщепі М9 //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. –  С.80 – 85.
11. Хоменко І.І., Литвин Н.І., Хоменко Іг.І., Костюк Л.А. Ефективність різної висоти розміщення місця щеплення яблуні над рівнем грунту //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. – С.86 – 89.
12. Хоменко І.І., Литвин Н.І., Хоменко Іг.І. Стійкість деяких сортів яблуні до низьких температур //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. – С.90 – 93.
13. Хоменко Іг.І. Вплив системи утримання грунту в садах інтенсивного типу на ріст, розвиток і продуктивність дерев яблуні //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. – С. 94 – 97.
14. Хоменко І.І., Хоменко Іг.І. Захист інтенсивних садів від шкідників та хвороб //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. – С. 152 – 154.
15. Хоменко І.І., Сухойван О.Г., Хоменко Іг.І. Лежкоздатність плодів яблуні і груші //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. – С. 202 – 212.
16. Хоменко І.І., Сухойван О.Г., Хоменко Іг.І. Причини виникнення та порівняльна характеристика стійкості сортів яблуні і груші до хвороб зберігання //Зб. наук. пр. Мліїв – Умань – 2000. – С. 224 – 237.
17. Хоменко І.І., Хоменко Іг.І. і ін. Стан і перспективи розвитку садівництва Черкаської обл. Проблеми АПК Черкаської області, резерви стабілізації та розвитку//Міжвід. тем. зб. наукових праць, вип.1. – Київ. Агронаука – 2000. – С.182 – 187.
18. Хоменко І.І., Хоменко Іг.І. і ін. Особливості формування крони яблуні в карликових садах. Проблеми АПК Черкаської області, резерви стабілізації та розвитку// Міжвід. тем. зб. наукових праць, вип.1. – Київ. Агронаука – 2000. – С.196 – 197.

Хоменко Іг.І. Ріст і продуктивність насаджень яблуні в Центральному Лісостепу України залежно від мульчування грунту в рядах – рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю  06.01.07 – плодівництво – Уманська державна аграрна академія, – Умань, 2001.

Обгрунтована можливість вирощування садів на підщепі М.9 за схемою садіння 3,75х1 м (2667 дер/га) без зрошення із застосуванням мульчуючих матеріалів перегною, тирси, соломи з метою збереження і нагромадження вологи в  продуктивному шарі грунту. Вивчено розміщення кореневої системи в грунті залежно від типу мульчуючих матеріалів.

Установлено продуктивність слаборослого сорту Фієста і сильнорослого Джонавелд на М.9, сформованих по типу стрімкого веретена та розроблені рекомендації для вирощування їх в умовах Центрального Лісостепу Україні, які забезпечують урожайність 26 – 28 т/ га.

Ключові слова: Україна, сорт, підщепа, інтенсивний сад, мульчування, зрошення, яблуня, продуктивність.

Хоменко Иг. И. Рост и продуктивность насаждений яблони в Центральной Лесостепи Украины в зависимости от мульчирования почвы в рядах – рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук. Специальность 06.01.07 – плодоводство. Уманская государственная аграрная академия. – Умань, 2001.

Цель исследований — изучение продуктивности насаждений яблони на вегетативно размножаемых карликовых подвоях с высоким уровнем уплотнения деревьев при использовании наиболее рациональных мульчирующих материалов с целью сохранения и накопления влаги в верхних слоях почвы.

Объектами исследований были разные типы мульчи и новые зарегистрированные сорта яблони Фиеста и Джонавелд.

Предметом исследований было изучить влияние мульчирующих материалов на рост и продуктивность насаждений яблони.

Методы исследований. Работа выполнена на основе полевых, лабораторно—полевых и лабораторных исследований с использованием общепринятых агрономических, физиологических, анатомических и статистических методов получения и обработки информации.

В обзоре литературы показано роль и значение вегетативных подвое в зависимости от сорто—подвойных комбинаций на уровень продуктивности и качества плодов в зависимости от системы содержания почвы в саду. Обоснована необходимость детального изучения влияния мульчирования почвы в приствольной полосе разными мульчирующими материалами на рост и продуктивность яблони в Центральной Лесостепи Украины.

Для общей характеристики условий почвенного питания растений опытных участков проводили определение: влажности почвы и содержания подвижных соединений азота, фосфора и калия на протяжении вегетационного периода, а также изучали влияние мульчирующих субстратов на микробиологию почвы.

В экспериментальной части диссертационной работы представлены результаты исследования по показателям роста и формирования продуктивности в зависимости от мульчирования почвы в рядах.

Обоснована возможность выращивания садов на подвое М.9 с размещением 3,75 х 1 м (2667 дер/га) без орошения с применением мульчирующих материалов перегноя, опилок, соломы с целью сохранения и накопления влаги  в продуктивном слое почвы. Изучено размещение корневой системы в почве в зависимости от мульчирующих материалов.

Установлено продуктивность слаборослого сорта Фиеста и сильнорослого Джонавелд на М.9, сформированных по типу стройного веретена, и разработаны рекомендации по их выращиванию в условиях Центральной Лесостепи Украины, обеспечивающие урожайность 26—28 т/ га.

У сорта Фиеста средняя урожайность за три года исследований на контрольном варианте становила — 28,4 т/ га, а на остальных вариантах 24,325,7 т/ га, а на вариантах с использованием для мульчирования опилок она существенно ниже и составляет — 20,9 т/ га.

У сорта Джонавелд наивысшая урожайность 26,3 т/ га за годы исследований была на контрольном варианте – без использования мульчирующих материалов. На вариантах, где использовали мульчирования деревьев яблони перегноем, плёнкой и рубероидом она составляла – 24,1—25,1 т/ га. Наименьшая урожайность была на вариантах с мульчированием опилками и соломой – 21,1 т/ га.

Ключевые слова: Украина, сорт, подвой, интенсивный сад, мульчирование, орошение, яблоня, продуктивность.

Khomenko Ig.I. Growth and productivity of apple plantings  in Central Forest Steppe Zone of Ukraine depending on mulching of ground in lines.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences. A specialty 06.01.07 – fruit-growing. Uman state agrarian academy. – Uman, 2001.

The opportunity of cultivation of orchards on stock M. 9 with accommodation 3,75 х 1 м (2667 trees/ha) without irrigation with application of mulching  materials humus, sawdust, straw is proved with the purpose of preservation and accumulation of a moisture in a productive layer of soil.

Accommodation of root system in soil is investigated depending on mulching of materials.

The productivity of a poorly tall grade Fiesta and strongly tall Jonaveld on M.9 formed on a type spindle-shaped is investigated and the recommendations for conditions of Central Forest Steppe of Ukraine ensuring productivity 26 – 28 t/ha are developed.

Key words: Ukraine, cultivar, rootstock, intensive orchard, mulching, irrigation, apple, productivity.