Нашими дослідженнями відмічено також, що у помісних маток материнська домінанта проявлялася переважно тактильними та зоровими контактами, тоді як в чистопородних первісток, більшою мірою, через звукові (голосові) сигнали.
Добова тривалість ссання і добова рухова активність були значно тривалішими у помісних телят, що є характерним для порід м’ясного типу продуктивності.
Показники етологічних спостережень проведених нами на третьому місяці після розтелу в основному співпадали з такими в перший день після розтелу первісток. Можна констатувати, що за індексами загальної харчової активності, споживанням вегетативних кормів та актом ссання переважали телята помісних матерів II і III дослідних груп.
ФОРМУВАННЯ ЗАЛОЗИ, МОЛОЧНІСТЬ МАТЕРІВ ТА ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРИПЛОДУ
На основі візуальної оцінки піддослідних первісток встановлено, що схрещування призвело до формування у помісних маток переважно чашоподібного вимені з дійками циліндричної форми. У тварин контрольної групи виявлено 33 % вим’я ванноподібної форми, але й 17 % слабо слаборозвинутої примітивної форми.
Помісні первістки відзначалися кращим лінійним розвитком молочної залози. Особливо це стосується тварин ІІІ групи, котрі перевищували контрольну за основними промірами на 10,1-26,6 % (перевага за шириною вим’я статистично вірогідна, при Р< 0,05).
Важливим показником м’ясних корів-годувальниць є їх молочність, яка є найважливішою детермінантою енергії росту телят у підсисний період. Підвищення молочності усіх первісток спостерігалося на протязі 3-х місяців лактації (табл.7).
За рівнем молочної продуктивності, на протязі всіх трьох місяців, помісні первістки суттєво (на 5.8-29,1%) переважали чистопородних ровесниць. Найкращою молочністю характеризувалися матки ІІ групи і перевищували І і ІІІ, відповідно, на 19,4 і 14,4 % (різниця у вигляді статистичної тенденції до переваги).
За валовими і середньодобовими приростами молодняк, одержаний від первісток ІІ і ІІІ груп, переважав ровесників контрольної групи, відповідно, на 11,8 та 10,7 % (таблиця 8). Найкращими матерями-годувальницями були первістки ІІ-ї групи.
7. Молочність первісток за І-ІІІ-й місяці лактації, кг (М ± m)
8. Продуктивність приплоду піддослідних первісток
у підсисний період, (М ± m)
ХІМІЧНИЙ СКЛАД МОЛОЗИВА І МОЛОКА
У ПІДДОСЛІДНИХ ТВАРИН
При аналізі хімічного складу молока піддослідних корів не виявлено міжгрупових відмінностей. Встановлено лише, що помісні первістки суттево переважали ровесниць бурої карпатської породи за вмістом жиру в молозиві і поступалися їм за вмістом білку та сухого обезжиреного молочного залишку.
При вивчені хімічного складу молока статистично вірогідних різниць між группами не спостерігалось. Можна відмітити лише значну перевагу знам’янських помісей за густотою молока, та білковомолочністю при дещо нижчій жирномолочності.
В И С Н О В К И
1. Поєднання генотипів бурої карпатської породи з волинською м”ясною породою та знам”янським м”ясним типом при створенні масиву спеціалізованої м”ясної худоби для гірського регіону Українських Карпат є єфективним.
2. Схрещування бурих карпатських маток, як корів, так і телиць, з плідниками батьківських порід, не позначилося на легкоотельності, З 197 врахованих розтелів було відмічено лише два випадки (1%) затримки посліду та 1 випадок (0,5%) ускладненого розтелу з летальним кінцем для помісного з волинською породою теляти.
3. У всі вікові періоди помісні телиці переважали чистопорідних ровесниць за живою масою на 7,2-13,1%. Найвищою інтенсивністю росту протягом досліду відзначалися бурокарпатські занм”янські помісі, котрі за живою масою у 18-місячному віці переважали чистопорідних ровесниць на 43 кг (16,5%), а помісних аналогів – на 16 кг або 5,6%(різниця до контролю статистично вірогідна при Р<0,01). Перевага 18-місячних знам”янських помісей над волинськими на 18 кг, або 6,3% спостерігалася і в умовах виробничої перевірки.
4. Встановлено істотну перевагу помісних телиць у порівнянні з чистопорідними ровесницями за промірами та індексами будови тіла тварин, які характеризують лептосомний тип тілобудови. Помісі з волінською м”ясною породою відрізнялися найбільшими глибокогрудістю, компактністю і масивністю, а знам”янські помісі були неперевершиними за індексом м”ясності.
5. За результатами етологічних спостережень помісні телиці характеризивалися значно вищою активністю харчової поведінки і загальною руховою активністю, що вказує на добру рухливість та високу пристосованість їх до пасовищного утримання.
6. Помісні первістки в порівнянні з чистопорідними ровесницями характеризувалися значно вищою пологовою активністю. Матки генотипів БК х ВМ та БК х ЗМ відповідно на 13 хвилин (3,8%) та 35 хвилин (9,2%) швидше, ніж бурі карпатські ровесниці проходили всі стадії пологів. Найбільш стрімким перебігом пологової стадії розтелу (19 хв) відрізнялися помісні волинські матки, причому по цій групі відмічено самий високий відсоток (90%) легких розтелів. У молодняка, народженого помісними первістками значно швидше відбувалося виділення меконію, підвищеною була рухова й харчова активність.
7. Материнська домінантна у помісних маток виявлялася переважно у вигляді тактильних та зорових контактів, тоді як материнська турбота чистопорідних первісток реалізувалася більшою мірою через голосові сигнали.
8. Найкращим лінійним розвитком молочної залози відрізнялися матки генотипу БК х ВМ, котрі за основними промірами вим”я статистично вірогідно (Р < 0.05) на 10,1-26,8% переважали ровесниць бурої карпатської породи. Молочна продуктивність волинських помісей в порівнянні з чистопорідними аналогами за матками генотипу БК х ЗМ була вищою відповідно на 19,4 та 14,4%. За хімічним складом молозива й молока тварини піддослідних груп суттєво не відрізнялися.
9. Молодняк, отриманий від помісних маток за приростами живої маси в период пидсосу переважав ровесників контрольної групи на 11,8 та 10,7%, причому найкращими матерями-годувальницями виявилися первістки генотипу БК х ВМ.
П Р О П О З И Ц І Ї В И Р О Б Н И Ц Т В У
1. В КСП та фермерських господарствах гірської зони Українськіх Карпат з недостатньою кормовою базою, доцільно низькопродуктивних корів та частину ремонтних телиць парувального віку схрещувати з бугаями волинської м”ясної породи і знам”янського типу. Це дозволяє збільшити виробництво висококалорійної, екологічно чистої дешевої яловичини.
2. Волинську м”ясну породу та знам”янський м”ясний тип вважати перспективними для використання як батьківські генотипи у схрещуванні з матками бурої карпатської породи при створенні масивів специалізованої м”ясної худоби пристосованої до гірських умов Українських Карпат і позбавленої складності з відтворенням.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Височанський Й.С. Формування молочної залози, молочність первісток і продуктивність приплоду. //Вісник аграрної науки, 1998.- №11.- С.82-84.
- Височанський Й.С. Перебіг розтелень і материнські якості помісних первісток. //Вісник аграрної науки, 1998.- № 12.- С.71-73.
- Височанський Й.С. Лінійний ріст та екстер’єрні властивості тварин різних генотипів. //Вісник аграрної науки, 1999.- № 1.- С.80-81.
- Височанський Й.С. Особливості розвитку бурих карпатських та помісних телиць при підсосному вирощуванні. //Сільський господар, 1998.- №11-12. С.10-11.
- Височанський Й.С. Деякі методичні підходи до вивчення ефективності схрещування. //Тези доповідей науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів.- В.Бакта, 1991.- С.60.
- Височанський Й.С., Баняс Ю.Ю., Дзямко М.Й. Створення спеціалізованого м’ясного стада. //Тези доповідей міжнародної науково-виробничої конференції молодих вчених та спеціалістів.- Львів, 1992.- С.181.
- Височанський Й.С., Баняс Ю.Ю. Продуктивність і екстер’єрні особливості бурих карпатських та помісних телиць. //Наукові розробки агропромислового комплексу.- Н.Ворота, 1993.- С.107.
- Височанський Й.С., Баняс Ю.Ю., Орлова К.С. Формування бурих карпатських та помісних телиць, вирощених на підсосі. //Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених та спеціалістів.- В.Бакта, 1994.- С.83.
Височанський Й.С. “Ріст і розвиток та біологічні особливості помісних телиць бурої карпатської породи”. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 06.02.01.- Розведення та селекція тварин. Інститут розведення та генетики тварин, с.Чубинське Київської обл. 1999.
Встановлено, що помісні тварини у всі вікові періоди переважали чистопородних ровесниць за всіма показниками, які характеризуються високими селекційно-генетичними параметрами, біологічними властивостями, що необхідні при створенні масиву спеціалізованої м’ясної худоби для гірського регіону Українських Карпат.
Поєднання генотипів бурої карпатської породи з волинською м’ясною породою і знам’янським м’ясним типом є ефективним.
Ключові слова: корова, телиця, порода, масив, розтел, годівля, інволюція, охота, стимуляція, вим’я.
Высочанский И.С. “Рост и развитие и биологические особенности помесных телок бурой карпатской породы”. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйст-венных наук по специальности 06.02.01 - Разведение и селекция животных. Институт разведения и генетики животных, п.Чубинское Киевской обл. 1999.
Специфика Карпатского региона обусловлена континентальным климатом, обильной влажностью, низкой инсоляцией, отсутствием собственного зернового хозяйства и наличием больших площадей (около 40-50 %) лугов и пастбищ в структуре сельскохозяйственных угодий. Все это ставит особенные требования к животным, которые могут быть основой новой отрасли зоны и за счет выпаса и нагула давать большое количество высококачественной экологически чистой дешевой говядины.
Цель исследований - поиск оптимальных селекционных путей создания мясных стад приспособленных к горным регионам Украинских Карпат и отсутствие осложнений к воспроизводству скота. А также, создание генотипа специализированого м’ясного скота. Одними из важных элементов оценки сочетания генотипов при скрещивании являются материнские качественные свойства и формирование воспроизводительных функций помесных маток. Так как в мясном скотоводстве одной из составной частью продукции, которую получаем от коровы, есть теленок для выращивания.
В работе впервые в условиях горной зоны комплексно изучены особенности развития и формирования воспроизводительной функции, легкие отелы, материнские качества, этологические особенности и молочность поесных маток, бурая карпатская Х волынская мясная и бурая карпатская Х знамянский мясной тип в сравнении с чистопородными сверстницами бурой карпатской породы.
Нашими исследованиями установлено, что продолжительность эмбриогенеза у маток бурой карпатской породы не зависит от генотипа воспроизводителя. Напряженность эмбрионального валового роста была наивысшей в помесей с волынской мясной породой. Разница у телок составила 0.18 грамм в сравнении с контрольной и 3-й опытной группами.
На протяжении всех возрастных периодов помесные телки имели преимущество в сравнении со свертницами контрольной группы по живому весом на 7.2-33.1 %. Особенно эта разница была в 6-месячном возрасте, когда за счет подсоса обеспечивалась оптимальная потребность организма в питательных веществах. За период подсоса бурые карпатские телки увеличили живой вес в 4 раза, помеси с волынской мясной породой - в 4.23 и со знамянским типом в 4.11 раза. Анализ возрастного живого веса подопытных телок свидетельствует о наявности явления гетерозиса на протяжении всего периода выращивания, независимо от технологии содержания и условий выпасания.
Естественно, преимущество помесных телок обоих групп наблюдалось в период подсоса и по среднесуточному привесу. В контрольной группе они имели 503 г, в волынских помесей - 650 и в знамянских - 683 г.
Изучение особенности формирования роста и стирания роговой стенки копыт подопытных маток свидетельствует, что наибольшую площадь опоры, хорошую приспосабливаемость к пастбищному содержанию и отсутствовие заболевания конечностей имели животные 3-й группы и, практически, при одинаковом живом весе в 12-месячном возрасте, имели меньшую удельную нагрузку. Разница к контролю была 16.5 % (статистическая достоверность при Р<0.01). Наиболее крепкими были копыта в животных 2-й группы.
Наблюдения за течением отелов подопытных маток показывает, что наименьше осложнений было у животных 2-й группы (90 % легких отелов).
Необходимо отметить, что в наиболее скорым течением отелов (19 минут) характеризовались матки 2-й группы. У молодняка рожденного от помесных первотелок более скорее происходило выделение первородного кала, повышенная двигательная и пищевая активность.
Материнская доминанта у помесных маток происходила, преимущественно, в виде тактильных и зрительных контактов, тогда как, у чистопородных первотелок материнское беспокойство происходило в большинстве через звуковые (голосовые) контакты.
Изучая формирование молочной железы, молочность матерей установлено, что скрещивание привело к формированию в помесных маток, в большинстве, чашеподобного вымени с цилиндрической формой сосков. У животных контрольной группы выявлено 33 % вымени ванноподобной формы. Помесные первотелки отличались лучшим развитием молочной железы. В основном это касается животных 3-й групы, которые превосходили контрольную группу по основным измерениям на 10.1-26.6 %.
В заключении, можно сделать вывод, что помесные животные во все возрастные периоды превосходили чистопородных ровестниц по всем показателям, которые характеризуются высокими селекционно-генетическими параметрами, биологическими свойствами, что необходимо при создании масива специализированного мясного скота для горного региона Украинских Карпат. Сочетание генотипов бурой карпатской породы с волынской мясной породой и знамянским мясным типом - эффективным.
Ключевые слова: корова, телка, порода, массив, отел, кормление, инволюция, охота, стимуляция, вимя.
Vysochansky Yosyp. "The growth, development and biological features of hybrid heifers of brown carpathian breed".
Dissertation for getting the science degree of the candidate of agricultural sciences by speciality 06.02.01.– Breeding and selectection of agricultural animals. In-stitute of breeding and genetics of animals, the village Chubynske, Kiyev region. 1998.
It is known, that hybrid animals during all age periods exceeded pure breed heifers of the same age by all indicators which are characterized by high selectional and genetic parameters, by biological pecularities, that is necessary for forming massif of specialized beef cattle for mountainous region of the Ukrainian Carpathians.
The combining of genetic types of brown carpathian breed with volynska beef type is effective.
Key words: cow, heifer, breed (race, species), massif, calving, feedindg, hunting, stimulation, udder.
| 
