Библиотечный каталог авторефератов Украины

Таблиця 4

Економіко-енергетична ефективність технологій вирощування сільськогосподарських культур при застосуванні органо-мінеральної системи удобрення

*Кее – коефіцієнт енергетичної ефективності

Таким чином найвищі значення економічної та енергетичної ефективності вирощування сільськогосподарських культур були на варіанті застосування ґрунтозахисної технології, яка базується на мілкому плоскорізному обробітку з органо-мінеральною системою удобрення (гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 + N55Р45К25).

ВИСНОВКИ

1. Грунтозахисні технології обробітку забезпечили підвищення вмісту елементів живлення на варіантах з внесенням гною 12 т/га та органо-мінеральною системою удобрення (гній 12 т/га  +  солома 2,4 т/га  +  N24 +  N55P45K25) в перехідний період від багаторічного полицевого обробітку до безполицевого.

Мілкий плоскорізний обробіток забезпечив підвищення вмісту всіх елементів поживного режиму грунту при внесенні гною 12 т/га  +  соломи 2,4 т/га  +  N24 +  N55P45K25 і при внесенні окремо гною 12 т/га та соломи 2,4 т/га + N24, тільки на варіанті без добрив спостерігалося зменшен-ня вмісту елементів живлення. Вміст сполук азоту, що легко гідролізуються, у грунті варіанту з органо-мінеральною системою удобрення по шарах грунту 0-15 і 15-30 см збільшився на 6,7 та 4,3%. При застосуванні гною 12 т/га цей показник зріс на 3,9 % по шарах грунту 0-15 та 15-30 см. Вміст рухомих сполук фосфору та обмінного калію на варіанті з органо-мінеральною системою удобрення  в шарі грунту 0-15 см збільшився на 7,9 та 6,7 % відповідно. Слід зазначити, що через три роки відбулося незначне підкислення грунту в межах 0,1-0,3 рН одиниць, вміст гумусу не знизився.

2. Грунтозахисний  обробіток  ґрунту  забезпечив  оптимальну  щільність  складення  (1,23-1,25 г/см3) в шарі грунту 0-30 см протягом трьох років його застосування під час вирощування буряка цукрового, ячменю ярого та гречки. Дослідження свідчать, що багаторічне застосування ґрунтозахисних технологій в зерно-просапній сівозміні забезпечує оптимальну щільність складення грунту і сприяє її стабілізації протягом вегетаційного періоду.

3. Грунтозахисні системи обробітку забезпечили більше накопичення вологи в грунті в по-рівнянні з оранкою. Глибокий плоскорізний і мінімальний обробітки підвищили цей показник лише на 1,9 і 4,5 % відповідно, тим часом як мілкий плоскорізний обробіток – на 7,8 %, що має велике значення для зони нестійкого зволоження.

4. Грунтозахисні технології вирощування ярого ячменю при використанні органо-мінераль-них добрив підвищують приріст кореневої системи: на варіанті з внесенням  гною 12 т/га + солома 2,4 т/га  +  N24 +  N55Р45К25 приріст склав 9,5 ц/га, а на варіантах з внесенням самого гною 12 т/га або соломи 2,4 т/га + N24 – 6,1 і 5,3 ц/га відповідно. Це сприяє більшому накопиченню органічної речовини в грунті і створенню умов для відновлення його родючості.

5. Забур’янення посівів суттєво знизилось на третій рік досліджень в порівнянні з першим роком з початку впровадження грунтозахисних технологій, зокрема на глибокому та мілкому пло-скорізних обробітках – в 5,8 і 7,8 раза, до того ж мілкий плоскорізний обробіток забезпечив змен-шення забур’янення по всіх варіантах удобрень при вирощуванні гречки (2004 р.) від 5 до 25 %. На варіантах ґрунтозахисних технологій насіння бур’янів знаходилось у верхньому шарі ґрунту, що сприяло його інтенсивному проростанню з подальшим знищенням агротехнічними заходами. Видовий склад бур’янів змінювався: більше знищувались однорічні, ніж багаторічні.

6. Застосування технологій, які базуються на плоскорізних обробітках грунту на фоні вне-сення вермикомпосту 4 т/га, прискорює мікробіологічні процеси в грунті, що проявляється підви-щенням целюлозолітичної активності (пошкодження лляного полотна). Це забезпечило підвищен-ня біологічної активності ґрунту на 83,3-85,4 % на мілкому та глибокому плоскорізних обробітках в порівнянні з контролем (без добрив).

7. Застосування грунтозахисного обробітку з внесенням добрив сприяє підвищенню ефек-тивної родючості грунту. Урожайність сільськогосподарських культур є показником ефективної родючості ґрунту, і технології, які базуються на мілкому плоскорізному обробітку, мали переваги в порівнянні з оранкою за цим показником. Внесення органічних і мінеральних добрив у складі гній 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 + N55Р45К25 підвищило врожайність буряків цукрових на 43,9 %, ячменю ярого – на 15,2 % та гречки – на 18,4 % в порівнянні з контролем (без добрив).

8. Найвища продуктивність ланки сівозміни (буряк цукровий, ячмінь ярий, гречка) була на мілкому плоскорізному обробітку з органо-мінеральною системою удобрень та на глибокому плос-корізному обробітку з  внесенням гною 12 т/га і становила 60,6 і 53,9 ц/га зернових одиниць. Змен-шення витрат на обробіток і добрива, а також підвищення енергомісткості врожаю при ґрунто-захисних обробітках забезпечило збільшення коефіцієнту енергетичної ефективності цих техноло-гій в порівнянні з оранкою. Кее був найвищим на мілкому плоскорізному обробітку  при вирощу-ванні гречки на варіанті з внесенням гною 12 т/га і становив 14,06.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

З метою збереження і підвищення родючості чорнозему типового легкосуглинкового на лесі і зменшення витрат на вирощування сільськогосподарських культур у господарствах Василь-ківсько-Білоцерківського природно-сільськогосподарського району Правобережного Лісостепу в перехідний період від багаторічної традиційної технології, яка базується на оранці, до грунто-захисних технологій в зерно-буряковій сівозміні застосовувати мілкий плоскорізний обробіток на глибину 10-12 см з використанням органо-мінеральної системи удобрення (гній 12 т/га  +  солома 2,4 т/га  +  N24  +  N55Р45К25).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Таргоня В.С, Сенчук С.М. До питання біологізації землеробства // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – 1997.- С. 75-78 (Проведено узагальнення літературних даних, написання статті).
2. Сенчук М.М., Осьмак Г.М., Сенчук С.М. Визначення фізико-механічних характеристик біогумусу, вермикомпосту, субстрату // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 2 (14). -1999.- С. 88-93. (Проведено лабораторні дослідження, розраховано фізико-механічні показники вермикомпосту, зроблено огляд літератури).
3. Сенчук С.М., Таргоня С.В. Дослідження впливу використання біогумусу на відтворення родючості грунтів // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – 2000.- Випуск 3 (17).- С. 138-142. (Проведено лабораторні дослідження, узагальнено літературні дані, написання статті).
4. Сенчук М.М., Сенчук С.М. Товарний біогумус і енергетична ефективність його локаль-ного внесення // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 5 (19). -2002.- С. 158-161. (Про-ведено лабораторні і польові дослідження, зроблено огляд літератури).
5. Сенчук С.М. До питання відтворення родючості грунтів // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 5 (19). -2002.- С. 164-166 (Проведено аналіз літературних даних, узагалі-нено результати досліджень, написання статті).
6. Шикула М.К., Сенчук С.М.. Шляхи відтворення родючості грунтів // Матеріали VII зїзду грунтознавців і агрохіміків. – Книга 3, Харків, УААН. -2002 р. – С.168-170. (Проведення лабора-торних і польових досліджень, написання статті).
7. Коваль С.М., Таргоня В.С., Сенчук С.М.. До питання використання незернової частини врожаю після збирання обчісуючими жниварками // Збірник наукових праць, Інститут землероб-ства УААН. - 2003 р. – С.52-56. (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).
8. Шикула М.К., Балаєв А.Д., Тонха О.Л., Стрюк Л.І., Сенчук С.М., Майстренко В.Г. Грун-тозахисні енерго-, ресурсо- і вологозберігаючі технології вирощу­вання культур // Збірник наукових праць Уманського ДАУ. -2004 р. – С. 784-791. (Аналіз результатів досліджень, написання статті).
9. Тонха О.Л., Франко О.В., Сенчук С.М., Кравченко Ю.С. Використання нетоварної част-ки врожаю на добриво //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. -2003 р. – С. 71-79 (Проведення лабораторних і польових досліджень, аналіз літературних джерел, написання статті).
10. Шикула М.К., Сенчук С.М.. Ефективність біологічно активних препаратів в грунто-захисних технологіях вирощування сільськогосподарських культур // Вісник ХНАУ імені В.В. До-кучаєва, №1. -2004 р. – С.247-251 (Проведення лабораторних і польових досліджень, написання статті).
11. Сенчук С.М. Застосування вермикомпосту в грунтозахисному землеробстві. // Аграрні вісті, м.Біла Церква, БДАУ, №2. - 2004 р. – С.14-16.
12. Шикула М.К., Сенчук С.М., Ковтун В.Й. Техніка для впровадження грунтозахисних технологій. // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 7 (21). - 2004.- С. 241-245 (Аналіз польових досліджень та літературних даних, написання статті).
13. Сенчук М.М., Таргоня В.С., Марущак А.Т., Сенчук С.М. Вивчення зміни структури клітинних стінок соломи під впливом компостування і вермикомпостування  // Збірник наукових праць. – УкрНДІПВТ. – Випуск 7 (21). -2004.- С. 359-363 (Проведення лабораторних досліджень, аналіз результатів).

Сенчук С.М. Рівень показників родючості чорнозему типового в залежності від грунтозахисних технологій і біологізації землеробства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03. – агрогрунтознавство і агрофізика. Національний аграрний університет, Київ, 2005.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу грунтозахисних технологій вирощування сільськогосподарських культур, які базуються на мілкому і глибокому плоскорізних та мінімальному обробітках грунту з елементами біологізації, на водно-фізичні, агрохімічні та біологічні властивості грунту у їх взаємодії та дослідженню впливу цих технологій на родючість чорнозему типового грубопилувато-легкосуглинкового на лесі.

Застосування грунтозахисних технологій прискорює мікробіологічні процеси в грунті, що проявляється підвищенням целюлозолітичної активності в шарі грунту 0-15 см на 37,6-47,8 %. Грунтозахисний обробіток забезпечував оптимальну щільність складення (1,23-1,27 г/см3) при ви-рощуванні сільськогосподарських культур. Забур’яненість посівів суттєво знизилась на третій рік досліджень (в 5,8-7,8 раза) в порівнянні з першим роком, коли почали впровадження грунтозахис-них технологій.

Застосування безполицевого обробітку грунту з внесенням органічних, органо-мінеральних та біологічно активних добрив сприяє підвищенню ефективної родючості грунту і посилює круго-обіг речовин та енергії в агроценозі.

Ключові слова: обробіток грунту, біологічна активність грунту, біологічно активні добрива, щільність складення грунту, урожайність.

Сенчук С.Н. Уровень показателей плодородия чернозёма типичного в зависимости от почвозащитных технологий и биологизации земледелия.  - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности  06.01.03. – агропочвоведение и агрофизика. Национальный аграрный университет, Киев, 2005.

В диссертации представлены результаты исследований влияния почвозащитных технологий выращивания сельскохозяйственных культур, основанных на мелкой и глубокой плоскорезных, а также минимальной обработках почвы с элементами биологизации, на показатели водно-физических, агрохимических и биологических свойств чернозема типичного.

Применение почвозащитных технологий ускоряет микробиологические процессы в почве, в результате чего повышается целлюлозолитическая активность в слое почвы 0-15 см на 37,6-47,8%. Почвозащитная обработка обеспечивает оптимальную плотность сложения (1,23-1,27 г/см3) при выращивании сельскохозяйственных культур. Почвозащитная технология, которая базируется на мелкой плоскорезной обработке на глубину 10-12 см обеспечивает большее накопление продуктивной влаги в почве на 7 – 12 мм. в сравнеиии с традиционной отвальной обработкой. А также применение органических удобрений (навоз 12 т/га, солома 2,4 т/га + N24) на этой обработке способствует большему приросту корневой системы в верхнем слое почвы 0-30 см (6,1 и 5,3 ц/га), органо-минеральная системы удобрения (навоз 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 + N55Р45К25) повысила прирост корней на 9,8 ц/га. Это способствовало большему накоплению органического вещества в почве и созданию условий для воспроизводства ее плодородия. Засорённость посевов существенно снизилась (в 5,8-7,8 раза) на третий год исследований по сравнению с первым годом, когда начали внедрение почвозащитных технологий.

Почвозащитные технологии с внесением вермикомпоста (4 т/га) ускоряют микробиоло-гические процессы в почве, в результате чего повышается биологическая активность почвы на 83,3 и 85,3 % на мелком и глубоком плоскорезных обработках. Применение почвозащитной обработки почвы с внесением органических, органо-минеральных и биологически активных удобрений способствует повышению эффективного плодородия почвы и усиливает кругообращение веществ и энергии в агроценозе. Обработка почвы в меньшей степени влияла на ефективность плодородия нежели применение удобрения, но надо отметить, что плоскорезная обработка почвы на глубину 10-12 см способствовала получению прибавки урожая на 5,0-8,8 %. Внесение органических и минеральных удобрений (навоз 12 т/га + солома 2,4 т/га + N24 + N55Р45К25) повысило урожайность свеклы сахарной  на 43,9 %, ячменя ярового – на 15,2 % и гречихи – на 18,4 % в сравнении с контролем (без удобрений). Самая высокая продуктивность звена севооборота (свекла сахарная, ячмень яровой, гречиха) была на мелкой плоскорезной обработке почвы с органо-минеральной системой удобрения – 60,6 ц/га зерновых единиц.

Ключевые слова: обработка почвы, биологическая активность почвы, биологически активные удобрения, плотность сложения почвы, урожайность.

Senchuk S.M. The level of indexs of fertility of typical chernozem according to conservation technologies and biological farming. – Manuscript.

The thesis is submitted for obtasnsng a scientific degree of the candidate of agricultural sciences in  speciality 06.01.03. – agrosoilscience and argophysics. – The National agrarian university, Kiev, 2005.

Dissertation is devoted to the study of influence of conservation crop production technologies based on shallow and profound flatcutting soil tilling with elements of biological farming on water-physical and biological properties and its cooperation including influence of chernozem typical fertility.

The application of soil conservation technologies accelerates microbialogical processes in soil that is shown on the rise of celluloselitical activity in 0-15 of soil layer on 37,6 - 47,8 % . The tilling without plough provided optimum bulk density (1,23-1,27 g / cm3) for agricultural crops. The weeding of sowings has decreased essentially for the third year of researches comparing with  the first year (in 5,8-7,8 times), when the application of soil conservation technologies began.

The application of soil conservation tillage which includes organic, organic-mineral and biological active fertilizers assists to the elevation of effective soil fertility and strengthens the circulation of substances and energy in agrocenosis.

Keywords: soil tilling, biological activity of soil, biologically active fertilizers, soil bulk density, crop productivity.