Відсутність негативної кореляції між більшістю господарських ознак і проявами регенераційної здатності стеблових живців і позитивна кореляція стабільності врожаю яблуні з максимальним посттравматичним коефіцієнтом свідчить про доцільність оцінювання регенераційного потенціалу сортів і гібридів яблуні у комплексі з оцінюванням за господарськими ознаками і властивостями.
ЕКОНОМІЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ
ВИРОЩУВАННЯ ПЛОДІВ ЯБЛУНІ
Економічні розрахунки свідчать, що найбільш високими показниками економічної ефективності вирощування яблук вирізняється сорт Внучка з рівнем рентабельності 97,14 %, що на 47,71 % перевищує показник сорту Росавка і на 89,80 % — сорту Айдаред, який прийнято за стандарт (табл. 5).
Таблиця 5. Економічна ефективність вирощування сортів і гібридних сіянців яблуні
в саду первинного сортовивчення Мліївського інституту садівництва
ім. Л.П. Симиренка УААН, перещеплення окуліруванням — 1996 р.,
схема садіння 3,75 × 1,0 м, підщепа М.9 (середнє за 2000–2002 рр.)
* У цінах реалізації (без ПДВ)
** Витрати на догляд за насадженнями, збір і реалізацію продукції та умовні амортизаційні відрахування з балансової вартості саду (27,8 %).
Серед гібридів найвищий рівень рентабельності мали гібридні сіянці 1055 (24235 × Росавка) та 6–4 (Кальвіль Сен-Совер × Мліївська красуня) — 62,13 і 57,57 % що на 54,79 і 50,23 % вище, ніж у сорту Айдаред та на 12,7 і 8,14 % вище, ніж у сорту Росавка. Гібридний сіянець 1111 (24235 × Росавка) перевищив сорт Айдаред на 41,38 % за рівнем рентабельності і практично непоступався сорту Росавка.
Для найбільш урожайних сортів і гібридів характерним є високий коефіцієнт використання енергетичних затрат на вирощування продукції. Коефіцієнт енергетичної ефективності, який визначається як співвідношення енергетичної цінності продукції та її енергоємності в середньому за три роки плодоношення серед вивчених сортів і гібридів яблуні був найвищим для сорту Внучка — 0,97. Високими коефіцієнтами енергетичної ефективності характеризувались також гібридний сіянець 1055 (24235 × Росавка), сорт Росавка та гібридний сіянець 6–4 (Кальвіль Сен-Совер × Мліївська красуня) — по 0,79 та сіянець 1111 (24235 × Росавка) — 0,74. Найнижчі показники коефіцієнта енергетичної ефективності були у сортів Айдаред і Симиренківець — 0,54 і 0,52 відповідно.
ВИСНОВКИ
1. Узагальнено матеріали вивчення регенераційної здатності рослин в зв’язку з їхніми господарськими властивостями. Запропоновано нові вирішення проблеми оцінювання і використання зв’язків регенераційної здатності яблуні з найбільш важливими господарськими властивостями для сортів плодових та декоративних форм і клонових підщеп.
2. Встановлено позитивну залежність стабільності врожаю сортів і гібридних сіянців яблуні від максимальних протягом сезону вегетування показників неморфогенного регенераційного потенціалу з коефіцієнтом кореляції r = 0,68 при відсутності достовірної негативної кореляції між господарськими властивостями і коренетвірною здатністю.
3. Регенераційна здатність сортів, гібридних сіянців, декоративних форм і вегетативно розмножуваних підщеп залежить від походження вивчених генотипів, напрямку їхнього використання (плодові, декоративні форми чи підщепи), віку та умов вегетування. При цьому коефіцієнт неморфогенного регенераційного потенціалу був найвищим у клонових підщеп і становив 2,70, що переважало на 0,21 декоративні форми і на 0,43 — плодові форми яблуні.
4. Серед вивчених рістактивуючих сполук ауксинової природи (ІМК, ІОК, НОК, Помоніт Р–10) найбільш ефективним для стимулювання регенераційних процесів у стеблових живців яблуні виявився препарат нафтилоцтового походження Помоніт Р–10 в концентрації 10 мг/л.
5. При культивуванні яблуні in vitro більш ефективною виявилась технологія з хлораміновою стерилізацією і вирощуванням експлантів на середовищі з макро- і мікроелементами за прописом Гамборга В5 з додаванням до нього 1мг/л 6-бензиламінопурину, 0,5 мг/л кінетину та 0,1 мг/л 2,4-дихлорфеноксиоцтової кислоти.
6. Генотипна специфічність яблуні в культурі in vitro проявилась у кількості пасажів до появи перших адвентивних бруньок. Найбільша кількість макроструктур (до 28 %) при найменшій кількості пасажів (4 пасажі) до початку морфогенезу була при культивуванні апікальних меристем клонової підщепи ПБ.9, тоді як для сорту Мліївське літнє ці показники складали відповідно 11 % і 9 пасажів, а схильного до коренегенезу гібридного сіянця 2–7 (Лорд Ламбурне × Голден Спайр) відповідно 17 % і 7 пасажів.
7. Дерева сорту Внучка забезпечили на 4–6-й рік після перещеплення окулірруванням врожайність на підщепі М.9 за схеми садіння 3,75 × 1,0 м 9,9 т/га з рівнем рентабельності 97,14 %, а сорту Росавка і гібридних сіянців 6–4 (Кальвіль Сен-Совер × Мліївська красуня) та 1055 (24235 × Росавка) — врожайність по 8,0 т/га з рівнями рентабельності 49,43, 57,57 та 62,13 % відповідно.
8. Сорти та гібридні сіянці яблуні Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН, які здатні до адвентивного коренеутворення, можуть формувати плоди з високими смаковими якостями і привабливим зовнішнім виглядом.
9. За показниками середньої маси одного плоду та здатністю до тривалого зберігання вивчені сорти і гібриди мали різні показники з масою одного плоду від 125 г у сіянця 1107 (24235 × Росавка) до 260 г у сорту Внучка, а їхні плоди зберігались до грудня поточного року у сіянця 1054 (24235 × Росавка), лютого — у сіянців 6–4 (Кальвіль Сен-Совер × Мліївська красуня) і 1055 (24235 × Росавка), березня — у сорту Симиренківець та сіянців 6–5 (Кальвіль Сен-Совер × Мліївська красуня) і 1111 (24235 × Росавка), квітня — у сорту Внучка та гібридного сіянця 1107 (24235 × Росавка) з перевагою сорту Росавка, плоди якого зберігали товарні якості до травня наступного року.
10. Середньорічна оцінка декоративності вивчених видів, різновидів і форм яблуні була не нижчою 2,9 балів. Отже, всі вони можуть бути успішно використані в зеленому будівництві з урахуванням їхнього габітусу і динаміки декоративності. Вищі оцінки одержали M. halliana Koehne — 3,4 бала, M. niedzwetzkiana Dieck — 3,3 бала та обидві форми M. prunifolia (Willd.) Borkh. (f. pendula (Bean) Rehd. — 3,4 бала і var. Rinki (Koidz.) Rehd. f. fastigiata bifera (Dieck) Al. Theod. — 3,4 бала).
РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. У методику первинного сортовивчення яблуні включити оцінювання динаміки посттравматичної неморфогенної регенераційної здатності вегетативних органів, а також регенераційного індексу генеративних органів після пізніх весняних приморозків.
2. Рекомендувати для широкого вивчення перспектив запровадження в садово-паркове господарство кращих форм яблуні, які поєднують високі декоративні якості з підвищеним регенераційним потенціалом, а саме: M. halliana Koehne, M. niedzwetzkiana Dieck та M. prunifolia (Willd.) Borkh. f. pendula (Bean) Rehd.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях
- Опалко О.А., Балабак А.Ф., Рябовол Л.О. Перспективи кореневласного розмноження яюлуні: Зб. наук. пр. Уманської СГА.— 1999. — С. 251–253.
- Опалко О., Балабак О. Фізіологічний стрес — індуктор ризогенної активності живців садових рослин // Вісник Львівського ДАУ: Агрономія. — 1999. — №4. — С. 179–181.
- Опалко А.І., Опалко О.А. Проблема збереження рослинних генетичних ресурсів: Зб. наук. праць Мліївського ІС ім. Л.П. Симиренка та УСГА. — 2000. — С. 10–13.
- Опалко О.А., Рябовол Л.О. Культивування in vitro апікальних меристем сортів, гібридів і клонових підщеп яблуні // Садівництво. — 2000. — Вип. 51. — С. 107–111.
- Рябовол Л.О., Опалко О.А. Використання культури in vitro для мікророзмноження яблуні // Зб. наук. пр. Мліївського ІС ім. Л.П. Симиренка та Уманськоої ДАА. — 2000. — С. 64–67.
- Балабак А.Ф., Опалко О.А. Непрямі методи прогнозування коренетвірної здатності стеблових живців яблуні // Зб. наук. пр. УДАА. — Умань: УДАА, 2001. — Вип. 53. — С. 70–77.
- Ефективність ростових речовин для укорінювання стеблових живців малопоширених плодових рослин / Балабак А.Ф., Варлащенко Л.Г., Балабак О.А., Опалко О.А., Тисячний О.П. // Зб. наук. пр. Уманської ДАА. — 2001. — Вип. 51. — С. 151–154.
- Опалко О.А. Коренетвірна здатність стеблових живців сортів, гібридів і клонових підщеп різних видів роду Malus Mill. // Зб. наук. пр. Уманської ДАА. — 2001. — Вип. 52. — С. 103–111.
- Опалко О.А., Рябовол Л.О. Вплив хімічного складу живильних середовищ на мікророзмноження яблуні // Зб. наук. пр. Уманської ДАА. — 2001. — Вип. 51. — С. 166–169.
- Опалко О.А. Динаміка регенераційного потенціалу яблуні // Зб. наук. пр. Уманської ДАА. — 2002. — Вип. 55. — С. 182–188.
- Гоменюк С.В., Опалко О.А. Сорти і гібриди яблуні мліївської селекції: Зб. наук. пр. УДАА.– Умань: УДАА, 2002.– Вип. 54.– С.124-131.
Інші публікації
1. Опалко А., Рябовол Л., Опалко О. Шляхи підвищення антропоадаптивності рослинництва // Тези міжн. наук.-пр. конф. пам’яті проф. Є. Храпливого „Теорія і практика розвитку агропромислового копмлексу”. — Львів: ЛДАУ, 1999. — С. 238–239.
2. Опалко О.А., Опалко А.І. Проблеми охорони генетичного різноманіття рослинних ресурсів // Матер. Всеукр. наук. конф. „Екологічна наука і освіта в педагогічних вузах України”. — К.: Наук. світ, 2000. — С. 155–157.
3. Ryabovol L.O., Opalko O.A. Modyfying nutrient medium for obtaining genetically identical microclones in a genus Malus Mill. // Conference on genetics and molecular biology for students and young scientists devoted to 100-th anniversary of genetics: 20–22 of April 2000. — Lviv, 2000. — P. 109.
4. Опалко О.А., Балабак О.А. Здатність до коренегенезу — адаптивна реакція генотипів садових рослин // Вісник Уманської ДАА. — 2001. — Спец. вип. — № 1–2. — С. 65–66.
5. Опалко О.А., Чупринюк В.Я. Перспективи кореневласної культури яблуні // Міжнар. наук. конф. „Сади магнатських резиденцій XVIII – XIX ст. в Центральній і Східній Європі та проблеми їхньої охорони, м. Умань 09–13 липня 2000 року”: Сади Чарториських. Ч. 1. — Варшава, 2001. — Вип.10 (16). — С. 286–288.
6. Опалко О.А. Вивчення способів розмноження видів роду Malus Mill. // Матер. наук. конф. молодих вчених (Кривий Ріг, 13–16 травня 2002 р.) „Еколого-біологічні дослідження на природних та антропогенно-змінених територіях”. — Кривий Ріг, 2002. — С. 285–287.
7. Опалко О.А. Генеративний морфогенез представників роду Malus Mill., здатних до кореневласного розмноження // Матер. ІІ Міжнар. наук. конф. молодих дослідників „Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва”. — К.: Фітосоціоцентр, 2002. — С. 174–176.
8. Опалко О.А. Прогнозування коренетвірної здатності стеблових живців яблуні // Матер. міжнар. наук. конф., присвяченої 135-річчю Ботанічного саду Одеського національного університету ім. І.І. Мєчнікова „Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон”. — Одеса: ЛАТСТАР, 2002. —Ч.2. — С. 70–73.
9. Опалко О.А. Регенераційна здатність стеблових живців сортів, гібридів, садових форм і клонових підщеп різних видів роду Malus Mill. // Матер. міжнар. наук. конф., присвяченої 125-річчю Ботанічного саду Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича „Сучасні проблеми інтродукції рослин та збереження біорізноманіття екосистем”. — Чернівці, 2002. — С. 85–86.
АНОТАЦІЯ
Опалко О.А. Регенераційна здатність сортів, гібридних сіянців, клонових підщеп і декоративних форм яблуні в зв’язку з їхніми господарськими властивостями. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.07 — плодівництво. Уманська державна аграрна академія. Умань, 2003.
У дисертації наведено результати досліджень регенераційної здатності сортів, гібридних сіянців, клонових підщеп та декоративних форм яблуні і її зв’язку з їхніми господарськими властивостями. Удосконалено методику оцінювання і формулу розрахунку посттравматичної регенераційної здатності вегетативних органів яблуні. Виявлено переваги препарату нафтилоцтового походження Помоніт Р–10 в порівнянні з іншими рістрегулюючими чинниками для підвищення регенераційної здатності стеблових живців яблуні. Розроблено нову методику оцінювання і нову формулу розрахунку регенераційного індексу генеративних органів яблуні після імітування весняних приморозків. Встановлено рівні залежності окремих господарських властивостей сортів і гібридних сіянців яблуні від їхньої регенераційної здатності. Виконано порівняльне оцінювання продуктивності та економічної ефективності вирощування нових сортів і гібридних сіянців, створених у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН.
Ключові слова: яблуня, сорт, гібридний сіянець, клонова підщепа, декоративна форма, регенераційна здатність, посттравматична регенерація, регенераційний індекс, Помоніт Р–10, господарські властивості.
АННОТАЦИЯ
Опалко О.А. Регенерационная способность сортов, гибридных сеянцев, клоновых подвоев и декоративных форм яблони в связи с их хозяйственными свойствами. — Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.07 — плодоводство. Уманская государственная аграрная академия. Умань, 2003.
В диссертации изложено результаты исследований регенерационной способности сортов, гибридных сеянцев, клоновых подвоев и декоративных форм яблони, а также ее связи с их хозяйственными свойствами.
Установлено уровни зависимости отдельных хозяйственных свойств сортов и гибридных сеянцев яблони от их регенерационной способности. Выявлено положительную зависимость стабильности урожая сортов и гибридных сеянцев яблони от максимальных на протяжении сезона вегетации показателей неморфогенного посттравматического регенерационного потенциала.
Усовершенствовано методику оценки и формулу расчета посттравматической регенерационной способности вегетативных органов яблони. При этом коефициент регенерационного потенциала в среднем за вегетацию наиболее высоким был у клоновых подвоев — 2,70, что превосходило на 0,21 декоративные формы и на 0,43 — плодовые формы яблони.
Для повышения регенерационной способности стеблевых черенков яблони с успехом могут быть использованы ростактивирующие соединения индолилмасляной, индолилуксусной и нафтилуксусной природы. Наиболее эффективным оказался препарат Помонит Р–10, при применении которого в концентрации 10 мг/л количество укорененных черенков было 26 % при 3 % без стимулирования.
При культивировании яблони in vitro более эффективной оказалась технология с хлораминовой стерилизацией и выращиванием эксплантов на среде Гамборга В5 с добавлением 1 мг/л 6-бензиламинопурина, 0,5 мг/л кинетина и 0,1 мг/л 2,4-дихлорфеноксиуксусной кислоты. Выявлено генотипную специфичность по количеству пассажей (рассадживаний недифференцированной калюсной массы), после которых начинают формироваться первые адвентивные почки, а также по количественному выходу макроструктур.
Разработано новую методику оценки и новую формулу расчета регенерационного индекса генеративных органов яблони после имитирования поздних весенних заморозков путем промораживания плодовых образований с соцветиями. Среди исследованых генотипов яблони по комплексу регенерационной способности пыльцы и пестиков лучшими были сорт Росавка и гибридный сеянец 1111, в родословной которого была Росавка. Существенно высокий регенерационный индекс пестиков установлен у M. baccata (L.) Borkh. var. sachalinensis Kom. — 30,38, M. baccata (L.) Borkh. — 26,44, у сортов Антоновка обыкновенная — 20,42, Росавка — 14,18 и гибридного сеянца 1111 — 11,57, а также у M. prunifolia (Willd.) Borkh. var. Rinki (Koidz.) Rehd. f. fastigiata bifera (Dieck.) Al. Teod. — 7,36.
Изучение соотношения количества плодовых и вегетативных почек показало, что высокоурожайные сорта Росавка и Айдаред формировали вегетативных почек в 2,3–2,5 раза больше, чем плодовых. У большинства декоративных форм количество плодовых почек было больше в 1,1–4,6 раза, чем вегетативных. При этом у плодовых форм яблони большинство (72–88 %) плодовых почек формировалось на кольчатках, плодушках и плодухах, тогда как у декоративных яблонь часть из них сформировалась в пазухах листков на однолетних приростах (от 12 % до 73 %).
Сделана сравнительная оценка продуктивности и экономической эффективности выращивания новых сортов и гибридных сеянцев яблони, созданных в Млиевском институте садоводства им. Л.П.Симиренка УААН.
За комплексом хозяйственных признаков лучшими были сорта Внучка и Росавка, а также гибридные сеянцы 6–4 (Кальвиль Сен-Совер × Млиевская красавица), 1055 и 1111 (24235 × Росавка).
Ключевые слова: яблоня, сорт, гибридный сеянец, клоновый подвой, декоративная форма, регенерационная способность, посттравматическая регенерация, регенерационный индекс, Помонит Р–10, хозяйственные свойства.
ANNOTATION
Opalko O.A. Regenerative ability of cultivars, hybrid seedlings, clonal rootstocks and decorative forms of apple-trees in view of their economic properties. – Manuscript.
The dissertation for degree of the candidate of agricultural sciences. Speciality 06.01.07 — Fruit Growing. The Uman State Agrarian Academy. Uman, 2003.
The results of investigation of the regenerative ability of cultivars, hybrid seedlings, clonal rootstocks and decorative forms of apple-trees in connection with their economic properties are given in the dissertation. The methods of assessment and the formula of calculation of the post-traumatic regenerative ability of apple-trees vegetative organs were specitied. The advantages of the NAA-like preparation Pomonit R–10 in comparison with other growth regulators for the increase of regenerative ability of apple-trees stem scions were found.
The new methods of assessment and the new formula of calculation of regenerative index of the apple-tree generative organs after the imitation of spring frosts were worked out. The levels of dependence of certain economic properties of cultivars and hybrid seedlings of apple-trees over their regenerative ability were determined.
The comparative assessment of productivity and economic efficiency of growing new cultivars and hybrid seedlings, created in Symyrenko Mliyiv Institute of Horticulture of the Academy of Agricultural Sciences of Ukraine was made.
Key words: apple-tree, cultivar, hybrid seedling, clonal rootstock, decorative form, regenerative ability, post-traumatic regeneration, regenerative index, Pomonit R–10, economic properties.
| 
