Библиотечный каталог авторефератов Украины

Таблиця 4 - Динаміка живої маси теличок з різною тривалістю ембріогенезу

Молочна продуктивність корів у зв′язку з  тривалістю

їх ембріогенезу

Корови з коротким періодом ембріонального розвитку мають і високу молочну продуктивність. Так, по І лактації вони на 4,1-10,4% перевищують корів з середнім періодом ембріогенезу і на 6,9-14,2% - тварин з подовженим ембріогенезом  (різниця вірогідна  Р≥0,05;  Р≥0,01  і  Р≥0,001)  (таблиця 5).

Таблиця 5. Середні показники  молочної продуктивності

( І і ІІ лактації ) корів з різною тривалістю ембріогенезу

Вірогідної різниці між групами стосовно вмісту жиру в молоці не  спостерігається. У деяких випадках корови з коротким ембріогенезом відрізняються підвищеним вмістом жиру (АСП “Прогрес”); у інших – навпаки. При цьому кількість молочного жиру вірогідно більшою була у корів з коротким і середнім періодами ембріонального розвитку.

Встановлено, що по ІІ лактації корови з коротким і середнім періодами ембріогенезу на 0,7-6,2% підвищують свою продуктивність, в той час як корови з подовженим ембріогенезом у деяких випадках (КСП ”Нива”) навіть зменшують свої надої на 4,5%. По ІІ лактації корови з короткою тривалістю ембріогенезу на 0,25-0,75% підвищують вміст жиру в молоці, хоч ця різниця і невірогідна.

Корелятивна залежність між тривалістю ембріогенезу та надоєм по І лактації від′ємна і знаходиться в межах  r = -0,178...-0,284; по ІІ лактації вона значно підвищується  –  r =  -0,373...-0,442.

Кореляція між середньодобовим  приростом в ембріогенезі та надоєм по І лактації  позитивна і невисока  ( r = +0,086...+0,225 ),  по ІІ лактації підвищується  ( r = +0,102...+0,356), хоч в більшості випадків невірогідна. Результати  кореляційного аналізу свідчать про те, що у корів з надоєм до 5000 кг молока за лактацію найбільш тісний зв′язок спостерігається між тривалістю ембріогенезу та надоєм, ніж між інтенсівністю росту в ембріогенезі та надоєм. У тварин з більш високою продуктивністю корелятивний зв′язок між тривалістю ембріогенезу, середньодобовим приростом у цей період і надоєм по ІІ лактації практично находиться на одному рівні. Таким чином, у високопродуктивних корів величина надою в рівній мірі залежить як від тривалості ембріонального періоду розвитку, так

і від інтенсивності росту в ембріогенезі.

Розробка математичної  моделі прогнозування

молочної продуктивності корів

Нами встановлена статистична лінійна залежність молочної продуктивності від показників ембріонального розвитку. Після математичної обробки результатів досліджень пропонуємо формулу:

                            Y = A0 + A1  X1 + A2X2 ,   де

Х1 - тривалість ембріонального періоду розвитку, в днях;

Х2 - інтенсивнисть росту в ембріогенезі, г/добу;

А0,  А1,  А2  - розрахункові коефіцієнти.

Використовуючи її, можна визначати можливу молочну продуктивність корів ще в перші дні життя. Аналіз моделей дозволяє судити про їх адекватність, а коефіцієнти множинної кореляції свідчать про достатньо ви­сокий рівень зв′язку між факторами, що досліджуються.

Економічна ефективність проведених наукових досліджень

За рахунок більш високої продуктивності (на 4,3-11,6%), від корів з коротким періодом ембріонального розвитку додатково можна отримати від 67 до 126 грн. за лактацію, а при вирощуванні таких тварин на ремонт стада за рахунок більшої інтенсивності росту можливо скоротити затрати на вирощування на 2,5-4,7%. Таким чином, економічна ефективність проведених досліджень свідчить про доцільність добору тварин з коротким і середнім ембріогенезом до селекційного ядра стада.

                                       В И С Н О В К И

1. На основі вивчення стад різних порід великої рогатої худоби молочного напрямку продуктивності встановлено, що тривалість ембріогенезу, хоч і вважається біологічно обумовленою ознакою, однак має достатньо великий ліміт мінливості – від 257 до 296 днів і, згідно даних багатьох дослідників, обумовлює ступінь розвитку тварин при народженні, їх інтенсивність росту в постнатальний період і прогнозує молочну продуктивність.
2. В результаті досліджень встановлено, що у теличок з коротким та середнім періодом ембріонального розвитку загальний білок і окремі білкові фракції в сироватці крові на 6,4-10,0% більше, ніж у одноліток, ембріональний період яких перевищує 284 дні; короткий період ембріогенезу (до 278 днів) сприяє підвищенню фагоцитарної активності нейтрофілів на 2,7-9,6%;  у теличок з короткою тривалістю ембріогенезу відмічена більш зріла та діяльна  система Т- і В-лімфоцитів. У крові таких тварин на 2,5-5,9% вища відносна кількість Т-лімфоцитів, ніж у теличок з подовженим періодом ембріогенезу і на 7,8-12,5% у  їх  крові більше В-лімфоцитів. Таким чином, рівень резистентності організму великої рогатої худоби проявляється не однаково і залежить від тривалості ембріонального розвитку тварин.
3. Телички з коротким ембріональним періодом розвитку мають дещо низьку живу масу при народженні (95,6-96,9%), однак у майбутньому більш інтенсивніше використовують енергію корму і вже у 18-місячному віці їх жива маса складає 102,1-104,0% від  маси одноліток з середнім періодом ембріогенезу. Телички з подовженим періодом ембріогенезу мають більш високу масу при народженні (101,7- 105,8%),  але у 18 місяців досягають тільки 98,1-98,7% від маси теличок з середнім періодом ембріогенезу та 94,9-96,1% від маси  тварин з коротким періодом ембріогенезу.

        Підвищена інтенсивність росту тварин з коротким періодом ембріонального розвитку генетично обумовлена і зберігається в постнатальному періоді. Тварини з коротким ембріогенезом мають більші середньодобові прирости маси тіла як в ембріональний (101,0-104,1%), так і в постембріональний ( 104,8-106,8%) періоди розвитку в порівнянні з однолітками з подовженим періодом ембріогенезу. Це свідчить про те, що жива маса новонародженого теляти, без урахування тривалості його ембріонального розвитку в цей період не є показником повноцінності його розвитку.

4. Корови з коротким і середнім періодами ембріогенезу мають більш високу молочну продуктивність. Надій по І лактації у корів з коротким періодом ембріогенезу на 4-8% перевищує надій первісток з середнім ембріогенезом і на 7-14% - з подовженим. Встановлено, що корови з ембріональним розвитком, що перевищує 284 дні, гірше роздоюються і по ІІ лактації в окремих випадках (племзавод КСП “Нива”) навіть знижують на 4,5% свій надій.
5. Корелятивний зв′язок  між тривалістю періоду ембріогенезу і надоєм по І лактації від′ємний і невисокий (r = -0,18...-0,28); по ІІ лактації цей по­казник значно підвищується і досягає  r =  -0,37...-0,44. Кореляція між се­редньодобовим приростом в ембріогенезі та надоєм позитивна, хоча у біль­шості випадків незначна і невірогідна.
6. Для прогнозування молочної продуктивності на ранніх етапах онтогенезу слід враховувати лінійну залежність  від тривалості ембріогенезу та інтенсивності  росту в цей період, при цьому вказані фактори на 19,2-29,7% визначають варіацію надою.

7.     Результати економічної оцінки свідчать, що при доборі та вирощуванні на ремонт теличок з коротким періодом ембріогенезу можна знизити затрати за період вирощування на 2,5-4,7% за рахунок підвищеної інтенсивності росту і в подальшому отримати додатково 4,3-11,6%  коштів, за рахунок більш високої молочної продуктивності.

8. З метою підвищення молочної продуктивності у господарствах з надоєм  5000 кг на  1 корову за лактацію необхідно проводити добір тварин на ремонт,  враховуючи тривалість їх ембріонального розвитку, а у господарствах з більш високою продуктивністю слід враховувати при доборі й інтенсивність росту в ембріогенезі, а при прогнозуванні молочної продуктивності корів слід застосовувати математичний метод з урахуванням лінійної залежності за формулою:

Y = А0 + А1Х1+ А2Х

             СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Кірович Н.О. Деякі особливості росту великої рогатої худоби в залежності від тривалості ембріонального періоду розвитку // Аграрний вісник Причорномор′я. – вип. 4. -  Одеса. – 1998. – С. 69-73.
2. Кірович  Н.О. Молочна продуктивність корів в зв′язку з тривалістю їх ембріонального розвитку // Аграрний вісник Причорномор′я. – вип. 4. – Одеса. – 1998. – С. 73-78.
3. Кірович Н.О. Резистентність організму теличок в залежності  від трива­лості їх ембріогенезу // Тваринництво України . – 1999. – №1-2. – С.14.
4. Кірович Н.О. Вплив тривалості ембріонального періоду розвитку великої рогатої худоби на молочну продуктивність // Тваринництво України. – 1999. - № 3-4. – С.18.
5. Иванов В.К., Кирович  Н.А. Эмбриогенез и продуктивность // Биологические основы продуктивности сельскохозяйственных животных и птицы. Сборник научных тезисов. – Одесса. – 1994. -  С.9. (экспериментальная часть).
6. Нехаенко Г.Г., Иванов В.К., Кирович Н.А. Некоторые селекционные и биологические параметры помесных популяций молочного скота // Научное обеспечение агропромышленного комплекса. Сборник научных трудов. – Киев:”Аграрна наука”. – 1996. – С. 203-214. (обработка данных).
7. Кірович Н.О. Зв′язок росту, розвитку та молочної продуктивності корів з тривалістю ембріонального періоду розвитку // Нові методи селекції і відтворення високопродуктивних порід і типів тварин. Матеріали н.-вироб. конференції. – Київ:”Асоціація України. – 1996. -  С. 82.
8. Кірович Н.О., Іванов В.К. Особливості росту, розвитку, молочної продуктивності та деякі біохімічні показники в крові корів в зв′язку з тривалістю ембріонального періоду розвитку // Шляхи підвищення продуктивності і профілактика хвороб сільськогосподарських тварин. – Матеріали міжвузівської наукової конференції. – Київ, 1996. – С.9. (експериментальна частина, обробка даних).
9. Іванов В.К., Кірович Н.О. Тривалість ембріогенезу і ріст племінних теличок // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. – Київ, 1997. – С. 44-45. (експериментальна частина, обробка даних).

Кірович Н.О. Раннє прогнозування молочної продуктивності та резис­тентність організму великої рогатої худоби в залежності від тривалості ем­бріогенезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття вченого ступеня кандидата сільсько­господар­ських наук за спеціальністю: 06.02.01. – розведення та селекція тварин. Хер­сонський державний аграрний університет, Херсон, 1999.

Робота присвячена вивченню впливу тривалості ембріонального періоду розвитку на природну резистентність організму великої рогатої худоби, інтенсивність росту в онтогенезі та на молочну продуктивність .

Встановлено, що телички з короткою та середньою тривалістю ембріогенезу характеризуються кращими показниками клітинного і гуморального факторів захисту організму. Такі тварини зберігають здатність до більш інтенсивного росту як в ембріональний, так і в постембріональний періоди розвитку. Від корів з короткою тривалістю ембріонального розвитку отримують більшу кількість молока за лактацію, вони краще роздоюються.

Запропонована математична формула дозволить ще в перші дні після народження визначити можливу молочну продуктивність тварин.

Ключові слова: резистентність (реактивність) організму; тривалість ембріонального періоду розвитку; інтенсивність росту в ембріогенезі.

Кирович Н.А. Раннее прогнозирование молочной продуктивности и  ре­зистентность организма крупного рогатого скота в зависимости от продол­жи­тельности эмбриогенеза. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйст­венных наук по специальности: 06.02.01. – разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет. Херсон, 1999.

Работа посвящена изучению влияния продолжительности эмбрионального периода развития на естественную резистентность организма крупного рогатого скота, интенсивность роста в онтогенезе и на молочную продуктивность, а также возможности раннего прогнозирования молочной  продуктивности с учетом конкретной математической модели.

Установлено, что уровень резистентности организма крупного рогатого скота проявляется не одинаково и зависит от продолжительности  эмбрио­нального периода развития животного. Содержание  гемоглобина в крови телочек с коротким периодом эмбрионального развития на 5,6-14,7 % больше, чем у их сверстниц с удлиненным эмбриогенезом и на 2,6-11,0% - чем у телочек со средним эмбриогенезом, что свидетельствует о хорошей дыхательной функции. крови животных с коротким и средним периодами эмбрионального развития. Содержание общего белка и отдельных белковых фракций в сыворотке крови телочек с коротким периодом эмбрионального развития на 6,4-10,0% больше, чем у их сверстниц, эмбриональный период которых превышает 284 дня. Короткий период эмбриогенеза (до 278 дней) способствует повышению фагоцитарной активности нейтрофилов на 2,7-9,6%.У телочек с короткой продолжительностью эмбриогенеза отмечаются более зрелые и деятельные системы Т- и В-лимфоцитов. В крови таких животных на 2,5-5,9%выше относительное количество Т-лимфоцитов, чем у телочек с удлиненным периодом эмбриогенеза  и на 7,8-12,5% в их крови больше В-лимфоцитов.

Живая масса новорожденного теленка, без учета продолжительности его эмбрионального развития и интенсивности роста в этот период не является показателем полноценности его развития. Телочки с коротким периодом эмбрионального развития имеют несколько низкую живую массу при рождении (95,6-96,9%), однако в последующие периоды более интенсивней используют энергию корма и уже в 18-месячном возрасте их живая масса составляет 102,1-104,0% от массы сверстниц со средним периодом эмбриогенеза. Телочки с удлиненным периодом эмбриогенеза имеют более высокую живую массу при рождении (101,7-105,8%), однако в 18 месяцев достигают только 98,1-98,7% от массы телочек со средним периодом эмбриогенеза и 94,9-96,1% от массы животных с коротким периодом эмбриогенеза. Повышенная интенсивность роста животных с коротким периодом эмбрионального развития генетически обусловлена и сохраняется в постнатальном периоде. Животные с коротким периодом эмбриогенеза имеют более высокие среднесуточные приросты массы тела как в эмбриональный (101,0-104,1%), так и постэмбриональный (104,8-106,8%) периоды развития по сравнению со своими сверстницами с удлиненным периодом эмбриогенеза.

Коровы с коротким и средним периодами эмбриогенеза имеют повышенный обмен веществ, что обеспечивает лучшее использование питательных веществ и энергии корма, и способны дать более высокую молочную продуктивность. Удой по І лактации у коров с коротким  периодом эмбриогенезом на 4-8% превышает удой первотелок со средним эмбриогенезом и на 7-14% - с удлиненным. Установлено, что коровы с эмбриональным периодом, превышающим 284 дня, хуже раздаиваются и по ІІ лактации в отдельных случаях даже понижают на 4,5% свой удой. Продолжительность эмбрионального периода развития не оказывает достоверного влияния на содержание жира в молоке.

Коррелятивная связь между длительностью периода эмбриогенеза и удоем по І лактации отрицательная и невысокая (r = -0,18...-0,28) со ІІ лактацией этот показатель значительно повышается и достига­ет r = -0,37...-0,44. Корреляция между среднесуточным приростом в эмбриогенезе и удоем положительная, хотя в большинстве случаев не­значительна и недостоверна.

Для прогнозирования молочной продуктивности на ранних этапах он­тогенеза следует учитывать линейную зависимость удоя от продолжи­тельности периода эмбриогенеза и интенсивности роста в этот период, при этом указанные факторы на 19,2-29,7% определяют вариацию удоя. Предложенная математическая формула позволит еще в первые дни после рождения определить возможную молочную продуктивность животных.

Результаты экономической оценки свидетельствуют, что при отборе и выращивании на ремонт телочек с коротким периодом эмбриогенеза можно снизить затраты за период выращивания на 2,5- 4,7% за счет высокой интен­сивности роста и в дальнейшем получить дополнительно 4,3-11,6% де­нежных средств за счет более высокой молочной продуктивности.

С целью повышения молочной продуктивности в хозяйствах с удоем до 5000 кг молока на корову за лактацию необходимо проводить отбор животных на ремонт по продолжительности их эмб­рионального периода развития, а в хозяйствах с более высокой продуктивностью следует учитывать при отборе и скорость роста в эмбриогенезе.

С учетом наследуемости продолжительности эмбрионального периода развития в племен­ное ядро стада следует отдавать предпочтение животным с коротким и средним эмб­риогенезом.

Ключевые слова: резистентность (реактивность) организма; продол­жи­тельность эмбрионального периода развития; интенсивность роста в эмбрио­генезе.

Kirovich N.A. Earlier prognoses of milk productivity and organism’s resistance  of cattle depending on  embryogenesis duration. Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.01 – Animals breeding and selection. The Kherson State  Agrarian University,  Kherson , 1999.

The thesis is dedicated to studying the  influence of development duration of embryonic period on organism natural resistance of cattle, growth intensity in ontogeny and on milk productivity.

It is established that the heifers with short and middle duration of embryogeny are characterized by the  best indices of  cellular and hymoral factors of organism protection. Sung  animals maintain the ability to more  intensive growth  both in embryonic and postembryionic periods of development. The cows  with short embryonic development period give more milk during the lactation, and they are better milked.

The given mathematical formula allows to define the possible milk produc­tivity during the first days after the birth.

Key words: organism resistance (reaction); embryonic period duration.