ВИСНОВКИ
1. Вiвцi асканiйскої тонкорунної породи у товарних господарствах Днiпропетровської областi поряд з високою пристосованiстю до природно-клiматичних умов степової зони України мають відносно коротку (4-6 см) і недостатньо вирiвняну за тонкiстю та довжиною вовну, низький настриг чистої вовни (1.2-1.5 кг) та невисокий вихiд митого волокна (38-41 %).
Новозеландські кориделі, завезені в Україну, характеризуються вищими показниками живої маси (барани 80-113кг, матки 55-65кг). Вони відзначаются міцним кістяком і хорошими м'ясними формами. Настриг немитої вовни дорівнює з баранів 7-12кг, маток – 5.5-6кг, з виходом митого волокна – 60-65%; руно штапельної будови, вовна середньої тонкості (56-58 якості).
2. В результатi ввiдного схрещування асканiйських тонкорунних маток з баранами рiзної кровностi за новозеландським кориделем i маничським типом ставропольської породи одержанi генотипи з рiзною долею кровностi, що використовуються у товарних господарствах. Проведеними дослiдженнями встановлено, що помiснi тварини мають переваги над асканiйськими тонкорунними вiвцями у м'яснiй i вовновiй продуктивностi, але поступаються у деяких показниках природної стійкості організму. Помiсний молодняк у порівненні з чистопородним народжувався з бiльшою живою масою на 0.9-4%. Особливо вiдзначались баранцi-одинцi 3/8НКхАС, якi переважали аналогів на 8.2% (Р<0.001).
Протягом постнатального онтогенезу пiддослiднi вiвцi мали рiзний прирiст маси тiла. Так, найбiльш iнтенсивно ваговий рiст ярочок i баранчикiв спостерігався вiд народження до вiдлучення (4 мiсяцi). Середньодобовий прирiст живої маси при цьому становив 150-152 г. У подальшому темп росту сповiльнювався i за 10 мiсяцiв вiдносний прирiст досягав 53.2-53.8%. За коефiцiєнтом росту у віці 4-4.5 i 13-14 мiсяцiв суттєвої рiзницi мiж дослiдними групами не виявлено.
3. Помiснi групи ярок переважали своїх асканiйських ровесниць за настригом вовни у немитому i митому волокнi: 1/4НКхАС на 15.6 i 28.4%; 3/8НКхАС – 25.1 i 46.9%; 1/4МНхАС – 17.6 i 26.2% (Р<0.001). Помiснi тварини характеризувались більш високими показниками виходу митого волокна, особливо 3/8НКхАС – 51%.
Помiснi ярки переважали асканiйських тонкорунних за довжиною вовни. 3/8НКхАС мали вовну понад 10 см, 1/4-кровнi за новозеландським кориделем i маничським типом – 9 см, тодi як ярки АСхАС всього 7.5 см.
У помiсних ярок спостерігалось потовщення волокон. Це особливо помiтно у 3/8НКхАС, де 31.3% тварин мали вовну 58 та 56 якостi, 58.2% – 60, 10.5% – 64 якостi. Серед асканiйських однолiток 65.2% виявилися з тонкiстю вовни 64 якостi, а ярки 1/4НКхАС i 1/4МНхАС займали промiжне мiсце.
За мiцнiстю вовни всi помiснi групи ярок переважали контрольну на 12-14% (Р<0.001). Найбiльшою густотою вовни вiдзначались асканiйськi тонкоруннi ярки (5184.0±223.0 на 1см2).
4. За кiлькiстю еритроцитiв i вмiстом гемоглобiну чистопороднi асканiйськi тонкоруннi вiвцi переважали помiсей, тодi як за кiлькiстю лейкоцитiв перевага була на боцi помiсних груп. Вiдмiчено зростання з вiком лейкоцитiв у всiх дослiджуваних тварин. У лейкоцитарному профiлi було виявлено збiльшення чисельностi юних i паличкоядерних форм нейтрофiлiв у першi мiсяцi постнатального онтогенезу, лiмфоцитiв i сегментоядерних – у старшому вiцi, що вiдповiдає загальним бiологiчним закономiрностям онтогенезу бiлої кровi. У спiввiдношеннi рiзних груп клiтин бiлої кровi між групами суттєвих вiдмiнностей не виявлено.
5. Вмiст загального бiлка послiдовно збiльшувався у всiх груп тварин вiд народження до 1.5-рiчного вiку. При цьому його рiвень був помітно вищим у всiх груп помiсей, особливо – 1/4НКхАС.
За кiлькiстю альбумiнової фракцiї сироватки кровi дещо переважали вiвцi контрольної групи при загальному зниженнi її вiд народження до 1.5-рiчного вiку. За сумарним спiввiдношенням глобулiнiв перевага була на боцi помiсей, серед яких видiлялась група 1/4НКхАС.
Глобулiновi фракцiї (?, ?, ?) у сироватцi кровi пiддослiдних овець змінювались залежно вiд вiку, їх незначна перевага була на боцi дослiдних груп тварин: по ?- i ?-глобулiнах – у 1/4МНхАС, а по ?-глобулiнах – у 1/4НКхАС.
За вмiстом кальцiю, неорганiчного фосфору i лужного резерву сироватки кровi суттєвої рiзницi між групами не виявлено. Лише за віковими періодами відмічено деяке коливання вмiсту кальцiю i фосфору, яке, ймовiрно, пов'язане з сезонними умовами.
6. За імунологiчними показниками кровi чистопородні асканiйські тонкорунні вівці переважали помiсей. За вмiстом iмунних бiлкiв до контрольних овець наближалась група 3/8НКхАС. Бактерицидна i лiзоцимна активнiсть сироватки кровi тварин зазнавала більших коливань по перiодах росту, хоча мiжгрупової рiзницi при цьому не виявлено. Рiвень бактерицидного ефекту ближчим до контрольної групи був у 1/4-кровних овець за кориделем, а лiзоцимного – у 1/4-кровних за маничським типом.
7. Рiвень природної резистентностi пiддослiдних тварин змiнювався залежно вiд пори року. У чистопородних овець кiлькiсть еритроцитiв, лейкоцитiв, вмiст загального бiлка, iмунних бiлкiв, бактерицидна та лiзоцимна активнiсть сироватки кровi дещо зростали в осiнньо-зимовий перiод, тодi як вмiст гемоглобiну i сумарної кiлькостi глобулiнiв мав тенденцiю до зниження. Аналогiчна залежнiсть вiдмiчалась у помiсей, за винятком iмунних бiлкiв, кiлькiсть яких у цей перiод у 3/8НКхАС i 1/4 МНхАС збiльшувалась.
8. Високий позитивний корелятивний зв'язок втановлений мiж живою масою i глобулiнами сироватки крові, а також мiж настригом вовни i кiлькiстю еритроцитiв, сумарних глобулiнiв. Бiльш тiсним цей зв'язок був у помiсних груп овець, особливо у 3/8НКхАС.
9. При однакових затратах на вирощування помiснi ярки 3/8НКхАС дали прибуток на 26% бiльший, нiж чистопороднi асканiйськi тонкоруннi вівці. Тому для поліпшення продуктивних якостей асканійських тонкорунних овець в товарних господарствах Дніпропетровської області доцільно проводити схрещування з баранами різної кровності за новозеландським кориделем.
10. Для більш оптимального поєднання продуктивних якостей з показниками стійкості організму до місцевих природно-кліматичних умов степу України доцільне одержання таких помісей:
– 3/8НКхАС – для товарних господарств з покращеним веденням вiвчарства i сталою кормовою базою;
– 1/4НКхАС – для товарних господарств при звичайній технологiї ведення вiвчарства. Щоб одержати помiсей згаданої кровностi необхiдно використувати у вiдтвореннi помiсних баранiв 1/2НКхАС i 3/4НКхАС.
Схрещування напівкровних баранів маничського типу з асканiйськими тонкорунними матками не дає суттєвої переваги у поліпшенні продуктивних якостей і показників природної резистентностi, і тому використання їх у товарних господарствах не є доцільним.
СПИСОК РОБIТ, ОПУБЛIКОВАНИХ ПО ТЕМI ДИСЕРТIЦIЇ
1. Тюпина Н.П. Некоторые показатели естественной резистентности организма ягнят разной степени кровности по новозеландскому корриделю в условиях юго-востока Украины // Селекция сельскохозяйственных животных на устойчивость к болезням, повышение резистентности и продуктивного долголетия. М., 1992. Вып. 9. С. 36-37.
2. Тюпiна Н.П. Порiвнювальна оцiнка природної резистентностi органiзму ягнят рiзних ступенiв кровностi асканiйської тонкорунної породи з новозеландським кориделем // Тези доповiдей наукової конференцiї молодих вчених i спеціалiстiв України 29 жовтня 1992 р. – Харкiв, 1992. – С.37-38.
3. Онасенко А.Н., Тюпина Н.П. Сравнительная оценка использования помесных баранов разного происхождения на тонкорунных матках // Тез. Докладов к ХХ конф. молодых ученых "Актуальные вопросы обеспечения АПК". Херсон, 1993. – С. 56.
4. Тюпiна Н.П. Особливостi природного захисту овець рiчного вiку залежно вiд ступеня кровностi по новозеландському кориделю // Тези доповiдей республiканської науково-практичної конференцiї 19-21 квiтня 1994 р. – Днiпропетровськ, 1994. – С.7.
5. Онасенко О.М., Тюпiна Н.П. Ефективнiсть використання баранiв рiзних генотипiв на тонкорунних матках // Вiвчарство. – К.: Аграрна наука, – 1995. –. Вип. 28. – С.56-59.
6. Тюпина Н.П. Особенности адаптации помесей разной кровности по новозеландскому корриделю в зависисмости от сезона года // Ветеринарнi та зоотехнiчнi проблеми у Приднiпровському регiонi / ДДАУ. Днiпропетровськ, – 1996. – С. 82.
7. Тюпiна Н.П. Використання помiсних баранiв на тонкорунних вiвцематках. // Тваринництво України. – Київ, 1998. – №6. – С. 11.
8. Тюпiна Н.П. Скоростиглi вiвцi i рентабельнiсть галузi. // Агро-Свiт України. – Київ, 1998. – №7-8. – С.22-23.
9. Тюпiна Н.П. Показники природної резистентностi помiсних овець. // Вiсник Аграрної науки. – Київ, 1998. – №10. – С.75-76.
10. Тюпіна Н.П. Сопряженность гематологических показателей с продуктивными качествами у помесных овец. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Київ, 1998. – №1-2. – С.106-108.
11. Щуваев В.Т., Микитюк В.В., Похил В.И., Северов А.В., Рожков В.В., Тюпина Н.П. Продуктивные показатели украинских скороспелых мясо-шерстных овец в типе корридель. // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету. – Київ, 1998. – №1-2. – С.101-105.
Тюпіна Н.П. Продуктивність та природна резистентність помісних овець різної кровності по новозеландському кориделю та маничському типу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1999.
Проводилось порівняльне вивчення продуктивних якостей і природної резистентності помісних овець, одержаних від різних варіантів схрещування асканійської тонкорунної породи, новозеландського кориделя та маничського типу ставропольської породи.
В роботі показано, що помісні вівці відзначаються високою продуктивністю і при існуючому потенціалі захисно-пристосовницьких якостей можуть успішно використовуваться у товарних господарствах степової зони України.
Ключові слова: помісі, вовнова продуктивність, технологічні ознаки вовни, еритроцити, лейкоцити, гемоглобін, загальний білок, бактерицидна і лізоцимна активність сироватки крові, корреляційний зв'язок.
Тюпина Н.П. Продуктивность и естественная резистентность помесных овец по новозеландскому корриделю и манычскому типу. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 1999.
Проведено сравнительное изучение продуктивных качеств и естественной резистентности помесных овец, полученных от скрещивания баранов 1/2 – и 3/4-кровных по новозеландскому кориделю и полукровных по манычскому типу ставропольской породы с матками асканийской тонкорунной породы. В результате получены помеси: 1/4НКхАС, 3/8НКхАС, 1/4МНхАС.
Установлено, что помесный молодняк рождался более крупным, хорошо развитым, превосходящим по живой массе асканийских тонкорунных сверстников. Помесные ягнята в постэмбриональный период отличались большей интенсивностью роста.
У помесных ярок произошел сдвиг тонины шерсти в сторону ее утолщения, особенно у 3/8НКхАС, 31.3% которых имели шерсть 58 и 56 качества. Ярки 1/4-кровные НКхАС и МНхАС по густоте и длине шерсти занимали промежуточное положение, несколько уступая по этим качествам 3/8-кровным сверстникам. Чистопородные ярки имели на этом фоне более короткую и тонкую шерсть, хотя и более густую.
По количеству эритроцитов и содержанию гемоглобина помеси как при рождении, так и в последующие возрастные периоды несколько уступали чистопородным сверстникам. По численности лейкоцитов помеси всех кровностей, наоборот, превосходили овец из контрольной группы. Особенно это было заметно у помесей 1/4- и 3/8-кровных по новозеландскому корриделю.
Содержание общего белка также достоверно (Р<0.05) было выше у помесных овец как при рождении, так и в последующий периоды постнатального развития.
В первые месяцы жизни в сыворотке крови исследуемых овец отмечалось повышенное содержание количества альбуминов, при сравнительно невысоком уровне глобулиновой фракции, которая была подвержена значительным колебаниям. Достоверные повышения содержания глобулинов на этом фоне отмечалось у помесей, особенно у 1/4НКхАС.
По содержанию в сыворотке крови кальция и неорганического фосфора существенных различий между группами не установлено.
Щелочной резерв крови исследуемых овец преимущественно колебался синхронно возрасту и сезону года, что указывает на более тесную связь этого показателя с влиянием внешних условий.
Существенных изменений в лейкограмме между подопытными группами животных не выявлено. Наблюдалась лишь общебиологическая возрастная закономерность, когда в ранние периоды развития отмечалось большее количество юных и палочкоядерных, а в поздние – сегментоядерных форм нейтрофилов.
По количеству иммунных белков исследуемые группы овец между собой существенно не различались, однако тенденция к повышению их была выражена у аналогов контрольной группы.
Бактерицидная активность сыворотки крови, как один из интегральных показателей гуморального иммунитета проявлялось у овец неоднозначно. Более высоким и относительно стабильным этот эффект на протяжении постнатального развития был у чистопородных асканийских овец. Лизирующее действие сыворотки крови на всех этапах роста также более наглядно проявлялось у чистопородных асканийских тонкорунных овец. Среди помесных групп существенных различий по этому показателю не выявлено.
Судя по показателям крови исследуемые овцы в определенной мере реагировали и на сезоны года. Так, содержание эритроцитов и лейкоцитов у всех исследуемых животных увеличивалось от лета к зиме, хотя насыщенность эритроцитов гемоглобином несколько снижалась.
Накопление общего белка от летнего периода к осени более интенсивно происходило у помесных овец, особенно у группы 1/4НКхАС. Максимальное количество иммуноглобулинов наблюдалось у чистопородных овец в весенний, а у помесей – в летне-осенний периоды года.
Бактерицидный эффект сыворотки крови был более выраженным у чистопородных овец летом, а у помесей он активнее проявлялся в зимних условиях. Лизоцимная активность у всех животных была заметнее зимой и существенно понижалась в летне-осенние периоды (Р<0.01).
При изучении корреляционных связей между продуктивными качествами и показателями крови существенная прямолинейная связь выявлена между живой массой и гемоглобином, суммарным количеством глобулинов у всех исследуемых групп овец. Настриг шерсти в средней степени положительно коррелировал с количеством эритроцитов, общим белком и иммуноглобулинами.
Таким образом, результаты проведенных исследований показывают, что помесные овцы обладают рядом преимуществ перед чистопородными асканийскими аналогами по живой массе, настригу, длине и тонине шерсти. При имеющемся потенциале защитно-приспособительных свойств они могут успешно адаптироваться к природно-климатическим условиям товарных хозяйств степной зоны Украины.
Ключевые слова: помеси, шерстная продуктивность, технологические признаки шерсти, эритроциты, лейкоциты, гемоглобин, общий белок, бактерицидная и лизоцимная активность сыворотки крови, корреляционная связь.
Tyupina N.P. The productivity and natural resistance of cross-bred of Corriedale and Manytch types. – Manuscript.
The dissertation on competition of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences on a speciality 06.02.01. – cultivation's and selection animals. – Kherson state agrarian university, Kherson, 1999.
The comparative method of inquiry has been used for the determination of productivity and natural resistance of cross-bred sheep obtained from different kinds of breeding of fine-fleece sheep, Corriedale and Manytch ones.
It has been ascertained that cross-bred sheep possess high productivity and defensive-adaptive qualities and that is why they can be used with success on farms of steppe zone in Ukraine.
Key words: cross-breeding, crossbreeds, wool productivity, wool technological signs, erythrocytes, leukocytes, hemoglobin, simple protein, bactericide and lisocyme action of blood serum, correlation connection.
| 
