РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. У господарствах південної частини правобережного Лісостепу по чорному пару доцільно розміщувати сильні за якістю зерна сорти високоінтенсивної групи Одеська 162 і Ніконія, після еспарцету і вико-вівса – сильні сорти проміжної групи відповідно Селянка та Ятрань 60 і після кукурудзи на силос – цінний за якістю зерна сорт напівінтенсивної групи Донецька 48.
2. Сівбу відповідних сортів доцільно починати після кукурудзи на силос близько 10 вересня, продовжуючи після вико-вівса, еспарцету і по чорному пару, так щоб закінчити до 25 вересня.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Уліч О.Л. Строки сівби нових сортів озимої пшениці // Зб. наук. пр. СГІ.– Одеса, 1999. – Вип. 1(41). – С. 95-99.
2. Уліч О.Л. Обґрунтування строків сівби нових сортів озимої пшениці // Вісник аграрної науки. – 1999. – №10. – С. 29-32.
3. Уліч О.Л. Наукове обґрунтування розміщення нових сортів озимої пшениці після різних попередників // Вісник аграрної науки. – 2001. – №2. – С. 25-28.
4. Уліч О.Л. Агробіологічні властивості нових сортів озимої пшениці // Вісник аграрної науки. – 2001. – №7. – С. 23-26.
5. Уліч О.Л. Нові сорти пшениці – у виробництво! // Пропозиція. – 2001. – №10. – С. 38-40.
6. Уліч О.Л. Сорти пшениці нового покоління // Пропозиція. – 2002. – №8-9. – С. 38-40.
7. Уліч О.Л., Максимчук Г.П., Цюк А.О., В’ялий С.О. Вплив строків сівби і сортів на ріст і розвиток та врожайність озимої пшениці // Науковий вісник НАУ. – Київ, 2002. – №58. – С. 81-86.
8. Уліч О.Л. Нове покоління низькорослих і напівкарликових сортів пшениць // Вісник аграрної науки. – 2003. – №5. – С. 18-22.
9. Уліч О.Л. Нові сорти озимої пшениці // Пропозиція. – 2004. – №8-9. – С. 44-46.
10. Уліч О.Л. Зимостійкість сучасних сортів озимої пшениці // Вісник аграрної науки. – 2005. – №5. – С. 86-90.
11. Терещенко Ю.Ф., Уліч О.Л. Зимостійкість озимої пшениці залежно від сорту, попередника, удобрення і строку сівби // Зб. наук. пр. Уманського ДАУ. – Умань, 2005. – Ч. 1. – Вип. 61. – С. 252-259.
12. Уліч О.Л. Сорти озимої пшениці з високою якістю – додатковий прибуток // Агробізнес сьогодні. – 2005. – №13(78). – С. 22-23.
13. Уліч О.Л. Вибір має бути свідомим // Пропозиція. – 2005. – №8-9. – С. 48-51.
14. Уліч О.Л. Нове покоління низькорослих і напівкарликових сортів пшениць – біологічна основа високої продуктивності // Матеріали міжнародної наукової конференції „Біологічні науки і проблеми рослинництва” у зб. наук. пр. Уманського ДАУ (спеціальний випуск). – Умань, 2003. –С. 405-410.
АНОТАЦІЇ
Уліч О.Л. Продуктивність сортів озимої пшениці залежно від попередників і строків сівби в правобережному Лісостепу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут землеробства УААН, Київ, 2006.
Досліджено особливості росту і розвитку рослин, зимостійкості, посухостійкості, стійкості до вилягання, обсипання зерна і до шкідливих організмів, урожайність, її структуру і якості зерна сортів озимої пшениці різних груп інтенсивності залежно від агроекологічних умов, попередників і строків сівби.
Визначено економічну та біоенергетичну ефективність запропонованих сортів за кращого розміщення їх у сівозміні і оптимальних строків сівби.
Обґрунтовано систему добору взаємодоповнюючих сортів і диференційованого підходу до розміщення їх після різних попередників та визначення строків сівби.
Найвищу урожайність високоякісного зерна в середньому за чотири роки отримано за розміщення по чорному пару сортів Одеська 162 (75,6 ц/га) і Ніконія (73,2 ц/га), після еспарцету Селянка (71,2 ц/га) і Ніконія (69,3 ц/га), після вико-вівса Ятрань 60 (67,5 ц/га) та Селянка (66,0 ц/га) і після кукурудзи на силос Донецька 48 (60,5 ц/га) та Селянка (61,4 ц/га). Сівбу відповідних сортів необхідно починати близько 10.09 після кукурудзи на силос і продовжувати після вико-вівса, еспарцету і по пару, так щоб закінчити до 25.09.
Встановлено, що урожайність перебуває в тісній прямій кореляційній залежності від вмісту вологи в грунті у час сівби (r = 0,80), суми опадів у серпні та вересні (r = 0,74), травні та червні (r = 0,75), тривалості періодів „ЧВВВ – колосіння” (r = 0,73) і „колосіння – воскова стиглість” (r = 0,80), загального виживання рослин (r = 0,93), густоти продуктивних стебел і рослин (відповідно r = 0,66 і 0,82) та тісній оберненій від тривалості періоду „сівба – початок кущіння” (r = -0,99).
Ключові слова: пшениця озима, сорт, попередник, строк сівби, зимостійкість, урожайність, якість зерна, економічна ефективність.
Улич А.Л. Продуктивность сортов озимой пшеницы в зависимости от предшественников и сроков сева в правобережной Лесостепи . – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Институт земледелия УААН, Киев, 2006.
Исследовано морфоагробиологические признаки и свойства среднерослых сортов озимой пшеницы Альбатрос одесский, Донецкая 48, Знахидка одесская, Одесская 267 и низкорослых Одесская 162, Никония, Селянка, Ятрань 60, особенности их роста и развития, зимостойкости, засухоустойчивости, устойчивости против полегания, осыпаемости и вредных организмов, формирование элементов продуктивности и качества зерна. Изучено особенности реакции сортов на агроэкологические условия, предшественники и сроки сева, формирование урожайности и продовольственных качеств зерна.
Рассчитано экономическую и биоэнергетическую эффективность озимой пшеницы в зависимости от сорта, предшественника и срока сева.
Обосновано целесообразность внедрения системы отбора взаимодополняющих сортов, дифференцированного подхода к размещению их в севообороте и определению оптимальных сроков сева.
Максимальную урожайность высококачественного зерна в среднем за четыре года получено при размещении по черному пару сортов Одесская 162 (75,6 ц/га) и Никония (73,2 ц/га), после эспарцета Селянка (71,2 ц/га) и Никония (69,3 ц/га), после вико-овса Ятрань 60 (67,5 ц/га) и Селянка (66,0 ц/га) и после кукурузы на силос Донецкая 48 (60,5 ц/га) и Селянка (61,4 ц/га). При таком размещении сев соответствующих сортов необходимо начинать 10.09 после кукурузы на силос и последовательно продолжать после вико-овса, эспарцета и по пару с тем, чтобы окончить его к 25.09.
Установлено наличие высокой прямой коррелятивной зависимости урожайности от содержания в метровом слое почвы в момент сева (r = 0,83), сумы осадков в августе и сентябре (r = 0,74), мае и июне (r = 0,75), продолжительности периодов „ВВВВ-колошение” (r = 0,73) и „колошение-восковая спелость” (r = 0,80), густоты продуктивных стеблей (r = 0,76) и растений (r = 0,82), и тесной обратной зависимости от продолжительности периода „сев-начало кущения” (r =-0,99).
Сильное зерно пшеницы, как правило формируется при размещении соответствующих сортов по черному пару и после еспарцета.
Высокие показатели рентабельности обеспечиваются прт размещении сортов Одесская 162 по черному пару, Селянка после еспарцета, Ятрань 60 после вико-овса и Донецкая 48 после кукурузы на силос, в среднем соответственно 132,3, 122,2, 114,0, 90,0%, и соответственно коэффициента энергетической эффективности 3,6, 3,5, 3,4, и 3,2.
Ключевые слова: пшеница озимая, сорт, предшественник, срок сева, зимостойкость, урожайность, качество зерна, экономическая эффективность.
Ulich O.L. Winter wheat variety productivity depending on terms sowing terms in the right-bank Forest-Steppe zone. – Manuscript.
Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the specialty 06.01.09 – plant growing. – Institute of Agriculture of the UAAS, Kyiv, 2006.
The details of plant growth and development, winter and pest resistance, lodging one, resistance to grain shattering and pests, the formation of crop capacity, its structure and grain quality of middle and low growing winter wheat varieties depending on agroecological conditions, precursors and sowing terms are investigated.
The economic and bioenergy efficiency of proposed varieties at their best, place ment in crop rotation and at optimu sowing terms is determined.
The system of selection of mutually supplementing varieties and the differentiated approach to their arrangement after different precursors and determination of sowing terms are substantiated.
On the average period of 4 years the highest crop capacity of top quality grain was achieved while sowing wheat varieties of Odeska 162 (75.6 hkg/ha) and Nikonia (73.2 hkg/ha) on black fallow, after sainfoin varieties of Selyanka (71.2 hkg/ha) and Nikonia (69.3 hkg/ha), after vetch-oats varieties of Yatran 60 (67.5 hkg/ha) and Selyanka (66.0 hkg/ha) and after silage maize varieties of Donetska 48 (60.5 hkg/ha) and Selyanka (61.4 hkg/ha). To maintain optimum sowing terms with such arrangement, it is necessary to start sowing of these varieties on the tenth of September after silage maize and successively to continue it after vetch-oats and sainfoin, on black fallow, so that to finish it up to the 25th of September.
It is established that the yield is in close direct correlation relationship from moisture content in the soil at the seeding time (r=0.80), total precipitation in August and September (r=0.74) in May and June (r=0.75), the length of periods time of spring vegetation renewel – heading (r=0.73) and heading wax ripeness (0.80), total plant survival (r=0.93), the density of productive stems and plants (accordingly r=0.
66 and r=0.82) and in close opposite relationship from the length of a period "sowing-beginning of bushing" (r=-0.99).
Key-words: winter wheat, variety, precursor, sowing term, winter resistance, crop capacity, grain quality, economic efficiency.
| 
