Найвищий приріст чистої продуктивності за передсадивної обробки бульб регуляторами відмічався при застосуванні потейтіну (0,93–0,96 г/м2/добу) та вермистиму (0,95–1,22 г/м2/добу).
Поєднання обробки садивних бульб з одноразовим обприскуванням рослин вермистимом у фазі бутонізації (варіанти 6–10) підвищувало чисту продуктивність фотосинтезу на 2,12–2,40 г/м2/добу.
Зі збільшенням концентрації розчину вермистиму при обприскуванні рослин у фазі бутонізації спостерігалось зростання чистої продуктивності фотосинтезу.
За дворазового обприскування рослин вермистимом у фазі бутонізації і цвітіння не відбувалося подальшого зростання чистої продуктивності фотосинтезу.
Друге обприскування рослин препаратом діяло не на інтенсивність формування вегетативної маси рослин, а на процес бульбоутворення і накопичення врожаю. Чиста продуктивність фотосинтезу у сорту Світанок київський була дещо вищою, ніж у сорту Невська.
Стійкість рослин картоплі до ураження фітофторозом під впливом регуляторів росту рослин. На варіантах, де застосовувався вермистим у комбінації з фунгіцидами, встановлено зменшення ураження рослин фітофторозом порівняно з контролем, де обробка проводилася тільки фунгіцидами (рис. 2).
На картоплі обох сортів за передсадивної обробки бульб регуляторами росту рослин – гуматом натрію, вермистимом, потейтіном та емістимом С відмічено зниження ураження рослин фітофторозом у середньому за 3 роки на 2–7 % порівняно з контролем.
Обприскування рослин вермистимом на фоні передсадивної обробки бульб зменшувало ураження рослин фітофторозом порівняно з контролем сорту Світанок київський на 10–18 %, Невська – на 11–20 %, причому більш ефективним виявилося застосування вермистиму на всіх варіантах сорту Невська, який є менш стійким до фітофторозу, ніж Світанок київський.
Бактерицидні і фунгіцидні властивості вермистиму обумовлені наявністю бактеріостатичних білків та антибіотиків, які виділяються тканинами та сапрофітною мікрофлорою кишківника дощового черв’яка в процесі вермикультивування.
Аналізуючи вплив регулятора росту вермистиму на стійкість картоплі до фітофторозу, слід відмітити, що він має переваги перед іншими, оскільки крім стимулювального ефекту сприяє кращому засвоєнню поживних речовин рослинами, підвищенню їх резистентності, стійкості до ураження грибними і бактеріальними хворобами.
ПРОДУКТИВНІСТЬ КАРТОПЛІ ЗАЛЕЖНО ВІД СОРТУ ТА ВПЛИВУ
РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН
Урожайність картоплі залежно від сорту і застосування регуляторів росту рослин. Основними складовими елементами врожаю картоплі є кількість бульб під кущем і середня маса бульби.
Аналіз проведених досліджень показав позитивний вплив біостимуляторів на збільшення кількості бульб у кущі.
На всіх варіантах дослідів сорту Світанок київський, де застосовували регулятори росту, приріст кількості бульб під кущем становив 0,1–1,1 шт.; на сорті Невська він був дещо більшим (0,1–1,3 шт.).
Найкращий ефект одержано при обробці садивних бульб вермистимом та дворазовому обприскуванні ним рослин у період бутонізації та цвітіння по 10–14 л/га у обох сортів, де кількість бульб становила 8,3–11,0 шт., що більше від контролю на 0,8–1,3 шт. Такою ж була дія регуляторів росту на середню масу бульби.
Одним із важливих показників є структура урожаю, яка відображає співвідношення різних за масою бульб.
При обробці картоплі вермистимом збільшувалась кількість середніх та крупних бульб, зменшувалася кількість відходів, зростала товарність бульб. Так, товарність бульб у сорту Світанок київський зросла порівняно з контролем на всіх варіантах при застосуванні вермистиму на 3,5–5,5 %, у сорту Невська на 6,7–11,7 %, кількість відходів зменшилася відповідно на 2,2–3,6 та 3,1–6,0 %.
Найкраща товарність картоплі сортів Світанок київський (88,3–88,6 %) та Невська (98,2 %) та найменша кількість відходів відповідно 8,6 і 1,3 % була при передсадивній обробці бульб вермистимом та дворазовому обприскуванні рослин по 10–14 л/га (варіанти 11–13).
Підвищення кількості бульб під кущем та їх середньої маси під впливом регуляторів росту обумовило зростання загальної врожайності на всіх варіантах досліду. По сорту Світанок київський у середньому за три роки досліджень вона склала 229 ц/га, а по сорту Невська 231 ц/га, що вище ніж на контролі по обох сортах на 38 ц/га. Сорт Світанок київський мав кращу реакцію до регуляторів росту (табл.4).
Дослідженнями встановлено, що передсадивна обробка бульб гуматом натрію, вермистимом, потейтіном, емістимом С забезпечила в середньому за три роки приріст урожайності по сорту Світанок київський на 20–25 ц/га (10,5–13 %), сорту Невська – 11–20 ц/га (5,7–10,4 %).
При передсадивній обробці бульб вермистимом та одноразовому обприскуванні ним рослин у фазі бутонізації найбільш ефективною нормою було 16 л/га. Приріст урожаю картоплі сорту Світанок київський при цьому склав 46 ц/га (24,1 %), сорту Невська – 50 ц/га (25,9 %).
Таблиця 4
Урожайність картоплі залежно від сорту та обробки садивних бульб і рослин
регуляторами росту
НІР05 Фактори (А) – 8,76 ц/га, (В) – 22,34 ц/га, (АВ) – 31,60 ц/га
Найкращий результат одержано на варіантах, де вермистимом обробляли бульби перед садінням і двічі обприскували рослини у фазах бутонізації і цвітіння по 10–14 л/га (варіанти 11–13). На цих варіантах одержали приріст урожаю бульб порівняно з контролем по сорту Світанок київський 50–58 ц/га (26,2–30,4 %), і сорту Невська – 53–63 ц/га (27,5–32,6 %).
Залежність якості бульб картоплі від застосування регуляторів росту рослин. Біохімічний склад бульб є одним із найважливіших показників харчової цінності картоплі та її кулінарних властивостей.
Регулятори росту гумат натрію, вермистим, потейтін, емістим С у всі роки досліджень забезпечували приріст сухої речовини в бульбах картоплі сорту Світанок київський на 0,1–0,5 % порівняно з контролем, а вихід сухої речовини з гектара зріс на 11,2–14,5 % (рис. 3).
У несприятливому за погодними умовами 2001 р. у порівнянні з 2000 і 2002 рр. уміст сухої речовини у бульбах був значно меншим. На варіанті, де проводили передсадивну обробку бульб вермистимом, уміст сухої речовини в бульбах становив у 2001 р. 24,8 %, у 2000 – 25,4 %, у 2002 – 26,8 %.
Одноразове обприскування вермистимом насаджень картоплі на фоні обробки цим препаратом садивних бульб сприяло збільшенню вмісту сухої речовини на 0,7–1,2 %.
Найбільший приріст сухої речовини в бульбах був на варіантах, де вермистимом обробляли бульби перед садінням та проводили дворазову обробку ним рослин під час вегетації по 10–14 л/га. Приріст склав 1,4–1,6 %.
НІР05 (Фактор В) = суха речовина – 1,01 %, крохмаль – 0,69 %, вітамін С – 0,44 мг%, нітрати – 7,24 мг/кг сирої маси
Рис. 3. Залежність вмісту сухої речовини, крохмалю, вітаміну С та нітратів у бульбах картоплі
від впливу регуляторів росту, сорт Світанок київський, середнє за 2000–2002 рр.
Для сільськогосподарського виробництва важливе значення має не тільки вміст у бульбах тієї чи іншої речовини, яка визначає харчову цінність картоплі, але й вихід її з одного гектара насаджень. На цей показник впливає урожайність бульб та їх фракційний склад.
Вихід сухої речовини з гектара на контролі у сорту Світанок київський становив 48,2 ц/га, а в кращих варіантах 64,0–66,6 ц/га, що вище на 15,8–18,4 ц/га, або 32,8–38,2 %.
Застосування вермистиму в середньому за три роки досліджень забезпечило збільшення вмісту крохмалю в бульбах на 0,6–2,7 % до контролю. Найбільший приріст умісту крохмалю був на варіантах, де проводили обробку бульб вермистимом та дворазове обприскування рослин у нормі по 10–14 л/га, по сорту Світанок київський – на 2,1–2,7 %.
Збір крохмалю з одиниці площі був найвищим на варіантах, де здійснювали обробку садивних бульб і дворазове обприскування рослин у період вегетації по 10–14 л/га і склав 47,7–50,9 ц/га. Приріст був на рівні 14–17,2 ц/га.
Обробка садивних бульб і рослин під час вегетації вермистимом впливала позитивно на підвищення вмісту в бульбах вітаміну С.
Регулятори росту рослин суттєво впливали на зменшення вмісту в бульбах нітратів. Оптимальними були варіанти, де на фоні передсадивної обробки бульб вермистимом у нормі 8 л/га, під час бутонізації рослин проводили одноразове обприскування по 14–16 л/га, або дворазове у фазах бутонізації і цвітіння по 12–14 л/га, в яких відбулося зниження в бульбах умісту нітратного азоту на 12, 9 і 14,3 та 24,3–25,7 мг/кг відповідно.
Аналогічна тенденція щодо впливу регуляторів росту рослин на вміст у бульбах сухої речовини, крохмалю, вітаміну С і нітратів відмічена і по сорту Невська.
Вермистим позитивно впливав на вміст сирого протеїну в бульбах обох сортів залежно від норм і способів його застосування.
За три роки досліджень спостерігалось зростання вмісту сирого протеїну на всіх варіантах, де застосовувався вермистим, але найбільш суттєве збільшення відмічалось на варіантах 11–13 і у сорту Світанок київський – на 0,3 %, у сорту Невська – на 0,3–0,4 % порівняно з контролем.
Слід зауважити, що у сорту Невська вміст сирого протеїну був значно вищим, ніж у Світанку київського.
Збір сирого протеїну був найвищим на варіантах досліду, де проводилась передсадивна обробка бульб вермистимом та дворазове обприскування ним у період вегетації по 10–14 л/га.
ЕНЕРГЕТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ РЕГУЛЯТОРІВ РОСТУ РОСЛИН НА КАРТОПЛІ,
ЇХ ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА
Проведений нами аналіз енерговитрат при застосуванні регуляторів росту дає можливість стверджувати, що при застосуванні вермистиму прослідковується стабільний приріст енергії від отриманої прибавки врожаю. Найвища енергетична ефективність відмічалась при поєднанні обробки бульб перед садінням та дворазового обприскування рослин у фазах бутонізації та цвітіння по 12–14 л/га. Для сорту Світанок київський приріст енергії склав 33097–33750 МДж, а Кее становив 1,58–1,59, у сорту Невська відповідно 34925–36683 МДж та Кее – 1,61–1,64.
Аналіз економічної ефективності застосування вермистиму показав доцільність його використання в картоплярстві. Обробка бульб картоплі перед садінням забезпечила чистий прибуток з 1 гектара по сорту Світанок київський 5172 грн, що на 1351 грн більше, ніж на контролі, рівень рентабельності склав 66,6 % (табл. 5).
Таблиця 5
Економічна ефективність застосування регуляторів росту на картоплі, сорт Світанок київський, середнє за 2000–2002 рр.
Найбільш економічно вигідним було застосування вермистиму при передсадивній обробці бульб та дворазовому обприскуванні насаджень у нормі по 12–14 л/га у фазах бутонізації і цвітіння одночасно з обробкою їх пестицидами проти колорадського жука і фітофторозу. Чистий прибуток по сорту склав 6490–6904 грн, а рівень рентабельності на цих варіантах становив 81,7–86,2 %. Аналогічні результати одержані і по сорту Невська.
За одноразової обробки рослин вермистимом її поєднують з обприскуванням насаджень проти колорадського жука, а за дворазової – перший раз одночасно з обробкою проти колорадського жука, а другий раз – проти фітофторозу, що значно здешевлює виконання заходу.
ВИСНОВКИ
1. З метою підвищення врожайності картоплі та покращення якості бульб у дисертації дається теоретичне обґрунтування і запропоновані шляхи вирішення науково-практичної задачі, що полягає у з’ясуванні особливостей використання регуляторів росту рослин у картоплярстві, розробці раціональних методів їх застосування в умовах західного Лісостепу України при вдосконаленні технології вирощування картоплі.
2. Доведено, що оптимізувати параметри куща і агрофітоценозу та процес бульбоутворення, а також підвищити адаптаційні можливості рослин, що в кінцевому результаті забезпечить одержання високого врожаю картоплі, можна завдяки обробці садивних бульб і вегетуючих рослин регуляторами росту рослин.
3. Встановлено, що передсадивна обробка бульб регуляторами росту – гуматом натрію, вермистимом, потейтіном і емістимом С – сприяла прискоренню появи сходів на 2-5 днів, збільшенню схожості бульб на 7-10 % та їх стеблоутворювальної здатності на 8,3-17,7 %, густоти насаджень на 4,1-5,8 тис. кущів/га та скороченню періоду сходи–бутонізація на 2-3 дні. Найкращими стимулюючими властивостями серед них виявилися потейтін і вермистим.
4. Встановлено, що зростання листкового апарату рослин у сорту Світанок київський до 40 тис.м2/га, у Невської – до 45 тис.м2/га, що більше, ніж на контролі на 23,1 і 27,4 %, а також стеблостою на площі до 240 тис. у першого сорту і 227 тис.шт./га у другого, або більше, ніж на контролі на 59 і 57 тис.шт./га відповідно, досягнуто при поєднанні обробки садивних бульб вермистимом з дворазовим обприскуванням ним рослин під час вегетації у фазах бутонізації та цвітіння. Як наслідок відбулося посилення чистої продуктивності фотосинтезу на 2,32 г/м2 на добу.
5. Дворазове обприскування рослин вермистимом у фазах бутонізації та цвітіння, на фоні попередньої обробки садивних бульб, позитивно впливало на проходження періодів цвітіння-відмирання картоплиння, посилювало адаптаційні можливості рослин особливо несприятливого 2001 року, сприяло формуванню більшої кількості бульб під кущем з вищою їх масою.
6. На підставі експериментальних даних можна стверджувати, що кращим способом використання регулятора рослин вермистиму є поєднання обробки ним садивних бульб і одноразове обприскування рослин у фазі бутонізації в нормі 14-16 л/га і дворазове – у фазах бутонізації та цвітіння по 12-14 л/га.
7. Зменшення ураженості рослин фітофторозом на 17-20 % до контролю відбулося під впливом обробки садивних бульб вермистимом та одноразового обприскування вегетуючих рослин препаратом у нормі 16 л/га та дворазового – по 10-14 л/га.
8. Доведено, що найвищу урожайність обох сортів одержали за обробки вермистимом бульб перед садінням та дворазового обприскування насаджень у фазах бутонізації і цвітіння по 14 л/га. У сорту Світанок київський в середньому за три роки вона становила 249 ц/га, приріст до контролю склав 58 ц/га, у сорту Невська – 256 і 63 ц/га відповідно.
9. Підвищення товарності бульб сорту Світанок київський на 5,2-5,5 %, сорту Невська – на 11,7 % і середньої маси товарної бульби відповідно на 6,7-6,9 г і 6,3-6,6г до контролю досягнуто шляхом передсадивної обробки бульб вермистимом та дворазового обприскування рослин під час вегетації.
10. Відмічається покращення біохімічного складу бульб в урожаї за дворазового обприскування насаджень картоплі вермистимом на фоні обробки цим препаратом садивних бульб. Вміст сухої речовини зріс у сорту Світанок київський на 1,4-1,6 %, у сорту Невська – на 0,6-0,7 %, відповідно крохмалю – на 2,1-2,7 % і 0,6-0,7 %, сирого протеїну – на 0,3 і 0,4 %, вітаміну С – на 1,3 і 1,1 %. Збільшення врожайності та вмісту в бульбах відповідних речовин забезпечило значний приріст збору їх з одиниці площі. У сорту Світанок київський вихід з 1 га сухої речовини склав 66,6 ц, крохмалю – 51,0, сирого протеїну – 7,4 ц, що вище ніж на контролі відповідно на 18,4 ц; 17,2 і 2,2 ц. Подібні показники відмічені також у сорту Невська.
11. Біоенергетична оцінка застосування регулятора росту вермистиму засвідчила його високу ефективність. Найвищий приріст енергії і найбільший коефіцієнт енергетичної ефективності (Кее) у обох сортів отримано при обробці препаратом бульб і дворазовому обприскуванні насаджень у нормі 12 і 14 л/га. Приріст енергії становив по сорту Світанок київський 33750 МДж тa Kee 1,59; у сорту Невська відповідно 36683 МДж та 1,64.
12. Аналіз економічної ефективності застосування регулятора росту вермистиму показав доцільність його використання в картоплярстві.
За обробки бульб перед садінням чистий прибуток з 1 га по сорту Світанок київський склав 5172 грн., що на 1351 грн більше ніж на контролі; по сорту Невська отримано чистого прибутку 4965 грн, або на 1000 грн більше від контролю, рівень рентабельності склав 66,6 і 64,2 % відповідно.
Найвищий чистий прибуток і рентабельність при вирощуванні обох сортів отримано за комбінованого застосування вермистиму – обробки садивних бульб і дворазового обприскування рослин у фазах бутонізації і цвітіння. Чистий прибуток у сорту Світанок київський склав 6904 грн/га, у сорту Невська – 7334 грн/га, рівень рентабельності становив відповідно по сортах 86,2 і 91,3 %.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
З метою підвищення урожайності та якості бульб картоплі рекомендуємо застосовувати регулятор росту рослин вермистим в умовах західного Лісостепу України:
- Для передсадивної обробки бульб – у нормі 8 л/т.
- При одноразовому обприскуванні насаджень у фазі бутонізації на фоні передсадивної обробки бульб у нормі 14–16 л/га, одночасно з обробкою рослин проти колорадського жука.
- За дворазового обприскування насаджень у фазах бутонізації і цвітіння на фоні передсадивної обробки бульб, у нормі 12–14 л/га, проводять 1-й раз одночасно з обробкою рослин проти колорадського жука, 2-й раз – проти фітофторозу.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Брощак І.С., Ковтуник І.М. Вермистим – при садінні // Захист рослин.– 2003.– № 9.– С. 16-18.
- Брощак І.С., Ковтуник І.М. Застосування регуляторів росту і розвитку рослин при вирощуванні картоплі // Захист і карантин рослин: Міжвід. темат. наук. зб.– К., 2003.– Вип. 49.– С. 313–316.
- Брощак І.С. Регулятори росту – важливий резерв підвищення врожайності і якості картоплі // Картоплярство: Міжвід. темат. наук. зб.– К., 2004.– Вип. 33.– С. 42–49.
- Брощак І.С. Під впливом регуляторів росту // Захист і карантин рослин: Міжвід. темат. наук. зб.– К., 2005.– Вип. 4.– С. 21.
- Мельник І.П., Брощак І.С., Коваль В.М. Біостимулятор для картоплі // Захист рослин.– К., 2001. – № 1. – С. 10. (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавторами матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).
- Мельник И.А., Брощак И.С. Биостимулятор вермистим на картофеле // Защита и карантин растений.– М., 2004.– № 9.– С. 40. (автором одержано та узагальнено результати і підготовлено статтю до друку, співавтором матеріали і публікація не використовувалися при захисті дисертації).
- Рекомендації по застосуванню біостимулятора росту і розвитку рослин вермистим при вирощуванні картоплі: Корпорація „Укровочкартоплепром”, Інститут картоплярства УААН, Науково-виробниче товариство „Відродження” / Укл.: В.В. Кононученко, І.С. Брощак, І.П. Мельник та ін.– К., 2004.– 8 с.
АНОТАЦІЯ
Брощак І.С. Продуктивність сортів картоплі залежно від норм і способів застосування регуляторів росту в умовах західного Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.
Вінницький державний аграрний університет.– м. Вінниця, 2005 рік.
У дисертації приведені результати трирічних досліджень (2000–2002 рр.) стосовно ефективності застосування регуляторів росту рослин – гумату натрію, вермистиму, потейтіну і емістиму С при передсадивній обробці бульб і обприскуванні посівів картоплі у фазах бутонізації та цвітіння.
Вивчено вплив обробки рослин вермистимом різними нормами препарату. Встановлено, що передсадивна обробка бульб та обприскування посівів картоплі сортів Світанок київський та Невська у фазах бутонізації та цвітіння забезпечує прибавку врожаю від 58 до 63 ц/га та покращує якість бульб. Встановлена висока енергетична і економічна ефективність використання вермистиму.
Ключові слова: картопля, сорти, бульба, регулятори росту, способи, строки, норми, урожайність, якість, енергетична і економічна ефективність.
АННОТАЦИЯ
Брощак И.С. Продуктивность сортов картофеля в зависимости от норм и способов использования регуляторов роста в условиях западной Лесостепи Украины.– Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство.
Винницкий государственный аграрный университет.– г. Винница, 2005 год.
В диссертации приведены результаты трехлетних исследований по изучению эффективности применения регуляторов роста растений при выращивании картофеля. Установлено влияние биостимуляторов – гумата натрия, вермистима, потейтина и емистима С на рост и развитие растений, их продуктивность и качество клубней двух различных по биологическим и морфологическим признакам сортов – Свитанок киевский и Невский.
Определены нормы, сроки и способы внесения препаратов. Для обработки семенных клубней наиболее эффективными биостимуляторами выявились потейтин и вермистим. Изучено действие препарата вермистима при дополнительной одно- и двухкратной обработке вегетирующих растений в фазах бутонизации и цветения.
Установлено, что в условиях западной Лесостепи Украины наиболее эффективными нормами и сроками применения биостимулятора роста растений вермистима является предпосевная обработка клубней в норме 8 л/т и двухкратное опрыскивание растений в фазах бутонизации и цветения по 12–14 л/га. Обработка растений в период вегетации совпадает с обработкой картофеля пестицидами – первый раз против колорадского жука, второй – против фитофтороза. В этих вариантах опыта прибавка урожайности клубней по сортам Свитанок киевский и Невский составил 58–63 ц/га.
Применение вермистима не только увеличивает урожайность картофеля, а и повышает содержание в клубнях сухого вещества, крахмала, сырого протеина и витамина С, улучшает их кулинарные качества.
Наиболее энергетически и экономически эффективным оказалось применение регулятора роста вермистим при обработке клубней 8 л/т и двухкратном опрыскивании растений в период вегетации по 12–14 л/га. Уровень рентабельности на этих вариантах составил 85–91 %.
Ключевые слова: картофель, сорта, клубень, регуляторы роста, сроки, способы, нормы, урожайность, качество, энергетическая и экономическая эффективность.
ANNOTATION
I.S. Broshchak. Productivity of the pototoe sorts depend on norms, using ways the regulators of growth in the conditions of the West Forest-Steppe of Ukraine. – Manuscript.
Dissertation on the competition of the scientific degree of the candidate of agricultural science, specialty 06.01.09 – Plant Growing – Vinnytsia State Agrarian University. – Vinnytsia, 2005.
The dissertation deals with the results of three-year investigations (2000–2002) and recommendations concerning the effectiveness of use of Gumat Natrij (Na), Vermistim, Poteityn, Amistym C regulators for frowth and evolution of plants during pre-sowing processing of tuber and spraying potatoes crops in phases of budding and blossoming.
It was ascertained that pre-sowing processing of tuber and spraying of potatoes crops of the sorts Svitanok Kyivskyi, Nevska in phase of budding and blossoming increases the harvest within the bounds of 58 to 63 centners/ha and improves the quality of the produce. The energetic and economic effectiveness was proved.
Key words: potatoes, sorts, tuber, regulators of growth, methods of introduction, norms, yield, quality, energetic and economic effectiveness.
| 
