Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Херсонський державний аграрний університет, м. Херсон, 2005.
Дисертація присвячена визначенню продуктивності зрошуваної сої залежно від систем живлення. Встановлено, що максимальний урожай і рентабельність цієї культури формується за внесення розрахункової дози мінерального добрива. Друге місце за ефективністю його застосування займає варіант, де вносили фосфорно-калійне добриво і на цьому фоні висівали насіння сої інокульоване ризоторфіном. Рентабельність становила відповідно 185 та 156%.Встановлено, що соя має найбільшу асиміляційну поверхню в період утворення бобів. При внесенні добрив вона збільшується, порівнянно з неудобреним контролем, у фазу цвітіння в межах на 67,0-73,4%, а при утворенні бобів – на 32,9-73,4% .
Внесення добрив, особливо фосфорно – калійних (Р60К30) позитивно позначається на формуванні бульбочок на коренях сої. Застосування на цьому фоні азотного добрива приводить до зменшення їх кількості на 38,4-50,1%.
Добрива практично не впливають на вміст олії в зерні сої, але збір її при їх внесенні зростає. Так, на фоні розрахункової дози добрива, у порівнянні з неудобреним контролем, він збільшується на 24,3%. Аналогічно змінюється і збір білку. Біологічна ж цінність його досягла максимуму в період повної стиглості зерна.
Вміст лімітуючих амінокислот у сухій речовині зерна сої під впливом добрив змінюється несуттєво.
Витрати елементів живлення на формування одиниці врожаю зерна і відповідної кількості надземної маси у варіанті без добрив становлять N-48,8; P2O5-17,2, K2O-65,1кг., а удобреному (N30P60K30) відповідно: 53,1;19,9
та 68,1 кг.
Ключові слова: соя, добрива, азот, фосфор, калій, урожай, якість, сирий білок, амінокислоти, розрахункова доза добрива.
АННОТАЦИЯ
Рыщук Е.Н. “Продуктивность сои и качество зерна в зависимости от систем питания в условиях орошения юга Украины” – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. Херсонский государственный аграрный университет, г. Херсон, 2005.
Дисертация посвящена изучению влияния систем питания на прирост надземной массы, ассимиляционной поверхности, формирование клубеньковых бактерий, продуктивность и качество зерна орошаемой сои сорта Витязь – 50. Исследования проводили на темно-каштановой среднесуглинистой почве в опытном хозяйстве Института земледелия южного региона УААН на протяжении 1999 – 2002 г.г.
Установлено, что максимальный урожай и рентабельность этой культуры формируется при внесении расчетной дозы минеральных удобрений. Второе место по их эффективности занимает вариант, где применяли фосфорно-калийное удобрение и на этом фоне посев сои проводили семенами инокулированными ризоторфином. Определено, что под действием удобрений размер ассимиляционной поверхности, по сравнению с неудобренным контролем, увеличивается в фазу цветения до 73,4%, а при образовании бобов – на 36,5%. Согласно полученным данным максимальное количество клубеньков на корнях сои формируется в варианте, где вносили фосфорно-калийное удобрение (Р60К30). Применение на этом фоне N30 уменьшает их количество на 38,4, а N60 – на 50,1%.
Сбор белка при внесении удобрений увеличивается. Биологическая его ценность достигала максимума в период полной спелости зерна и практически не зависела от удобрений. Установлено, что сумма аминокислот и количество незаменимых в годы исследований изменялось. Из незаменимых на погодные условия года больше всего реагировали триптофан и особенно метионин.
Общий вынос элементов питания соей при внесении удобрений увеличивается: по азоту на 25,5 – 30,2, фосфору – 15,2 – 33,0, а калию –
18,9 – 20,6%. На формирование 1 тонны зерна и соответствующего количества надземной массы эта культура на неудобренном фоне использует азота 48,8, фосфора – 17,2, калия – 65,1, а на удобренном (N30Р60К30) соответственно 53,1; 19,9 и 68,1 кг. Урожай сои при внесении удобрений повышается прежде всего это происходит за счет увеличения количества бобов на растении и выхода зерна с одного растения. Уровень рентабельности при внесении под сою расчетной дозы минерального удобрения составляет 185%, а энергетический коэффициент – 1,9.
Ключевые слова: соя, удобрения, азот, фосфор, калий, урожай, качество, сырой белок, аминокислоты, расчетная доза удобрения.
ANNOTATION
Ryshchuk Ye. M. “Productivity of soybean and quality of it grain dependinq on nutrition systems in conditions of irrigation in the south of Ukraine”. – Manuscript.
The thesis for an academic degree of the candidate of agricultural sciences with the specialty 06. 01. 09 - plant growing. Kherson State Agrarian University, town of Kherson, 2005. The thesis is dedicated to the determination of the irrigated soy , depending on the feed system. It is defined that the maximum harvest and profitability of this culture is being formed by the application of the rated dose of the fertilizer. The second place according to the effectiveness of its usage occupies the variant, in compliance with which the phosphoric-potash fertilizer was used and on this ground seeds of soy, subcultured with ryzopeatum, were sowed. The effectiveness was correspondingly 185 and 156 %. It is ascertained that the soy has the main anabolic surface in the period of the formation of beans. By the application of fertilizers it increases in comparison with the unfertilized control, in the period of florification by 67.0 - 73.4 %, and in the period of the formation of beans by 32.9 - 73.4 %.
The application of the fertilizers, especially of phosphoric-potash fertilizer (P60K30) influences the formation of tubercles on the roots of soy positively. The usage during this of the nitrogen fertilizer leads to the decrease of their quantity by 38.4 - 50.1 %.
The fertilizers nearly don't influence the quantity of oil in soy seed, but this quantity increases by their application. So, comparing with the unfertilized control, the fertilized control increases this quantity by 24.3 %. In the same way the quantity of protein increases. Its biological value ran up to its maximum in the period of complete ripeness of the seed.
The content of limitative amino acids in the solid of the soy seed changes insignificantly under the influence of fertilizers.
Consumption of feed elements for the formation of the unit of seed harvest and corresponding quantity of top with the usage of the variant without fertilizers makes up N-48.8; P203 - 17.2, K2O - 65.1 kg, and with the usage of the variant with fertilizers (N30P60K30) correspondingly: 53.1; 19.9 and 68.1 kg.
Key words: soy, fertilizers, nitrogen, phosphorus, potassium, harvest, quality, raw protein, oil, anabolic surface, tubercles, amino acids, rated dose of the fertilizer, effectiveness.
Підписано до друку 12.12.2005 р. Формат 60х90 1/16
Обс. друк. арк. 0,9 примірників 100
Віддруковано редакційно – видавничим відділом “Колос”
Херсонського державного аграрного університету
73006, м. Херсон, 6, вул. Р. Люксембург, 23, ХДАУ
тел. 26-32-89
| 
