Так, сама висока кількість сумнівно реагуючих на фторатан поросят знаходилася в групах, де батьківською формою були кнури породи ландрас (20,8…12,5%). Усі інші тварини, які показали негативну реакцію на фторатан, віднесені до стресостійких. Найбільша кількість таких поросят була у групах української степової білої породи (91,7%) та трипорідних помісей велика чорна × дюрок × українська степова біла (100%).
Економічна ефективність. У результаті економічних розрахунків встановлено, що від 1 голови двопорідних помісей чистий прибуток був вищим на 14,3 грн, а рентабельність відповідно на 6,1% в порівнянні з чистопорідними тваринами.
Трипорідні помісі за рахунок більш високої інтенсивності росту, менших затрат кормів і кращої скоростиглості в порівнянні з чистопорідними аналогами мали на відгодівлі більш низьку собівартість 1 ц приросту живої маси на 36,7 грн. Це зумовило підвищення рентабельності відгодівлі тварин дослідних груп на 14,8%. Загальний економічний ефект у розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняка становив: двопорідного – 20370 грн., трипорідного – 22160 грн.; чистопорідного – 18990 грн.
ВИСНОВКИ
1. Проведеними дослідами удосконалені методичні підходи виробництва високоякісного помісного молодняка свиней в південному регіоні України на базі встановлених породно-лінійних поєднань відселекціонованих за репродуктивними і м’ясними якостями генотипів української степової білої, великої чорної та ландрас і дюрок порід.
2. Встановлено генотипові відмінності ліній і родин української степової білої породи за показниками репродуктивних якостей. Так, максимальні показники багатоплідності мали матки ліній Дружка та родин Думки і Лєнти від 10,4 до 11,1 гол. За масою гнізда при відлученні кращими виявились лінії Асканія і родини Надії. Встановлені генотипові відмінності є базою для отримання внутрішньопорідного гетерозису при використанні міжлінійного підбору.
3. Встановлені суттєві ефекти загальної і специфічної комбінаційної здатності ліній свиней української степової білої породи, що є підставою для вибору їх оптимальних поєднань. Високі ефекти специфічної комбінаційної здатності свідчать про переважно неадитивний тип успадкування відтворних якостей свиней.
4. Використання тварин української степової білої породи із породами дюрок, ландрас і великою чорною в дво- і трипорідних варіантах схрещування сприяє підвищенню багатоплідності маток (від 2,9 до 9,1%) (Р<0,01), відгодівельних і м’ясних якостей дво- і трипорідних комбінацій. За репродуктивними якостями кращими були поєднання ♂Л×♀УСБ: багатоплідність 10,7 голів, маса гнізда у 2 місяці 167,5 кг.
5. Помісні тварини на відгодівлі мали середньодобові прирости 737...728 г і перевершували чистопорідних тварин на +52…+43 г (Р<0,001), що скорочувало період відгодівлі на -8…-4 доби.
6. Більший забійний вихід установлено у молодняка свиней поєднання ♂Д × ♀УСБ на +9,1% порівняно з чистопорідними тваринами (Р<0,01). Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями склала 24,0 мм у поєднаннях ♂УСБ × ♀УСБ – 30 мм. Встановлено суттєві відмінності в морфологічному складі туш дослідних тварин. Так, найбільший вихід м’яса властивий поєднанням ♂Д × ♀УСБ - 61,3%. Серед трипорідних помісей кращими за вмістом м’яса в туші було поєднання ♂Д × ♀(Л × УСБ) - 64,4%.
7. Встановлено, відгодівельний помісний молодняк вивчених поєднань при досягненні живої маси 100 кг характеризується доволі високими показниками рівня протеїну в м’язовій тканині (22,43-21,67%), а також технологічними якостями за рівнем “зв’язаної води (58,77-55,84%).
8. Біохімічні показники крові дослідних тварин знаходились у межах фізіологічної норми. За окремими гематологічними показниками чистопорідні тварини мали тенденцію до більш високих значень і встановлено позитивний зв’язок з відгодівельними і м’ясними якостями свиней.
9. Вивченні гематологічні показники піддослідних свиней свідчать про задовільний рівень окислювальних процесів та високу природу резистентності їх організмів. Вміст гемоглобіну сягає 11,73 г%, лізоцинна активність – 5,12% і бактерицидна – 70,0%.
10. Встановлено стійкість до стресу піддослідного чистопорідного та помісного молодняка, що свідчить, зокрема, про відповідну відселекціонованість вихідних батьківських генотипів. Найбільша кількість стресостійких поросят було в української степової білої породи (91,7%) та трипорідних помісей ♂Вч × ♀(Д × УСБ) (100%).
11. З метою забезпечення стабільно високого рівня виробництва м’ясної свинини в умовах різних господарств півдня України, доцільно використовувати внутрішньопорідні кроси (Бериславець × Дружок, Бериславець × Задорний, Задорний × Асканій) заводських ліній української степової білої породи та міжпородне схрещування цієї породи з кнурами беконного типу ландрас та м’ясоокорокового – дюрок.
Список опублікованих праць за темою дисертації:
1. Дацун К.Т., Попов В.М. Схрещування свиноматок української степової білої породи з кнурами зарубіжної селекції / Тез. наук. вироб. конф. „Використання фізіологічних, генетико-селекційних та технологічних методів підвищення продуктивності тварин”. - Кам’янець - Подільський, 2000. – С. 53-54.
2. Попов В. Поєднання свиноматок української степової білої породи з кнурами зарубіжної селекції // Тваринництво України. – 2001. - № 6. - С. 18-19.
3. Попов В.М. Оцінка якості м’яса свиней різних поєднань // Вісник аграрної науки Причорномор’я . – Миколаїв. – 2001. – Вип. 1(10). – С. 111-115.
4. Дацун К.Т., Попов В.Н. Сочетаемость свиноматок украинской степной белой породи с хряками мясных пород // Вісник аграрної науки Причорномор’я. – Миколаїв, 2002. – Вип. 3 (17). – С. 221-225.
5. Дацун К.Т., Попов В.М. Поєднання свиноматок української степової білої породи з кнурами м’ясних порід // Вісник Сумського НАУ. – Суми, 2002. – Вип. 6. - С. 99-101.
6. Попов В.Н. Динамика показателей роста и продуктивных качеств молодняка украинской степной белой породы при разных методах подбора // Матер. 10-й межд. науч.-произв. конф. “Перспективы развити свиноводства”. – Гродно, 2003. – С. 68-69.
Попов В.М. Продуктивність свиней української степової білої породи при чистопородному розведенні та схрещуванні. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин – Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2003.
Дисертаційна робота присвячена вивченню репродуктивних, відгодівельних та м’ясних якостей найбільш поширених ліній і родин свиней української степової білої породи при внутріпорідному і міжлінійному розведенні та дво- і трипорідному схрещуванні з використанням порід дюрок, ландрас та велика чорна. Багатоплідність маток на час внутрішньолінійного підбору коливалася в межах від 9,8 до 10,4 голови поросят, а міжлінійному – 11,1....12,0 голови поросят на опорос.
На контрольній відгодівлі більш скоростиглими виявилися двопорідні помісі ♂Д × ♀УСБ (181 доба) та ♂Л × ♀УСБ (185 діб), із трипорідних – ♂Д × ♀(Л × УСБ) (174 доби) і ♂Л × ♀(Д × УСБ) (178 діб).
Ключові слова: лінія, родина, порода, поєднання, багатоплідність, скоростиглість, якість м’яса.
Попов В.Н. Продуктивность свиней украинской степной белой породы при чистопородном разведении и скрещивании. Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. – разведение и селекция животных. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2003.
Диссертационная работа посвящена изучению репродуктивных, откормочных и мясных качеств наиболее распространенных линий и семейств свиней украинской степной белой породы при чистопородном разведении, двух- и трехпородном скрещивании с использованием пород дюрок, ландрас и крупная чорная.
Установлено, что более высокое многоплодие свиноматок при внутрилинейных сочетаний были в семействе Ленты и Думки линии Дружка (10,7 и 10,4 поросенка на опорос), а самые низкие – у линии Нового – 9,9 голов. Масса гнезда в 60 суток более высокой была у линии Аскания семейств Надии – 161,0 кг и Аскании – 153,2 кг, при этом у этих же семейств была и более высока жива масса одного поросенка – 18,7….17,2 кг.
В то же время значительные отличия были при межлинейных сочетаниях. Достаточно высокое многоплодие получено в сочетании Бериславец × Дружок (12 голов) и Бериславец × Задорный (11,1 поросенка). Выявлена более низкая продуктивность в сочетании хряков и маток, в частности, Степняк × Задорный (9,0 головы), Степняк × Дружок (9,9 голов) и Асканий × Дружок (9,9 голов).
За показателями массы гнезда в 60 суток максимальные значения были получены в сочетании линий хряков Бериславца с матками линий Дружка (163 г), минимальные – при сочетании хряков линии Бериславца с матками линии Задорного (121,4 кг).
Определены показатели общей и специфической комбинационной ценности линий при их использовании как отцовской, так и материнской форм.
Так, по многоплодию максимальные показатели общей комбинационной способности получены у линии Бериславца (+0,7 голов), а межлинейной – по линии Степняка (-10 голов). Значительные отличия получены по показателям массы гнезда (+8,84 кг по линии Бериславца и –10,9 кг по линии Аскания).
По многоплодию максимальные значения эффекта специфической комбинационной способности получены в сочетании Задорный × Асканий (+0,7 поросят) и Дружок × Бериславец (-0,7 голов).
Более высокое многоплодие выявлено у свиноматок при сочетании с хряками породы ландрас и чистопородных украинских степных (10,67; 10,4 голов). При отъеме в 2-месячном возрасте в гнездах подопытных маток осталось по 9,6-10,0 голов поросят с общей массой гнезд от 134,5 до 168,0 кг.
При скрещивании помесных свиноматок ♂Д × ♀УСБ с хряками породы ландрас и ♂Л × ♀УСБ с хряками породы дюрок многоплодие первых увеличилось на 0,6 поросенка, других – на 0,3 в сравнении с чистопородными сверстницами. Установлено, что использование хряков крупной черной породы обеспечивает более высокие показатели сохранности поросят при отъеме (95%) при двухпородном сочетании и 89,5% - при трехпородном.
На контрольном откорме более скороспелыми оказались двухпородные помеси ♂Д × ♀УСБ – 181 день и Л × УСБ – 185 дней, что на 6 и 1 день меньше чистопородных украинских степных белых сверстников.
За показателями возраста достижения живой массы 100 кг оказались лучше трехпородные помеси ♂Д × ♀(Л × УСБ) – 174 дней и ♂Л × ♀(Д × УСБ) – 178 дней.
Убойный выход был выше у помесей ♂Д × ♀(Л × УСБ) – 76,7% и ♂Л × ♀(Д × УСБ) – 79,6%, у чистопородных украинских степных белых – 67,7% (Р<0,05-0,01). При сравнительной оценке химических качеств мяса длиннейшей мышцы спины и шпика чистопородных и помесных свиней не установлено достоверной разницы.
Ключевые слова: линия, семейство, порода, сочетаемость, многоплодие, скороспелость, качество мяса.
Popov V.M. Productivity of pigs of the Ukrainian Steppe White breed at pure breed breeding and crossing. Manuscript.
The thesis for a candidate degree in agricultural sciences by specialty 06.02.01 – breeding and selection of animals. – The Kherson State Agrarian University. Kherson, 2003.
The dissertation work is devoted to studying of productive, fattening, and meat qualities of the most widespread lines and families of pigs of the Ukrainian Steppe White breed at pure breed breeding and two- and three-breed crossing with the use of specialized meat breeds. Prolificacy in swine at the intralinear selection fluctuated from 9.8 to 10.4 heads of piglets and at the interlinear selection from 11.1 to 12.0 heads of piglets per farrow.
At the control fattening, the two-breed crosses D Ч USW (181 days) and D Ч USW (185 days) the tree-breed crosses D Ч L Ч USW (185 days) and L Ч D Ч USW (178 days) proved to be more precocious.
Keywords: line, family, breed, combination, prolificacy, precocity, meat quality.
| 
