Найвищий збір сирого протеїну отримано на ділянках з редькою олійною і вико-вівсом на зелений корм – 1,6 і 0,77 т/га.
Співвідношення кальцію і фосфору було оптимальне, де висівали кормові культури на зерно, і становило 1,39-1,69 і найнижче на ділянках з однорічними кормовими культурами на зелений корм.
Співвідношення К:Nа і К:(Са+Mg) у кормових культурах в оптимізованих посівах з пажитнице-кострицевим гібридом було допустимим, крім ділянок, де висівали пажитнице-кострицевий гібрид без покриву і пажитницю однорічну на зелений корм.
Це пояснюється нагромадженням калію в травах при зниженні кількості кальцію, магнію, натрію внаслідок антагонізму іонів кальцію і калію, магнію і калію, натрію і калію.
11
Тому співвідношення калію до натрію і калію до кальцію плюс магнію на ділянках з пажитнице-кострицевим гібридом та пажитницею однорічною на зелений корм було несприятливим для сільськогосподарських тварин.
Кормова продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду
залежно від застосування добрив
Оптимізація умов живлення відповідно до конкретних аґрокліматичних умов зони є однією з найважливіших складових одержання високої продуктивності пажитнице-кострицевого гібриду.
В середньому за роки проведення досліджень найбільшу надбавку врожаю зеленої маси отави одержано на ділянках, де вносили азотні добрива в кількості N90-120. Тут приріст сухої маси складав 122-136% до контролю. В цілому, мінеральні добрива збільшують урожай сухої маси отави від 105 до 136% (табл.4).
Таблиця 4
Урожайність сухої маси пажитнице-кострицевого гібриду
за роками використання залежно від мінеральних добрив, т/га
НІР05 т/га 0,11 0,10 0,12
Найбільші прирости врожаю сухої маси до контролю протягом всієї вегетації були на варіантах з азотними добривами в кількості N60-90-120 діючої речовини на фосфорно-калійному фоні. Вміст поживних речовин у сухій масі пажитнице-кострицевого гібриду залежав від мінерального удобрення. Наші дослідження свідчать про підвищення вмісту сирого протеїну в
12
кормі в міру підвищення норм азоту на двох фонах фосфорно-калійних добрив Р60К90 і Р90К120. Найвищий вміст сирого протеїну становив 16,41% при удобренні N120P90K120, що на 3,39% вищий від варіанту з фосфорно-калійним удобренням Р90К120 і 4,59% від контролю – без удобрення. Дещо нижчий вміст протеїну 16,08% був на варіанті з удобренням N90P90K120.
Вміст сирого білка відповідав вмісту сирого протеїну і становив 69-83% від загальної маси. Вміст клітковини залежить від стану розвитку рослин та кількості в масі генеративних стебел. Азотні добрива хоч і збільшують кількість генеративних стебел, але завдяки їх високій облистяності вміст клітковини від внесення цих добрив не збільшується.
Підвищені норми азотних добрив незначно зменшують вміст золи в кормі. Вміст безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) у кормах без добрив складав 48,18% на суху речовину. Азотні добрива обумовили зниження вмісту БЕР на 4,02-7,44% на абсолютно суху речовину порівняно з контролем.
Мінеральний склад трав у меншій мірі залежить від азотних добрив, ніж органічна частина корму (рис.3).
 Рис.3. Вміст сирої золи і зольних елементів в сухій речовині пажитнице-кострицевого гібриду, залежно від удобрення, % на абсолютно суху речовину, (середнє за 2001-2003 рр.)
Найвищий рівень фосфору в нашому досліді був у кормах на варіанті з удобренням N90P90K120 і становив 1,29% на абсолютно суху речовину, що на 0,32% більше від контролю. При
підживленні травостою азотними добривами на фосфорно-калійному фоні Р60К90 вміст фосфору незалежно від норм азоту становив 0,91% і був нижчий на 0,08% від фону.
13
Не виявлено значного впливу добрив на вміст калію і кальцію в кормах. Проте в кормі відсоток калію значно збільшився, а кальцію зменшився.
Поживність корму, яка виражалася в кормових одиницях виявилася досить висока – в 1 кг сухого корму містилося 0,93-0,98 к.од. Збір кормових одиниць найвищий був на травостої пажитнице-кострицевого гібриду, який удобрювали повним мінеральним удобренням у нормі N120P90K120 – 10,9 т/га к.од. На всіх варіантах пажитнице-кострицевого гібриду підвищення азотних добрив від N60 до N90 на фосфорно-калійному фоні забезпечило збільшення збору кормових одиниць (9,2-10,9 т/га к.од.).
В міру підвищення рівня азотного живлення корм збагачується протеїном. У наших дослідженнях на одну кормову одиницю на фосфорно-калійному фоні в нормі Р90К120 припадає 92 г перетравного протеїну.
Додаткове внесення азотних добрив 60 - 120 кг/га забезпечило підвищення перетравного протеїну в одній кормовій одиниці і становило 121-125 г.
Внесення повного мінерального удобрення на травостій з пажитнице-кострицевим гібридом відповідало нормам годівлі сільськогосподарських тварин і становило 111-125 г перетравного протеїну.
Взаємозв’язок між кормовою та насіннєвою продуктивностями
пажитнице-кострицевого гібриду, вирощеного в оптимізованих посівах
Аналіз структури врожаю показав, що насіннєва продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду під впливом норм та способів сівби змінювалася за рахунок збільшення, або зменшення кількості генеративних пагонів на 1 кв.м. Так, на ділянках з більшими нормами висіву було більше генеративних пагонів.
На третій рік життя, або на другий рік використання пажитнице-кострицевий гібрид характеризується більшою насіннєвою продуктивністю. При цьому різко збільшується врожай насіння на літніх строках сівби.
При весняній суцільнорядковій сівбі під покрив вико-вівса на зелену масу найкращою нормою висіву насіння є 13 млн. схожих насінин. Зниження її з 13 до 11 і 9 млн. схожих насінин не збільшує врожаю насіння як в перший, так і в наступні роки використання. Так, при висіві 13 млн. схожих насінин врожай насіння становив 0,94 т/га, при меншій нормі висіву – 11 і 9 млн. схожих насінин – він відповідно зменшився до 0,90 і 0,81 т/га. На літніх суцільнорядкових безпокривних посівах збільшення норми висіву з 9 до 11 і 13 млн. схожих насінин підвищило врожай насіння. Найвищий урожай одержано при збільшенні норми висіву до 13 млн. схожих насінин (0,81 т/га).
14
 Рис. 4. Урожайність насіння пажитнице-кострицевого гібриду залежно від норм висіву,
(середнє за 2001-2003 рр.), т/га
Економічна та біоенергетична ефективність вирощування
пажитнице-кострицевого гібриду
Аналіз економічної ефективності вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в агроценозах з однорічними культурами показує, що пажитнице-кострицевий гібрид у чистому посіві забезпечує найбільший умовно чистий прибуток з 1 га (3053,60 грн.) та найвищу рентабельність (102%). Оптимальним варіантом є сівба пажитнице-кострицевого гібриду
з пажитницею однорічною (умовно чистий прибуток – 2448,60 грн., рентабельність – 92%).
Внесення мінеральних добрив при вирощуванні пажитнице-кострицевого гібриду забезпечує зростання економічних показників порівняно з контролем. Найвищу економічну ефективність при вирощуванні пажитнице-кострицевого гібриду відзначено за норм внесення мінеральних добрив N90P90K120 – N120P90K120. При цьому одержано найбільший умовно чистий прибуток (3296,42-3311,22 грн.), і найвищу рентабельність (115-117%).
Аналіз економічної ефективності вирощування пажитнице-кострицевого гібриду залежно від способів і норм висіву підтверджує, що суцільнорядковий посів за норми висіву13 млн. схожих
15
насінин забезпечує високий урожай, і як наслідок – найвищий умовно чистий прибуток (2579,60 грн.), рентабельність (83%).
Вміст енергії в кормових одиницях становить 1880 мДж, що дорівнює вмісту енергії в
1 кг вівса. Найвищий енергетичний коефіцієнт (9,0 мДж) одержано на варіанті вирощування пажитнице-кострицевого гібриду під покрив редьки олійної на зелений корм, нижчий (5,0 мДж) – під покрив вико-вівсяної сумішки на зелений корм.
Коефіцієнт енергетичної ефективності при вирощуванні пажитнице-кострицевого гібриду під покривом зернових культур був у межах 3,5-4,6 мДж. Найнижчий коефіцієнт енергетичної ефективності (3,4 мДж) одержали під покрив ріпаку ярого на зелений корм.
При аналізі впливу добрив на вирощування пажитнице-кострицевого гібриду враховували затрати енергії на вирощування врожаю та енергетичний коефіцієнт мінеральних добрив. Один кілограм діючої речовини азотних добрив становить 86,8 мДж, фосфорних – 12,6 мДж, калійних – 8,3 мДж. Із підвищенням норм азотних добрив зростає збір кормових одиниць.
Коефіцієнт енергетичної ефективності (відношення одержаної енергії корму, вираженої в мДж, до всіх затрат енергії на одержання врожаю) був найвищий на варіанті при внесенні повних мінеральних добрив у нормі N120P90K120 і становив 6,4. На одиницю енергетичних витрат при удобренні Р60-90К90-120 одержано 3,7-4,9 одиниць енергії трави. З підвищенням норм азоту від 60 до 120 кг/га при удобренні Р60К90 енергетичний коефіцієнт збільшується, така ж закономірність спостерігається і при фосфорно-калійному удобренні Р90К120 із зростанням азоту від 60 до 120 кг/га. Суцільнорядковий спосіб сівби при покривному посіві з нормою висіву насіння 13 млн. схожих насінин забезпечує найвищий коефіцієнт енергетичної ефективності, що становить 5,0 мДж. При літньому суцільнорядковому безпокривному посіві енергетичний коефіцієнт становить 3,6-4,3, а при широкорядному – 2,3–3,4 мДж.
ВИСНОВКИ
У дисертації досліджено і теоретично обґрунтовано технологічні заходи щодо вирішення важливого наукового завдання: вирощування та вивчення особливостей формування росту та розвитку рослин пажитнице-кострицевого гібриду на корм, шляхом оптимізації покривної культури, способів сівби і норм висіву та удобрення з метою збільшення виробництва дешевих трав’янистих кормів в умовах західного Лісостепу.
1. Вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в оптимізованих посівах з однорічними кормовими культурами забезпечує два повноцінних урожаї з одиниці площі, що дало можливість скоротити енерговитрати майже вдвоє і зібрати від 2,0 до 10,7 т/га кормових одиниць.
16
2. Найкращу кормову продуктивність (4,6 т/га кормових одиниць та 0,77 т/га сирого протеїну при забезпеченні 104 г перетравного протеїну в одній кормовій одиниці) одержано на посівах вико-вівса з підсівом пажитнице-кострицевого гібриду.
3. На весняних безпокривних посівах була найвища щільність травостою – 965 шт/м2. Формування травостою пажитнице-кострицевого гібриду також залежить від покривних культур. Кращою покривною культурою для пажитнице-кострицевого гібриду є пажитниця однорічна на зелений корм при щільності травостою 960 шт/м2.
4. Найвищу концентрацію сирого протеїну (16,41%) одержано в одновидовому посіві пажитнице-кострицевого гібриду на варіантах з ріпаком ярим (16,08%) та пажитницею однорічною (15,7%), а вміст білкового компонента в складі трав’яного корму прямо пропорційний до протеїну на цих варіантах. Кількість жиру відповідає 3,31; 2,46; 3,82%, клітковини – 30,1; 30,2; 30,7% на абсолютно суху речовину.
5. На варіанті з повним мінеральним удобренням у нормі N120P90K120 зібрано найвищу врожайність сухої маси пажитнице-кострицевого гібриду, яка становить 11,5 т/га.
6. Із збільшенням внесення повного мінерального удобрення вміст протеїну в сухій масі пажитнице-кострицевого гібриду зростає, тобто знаходиться в прямій залежності від внесення азотних добрив. Із збільшенням азотних добрив від 60 до 120 кг/га діючої речовини на фоні Р90К120 вміст протеїну підвищується з 15,9 до 16,4%, а сирого жиру з 2,8 до3,3%.
Мінеральний склад пажитнице-кострицевого гібриду в меншій мірі залежить від азотних добрив, ніж органічна частина корму.
7. Пажитнице-кострицевий гібрид під покривом вико-вівса на зелений корм при весняному суцільнорядковому способі сівби з нормою висіву 13 млн./га схожих насінин забезпечує найвищий врожай насіння (0,94 т/га) при затраті енергії вирощування врожаю (13281 мДж) і енергетичному коефіцієнті 5,0.
8. В середньому за три роки користування найвищий урожай насіння пажитнице-кострицевого гібриду забезпечує весняний безпокривний посів, який складає 1,02 т/га, що на 40% більше ніж на контролі. Під покривом пажитниці однорічної на зелений корм – 0,92 т/га, або на 26% вищий від контролю.
9. Оптимальними строками сівби пажитнице-кострицевого гібриду на насіння в умовах західного Лісостепу є весняні. Проведеними дослідженнями встановлено, що найвищий урожай насіння пажитнице-кострицевого гібриду (0,94 т/га) отримано при весняному суцільнорядковому посіві з нормою висіву 13 млн./га під покрив вико-вівса на зелений корм.
При літній сівбі найбільш оптимальними способами сівби пажитнице-кострицевого гібриду на насіння є суцільнорядкові безпокривні посіви з урожайністю насіння 0,81 т/га. На літніх
17
широкорядних безпокривних посівах збільшення норм висіву з 4 до 5 і 6 млн. схожих насінин підвищує врожайність насіння з 0,57 відповідно до 0,67 і 0,71 т/га.
10. Підвищені норми азотних добрив N120 на фоні P90K120 подовжують період вегетації на 5-6 днів, при цьому щільність травостою становить 760 штук пагонів на 1 м2, висота – 110 см і довжина колосу – 25 см. На даному варіанті найбільш виповнене насіння: середня вага 1000 зерен становить 5,3 г, енергія проростання – 86%, схожість – 96%. При цьому на даному варіанті зібрано найвищу врожайність (1,17 т/га) насіння пажитнице-кострицевого гібриду і найкращими посівними якостями, що забезпечується внесенням мінеральних добрив у нормі N120P90K120.
11. Аналіз економічної і біоенергетичної ефективності вирощування пажитнице-кострицевого гібриду на корм і насіння переконливо свідчить про значну перевагу технології вирощування даного гібриду в безпокривному посіві. Цей варіант забезпечує вихід кормових одиниць – 2,4 т/га. Умовно чистий прибуток становить 3053,6 грн./га, а коефіцієнт енергетичної ефективності складає 4,0мДж. .
При вивченні норм висіву пажитнице-кострицевого гібриду найвищу рентабельність відмічено при весняному суцільнорядковому посіві під покрив вико-вівса на зелений корм з нормою висіву 13 млн.схожих насінин і яка становить 83% при собівартості 1 ц продукції 125,5 грн. і коефіцієнт енергетичної ефективності – 5,0 мДж.
Найвищий рівень рентабельності – 115-117% з енергетичним коефіцієнтом 6,2-6,4 при врожайності сухої маси 10,3 – 11,5 т/га отримано з використанням мінеральних добрив у нормі N90-120Р90К120.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
На основі проведених польових і лабораторних досліджень, а також економічного та біоенергетичного аналізу агроформуванням західного Лісостепу різних форм власності для підвищення врожаю і якості пажитнице-кострицевого гібриду рекомендується:
1. На сірих лісових поверхнево оглеєних ґрунтах, для одержання двох урожаїв на рік пажитнице-кострицевий гібриду його необхідно вирощувати під покривом редьки олійної або вико-вівсяної сумішки на зелений корм.
2. Починаючи з другого року життя рослин для одержання високої врожайності і якості корму (11,5 т/га сухої маси з виходом кормових одиниць – 10,9 т/га), в технології вирощування пажитнице-кострицевого гібриду необхідно застосовувати повне мінеральне удобрення в нормі N90-120Р90К120.
18
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Мащак Я.І., Сметана С.І. Вплив покривних культур на урожай насіння пажитнице-кострицевого гібриду // Агрономія: Наук. темат. зб. Львівського ДАУ. – 2003. – Вип. 7. – С. 28-32.
2. Мащак Я., Сметана С. Вплив удобрення на урожайність та якість насіння пажитнице-кострицевого гібрида // Науково-практичні аспекти кормовиробництва та ефективного використання кормів: Матеріали Міжнар. наук.-практ. конф. (Дубляни, 16-18 верес. 2003 р.). – Львів, 2003. – С. 224-227.
3. Сметана С.І. Насіннєва продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду залежно від способів сівби // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. – 2004. – Вип. 46. – Ч. І. – С. 89-93.
4. Сметана С.І. Насіннєва продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду залежно від норм висіву // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини імені С.З.Гжицького. – 2005. – Т. 7 (№ 2). – Ч. 3. – С. 260-264.
5. Сметана С.І. Якість корму залежно від вирощування пажитнице-кострицевого гібриду в оптимізованих агроценозах // Передгірне та гірське землеробство і тваринництво: Міжвід. темат. наук. зб. – 2005. – Вип. 47. – С. 133-138.
6. Царик З.О., Волощук О.П., Коник Г.С., Стефанишин Я.С., Волощук І.С., Сметана С.І. Технологія вирощування багаторічних та однорічних трав на насіння (методичні рекомендації) / УААН. Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону УААН. – Оброшино, 2002. – 11 с.
7. Музика П.М., Стефанишин І.М., Дворецький І.П., Волощук О.П., Петрина Г.І., Волощук І.С., Свищ Є.В, Сметана С.І.. Насіннєводам Львівщини (методичні рекомендації по вирощуванню високоякісного насіння сільськогосподарських культур) / УААН. Ін-т землеробства і тваринництва західного регіону УААН;– Оброшино, 2002. – 32 с.
АНОТАЦІЯ
Сметана С.І. Продуктивність пажитнице-кострицевого гібриду залежно від агротехнічних прийомів його вирощування в умовах західного Лісостепу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. – Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2005 р.
У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з вивчення особливостей росту та розвитку і формування врожаю зеленої маси та насіння пажитнице-кострицевого гібриду залежно від оптимізації агрофітоценозів однорічних культур, норм висіву і способів сівби, доз мінеральних
19
добрив, а також дано економічну та енергетичну оцінки технології вирощування пажитнице-кострицевого гібриду.
Одержаний і узагальнений матеріал дає можливість рекомендувати до впровадженнявиробництво технологію вирощування пажитнице-кострицевого гібриду, яка забезпечує стале отримання врожаю зеленої маси і насіння у господарствах західного Лісостепу України з різним рівнем ресурсного забезпечення.
Ключові слова: пажитнице-кострицевий гібрид, сорт, норми висіву, безпокривний посів, підпокривний посів, мінеральні добрива, урожайність, якість насіння, кормові одиниці, продуктивність.
АННОТАЦИЯ
Сметана С.И. Продуктивность райграсо-овсяничного гибрида в зависимости от технологических приемов его выращивания в условиях западной Лесостепи. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 – кормопроизводство и луговодство. – Винницкий государственный аграрный университет, Винница, 2005 г.
В диссертационной работе изложены результаты исследований по изучению особенностей роста, развития и формирования урожая зеленой массы и семян райграсо-овсяничного гибрида в зависимости от оптимизации агрофитоценозов однолетних культур, норм и способов сева, доз
минеральных удобрений, а также дана экономическая и энергетическая оценки технологии выращивания райграсо-овсяничного гибрида.
Исследования проводились в Институте земледелия и животноводства западного региона УААН в 2000-2003 гг.
Установлены оптимальные нормы высева райграсо-овсяничного гибрида. Лучшей покровной культурой для гибрида является райграс однолетний на зеленый корм. Лучшие сроки сева на семена в условиях западной Лесостепи – весенние, начиная с высева яровых зерновых.
Самые высокие урожаи райграсо-овсяничного гибрида с самой низкой себестоимостью и лучшими качествами обеспечивает внесение N120P90K120.
Независимо от сроков и способов сева семенные посевы райграсо-овсяничного гибрида обеспечивают высокие урожаи соломы, а в дальнейшем хорошие урожаи зеленой массы, отавы, особенно при внесении азотных удобрений.
Полученный и обобщенный материал дает возможность рекомендовать к внедрению в производство технологию выращивания райграсо-овсяничного гибрида, которая гарантирует
20
стабильное получение урожая семян и зеленой массы в хозяйствах западной Лесостепи Украины с различным уровнем ресурсного обеспечения.
Ключевые слова: райграсо-овсяничный гибрид, сорт, нормы высева, беспокровный посев, подпокровный посев, минеральные удобрения, урожайность, качество семян, кормовые единицы, продуктивность.
ANNOTATION
Smetana S.I. Productivity of ryegrass-fescue hybrid depending on technological methods its growing at conditions of West Forest-Steppe.
Thesis for obtaining scientific degree of a candidate of agricultural sciences on speciality 06.01.12 – forage production and grazing. – Vinnytskiy State Agrarian University, Vinnytsya, 2005.
In dissertation there are presented results of investigation on studying pecularities of growth, development and formation yield of seed and green fodder of ryegrass-fescue hybrid depending on optimization of agrophytocenosis of annual plants, rates and methods of seeding, doses of mineral fertilizer and also are given economic and energetic evalution of technology growing of ryegrass-fescue hybrid.
The obtained and generalized material gives opportunity to recommend for introduction in production the technology growing of ryegrass-fescue hybrid of seed and green fodder in farms of West Forest-Steppe of Ukraine with different level of resource supply.
Key words: ryegrass-fescue hybrid, variety, rates of seeding, coverless sowing, undercover sowing, mineral fertilizer, yield, quality of seed, food units, productivity.
| 
