Библиотечный каталог авторефератов Украины

На підставі цих показників можна розрахувати дози добрив на заплановану урожайність, для чого пропонується використовувати формулу:

Д = 100 х (А-Б) х В / Кмд,

де  А – запланована урожайність, т/га;

Б – початкова урожайність, т/га;

В – винос поживних речовин основної і побічної продукції, кг /т;

Кмд – коефіцієнт використання поживних речовин із мінеральних добрив, %.

При застосуванні під культури гною формула матиме вигляд:

Д = 100 х (А-Б) х В / Кмд – Н од х П х Код / 10,

де Н од – норма внесення органічних добрив;

П – вміст поживного елементу в органічному добриві;

Код – коефіцієнт використання поживних речовин з органічних добрив, %.

Встановлено, що розрахункові дози добрив були близькими до експериментально визначених оптимальних доз.

Порівняно з мінеральною системою удобрення коефіцієнти засвоєння елементів живлення на варіантах з гноєм є порівняно низькими; за збільшення дози    фосфору на фоні гною коефіцієнт його засвоєння ще знижувався.

ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА

ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ

Економічна ефективність застосування добрив у ланці зерно-бурякової сівозміни визначається їх дією і післядією на окремі культури. Для цього всі елементи матеріальних затрат складаються по всіх культурах ланки, а отримана продукція оцінюється за виходом з одиниці площі кормових одиниць.

Економічна ефективність дії кращих варіантів системи удобрення цукрових буряків наведена в табл. 6.

Таблиця 6

Економічна ефективність застосування мінеральних

та органічних добрив при вирощуванні цукрових буряків

Порівняно з контролем без добрив варіанти з внесенням добрив під цукрові буряки характеризувалися нижчою на 8-11% собівартістю тонни коренеплодів, збільшенням умовно чистого прибутку на 943,02-987,16 грн./га і підвищенням рівня рентабельності на 18-25%.

Коефіцієнт енергетичної ефективності порівняно з контролем без добрив був дещо нижчим (при внесенні N120Р50K140 – 1,68; N120Р100K140 + побічна продукція – 1,65 і N60Р50K70 + гній 40 т/га – 1,83 проти 2,16 на контролі). За рахунок підвищення врожайності від застосування добрив більше додаткової енергії було одержано у варіантах N120Р100K140 + побічна продукція, потім – N60Р50K70 + гній 40 т/га і мінеральних добрив N120Р50K140 відповідно 8,3, 7,9 і 7,6 ГДж.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації узагальнено експериментальні дані, наведено напрям вирішення наукової задачі, що виявляється у встановленні закономірностей формування продуктивності культур у ланці: пшениця озима – буряки цукрові – ячмінь ярий, якісних показників продукції та удосконаленні технології їх вирощування в умовах Лісостепу шляхом застосування різних систем удобрення.
2. Водний режим чорнозему опідзоленого, насамперед, пов’язаний з біологічними особливостями вирощуваних культур, різним ступенем зволоження ґрунту характеризується накопиченням вологи у весняний період, суттєвим зменшенням її запасів до середини літа та підвищенням до зими. Внесення добрив зумовлює певною мірою більш ефективне споживання доступної вологи. Між рівнем урожайності коренеплодів і кількістю опадів за червень виявлено середньої сили позитивний зв’язок (r = 0,57, який діє в межах 32% вибірки – R2 = 0,32).
3. Систематичне застосування мінеральних і органічних добрив під пшеницю озиму та буряки цукрові сприяє покращанню агрохімічних показників ґрунту чорнозему опідзоленого, значно підвищує вміст доступних для рослин форм мінерального азоту, фосфору та калію. Найбільш значне зростання кількості рухомих форм елементів живлення спостерігається при використанні мінеральної системи удобрення під пшеницю озиму N80Р50К60 і буряки цукрові N120Р100К140 та в поєднанні її з дією і післядією 40 т/га гною.
4. Збільшення доз азотних добрив вдвічі підвищує вміст мінерального азоту як в орному (0-30 см), так і в підорному (31-40 см) шарах ґрунту за рахунок низхідної міграції нітратів із ґрунтовою вологою. Зростання доз фосфорних і калійних добрив збільшує вміст рухомих форм фосфору і калію на початку вегетації буряків цукрових відповідно на 6–31 і 9–46 мг/кг орного шару ґрунту. Запаси рухомих сполук основних елементів живлення більш істотно підвищуються при поєднанні мінеральних добрив з гноєм, соломою пшениці озимої та гичкою буряків цукрових. Так, при їх застосуванні розширилося співвідношення вмісту рухомих фосфатів на 7,6-39,2% в орному шарі ґрунту порівняно з контролем та на 11,6-36,2% в підорному, створюючи сприятливі умови для забезпечення рослин фосфором.
5. Азотні і фосфорні добрива як при прямій дії, так і в післядії підвищують вміст азоту і фосфору у рослинах досліджуваних культур, а калійні – вміст калію у побічній їх продукції (соломі, гичці).
6. Пшениця озима і ячмінь ярий на мінеральному і, особливо, на органо-мінеральному фонах добрив скорочують початкові періоди росту і розвитку на 1-2 дні, а під час дозрівання – навпаки, збільшують їх. Буряки цукрові в період другої пари листків збільшують масу 100 рослин на фоні добрив до 74,2-119,0 г при масі на контролі 57,8 г, фосфорні добрива у найменшій дозі Р50 та за підвищення її до Р150 сприяли зростанню маси 100 рослин на 23,8-32,2 г. Особливо вагомий вплив на цей показник був у варіанті поєднання органічної системи живлення з мінеральною у разі збільшення в річній дозі     частки фосфорних добрив.
7. Заорювання побічної продукції пшениці озимої в поєднанні з внесенням повного мінерального добрива (N120Р100К140) за впливом на продуктивність буряків цукрових було рівноцінним застосуванню 40 т/га органічних добрив на їх фоні. Їй не поступалась і мінімалізована мінеральна система живлення (N60Р50К70) на фоні 40 т/га гною.
8. Найвища урожайність основної і побічної продукції пшениці озимої була у варіантах повного мінерального добрива в поєднанні з післядією органічних; досить ефективним було застосування зменшеної вдвічі дози мінеральних добрив (N40Р25К30) на фоні післядії органічних, внесених під передпопередник – кукурудзу на зерно.
9. Урожайність коренеплодів буряків цукрових і збір цукру при внесенні під основний обробіток ґрунту мінеральних добрив у дозі N120Р50К140 порівняно з контролем збільшилися відповідно на 11,2 та 1,83 т/га. Подальше підвищення дози фосфору в повному мінеральному добриві було неефективним.
10. Кращі технологічні якості коренеплодів буряків цукрових були при застосуванні мінеральної (N120Р50К140) та органо-мінеральної із зменшеною в ній вдвічі (N60Р50К70) кількістю мінеральних добрив.
11. Середню врожайність зерна ячменю ярого на рівні 4,7 т/га можна отримати при внесенні під пшеницю озиму і буряки цукрові оптимальних доз мінеральних добрив і використання на їх фоні післядії і прямої дії побічної продукції попередників.
12. Винос основних елементів живлення на одну тонну основної продукції з урахуванням відповідної частини не товарної, більшою мірою залежить від біологічних особливостей культур, ніж від рівня удобрення. Так, винос азоту, фосфору і калію становить: для пшениці озимої – 21,8-25,9, 9,0-10,6 та 15,3-19,0; буряків цукрових – 3,4-4,3, 0,9-1,4, і 4,7-5,2; ячменю ярого – 12,2-16,8, 21,4-27,8 та 16,9-20,6 кг/га відповідно. Виявлена чітка специфіка засвоєння елементів живлення із добрив залежно від доз, видів та способів їх внесення. Коефіцієнти використання поживних речовин з мінеральних добрив для буряків цукрових становили: азоту – 53,3-76,7, фосфору – 18,7-34,0, калію – 51,7-75,7%; органічних в поєднанні з мінеральними відповідно – 24,6-36,6, 16,4-23,0 та 25,8-28,9%.
13. Економічна і енергетична ефективність оптимальних систем удобрення під культури зерно-бурякової ланки сівозміни висока. Порівняно з    контролем без добрив варіанти з внесенням добрив під буряки цукрові мали собівартість тонни коренеплодів нижчу на 8-11%, умовно чистий доход -вищий на 943,02-987,16 грн. /га, а рівень рентабельності - на 18-25%.  Коефіцієнт енергетичної ефективності систем удобрення по кращих варіантах був у межах від 1,65 до 1,83.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

В умовах правобережного Лісостепу на чорноземі опідзоленому з     низьким вмістом в грунті азоту, середнім фосфору та підвищеним калію рекомендується для отримання:

– урожайності пшениці озимої на рівні 6,2 т/га вносити мінеральні добрива в дозі N80Р25К60;

– урожайності буряків цукрових на рівні 54 т/га при мінеральній системі удобрення застосувати N120Р50К140, органо-мінеральній – 40т/га гною + N60Р50К70; за нестачі гною використовувати солому пшениці озимої в поєднанні з мінеральними добривами в дозі N120Р100К140 під буряки цукрові і заорювання їх гички під ячмінь ярий.

Список опублікованих праць за темою дисертації:

1.        Колібабчук Т.В.  Продуктивність озимої пшениці  і  вміст рухомих сполук фосфору в чорноземі опідзоленому залежно від внесення добрив // Збірник наукових праць ІЦБ УААН. - Вип. 2. - Київ, 1998. - С. 130-135.

2.        Колібабчук Т.В. Продуктивність цукрових буряків і вміст рухомих сполук фосфору в чорноземі опідзоленому в Центральній частині Лісостепу України залежно від внесення добрив // Збірник наукових праць ІЦБ УААН.-Вип. І.-Київ, 1999.-С. 125-133.

3.        Колібабчук Т.В., Мусіч В.І., Радзивіл В.Х., Козленко І.А. Вплив хлор містких калійних добрив на процеси перетворення азоту добрив у грунті і їх дія на продуктивність цукрових буряків // Збірник наукових праць ІЦБ УААН. – Вип. І.-Київ, 1999.-С. 148-156.

4. Колібабчук Т.В. Особливості впливу типу сівозміни та різних доз мі неральних добрив на продуктивність цукрових буряків // Збірник наукових праць ІЦБ УААН. - Вип. 3. - Київ, 2000. – С. 235-239.
5. Шкаредний І.С., Вакуленко М.О., Колібабчук Т.В., Костенко С.С.  Мі­сце цукрових буряків у сівозмінах південно-західної частини Лісостепу // Збірник наукових праць ІЦБ УААН. - Вип. 2. - Київ, 2000. - С.40-44.
6. Заришняк А.С., Руцька С.І., Колібабчук Т.В. Добрива, врожайність та винос елементів живлення // Цукрові буряки, 2002. №1 . - С.6-7.
7. Заришняк А.С., Руцкая С.И, Колибабчук Т.В. Влияние систематиче-ского внесение удобрений й вида зерно-свекловичного севооборота на про-дуктивность культур в зоне центральной Лесостепи Правобережья Украины // Агрохимия, 2003, №5. - С.30-35.
8. Заришняк А.С., Руцкая С.И, Колибабчук Т.В. Влияние удобрений на потребление злементов питання культурами зерно-свекловичного севооборота на черноземе оподзоленном // Агрохимия, 2003, №6. - С. 39-46.
9. Колібабчук Т.В. Роль сівозміни, як стабілізуючого фактора збережен­ня родючості ґрунту і формування урожаю сільськогосподарських культур //Агровісник Черкащини, 2004. - №6-7. С.25-27.
10. Бондаренко В.М., Заришняк А.С., Колібабчук Т.В., Шикирява О.В. Використання соломи пшениці озимої як органічного добрива під цукрові буряки // Цукрові буряки, 2005. №6. – С. 6-7.

АНОТАЦІЯ

Колібабчук Т.В. Продуктивність культур ланки зерно-бурякової сівозміни залежно від систем удобрення в Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут цукрових буряків УААН, Київ, 2006.

В умовах нестійкого зволоження Лісостепу України удосконалені елементи вирощування культур ланки зерно-бурякової сівозміни шляхом застосування оптимальних систем внесення органічних та мінеральних добрив і використання побічної продукції рослинництва.

Оптимальні дози добрив краще забезпечують рослини елементами живлення і знижують витрати вологи ґрунту на формування одиниці врожаю.

Урожайність коренеплодів і збір цукру при внесенні під основний обробіток ґрунту мінеральних добрив в дозі N120P50K140 порівняно з контролем без добрив збільшилися відповідно на 11,2 і 1,83 т/га. Кращі технологічні якості коренеплодів цукрових буряків були в цьому ж варіанті та за органо-мінеральної системи із зменшеною в ній вдвічі кількості мінеральних добрив.

Найвища урожайність основної і побічної продукції пшениці озимої отримана у варіанті повного мінерального добрива в поєднанні з післядією органічних добрив, внесених під попередню кукурудзу на зерно; на фоні післядії органічних добрив ефективним є застосування зменшеної вдвічі дози мінеральних добрив (N30P25K30). Середню врожайність зерна ячменю ярого на рівні 4,7 т/га можна отримати при внесені під пшеницю озиму і буряки цукрові мінеральних добрив і використанні на їх фоні дії та післядії побічної продукції попередників.

Коефіцієнти енергетичної ефективності систем удобрення по кращих варіантах становлять в межах від 1,65 до 1,83.

Ключові слова: пшениця озима, буряки цукрові, ячмінь ярий, технологія вирощування, системи удобрення.

Колибабчук Т.В. Продуктивность культур звена зерно-свекловичного севооборота в зависимости от систем удобрения в Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Институт сахарной свеклы УААН, Киев, 2006.

В условиях неустойчивого увлажнения Лесостепи Украины усовершенствованы элементы технологии выращивания культур в звене зерно-свекловичного севооборота путем оптимизации системы внесения органических и минеральных удобрений и использования побочной продукции растениеводства.

Оптимальные дозы удобрений лучше обеспечивают растения элементами питания и снижают расход влаги из почвы на формирование единицы урожая. Так, более рациональное использование почвенной влаги ячменем было отмечено в варианте последействия внесения 40 т/га навоза в сочетании с N120P100K140, и на этом же фоне органических удобрений с уменьшенной вдвое дозой минеральных удобрений (N60P50K70).

Применение под сахарную свеклу азотных и калийных удобрений в дозе N120K140 улучшает питательный азотный режим почвы. Повышение на их фоне доз фосфора (варианты Р100 и Р150) увеличивает степень использования азота.

Органо-минеральная система питания с дозой фосфора 100 кг/га является оптимальной для сахарной свеклы.

Солома озимой пшеницы с парным внесением N120P100K140 по влиянию на урожайность сахарной свеклы была равноценна применению 40 т/га органических удобрений и такой же нормы минеральных удобрений. Уменьшенная на половину доза минеральных удобрений (N60P50K70) на фоне 40 т/га навоза по влиянию на урожайность сахарной свеклы не уступала полной (N120P100K140). Урожайность корнеплодов и сбор сахара при внесении в качестве основного минерального удобрения N120P50K140 в сравнении с контролем без удобрений увеличились соответственно на 11,2 и 1,83 т/га. Тут же и при уменьшенной вдвое дозе минеральных удобрений на фоне внесения навоза были лучшие технологические качества корнеплодов.

Урожайность зерна ячменя ярового на уровне 4,7 т/га можно получить при внесении под пшеницу озимую и свеклу сахарную минеральных удобрений или использовании на их фоне действия и последействия побочной продукции предшественников.

Коэффициенты энергетической эффективности систем удобрений по лучшим вариантам находятся в пределах от 1,65 до 1,83.

Ключевые слова: пшеница озимая, свекла сахарная, ячмень яровой, технология выращивания, системы удобрения

Kоlibabchuk Т.V. Productivity of crops of the courses of cereal-beet ro­tation depending on fertilization systems in the forest-steppe /.one of Ukraine. – Мanuscript.

A thesis for receiving the scientific degree of a Candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.09 – Plant growing. – The Institute for Sugar Beet of UAAS, Kyiv, 2006.

Under conditions of insecure moistening of the forest - steppe zone of Ukraine, elements of growing crops of the course of cereal - beet rotation were perfected by the use of optimal systems of application of organic and mineral fertilizers and the use of by-products of plant growing.

Optimal rates of fertilizers give better provision of plants with nutrient elements and reduce inputs of soil moisture per yield unit.

Root yields and sugar yield with application of the rates of N120P50K140 of mineral fertilizers under basic soil cultivation have increased, as compared with the control variant, by 11.2 t/ha and 1.83 t/ha, respectively. Better technological qualities of sugar beet roots were found in the same variant and with organic mineral system with the quantity, of mineral fertilizers reduced twice.

The highest yields of main product and by - product of winter wheat were obtained in the variant of full mineral fertilizer combined with residual effects of organic fertilizers, applied under preceding grain maize; on the background of resid­ual effects of organic fertilizers, the use of twice reduced rates of mineral fertilizers (N30P25K30) proved efficient. Average yields of grain of spring barley of 4.7 t/ha can be obtained with application for winter wheat and sugar beet of mineral fertilizers and the use on their background of residual effects of byproducts of preceding crops.

Coefficients of energetic efficiency of fertilizer across the best variants amount from 1.6 to 1.83.

Key words: winter wheat, sugar beet, spring barley, technology of growing, systems of fertilization.