Одержані дані свідчать, що використання гербіцидів, для догляду за посівами кукурудзи, при однакових всіх інших складових (мінеральне живлення, основний та передпосівний обробіток ґрунту) призводить до зростання сукупних затрат енергії, в порівнянні з механічним доглядом на 9-11 %. Причому, затрати енергії на гербіциди в структурі затрат на вирощування складають 12 % (рис.2). Використання, для догляду за посівом, після появи сходів, замість страхового гербіциду боронування і міжрядних обробітків скорочує ці затрати на 7%. Дещо скорочує затрати сукупної енергії заміна міжрядних обробітків післясходовими боронуваннями.
Можна також відмітити, що використання гербіцидів призводить не тільки до додаткових затрат сукупної енергії на цей процес але не виправдано з точки зору біоенергетичної ефективності. Так енергетичний коефіцієнт на контролі становить 8,7, поєднання внесення гербіциду при сівбі з післясходовим механічним доглядом збільшило цей показник до 10,8. При використанні для догляду лише боронувань, він становить 9,5 - 9,3. Технологічні схеми догляду за посівами які передбачають досходову суцільну мілку шаровку або досходове боронування з післясходовим боронуванням і двома міжрядними обробітками підвищують енергетичний коефіцієнт вирощування кукурудзи до 12,2 – 12,0.
Аналогічно до енергетичного коефіцієнту змінювався, по варіантам дослідження, і коефіцієнт енергетичної ефективності, адже ці показники мають прямо пропорційну залежність.
Аналізуючи варіанти досліджень за приростом валової енергії на один гектар посіву ми одержали дані які підтверджують наші висновки про те, що використання хімічних засобів догляду за посівом енергетично менш вигідно. При застосуванні лише гербіцидів (контроль) цей показник становив 190490,0 МДж/га. З поєднанням допосівного внесення гербіциду і післясходового механічного догляду, приріст валової енергії збільшився до 225956 МДж/га, що перевищує даний показник на варіанті 1 (контроль) на 18,6 %.
Проведення досходової мілкої культивації, післясходового боронування та двох міжрядних розпушувань забезпечувало приріст валової енергії 252864 МДж/га, що на 32,7 % більше за контроль. Мало поступається за цим показником технологічна схема де проводили досходові боронування з післясходовим боронуванням і двома міжрядними обробітками (249393 МДж/га).
Застосування для догляду за посівами лише боронувань знизило , в порівнянні з контролем, приріст валової енергії на 8,9 – 3,3 %.
Економічна ефективність. Оцінка ефективності технології вирощування кукурудзи за приростом валової енергії безумовно важлива, але в умовах товарно-грошових відносин ще більшу вагу має економічна ефективність запроваджуваних прийомів та змін до існуючих технологій.
Використання для догляду за посівами гербіцидів значно підвищує затрати на вирощування. І хоча рентабельність з використанням для догляду лише гербіцидів досить висока – 89,3%, проте вона значно поступається технології з використанням для догляду лише механічних обробітків. Так на кращих варіантах механічного догляду рентабельність складає 195,3% і 200,7 % що на 106,0 % і 111,4% перевищує контроль.
Вирощування кукурудзи з використанням для догляду лише боронувань також ефективніше за гербіциди. Тут рентабельність складає 130,8% ( вар. 3) і 139,3% (вар.2), що відповідно на 42,5 і 50,0 % більше за контроль.
Поєднання хімічного та механічного догляду підвищує рентабельність вирощування за рахунок як приросту урожаю так і зменшення витрат на вирощування, Рентабельність виробництва тут складає 148,3 %, що на 59,0 % більше ніж при використанні лише гербіцидів.
Найбільш ефективною технологією догляду було досходове суцільне розпушування, післясходове боронування та два міжрядні розпушування. При цьому рентабельність складала 200,7 % що на 111,4 % більше за контроль.
Важливим показником для оцінки ефективності агроприйому є також одержаний чистий прибуток з 1 гектару посіву. За цим показником найкращою є вказана вище технологія догляду, де цей показник складає 3275,18 грн/га. Догляд при поєднанні досходового післясходового боронування і міжрядних обробітків забезпечує одержання 3207,16 грн/га чистого прибутку. Самим нижчим цей показник був на контролі з використанням для догляду лише гербіцидів – 1799,7 грн/га
Використання для догляду за посівом кукурудзи механічних обробітків дає змогу не лише покращити екологічну ситуацію в агрофітоценозі, але і додатково одержати від 285,46 грн/га до 1475,48 грн/га.
ВИСНОВКИ
В дисертації наведене теоретичне узагальнення та вирішення наукового завдання щодо зменшення гербіцидного навантаження на агрофітоценоз і підвищення продуктивності кукурудзи на зерно в умовах південного Лісостепу України, вдосконалення технології догляду за посівами шляхом використанням механічних засобів.
Дослідження проведені протягом 1990 – 1991 та 2001 – 2003 років показали, що:
- Проведення механічних обробітків сприяє покращенню водного режиму орного шару ґрунту порівняно з використанням для догляду гербіцидів без механічних прийомів догляду за посівом. При цьому вологість ґрунту підвищується на 14 – 15 % . Заміна міжрядних розпушувань боронуваннями, а також використання для догляду лише гербіцидів зменшує збереження вологи в ґрунті.
- Засвоєння поживних речовин культурними рослинами збільшується при проведенні міжрядних розпушувань за рахунок кращого росту наземної вегетативної маси. Вміст NPK в орному шарі ґрунту при використанні для догляду лише боронувань і гербіцидів залишається на однаковому рівні.
- Гербіциди знижують на 1 – 2 % польову схожість насіння, а також зменшують протягом вегетації густоту рослин на 7%. Механічний догляд за посівом сприяє збереженню густоти кукурудзи, від посіву до збирання, на 3 % до контролю і утворенню більшої на 7 – 18 % кількості продуктивних качанів на 1 рослині.
- Технологія догляду істотно не впливає на проходження фенологічних фаз розвитку рослин. Міжрядні розпушування збільшують величину періоду цвітіння волоті – цвітіння качана до 4 – 5 днів.
- Механічні обробітки, особливо досходова суцільна шаровка і міжрядні розпушування, сприяють росту рослин, особливо в першу декаду вегетації та після утворення 7 – 8 листків і до закінчення цвітіння волоті. Часті післясходові боронування, травмують листкову поверхню і затримують ріст кукурудзи на початку вегетаційного періоду.
- Боронування в поєднанні з міжрядними обробітками посилюють формування вегетативної маси рослин у дослідах на 15 – 23 %. Найбільші середньодобові прирости вегетативної маси рослин зафіксовані у фазі 7 – 12 листків і складали при механічному доглядові 56,0 – 59,6 г/добу проти 48 г/добу на контролі. Кращим виявився варіант з проведенням досходової суцільної шаровки, післясходового боронування і двох міжрядних обробітків, де вегетативна маса у фазі молочно-воскової стиглості досягала 486 ц/га.
- Проведення міжрядних обробітків сприяє формуванню більшої, на 16 – 22 % ніж на контролі, фотосинтетичної листкової поверхні, та збільшенню фотосинтетичного потенціалу посіву. Сумарний фотосинтетичний потенціал посіву, при використанні механічного догляду на 7 – 20 % більший за цей показник на варіанті з доглядом за допомогою гербіцидів. Найбільший сумарний фотосинтетичний потенціал посіву зафіксовано при проведенні двох досходових, одного післясходового боронування двох міжрядних розпушувань. Він складав 2,97 млн. м2/га.
- Механічний догляд забезпечував кращий контроль за чисельністю та ростом бур’янів, в першу половину вегетації за рахунок фізичного знищення, а в подальшому за рахунок затінення ґрунту більш розвиненою листковою поверхнею. Кращими показники контролю за чисельністю бур’янів були на варіанті з проведенням досходового суцільного мілкого розпушування, післясходового боронування у фазі 1 – 2 листків та проведенні двох міжрядних обробітків, кількість яких, через 60 днів після сходів, була менше за контроль в 5,2 рази, вегетативна маса – в 14,8 рази і складала 35 г/м2. Проведення, після внесення перед сівбою гербіциду, післясходового боронування і міжрядного розпушування зменшило кількість і вегетативну масу бур’янів на 60 день вегетації до 145 г/м2, що склало 28% до контролю.
- Кращою була урожайність зерна при проведенні досходової суцільної культивації, післясходового боронування і двох міжрядних обробітків на глибину 5 – 6 см з присипанням захисних смуг, а також при проведенні двох досходових одного післясходового боронування і двох міжрядних обробітків на глибину 5 – 6 см з присипанням захисних смуг і складала відповідно 75,5 і 74,6 ц/га. Проведення крім внесення гербіцидів одного післясходового боронування і одного міжрядного розпушування збільшило урожайність зерна до 68,3 ц/га проти 59,1 ц/га на контролі (хімічний догляд).
- Використання для догляду за посівом кукурудзи механічних обробітків, а саме досходових боронувань або суцільної мілкої культивації в поєднанні з післясходовим боронуванням і міжрядними розпушуваннями, підвищує біоенергетичну ефективність технології. Збільшує, порівняно з контролем, на 31–33 % енергетичний коефіцієнт, та на 38 – 40 % приріст валової енергії. Поєднання використання гербіцидів з післясходовим механічним доглядом збільшує енергетичний коефіцієнт на 18 % і приріст валової енергії на 24 %.
- На економічну ефективність досліджуваних технологічних схем догляду за посівом кукурудзи на зерно значною мірою вплинула урожайність та вартість використаних гербіцидів. Всі варіанти досліджень з використанням механічних знарядь для догляду мали вищу рентабельність ніж вирощування цієї культури з допомогою лише гербіцидів. Як при аналізі енергетичної ефективності кращими були варіанти з поєднанням досходової суцільної мілкої культивації (вар. 5) або двох досходових боронувань (вар. 4) з післясходовим боронуванням і міжрядними обробітками де рентабельність складала відповідно 200,7 і 195,3 %, що на 111,4 і 106,0 % більше за контроль. Чистий прибуток, на цих варіантах, склав 3275,18 і 3207,16 грн/га проти 1799,87 грн/га на контролі. На варіант 6, де поєднувалось внесення гербіцидів при сівбі з після сходовим боронуванням та міжрядним обробітком рівень рентабельності становить 148,3 %, чистий прибуток 2651,4 грн/га.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. В умовах південної частини Лісостепу України для догляду за посівами кукурудзи на зерно використовувати технологічну схему, яка включає проведення досходового розпушування через 4 дні після сівби на глибину половини заробки насіння, або двох досходових боронувань післясходове боронування та два міжрядні обробітки на глибину 5 – 6 см у фазі 4 – 5 і 7 – 8 листків. При цьому урожай зерна збільшується на 16,4 і 15,5 ц/га в порівнянні з використанням гербіцидів і на 7,2 і 6,3 ц/га в порівнянні з поєднанням використання гербіцидів і механічних післясходових обробітків.
2. При високій забур’яненості полів, особливо однорічними злаковими бур’янами, внесення гербіцидів при сівбі поєднувати з післясходовим боронуванням та міжрядним розпушуванням при цьому вегетативна маса бур’янів зменшується в 3,6 рази, урожай зерна кукурудзи зростає на 9,2 ц/га.
СПИСОК ПРАЦЬ ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Зінченко О.І., Нестеренко А.Г. Вплив різних прийомів догляду на фотосинтетичний потенціал посіву і урожайність кукурудзи на зерно в умовах південного Лісостепу України // Збірник наукових праць Уманського ДАУ. – Умань. – 2003. – С. 125-131.
- Нестеренко А.Г. Вплив різних способів догляду на забур’яненість посівів кукурудзи на зерно в умовах південного Лісостепу //Вісник аграрної науки Причорномор’я, т. 2. – Миколаїв. – Миколаївський ДАУ, 2003. – С. 63-69.
- Нестеренко А.Г. Вплив різних способів догляду на ріст кукурудзи в умовах південного Лісостепу України //Корми і кормовиробництво. Вип. 51. – Вінниця. – “Тезис”, 2003. – С. 90-92.
- Нестеренко А.Г. Кукурудза //Біологічне рослинництво. – К.; Вища школа,1996. – С.129-141.
- Зінченко 0.1, , Коваленко Г.О., Коротеєв А.В., Січкар А.О., Нестеренко А.Г. Строки сівби і догляд як фактори продуктивності кукурудзи в південній частиш Лісостепу України // Збірник наукових праць інституту землеробства УААН. Спецвипуск. - К.; Інститут землеробства, 2004.- С. 126.
- Нестеренко А.Г. Вплив різних способів догляду на забур'яненість посівів кукурудзи на зерно в умовах південного Лісостепу // Матеріали науково практичної конференції Проблеми степового землеробства і рослинництва та їх вирішення в реформованих сільськогосподарських підприємствах Миколаїв. - Миколаївський ДАУ, 2003. -С. 63-69.
- Нестеренко А.Г. Вплив різних способів догляду на ріст кукурудзи в умовах південного Лісостепу України // Матеріали науково практичної конференції "Наукові основи сталого розвитку кормовиробництва в Україні Вінниця. - "Тезис", 2003. - С. 90-92.
- Нестеренко А.Г, Коваленко Г.О., Коротеєв А.В. Строки сівби і догляд як фактори продуктивності кукурудзи в південній частині Лісостепу України // Матеріали науково практичної конференції "Особливості ведення зернового господарства України залежно від кон'юнктури ринку К.; Інститут землеробства, 2004.- С. 126.
АНОТАЦІЯ
Нестеренко А.Г. Особливості формування продуктивності кукурудзи на зерно залежно від технології догляду за посівами в південній частині Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2004.
У дослідах які проводились у 1990-1991, 2001-2003 рр., установлено вплив технології догляду на забур’яненість посіву, ріст, розвиток, урожайність зерна куку- рудзи, економічну і енергетичну ефективність його виробництва.
Механічні обробітки міжрядь в поєднанні з досходовою мілкою культивацією або боронуваннями і післясходовим боронуванням створюють кращі умови для росту і розвитку кукурудзи ніж використання, для догляду за посівами, лише гербіцидів або тільки боронувань. При цьому урожай зерна збільшується на 16,4 і 15,5 ц/га в порівнянні з використанням лише гербіцидів і на 7,2 і 6,3 ц/га – з поєднанням використання гербіцидів і механічних післясходових обробітків. Дані технології догляду підвищують біоенергетичну ефективність вирощування кукурудзи на 38 – 40 %. Механічний догляд забезпечує контроль вегетативної маси і кількості бур’янів в межах які не шкодять культурним рослинам.
Ключові слова: кукурудза, густота стояння рослин, ріст і розвиток, фотосинтетичний потенціал, забур’яненість, урожайність зерна.
АНОТАЦИЯ
Нестеренко А.Г. Особенности формирования продуктивности кукурузы на зерно в зависимости от технологии ухода за посевами в южной части Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Винницкий государственный аграрный университет, Винница, 2004.
В опытах, которые проводились в 1990-1991, 2001-2003 гг., установлено влияние технологии ухода на засоренность посева, рост, развитие, урожайность зерна кукурузы, экономическую и энергетическую эффективность его производства.
Проведение механических обработок почвы в посевах кукурузы улучшает её водный режим по сравнению с использованием для ухода за посевамы только гербицидов. Увеличивается использование растениями питательных весчеств.
Механический уход за посевамы обеспечивает на 3% больше, по сравнению с контролем, сохранение растений кукурузы от высеянных семян и образование на 7 – 18 % больше початков на 1 растении.
Отмечено, что проведение междурядных рыхлений усиливает нарастание вегетативной массы на 15 – 23 %. Частые послевсходовые боронования тормозят ростовые процессы и травмируют листовую поверхность растений кукурузы.
Проведение довсходовой мелкой культивации или двукратного досходового боронования в сочетании с послевсходовым боронованием и двумя междурядными обработками способствует росту листовой поверхности растений и увеличению фотосинтетического потенциала посева на 20 – 21 % по сравнению с использованием для ухода только гербицидов.
Гербициды без дополнительного проведения механических обработок не могут эффективно контролировать количество и вес сорняков в посеве. Механический уход обеспечивает контроль за сорняками в первую половину вегетации за счет физического уничтожения, а во вторую её половину за счет затенения площади почвы более развитой листовой поверхностью.
Использование для ухода за посевом довсходовых боронований или мелкой сплошной культивации в сочетании с послевсходовым боронованием и двумя междурядными рыхлениями повышает биоэнергетическую эффективность технологии. Увеличивает в сравнении с контролем на 31 – 33% энергетический коэффициент и на 38 – 40 % прирост валовой энергии. Использование гербицидов в сочетании с послевсходовым механическим уходом за посевамы увеличивает энергетический коэффициент на 18 % и прирост валовой энергии на 24 %.
Механические обработки междурядий в сочетании с довсходовыми и послевсходовыми боронованиями создают более благоприятные условия для роста и развития кукурузы, чем использование для ухода за посевами только боронования. При этом урожай зерна увеличивается на 16,4 – 15,5 ц/га в сравнении с использованием только гербицидов и на 7,2 – 6,3 ц/га – при сочетании использования гербицидов и механических послевсходовых обработок. Отмечено, эффективность замены довсходовых боронования сплошной мелкой культивацией на глубину до 3 см. Механический уход обеспечивает контроль вегетативной массы и количества сорняков ниже границы вредоносности для культурных растений.
Уровень рентабельности при использовании для ухода за посевом довсходовых боронований или мелкой сплошной культивации в сочетании с послевсходовым боронованием и двумя междурядными рыхлениями составляет 200,7 и 195,3 % что на 11,4 и 106,0 % больше чем на контроле, дополнительный чистый доход составил соответственно 1775,3 – 1707,3 грн/га.
Ключевые слова: кукуруза, густота стояния растений, рос и развитие, фотосинтетический потенциал, засорённость, урожайность зерна.
ANNOTATION
Nesterenko A.H. Peculiarities of the productivity formation of corn for grain depending on the technology of corn field management in the southern part of the Forest Steppe Zone of Ukraine. – A manuscript.
The dissertation for conferring a scientific degree of a candidate of agricultural sciences in speciality 06.01.09 – crop production. – Vinnitsa state agrarian university, Vinnitsa, 2004.
The experiments, carried out in 1990-1991, 2001-2003, confirmed the effect of the technology of sown area management on weed infestation, growth, development, grain yield, economic and energy efficiency of its production. Mechanical treatments of inter-rows in combination with pre-and post-emergency harrowing create more favorable conditions for growth and development of corn, than harrowing alone. The efficiency of substituting pre-emergency harrowing with compact shallow cultivation (3 cm deep) was observed. In this case, grain yield increases by 16,4-15,5 cwt/ha compared with the application of herbicides alone, and by 7,2-6,3 cwt/ha when herbicide application and post-emergency treatment are combined. Mechanical management ensures the control of vegetative mass and weeds below the threshold of harmfulness for cultivated crops.
Key words: corn, crop stand density, growth and development, photosynthetic potential, infestation, grain yield.
|
