Таблиця 5 - Продуктивність дочок-ярок в 14-місячному віці
Найбільш високопродуктивні ярки одержані від баранів з Fx = 3,12, які в порівнянні з ровесницями від аутбредних баранів мали більшу живу масу на 1,6 кг, або на 2,7% (61,1 проти 59,5 кг, P>0,90); довшу вовну на 0,7 см, або на 3,5% (21,0 проти 20,3 см, P>0,95); вищий настриг на 0,5 кг, або на 6,7% (8,0 проти 7,5 кг, P>0,999).
Отже, потомство одержане від інбредних баранів-плідників (Fx сер.= 5,2) за інтенсивністю росту і продуктивністю у 14-місячному віці не поступалося ровесникам від аутбредних батьків.
М’ясна продуктивність та деякі інтер’єрні особливості інбредних і аутбредних баранців. Негативного впливу інбридингу на м’ясну продуктивність 9-місячних баранців не встановлено (табл. 6).
Таблиця 6 - М’ясна продуктивність асканійських кросбредних
баранців у 9-місячному віці
Середні показники м’ясної продуктивності, як у інбредних, так і аутбредних баранців - високі і практично однакові. Маса тушки становила відповідно - 28,6 і 29,2 кг (Р<0,9); забійний вихід - 51,0 і 50,7% (Р<0,9); площа “м’язевого вічка” - 28,0 і 28,8 см2; коефіцієнт м’ясності – 3,6 і 3,4. Найвищий показник маси парної тушки - 29,8 кг та забійного виходу - 52,6% мали інбредні баранці з Fx=6,25 (Р<0,9).
За коефіцієнтами життєво важливих органів: серцевого – 0,58 і 0,59; легенів – 1,15 і 1,19; печінки – 1,95 і 2,0 у інбредних і аутбредних баранців вірогідної різниці не встановлено, що свідчить про відсутність інбредної депресії.
Селекційно-генетичні параметри потомства. Коефіцієнти повторюваності живої маси, як у баранців, так і у ярок, незалежно від якого типу батьків вони одержані, за період від відлучення до 14-місячного віку вищі, ніж від народження до відлучення і становили відповідно 0,503…0,596 і 0,173…0,343, що свідчить про необхідність проведення багатоступінчастого відбору.
У баранців і ярок, одержаних від інбредних і аутбредних батьків, коефіцієнти кореляції між живою масою і настригом вовни позитивні і становили відповідно 0,415…0,343 і 0,501…0,543. Взаємозв’язок між живою масою і довжиною вовни у баранців і ярок, одержаних від інбредних батьків, позитивний (0,042…0,169), тоді як у баранців від аутбредних баранів – негативний (-0,031).
Успадковуваність ( ) типу народження ярок, одержаних від інбредних батьків, значно вища, ніж у ровесниць від аутбредних батьків (0,1 проти 0,02), що свідчить про доцільність селекції за багатоплідністю з використанням інбредних баранів-плідників.
Ефект селекції за довжиною та настригом вовни при використанні інбредних баранів-плідників значно вищий ніж у аутбредних, при високих показниках успадковуваності цих селекціонованих ознак - h21=0,552...0,737.
Так, ярки одержані від інбредних баранів, у порівнянні зі своїми матерями у відповідному віці, мали довшу вовну на 0,7 см, або на 3,5% (20,7 проти 20 см, P>0,999), вищий настриг вовни на 0,4 кг, або на 5,6% (7,6 проти 7,2 кг, P>0,99) і дещо вищу оцінку руна (4,2 проти 4 балів, P>0,999). По групі ярок, одержаних від аутбредних баранів, ефект селекції відсутній за довжиною вовни (20,3 проти 20,5 см, Р<0,9), та незначний за настригом вовни (7,5 проти 7,4 кг, Р<0,9) і оцінкою руна (4,0 проти 4,1 бала, P>0,95).
Природна резистентність ярок-дочок. Високі показники гемоглобіну, еритроцитів, лейкоцитів, загального білку і його γ-глобулінової фракції, бактеріцидної і лізоцимної активності, а також показники фагоцитозу (ФА,ФІ,ФГ) у ярок, одержаних від інбредних і аутбредних баранів-плідників свідчать про високі захисні властивості їх організму.
Вплив рівня годівлі на ефективність застосування
спеціального підбору з використанням інбридингу
Встановлено, що ефект селекції при спеціальному підборі пар з використанням інбридингу в умовах низького рівня годівлі (32%, або 2,4 ц корм.од. при потребі 7,5 ц корм.од.) відсутній.
Так, ярки, незалежно від методу їх одержання, поступалися своїм матерям за живою масою при народженні на 0,6 кг, або на 12,2% (4,3 проти 4,9 кг, P>0,95), у 14-місячному віці - на 20,4 кг, або на 33,6% (41,1 проти 61,5 кг, P>0,999); за довжиною вовни - на 1,4 см, або на 6,7% (19,5 проти 20,9 см, P>0,99); настригом вовни - на 3,1 кг, або на 39,2% (4,8 проти 7,9 кг, P>0,999). Разом з тим, інбредні ярки перевищували аутбредних ровесниць за настригом вовни на 0,1 кг, або на 2,1% (4,8 проти 4,7 кг), живою масою на 0,8 кг, або на 1,9% (41,1 проти 40,3 кг), що свідчить про відсутність інбредної депресії. Слід відзначити, що негативний вплив низького рівня годівлі на довжину вовни менш суттєвий, ніж на живу масу і настриг вовни і становив у інбредних ярок лише 6,7%, у аутбредних – 8,4%.
Племінна цінність інбредних та аутбредних баранів-
плідників і економічна ефективність їх використання
Питома вага потомків класу еліта, одержаних від інбредних баранів-плідникі висока - 96,6-96,7% проти 94,3% від аутбредних, при коефіцієнті відбору потомків у 14-місячному віці 70,4 і 64,3% відповідно (табл. 7).
Таблиця 7 - Племінна цінність асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору
Найбільша питома вага елітних баранців, одержаних від інбредних плідників з Fx = 11,5 - 98,8%; та Fx = 0,88 - 98,6%; елітних ярочок - від інбредних плідників з Fx = 3,12 - 98,1% та з Fx = 0,88 -100%.
Висока племінна цінність інбредних баранів-плідників обумовлена їх препотентністю. Саме від них для формування селекційного ядра залучено в два рази більше високопродуктивних потомків, які значно поліпшили генетичну цінність барановідтворювального ядра племзаводу “Асканія-Нова”. Від дослідного барана № 330 (Fx = 3,12), який народився у числі трійнят, одержано видатного високоінбредного барана № 343 (Fx = 25,0) – чемпіона міжнародної виставки “Агро-95”, якого максимально використовували в селекційному ядрі асканійських кросбредів.
Результати досліджень свідчать про економічну ефективність використання інбредних і аутбредних баранів-плідників: від їх потомків одержано 41,17-59,12 грн. прибутку на одну голову при рівні рентабельності 32,9-42,2%.
ВИСНОВКИ
1. Доведено, що інбридинг при спеціальному підборі пар, достатній і повноцінній годівлі не викликає явищ інбредної депресії механізмів, які формують природну резистентність організма, і є ефективним методом створення видатних генотипів у барано-відтворювальному ядрі асканійських кросбредів.
2. Продуктивність батьків і матерів інбредних і аутбредних баранів-плідників, а також їх предків другого і третього рядів родоводу була високою і, практично, однаковою. Так, жива маса баранів-батьків в першому ряді родоводу становила 137,6 і 137,3 кг, довжина вовни - 18,9 см, настриг вовни - 13,2 і 13,5 кг; матерів - відповідно: 76,4 і 73,4 кг; 15,7 і 15,8 см; 7,5 і 7,3 кг.
3. Відтворювальна здатність інбредних баранів, незалежно від коефіцієнту інбридингу та віку їх використання, висока. Період їх використання у відтворюванні в середньому становив 5,2 роки, у тому числі з Fx = 11,5 - шість років, проти п’яти років у аутбредних баранів. За показниками об’єму еякуляту і активності сперміїв у баранів-плідників, а також запліднювальної здатності та багато-плідності вівцематок, інбредної депресії не виявлено.
4. Інбредні барани (Fx сер. = 5,2%) за рівнем продуктивності не поступалися аутбредним. Їх середня жива маса за максимальними показниками становила 128,1 кг, довжина вовни - 18,3 см, настриг чистої вовни - 9,6 кг, коефіцієнт вовновості - 75 г/кг, у аутбредних - відповідно: 130,2 кг, 18 см, 9,28 кг, 71 г/кг.
5. Інбредні барани-плідники вдало поєднують велику живу масу, довгововновість і високі настриги чистої вовни. Взаємозв’язок основних селекційних ознак у них позитивний і досягав середніх та висо- ких значень (0,299...0,716), тоді як у аутбредних баранів-плідників він негативний (-0,394...-0,213).
6. Продуктивність потомства у 14-місячному віці, незалежно від якого типу баранів воно одержано, висока і відповідає найвищим вимогам, що ставляться до тварин селекційного ядра. Жива маса баранців, одержаних від інбредних і аутбредних батьків становила – 69,7 і 71 кг, довжина вовни – 20,6 і 20,1 см, настриг вовни – 8,8 кг; ярок відповідно: 59,6 і 59,5 кг; 20,7 і 20,3 см; 7,6 і 7,5 кг.
- М’ясна продуктивність інбредних (Fx сер=7,29%) та аутбредних баранців у 9-місячному віці висока і майже однакова: маса тушки становила відповідно – 28,6 і 29,2 кг; забійний вихід – 51,0 і 50,7%; площа “м’язевого вічка” - 28 і 28,8 см2; коефіцієнт м’ясності – 3,6 і 3,4. За коефіцієнтами життєво важливих органів: серцевого, легенів і печінки у інбредних і аутбредних баранців вірогідної різниці не встановлено, що свідчить про відсутність інбредної депресії.
- Доведено, що ефект селекції при використанні інбредних баранів-плідників з різними коефіцієнтами інбридингу вищий у порівнянні з аутбредними, при високих показниках успадковуваності основних селекційних ознак (
 ).
- Встановлено, що застосування інбридингу при спеціальному підборі пар, навіть при низькому рівні годівлі (32% до норми), не викликає явищ інбредної депресії за основними селекційними ознаками: живою масою, довжиною та настригом вовни.
- Племінна цінність інбредних баранів-плідників, незалежно від ступеню інбредності, висока: для формування селекційного ядра від них залучено потомків в два рази більше, ніж від аутбредних. Питома вага потомків класу еліта, одержаних від інбредних баранів-плідників, у 14-місячному віці, при коефіцієнті відбору 70,4% становила 93,5-100%, у аутбредних – відповідно: 64,3 і 94,3
- Рекомендувати в племзаводах створюваної асканійської м’ясо-вовнової породи овець з кросбредною вовною, при достатній і повноцінній годівлі, впровадження спеціального підбору батьківських пар з використанням інбридингу для одержання високопродуктивних баранів-плідників.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Шаламай Л.П. Продуктивність і племінна цінність асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2000.
В дисертації викладено теоретичний і практичний матеріал щодо продуктивності і племінної цінності асканійських кросбредних баранів-плідників, одержаних різними методами підбору.
Встановлено, що інбридинг при спеціальному підборі пар, достатній і повноцінній годівлі не викликає явищ інбредної депресії механізмів, які формують природну резистентність організма, і є ефективним методом створення видатних генотипів з високою племінною цінністю у барановідтворювальному ядрі асканійських кросбредів. Ефект селекції при використанні інбредних баранів-плідників вищий у порівнянні з аутбредними, при високих показниках успадковуваності основних селекційних ознак ( ).
Ключові слова: асканійські кросбреди, барани-плідники, спе-ціальний підбір, інбридинг, продуктивність, відтворювальна здат-ність, селекційно-генетичні параметри, природна резистентність, ефект селекції, племінна цінність.
Шаламай Л.П. Продуктивность и племенная ценность асканийских кроссбредных баранов, полученных разными методами подбора. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2000.
В диссертации изложен теоретический и практический материал о роли инбридинга в породообразовательном процессе.
Установлено, что инбридинг при специальном подборе пар, достаточном и полноценном кормлении не вызывает явлений инбредной депрессии механизмов, формирующих естественную резистентность организма, и является эффективным методом создания выдающихся генотипов с высокой племенной ценностью в баранопроизводящем ядре асканийских кроссбредов.
Воспроизводительная способность инбредных баранов, независимо от коэффициента инбридинга и возраста их использования, высокая. Период их использования в воспроизводстве в среднем составлял 5,2 года, в т.ч. с Fx=11,5 – шесть лет, против пяти – у аутбредных баранов. По показателям объема эякулята и активности спермиев у баранов-производителей, а также оплодотворяющей способности и многоплодия овцематок инбредной депрессии не выявлено.
Инбредные бараны-производители (Fx =5,2%) по уровню продуктивности не уступали аутбредным. Их живая масса по максимальным показателям составляла 128,1 кг, длина шерсти - 18,3 см, настриг чистой шерсти - 9,6 кг, коэффициент шерстности - 75 г/кг, у аутбредных соответственно: 130,2 кг, 18 см, 9,28 кг, 71 г/кг.
Целенаправленная селекция на создание высокопродуктивных генотипов, сочетающих крупную величину, длинношерстность и высокие настриги чистой шерсти, при положительной взаимосвязи основных селекционируемых признаков, весьма результативна.
Показатели естественной резистентности инбредных и аутбредных баранов-производителей и их дочерей – высокие.
Продуктивность потомства в 14-месячном возрасте, независимо от какого типа баранов-отцов оно получено, высокая и отвечает самым высоким требованиям, предъявляемым к животным селекционного ядра. Живая масса баранчиков, полученных от инбредных и аутбредных отцов, составляла – 69,7 и 71 кг, длина шерсти – 20,6 и 20,1 см, настриг шерсти – 8,8 кг; ярок – соответственно: 59,6 и 59,5 кг; 20,7 и 20,3 см; 7,5 и 7,6 кг.
Эффект селекции при использовании инбредных баранов выше по сравнению с аутбредными, при высоких показателях наследуемости основных селекционируемых признаков ( ).
Мясная продуктивность асканийских кроссбредных баранчиков в 9-месячном возрасте, независимо от какого типа отцов они получены, высокая. Отрицательного влияния инбридинга различных степеней (Fx =12,5; 6,25; 3,12%) на показатели мясной продуктивности баранчиков не выявлено.
Для формирования селекционного ядра от инбредных баранов-производителей отобрано потомков в два раза больше, чем от аутбредных, что свидетельствует об их высокой племенной ценности. Удельный вес потомков класса элита, полученных от инбредных баранов, составлял 93,5-100%, от аутбредных – 94,3%.
Рекомендуется в племзаводах, создаваемой асканийской мясо-шерстной породы овец с кроссбредной шерстью, при достаточном и полноценном кормлении, применение специального подбора родительских пар с использованием инбридинга для получения высокопродуктивных баранов-производителей.
Ключевые слова: асканийские кроссбреды, бараны-производи-тели, специальный подбор, инбридинг, продуктивность, воспроизводительная способность, селекционно-генетические параметры, естественная резистентность, эффект селекции, племенная ценность.
Shalamay L.P. Productivity and Breeding Value of the Ascanian Crossbred Rams Got with Various Selection Methods. – Manuscript.
A thesis for the scientific degree of candidate of agricultural sciences in specialty 06.02.01 – animal breeding and selection. – The Kherson State Agrarian University, Kherson, 2000.
In the thesis, theoretical and practical material on productivity and breeding value of the Ascanian crossbred rams with the various selection methods is presented. It has been found that inbreeding by a special selection of pairs and sufficient feeding of full value does not cause phenomenon of the inbreeding depression in mechanisms forming natural resistance of the organism and is an effective method of creating prominent genotypes of high breeding value in the ram producing core of the Ascanian crossbreds. Selection effect with the use of the inbred rams is higher as compared to the outbred rams, heritage indices of the main selected characters being high (h2 = 0.552…0.737).
Key words: Ascanian crossbreds, rams, special selection, inbreeding, productivity, reproductive ability, selection-genetic parameters, natural resistance, selection effect, breeding value.
|
