Математичні моделі створені нами на основі кореляційно-регресійного аналізу, на базі даних 1995-1997 рр., які є істотні за критерієм Фішера на прийнятому 95-ти відсотковому рівні ймовірності показують, що в усі роки досліджень фактична урожайність гороху сорту Богатир чеський сягала рівня розрахункових показників, а в 1995 і 1997 роках на окремих проектах технології навіть перевищувала останні. Моделі зв'язку урожайності гороху з елементами структури та факторами інтенсифікації підтвердили її залежність від величини структурних показників, які змінювалися під дією добрив, систем захисту та інокуляції і визначали рівень реалізації потенціалу сорту в господарському урожаї.
ВИСНОВКИ
1. В дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення задачі, що виявляється в з’ясуванні основних закономірностей формування урожаю зерна гороху та ефективних методів управління продуктивним процесом та якісними показниками продукції, яка вирішена шляхом удосконалення технології вирощування культури для збільшення виробництва зерна.
2. Ефективність впливу елементів технології на реалізацію генетичного потенціалу гороху в господарському врожаї в значній мірі визначається погодними умовами, зокрема, кількістю опадів та температурним режимом у відповідні періоди вегетації. Системи удобрення, захисту та інокуляція в сприятливий (1995) рік забезпечували значно вищий приріст урожаю зерна гороху порівняно з несприятливими ( 1996 і 1997) роками.
3. Густота посівів сорту гороху Богатир чеський і характер її зміни на протязі вегетативного періоду в більшій мірі залежать від рівня удобрення та системи захисту, які за умови диференційованого впливу забезпечують суттєву різницю в показниках між контрольним та удобреними варіантами і мінімальною та інтегрованою системами захисту як на період сходів, так і на час збирання, завдяки кращій збереженості рослин.
4. Рівень позитивного впливу добрив та інокуляції насіння штамом бульбочкових бактерій Rhizobium legyminosarum №100 на особливості формування сухої речовини рослинами гороху, темпи її накопичення протягом вегетації змінюється в процесі росту та розвитку рослин, забезпечуючи максимальні показники її маси на ХII етапі органогенезу, коли сформувався найбільший господарсько-цінний урожай зерна і, кількість сухої вегетативної надземної маси, яка на удобрених варіантах вища від контрольного, сягає рівня відповідно 8,3-10,1 т/га.
5. Індекс листової поверхні, динаміка його зміни та наростання до максимального рівня знаходяться в прямій залежності від особливостей сорту, рівня удобрення культури та інокуляції, завдяки дії яких створюються сприятливі умови для ефективної діяльності асиміляційної поверхні. Найвищий рівень величини індексу листової поверхні відмічається в фазу цвітіння – період найбільш інтенсивного формування площі і складає на кращих варіантах технології 6,1 - 6,3 м2/м2.
6. Максимальний фотосинтетичний потенціал досягався рослинами на протязі інтенсивного росту до початку формування бобів при сумарних показниках за вегетаційний період 2,32-2,92 - на неінокульованому і 2,47-3,01 млн.м2діб/га – на інокульованому фонах та продуктивності 1 тисячі фотосинтетичних одиниць, яка виражалась урожаєм зерна - 1,13-1,32 і 1,09- 1,21 кг.
7. Ефективність роботи симбіотичних систем у досліджуваного сорту залежить від рівня удобрення, інокуляції насіння штамом бульбочкових бактерій Rhizobium legyminosarum №100 та умов року. Внесення мінеральних добрив в дозі N30P40K60 за органо-мінеральної системи живлення з післядією гною збільшує кількість бульбочок на рослину з 22,7 до 42,0 шт. і величину фіксованого азоту в середньому з 22,7 до 32,2 кг/га.
8. Основними структурними елементами, які в найбільшій мірі визначають рівень урожайності гороху є кількість бобів на рослину та індивідуальна продуктивність рослин. На проектах технології із застосуванням мінерального добрива в дозі N30P40K60 за мінеральної та органо-мінеральної систем живлення в сівозміні коефіцієнт кореляції даних показників із урожайністю становить 0,89-0,94, що свідчить про тісну кореляційну залежність.
9. Найвищий рівень продуктивності посівів сорту гороху Богатир чеський - 34,6 ц/га, а в 1995 році – 37,3 ц/га, забезпечує технологія, яка передбачає внесення мінеральних добрив в дозі N30P40K60 за органо-мінеральної, з післядією гною, системи живлення в сівозміні, застосування інтегрованої системи захисту та інокуляцію насіння штамом бульбочкових бактерій Rhizobium legyminosarum №100.
10. Інтегрований захист забезпечує зростання урожайності культури на 7,0-9,2 ц/га, добрива, відповідно на 0,2-4,8, а інокуляція – лише на окремих проектах з удобреним фоном і при взаємодії з інтегрованою системою захисту.
11. Технології вирощування гороху з комплексним застосуванням добрив, інтегрованої системи захисту, інокуляції насіння забезпечують найбільший рівень збору протеїну з гектара, який дорівнює 6,6-6,7 ц/га, переважаючи контрольні варіанти відповідно на 2,3-2,4 ц/га (53,5-55,8%).
12. Модель технології, яка на фоні інтегрованого захисту та застосування інокуляції, передбачає внесення під горох добрив в дозі N30P40K60, за показниками вартості валової продукції, чистого прибутку, виходу енергії є найбільш виправданою, забезпечуючи максимальний їх рівень (2509 грн/га, 1431 грн/га, 61207 м Дж/га).
13. Математичні моделі зв’язку урожайності гороху з елементами продуктивності та факторами інтенсифікації підтверджують її залежність від величини структурних показників, змінюються під дією системи удобрення, доз мінеральних добрив, що вносяться безпосередньо під культуру, систем захисту та інокуляції і визначають рівень реалізації потенціалу сорту в господарському урожаї, забезпечуючи в більшості проектів технології збір його на рівні розрахованого.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. В умовах північного Лісостепу України для господарств з високим рівнем енергозабезпеченості пропонується технологія вирощування гороху, яка передбачає комплексне застосування факторів інтенсифікації, зокрема внесення мінерального добрива в дозі N30P40K60, інтегрований захист посівів від шкідників хвороб і бур’янів та передпосівну інокуляцію насіння азотфіксувальним штамом Rhizobium legyminosarum №100.
2. Господарствам із середнім рівнем забезпеченості енергоресурсами при вирощуванні гороху слід використовувати ресурсозберігаючу технологію, яка базується на застосуванні інтегрованого захисту, внесенні лише калійних добрив в дозі 60 кг/га діючої речовини та інокуляції; або ж позакореневе підживлення мінеральними добривами в дозі N14Р2К6 (8-10 %-вий в.р.) в період інтенсивного росту культури (ІІІ-V етапи органогенезу), що заощаджує матеріальні та виробничі ресурси.
ПЕРЕЛІК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Камінський В.Ф., Голодна А.В., Дворецька С.П. Зернобобові культури – джерело біологічного азоту. //Вісник аграрної науки.-К:2000. -с. 45-49. (Підготовка експериментального матеріалу за роки досліджень).
2. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Особливості азотфіксації у сортів гороху в залежності від технології вирощування в умовах північного Лісостепу України // Бюлетень Інституту сільськогосподарської мікробіології. –Чернігів,1999. -с.34-36. /Аналіз результатів досліджень з їх узагальненням/.
3. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Продуктивність гороху залежно від системи захисту //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН.- К.2000 . Вип.1.-с.57-59 ( узагальнення матеріалу за роки досліджень).
4. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Вплив метеорологічних умов на продуктивність гороху та ефективність факторів інтенсифікації //Вісник ДААУ. –Житомир, 2000. –Вип.1. –с.75-79 (аналіз результатів досліджень з їх узагальненням).
5. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Комплексний вплив факторів інтенсифікації на продуктивність гороху //Збірник наукових праць Інституту землеробства УААН. – К. Нора - прінт. – 1999. –Вип.1-2. –С.31-34. (аналіз та формування результатів досліджень).
6. Камінський В.Ф., Дворецька С.П. Продуктивність гороху в залежності від комплексного впливу факторів інтенсифікації. // Матеріали науково-практичної конференції “Наукове обґрунтування сталого розвитку агроекологічних систем Чернігівщини в ринкових умовах і обмеженого ресурсного забезпечення.” –Чернігів,1999 с.65-67 (аналіз та формування результатів досліджень).
7. Дворецька С.П. Асиміляційна поверхня та продуктивність гороху при комплексній дії факторів інтенсифікації в умовах Північного Лісостепу України. // Матеріали науково-практичної конференції “Землеробство ХХI століття – проблеми та шляхи вирішення”. Київ-Чабани, 1999. -С.173.
Анотація
Дворецька С.П. Продуктивність гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування в північному Лісостепу України. –Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво.
Інститут землеробства УААН. – Київ. – 2002.
Дисертація присвячена теоретичному обґрунтуванню та розробці оптимальних параметрів формування урожаю зерна гороху в умовах темно-сірих опідзолених грунтів північного Лісостепу України з метою виробництва конкурентної в ринковому середовищі продукції.
Зроблено аналіз і оцінку параметрів формування врожаю гороху залежно від агротехнічних умов його вирощування, визначено вплив факторів інтенсифікації (добрива, система захисту, інокуляція) на зміну кількісних параметрів ценозу, проходження морфофізіологічних процесів, діяльність симбіотичних систем, формування максимальної зернової продуктивності рослин. Встановлені критерії впливу доз мінеральних добрив, системи захисту та інокуляції на формування, рівня структурних елементів та їх зв’язку з урожайністю гороху. Дані економічна та енергетична оцінки ефективності застосування факторів інтенсифікації та технологій вирощування гороху.
За результатами досліджень розроблені і рекомендовані виробництву технології вирощування гороху, які ґрунтуються на економічному та енергетичному аналізах ефективності виробництва продукції.
Ключові слова: горох, дози мінеральних добрив, система захисту, інокуляція, симбіотична система, урожайність, якість, економіка, енергетика, математичні моделі.
АННОТАЦИЯ
Дворецкая С.П. Продуктивность гороха в зависимости от уровня интенсификации технологии возделывания в северной Лесостепи Украины.
-Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство.
Институт земледелия УААН, 2002 г.
Диссертация посвящена теоретическому обоснованию и разработке оптимальных параметров формирования урожая зерна гороха в условиях темно-серых оподзоленных почв северной Лесостепи Украины.
По результатам исследований установлены уровень комплексного действия факторов интенсификации (удобрение, система защиты от сорняков, вредителей, болезней, инокуляция семян азотфиксирующим штаммом Rhysobium leguminosarum №100) для получения максимально возможного урожая зерна гороха.
Изучены вопросы комплексного влияния даных факторов на особенности прохождения этапов органогенеза, рост и развитие растений, динамику прохождения морфофизиологических и фотосинтетических процессов, работу симбиотических систем. Установлены оптимальные параметры структурных элементов и особенности их формирования, как основных определяющих уровень продуктивности культуры. Определены качественные показатели зерна, даны экономическая и энергетическая оценки эффективности применения отдельных факторов интенсификации, а также технологий выращивания гороха.
Разработаны математические модели связи урожайности гороха с элементами структуры и факторами интенсификации.
По результатам исследований установлены оптимальные морфофизиологические и фотосинтетические показатели формирования урожайности гороха, дающие возможность моделирования соответствующего уровня урожайности. В частности, наибольшие показатели площади листовой поверхности были во время цветения культуры, а наибольший прирост сухого вещества получен на Х этапе органогенеза. Изучение действия разных доз минеральных удобрений непосредственно под горох показало, что наибольшее количество фиксированного азота – 32,2 кг/га получено при внесении N30P40K60.
Установлено, что среди проектов технологии наиболее высокий уровень урожайности – 34,6 ц/га получен от внесения минеральных удобрений в дозе N30P40K60 на фоне органо-минеральной с последействием навоза системы питания в севообороте, применении интегрированной системы защиты и инокуляции семян (Rhysobium leguminosarum №100).
Определена долевая участь отдельных факторов интенсификации в формировании урожайности: применение интегрированной защиты обеспечивает прирост урожайности гороха на 7,0-9,2 ц/га, удобрений – 0,2-4,8 ц/га. На основании результатов анализа качества зерна установлено, что факторы интенсификации увеличивали содержание белка и сырого протеина в зерне гороха и соответственно его сбор с 1га.
Разработанная технология внедрена в хозяйствах региона, а её положительные результаты нашли производственное подтверждение.
Ключевые слова: горох, дозы минеральных удобрений, система защиты, инокуляция, симбиотическая система, урожайность, качество, экономическая и энергетическая эффективность, математические модели.
ABSTRACT
Dvoretska S.P. Pea productivity depending on the intensification level of growing technology in the Ukrainian northern Forest-Steppe. – Manuscript.
Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the specialty 06.01.09 – plant growing. Institute of Agriculture of the UAAS. – Kyiv. – 2002.
The thesis is devoted to the theoretical substantiation and development of optimal parameters of the pea grain yield formation in the conditions of dark gray podzolized soils of the Ukrainian northern Forest-Steppe with the purpose of production of goods competitive in the market conditions.
The analysis and assessment of parameters of pea yield formation depending on the agrotechnical conditions of its growing are made, the effect of intensification factors (fertilizers, protection system, inoculation) on the changes of quantitative parameters of cenosis, passing of morphophysiological processes, the activity of symbiotic systems, the maximum grain productivity formation of the plants is determined. Criteria of the effect of mineral fertilizers, doses, protection system and inoculation on the formation of structural elements level and their connection with pea yield are established. The economic and energy estimates of efficiency of the use of individual intensification factors and pea growing technologies are given.
As a result of researches of the pea growing technologies based on the economy and energy analyses of production of goods efficiency are designed and recommended.
Key words: pea, doses of mineral fertilizers, system of protection, inoculation, symbiotic system, yield, quality, economic and energetic effectiveness, mathematic models.
| 
