10 -“- + N0 1 89 22 30 21 16 - 11
2 90 26 30 18 16 - 10
3 96 37 32 15 12 - 4
11 -“- + N180 1 95 23 38 24 10 - 5
2 92 33 22 23 14 - 8
3 95 28 32 21 14 - 5
__________________________________________________________________________________
Дослідження показали, що стійкість бобових та рівень продуктивності бобово-злакових травосумішок залежала від життєдіяльності бульбочкових бактерій. Так, застосування багатоукісного в порівнянні з сінокісними режимами використання призводила до зменшення у люцерни від 6-60 до 2-41 або на 36-55 % і збільшення у конюшини повзучої від 123-332 до 141-422 або на 9-32 % на коренях кількості бульбочок. На третьому році користування порівняно з попередніми роками за багатоукісного використання на коренях люцерни бульбочок утворювалося найменше (до 10) або й зовсім не утворювалось.
БІОХІМІЧНИЙ СКЛАД НАДЗЕМНОЇ МАСИ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМІШОК ЗА РІЗНИХ РЕЖИМІВ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
Застосування бобово-злакових травосумішок з середнім вмістом у них різних видів і сортів бобових на рівні 25-35 % порівняно із злаковим травостоєм на тому ж фоні РК, залежно від режиму використання (рис. 3), збільшувало вміст у сухій масі корму сирого протеїну (від 9,5-14,5 до 11,7-20,7 %), а також білка (від 6,5-10,4 до 7,0-17,2 %), сирого жиру (від 2,4-3,6 до 2,5-3,8 %), сирої золи (від 5,3-11,6 до 7,5-12,0 %), кальцію (від 0,67-0,88 до 0,94-1,10 %), забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном (від 74-104 до 92-139 г), вміст обмінної енергії (від 6,2-8,3 до 6,9-8,7 МДж/кг сухої маси) та кормових одиниць (від 60-79 до 66-83 %), перетравність сухої маси корму (від 42-55 до 46-58 %) і зменшувало вміст безазотистих екстрактивних речовин (від 47,6-52,2 до 40,5-51,1 %), сирої клітковини (від 25,4-36,1 до 22,8-31,6 %) та калію (від 1,23-2,16 до 1,15-2,10 %). Підрахунки показали, що для того щоб одержати таку ж якість корму, зокрема за вмістом сирого протеїну, на злаковий травостій необхідно щорічно вносити азот у дозі близько N180.
Найкращу якість корму за цими показниками забезпечувало багатоукісне (пасовищне) використання. За цього режиму порівняно з варіантами укісного використання, наприклад, сирого протеїну в сухій масі корму бобово-злакових травосумішок накопичувалось 15-20 % або більше на 3,1-4,3 %, ніж при проведенні першого укосу на початку цвітіння, на 5,0-8,0 % - ніж в кінці і на 7,4-11,2 % більше – ніж у фазі плодоношення, а сирої клітковини (22-27 %) – відповідно менше на 2,2-3,9, 3,6-6,9 і 4,7-7,8 %. З роками, по мірі випадання з травостоїв бобових, кількість сполук азоту у траві помітно зменшувалась. Зокрема, за багатоукісного використання вміст сирого протеїну в сухій масі корму в середньому по всіх травосумішках за період від 1-го до 4-го року користування зменшився від 19,6 до 15,0, укісного – з 1-м укосом у фазі цвітіння від 16,6 до 9,7 і у фазі дозрівання насіння – від 10,4 до 9,8 %.
При порівнянні біохімічного складу трав’яної маси із стандартами на виготовлення різних видів кормів виявилося, що сіяні бобово-злакові травостої за багатоукісного (імітація пасовищного) режиму використання із проведенням першого укосу у фазі галуження бобових в усіх циклах найбільше були придатні для виготовлення трав’яного борошна і на зелений корм як для згодовування у годівницях, так і для випасу. За режимів використання з відчуженням трави у першому циклі на початку цвітіння трава першого укосу більше була придатна для виготовлення високопоживних сіна чи сінажу, а отав – для трав’яного борошна, зеленого корму, в тому числі й для випасу худобою. При проведенні першого укосу в кінці цвітіння трава була придатною для виготовлення сіна і сінажу низької якості, а у фазі дозрівання за якістю, зокрема за вмістом сирої клітковини, не відповідала вимогам стандартів на виготовлення ніяких трав’яних кормів.
ОРГАНІЗАЦІЯ УКІСНИХ І ПАСОВИЩНИХ КОНВЕЄРІВ ТА ЕКОНОМІЧНА Й ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦІНКА СТВОРЕННЯ Й ВИКОРИСТАННЯ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСТОЇВ
Нашими дослідженнями по виявленню швидкості проходження фаз вегетації різними видами і сортами багаторічних бобових трав встановлено, що ранньостиглою є конюшина повзуча Спринт; середньоранньостиглими – конюшина повзуча Гігант білий і Ювілейна, лядвенець рогатий Монастирецький; середньостиглими – конюшина лучна Кумач, конюшина гібридна Рожева 27, люцерна Ярославна; пізньостиглими – конюшина лучна Тетра ВІК, люцерна Київська строкатогібридна та Північна гібридна.
Відмінність у строках настання збиральної стиглості травосумішок у більшій мірі залежали від біологічних особливостей видів і сортів бобових трав, ніж від режимів використання. Встановлено, що різниця в настанні збиральної стиглості бобово-злаковими сумішками, яку визначали за бобовими компонентами, у першому циклі використання між ранньостиглими і пізньостиглими ценозами в середньому становить 19-21 день, а в отавах 23-30 днів.
Виявлена нами значна різниця в настанні збиральної стиглості між окремими видами і сортами бобових трав, продуктивність травосумішок та їх отавність дала можливість у господарствах різної форми власності на землю створювати сіяні різностиглі бобово-злакові травостої й організовувати на їх основі на луках надійні системи пасовищних і укісних (зелених чи сировинних) конвеєрів протягом 135-144, а при необхідності і більше днів. Для обох типів конвеєрів частка ранньо-, середньоранньо-, середньо- і пізньостиглих травостоїв може бути однаковою по кожному типу травостою за швидкостиглістю. Укісні конвеєри, в однаковій мірі, можуть забезпечувати рівномірне надходження зеленої маси як при згодовуванні її худобі в стійлі, так і при заготівлі сінажу і навіть сіна.
Проведеними нами дослідженнями встановлено, що використання бобових трав у складі бобово-злакових травосумішок підвищує економічну та енергетичну ефективність їх вирощування. За кращих режимів використання зростала окупність сукупних затрат енергії виходом з 1 га обмінної енергії від 1,4-1,8 до 1,7-2,8 разів, валової – від 3,0-5,2 до 4,8-7,7 разів, збільшувався умовно чистий прибуток – від 167-295 до 469-632 грн./га та рентабельність від 49-88 до 110-155 % при зниженні собівартості 1 ц кормових одиниць від 9,06-11,41 до 6,73-7,76 грн. та 1 ц сирого протеїну від 34,72-66,05 до 29,53-46,43 грн.. Закономірності, одержані нами за даними економічної та енергетичної ефективності, тісно корелювали з урожайністю. За цими даними травосумішка з участю конюшини повзучої Спринт кращі результати забезпечувала за багатоукісного (пасовищного) режиму використання, а з конюшиною лучною Тетра ВІК чи люцерною – за укісного з 1-м укосом у фазі цвітіння. За обома цими режимами ефективнішим було використання бобово-злакових травосумішок з участю конюшини лучної Кумач, конюшини гібридної Рожева 27 та конюшини повзучої Ювілейна чи Гігант білий та лядвенцю рогатого Монастирецький.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведені нові дані для вирішення наукової проблеми підвищення ефективності використання у луківництві зони Полісся потенціалу багаторічних бобових трав шляхом добору кращих їх видів і сортів до бобово-злакових травосумішок при різних укісно-пасовищних режимах використання з метою збільшення виробництва дешевих високопоживних трав’яних кормів. За оптимальних режимів використання включення бобових трав до бобово-злакових травосумішок у середньому за перші чотири роки користування порівняно зі злаковим травостоєм на тому ж фоні внесення Р60К120 підвищує продуктивність низинних лук нормального зволоження в 1,5-1,8 рази і забезпечує вихід з 1 га 70-90 ц сухої маси, 55-75 ц кормових одиниць, 11-14 ц сирого протеїну, 60-80 ГДж обмінної енергії.
2. За двома режимами, укісного з проведенням першого укосу на початку цвітіння та багатоукісного (пасовищного) використання з першим укосом у фазі галуження бобових, однаково високо продуктивними є травосумішки з включенням у них одного з бобових компонентів: конюшини лучної сорту Кумач, конюшини гібридної Рожева 27, конюшини повзучої сортів Ювілейна чи Гігант білий або лядвенцю рогатого Монастирецький. Сумішка з конюшиною повзучою Спринт вищу продуктивність забезпечує за багатоукісного, а з конюшиною лучною сорту Тетра ВІК чи люцерною Ярославна, Київська строкатогібридна або Північна гібридна – за укісного режиму використання з першим укосом в період цвітіння бобових.
Проведення першого укосу в кінці цвітіння бобових знижує продуктивність всіх бобово-злакових сумішок (за винятком травостоїв з участю одноукісної конюшини лучної Тетра ВІК або люцерни посівної) в сумі за всі укоси в 1,1-1,7 рази, а у фазі плодоношення – в 1,5-3,0 рази.
3. Всі бобово-злакові травосумішки найбільш рівномірний розподіл урожаю за циклами забезпечують за багатоукісного (пасовищного) використання (4 цикли з нерівномірністю 32-69%) і найменш – за укісного режиму з проведенням першого укосу у фазі плодоношення (2 цикли). За багатоукісного режиму використання найкращу отавність забезпечують травосумішки з участю конюшини повзучої.
При формуванні урожаю першого укосу зростання урожаю сухої маси бобово-злакових травосумішок відбувається до кінця цвітіння бобових компонентів.
4. На високу частоту скошування у складі бобово-злакових травостоїв найбільш негативно реагує люцерна, а найкраще – конюшина повзуча. Середньорічний вміст люцерни у сумішці з її участю за багатоукісного використання становить 19 %, за укісного режиму з проведенням першого укосу на початку цвітіння – 26 і в кінці – 31 %, а конюшини повзучої – відповідно 30, 24, і 19 %. Конюшина лучна Тетра ВІК краще зберігається в травостої за укісного використання з проведенням першого укосу на початку чи в кінці цвітіння. Конюшина повзуча і особливо лядвенець рогатий при скошуванні їх у фазі плодоношення здатні само поновлюватись у травостоях із насіння, осипаного у попередні роки, збільшуючи свою участь від 6-12 % до 27-43 %. З роками кількість бобових у травостоях зменшується від 30-66 % у першому році користування до 6-24 % - у третьому-четвертому роках. Така ж закономірність зберігається й за кількістю пагонів бобових трав.
5. У середньому за перші чотири роки користування бобово-злаковими травостоями рівень компенсації мінерального азоту симбіотичним бобових трав на кращих режимах використання становить 100-150 кг/га з розрахунку на суху речовину і 150-200 кг/га – на сирий протеїн. Застосування багатоукісного в порівнянні з укісним режимом використання при проведенні першого укосу в кінці цвітіння бобових призводить у люцерни до зменшення на 36-55 %, а у конюшини повзучої до збільшення на 9-32 % на коренях кількості бульбочок.
Під впливом бобових, залежно від їх вмісту, у травосумішках порівняно із злаковим травостоєм на тому ж фоні РК збільшується висота злакових трав у 1,2-2,2 рази.
6. Застосування бобово-злакових травосумішок з середнім вмістом у них різних видів і сортів бобових на рівні 25-35 % порівняно із злаковим травостоєм на тому ж фоні РК поліпшує якість корму, збільшуючи вміст у сухій масі, в першу чергу, сирого протеїну, залежно від режимів використання, від 9,5-14,5 до 11,7-20,7 %, а також перетравність сухої маси корму, вміст білка, сирого жиру, сирої золи, кальцію, обмінної енергії, кормових одиниць та забезпеченість кормової одиниці перетравним протеїном, і зменшуючи вміст безазотистих екстрактивних речовин, сирої клітковини та калію.
7. Найкращу якість корму за хімічним складом та поживністю забезпечує багатоукісне (пасовищне) використання. За цього режиму порівняно із варіантом укісного використання сирого протеїну накопичується більше на 3,1- 4,3 % при проведенні першого укосу на початку цвітіння, на 5,0-8,0 % - в кінці і на 7,4-11,2 % - у фазу плодоношення, а сирої клітковини менше – відповідно на 2,2-3,9, 3,6-6,9 і 4,7-7,8 %.
8. За ритмікою відростання досліджувані види і сорти бобових трав поділяються на ранньостиглі (конюшина повзуча Спринт), середньо-ранньостиглі (конюшина повзуча Гігант білий і Ювілейна, лядвенець рогатий Монастирецький), середньостиглі (конюшина лучна Кумач, конюшина гібридна Рожева 27, люцерна Ярославна) і пізньостиглі (конюшина лучна Тетра ВІК, люцерна Київська строкатогібридна та Північна гібридна). Незалежно від режимів використання різниця у настанні збиральної стиглості між ранньостиглими і пізньостиглими бобово-злаковими сумішками у першому циклі становить 19-21, а в отавах – 23-30 днів. Наявність у системі кормовиробництва на лучних угіддях різностиглих бобово-злакових травосумішок дає можливість на їх основі організувати укісний чи пасовищний конвеєри рівномірного безперервного надходження зеленої маси протягом 135-144 днів, а при необхідності і більше.
9. При включенні бобових компонентів до злаків за кращих режимів використання окупність сукупних затрат енергії виходом з 1 га обмінної енергії зростає від 1,4-1,8 до 1,7-2,8, валової – від 3,0-5,2 до 4,8-7,7 разів, умовно чистий прибуток – від 167-295 до 469-632 грн./га, рентабельність – від 49-88 до 110-155 % при зниженні собівартості 1ц кормових одиниць від 9,06-11,41 до 6,73-7,76 грн. і 1 ц сирого протеїну – від 34,72-66,05 до 29,53-46,43 грн. Травосуміш із участю конюшини повзучої Спринт за цими показниками кращі результати забезпечує за багатоукісного (пасовищного) використання, з одноукісною конюшиною лучною Тетра ВІК чи люцерною посівною різних сортів – за укісного з проведенням першого укосу у фазі цвітіння, а з участю конюшини лучної Кумач, або конюшини гібридної Рожева 27, або лядвенцю рогатого Монастирецький або конюшини повзучої Ювілейна чи Гігант білий – за обома режимами.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
При недостатньому забезпеченні господарств азотними добривами, на низинних луках нормального зволоження Полісся України необхідно створювати сіяні різностиглі бобово-злакові травостої, краще у системі пасовищних чи укісних конвеєрів, для раннього використання з участю конюшини повзучої Спринт; середньораннього – конюшини повзучої Гігант білий чи Ювілейна або лядвенцю рогатого Монастирецький; середнього – конюшини лучної Кумач або конюшини гібридної Рожева 27, люцерни посівної Ярославна; пізнього – конюшини лучної Тетра ВІК або люцерни Київська строкатогібридна чи Північна гібридна.
Травостої з участю одноукісної конюшини лучної Тетра ВІК або люцерни посівної різних сортів доцільно використовувати за укісним режимом з проведенням першого укосу у фазі цвітіння, переважно на сіно чи сінаж, а отав – на випас, конюшини повзучої Спринт – за багатоукісним (пасовищним), а двоукісної конюшини лучної Кумач, або конюшини гібридної Рожева 27, або конюшини повзучої сортів Ювілейна чи Гігант білий, або лядвенцю рогатого Монастирецький – за обома режимами.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кургак В.Г., Соляник О.П. Вплив режимів використання сіяних бобово-злакових травостоїв на їх продуктивність та якість корму // Зб. Землеробство. –К.: Урожай, 1995. Випуск 70. – с. 63-71.
2. Кургак В.Г., Корчемний В.П., Соляник О.П., Горкуша С.П. Значення бобових трав у підвищенні продуктивності сіяних лук // Зб. Наукових праць Інституту землеробства УААН. – Київ, 1996. – Випуск 2. – с. 94-100.
3. Соляник О.П., Кургак В.Г., Корчемний В.П. Якість корму бобово-злакових ценозів залежно від режимів їх використання // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. – Київ, 2000. - Випуск 1. – с. 118-121.
4. Кургак В.Г., Соляник О.П., Тітова В.М. Вплив багаторічних бобових трав на якість корму сіяних лук та родючість грунту // Вісник аграрної науки. Спецвипуск, травень. – 2000. – с. 54-55.
5. Боговін А.В., Кургак В.Г., Дзвоник О.М., Соляник О.П. Заплавні луки України і їх поліпшення (англ) // Матеріали 14 Генеральних зборів Європейської федерації луківників. – Фінляндія. – Лахті, 1992. – с. 315-318.
6. Боговін А.В., Кургак В.Г., Тітова В.М., Соляник О.П., Горкуша С.П. Ефективне використання біологічного азоту бобових трав у луківництві // Тези доп. республіканської координаційної наради по кормовиробництву (Оброшино, червень, 1993). – Львів, 1993. – с. 76-77.
7. Кургак В.Г., Соляник О.П. Продуктивність та якість сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від режимів їх використання // Тези доп. конф. молодих вчених та спеціалістів: Сільське господарство України – проблеми, сучасність, майбутнє. – Чабани, 1993. – с. 41.
8. Кургак В.Г., Соляник О.П. Продуктивність сіяних бобово-злакових травостоїв залежно від укісних режимів їх використання // Матеріали першої всеукраїнської (міжнародної) конференції по проблемі “Корми і кормовий білок”. – Вінниця, 1994. – с. 270-271.
9. Соляник О.П. Добір бобово-злакових травосумішок для різних режимів їх використання // Тези доп. конференції молодих вчених та спеціалістів: Наукові основи ведення сільського господарства України в сучасних умовах. Частина І. – Чабани, 1994. – с. 71.
АНОТАЦІЯ
Соляник О.П. Продуктивність бобово-злакових травосумішок залежно від режимів їх використання на низинних луках Полісся України.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12 – кормовиробництво і луківництво. Інститут землеробства УААН, Чабани, 2000.
Містить результати дев’ятирічних досліджень автора з оптимізації режимів використання бобово-злакових травосумішок з різним видовим і сортовим складом бобових компонентів.
Виявлено, що травосумішки з участю конюшини повзучої Спринт кращі результати забезпечують за багатоукісного (пасовищного) режиму використання, з конюшиною лучною Тетра ВІК чи люцерною різних сортів – за укісного при проведенні першого укосу у фазі цвітіння з використанням на сіно чи сінаж, а з участю двоукісної конюшини лучної Кумач, або конюшини гібридної Рожева 27, або конюшини повзучої укісних сортів Ювілейна чи Гігант білий, або лядвенцю рогатого Монастирецький за обома режимами.
На базі чотирьох різностиглих бобово-злакових травосумішок розроблено зразкові пасовищні та укісні конвеєри рівномірного надходження зеленої маси протягом 135-144 днів.
Ключові слова: бобові і злакові трави, ботанічний і хімічний склад корму, економічна ефективність, режими використання, симбіотичний азот.
АННОТАЦИЯ
Соляник Е.П. Продуктивность бобово-злаковых травосмесей в зависимости от режимов их использования на низинных лугах Полесья Украины.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.12 – кормопроизводство и луговодство. Институт земледелия УААН, Чабаны, 2000.
Содержит результаты девятилетних исследований автора по оптимизации режимов использования бобово-злаковых травосмесей с разным видовым и сортовым составом бобовых компонентов.
Изучено влияние исследуемых приемов на продуктивность, уровень компенсации минерального азота симбиотическим, распределение урожая по циклам использования, ботанический состав травостоев, питательность корма, плотность и высоту травостоев, накопление клубеньков бобовыми травами.
Показано, что включение бобовых в бобово-злаковые травосмеси при четырехлетнем использовании на лучших режимах обеспечивает урожайность луговых угодий на уровне 55-65 ц/га кормовых единиц, что в 1,5-1,8 раза больше чем на злаковом травостое на том же фоне Р60К120.
Установлено, что по продуктивности, экономической и энергетической эффективности травосмеси с участием клевера ползучего Спринт лучшие результаты обеспечивают при многоукосном (пастбищном) режиме использования, с клевером луговым одноукосным Тетра ВИК или люцерной посевной Ярославна, Киевская пестрогибридная или Северная гибридная – при укосном с проведением первого отчуждения травостоя в фазе цветения с использованием травы преимущественно на сено или сенаж, а с участием двоукосного клевера лугового Кумач, или клевера гибридного Розовый 27, или клевера ползучего Юбилейный или Гигант белый, или лядвенца рогатого Монастырецкий – при обоих режимах.
Отмечено, что клевер ползучий разных сортов лучше удерживается в травостоях при многоукосном, а клевер одноукосный Тетра ВИК и люцерна разных сортов – при укосном с проведением первого укоса в фазе цветения бобовых.
Показана возможность увеличения в исходном бобово-злаковом травостое бобовых трав, в частности клевера ползучего и лядвенца рогатого, из осыпанных семян при доведении первого укоса до фазы плодоношения. Отмечено положительное влияние многоукосного использование травостоев на развитие клубеньков на корнях клевера ползучего и отрицательное – люцерны посевной.
На основе разноспелых бобово-злаковых травосмесей разработано примерные пастбищные и укосные конвейеры равномерного поступления зеленой массы на протяжении 135-144 дней.
Ключевые слова: бобовые и злаковые травы, ботанический и химический состав корма, экономическая эффективность, режимы использования, симбиотический азот.
ANNOTATION
SOLYANIK O.P. Productivity of legume-grass swards depending on regimes of their utilization on lowland meadows of the Ukrainian Polissya.
Thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.12 - forage production and meadow cultivation. Institute of Agriculture of the UAAS, Kyiv, 2000.
It contains the results of author’s nine-years researches on optimization of regimes of legume-grass swards utilization with various species and variety composition of legume components.
It was revealed, that swards including white clover Sprint provide the best results for pasture regime of usage, swards with meadow clover Tetra VIK or alfalfa of different varieties - for haymaking with the first cut during a phase of blooming for hay or haylage, and swards including double crop meadow clover Kumach or hybrid clover Rozheva 27 or bird’s-foot trefoil Monastyretsky - with both regimes.
Model pasture and haymaking conveyors for even receiving of green forage during 135-144 days were designed on the basis of four legume-grass swards of different maturity.
Keywords: legumes and grasses, botanic and chemical composition of forage, economical efficiency, regimes of utilization, symbiotic nitrogen.
|
