показником вимені і розраховується за формулою:
K= , де
K - умовний показник вимені;
A - широтний обхват вимені;
X – обхват по довжині вимені;
B - відстань між дійками;
r - зменшення відстані між дійками після доїння.
В дослідженнях у першій групі він склав 14,1, у другій – 23,4 і у третій – 55,2. Коефіцієнт кореляції між умовним показником вимені і молочною продуктивністю на 30-й день лактації становив +0,217, +0,385 і +0,688 відповідно. Перевагу слід віддавати маткам з високим умовним показником вимені.
Морфологічні та біохімічні показники крові. Гематологічні показники крові у піддослідних тварин не перевищували доступні норми, що вказує на відсутність патологічних процесів в організмі кіз (табл. 6).
Кількість еритроцитів і гемоглобіну збільшується з віком, що свідчить про найбільш посилені обмінні процеси та функції кровотворних органів.
Для всіх груп тварин характерно збільшення вмісту загального білка від 6 до 24-місячного віку. За кількістю альбумінів чистопородні кози зааненської породи мають статистично вірогідну різницю порівняно з помісними та місцевими аналогами. У 24-місячному віці різниця склала 4,12 і 6,40 г/л (P>0,999).
Дослідженнями встановлено, що λ-глобулінова фракція збільшується з віком тварин (з 6 до 24 місяців) в усіх групах: I – 17,4%, II – 31,1% і III – 45,6%. Чистопородні тварини за цим показником переважають помісей в 6-місячному віці відповідно – на 15,2 і 35,6%.
6. Морфологічні та біохімічні показники крові кіз,  +S , (n=5)
Вікові коливання β-глобуліну відбуваються при незначній перевазі чистопородних тварин, їх кількість зросла в I групі – на 10,7%, II – 19,0% і III – на 18,6%.
Аналіз даних показує, що г-глобулінова фракція в крові піддослідних тварин також зростає з віком по групах: I – 9,4%, II – 10,0% і III – 15,2%.
Отже, за всі вікові періоди вміст загального білка, альбумінів і глобулінів у крові чистопородних кіз зааненської породи був вищим, ніж у помісей і місцевих маток.
Площа шкіри. На практиці характер шкіряного покриву зв’язувався зі здатністю тварин до тієї чи іншої продуктивності. Найбільш тонка шкіра на всіх ділянках тіла у кіз зааненської породи.
При вивченні товщини шкіри у рогатих і безрогих чистопородних тварин зааненської породи не встановлено статистично вірогідної різниці, але товщина шкіри на всіх ділянках тулубу найменша у безрогих козлів і кіз.
Визначення площі шкіри піддослідних тварин, в остаточному підсумку впливає на вихід готової продукції (табл. 7).
Найбільша вона була як у козлів, так і кіз чистопородних тварин зааненської породи – 99,8 та 79,3 дм2 відповідно. Вони статистично вірогідно перевищували аналогів із першої групи – на 31,7 дм2 (P>0,999) і 21,9 дм2 (P>0,999).
7. Площа шкіри піддослідних тварин різних генотипів, ( +S )
Різниця за площею шкіри між тваринами другої та третьої груп становила 19,8 дм2 (P>0,999) і 21,9 дм2 (P>0,999). Помісні тварини також статистично вірогідно перевищували місцевих тварин відповідно на 11,6 і 8,3 дм2 (P>0,95… 0,99).
Після забою найбільшою площею шкіри відрізнялися козли і кози третьої групи, які статистично вірогідно перевищували тварин першої та другої груп (P>0,95…0,999). Аналізом результатів досліджень шкір чистопородних і помісних тварин визначено напрямок можливого підвищення виходу шкір та поліпшення їх якості за рахунок міжпородного схрещування.
М’ясна продуктивність. З метою вивчення м’ясних та забійних якостей піддослідного молодняка проведено контрольний забій козлів різного походження у віці 24 місяців (табл. 8).
8. Забійні якості козлів різного походження у віці 24 місяців,  +S
Найбільша передзабійна жива маса була у чистопородних тварин зааненської породи, а різниця за цим показником притаманна помісям (8,8 кг при P>0,999) і місцевим аналогам (17,4 кг при P>0,999). Вихід туші по групах тварин становив відповідно – 41,6; 44,9 і 48,6%, пріоритет був за чистопородними тваринами.
За забійним виходом встановлена статистично вірогідна різниця між піддослідними тваринами:I-II – 2,2% (P>0,95), I-III – 4,7% (P>0,99), II-III – 2,5% (P>0,95).
Важливим показником м’ясності тварин є співвідношення маси м’якоті і кісток. Питома маса м’якоті у чистопородних тварин вище в порівнянні з місцевими грубововняними аналогами і помісями відповідно на 9,8 кг (p>0,999) і 5,4 кг (P>0,999). Найвищий їх вміст у тварин I групи – 23,7%, найменший у тварин III групи – 21,1%. В кінцевому результаті коефіцієнт м’ясності по I групі склав 3,23, II групі – 3,48 і III групі – 3,69.
Біологічна повноцінність і якість м’яса значною мірою залежить від його хімічного складу. Однак, при аналізі середньої проби м’яса піддослідних тварин за цими показниками різниця незначна. Пріоритет за вмістом жиру – за тваринами I групи, протеїну - за III групою. Відношення білок : жир склало 1,48-1,84:1.
Чистопородні тварини характеризуються кращою здатністю трансформувати протеїн корму в білок туші. Найвищий коефіцієнт конверсії протеїну належав тваринам III групи (9,83), в м’ясі яких найбільший вміст протеїну (19,9%).
Відтворювальна здатність піддослідних кіз. Чистопородні кози мають вищу запліднюваність за результатами осіменіння продовж одного статевого циклу. Цей показник у них вище на 10%, ніж у місцевих кіз та на 5%, ніж у помісей (табл. 9).
9. Відтворювальна здатність піддослідних кіз
Кількість козенят, одержаних в розрахунку на 100 маток, у чистопородних кіз досягало 190 голів, у помісних – 179 і місцевих маток – 144.
Збереження до 1 року молодняка, отриманого від маток зааненської породи вище на 5,1%, ніж у місцевих аналогів і на 6,2%, ніж у помісних маток.
На наш погляд, відтворювальна здатність маток у значній мірі обумовлена генотипом використаних козлів-плідників, що відрізняються між собою напрямком продуктивності.
Ефективність виробництва козлятини в значній мірі залежить від рівня продуктивності й оплати корму.
Вони знаходяться в безпосередньому взаємозв’язку з приростом живої маси. Найбільш ефективно використовували корми чистопородні козли зааненської породи. На 1 кг приросту живої маси вони витрачали на 2,54 корм. од. (31,9 %) менше, ніж аналоги місцевої породи і на 0,99 корм. од. (12,5 %) – помісі 1 покоління.
За рахунок додатково одержаної молочної продукції від помісних і чистопородних кіз, згідно з вартістю одиниці продукції, загальна вартість прибутку на одну голову помісних кіз влітку складає 104,3 грн., взимку – 156,4 грн., а на одну чистопородну козу – 519,7 і 779,6 грн. відповідно.
Таким чином, використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи при міжпородному схрещуванні є економічно доцільним.
Висновки
1. Дослідженнями встановлено доцільність використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи при схрещуванні з місцевими матками грубововняних порід в північно-східному регіоні України, що сприяє збільшенню у помісей 1 покоління живої маси, молочної продуктивності та її якості, підвищенню відтворної здатності.
2. За живою масою помісні козлики і кізочки статистично вірогідно (Р>0,95...0,999) перевищують місцевих аналогів, однак поступаються чистопородним тваринам зааненської породи (Р>0,95...0,999).
Найбільшою інтенсивністю росту відрізняються чистопородні козлики і кізочки зааненської породи, у яких середньодобовий приріст за період вирощування від народження до 6 місяців склав 127,3 та 111,1 г, що на 20,4 та 12,7 г вище, ніж у помісного молодняка і на 34,6 та 25,6 - грубововняних кіз-аналогів.
3.Абсолютне значення промірів та розраховані за ними індекси характеризують помісних кіз як таких, що за будовою тіла можна віднести до молочного напрямку продуктивності.
4.Найвищою молочною продуктивністю серед досліджуваних генотипів, виділялись чистопородні кози зааненської породи, які на 399 кг (Р>0,999) молока перевищували за лактацію місцевих аналогів і на 260 кг (P>0,999) - помісних кіз. Різниця за надоєм між місцевими і помісними козами склала 139 кг (P>0,999) і була на користь останніх. Конверсія поживних речовин корму в молоко у чистопородних кіз зааненської породи досягала 36,85%. Це на 12,55 та 19,81% вище, ніж у помісей і місцевих аналогів.
Вплив породи кіз за однофакторним дисперсійним аналізом статистично вірогідний: на молочну продуктивність (Р>0,999), вміст білка (Р>0,999), молочного цукру (Р>0,95). На вміст жиру в молоці сила впливу породи невірогідна.
5. Висока продуктивність чистопородного і помісного молодняка та дорослих тварин обумовлена підвищеним вмістом у крові еритроцитів, гемоглобіну, загального білка, альбумінів та λ, β і γ - глобулінів. Частота дихання і пульсу свідчать про вищий рівень обмінних процесів у чистопородних і помісних кіз.
6. Суттєвої різниці за жирнокислотним складом в ліпідах молока між тваринами піддослідних груп не виявлено. З ненасичених жирних кислот найбільшу частку складають олеїнова, пальмітолеінова, лінолева. Вміст таких насичених незамінних жирних кислот як лінолева, ліноленова і арахідонова найменший у місцевих кіз, найбільший – у чистопородних аналогів. Індекс насиченості склав по групах 44,09; 55,00 і 68,19 відповідно.
Амінокислотний індекс, що відображає співвідношення незамінних амінокислот до замінних характеризує повноцінність молока. За цим показником переважали чистопородні кози зааненської породи.
7.Вивчення морфологічних особливостей вимені і дійок свідчить про кращий його розвиток у чистопородних зааненських кіз, які перевищують місцевих аналогів за обхватом вимені – на 78,2 %, шириною – на 57,6 %, довжиною – на 50,6 %, відстанню між дійками – на 50,5 %. Рекомендований нами умовний показник вимені має позитивний кореляційний зв’язок з молочною продуктивністю (r = +0,217... +0,688) і може бути використаний на практиці.
8.За м’ясними якостями кращими були чистопородні козли зааненської породи. Вони переважали своїх ровесників за передзабійною масою на 8,8 кг (друга група) і 17,4 кг (перша група), різниця статистично вірогідна (Р>0,999). Вихід туші в групах тварин склав 41,6; 44,9 і 48,6 % відповідно. За забійним виходом різниця статистично вірогідна: I-II – 2,2% (Р>0,95), I-III – (P>0,999), II-III – 2,5% (Р>0,95).
За хімічним складом середньої проби м’яса різниця незначна. Відношення білок : жир становить 1,48-1,84 : 1.
Коефіцієнт конверсії протеїну корму в білок туші в групах склав – 6,25; 7,83 і 9,83 відповідно.
9. Результати досліджень вказують на наявність суттєвої різниці за показниками репродуктивних якостей піддослідних козематок. Вихід козенят у розрахунку на 100 запліднених кіз, в групах склав 130, 170 і 190 голів, а що окотились – 144, 179 і 190 козенят відповідно. Збереження молодняка до одного року в групі становить: I – 92,3%, II – 91,2% і III – 97,4 %.
10. На підставі комплексних досліджень по підвищенню продуктивних якостей місцевих грубововняних кіз рекомендується використовувати чистопородних тварин зааненської породи для чистопородного розведення і якісного удосконалення місцевого низькопродуктивного поголів’я кіз в умовах північно-східного регіону України.
Список опублікованих праць за темою дисертації
- Нечипоренко В.В. Характеристика вымени и сосков коз зааненской породы. Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини // Збірник наукових праць Харківської державної зооветеринарної академії. – Харків: РВВ ХЗВІ, 2001. – Вип. 9. - Ч. 3. – С.167-169.
- Нечипоренко В.В. Акклиматизационная способность животных зааненской породы коз различных генотипов в условиях северо-восточной зоны Украины // Научно-производственный журнал “Овцы, козы, шерстное дело”. - №2. – 2001. – С. 27-30.
- Котенджи Г.П., Нечипоренко В.В., Нечипоренко О.Л. Ріст та розвиток молодняку зааненської породи кіз в умовах північно-східної зони України // Вісник СДАУ: Тваринництво. – К.: БМТ, 2001. – Вип. 5. – С. 110-114 (Здобувач зробив аналіз зміни живої маси і промірів піддослідного молодняка).
- Нечипоренко В.В. Молочна продуктивність кіз зааненської породи різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. - Львів, 2002. – Т. 4. – Ч. 3. - С. 58-60.
- Нечипоренко В.В. М’ясна продуктивність кіз зааненської породи різних генотипів // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2003. – Вип. 25. – С. 127-129.
Нечипоренко В.В. Продуктивні та біологічні особливості кіз зааненської породи різних генотипів в умовах північно-східного регіону України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2004.
Дисертаційна робота присвячена вивченню ефективності використання чистопородних козлів-плідників зааненської породи на місцевих грубововняних матках.
Вперше отримано показники росту і розвитку молодняка зааненської породи різних генотипів. Виконана комплексна оцінка молочної продуктивності кіз, амінокислотний і жирнокислотний склад молока, розвиток морфологічних ознак їх вимені і дійок.
Морфологічні й біохімічні показники крові піддослідних тварин свідчать, що вони не перевищують доступні норми.
В роботі наведені дані про м’ясну продуктивність піддослідних тварин, морфологічний склад напівтуш. Біологічна повноцінність і якість м’яса значною мірою залежить від його хімічного складу. Перевага за вмістом жиру належала тваринам I групи, по протеїну - III групі. Відношення білок : жир склало 1,48-1,84 : 1.
Відтворювальна здатність маток у значній мірі обумовлена генотипом використаних козлів-плідників, що відрізняються між собою напрямком продуктивності.
Ключові слова: козли, кози, жива маса, ріст, розвиток, молочна продуктивність, амінокислоти, м’ясо.
Нечипоренко В.В. Продуктивные и биологические особенности коз зааненской породы разных генотипов в условиях северо-восточного региона Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2004.
Диссертация посвящена вопросам совершенствования популяции местных грубошерстных коз с использованием генетического потенциала чистопородных козлов-производителей зааненской породы.
Выявлена тенденция улучшения показателей роста и развития у помесей I поколения. Козлики и козочки зааненской породы во все возрастные периоды статистически достоверно (P>0,999) превышают местных грубошерстных аналогов и помесей I поколения (P>0,95… 0,999). Помесные животные также достоверно превышают местных козочек и козликов (P>0,95… 0,999).
Приоритет чистопородных животных зааненской породы по росту и развитию подтверждают морфологические и биохимические показатели крови.
Использование производителей зааненской породы позволило у помесей в первом поколении повысить молочную продуктивность на 139 кг (P>0,999). За лактационный период суточный удой в среднем составил у местных коз 1,13 л, у помесных маток – 1,56 л и у чистопородных зааненских аналогов – 2,35 л.
Коэффициент использования кормов у чистопородных коз зааненской породы равен 36,85%, что на 12,55 и 19,81% лучше, чем у помесей и местных аналогов.
При анализе сборного молока коз зааненской породы разных генотипов установлено, что в белке молока местных коз содержание незаменимых аминокислот было несколько выше в сравнении с помесными и чистопородными аналогами.
При изучении соотношения жирных кислот в липидах молока коз установлено, что индекс насыщенности в I группе составил 44,09, II – 55,00 и в III – 68,19. Содержание линолевой, линоленовой и арахидоновой кислот, которые считаются незаменимыми, было наименьшим в молоке местных коз – 3,79, а наибольшим - у чистопородных зааненских аналогов – 4,46.
Животные зааненской породы отличались лучшими показателями мясной продуктивности. По массе туши они превышали своих аналогов I и II группы на 7,0-3,7%, убойному выходу – 4,7-2,5%. При анализе средней пробы мяса животных по биологической полноценности и качеству мяса различия его химического состава незначительны. Приоритет по содержанию жира – у животных I группы, по протеину - за III группой. Соотношение белок : жир составило 1,48-1,84 : 1.
Чистопородные животные характеризуются лучшей способностью трансформировать протеин корма в белок туши – 9,83%, в мясе которых наибольшее содержание протеина – 19,9%.
Воспроизводительная способность подопытных маток, в значительной мере, обусловлена генотипом козлов-производителей, которые отличаются различным направлением продуктивности.
Ключевые слова: козлы, козы, живая масса, рост, развитие, молочная продуктивность, аминокислоты, мясо.
Nechiporenko V.V. Producing and biological peculiarities of Saanen breed goats of different genotypes in the northern-eastern part of Ukraine. - Manuscript.
The Dissertation for getting the scientific degree of Candidate of Agricultural Science in speciality 06.02.01. – animal breeding and selection. Kherson State Agrarian University, Kherson, 2004.
Dissertation is devoted to the problem of effective crossbreeding of Saanen sires with the local coarse-haired dams.
The growth indices of young Saanen breed animals of different genotypes are obtained for the first time. Integrated evaluation of goats’ milk productivity, amino acid and fatty acid composition of milk and evolution of morphological peculiarities of udder are investigated.
Morphological and biochemical blood indices of the animals under experiment don’t exceed acceptable norms.
Data concerning meat productivity of the animals under experiment and morphological composition of half-carcasses are given in the paper. Full biological value and quality of meat depends to great extent on its chemical composition. Animals of the first group have the priority as to the fat content, animals of the third group – as to the protein one. Ratio protein-fat is 1,48 – 1,84 : 1.
Reproductive ability of dams, in our opinion, depends to great extent on the genotype of sires, which differ among themselves in productivity tendency.
Key words: sires, dams, liveweight, growth, milk productivity, aminoacids, meat.
| 
