Високі значення цього показника також характерні для поєднання УВБ-1Д?Д. Дана група свиней мала максимальний показник довжини туші – 103,33 см. Використання кнурів спеціалізованих м'ясних порід (ландрас і дюрок) сприяло також зниженню показників товщини шпику над 6-7 грудними хребцями в поєднанні УВБ-1Д?Л до 29,67 мм, УВБ-1Д?Д до 31,33 мм.
Серед трьохпородних поєднань найбільш високий забійний вихід виявився у свиней поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ– 68,33% та (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ– 68,23%; чистопорідні тварини та двопородні помісі УВБ-1Д?УМ мали дещо нижчий рівень цього показнику відповідно - 67,53% та 67,38%. Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями при використанні кнурів української м'ясної породи знизилась у свиней поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ до 29,25 мм, а (УВБ-1Д?Л)?УМ – до 28,25 мм. Окрім того у трьохпорідних гібридів поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ збільшилась площа “м'язевого вічка” на 2,69 см2, порівняно з тваринами двопорідного поєднання УВБ-1Д?УМ (Р<0,001).
В наших дослідженнях встановлені суттєві відмінності в морфологічному складі туш тварин вивчаємих генотипів (табл.7).
Таблиця 7 - Морфологічний склад туш, %
Група М'ясо Сало Кістки
І етап
І 56,06±1,35 33,26±2,61 10,68±1,32
ІІ 57,69±1,11 30,71±1,33 11,60±0,22
ІІІ 56,72±1,22 32,15±1,60 11,13±0,48
ІV 55,60±0,33 34,99±1,09 9,41±0,76
ІІ етап
V 55,93±1,42 33,31±2,23 10,76±0,86
VІ 57,33±0,83 30,16±0,85 12,51±0,23
VІІ 58,86±0,91 28,81±0,71 12,33±0,30
VІІІ 58,90±1,90 28,63±3,53 12,47±0,29
ІХ 56,31±1,32 30,55±1,24 13,14±0,64
Так, порівняно з чистопорідними тваринами заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) великої білої породи всі вивчаємі комбінації мали більш високий вміст мўяса в туші. Найбільшим він був у свиней поєднань УВБ-1Д?Д – 57,69% і УВБ-1Д?Л – 56,72%.
На другому етапі досліджень встановлено, що максимальний вміст м'яса в туші мали трьохпородні гібриди (УВБ-1Д?Л)?УМ – 58,90%. Найнижчий рівень даного показника отримано в поєднанні (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ – 56,31%. Таким чином, проведені дослідження показали високу ефективність використання схрещування і гібридизації для підвищення забійного виходу і м'ясності туш свиней. При цьому вихід м'яса в основному визначається генотипом спеціалізованих м'ясних порід і в певній мірі залежить від використаних методів схрещування. На підставі проведених досліджень для підвищення забійних і м'ясних якостей, доцільно рекомендувати у виробництво двохпорідне УВБ-1Д?Л і трьохпорідні (УВБ-1Д?Д)?УМ та (УВБ-1Д?Л)?УМ поєднання.
Інтер'єрні показники тварин. Поряд із дослідженнями екстерўєрних особливостей тварин, їх генетичного потенціалу і рівня продуктивності, в ході наших експериментів проводилось вивчення інтерўєрних особливостей як для визначення відмінностей в інтенсивності фізико-біохімічних процесів в організмі тварин, так і для прогнозування майбутньої продуктивності. За рівнем резервної лужності встановлені суттєві відмінності між чистопородними тваринами заводського материнського типу “Дніпровський” (УВБ-1Д) великої білої породи порівняно з двопорідними помісями. За активністю пероксидази встановлено відмінності між тваринами заводського типу УВБ-1Д і її поєднанням з великою чорною.
Також вивчено закономірності показників, що визначають резистентність організму свиней і в значній мірі обумовлюють такі показники як збереженість молодняку, енергію росту, рівень відгодівельних і мўясних якостей. Найбільші відмінності між вивчаємими групами встановлені за показниками лізоцимної і фагоцитарної активності. При цьому помісі за участю породи дюрок мали мінімальні показники резистентності (лізоцимна і фагоцитарна активність). Це співпадає з результатами досліджень В.І.Яременко, Н.Л.Пелих (1996), де встановлено, що високі відгодівельні якості породи дюрок не завжди супроводжуються високими показниками збереженості поросят. Тому слід звернути увагу на знижену резистентність свиней породи дюрок на великих свинокомплексах і включити ознаки резистентності в селекційну програму роботи з цією породою.
Для породно-лінійних гібридів, отриманих при використанні плідників української мўясної породи, визначено показники активності ферментів переамінування (аспартат- і амінотрансферази), концентрація загального білку, сіалових кислот і холестерину в сироватці крові. Дослідження проведені у 4-місячному віці тварин (табл.8).
Таблиця 8 - Інтерўєрні показники крові тварин вивчаємих генотипів
(у 4-місячному віці)
Група АЛТ, мМоль/л АСТ, мМоль/л Сіалові кислоти, у.о. Загальний білок, г/л Холестерин, мМоль/л
V 0,54±0,05 0,42±0,05 0,37±0,01 74,75±2,77 3,48±0,08
VІ 0,77±0,05 0,56±0,05 0,34±0,02 75,14±0,86 3,29±0,09
VІІ 0,74±0,09 0,69±0,06 0,36±0,01 70,60±2,14 3,76±0,25
VІІІ 0,83±0,08 0,58±0,05 0,28±0,01 73,50±2,25 3,38±0,04
ІХ 0,76±0,09 0,62±0,05 0,31±0,01 66,29±2,29 3,28±0,06
значення активності аланінтрансферази (АЛТ) у 4–місячному віці отримано для поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ – 0,83 мМоль/л. Аналогічні дані отримані і за активністю аспартаттрансферази (АСТ), де гібридні особини також значно перевищували показники чистопородних підсвинків УВБ-1Д.
Використання кореляційного і регресійного аналізу для прогнозування зв'язку інтер'єрних показників з м'ясними якостями свиней. При вивченні можливості прогнозування забійних і якісних показників м'ясо-сальної продуктивності з використанням пошагового регресійного аналізу встановлено, що забійний вихід певною мірою пов'язаний з показником вмісту холестерину в сироватці крові. В той же час довжина туші прогнозується більш точно (R=0,718, коефіцієнт детермінації 51,6%), з використанням чотирьох змінних (Х1 – Х4). Найбільшої точності прогнозування досягнуто за вмістом сирого протеїну в м'язевій тканині при включенні рівняння показників активності АСТ, сіалових кислот і холестерину (R=0,815, коефіцієнт детермінації 66,5%, Р<0,001). Розглянуте рівняння може бути використано в селекційній роботі з відбору тварин за більшим вмістом сирого протеїну в м'ясі, що має важливе наукове і практичне значення. В цілому проведені дослідження показали перспективність використання сучасних математичних методів для прогнозування окремих селекційних ознак свиней, виходячи з даних інтер'єрних тестів, отриманих в ранньому віці (4 місяці).
При проведені контрольного забою і визначенні показників м'ясної продуктивності досить складним і трудомістким є процес обвалювання туш для визначення в них виходу м'яса, сала і кісток. Важливим є також вивчення площі “м'язевого вічка”, що потребує розрублення напівтуш свиней. Тому певний інтерес має вивчення цих показників за рівняннями множинної лінійної регресії, які включають забійні показники тварин та виміри напівтуши. Виходячи з цього нами визначені рівняння регресії для прогнозування показників мўясної продуктивності свиней (табл.9).
Таблиця 9 - Рівняння регресії для прогнозування м'ясної продуктивності свиней.
Показники в0 Проміри туші R R2 P
Х1 Х2 Х3 Х4 Х5
Площа “м'язевого вічка” 81,977 - 5,402 -2,796 5,402 - 0,571 0,326 >0,05
Вихід, % м'яса 121,176 -0,581 -0,288 -0,899 1,991 -0,136 0,771 0,595 <0,01
сала -40,199 -0,566 0,326 1,073 -2,087 0,214 0,769 0,591 <0,01
кісток 17,074 - - -0,175 - -0,175 0,562 0,315 <0,05
Примітка: в0 – вільний член рівняння регресії; Х1 – забійний вихід; Х2 – довжина туші; Х3 – маса передньої частини; Х4 – маса окосту; Х5 – товщина шпику над 6 – 7 грудними хребцями; R – коефіцієнт множинної кореляції; R2 – коефіцієнт детермінації; Р - значущість.
Встановлено, що за винятком оцінки площі “м'язевого вічка”, розроблені рівняння з високою точністю прогнозують м'ясні ознаки свиней. Зокрема, найбільш точно (у відповідності з прийнятою в біологічних і сільськогосподарських дослідженнях похибкою на рівні Р<0,01) прогнозується вихід м'яса та сала. Коефіцієнти множинної кореляції були на рівні 0,771 для виходу м'яса в туші і 0,769 для виходу сала. Відповідно коефіцієнти детермінації складали 59,5 і 59,1%, що свідчить про те, що розглянуті рівняння пояснюють значну частину дисперсії ознак. Вони можуть бути використані в практичній роботі при умові експрес методу визначення виходу м'яса в туші для великої вибірки тварин. В цілому на підставі проведених досліджень слід зробити висновок про доцільність використання розроблених регресійних рівнянь для прогнозування майбутньої продуктивності тварин.
Економічна ефективність проведених досліджень. Рівень ефективності галузі свинарства обумовлений використанням перспективного генофонду з високими показниками репродуктивних і відгодівельних ознак при чистопородному розведенні та різних варіантах породно-лінійної гібридизації. В ході досліджень проведено вивчення вартості додатково отриманої продукції в розрахунку на 100 голів відгодівельного молодняку.
Встановлено, що від трьохпородних гібридів отримано більше додаткової продукції, ніж від двопородних аналогів. Від поєднання УВБ-1Д?ВЧ недоотримано продукції на суму 632,88 грн., а при використанні кнурів української м'ясної породи вартість додаткової продукції становила 991,65грн. Найбільш прибутковими виявилось поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ, вартість додатково отриманої продукції становила 4643,51 грн. при відгодівлі свинок та 4093,52 грн. при відгодівлі кнурців.
Аналіз і узагальнення результатів досліджень. На основі отриманих даних комплексного вивчення продуктивних якостей свиней заводського типу “Дніпровський” великої білої породи при чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації встановлено, що свиноматки за багатоплідністю перевищували всі дослідні поєднання від 0,47 до 1,07 голів. За відгодівельними якостями потомства найвищі показники середньодобових приростів та віку досягнення живої маси 100 кг характерні для гібридів поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ (відповідно 619,50 г та 200,21 днів).
ВИСНОВКИ
1. Використання різних генотипів свиней в породно-лінійній гібридизації сприяє підвищенню відгодівельних і м'ясних якостей молодняку. Тоді як за ведучою селекційною ознакою відтворних якостей – багатоплідністю – перевагу мали свиноматки спеціалізованого материнського заводського типу великої білої породи – “Дніпровський”, який є складовою генеалогічною структурою материнського внутрішньопородного типу УВБ-1.
2. Свиноматки заводського типу “Дніпровський” за багатоплідністю перевершували всі інші піддослідні групи (в І і ІІ-й серіях досліджень) – від 4,5 до 9,6 %. За даними оціночного індексу показників продуктивності свиноматок, суттєвої різниці між піддослідними групами не спостерігалось.
3. При оцінці енергії росту молодняку свиней встановлено, що найбільш високими показниками відгодівельних якостей відрізнялись трьохпорідні гібриди – (УВБ-1Д?Д)?УМ. Показники середньодобового приросту склали для кнурців 644,45 г і свинок 619,50 г. За живою масою у віці 8 місяців тварини цього поєднання вірогідно (Р<0,001) перевершували чистопородний молодняк: кнурців на 13,26 кг і свинки – на 16,28 кг. За даними дисперсійного аналізу найбільш суттєвий вплив на цю ознаку має генотип тварин.
4. Підвищення живої маси тварин вивчаємих груп обумовлено збільшенням кінетичної і зменшенням експоненційної швидкості росту, які визначали за моделлю росту Т.Бріджеса. Коефіцієнти кореляції між параметрами моделі з живою масою в віці 8 місяців складали, для кінетичної швидкості росту, +0,66 і для екпоненційної –0,73. Відповідно, кореляція з рівнем середньодобових приростів склала +0,52 і –0,59, а з відносними +0,92 і –0,95. Показана доцільність використання нових критеріїв оцінки рівномірності і напруги росту для прогнозування живої маси свиней в віці 8 місяців.
5. Більший забійний вихід встановлено у молодняку свиней поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ – 68,33% і (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ – 68,23%, - порівняно з чистопородними тваринами (67,53%). Товщина шпику над 6-7 грудними хребцями склала у поєднання УВБ-1Д?Л – 29,67 мм, УВБ-1Д?Д – 31,33 мм. Встановлено суттєві відмінності в морфологічному складі туш вивчаємих тварин. Так, найбільший вихід м'яса властивий поєднанню УВБ-1Д?Д (57,69%). Серед трьохпородних гібридів кращим за вмістом м'яса в туші було поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ – 58,90%, та майже не поступалися йому тварини поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ – 58,86%. Найменша товщина шпику була у трьохпородного поєднання (УВБ-1Д?Л)?УМ.
6. Біохімічні показники крові піддослідних тварин знаходяться в фізіологічній нормі. Разом з цим гібридні тварини мали суттєво вищу активність ферментів переамінування (АЛТ і АСТ). Максимальний показник активності аспартаттрансферази отримано у трьохпородного поєднання (УВБ-1Д?Д)?УМ (0,67 мМоль/л). Концентрація холестерину була мінімальною у тварин двохпородного поєднання УВБ-1Д?УМ і трьохпородних гібридів (УВБ-1Д?ВЧ)?УМ. Більш висока активність ферментів у гібридних тварин свідчить про підвищений, порівняно з чистопородними тваринами, обмін білків.
7. Окремі інтер'єрні тести доцільно рекомендувати для прогнозування відгодівельних і м'ясо-сальних якостей свиней. Встановлена зворотна кореляційна залежність між середньодобовими приростами та вмістом холестерину (-0,44), і пряма залежність цієї біохімічної ознаки з віком досягнення живої маси 100 кг (0,50). З використанням інтер'єрних тестів, отриманих в ранньому віці (4 місяці) розроблені рівняння множинної лінійної регресії, які з достовірною точністю прогнозують вихід м'яса в туші, вміст сирого протеїну в м'язах, вік досягнення живої маси 100 кг та витрати кормів на 1 кг приросту.
8. З метою підвищення відгодівельних і м'ясних якостей свиней, в системі гібридизації в Південному регіоні України доцільно використовувати в якості материнської форми заводський тип “Дніпровський”, в поєднаннях УВБ-1Д?Д; (УВБ-1Д?Л)?УМ і (УВБ-1Д?Д)?УМ.
9. При проведенні поглибленої селекційної роботи із метою раннього прогнозування відгодівельних і м'ясних якостей свиней практикувати в ведучих племзаводах, оцінку ремонтного молодняку за окремими інтер'єрними показниками, а саме: активності ферментів переамінування, концентрації сіалових кислот, загального білку і холестерину.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Пелих В.Г., Назаревич Ю.М. Інтерўєрні особливості молодняка свиней при чистопородному розведенні і різних методах схрещування // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 1999. - Випуск 10. - С.65-68 (Експериментальна частина).
2. Назаревич Ю.М., Балабанова І.О. Показники якості мўяса чистопородних і помісних свиней різного напрямку продуктивності // Вісник ДААУ.- Житомир, 2000. - С.174-175 (Експериментальна частина).
3. Назаревич Ю. Моделювання кривих росту свиней різних генотипів // Тваринництво України. - Київ, 2001. - Вип.7. - С.19-20.
4. Назаревич Ю.М. Прогнозування відгодівельних та м'ясо-сальних якостей свиней з використанням інтер'єрних тестів // Таврійський науковий вісник. - Херсон, 2001. – Випуск 19. - С.120-123.
Назаревич Ю.М. Продуктивні і відтворні якості свиней нового заводського типу “Дніпровський” в чистопородному розведенні і породно-лінійній гібридизації. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 2001.
Дисертація присвячена вивченню репродуктивних, відгодівельних і мўясних якостей свиней нового материнського заводського типу “Дніпровський” при чистопородному розведенні та породно-лінійній гібридизації з використанням плідників спеціалізованих м'ясних порід.
Встановлено найбільш оптимальні поєднання генотипів для отримання максимальних показників продуктивних та репродуктивних якостей свиней. Показана доцільність використання критеріїв напруги і рівномірності росту, а також параметрів моделі Т.Бріджеса (кінетична та експоненційна швидкості росту) та відмінності за ними чистопородних та гібридних тварин.
Вивчено зв'язок інтер'єрних тестів з показниками відгодівельних та м'ясних якостей.
Проведено двохфакторний дисперсійний аналіз з метою визначення впливу генетичної мінливості вивчаємих поєднань та статі поросят на мінливість їх живої маси в процесі індивідуального розвитку.
Ключеві слова: заводський тип, породно-лінійна гібридизація, репродуктивні ознаки, інтенсивність росту, відгодівельні якості.
Назаревич Ю.Н. Продуктивные и воспроизводительные качества свиней нового заводского типа "Днепровский" в чистопородном разведении и породно-линейной гибридизации. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 2001.
Диссертация посвящена изучению воспроизводительных, откормочных и мясных качеств свиней нового материнского заводского типа "Днепровский" крупной белой породы при чистопородном разведении и двух и трехпородной гибридизации при использовании производителей специализированных мясных пород.
Установлено, что наиболее высокие показатели многоплодия характерны для свиноматок нового типа "Днепровский" – 11,14….11,11 голов. Использование производителей породы дюрок обеспечило получение высокой крупноплодности поросят (1,39 кг) и массы гнезда при отъеме в 45 дней – 120,35 кг. В трехпородной гибридизации по уровню многоплодия лучшим было сочетание (УКБ-1Д?Л)?УМ - 10,64 головы, а по массе гнезда сочетание (УКБ-1Д?Д)?УМ – 124,50 кг. В двухпородном сочетании по откормочным качествам лучшими были гибриды – УКБ-1Д?Д – свинки имели возраст достижения 100 кг – 206,07 дней, хрячки – 203,21 дня. Уровень среднесуточных приростов составил соответственно 604,67 и 611,50 г.
Трехпородная гибридизация способствует повышению откормочных качеств свиней. Так, в сочетании (УКБ-1Д?Д)?УМ возраст достижения живой массы 100 кг у свинок составил 200,21 дней, среднесуточный прирост 619,50 г, у хрячков – соответственно 195,11 дней и 644,45 г.
Дисперсионным анализом установлено, что на изменчивость живой массы свиней существенное влияние оказывает генотип (от 46,60% до 53,76%) и пол животных (от 6,40 до 16,30%).
Максимальный убойный выход получен у помесей УКБ-1ДЧ?Ч (67,93%). Использование производителей специализированных мясных пород (ландрас, дюрок) способствует снижению толщины шпика над 6-7 грудными позвонками в сочетании УКБ-1Д?Л – 29,67 мм, УКБ-1Д?Д – до 31,33 мм.
При изучении параметров модели роста трехпородных гибридов у животных сочетания (УКБ-1Д?Д)?УМ установлена наиболее высокая кинетическая скорость роста 1,747. Животные этого сочетания также характеризовались высоким уровнем среднесуточных приростов, что дает основание использовать их при производстве товарной свинины.
Исследованиями показана целесообразность использования критериев напряженности и равномерности роста, а также параметров модели Т.Бриджеса (кинетическая и экспоненциальная скорость роста) и различие по ним чистопородных и гибридных животных.
Изучена связь интерьерных тестов с показателями откормочных и мясных качеств свиней. Разработаны уравнения множественной линейной регрессии для прогнозирования продуктивности свиней, исходя из интерьерных тестов. Рекомендуется использование свиней нового заводского типа "Днепровский" в региональных системах разведения в качестве материнской формы для повышения воспроизводительных и откормочных качеств животных.
Ключевые слова: заводской тип, породно-линейная гибридизация, репродуктивные качества, интенсивность роста, откормочные качества.
Y.Nazarevich. Productive and reproductive properties of pigs of a new pedigree type “Dniprovski” in purebred rearing and breed-line hybridization. – Manuscript.
A thesis for a candidate's degree (Agriculture) in the major 06.02.01 – Animals Breeding and Selection. – Kherson State Agrarian University, Kherson, 2001.
The thesis is devoted to the study of reproductive, fattening and meat properties of pigs of a new maternal pedigree type “Dniprovski” in purebred selection and breed – line hybridization using sires of specialized meat breeds.
The most optimal genotype combinations for getting maximum productive and reproductive properties indices have been identified. Expediency of applying criteria of growth intensity and uniformity is shown. Effectiveness of using the Bridges model parameters (growth kinetic and exponent speed) and differences of purebred and hybrid animals according to those criteria are assessed.
A relationship between interieur test and fattening and meat properties indices was examined.
A two-factor dispersive analysis was made to determine the impact of genetic variability of the combinations under study and pigs sex on their live weight variability in the process of individual development.
Key words: pedigree type, breed-line hybridization, reproductive signs, growth intensity, fattening properties.
Підписано до друку 10 вересня 2001р. Формат 60?90/16
Обс.-друк.арк. 1,0 примірників 100
Херсонський ДАУ: Редакційно-видавничий центр “Колос”
| 
