6. Порівняльна характеристика вкладу в генетичний прогрес різних категорій племінних тварин
Від цих бугаїв отримано різну кількість синів – 6 – 30 голів. Якщо визначити вплив на генетичний прогрес 5 батьків бугаїв через їх синів, то вклад в генетичне поліпшення популяції становитиме не 38,9 %, а 35,7 %
Батьки майбутніх корів впливають на генетичне поліпшення популяції через своїх дочок. Племінна цінність 13 голів батьків корів без урахування числа потомків складає +983 кг молока, а їх вклад в генетичний прогрес за надоєм становить 32,5 %. Від цих бугаїв отримано за рік використання різну кількість дочок – 105 – 1708 голів, тому їх племінна цінність та вклад в генетичне поліпшення з урахуванням кількості дочок буде нижчий і становитиме відповідно +884 кг молока і 31,4 %.
Таким чином, визначення прогнозованої величини генетичного прогресу та вкладу різних категорій племінних тварин, особливо батьків бугаїв та батьків корів, з урахуванням числа потомків буде сприяти підвищенню темпів генетичного поліпшення популяцій молочної худоби.
Ефективність використання бугаїв в залежності від точності оцінки. Точність оцінки племінних якостей бугаїв залежить від кількості стад, в яких їх оцінюють, а також від рівня продуктивності стад.
Дослідження показали, що при оцінці 32 бугаїв чорно-рябої худоби в одному стаді 15 плідників або 46,9 % виявилися поліпшувачами, 2 або 6,2 % – нейтральними і 15 або 46,9 % – погіршувачами (табл. 7).
При розподілі цих же плідників за категоріями племінної цінності, оцінених в трьох і більше стадах отримано 34,4 % поліпшувачів, 31,2 % нейтральних і 34,4 % погіршувачів. Це приблизно відповідає теоретично очікуваному розподілу бугаїв у популяції, що свідчить про правильність проведеної оцінки.
7. Розподіл бугаїв чорно-рябої худоби за категоріями племінної цінності
Дослідженнями встановлено, що бугаї, які характеризуються високим генетичним потенціалом продуктивності, з поліпшенням умов утримання і годівлі їх дочок підвищують свою перевагу над стадами, а бугаї з низьким генетичним потенціалом у кращих стадах показують гірші результати. Так, в популяції чорно-рябої худоби із підвищенням продуктивності ровесниць, що побічно вказує на рівень годівлі корів у випробувальних господарствах, племінна цінність голштинських плідників зростає, а бугаїв української чорно-рябої породи – знижується. Дочки бугаїв голштинської породи в стадах з надоєм до 3000 кг молока переважали ровесниць на +92 кг молока, а дочки плідників української чорно-рябої породи в цих стадах мали племінну цінність +353 кг молока. В стадах з надоєм ровесниць понад 4000 кг молока навпаки, бугаї голштинської породи мали племінну цінність +454 кг молока, що на 162 кг більшу, в порівнянні з плідниками української чорно-рябої породи. Отже, оцінка бугаїв в 1 – 2 стадах є ризикованим заходом при визначенні племінної цінності плідників. Тому оцінку потрібно проводити не менше ніж в трьох господарствах.
Генетико-економічна ефективність варіантів програми селекції. Із збільшенням банку сперми та кількості ефективних дочок на кожного перевірюваного бугая економічна оцінка програми селекції зростає.
При всіх рівнях банку сперми із збільшенням батьків ремонтних бугаїв та частки корів, яких осіменяють спермою перевірюваних бугаїв економічна ефективність програми селекції знижується. Але при зменшенні кількості корів, яких осіменяють спермою перевірюваних бугаїв до 10 % і збільшенні числа ефективних дочок до 100 голів зростає інбредна депресія за надоєм, що пояснюється малою чисельністю популяцій. Оптимальна кількість ефективних дочок повинна бути не більше 50 голів, а спермою перевірюваних бугаїв осіменяти 20 – 30 % корів активної частини популяції.
Проведені дослідження показують, що зменшення кількості ліній до 5, використання з кожної лінії по одному бугаю, накопичення банку сперми на кожного перевірюваного бугая 25 тис. доз, а в популяції червоно-рябої худоби 15 тис. доз, і осіменіння спермою перевірюваного бугая 20 – 30 % корів активної частини популяції при доборі племінних тварин за племінною цінністю дасть змогу підвищити не тільки темпи генетичного поліпшення популяцій, а й чистого прибутку.
Вибір оптимального варіанта програми селекції. Для популяцій чорно-рябої та червоно-рябої худоби впровадження варіантів № 1 програми селекції (табл. 8) забезпечить максимальний прогнозований генетичний прогрес за надоєм (81,9 кг молока або 3,01 % та 40,9 кг або 0,86 % відповідно) та економічну ефективність програми селекції (чистий прибуток на одну корову в рік 404 та 181 грн). Згідно таких варіантів спермою перевірюваних бугаїв потрібно осіменяти 10 % корів активної частини популяції, а їх оцінку проводити за 100 ефективними дочками. Але із-за зменшення кількості випробувальних господарств та малої чисельності популяції для підвищення ефективності програми селекції мусимо дещо знизити кількість ефективних дочок при оцінці плідників. Таким параметрам відповідають варіанти № 2 і № 3.
В популяції чорно-рябої худоби за варіантом № 2 30 % корів активної частини популяції осіменяють спермою 31 перевірюваного бугая, накопичуючи банк сперми 25 тис. доз на кожного плідника. Число ефективних дочок 30 голів. Відношення кількості перевірюваних бугаїв до відібраних за якістю потомства 1 : 3,1. Такий варіант програми селекції забезпечить прогнозований генетичний прогрес за надоєм 73,4 кг молока або 2,69 %, чистий прибуток 298 грн на корову в рік.
8. Варіанти програми селекції для популяцій молочної худоби Київської області
Найбільш ефективним для популяції чорно-рябої худоби є варіант № 3, в якому потрібно мати 5 ліній. З кожної лінії відбирати по одному кращому бугаю. За результатами оцінки відбирати 10 бугаїв-поліпшувачів (батьків корів). На кожного перевірюваного бугая накопичувати банк сперми в розмірі 25 тис. доз. Спермою перевірюваних плідників осіменяти 20 % корів активної частини популяції. Оцінку їх проводити за 30 ефективними дочками, що забезпечить величину генетичного прогресу за надоєм 73,9 кг молока, темпи генетичного поліпшення популяції 2,71 %, чистий прибуток 324 грн на корову в рік. Співвідношення кількості перевірюваних бугаїв до кількості відібраних за якістю потомства 1 : 2,1.
В популяції червоно-рябої худоби за варіантом № 2 спермою 25 перевірюваних бугаїв осіменяти 20 % корів активної частини популяції, накопичуючи банк сперми в розмірі 15 тис. доз на кожного плідника. Число ефективних дочок становить 30 голів. Такий варіант програми селекції забезпечить прогнозований генетичний прогрес за надоєм 36,5 кг молока на корову в рік або 0,76 %, чистий прибуток на корову в рік 88 грн.
Найбільш ефективним для популяції червоно-рябої худоби є варіант № 3, в якому передбачається щорічно відбирати 29 ремонтних бугаїв, із яких 22 голови ставити на перевірку за якістю потомства. Спермою перевірюваних плідників осіменяти 30% корів активної частини популяці. Число ефективних дочок на кожного перевірюваного бугая 50 голів. Накопичувати банк сперми в розмірі 15 тис. доз. Для осіменіння 70 % корів активної частини популяції відбирати 7 плідників, із яких виділяти 5 кращих для отримання батьків ремонтних бугаїв наступної генерації. Такий варіант програми селекції забезпечить щорічний генетичний прогрес за надоєм 37,2 кг молока, темпи генетичного поліпшення популяції 0,77 %, одержати 101 грн чистого прибутку на корову в рік.
ВИСНОВКИ
1. Фактична система селекції чорно-рябої худоби Київської області забезпечила щорічний генетичний прогрес за рахунок добору чотирьох категорій племінних тварин на рівні 16,5 кг молока на корову в рік або 0,61 %, червоно-рябої худоби – 10,4 кг або 0,22 %. Основними причинами низької ефективності селекції молочної худоби є: надмірна кількість батьків корів; низька інтенсивність добору батьків бугаїв (1,8 – 1,2 сина від одного батька) та матерів бугаїв (1,05 – 1 синів від однієї корови); складна генеалогічна структура, зокрема, плідники чорно-рябої худоби належать до 20 ліній, червоно-рябої – до 10.
2. Поліпшення популяцій молочної худоби за рахунок використання генофонду голштинської худоби не супроводжувалось адекватним покращенням умов середовища, тому ступінь реалізації генетичного потенціалу корів чорно-рябої худоби Київської області становить 36 %, червоно-рябої – 46 %.
3. Зменшення кількості батьків бугаїв з 68 до 5 голів за рахунок підвищення жорсткості їх добору в популяції чорно-рябої худоби дасть змогу підвищити генетичний прогрес за надоєм на 55,6 кг молока на корову в рік, а темпи генетичного поліпшення – на 2,03 %; в популяції червоно-рябої худоби із зменшенням кількості батьків бугаїв з 23 до 5 голів генетичний прогрес збільшується на 23,1 кг молока або на 0,49 %.
4. Зменшення кількості ліній, добір та використання з кожної лінії одного бугая-лідера як потенційного батька бугаїв в популяції чорно-рябої худоби дає змогу підвищити на 0,64 % темпи щорічного генетичного поліпшення популяцій та на 88 грн на корову в рік економічної ефективності програми селекції молочної худоби; в популяції червоно-рябої худоби – на 0,18 % і 45 грн на корову в рік.
5. Із збільшенням розміру банку сперми на кожного перевірюваного бугая в популяції чорно-рябої худоби з 5 до 30 тис. доз, а в популяції червоно-рябої худоби з 5 до 15 тис. доз зменшується кількість оцінених бугаїв (батьків корів) з 51 до 7 голів і з 22 до 7 голів відповідно і підвищується величина генетичного прогресу за надоєм на 14,8 та 7,8 кг молока на корову в рік.
6. Збільшення кількості ефективних дочок до 100 голів сприяє підвищенню точності оцінки перевірюваних бугаїв і зростанню генетичного прогресу за надоєм та економічної ефективності програми селекції, але мала чисельність популяцій молочної худоби в області стримує можливості їх генетичного поліпшення.
7. Ефективність оцінки і використання бугаїв залежить від кількості корів активної частини популяції, яких осіменяють спермою перевірюваних бугаїв і банку сперми на перевірюваного бугая. В популяції чорно-рябої худоби зростання банку сперми при різних частках корів, яких осіменяють спермою перевірюваних плідників зумовлює зростання генетичного прогресу в середньому на 15 кг молока; в популяції червоно-рябої худоби – на 6,9 кг молока на корову в рік.
8. Вклад чотирьох категорій племінних тварин у генетичне поліпшення популяції чорно-рябої худоби становить: батьків бугаїв – 25,7 –51,9 %, батьків корів – 19,6 – 37,3 %, матерів бугаїв – 19,9 – 43,2 %, матерів корів – 1,9 – 3,6 %; в популяції червоно-рябої худоби відповідно – 20,1 – 44,3 %, – 18,1 – 35,8 %, – 24,8 – 52,4 % та – 2,9 – 5,8 %. Вклад кожної категорії тварин в генетичний прогрес за надоєм залежить від їх генетичної переваги, кількості отриманих від них потомків і ступеню реалізації генетичного потенціалу.
9. Точність оцінки бугаїв залежить від кількості стад, в яких їх оцінюють, а також від рівня продуктивності стад. Встановлено, що плідники, які характеризуються високим генетичним потенціалом продуктивності, з поліпшенням умов утримання і годівлі їх дочок підвищують свою перевагу над стадами, а бугаї з низьким генетичним потенціалом у кращих господарствах показують гірші результати.
10. Аналіз використання плідників в особистих господарствах населення показав, що роздрібленість популяцій на велику кількість ліній, використання неоцінених за якістю потомства плідників та бугаїв-погіршувачів, а також тривале використання сперми бугаїв стримує темпи генетичного поліпшення популяції за надоєм.
11. Моделювання альтернативних варіантів програми селекції свідчать, що для популяції чорно-рябої худоби оптимальними є варіанти, які передбачають розведення 5 ліній, із кожної лінії відбирати одного кращого бугая (потенційного батька бугаїв), на кожного перевірюваного бугая накопичувати банк сперми в розмірі 25 тис. доз, спермою перевірюваних плідників осіменяти 20 – 30 % корів активної частини популяції, оцінку їх проводити за 30 ефективними дочками, що забезпечить генетичний прогрес за надоєм 73,9 кг молока або 2,71 %, чистий прибуток на корову в рік 324 грн.
12. В популяції червоно-рябої худоби оптимальним є варіант, який передбачає використання 5 ліній, з кожної лінії відбирати одного кращого потенційного батька бугаїв, накопичувати банк сперми на кожного перевірюваного бугая в розмірі 15 тис. доз. Спермою цих плідників осіменяти 30 % корів активної частини популяції. Число ефективних дочок на перевірюваного бугая 50 голів, що забезпечить щорічний генетичний прогрес за надоєм 37,2 кг молока, темпи генетичного поліпшення популяції 0,77 %, а чистий прибуток 101 грн на корову в рік.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Використовувати розроблені нами оптимальні варіанти програми селекції для підвищення генетичного прогресу популяцій української чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід.
2. В стадах з продуктивністю менше 4000 кг молока потрібно використовувати бугаїв-плідників українських чорно-рябої та червоно-рябої молочних порід, а в стадах з надоєм 4001 кг і більше надавати перевагу плідникам голштинської породи.
Список публікацій за темою дисертації
1. Рудик І.А., Судика В.В. Реалізація генетичного потенціалу та тривалість використання корів української червоно-рябої породи // Вісник Сумського держ. аграр. ун-ту.– Спец. випуск.–2001.–С. 157–159. (Дисертантом проведені дослідження та статистична обробка, проаналізований матеріал, написана стаття).
2. Вплив генотипу і середовища на ріст, розвиток та тривалість використання тварин української червоно-рябої та чорно-рябої порід / І.А. Рудик, М.С. Ківа, О.А. Хом´як, Р.В. Ставецька, В.В. Судика // Науково-технічний бюлетень Ін-ту тваринництва УААН.– Харків, 2001.– № 80–С. 105–107. (Дисертантом підготовлено матеріал за тривалістю господарського використання корів.)
3. Судика В.В. Ефективність добору матерів та батьків бугаїв у популяції молочної худоби Київської області // Вісник Білоцерк. держ. аграр. ун-ту.–2002.–Вип. 22.–С. 150–154.
4. Судика В.В., Рудик І.А. Вклад різних категорій племінних тварин у генетичний прогрес в популяції чорно-рябої худоби Київської області // Вісник Білоцерк. держ. аграр. ун-ту.–2002.–Вип. 24.–С. 48–53. (Дисертантом проведено дослідження, проаналізовано матеріал, написана стаття).
5. Рудик І.А., Судика В.В. Вплив числа ефективних дочок і частки корів активної частини популяції, яких осіменяють спермою перевіюваних бугаїв на величину генетичного прогресу в популяції // Вісник Сумського НАУ.–2003.–Вип. 7.–С. 217–220. (Дисертантом зібрано та проаналізовано матеріал, узагальнено висновки).
6. Рудик І.А., Судика В.В. Ефективність добору та використання бугаїв молочної худоби // Мат. міжнар. наук. конф. “Наукові основи сучасних технологій виробництва продукції тваринництва”.– Науково-технічний бюлетень Ін-ту тваринництва УААН.– № 85.– Харків, 2003.–С. 96–100. (Дисертант зібрав матеріал, узагальнив висновки, написана стаття).
7. Рудик І.А., Судика В.В. Оптимізація селекційного процесу в популяціях молочної худоби Київської області // Науковий вісник ЛДАВМ ім. С.З. Гжицького.–Львів, 2003.–Т. 5(№2).–Ч. 4.–С. 107–110. (Дисертантом проведено дослідження, проаналізовано матеріал, узагальнено висновки, написана стаття).
8. Судика В.В. Генетико-економічна ефективність програм великомасштабної селекції // Вісник Білоцерк. держ. аграр. ун-ту.–2003.–Вип. 27.–С. 121–126.
Судика В.В. Оптимізація селекційного процесу в популяціях молочної худоби. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут розведення і генетики тварин УААН, с. Чубинське, 2004.
У роботі викладені результати досліджень, присвячені оптимізації селекційного процесу в популяціях чорно-рябої та червоно-рябої молочної худоби Київської області. Встановлено, що фактична селекція чорно-рябої худоби забезпечила щорічний генетичний прогрес за надоєм на рівні 16,5 кг молока в рік або на 0,61 %, а в популяції червоно-рябої худоби цей показник склав відповідно 10,4 кг молока або 0,22 %. На основі моделювання альтернативних варіантів програми селекції з використанням машинної програми “Лідер II” встановлено вплив генетичних та паратипових факторів на темпи генетичного поліпшення популяцій чорно-рябої та червоно-рябої молочної худоби та проведена оптимізація їх селекції, що дає змогу підвищити генетичний прогрес за надоєм в популяції чорно-рябої худоби до 73,9 кг, а чистого прибутку до 324 грн на корову в рік, в популяції червоно-рябої худоби – до 37,2 кг та 101 грн на корову відповідно. Доведена залежність ефективності використання в популяції бугаїв-поліпшувачів від точності їх оцінки, тривалості зберігання та використання сперми. Проведена порівняльна характеристика ефективності використання бугаїв у сільськогосподарських підприємствах і особистих господарствах населення.
Ключові слова: великомасштабна селекція, чорно-ряба худоба, червоно-ряба худоба, бугаї-плідники, програма селекції, генетичний прогрес, генетико-економічна ефективність.
Судыка В.В. Оптимизация селекционного процесса в популяциях молочного скота. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных.– Институт разведения и генетики животных УААН, с. Чубинское, 2004.
В работе изложенные результаты исследований, посвященные оптимизации селекционного процесса в популяциях черно-пестрого и красно-пестрого молочного скота Киевской области. Установлено, что фактическая селекция черно-пестрого скота обеспечила ежегодный генетический прогресс по удою на уровне 16,5 кг молока в год или на 0,61 %, а в популяции красно-пестрого скота этот показатель составил соответственно 10,4 кг молока или 0,22 %. На основе моделирования альтернативных вариантов программы селекции с использованием машинной программы “Лидер II” установлено влияние генетических и средовых факторов на темпы генетического улучшения популяций черно-пестрого и красно-пестрого молочного скота и проведена оптимизация их селекции, которая дает возможность повысить генетический прогресс за надоем в популяции черно-пестрого скота до 73,9 кг, а чистой прибыли до 324 грн на корову в год, в популяции красно-пестрого скота – до 37,2 кг и 101 грн на корову соответственно.
Доказана зависимость эффективности использования в популяции быков-улучшателей от точности их оценки, продолжительности хранения и использования спермы. Исследования показали, что точность оценки племенной ценности быков зависит от количества стад, в которых их оценивают и от уровня продуктивности стад. Быки с высоким генетическим потенциалом продуктивности с улучшением условий содержания и кормления их дочерей повышают своё превосходство над стадами, а быки с низким генетическим потенциалом в лучших стадах показывают низкие результаты.
Проведена сравнительная характеристика эффективности использования быков в сельскохозяйственных предприятиях и личных хозяйствах населения. Исследования показали, что в личных хозяйствах населения использовалось 39 черно-пестрых и 17 красно-пестрых быков, которые принадлежат к 15 и 8 линиям соответственно. Из 5 быков украинской красно-пестрой молочной породы, которые использовались в хозяйствах населения 4 производителя были неоцененные по качеству потомства.
Средний возраст производителей черно-пестрого скота на момент использования спермы в личных хозяйствах населения на 0,6 лет, а быков красно-пестрого скота на 1,9 лет больше, чем быков, которые использовались в сельськохозяйственных предприятиях, что приведет к снижению темпов генетического улучшения популяций молочного скота в личных хозяйствах населения.
Ключевые слова: крупномасштабная селекция, черно-пестрый скот, красно-пестрый скот, быки-производители, программа селекци, генетический прогресс, генетико-экономическая эффективность.
Sudika V.V. Optimization of selection process in populations of dairy cattle. – Manuscript.
The dissertation on reception of a scientific degree of the candidate of agricultural sciences behinnd a speciality 06.02.01 - breeding and selection of animals.- Institute of Animal Breeding and Genetics UААS, Chubinske, Kyiv region, Ukraine, 2004.
In work the stated results of researches devoted to optimization of selection process in populations of black - and-white and red-and-white dairy cattle of the Kyiv area. Is established, that the actual selection of black-and-white cattle has supplied annual genetic progress on lactation at a level of 16,5 kg of milk per one year or on 0,61 %, and in a population of red- and-white cattle this parameter has made accordingly 10,4 kg of milk or 0,22 %. On the basis of modeling alternative variants of the program of selection with use of the machine program " the Leader II " is established influence genetic and environmenmental of the factors on rates of genetic improvement of populations of black-and-white and red- and-white dairy cattle and the optimization of their selection is carried out which enables to raise genetic progress for lactation in a population of black-and-white cattle up to 73,9 kg, and pure profit up to 324 grn on the cow per one year, in a population of red- and-white cattle - up to 37,2 kg and 101 grn on the cow accordingly. The dependence efficiency of use in a population of the bulls from accuracy of their estimation, duration of a storage and use спермы is proved. The comparative characteristic of efficiency use of the bulls in the agricultural enterprises and personal facilitiesof the population is carried out.
Key words: large-scale selection, black- and-white cattle, red- and-white cattle, bulls - manufacturers, program selection, genetic progress, genetic-economic efficiency.
| 
