Библиотечный каталог авторефератов Украины

Рис. 4  Середні значення КП 137Cs із грунту до трави конвалії

у різних лісорослинних умовах

Вплив видових особливостей на процеси накопичення 137Cs плодовими тілами їстівних грибів досліджувався для зразків, відібраних у свіжих суборах при значеннях щільності радіоактивного забруднення грунту від 74 до 185 кБк/м2. В даних умовах було відібрано зразки найбільш поширених їстівних видів –підосичника, лисички, маслюка зернистого, підберезника, хряща-молочника оливково-чорного та повстистого, моховика жовто-бурого. Значні відмінності в характері накопичення 137Cs в плодових тілах грибів досліджуваних видів дозволили згрупувати їх за величиною КП.

До першої групи (незначне накопичення) належать хрящ-молочник оливково-чорний, до другої (середня ступінь накопичення) - лисичка та підосичник, до третьої (сильна ступінь накопичення) - моховик жовто-бурий, маслюк зернистий та підберезник, до четвертої (концентратори радіоцезію) – хрящ-молочник повстистий.

Для виявлення впливу типу лісорослинних умов на перехід 137Cs з грунту
в плодові тіла грибів на ділянках з близькими значеннями щільності радіоактивного забруднення грунту та різними лісорослинними умовами було відібрано зразки плодових тіл різних видів грибів. Отримані закономірності наводимо на прикладі моховика жовто-бурого (табл. 5).

Результати дисперсійного аналізу свідчать про те, що всі досліджувані величини статистично вірогідно на 5% довірчому рівні залежать від типу лісорослинних умов. Порівняння значень питомої активності 137Cs свідчить про те, що збільшення вологості грунту призводить до підвищення концентрації даного радіонукліду в плодових тілах. Величина даного показника для моховиків, відібраних у свіжих борових умовах, перевищувала таку в сухих у 2,5 рази,
а в сирих суборах, у порівнянні зі свіжими, різниця становила 3,6 рази.

Вміст поживних речовин у грунті також впливає на концентрацію 137Cs
у плодових тілах моховиків. Питома активність даного радіонукліду для свіжих гігротопів у борах в 6,5 разів більше, ніж в суборах.

Нами вивчалася залежність питомої активності 137Cs у плодових тілах грибів основних видів від величини щільності радіоактивного забруднення грунту. Для ілюстрації математичних закономірностей означеного зв’язку наведено останній для польського гриба в умовах свіжого субору при щільності радіоактивного забруднення грунту від 37 до 555 кБк/м2. Корелятивний аналіз виявив високу ступінь лінійного зв’язку між означеними показниками (коефіцієнт кореляції становить 0,97). Це дозволило провести регресійний аналіз і побудувати рівняння, яке описує дану залежність.

6.  ЗАКОНОМІРНОСТІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ ДИКИХ МИСЛИВСЬКИХ ТВАРИН І ПТАХІВ

Спостереження за рівнем радіоактивного забруднення мисливської дичини у Центральному Поліссі провадилися для таких найбільш важливих видів, як крижень, лось, козулі і дикий кабан. Результати моніторингу подано в табл. 6.

Отримані дані свідчать про необхідність посиленого радіологічного контролю мисливської продукції у регіонах, що зазнали радіоактивного забруднення. За весь період спостережень лише для крижнів спостерігається деяка тенденція до зниження вмісту  137Cs в організмі.

Таблиця 6  -  Результати моніторингу рівня забруднення мисливської дичини  137Cs

У всіх досліджуваних видів відмічається збільшення вмісту радіонукліду
у м’язах при зростанні рівня радіоактивного забруднення грунту. Накопичення 137Cs у диких копитних має видоспецифічний характер. Питома активність даного ізотопу в м’язах козулі за абсолютними значеннями значно більша, ніж у лося. Порівняння результатів багаторічного моніторингу за вмістом 137Cs у м’язах козулі і дикого кабана свідчить про те, що для першої властиве значно більше накопичення цього радіонукліду, ніж для другого.

Порівняння результатів моніторингу, які отримано при одночасному відстрілі тварин в одних і тих же угіддях, вказує на те, що між величинами радіоактивного забруднення м’язів козулі і дикого кабана існує тісний корелятивний зв’язок (коефіцієнт лінійної кореляції 0,68). Це може служити додатковим підтвердженням залежності згаданої величини від щільності забруднення грунту 137Сs. Практично в усіх випадках питома активність радіонукліду у м’язах козулі була вища, ніж у дикого кабана.  Ця різниця статистично вірогідна ( tф = 1,87 > t(0,05) =  2,57 ) і може сягати 8 разів.

Результати досліджень динаміки накопичення 137Сs козулею європейською свідчать про те, що величина питомої активності радіонукліду в м’язах значно змінюється (рис. 5). Дисперсійний аналіз не виявив статистично вірогідного впливу року спостережень на коливання рівня питомої активності 137Сs
(Fф = 1,27 < F(2; 22; 0,05)  = 19,44). Було виявлено значні сезонні зміни, а саме, різке статистично вірогідне збільшення рівня радіоактивного забруднення в осінній період (Fф = 3,91 > F(3;41;0,05) = 2,83). В різних лісогосподарських підприємствах об’єднання "Житомирліс" в осінні місяці 1995 та 1996 років було відібрано зразки скелетних м’язів тварин та зразки грунту в місцях відстрілу. Між означеними показниками виявлено тісний корелятивний зв’язок, а коефіцієнт лінійної кореляції дорівнював 0,93. Це дозволило за допомогою методу регресійного аналізу отримати рівняння виду:

у = а х + b,

де:  у - питома активність 137Cs в м’язах козулі восени, Бк/кг;

       х - щільність забруднення грунту 137Cs, кБк/м2;

       а = (102 ± 11);

       b = - (2454 ± 823).

Ця лінійна залежність статистично вірогідна (Fф = 90,88 >F(1;16;0,05) = 4,49;
Fф = 90,88 > F(1;16;0,01) = 8,53).

Рис. 5 Сезонні коливання питомої активності 137Сs у м’язах

козулі на дослідній ділянці № 1 протягом 1995-97 років

Розрахунки показують, що мисливську продукцію, яка задовольняє чинні санітарні нормативи, можна отримати в угіддях, де щільність радіоактивного забруднення грунту не перевищує 7 - 60 кБк/м2, а в середньому становить
26 кБк/м2 (відповідно 0,2 – 1,6 Кі/км2  і  0,7 Кі/км2).

Аналізуючи розподіл питомої активності 137Сs в окремих частинах організму козулі, можна зробити висновок, що внутрішні органи і тканини тварин накопичують даний ізотоп неоднаково. Різниця між групою з максимальним (нирки і м’язи) і мінімальним (вміст рубця, мозок, кров) рівнями становить
2,4 рази, а між крайніми значеннями показника (нирки і кров) – майже 3 рази.

Аналіз сезонної зміни питомої активності 137Сs у тканинах та внутрішніх органах свідчить, що найвищі значення цього показника для всіх основних внутрішніх органів і тканин характерні для осіннього періоду. Порівняння особливостей радіоактивного забруднення організму козулі у весняний і осінній періоди свідчить про наявність деяких відмінностей в розподілі питомої активності 137Сs між окремими органами і тканинами в кожний із цих сезонів (табл.7). Навесні за ступенем накопичення радіонукліду внутрішні органи та  тканини утворюють такий ряд (в порядку зменшення): нирки - селезінка - м’язи - серце - печінка - легені - кров. Восени розподіл питомої активності 137Сs дещо змінюється: м’язи - нирки - селезінка - серце - легені - печінка - кров.

Кількісний аналіз вмісту рубця 53 тварин, добутих у різні пори року, свідчить про те, що основну роль в живленні козулі відіграють судинні рослини, але трапляються також гриби і фрагменти лісової підстилки. Інтенсивність поїдання того чи іншого виду значно змінюється залежно від пори року. Корми, присутні в раціоні в помітних кількостях незалежно від пори року, є основними. Це осика, ожина несійська, чорниця і дуб (пагони і жолуді).

Таблиця 7  -  Особливості радіоактивного забруднення організму козулі у весняний і осінній періоди

Дослідження сезонної динаміки питомої активності 137Сs в фітомасі основних кормів козулі показали, що для всіх видів, за винятком дуба, восени має місце зростання рівня радіоактивного забруднення пагонів від 1,2 до 1,8 разів.

Аналіз питомої активності 137Сs різних видів кормів осіннього раціону дозволив згрупувати їх за рівнем накопичення радіонукліду у 4 групи. До першої групи ми зарахували ті види кормів, які здатні до концентрування 137Сs, а саме: верес і гриби. Другу групу складають види, які здатні до сильного накопичення 137Сs. Це чорниця, дуб, малина і осика. До третьої групи належать види, із середнім ступенем накопичення радіонукліду, а саме: береза, ожина несійська
і верба. Питома активність 137Сs у лісових плодах виявилася статистично вірогідно нижчою, ніж у інших кормів козулі.

Порівняння особливостей накопичення даного радіонукліду різними складовими кормової бази козулі восени зі ступенем їх споживання в означений період дозволяє оцінити вклад окремих компонентів у надходження 137Сs
до організму тварин (табл. 7). Частка основних кормів ( включно із жолудями )
у радіоактивному забрудненні раціону становить 69,5%. На частку основних сезонних кормів (вересу, малини, берези) припадає 25,2% від вмісту радіонукліду у раціоні. А серед малочисельних кормів найбільш значущим джерелом
137Сs  є  гриби (4,9%).

Висновки

1. Узагальнення матеріалів радіоактивного забруднення лісів України дозволило встановити, що на 38,6% обстежених площ (3186,4 тис.га) щільність радіоактивного забруднення грунту 137Сs складає понад  1 Кі/км2 . Значно вищий цей відсоток у Житомирській (60.1%), Рівненській (56.3%) та Київській без 30-км зони (52.2%) областях. За межами зони відчуження Чорнобильскої АЕС існують площі лісів, на яких заборонено лісогосподарську діяльність – 40.8 тис.га, введено регламентацію використання продукції з деревних порід – 101.5 тис.га та недеревної продукції лісу –1190.5 тис.га.
2. На інтенсивність використання продукції лісового господарства впливає значна мозаїчність радіоактивного забруднення лісів і продукції лісового господарства. Вона значно вища на площах з вищими рівнями щільності радіоактивного забруднення грунту і потребує по видільного обстеження лісових насаджень на площах, де останній показник сягає величини 10 Кі/км2. На перерозподіл радіонуклідів по площі, а тому і на збільшення мозаїчності радіоактивного забруднення грунту та продукції лісового господарства, впливають лісогосподарські роботи: лісовідновні рубки та рубки догляду за лісом, спалювання порубочних залишків, підготовка грунту під лісові культури.
3. На базі проведених досліджень радіоактивного забруднення лісів
   і продукції лісового господарства розроблено: групування лісогосподарських підприємств України, яке доцільно використовувати при макроплануванні ведення лісового господарства на площах, уражених радіоактивними опадами; зонування лісів за щільністю радіоактивного забруднення грунту, з метою прогнозування та ведення лісогосподарської діяльності, використання продукції лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення на конкретних ділянках лісу.
4. При організації радіомоніторингу радіаційного стану в лісах і продукції лісового господарства недоцільно використовувати схему постійних пунктів спостереження, яку було створено при організації моніторингу лісу. Для моніторингу радіаційного стану необхідно організувати пункти спостереження при лісогосподарських підприємствах з подальшими дозиметричними вимірюваннями. При проведенні радіомоніторингу продукції лісового господарства необхідно організувати мережу постійних пробних площ із спостереженням за основними видами продукції лісового господарства на лісотипологічній основі.
5. У складових частинах лісової підстилки,  з часу ураження радіоактивни- ми опадами, спостерігається поступове переміщення основної кількості радіонуклідів в розкладену, гуміфіковану її частину. Цей процес відбувається значно швидше у більш багатих і зволожених лісорослинних умовах. У вологих борах частка валового запасу 137Сs у розкладеній частині лісової підстилки становить 4.7 %, а у вологих сугрудках – 14.1 %; у свіжих суборах цей показник дорівнює 12.6 %, у вологих суборах – 17.4 % від загальної щільності радіонукліда у лісових біогеоценозах.

Основна кількість 137Сs у грунтах основних типів лісорослинних умов зосереджена у лісовій підстилці та верхньому 5-см шарі мінеральної частини грунту. Величина питомої активності шару мінеральної частини грунту, взятої
з глибини 5-10 см, не перевищує 2% від цього ж показника всіх шарів, розташованих вище. Загальною закономірністю варіантного розподілу 137Сs
у грунті є експоненційне зменшення концентрації радіонукліду зі збільшенням глибини.

6. Розподіл валового вмісту 137Сs в основних компонентах лісових біогеоценозів значним чином залежить від типу лісорослинних умов, порідного складу насаджень та їх віку. Компоненти біогеоценозів за концентрацією в них радіонукліду можна розташувати: у свіжих і вологих суборах та вологих сугрудках – грунт > мертвий покрив > деревний ярус > живий покрив; для вологих борів і сирих суборів – грунт > деревний ярус > живий покрив мертвий покрив.
7. Встановлено суттєві відмінності у накопиченні 137Сs в шарах радіальних приростів сосни звичайної в різних типах лісорослинних умов. Величина питомої активності радіонукліду в деревині, яка приросла у післяаварійний період, у 2–­6 разів перевищує цей показник для всього стовбура. При технологічній переробці деревини, завдяки відокремленню зовнішніх, найбільш радіоактивно забруднених шарів деревини з корою, можна досягти зниження вмісту 137Сs у продукції на
   50 %.
8. Існує видоспецифічність у накопиченні 137Сs в різних тканинах і органах різних деревних порід. Найбільша концентрація радіонукліду спостерігається
   у шпильках і листі, молодих пагонах, внутрішній частині кори, а найменша –
   у деревині. Показано відмінності цих процесів залежно від лісорослинних умов
   і деревостанів. Встановлено темпи накопичення 137Сs різними деревними породами на типологічній основі.
9. Запропоновано притримки для використання продукції лісового господарства з деревних порід з урахуванням величини щільності радіоактивного забруднення грунту. За основу притримок взято виявлені залежності між концентрацією радіонукліду у грунті та у певних видах продукції. Застосування даних притримок дозволяє обмежити використання продукції, радіоактивне забруднення якої перевищує допустимі рівні.
10. Спостерігається істотне варіювання інтенсивності накопичення 137Сs
    у надземній частині фітомаси дикорослих ягідних рослин залежно від типів лісорослинних і погодних умов конкретного року. Багаторічна динаміка радіоактивного забруднення дикорослих ягід вказує на поступове зменшення в них вмісту 137Сs, що, з одного боку, пояснюється зниженням міграційної здатності радіонукліду у грунті, з другого – розщепленням радіоактивного елементу. Накопичення 137Сs в дикорослих ягодах більш інтенсивно відбувається у вологіших та бідніших лісорослинних умовах. Розроблені притримки для заготівлі тих чи інших ягідних рослин на типологічній основі дозволяють отримувати даний вид продукції, радіоактивне забруднення якої не перевищує допустимі рівні, при різних величинах щільності радіоактивного забруднення грунту.
11. Існують міжвидові особливості у накопиченні радіонуклідів дикорослими ягідними рослинами, що слід пам’ятати при організації заготівельних робіт. Максимальна інтенсивність накопичення 137Сs в ягодах характерна для рослин родини брусничних (чорниця, брусниця, буях, журавлина болотна); значно менша – для малини звичайної та малини несійської, суниці лісової; мінімальна ­– для калини звичайної та горобини звичайної.
12. Нами запропоновано розподіл лікарської сировини з дикорослих рослин на 5 груп за інтенсивністю накопичення 137Сs, що є важливим при організації заготівельних робіт на конкретних територіях. Перша група (дуже сильного накопичення) – ягоди чорниці, чага, спори плауна булавовидного; друга (сильного накопичення) – лист брусниці, качани багна болотного, трава чистотілу звичайного, бруньки сосни звичайної; третя (помірного накопичення) – трава фіалки триколірної та звіробою звичайного, суцвіття конвалії звичайної та пижма звичайного, листя мучниці, кора крушини ламкої; четверта (слабкого накопичення) – трава конвалії, кропиви дводомної, материнки звичайної, чебрецю звичайного, споришу, кора дуба, суцвіття цмину піщаного; п’ята (дуже слабкого накопичення) – кореневище татарського зілля та валеріани лікарської, шишкоягоди ялівцю звичайного.

Розробленні притримки щільності радіоактивного забруднення грунту дозволяють отримувати продукцію, радіоактивне забруднення якої не перевищувало б допустимі рівні в конкретних типах лісорослинних умов.

13. Всі види грибів здатні до значної концентрації радіонуклідів у своїх плодових тілах. За величиною коефіцієнту переходу 137Сs з грунту у плодові тіла в умовах свіжих суборів гриби утворюють такий ряд у порядку збільшення показника: лисичка – підосичник – моховик жовто-бурий, маслюк зернистий – підберезник – хрящ молочник повстистий.

14. Через 10 років після аварії на ЧАЕС в лісових екосистемах Центрального Полісся намітилася тенденція до зниження вмісту 137Сs в тушках крижнів. Відповідних змін щодо м’яса диких копитних не спостерігалося. Величина питомої активності 137Сs у м’ясі диких мисливських птахів та звірів зростає зі збільшенням рівня радіоактивного забруднення угідь, залежить від идової належності та особливостей біології. Найнижчий вміст радіонуклідів
у птахів, а серед копитних - у лосів, а найвищий - у диких кабанів і козулі.

15. Козулю європейську, завдяки особливостям її біології та кормової поведінки, а також, через здатність до значного накопичення 137Сs, можна розглядати як вид-індикатор радіоактивного забруднення лісових угідь даним радіонуклідом. Для цього виду диких копитних характерне різке зростання восени вмісту 137Сs в організмі, у м’язах воно збільшується в середньому у 4 рази, а в основних внутрішніх органах - у 5 разів. В цей період накопичення радіонукліду в організмі тварин лінійно зростає при збільшенні величини щільності радіоактивного забруднення грунту. Це свідчить про необхідність заборони відстрілу козулі восени на територіях, де щільність радіоактивного забруднення грунту 137Сs перевищує 26 кБк/м2.

16. В умовах лісових екосистем Центрального Полісся, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, сезонна динаміка надходження 137Сs в організм козулі визначається структурою та складом раціону. Внесок окремих видів кормів
у радіоактивне забруднення раціону визначається як їх поїданням, так і вмістом радіонукліду у фітомасі. У осінній період найбільш значущими джерелами радіонукліду є осика, дуб, чорниця і верес. Їх вклад у надходження 137Сs
в організм тварин можна оцінити як, відповідно, 29 %, 22 %, 12,9 % і 16,9 %. Вклад грибів становить 4,9 %, малини і ожини несійської - 6,7 % і 3,7 %, берези і жолудів - 1,6 % і 1,9 %. Частка основних кормів (осика, чорниця, ожина несійська, дуб разом з жолудями) у радіоактивному забрудненні раціону становить 69,9 %. На частку основних сезонних кормів, які активно поїдаються восени, припадає 25,2 %.

Список основних праць, опублікованих за темою дисертації:

Монографії:

1. Справочник лесовода /Пастернак П.С., Молотков П.И., Патлай И.Н. и др. - Киев: Урожай, 1990. - 295с.

Автором дисертації написано основну частину розділу 10 (с. 197-220).

2. Ткачук В.І., Бузун В.О., Іващенко В.А., Вознюк Л.Д., Краснов В.П. Ліси Житомирщини - Житомир: Журфонд, 1997. - 128с.

Дисертантом написано розділи 5 (с. 86-101), 7 (с. 108 - 110) на основі власних досліджень.

3. Краснов В.П. Радіоекологія лісів Полісся України - Житомир: Волинь, 1998. - 112с.
4. Краснов В.П., Шелест З.М. Радіоекологія козулі європейської в Центральному Поліссі - Житомир: Волинь, 1998. - 128с.

Дисертант брав участь у розробці програми та методики досліджень, зборі польових матеріалів, обробці та аналізі отриманих результатів. Автором дисертації написано розділи II (с. 28-37), IV (с. 55-72), VI (с. 95-103).

5. Основи лісової радіоекології /Наукове видання. -Київ: Ярмарок, 1999. - 254 с.

Автором дисертації написано розділ 5 (с. 81-100).

Брошури:

6. Калетник Н.Н., Краснов В.П., Ландин В.П., Матухно Ю.Д. Временные рекомендации по ведению заготовок пищевых продуктов леса и лекарственного сырья на территории лесхоззагов УССР, подвергшихся радиоактивному загрязнению // Сборник нормативных документов по веде- нию лесохозяйственного производства на территориях, подвергшихся радиоактивному загрязнению. - К. - 1986. - С. 49-52.

Дисертант написав розділи 1, 3, 4, а також розробив структуру рекомендацій.

7. Временные рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения // Госком. СССР по лесному хозяйству. -
   М. - 1988. - 22 с.

Дисертант написав розділ 1, а також частину (15%) розділу 6.

8. Рекомендации по технологии заселения части территории РСФСР, Украинской ССР и Белорусской ССР с плотностью радиоактивного загрязнения цезием-137 80 Ки/км2 и более /Госком. СССР по лесному хозяйству. - М. - 1989. - 27 с.

Дисертант приймав участь у складанні програми досліджень, зборі матеріалів і написанні розділів 2.1 (с. 5-6), 2.4 (с. 9-11), 2.6 (с. 13-14).

9. Методические рекомендации по определению доз облучения работников лесного хозяйства / Минлесхоз УССР. - К. - 1990. - 10 с.

Автор дисертації приймав участь у проведенні досліджень, обробці матеріалів та написанні методичних рекомендацій.

10. Краснов В.П. Особенности ведения лесного хозяйства на территориях, подвергшихся радиоактивному загрязнению // Актуальные проблемы развития лесного хозяйства Полесья Украины. - К. - СОПС АН УССР. - 1991. - С. 36-49.
11. Бузун В.А., Краснов В.П., Приступа Г.К., Турчак Ф.М. Лесопользование и лесовосстановление в Полесье Украинской ССР / ВНИИПИЭНлеспром. - 1989. - 56 с.

Дисертант написав розділи 1 (с. 2-14), 4 (с. 38-46).

12. Рекомендации по ведению лесного хозяйства в условиях радиоактивного загрязнения (вводятся на период (1990-1996 гг.) під редакцією В.П.Краснова) Минлесхоз Украины. - К. - 1995. - 63 с.

Дисертанту належить розробка структури рекомендацій, написання розділів 1-4 (с. 3-10), частини розділу 5 (с. 10-15), підрозділу 6.4 (с. 19-25; 26-27),
6.5,  6.7,  6.8 (с. 26-29). Дисертантом запропоновано зонування та групування лісів.

13. Рекомендації з ведення лісового господарства в умовах радіоактивного забруднення  // Держкомлісгосп України. - К. - 1998. - 82 с.

Дисертант написав розділи 1 (с. 5-8), 2 (с. 8-13), 9.2 (с. 58-59), 9.3 (с. 59-60)
та приймав участь у розробці структури роботи.

Статті  у  наукових  виданнях:

14. Калетник М.М., Ландін В.П., Краснов В.П., Терещенко В.М., Лось І.П. Проблеми організації ведення лісового господарства в умовах радіаційного забруднення // Лісове госп-тво, лісова, паперова і деревообробна пром-сть. - 1990. - № 2. - С. 4-7.

Дисертант приймав участь в обстеженні лісів на радіоактивне забруднення, в обробці матеріалів і написанні статті.

15. Лось И.П., Терещенко В.М., Перевозников О.Н., Калетник Н.Н., Ландин В.П., Краснов В.П., Марадудин И.И. Радиационная обстановка на предприятиях лесного хозяйства УССР, действующих в условиях радиоактивного загрязнения // Лесное хозяйство. - 1991. № 6. - С. 28-29.

Дисертанту належить основна частина результатів досліджень, а також написання тексту статті.

16. Калетник М.М., Ландін В.П., Пастернак П.С., Краснов В.П., Подкур П.П. Радіоекологічна обстановка в лісах Українського Полісся // Ойкумена. -
    1991. - № 2. - С. 61-66.

Дисертант приймав участь у зборі та аналізі польових матеріалів.

17. Калетник М.М., Ландін В.П., Краснов В.П. Про стан радіоактивного забруднення лісів держлісгоспів // Лісове госп-во, лісова, паперова
    і деревообробна пром-сть. - 1992. - № 3. - С. 9-12.

Дисертант приймав участь у зборі матеріалів, а також виконав написання статті.

18. Краснов В.П. Влияние антропогенных факторов на произрастание черники
    в Украинском Полесье  // Лесное хозяйство. - 1981. - №3. - С. 64-68.
19. Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Зміна активності цезію-137 в деревині сосни звичайної після переробки // Лісовий журнал. - 1993. - № 1. - С. 11-12.

Дисертантом розроблена програма та методика досліджень, виконано написання статті.

20. Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Диференційний підхід до експлуатації сосни звичайної на площах, забруднених цезієм-137  // Лісовий  журнал. - 1993. - № 5. - С. 14-15.

Дисертант розробив нові підходи до використання продукції лісового господарства. Приймав участь у зборі матеріалів, їх аналізів та написанні статті.

21. Краснов В.П. Урожайность дикорастущих черничников и эффективность их эксплуатации в центральном Полесье Украины // Лесное хозяйство. - 1987. -
    № 8. - С. 70-72.
22. Краснов В.П., Орлов А.А., Ирклиенко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Накопление цезия-137 основными лесообразующими породами Полесья Украины // Лесное хозяйство. - 1993. - № 6. - С. 36-37.

Дисертанту належить основна частина результатів досліджень, а також написання тексту статті.

23. Краснов В.П., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Орлов О.О., Приступа Г.К. Накопичення цезію-137 їстивними грибами //Лісовий журнал. - 1994. - № 4. - C. 8-10.

В основу статті покладені дані, отримані, головним чином, дисертантом.

24. Краснов В.П. Воздействие рубки главного пользования на заросли черники 
    // Лесное хозяйство. - 1985. - № 4. - C. 17-20.
25. Краснов В.П., Мазепа М.Г., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Приступа Г.К. Міграція цезію-137 в деревні породи Українського Полісся // Лісовий журнал.- 1994. - № 6. – C. 9-10.

Дисертантом встановлені особливості накопичення радіонуклідами основними лісотвірними породами.

26. Калетник Н.Н., Краснов В.П., Орлов А.А., Ирклиенко С.П., Мазепа М.Г.
    О радиологическом контроле в лесном хозяйстве Украины // Лесное хозяй- ство. - 1995. - № 1. - C. 38-39.
27. Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Накопичення цезію-137 сосною звичайною // Лісівництво і агролісомеліорація. - 1994. - № 88. - C. 19-24.

Основні дані для написання статті отримано автором дисертації.

28. Краснов В.П. Продуктивность клюквы в связи с лесоосушением // Лесное хозяйство. - 1987. - № 9. - C. 25-27.
29. Краснов В.П., Ірклієнко С.П. Накопичення цезію-137 у чорниці в західному напрямку від Чорнобильської АЕС // Лісівництво і агролісомеліорація. - 1994.-  № 88. - C. 24-28.

Дисертант приймав участь у зборі польових матеріалів, їх обробці та написанні статті.

30. Калетник М.М., Краснов В.П., Орлов О.О., Ірклієнко С.П., Мазепа М.Г., Приступа Г.К. Деякі методичні аспекти вивчення забруднення лісових екосистем радіонуклідами  // Лісовий журнал. - 1995. - № 2. - C. 5-8.

Дисертантом запропоновано нові методичні підходи до обстеження лісів на радіоактивне забруднення.

31. Краснов В.П., Орлов О.О. Особливості накопичення цезію-137 лікарськими рослинами Vacciniaceae S.F /Gray. та Ericaceae Fuss.  на Українському Поліссі // Український ботанічний журнал. - 1995. - № 4. - C. 472-477.

Дисертантом виявлені відмінності у накопиченні цезію-137 лікарськими рослинами, встановлено їхні коефіцієнти переходу.

32. Краснов В.П., Орлов А.А. Урожайность основных ягодных растений из сем. Ericacea на Украинском Полесье и возможность эксплуатации их ресурсов после Чернобыльской катастрофы // Растительные ресурсы. - 1996. - № 1-2. -
    C. 41-48.

Дисертант вивчив можливості заготівлі ягідних рослин в залежності від щільності радіоактивного забруднення грунту. Приймав участь у складанні методики робіт, зборі та аналізі матеріалів.

33. Краснов В.П., Ирклиенко С.П., Орлов А.А., Приступа Г.К. Миграция радиоцезия в сосновых насаждениях  // Лесное хозяйство. - 1996. - № 5. -
    C. 28-29.

Дисертант брав участь у розробці програми та методики досліджень, зборі матеріалів, їх аналізі, написанні статті.

34. Краснов В.П., Орлов А.А., Ирклиенко С.П., Турко В.Н., Шелест З.М., Короткова Е.З. Загрязнение цезием-137 лекарственных растений лесов Украинского Полесья  // Растительные ресурсы. - 1996. - № 3. - C. 36-43.

На основі нових оригінальних методичних підходів дисертантом встановлено групи рослин, що відрізняються інтенсивністю накопичення цезію-137.

35. Orlov A.A., Krasnov W.P. Biological Peculiarities of the Cranberry/Oxycoccus palustris Pers/ and Ecological Parameters its Environment: Influence on Accumulаtion  137Cs  by phytomass // Iournal of Radioecology. - 1998. - № 6. -
    C. 23-29.

Дисертант розробив нові методи оцінки інтенсивності накопичення
137Cs рослинами, що зростають на болотах на прикладі журавлини болотної.

36. Краснов В.П., Орлов А.А., Ирклиенко С.П., Шелест З.М., Турко В.Н., Короткова Е.З., Криндач А.И. Радиоактивное загрязнение продукции лесного хозяйства в Полесье Украины // Экспресс-информация. Лесное хозяйство за рубежом. - М. 1997. - № 5. - C. 15-25.

Дисертант розробив програму та методику робіт, провів основні дослідження та прийняв участь у написанні статті.

37. Краснов В.П., Турко В.Н., Орлов А.А., Короткова Е.З. Распределение активности 137Cs в компонентах лесного биогеоценоза влажной субори Украинского Полесья  //Сб. научных трудов Института леса НАНБ. - Гомель. - 1997. - № 46. - C. 405-407.

Дисертант приймав участь у зборі матеріалів та написав статтю.

38. Краснов В.П., Шелест З.М., Ирклиенко С.П., Курбет Т.В. Сезонная динамика накопления цезия-137 в организме косули европейской и факторы ее определяющие // Сб. научных трудов Института леса НАНБ.- Гомель. - 1997. - № 46. - C. 426-429.

В основу статті покладено головним чином дані зібрані дисертантом, який також написав статтю.

39. Краснов В.П., Курбет Т.В., Орлов О.О., Шелест З.М., Шатрова Н.Є. Вплив екологічних факторів на накопичення цезію-137 їстивними грибами Центрального Полісся України // Матеріали щорічної наукової конференції інституту ядерних досліджень. - К. - 1998. - C. 305-307.

Дисертант написав статтю та приймав участь у зборі матеріалів.

40. Краснов В.П., Ірклієнко С.П., Турко В.М., Орлов О.О., Приступа Г.К.,