Библиотечный каталог авторефератов Украины

На підставі здійснених досліджень при плануванні та виконанні лісогосподарських заходів у букових насадженнях рекомендуємо:

1. При здійсненні рубань, пов’язаних із веденням лісового господарства, необхідно сприяти формуванню біогруп у складі 5-8 дерев і вертикальної зімкнутості намету шляхом вибирання фаутних, пошкоджених, відсталих і відмираючих дерев, а також дерев із відносною довжиною крони понад 55 %;
2. Здійснення догляду в насадженнях не повинно знижувати ранґ середнього дерева за таксаційним діаметром та висотою дерев;
3. Для оцінки модальних букових насаджень верхню висоту необхідно визначати як середньоарифметичну величину для 100 найвищих дерев на 1 га;
4. При здійсненні рубок, пов’язаних із веденням лісового господарства, не слід зрубувати панівні та співпанівні дерева, зважаючи на їх роль у формуванні продуктивності букових насаджень;
5. З метою формування насаджень на селекційній основі при здійсненні першого прийому поступових рубок не рекомендується вибирати дерева, висота яких є більшою за середню;
6. Для моделювання величини основних показників продуктивності букових насаджень необхідно використовувати, окрім таксаційних, також морфологічні показники дерев.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Ільків І.С. Оцінка морфологічних показників намету букових лісостанів у Бескидах // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. Вип. 8.1. - С. 16-21.
2. Ільків І.С. Оцінка показників простору росту і динаміки поверхні намету букових лісостанів Бескидів // Науковий вісник. - Львів: УкрДЛТУ, 1998. - Вип. 9.2. - С. 143-146.
3. Ільків І.С. Використання просторових показників крон для оцінки намету букових лісостанів Бескидів // Лісове господарство, лісова, паперова і деревообробна промисловість: Міжвідомчий науково-технічний збірник. - Львів: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 26. - С. 15-18.
4. Ільків І.С. Динаміка структури букових лісостанів на стаціонарних пробних площах у Бескидах // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ, 1999. - Вип. 9.12. - С.115–120.
5. Ільків І.С. Встановлення залежностей між морфологічними і таксаційними показниками дерев бука лісового методами множинної регресії // Науковий вісник. – Львів: УкрДЛТУ, 2002. - Вип. 12.8. - С. 111–114.
6. Горошко М.П., Миклуш С.І., Прикладівська Т.Р., Пилипів Я.І., Ільків І.С. Система стаціонарних пробних площ як основа моніторингу лісостанів // Матеріали Міжнародної конференції “Лісотехнічна освіта і наука на рубежі ХХІ століття: Сучасний стан, проблеми і перспективи”. - Львів: УкрДЛТУ, 1995. – C. 36-41. (Здійснено частину досліджень, опрацьовано їх дані. Особистий внесок – 20 %).
7. Горошко М.П., Ільків І.С. Біометрія площинної структури букових лісостанів у Бескидах // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - С. 28. (Здійснено дослідження, узагальнено дані. Особистий внесок – 50 %).
8. Ільків І.С. Визначення просторових показників крон бука лісового // Придніпровський науковий вісник. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 1998. - С.29.
9. Iлькiв I.С. Особливостi будови букових лiсостанiв за морфологiчними показниками намету // Матеpiали 46-ої науково-технiчної конфеpенцiї УкрДЛУ. - Львiв: ЛЛТІ, 1994. - С. 95-97.
10. Ільків І., Сліжук В. До оцінки морфологічних показників модальних букняків Сколівських Бескидів // Матеріали ІІІ Погребняківських читань. - Львів: ЛЛТІ, 1994. - С. 49-50. (Автору належить постановка проблеми, участь у зборі, опрацюванні матеріалів досліджень та формулюванні висновків. Особистий внесок – 50 %).
11. Ільків І.С. Оцінка форми та параметрів крон дерев. Методичні поради. - Львів: УкрДЛТУ, 1997. - 26 с.

Анотація

Ільків І.С. Морфолого-таксаційна структура букняків Бескидів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 – лісовпорядкування та лісова таксація. Національний аграрний університет, Київ, 2004.

Дисертаційна робота присвячена дослідженням особливостей таксаційної та морфологічної структур марґінальних букових насаджень Бескидів і обґрунтуванню пропозицій виробництву стосовно формування їх оптимального стану та продуктивності.

Наведено доповнену автором і використану методику оцінки просторової структури насаджень. Опрацьовано умови розмежування крони дерева на освітлену і затінену частини на основі запропонованих коефіцієнтів, особливості обчислення об’єму і площі зовнішньої поверхні крони, індексів заповнення об’єму та площі намету, обчислення верхньої висоти для модальних насаджень. Вивчено особливості площинного розташування дерев у насадженнях різного віку та їх будову за таксаційними і морфологічними показниками. Досліджено розподіл редукційних чисел за відсотковими долями від загальної кількості дерев за таксаційними та морфологічними показниками дерев. Виявлено, що букові насадження Бескидів характеризуються порушеною природною структурою, із пристигаючого віку в них формуються біогрупи у складі 5-8 дерев та вертикальна зімкнутість намету. Вивчено намет насаджень за морфологічними показниками дерев та їх крон, проаналізовано об’єм та площу зовнішньої поверхні крони та їх освітлених і затінених частин за соціальними рівнями. Виявлено, що основу об’єму та площі росту букняків становлять дерева трьох верхніх рівнів, які формуються панівними, співпанівними та підпорядкованими деревами. Відзначено зростання з віком ролі панівних дерев у формуванні насаджень за основними показниками.

Вивчено парні та множинні кореляційні залежності між основними таксаційними та морфологічними показниками в букових насадженнях. Сформовано групу морфологічних і таксаційних показників, за якими проаналізовано істотність впливу і здійснено моделювання методами множинної реґресії таксаційних показників для формування оптимальних за продуктивністю букових насаджень.

Ключові слова: структура насаджень, морфологія, крона, намет, верхня висота, панівні дерева, моделювання.

Аннотация

Илькив И.С. Морфолого-таксационная структура букняков Бескидов. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.02 – лесоустройство и лесная таксация. Национальный аграрный университет, Киев, 2004.

Диссертационная работа посвящена исследованиям особенностей таксационной и морфологической структури растущих на границе ареала буковых насаждений Бескидов и обоснованию предложений производству относительно формирования их оптимального состояния и продуктивности.

Представлено дополненную автором и использованную методику оценки пространственной структуры насаждений. Обусловлено разделение кроны дерева на осветленную и затененную части на основании предложеных коефициэнтов, особенности исчисления объёма и площади внешней поверхности кроны, индексов заполнения объёма и площади полога, рассчета верхней высоты для модальных насаждений. Изучено особенности размещения деревьев по площади в насаждениях разного возраста, и их строение за таксационными и морфологическими показателями. Исследовано распределение редукционных чисел по процентным долям от общего количества деревьев за таксационными и морфологическими показателями деревьев. Выявлено, что буковые насаждения Бескид характеризуются расстроеной природной структурой, с приспевающего возраста в них формируются биогрупы в составе 5-8 деревьев и вертикальная сомкнутость полога. Изучено полог насаждений за морфологическими показателями деревьев и их крон, проанализировано объём и площадь внешней поверхности кроны деревьев и их осветленнных и затененных частей за социальными уровнями. Выявлено, что основу объёма и площади роста букняков составляют деревья трёх верхних уровней: господствующие, согосподствующие и подчиненные. Отмечено увеличение с возрастом роли господствующих деревьев в формировании насаждений по основным показателям.

Изучено парные и множественные кореляционные зависимости между основными таксационными и морфологическими показателями насаждений. Сформировано группу морфологических и таксационных показателей, с помощью которых проанализировано существенность влияния и выполнено моделирование методами множественной регрессии таксационных показателей с целью формирования оптимальных по продуктивности буковых насаждений. На основании полученных результатов сделаны выводы:

1. Современное состояние, структура и производительность букових насаждений Бескид отражают последствия длительного комплексного влияния исторических, антропогенных, природных и других факторов;
2. Буковые насаждения в лесном фонде ГЛХО „Львовлес” занимают 20,9% покрытой лесом площади, в т. ч. 3,7% - спелые и перестойные. Преобладают средневековые и среднеполнотные букняки. Средний запас насаждений букового хозяйства составляет 303 м3/га, среднее изменение запаса – 4,1 м3/га, в т.ч. в спелых и перестойных насаждениях – 337 м3/га, что указывает на наличие проблем в ведении лесного хозяйства и актуальность исследований;
3. В средневековых и приспевающих буковых насаждениях преобладает случайный, а в спелых и перестойных древостоях доминирует смешанный (переходной к групповому) тип размещения деревьев по площади; в состав биогруппы в средневековых и приспевающих буковых древостоях  входит 5-8 деревьв, а в спелых и перестойных – 5-6 деревьев;
4. Для строения изученных буковых насаждений за диаметром и высотой деревьев характерна положительная ассиметричность, отрицательная крутость, значительная и средняя изменчивость; ранг среднего дерева за диаметром и высотой деревьев в букняках Бескид есть ниже от потенциально возможных значений, что свидедельствует об их расстроенной структуре;
5. Анализ результатов исследований рядов распределения за показателями высоты деревьев до начала кроны, до наиболее широкой части кроны и протяжонности кроны показал преобладание в изученых древостоях диффузной структури полога и его вертикальной сомкнутости;
6. Объём и площадь внешней поверхности осветленной части полога преобладает у средневековых и приспевающих древостоях, а в спелых  доминирует объём и площадь затененной части полога. Индекс объёма роста и внешней поверхности полога насаждения с возрастом уменьшается;
7. В буковых насаждениях основную часть продуктивности (75%) формируют господствующие, согосподствующие и подлежащие деревья, которые характеризируются 1-2 (3) класом Крафта, соотношением диаметра кроны и высоты дерева не более 0,31, сплющенностю крон деревьев от 0,50 до 0,67 и формой кроны в виде вытянутого вдоль ствола параболоида;
8. С возрастом доля господствующих деревьев возростает по числу деревьев, сумой площадей поперечных сечений, суме площадей поперечников крон, суме объёмов и суме площадей внешних поверхностей крон;
9. Господствующие деревья характеризуются относительной длинной крон деревьев близкой к 1/2 высоты дерева, доля осветленной части кроны составляет менее 50%, сплющенностю крон > 0,50, средним класом роста от 1,0 до 2,4 за Крафтом;
10. Кореляционные зависимости между таксационными и морфологическими показателями в буковых насаждениях характеризируются высокой теснотой связи, которая увеличивается с возрастом древостоев. За существенностю влияния, среди проанализированных методами множественной регрессии факторов, наиболее влияет на отдельные показатели деревьев объём кроны, площадь внешней поверхности кроны, диаметр дерева и его высота.

На основании проведенных исследований при планировании и выполнении лесохозяйственных мероприятий в буковых насаждениях рекомендуем:

1. При ведении рубок ухода необходимо содействовать формированию биогруп в составе 5-8 деревьев и вертикальной сомкнутости полога путем выборки фаутных, поврежденных, отсталых и отмирающих деревьев, а также деревьев с относительной длинной кроны более 55 %;
2. Проведение рубок ухода не должно понижать ранг среднего дерева по диаметру и высоте деревьев;
3. Для оценки модальных буковых насаждений верхнюю высоту необходимо определять как среднее значение для 100 наиболее высоких деревьев на 1 га;
4. При выполнении рубок ухода не допускать рубку господствующих и согосподствующих деревьев, учитывая их роль в формировании продуктивности буковых насаждений;
5. Для формирования насаждений на селекционной основе при виполнении первого приёма постепенных рубок не рекомендуется вырубать деревья, высота которых больше средней;
6. Для моделирования величины основных показателей продуктивности буковых насаждений необходимо использовать, кроме таксационных, также и морфологические показатели деревьев.

Ключевые слова: структура насаждений, морфология, крона, полог, верхняя высота, господствующие деревья, моделирование.

ABSTRACT

Ilkiv I.S. Morphological and biometrical structure of beech forests in Beskydy. - The manuscript.

The dissertation for awarding a scientific degree of candidate of agricultural sciences on speciality 06.03.02 – forest inventory and forest measurement. National Agricultural University, Kyiv, 2004.

The dissertation is devoted to researches of features of biometrical and morphological structure of the beeches stands in Beskydy and substantiation of the proposals to production in relation to forming of their optimal state and productivity.

The complemented by an author and the used method of estimation of spatial structure of stands is presented. The conditions of differentiation of tree crown are worked on the lighted and shaded parts up on the basis of the offered coefficients, feature of calculation of volume and area of external surface of crown, indexes of filling of volume and area of storey, calculation of overhead height for the modal stands. The features of areal location of trees are studed in stands of a different age, and their structure after biometrical and morphological indexes. Distribution of reduction numbers is explored after percent fates from the common amount of trees on the biomoetrical and morphological indexes of trees. It is exposed that the beech stands of Beskydy are characterized by the broken natural structure, from unripe age in them biogroup are formed in composition of 5-8 trees that have vertical structure cannopy. The cannopy of planting is studed on the morphological indexes of trees and their crowns, analysed the volume and area of external surface of crown of trees and their lighted and shaded parts up after social levels. It is exposed that basis of volume and area of growth of beech stands is formed by the trees of three top levels which are formed by dominating, codominating and inferior trees. It is marked the crowth of role of dominating trees with age in forming of stands on basic indexes.

Pair and plural correlation dependences between basic biometrical and morphological indexes in the beech stands have been studed. The group of morphological and biometrical indexes is formed, after which importance of influencing is analysed and executed the design by the methods of multiple regression of biometric indexes for forming of the beech stands with optimum productivity.

Keywords: structure of stands, morphology, crown, cannopy, overhead height, dominating trees, modelling.