1. Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи західного внутріпородного типу, які в генетичній структурі мають різну частку спадковості голштинської породи, зв’язана з біологічними особливостями тварин різних генотипів і залежить від способу підготовки нетелей до майбутньої лактації та генотипу корів.
2. При доведенні в генотипах частки спадковості голштинської породи до 62,5–75,0 % у корів переважає тип тілобудови, характерний для тварин молочного напрямку продуктивності. Корови 5/8- і 3/4- кровні за голштинською породою, порівняно з ровесницями вихідної чорно-рябої худоби та проміжних генотипів (3/8- і 1/2- кровних), відрізняються більшими лінійними і габаритними розмірами тіла, у них зростає жива маса, висотні проміри, довжини тулуба, глибини грудей, вони мають краще розвинуте вим’я. Пневмомасаж молочної залози нетелей в другу половину тільності сприяв кращому розвитку вим’я у корів-первісток.
3. Після проведення пневмомасажу вим’я у нетелей найбільш високі результати одержано від 5/8- і 3/4- кровних первісток за голштинською породою 4324 кг молока і 169,9 кг молочного жиру та 4490 і 176,0 кг відповідно. За надоєм вони переважали корів вихідної материнської чорно-рябої худоби відповідно на 551 кг (11,5%, р<0,05) і 717 кг (19,0%, р<0,01), за виходом молочного жиру – на 23,5 кг (16,0%, р<0,05) і 29,6 кг (20,2%, р<0,01). Меншу перевагу в надоях і виході молочного жиру над коровами вихідної чорно-рябої худоби мали 3/8- і 1/2- кровні тварини при невірогідній різниці. Вміст жиру в молоці в піддослідних корів був практично однаковий і коливався в межах 3,86-3,93%. Пневмомасаж молочних залоз у нетелей підвищив надої у корів-первісток різних генотипів на 11,7-20,7%, вихід молочного жиру на 13,6-22,0%.
4. З наростанням в генотипах української чорно-рябої породи кровності голштинів підвищується коефіцієнт молочності (в перерахунку на 4 % молоко) від 709 до 759 кг у не підготовлених і від 859 до 888 кг у підготовлених до лактації первісток. У корів вихідної чорно-рябої породи коефіцієнт молочності складав 662 і 756 кг відповідно.
5. За характером лактаційної діяльності і типом лактаційних кривих найвищими коефіцієнтами повноцінності і постійності лактації відзначалися тварини генотипу 1/4ЧР х 3/4Г (98,8 і 96,8%), найменшими - генотипу 5/8ЧР х 3/8Г (88,2 і 80,2%). Підготовлені до лактації корови-первістки усіх генотипів порівняно з не підготовленими характеризувалися більшою вирівняністю лактаційних кривих і вищим коефіцієнтом постійності лактації.
6. Експериментальні дані показали, що із підвищенням частки спадковості за голштинською породою морфологічні властивості вим’я покращуються. У підготовлених до лактації 3/4- кровних за голштинами корів-первісток порівняно з ровесницями вихідної чорно-рябої худоби більше тварин з ванно - і чашоподібною формою вим’я (на 40%), з більшим його горизонтальним обхватом (на 5,3%), воно у них довше (на 6,1%), дещо ширше (на 1,9%), але глибше (на 6,3%) з більшою умовною його величиною (на 12,1%) та об’ємом (на 15,0%). Застосування пневмомасажу молочних залоз у нетелей сприяло формуванню кращої якості вим’я в усіх піддослідних групах корів-первісток. із підвищенням частки спадковості за голштинською породою
7. Результатами досліджень функціональних властивостей вим’я встановлено, що корови 5/8- і 3/4- кровні за голштинською породою порівняно з іншими генотипами тварин відрізняються рівномірнішим розвитком передніх і задніх його часток, більшими разовими добовими надоями, вищим індексом вим’я та швидкістю молоковіддачі, але меншою тривалістю доїння. Пневмомасаж покращив функціональні властивості вим’я у всіх групах тварин. Виявлено позитивний кореляційний зв’язок між надоєм за лактацію і інтенсивністю молоковіддачі (до r = +0,484) та індексом вим’я (до r = +460), що вказує про необхідність оцінки і добору корів на придатність до машинного доїння.
8. Найбільш ефективним в економічному відношенні є розведення корів української чорно-рябої молочної породи 5/8- і 3/4- кровних за голштинською породою. Рентабельність виробництва молока в порівнянні з вихідною чорно-рябою худобою в них вища на 11,7-18,6%. Застосування машинного пневмомасажу вим’я в нетелей дозволяє підвищити рентабельність виробництва молока в майбутніх корів-первісток різних генотипів на 6,5-14,7%.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою подальшого підвищення молочної продуктивності і консолідації української чорно-рябої молочної породи західного внутріпородного типу доцільно більш широко використовувати тварин з 5/8- і 3/4- часткою спадковості за голштинською породою при чистопородному розведенні.
2. Внаслідок спадкової обумовленості селекційних ознак вим’я слід здійснювати добір племінних бугайців від корів з ванно- і чашоподібною формою, високими показниками молочної продуктивності і молоковіддачі з наступним інтенсивним використанням бугаїв-покращувачів, перевірених за якістю нащадків.
3. Для більш повного використання генетичного потенціалу корів за рівнем молочної продуктивності і покращанням морфологічних і функціональних властивостей вим’я необхідно від 6 по 8 місяць тільності проводити машинний пневмомасаж молочної залози нетелей.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Приймич В.І. Вплив гено- і паратипових факторів на продуктивність первісток української чорно-рябої молочної породи // Розведення і генетика тварин. – К.: Аграрна наука, 1999. - №31 – 32. – С. 205 – 207.
2.Приймич В.І., Мамчак І.В. Молочна продуктивність корів–первісток української чорно-рябої породи в умовах промислової технології // Науковий вісник Львівської державної академії ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2000. – Т 2. (№2). – Ч.3. – С.136 – 138. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
3.Приймич В.І. Екстер’єрно-конституційні особливості корів-первісток української чорно-рябої молочної худоби різних генотипів // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів, 2001. – Т. 3.(№4). - Вип. 3. – С.212-216.
4.Приймич В.І., Мамчак І.В. Морфологічні та функціональні особливості вим’я корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів залежно від способу підготовки нетелей до отелення.// Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.-2002.-Вип.3. Том 4(№1).-С.142-146. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
5. Приймич В.І., Мамчак І.В. Ефективність розведення корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів і способів підготовки до лактації // Сільський господар. –2001. -№3-4. – С. 11-12. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
6. Приймич В.І., Мамчак І.В. Морфологічні і біохімічні показники крові корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів. // Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького.-2002.-Вип.3. Том 4(№2) Ч 2.-С.101-105. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
7. Pryjmych V.I. The Reaction of cows galved for the First time of the Black and spotted breed of different genotypes to Holshtyns on the ways of preparating them for laktation // Ukrainian-Austrian. – Symposium “ Agriculture: Science and Practice ”. Collection of Abstracts. – Lviv, 1996. P. 129.
Приймич В.І. Молочна продуктивність корів-первісток української чорно-рябої молочної породи залежно від генотипу і способу підготовки до лактації. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогоспо-дарських наук за спеціальністю 06.02.01. – розведення та селекція тварин. – Львіська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів, 2002.
У дисертації викладені результати досліджень екстер’єрно-конституційних параметрів, молочної продуктивності, характер лактаційної діяльності, морфологічних та функціональних властивостей вим’я, морфологічних та біохімічних показників крові в корів-первісток української чорно-рябої молочної породи різних генотипів і способу підготовки їх до лактації.
Встановлено, що корови, які в генетичній структурі мають 62,5–75,0 % частки спадковості голштинської породи, характеризуються порівняно вищою молочною продуктивністю і придатністю до машинного доїння, ніж тварини інших генотипів. Застосування пневмомасажу вим’я в нетелей підвищило надої у корів-первісток різних генотипів на 11,7–20,7 % за лактацію.
Ключові слова: порода, генотип, екстер’єрно-конституційні параметри, молочна продуктивність, вим’я, пневмомасаж, розведення.
Приймич В.И. Молочная продуктивность коров-первотелок украинской черно-пестрой молочной породы в зависимости от генотипа и способа подготовки к лактации. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01. – разведение и селекция животных. – Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицкого, Львов, 2002.
В диссертации изложены результаты исследований экстерьерно-конституционных параметров, молочной продуктивности, характер лактационной деятельности, морфологических и функциональных свойств вымени, морфологических и биохимических показателей крови у коров разных генотипов и способа подготовки их к лактации.
Результаты оценки особенностей экстерьера показали, что с повышнием в генотипах наследственности голштинской породы до 62,5–75,0 %, в животных формируется тип телосложения, присущий молочному скоту. Они отличаются большими линейными размерами туловища с хорошо развитой задней его третью, глубокой грудью, объемистым выменем преимущественно ваннообразной и чашевидной формы, относительно тонким костяком.
Наиболее высокие удои и выход молочного жира имели подготовленные к лактации 5/8– и 3/4– кровные по голштинской породе первотелки – 4324 и 169,9 кг и 4490 и 176,0 кг соответственно. По удою они превышали сверстниц исходной черно-пестрой породы соответственно на 551 кг (11,5 %, р<0,01) и 717 кг (19,0 %, р<0,01), по выходу молочного жира на 23,5 кг (16,0 %, р<0,05) и 29,6 кг 20,2 %, р<0,01). Меньшее преимущество в удоях и выходе молочного жира в сравнении с черно-пестрыми первотелками имели 3/8– и 1/2– кровные по голштинам животные при недостоверной разнице. Содержание жира в молоке было практически одинаковым в пределах 3,86–3,93 %. Стимулирование молочных желез в нетелей повысило удои в коров-первотелок разных генотипов на 11,7–20,7 %.
Подготовленные к лактации коровы-первотелки всех генотипов в сравнении с неподготовленными характеризовались более выравненной лактационной кривой и высшим коэфициентом постоянства лактации. Наивысшими коэфициентами полноценности и постоянства лактации отличались животные генотипа 1/4ЧП х 3/4Г (98,8 и 96,8 %), наименьшими – генотипа 5/8ЧП х 3/8Г (88,2 и 80,2 %).
Коровы генотипа 1/4ЧП х 3/4Г превосходили сверстниц исходной черно-пестрой породы по длине вымени на 6,1 %, обхвату – на 5,3 %, ширине – 1,9 %, глубине на 6,3 %, условной величине – на 12,1 % и объему – на 15,0 %. Применение пневмомассажа молочных желез у нетелей содействовало формированию лучшего качества вымени у всех подопытных группах коров-первотелок.
Установлено, что коровы 5/8– и 3/4– кровные по голштинской породе в сравнении с другими генотипами отличались более равномерным развитием передних и задних четвертей вымени, более высокими разовыми суточными удоями, индексом вымени и скоростью молокоотдачи.
Гематологические показатели подопытных животных были в пределах физиологической нормы. Наивысшее количество эритроцитов зафиксировано в крови коров генотипа 1/4ЧП х 3/4Г. В сыворотке крови у них отмечено наиболее высокое содержание фракций альбуминов, α– глобулинов и наименьшее β– глобулинов.
В эконмическом отношении для производства молока наиболее целесообразно разводить коров генотипов 3/8ЧП х 5/8Г и 1/4ЧП х 3/4Г. Применеие пневмомассажа вымени нетелей позволило повысить рентабельность производства молока от коров-первотелок на 6,5–14,7 %.
Таким образом, коровы-первотелки, которые в генетической структуре имеют 62,5–75,0 % наследственности голштинской породы, характеризируются срванительно высокой молочной продуктивностью, хорошими морфоло-гическими и функциональными свойствами вымени, пригодного к машинному доению в условиях промышленной технологии производства молока.
Ключевые слова: порода, генотип, экстерьерно-конституциональные параметры, молочная продуктивность, вымя, пневмомассаж, разведение.
Pryjmych V.I. Milk Productivity of first-born cows of Ukrainian Black-Spotted Dairy Breed depending on genotype and preparation method to lactation. – Manuscript.
Dissertation presented for a scientific degree candidate of Agrarian Science on Specialiti 06.02.01. – breeding and selection of animals. – Lviv State Academy of Veterinary Medicine named after S.Z. Qzhytscyj, Lviv 2002.
The results of researches of exterior and constitutional parameters, milk productivity, character of lactation activity, morphological and functional properties of udder, morphological and biochemical indexes of blood in first-born cows of Ukrainian Black-Spotted Dairy Breed of different genotypes and preparation method to lactation.
It has been determined that cows having in genetic structure 62,5–75,0% part of Holshtine breed heredity are characterized by relatively higher milk productivity and their suitability to machine milking than animals of other genotypes. Application of udder pneumomassage in heifers has raised the milk yield in first-born cows of different genotypes by 11,7–20,7% for the lactation.
Key words: breed, genotype, exterior and constitutional parameters, milk productivity, pneumomassage, breeding.
| 
