встановлено, що використання у годівлі бичків на заключному етапі відгодівлі 5% від маси комбікорму тваринного кормового жиру та кальцієвих мил, виготовлених на основі яловичого жиру, взамін частини концентратів, має позитивний вплив на такі економічні показники як чистий прибуток, рентабельність, економічну ефективність. Зокрема, згодовування нативного і “захищеного” кормового жиру у складі раціонів для бичків на заключному етапі відгодівлі підвищує чистий прибуток відповідно на 5,3 і 7,9 грн, рівень рентабельності - на 5,7 і 8,5%, а економічну ефективність – на 5,3 і 7,9 грн, порівняно з тваринами які не отримували жирових добавок у складі раціонів (табл.6).
Таблиця 6
Економічна ефективність використання тваринних жирів в раціонах
піддослідних бичків (n=10)
Показник Група тварин
1 2 3
1 2 3 4
Одержано приросту, кг 45,6 49,8 52,1
Всього витрат, грн 83,4 90,6 92,4
в т.ч. вартість кормів 45,0 52,2 54,0
Вартість побічної продукції, грн 4,8 4,8 4,8
Витрати на основну продукцію, грн 78,6 85,8 87,6
Собівартість 1ц приросту, грн 172,4 172,3 168,1
Продовження табл. 6
1 2 3 4
Виручка від реалізації продукції, грн 82,1 94,6 99,0
Чистий прибуток, грн 3,5 8,8 11,4
Рентабельність, % 4,5 10,2 13,0
Економічна ефективність, грн - 5,3 7,9
Примітка. Розрахунки в цінах 4 кварталу 1999 року.
Нами також виявлено, що введення до складу комбікорму, взамін частини концентратів, 5% від його маси нативної ріпакової олії та виготовлених на її основі кальцієвих мил і амідів жирних кислот, також покращує економічну ефективність відгодівлі тварин (табл. 7). Так, згодовування бичкам у складі раціону нативної і “захищеної” ріпакової олії, у формі кальцієвих мил і амідів жирних кислот, збільшує рівень рентабельності у другій, третій і четвертій дослідних групах відповідно на 1,5; 8,0 і 0,8% та підвищує економічну ефективність відгодівлі на 1,5; 7,1 та 1,3 грн, порівняно з тваринами контрольної групи.
Таблиця 7
Економічна ефективність використання рослинних жирів у раціонах
піддослідних бичків (n=10)
Показники Група тварин
1 2 3 4
Одержано приросту, кг 46,4 48,7 50,5 49,8
Всього витрат, грн 84,2 87,8 89,6 94,0
в т.ч. вартість кормів 45,5 49,1 50,9 55,3
Вартість побічної продукції, грн 4,8 4,8 4,8 4,8
Витрати на основну продукцію, грн 79,4 83,0 84,8 89,2
Собівартість 1ц приросту, грн 171,1 170,4 167,9 179,1
Виручка від реалізації продукції, грн 83,5 87,7 96,0 94,6
Чистий прибуток, грн 4,1 5,6 11,2 5,4
Рентабельність, % 5,2 6,7 13,2 6,0
Економічна ефективність, грн - 1,5 7,1 1,3
В цілому, на основі результатів досліджень отриманих нами випливає, що використання у раціонах відгодівельної великої рогатої худоби добавок нативних і особливо “захищених”, у формі кальцієвих солей і амідів жирних кислот, жирів тваринного і рослинного походження проявляє виражений метаболічний, продуктивний і економічний ефект.
ВИСНОВКИ
1. Використання у складі раціонів відгодівельних бичків, взамін частини концентратів, яловичого кормового жиру, ріпакової олії та кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на їх основі, у кількості 5% від зернової основи раціону за масою, підвищує ефективність відгодівлі тварин та виявляє позитивну продуктивну і метаболічну дію.
2. Згодовування тваринам 6-10-місячного віку добавок кальцієвих мил, виготовлених на основі волового жиру, підвищує середньодобові прирости живої маси тварин на 5,3%, порівняно з використанням нативного тваринного жиру.
3. Використання у складі раціонів відгодівельних бичків 6-10-місячного віку кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, підвищує інтенсивність росту тварин відповідно на 4,1 і 3,0% порівняно з використанням у раціонах нативної ріпакової олії.
4. Згодовування бичкам 6-10-місячного віку яловичого жиру та кальцієвих мил, виготовлених на його основі, оптимізує рівень ліпідних метаболітів у крові тварин, а використання у раціонах кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на основі ріпакової олії, підвищує вміст лінолевої і ліноленової жирних кислот у триацилгліцеролах плазми крові на 0,25-4,45%, у порівнянні з тваринами, яким не згодовували жирових добавок.
5. Використання у стандартних раціонах тварин на заключному етапі відгодівлі бичків добавок нативного яловичого жиру та кальцієвих мил, виготовлених на його основі, підвищує середньодобові прирости відповідно на 9,1 і 14,3%.
6. Введення до раціонів бичків на заключному етапі відгодівлі ріпакової олії та кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на її основі, підвищує середньодобові прирости відповідно на 4,9; 8,8 і 7,3%, порівняно з тваринами які не отримували жирової добавки у складі раціонів.
7. Згодовування бичкам на заключному етапі відгодівлі добавок кальцієвих мил і амідів жирних кислот, отриманих на основі ріпакової олії, покращує харчову якість яловичини за рахунок підвищення на 0,09-0,97% вмісту лінолевої і ліноленової жирних кислот у складі ліпідів скелетної мускулатури.
8. Внутрішньорубцеве введення бичкам 5-місячного віку кальцієвих мил і амідів жирних кислот, отриманих на основі ріпакової олії, відповідно у 1,4 і 2 рази підвищує вміст лінолевої та у 1,7 і 1,5 рази - вміст ліноленової жирних кислот у складі ліпідів хімусу дванадцятипалої кишки, порівняно із інтрарумінальним введенням тваринам натуральної ріпакової олії, тоді як внутрішньорубцеве введення волового жиру і кальцієвих солей жирних кислот, виготовлених на його основі, суттєво не впливає на зміни вмісту жирних кислот ліпідів хімусу дванадцятипалої кишки.
9. Використання у раціонах бичків на заключному етапі відгодівлі як добавок волового жиру так і ріпакової олії та кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на їх основі, підвищує забійний вихід тварин на 0,5-1,6%, а індекс м'ясності – на 0,1-0,3%.
10. Додавання до раціонів бичків на заключному етапі відгодівлі добавок волового жиру і ріпакової олії та кальцієвих мил і амідів жирних кислот, виготовлених на їх основі, підвищує рентабельність на 0,8-8,5% та економічну ефективність відгодівлі на 1,3-7,9 грн, в розрахунку на 1 голову, порівняно з тваринами контрольної групи.
ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. З метою підвищення ефективності виробництва яловичини та покращення її якості, рекомендується використовувати у живленні великої рогатої худоби на заключному етапі відгодівлі, взамін частини концентратів, кальцієві мила або аміди жирних кислот, виготовлені на основі ріпакової олії канолових сортів, у кількості 5% від маси комбікорму.
2. З метою підвищення інтенсивності росту тварин та зниження собівартості яловичини, рекомендується використовувати у живленні великої рогатої худоби на заключному етапі відгодівлі, взамін частини концентратів, кальцієві мила жирних кислот, виготовлені на основі волового кормового жиру, в кількості 5% від маси комбікорму.
СПИСОК РОБІТ ОПУБЛІКОВАНИХ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Вовк С.О., Харів О.Р., Павкович С.Я. Продуктивна і метаболічна дія високопротеїнових і жирових добавок у раціонах відгодівельних бичків //Тези міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої пам'яті Є.Храпливого “Теорія і практика розвитку АПК”. – Львів. – 1999. – С.271-272. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
2. Павкович С.Я., Вовк С.О. Зміни вмісту ліпідів у плазмі крові та інтенсивність росту бичків при використанні у раціонах жирових добавок //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького. – Львів. – 1999. – вип.3 част.1. – С.81-82. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
3. Павкович С.Я., Вовк С.О. Жирнокислотний спектр ліпідів хімусу дванадцятипалої кишки при внутрірубцевому введенні бичкам ріпакової олії //Вісник Львівського державного аграрного університету. – Агрономія №4. – Львів. – 1999. – С.40-42. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
4. Вовк С.О., Павкович С.Я., Вантух А.Є. Продуктивное и метаболическое действие продуктов переработки семян рапса при добавке их в рационы крупного рогатого скота //Актуальные проблемы биологии в животноводстве. Тезисы докладов. – Боровск. – 2000. – С.54-56. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
5. Вовк С.О., Павкович С.Я. Жирнокислотний профіль ліпідів рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки за інтрарумінального введення бичкам хімічно оброблених жирів //Науковий вісник Львівської державної академії ветеринарної медицини ім.С.З.Гжицького. – Львів. – 2000. – Т.2 част.2. – С.214-215. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
6. Павкович С.Я., Вовк С.О. Жирові добавки у раціонах великої рогатої худоби // Вісник аграрної науки. – 2001. - №4. – С.77-78.
7. Павкович С.Я., Вовк С.О. Інтенсивність росту та жирнокислотний спектр ліпідів м'язової і жирової тканин у бичків при згодовуванні “захищених” жирів //Вісник Львівського державного аграрного університету. – Агрономія №5. – Львів. – 2001. – С.539-545. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
8. Вовк С.О., Павкович С.Я. Економічна ефективність відгодівлі та якісна характеристика туш при використанні жирових добавок у раціонах бичків //Вісник Львівського державного аграрного університету. – Економіка АПК №8. – Львів. – 2001. – С.142-147. (Дисертант виконав експериментальну частину, статистичну обробку результатів та їх аналіз).
Павкович С.Я. Інтенсивність росту бичків та зміни в окремих ланках метаболізму ліпідів при додаванні рослинного і тваринного жиру до раціону. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів. – Львівська державна академія ветеринарної медицини ім. С.З.Гжицького, Львів 2002.
У дисертації представлено результати досліджень з впливу використання нативних та “захищених” жирових добавок (кальцієві мила й аміди жирних кислот), виготовлених на основі яловичого жиру і ріпакової олії, у складі комбікорму для відгодівельних бичків на перебіг обмінних процесів в організмі, продуктивність тварин та економічну ефективність відгодівлі.
Встановлено, що заміна частини концентратів кальцієвими милами або амідами жирних кислот, виготовленими на основі волового жиру і ріпакової олії (5% від маси комбікорму), підвищує інтенсивність росту бичків, економічну ефективність відгодівлі, покращує забійні якості туш, позитивно впливає на перебіг метаболічних процесів в організмі. Показано також, що введення в рубець кальцієвих мил і, особливо, амідів жирних кислот, виготовлених на основі канолової ріпакової олії, підвищує вміст лінолевої і ліноленової жирних кислот у складі загальних ліпідів рубцевої рідини і хімусу дванадцятипалої кишки бичків.
Ключові слова: бички, відгодівля, яловичий жир, ріпакова олія, продуктивність, якість яловичини.
Павкович С.Я. Интенсивность роста бычков и изменения в некоторых звеньях метаболизма липидов при использовании растительного и животного жира в рационе. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 – кормление животных и технология кормов. – Львовская государственная академия ветеринарной медицины им. С.З.Гжицкого, Львов 2002.
В диссертации представлены результаты исследований влияния использования нативных и "защищенных" жировых добавок (кальциевых мыл и амидов жирных кислот), полученные из говяжьего жира и рапсового масла, в составе комбикорма для откармливаемых бычков на течение обменных процессов в организме, продуктивность и экономическую эффективность откорма животных.
Установлено, что использование в составе рациона 6-10-месячного возраста добавок кальциевых мыл, изготовленных на основе говяжьего жира, повышает среднесуточные привесы живой массы на 5,3% по сравнению с использованием в составе рациона нативного жира. Введение в состав концентрированных кормов бычкам того же возраста кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на основе рапсового масла, повышает интенсивность роста животных соответственно на 4,1 и 3,0%, по сравнению с использованием в рационе нативного растительного масла.
Скармливание откормочным бычкам кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на основе рапсового масла, снижает содержание стеариновой кислоты и повышает уровень линолевой и линоленовой жирных кислот в составе общих липидов плазмы крови животных. Потребление в составе рациона "защищенного" рапсового масла также увеличивает уровень общих липидов в плазме крови опытных бычков.
Использование на заключительном этапе откорма бычков в составе рациона добавок натурального говяжьего жира и кальциевых мыл, изготовленных на его основе, повышает среднесуточные привесы соответственно на 9,1 и 14,3%. Включение на заключительном этапе откорма бычков в составе рациона нативного рапсового масла и, особенно, кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на его основе, повышает интенсивность роста животных на 4,9; 8,8 и 7,3% соответственно.
Добавка к рациону откармливаемых бычков кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на основе рапсового масла, улучшает качество говядины за счет увеличения содержания в составе липидов длиннейшей мышце спины, подкожной и околопочечной жировой ткани линолевой и линоленовой жирных кислот, с одновременным снижением уровня стеариновой кислоты.
Показано также, что скармливание взамен части концентратов нативного и "защищенного", в форме кальциевых мыл, говяжьего жира повышает убойный выход соответственно на 0,7 и 1,3%, выход мякоти – на 0,7 и 1,4%, снижает выход костей на 0,6 и 1,7%. При этом индекс мясности увеличивается соответственно на 0,1 и 0,3%. Использование в составе комбикормов для откармливаемых бычков нативного рапсового масла, а также кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на его основе, повышает убойный выход животных соответственно на 0,5; 1 и 0,7%, выход мякоти – на 0,2; 0,6 и 0,5%, и снижает выход костей на 0,2; 0,5 и 0,4%.
Скармливание на заключительном этапе откорма бычков в составе рациона говяжьего жира и изготовленных на его основе кальциевых мыл, увеличивает уровень рентабельности соответственно на 5,7 и 8,5%, и экономическую эффективность откорма – на 5,3 и 7,9 грн, в расчете на одну голову.
Использование в составе комбикорма на заключительном этапе откорма бычков добавок нативного рапсового масла, а также кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на его основе, снижает себестоимость 1ц привеса, увеличивает уровень рентабельности соответственно на 1,5; 8,0 и 0,8%, и экономическую эффективность откорма - на 1,5; 7,1 и 1,3 грн, в расчете на одну голову.
Установлено, что интраруминальное введение бычкам кальциевых мыл и амидов жирных кислот, изготовленных на основе рапсового масла, снижает уровень гидрогенизации ненасыщенных жирных кислот, которые входят в их состав, в результате чего содержание линолевой и линоленовой жирных кислот в составе общих липидов содержимого рубца и химуса двенадцатиперстной кишки увеличивается в среднем в 1,4-2 раза.
На основании полученных результатов, с целью повышения эффективности производства говядины и улучшения ее качества, рекомендуется использовать в рационе крупного рогатого скота на заключительном этапе откорма, взамен части концентратов, кальциевые мыла или амиды жирных кислот, изготовленные на основе рапсового масла каноловых сортов, в количестве 5% от зерновой массы рациона. С целью увеличения интенсивности роста животных и снижения себестоимости говядины, рекомендуется использовать в составе рациона для крупного рогатого скота на заключительном этапе откорма, взамен части концентратов, кальциевые мыла жирных кислот, изготовленные на основе говяжьего кормового жира, в количестве 5% от зерновой массы рациона.
Ключевые слова: бычки, откорм, говяжий жир, рапсовое масло, продуктивность, качество говядины.
Pavkovych S. Ya. Intensity of calf-bulls growth and some changes in the process of lipid metabolism in case of plant and animal fat application to the animals ration.
The thesis for a scientific degree of candidate of agriculture sciences by specialty 06.02.02 – feeding animals and technology forage. Lviv state academy of veterinary medicine named after S.Z.Gzhytskyj.
The results of application the native and “protective” fat additions (calcium soaps and amides of fatty acids) which were produced on the basis of beef fat and rape oil and were included in the ration of fattening calves and their influence on exchange processes in the animals organism, the productivity and efficiency of fattening were demonstrated.
It was proved that the exchange of a pant of concentrates into calcium soaps or amides of fatty acids produced on the basis of fat and rape oil (which accounts to 5% of the whole mixed fodder) increases the calf-bulls growth, fattening efficiency, improves the carcass quality characteristics and positively influences the metabolic processes in the organism. It was also estimated that the introduction of calcium soaps into rumen and especially amides of fatty acids made on the basis of rape oil increases the content of linoleum and linolenium fatty acids in the composition of common lipids, of rumen liquid and calf-bulls duodenum.
Key words: calf-bull, fattening, beef fat, rape oil, productivity, beef quality.
|
