Факторіальний аналіз залежності урожайності люцерни від вивчених заходів та років досліджень свідчить, що її варіювання в досліді на 67,3% обумовлене заходами захисту від повитиці та взаємодією цих заходів з погодними умовами в роки досліджень (рис. 3).
При визначенні впливу вивчених заходів на якість урожаю встановлено істотне, на 20% зменшення вмісту сухої речовини під впливом ураження повитицею. На ділянках, оброблених препаратами, відмічена тенденція до зменшення вмісту сухої речовини і тенденція до збільшення вмісту сирого протеїну порівняно з посівом без повитиці (табл. 4).
Рис. 3. Факторіальний аналіз залежності урожайності зеленої маси люцерни
від вивчених заходів і років досліджень
Таблиця 4 – Зміни показників якості зеленої маси люцерни залежно
від заходів захисту її посівів від повитиці
Аналіз наведених в таблиці 5 результатів визначення вмісту нітратів в зеленій масі люцерни свідчить, що він був істотно меншим від ГДК в усіх варіантах, який становить для зелених кормів 500 мг/кг, а для сухої речовини в зеленій масі – 2000 мг/кг. Звертає увагу тенденція до зменшення вмісту нітратів в дослідних варіантах порівняно з контролем без повитиці. Істотне зменшення вмісту нітратів в зеленій масі люцерни, ураженої повитицею без заходів захисту, свідчить про ймовірне інтенсивне використання їх рослинами паразита.
Таблиця 5 – Вплив заходів захисту посівів від повитиці польової
на вміст нітратів в сухій речовині зеленої маси
БІОЕНЕРГЕТИЧНА І ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ ЛЮЦЕРНИ ВІД ПОВИТИЦІ
Коефіцієнт енергетичної ефективності вказує на відносну оцінку ефективності заходів, а приймати рішення при виборі найбільш енергетично ефективного заходу в конкретних умовах треба за величиною приросту енергії, акумульованої в урожаї порівняно з енергозатратами на його вирощування, тобто за величиною енергетичної доцільності. Серед вивчених заходів захисту люцерни від повитиці найбільш енергетично доцільним заходом виявилося застосування гербіцидної композиції мінеральних добрив (табл. 6).
Таблица 6 – Біоенергетична оцінка заходів захисту посівів люцерни від
повитиці (2002-2004 рр.)
Оцінка економічної ефективності досліджених заходів проведена за окупністю всіх технологічних витрат на вирощування люцерни і окупністю додаткових витрат, пов’язаних з їх застосуванням.
Найбільша окупність витрат на всю технологію вирощування люцерни серед вивчених заходів властива варіантам з раундапом, алметидом в нормі 0,1-0,3 кг/га і гербіцидною композицією мінеральних добрив. Ці ж варіанти відрізнялись і найбільшою окупністю додаткових витрат на їх виконання (табл. 7).
Таблица 7 – Економічна ефективність заходів захисту посівів люцерни
від повитиці польової (2002-2004 рр.)
ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ ПОСІВІВ ЛЮЦЕРНИ ВІД ПОВИТИЦІ
Виробнича перевірка ефективності захисту посіву люцерни від повитиці за допомогою гербіцидної композиції мінеральних добрив була проведена в 2003 р. на площі 0,25 га в Агрономічній дослідній станції Національного аграрного університету. В цьому році спостерігалось ураження посіву люцерни другого року життя, яке становило в середньому 45%. Розмір облікової ділянки в цьому досліді становив 0,02 га при триразовому повторенні. Водний розчин об’ємом 500 л/га карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га вносили тракторним обприскувачем ОПШ-15 по стерні люцерни через 7 днів після першого укосу. На контрольних ділянках вносили по стерні аміачну селітру і хлористий калій в сухому стані в нормах, адекватних по діючій речовині гербіцидній композиції добрив.
Схема досліду складалася з трьох варіантів:
- посів, уражений повитицею без заходів захисту (контроль 1);
- посів без повитиці (контроль 2);
- гербіцидна композиція мінеральних добрив.
В досліді визначали ураженість люцерни повитицею і масу паразита на п’яти ділянках розміром 1 м2 перед збиранням урожаю другого укосу.
Урожайність зеленої маси визначали методом суцільного обліку. Цей облік засвідчив зниження урожайності на 35% на уражених повитицею ділянках (150 ц/га) порівняно з посівом без повитиці (230 ц/га).
Гербіцидна композиція мінеральних добрив викликала зменшення ураженості люцерни повитицею на 98%, маси повитиці – на 93% і обумовила урожайність зеленої маси 240 ц/га на рівні посівів без повитиці.
ВИСНОВКИ
В дисертації викладені експериментально опрацьовані нові технологічні заходи ефективного захисту посівів люцерни від повитиці польової, визначені оптимальні, економічно, біоенергетично та екологічно обґрунтовані регламенти їх застосування, які запобігають втратам урожаю і зниженню якості зеленої маси.
Проведені дослідження з оцінки технічної, господарської, енергетичної та економічної ефективності заходів контролювання повитиці на посівах люцерни дозволяють зробити наступні висновки:
1. Встановлений середній за силою зворотний кореляційний зв’язок між середньодобовою температурою повітря і тривалістю періоду розвитку повитиці від сходів до цвітіння. На основі цієї кореляційної залежності створена регресійна модель, яка дозволяє з ймовірністю 95% передбачити час настання фази цвітіння повитиці і приймати рішення про оптимальні строки захисних заходів.
2. Визначення середньої шкодочинності повитиці польової на люцерні показало, що основними її напрямами являється істотне зрідження посівів і зменшення маси культурних рослин. За сильного ураження посівів урожайність люцерни зменшується на 70-90%.
3. Враховуючи карантинний статус повитиці польової, її здатність до швидкого поширення і велику шкодочинність, доцільним слід вважати захист посівів люцерни при наявності стебел паразита більше 1 шт/м2 або їх маси 0,8 г/м2.
4. Для ефективного контролювання повитиці польової на посівах люцерни знайдені нові засоби – фітогербіцид алметид в нормі 0,1 кг/га і гербіцидна композиція мінеральних добрив в формі водного розчину карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га в об’ємі 500 л/га. Обприскування цими засобами стерні люцерни через 7 днів після зкошування забезпечує зменшення ураженості посівів повитицею на 94-96% і маси бур’яну на 82-84%, не поступаючись еталону, гербіциду раундап.
5. Усунення шкодочинності повитиці вивченими винищувальними засобами дозволяє зберігати урожайність зеленої маси на рівні чистих від бур’яну посівів.
6. Вивчені заходи контролю повитиці польової в посівах люцерни не мали негативного впливу на показники якості її зеленої маси – вміст сухої речовини і протеїну.
7. Вміст нітратів в зеленій масі люцерни в дослідних варіантах захисту посівів від повитиці не перевищував величини ГДК.
8. Найбільшою енергетичною доцільністю серед вивчених заходів захисту люцерни від повитиці відрізняється внесення гербіцидної композиції мінеральних добрив з участю карбаміду, а також варіант застосування фітогербіциду алметиду в нормі 0,1 кг/га.
9. Найбільша окупність витрат на всю технологію вирощування люцерни серед вивчених варіантів захисту посівів від повитиці властива застосуванню раундапу, а також алметиду і гербіцидної композиції мінеральних добрив з участю карбаміду. Ці ж варіанти відрізняються і найбільшою окупністю додаткових витрат на їх виконання.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Для визначення оптимальних строків здійснення винищувальних заходів проти повитиці польової на посівах люцерни складати прогноз настання фази цвітіння бур’яну за опрацьованою методикою.
2. Одночасно з підживленням люцерни знищувати повитицю польову водним розчином 500 л/га композиції мінеральних добрив карбаміду в нормі 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га способом обприскування стерні люцерни не пізніше 7 днів після її зкошування.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі Шкодочинність повитиці польової (Cuscuta Campestris Junck) в посівах багаторічних бобових трав // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К. – 2002. – Вип. 57. – С. 237-240 (участь у дослідженні, аналізі результатів, написанні статті).
- Манько Ю.П., Орел Л.В., Ахмед Мохамед Альсавеаі Порівняльна ефективність засобів захисту посівів люцерни від повитиці // Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’янення орних земель. – К.: Колобіг, 2004. – С. 60-64 (проведення польових дослідів, написання статті).
- Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі, Левченко Д.Ф. Теплозабезпеченість повитиці польової. Залежність розвитку злісного карантинного бур’яну від середньодобової температури повітря // Карантин і захист рослин. – 2004.– № 10. – С. 30-31 (участь у спостереженнях і написанні статті).
- Манько Ю.П., Ахмед Мохамед Альсавеаі Не поступаючись еталону. Оцінка ефективності засобів захисту посівів люцерни від повитиці // Карантин і захист рослин. – 2005. – № 2. – С. 14 (проведення досліджень, участь у підготовці статті).
Ахмед Мохамед Альсавеаі. Ефективність заходів захисту посівів люцерни від повитиці в правобережному Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2005.
Дисертація присвячена вивченню впливу погодних умов на розвиток повитиці, її шкодочинність, розробці заходів захисту посівів люцерни від паразита, оцінці їх технічної, господарської, енергетичної та економічної ефективності, впливу опрацьованих заходів на якість урожаю.
Встановлений середній за силою зворотний кореляційний зв’язок між середньодобовою температурою повітря і тривалістю періоду розвитку повитиці від з’явлення її сходів до фази цвітіння (r = –0,68) надає можливість прогнозу часу настання цієї фази та визначення оптимальних строків захисних заходів.
Середня шкодочинність повитиці польової на посівах люцерни, визначена в польових дрібноділянкових дослідах 2002-2004 рр., становить 1 ц/га зеленої маси в розрахунку на наявність упродовж вегетації повитиці в кількості пагонів 1 шт/м2, або 1,3 ц/га зеленої маси в розрахунку на масу повитиці 1 г/м2.
Для ефективного захисту посівів люцерни від повитиці знайдені нові засоби – фітогербіцид алметид з нормою 0,1 кг/га і гербіцидна композиція мінеральних добрив у формі водного розчину карбаміду 120 кг/га і хлористого калію 100 кг/га в об’ємі 500 л/га. Обприскування цими засобами стерні люцерни через 7 днів після зкошування забезпечує зменшення ураженості посівів повитицею на 94-96% і маси бур’яну на 82-84%, не поступаючись еталону, гербіциду раундап.
Вивчені заходи дозволяють одержувати урожайність люцерни на рівні чистих від паразита посівів, мають високу окупність та енергетичну доцільність, не погіршуючи якості урожаю.
Ключові слова: повитиця польова, люцерна, гербіциди, фітогербіцид алметид, гербіцидна композиція мінеральних добрив.
Ахмед Мохамед Альсавеаи. Эффективность приёмов защиты посевов люцерны от повилики в правобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13 – гербология. – Национальный аграрный университет, Киев, 2005.
Повилика полевая распространена в Украине на площади 48,9 тыс. га в 19 областях, паразитируя главным образом на многолетних бобовых травах, в частности люцерне.
Диссертация посвящена изучению влияния погодных условий на развитие повилики, её вредоспособность, разработке приёмов защиты посевов люцерны от паразита, оценке их технической, хозяйственной, энергетической и экономической эффективности, влиянию разработанных приёмов на качество урожая.
Полевые мелкоделяночные опыты были проведены в 2002-2004 гг. на Агрономической опытной станции Национального аграрного университета в очагах повилики на посевах люцерны. Площадь учётных делянок в опытах 2 м2, повторность 4-кратная, размещение делянок рендомизированное. При производственной проверке результатов полевых опытов размер учётной делянки составлял 0,02 га; повторность трёхкратная.
Для уничтожения повилики полевой в опытах изучали фитогербицид алметид, действующим веществом которого является синтетический аналог 3-ацетил-6-метоксибензальдегида, выделенного из осота розового, а также гербицидную композицию минеральных удобрений с участием карбамида. В качестве эталона в схеме опытов были варианты с рекомендованными против повилики гербицидами раундап и керб. Контрольными вариантами служили делянки посевов, поражённые повиликой без применения защитных мер (контроль 1) и делянки без повилики (контроль 2).
По результатам проведённых наблюдений установлена средняя за силой обратная корреляционная связь между среднесуточной температурой воздуха и длительностью периода развития повилики от появления её всходов до фазы цветения (r = –0,68). С помощью регрессионного анализа создана модель для прогноза времени наступления этой фазы, позволяющего принимать решения при определении оптимальных сроков защитных мер.
Средняя вредоспособность повилики полевой на посевах люцерны, определённая в полевых опытах, составляет 1 ц/га зелёной массы в расчёте на наличие побегов повилики в течение вегетации люцерны в количестве 1 шт/м2, или 1,3 ц/га зелёной массы в расчёте на массу повилики 1 г/м2. Основным направлением вредоспособности повилики полевой является существенное изреживание поражённых посевов и уменьшение массы культурных растений. При сильном поражении посевов повиликой (больше 60% стеблей) густота их уменьшается на 56%, а масса растений люцерны – в 3 раза по сравнению с чистыми посевами. При этом сырая масса повилики составляет 12 ц/га.
Для эффективной защиты посевов люцерны от повилики найдены новые средства – фитогербицид алметид в норме 0,1 кг/га и гербицидная композиция минеральных удобрений в форме водного раствора карбамида 120 кг/га и хлористого калия 100 кг/га в объёме 500 л/га. Опрыскивание этими средствами стерни люцерны через 7 дней после скашивания обеспечивает уменьшение поражённости посевов повиликой на 94-96% и массы сорняка – на 82-84%, не уступая эталону, гербициду раундап.
Изученные приёмы позволяют получать урожайность люцерны на уровне чистых от паразита посевов.
Применение этих приёмов контроля повилики полевой в посевах люцерны не оказывает отрицательного влияния на показатели качества зелёной массы – содержание сухого вещества и сырого протеина.
Содержание нитратов в зелёной массе люцерны в опытных вариантах защиты посевов от повилики не превышало величины ПДК. Изученные приёмы имеют высокую экономическую окупаемость и энергетическую целесообразность.
Ключевые слова: повилика полевая, люцерна, гербициды, фитогербицид алметид, гербицидная композиция минеральных удобрений.
Ahmed Mohamed Alsaweai. Efficiency of measurements on Lucerne sowings protection from dodder in right-bank Forest-Steppe Zone. – Manuscript.
PhD thesis for the obtaining of scientific degree “PhD in Agriculture” by specialty 06.01.13 – Herbology. – National Agricultural University, Kyiv, 2005.
The thesis is dedicated to investigation of weather conditions influence on dodder growing, damage that can be made to it, working up of methods of Lucerne sowings protection from parasites, estimation its technical, practical, energy and economic efficiency, influence of these measures on harvest quality.
A medium power inverse correlation relation between average day temperature and duration of dodder development according to appearance of its young crops to flowering phase (r = –0,68) was determined that gave the possibility to forecast the time of the beginning of this phase and determination of optimal period for protection measures.
Average damage from field dodder on clover sowings, was determined during small-field experiments in 2002-2004, and comprised 1 centner per hectare of green mass on the basis of field dodder amount during vegetation period. Numbers of cuttings – 1 item per m2 or 1,3 centners per hectare of green mass on the basis of dodder mass on 1 gram per m2 .
For effective protection of clover sowings from field dodder new remedies were found – Phytoherbicide Almetyd (dose 0,1 kg per hectare) and herbicide composition of mineral fertilizers in form of Karbamid water grout (120 kg per hectare) and 100 kg per hectare potassium chloride (500 liters per hectare). Spraying of Lucerne stubble with these remedies in 7 days after mowing decreases damage of sowings, that is made by field dodder, in 94-96%, and weeds in 82-84%. It works not worse than etalon – herbicide Raundan.
The methods that were studied allow receiving Lucerne productivity on the level of clear from parasite sowings that have high economic efficiency, energetic value and do not worsen crop quality.
Key words: field dodder, Lucerne, herbicides, Phytoherbicide Almetyd, herbicide composition of mineral fertilizers.
| 
