РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. На дерново-підзолистих супіщаних ґрунтах з високим рівнем потенційної забур’яненості ґрунту насінням та органами вегетативного розмноження бур’янів для зниження їх шкодочинності, зменшення втрат поживних речовин з ґрунту та підвищення продуктивності культур зерно-просапної сівозміни в системі основного обробітку слід проводити оранку на глибину 18-20 см. Для отримання конкурентно- спроможних по відношенню до бур’янів посівів рекомендується застосовувати загальноприйняту систему удобрення (7,8 т/га гною + N57Р63К70 на 1 га сівозмінної площі). Сівбу озимих зернових треба проводити в оптимальний строк, не пізніше 12 вересня, з підвищеними на 20% (6 млн. шт/га) нормами висіву насіння. Проведення способів безполицевого обробітку можливе на відносно чистих від бур’янів полях або потребує додаткових засобів для боротьби з ними.
2. При вирощуванні вівса, вико-вівсяної, пелюшко-вівсяної сумішок для зменшення шкодочинності бур’янів проводити досходове розпушування грунту культиватором плоскорізом КПШ-5 на глибину 13-15 см. Для отримання конкурентноспроможних по відношенню до бур’янів посівів норми висіву насіння вівса й ячменю підвищувати на 15% (5,8 і 5,2 млн. шт/га).
3. Для зменшення шкідливої дії малорічних і багаторічних бур’янів насичувати сівозміни культурами суцільної сівби з високою конкурентною спроможністю: озимим житом, пелюшко-вівсяною чи вико-вівсяною сумішками та ярим ріпаком.
ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Ворона Л.І., Кочик Г. М. Комплексна дія обробітку ґрунту і добрив на забур’яненість посівів у зоні Полісся. Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К.,2001.-Вип.1-2.- С. 61-66.
2. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Залежно від обробітку // Захист рослин.-2002.-№ 5.- С. 11.
3. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Фітоценотична стійкість культурних рослин проти пирію повзучого в умовах Полісся //Захист рослин.-2002.- №9.- С.6.
4. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Зміна забур’яненості посівів і грунту під впливом тривалого застосування способів основного обробітку і систем удобрення// Міжвід. темат. зб. наук. праць Черкаського інституту АПВ, 2002.-Вип.3.- С.53-57.
5. Ворона Л.І., Гулковський В.В., Кочик Г.М., Мисловська О.І. Продуктивність озимої пшениці залежно від попередників, систем обробітку грунту і удобрення у Поліссі України //Зб. наук. праць Інституту землеробства УААН.-К.: ЕКМО.-Спецвипуск, 2004.- С. 66-70.
6. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Зміна забур’яненості під впливом тривалого застосування способів основного обробітку грунту в зоні Полісся // Науковий вісник НАУ.-К.,2001.-Вип 37.- С. 14-17.
7. Кочик Г.М. Раціональне використання і охорона земельних ресурсів, безпека агроландшафту та селітебних територій// Наукові основи агропромислового виробництва в зоні Полісся і західного регіону України. Ред. М.В. Зубець. Розділ 3.5.8-3.5.12.- К.: Урожай, 2004.-С. 91-96.
8. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Вплив різних способів основного обробітку грунту на забур’яненість вівса // Мат. наук.-практ. семінару “Вчимося господарювати” .- Київ-Чабани. -Нора-Прінт, 1999.-С.44-46.
9. Кочик Г.М., Ворона Л.І. Залежність забур’яненості від способів основного обробітку грунту в зоні Полісся // Мат. наук.-виробн. конф. “Оптимізація структури агроландшафтів і раціональне використання грунтових ресурсів”. - К.: ДАІ, 2000.-С.133-134.
10. Ворона Л.І., Кочик Г. М., Мисловська О.І. Забур′яненість посівів і грунту залежно від способів основного обробітку грунту і систем удобрення // Мат. 3-ї наук.-теорет. конф. Українського наук. товариства гербологів (5-6 березня 2002 р.) “Забур’яненість посівів та засоби і методи її зниження” К.: Світ, 2002.- С.33-36.
11. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Нетреба Ю.М. Забур′яненість озимих зернових культур залежно від строків сівби в умовах Полісся // Мат. наук.-практ. конф. “Проблеми сучасного землекористування”. - Київ-Чабани.-К.:Фітосоціоцентр, 2002.- С.33-34.
12. Ворона Л.І., Кочик Г.М. Вплив двохфазового обробітку грунту на шкодочинність бур’янів // Мат. наук-практ. конф. “Стабілізація землекористування та сучасні агротехнології.-Київ-Чабани.- ЕКМО, 2003.-С.20-22.
13. Ворона Л.І., Кочик Г.М., Нетреба Ю.А. Особливості конкурентного взаємовпливу культурних рослин і бур’янів у різних агрофітоценозах// Мат. наук.-прак. конференції молодих вчених “Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур - у виробництво”. Чабани.- К.: ЕКМО, 2004. – С.8-9.
АНОТАЦІЯ
Кочик Г.М. Ефективність агротехнічних заходів боротьби з бур′янами в посівах сільськогосподарських культур в умовах Полісся. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01- загальне землеробство. Інститут землеробства УААН, Київ, 2005.
У дисертації викладено результати досліджень з встановлення закономірностей формування бур’янової рослинності в умовах достатнього зволоження зони Полісся України залежно від основних агротехнічних факторів: тривалого проведення різних способів основного обробітку грунту, систем удобрення, строків сівби, норм висіву, фітоценотичної стійкості культур.
На базі проведених досліджень встановлено, що шкодочинність бур’янів в посівах культур польової сівозміни можна ефективно контролювати агротехнічними прийомами: в системі основного обробітку грунту проводити оранку з використанням загальноприйнятої системи удобрення, за сівби в оптимальні строки з підвищеними нормами висіву, використовуючи конкурентні спроможності культур.
Встановлено та рекомендовано комплекс екологічно безпечних агротехнічних заходів контролю бур’янів, які спрямовані на створення фітоценотично стійких посівів, підвищення врожайності польових культур, застосування яких дає можливість зменшити обсяг хімічного захисту посівів і досягти підвищення рівня загальної культури землеробства.
Ключові слова: культури сівозміни, системи обробітку і удобрення, забур’яненість посівів, шкодочинність бур’янів, конкурентна спроможність, врожайність, строки сівби, норми висіву.
АННОТАЦИЯ
Кочик Г.Н. Эффективность агротехнических приемов борьбы с сорняками в посевах сельскохозяйственных культур в условиях Полесья. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06. 01. 01- общее земледелие. Институт земледелия УААН, Киев, 2005.
В диссертации изложены результаты исследований по установлению закономерностей формирования сорной растительности в условиях достаточного увлажнения зоны Полесья Украины в зависимости от основных агротехнических факторов: способов основной обработки почвы, систем удобрения, сроков посева, норм высева, ценотической устойчивости культур.
Установлено, что длительное применение основной обработки почвы без оборота пласта сопровождается увеличением потенциальной и фактической засоренности по сравнению со вспашкой. При этом возникает угроза увеличения потерь урожая от сорняков, что требует повышенного контроля их численности в посевах полевых культур. Поэтому на полях засоренных, особенно, многолетниками для уменьшения потерь урожая от сорняков наиболее целесообразно проводить вспашку.
В посевах овса, вико-овсяной или пелюшко-овсяной смесей для уменьшения вредоносности сорняков необходимо проводить довсходовое рыхление почвы плоскорезными орудиями на глубину 13-15 см. Этот прием приводит к снижению уровня засоренности посевов в 10,4-12,0 раз. При этом уровень урожайности повышается на 16,0-18,8%.
Установлено, что оптимальный срок посева для озимых зерновых культур приходится на начало второй декады сентября. При более поздних сроках наблюдается увеличение засоренности посевов на 32,0-53,7%. Снижение урожайности зерна озимой ржи и озимой пшеницы при посеве 12 сентября составляло 9,5 и 11, 22 сентября - 12,4 и 17,8, 2 октября - 17,9 и 32,1%.
Важным фактором, от которого зависит уровень засоренности и урожай культур, являются нормы высева. Так, увеличение норм высева озимой ржи и озимой пшеницы на 20% (с 5 до 6 млн. шт/га), овса и ячменя на 15% (с 5 до 5,8 и с 4,5 до 5,2 млн. шт/га) сопровождается уменьшением засоренности посевов на 21,4-33,3%. Это способствует повышению урожайности озимых культур на 10,3-17,0, яровых- 7,4-12,6%.
Проведенные исследования дали возможность сделать вывод о том, что в зоне Полесья Украины на дерново-подзолистой супесчаной почве в типичном зерно-пропашном севообороте как при общепринятой, так и альтернативной системах удобрений культуры сплошного сева могут возделываться без применения гербицидов. Для этого в системе основной обработки почвы, особенно на полях засоренных многолетниками, в качестве основной обработки проводить вспашку на глубину 20-22 см. Посев озимых культур проводить не позже начала второй декады сентября. При этом нормы высева озимых зерновых культур должны быть увеличены на 20, яровых -на 15%. Предлагаемые приемы-экологически безопасные и дают возможность повысить экономическую эффективность технологий выращивания культур.
Ключевые слова: культуры севооборота, системы обработки и удобрения, засоренность посевов, вредоносность сорняков, конкуренция, урожайность, сроки посева, нормы высева.
АBSTRACT
Kochuk H.N. Efficiency of agricultural practices of weed control on the sown of crops in the condidions of the Polissia.- Manuscript.
The thesis for the degree of Candidate of Agricultural Sciences in the speciality 06.01.01- general agriculture Institute of Agriculture, the UAAS, Kuiv, 2005.
The thesis states the research results on the establishment of regularities of weed vegetation formation in the conditions of sufficient moistening of the Ukrainian Polissia zone depending on the basic agricultural practices: the long-term use of different basic tillage methods, fertilizer systems, sowing terms, seeding rates, coenotic crop resistance to weeds.
The research results show that weed harmfulness in crops of a filld rotation can be effectively controlled by agricultural practices: to conduct ploughing in the system of basic soil cultivation against a backrground of genterally accepted and alternative fertilizer systems, to sow in the optimum time with higher seeding rates, with the use of competitive crop activity.
It is established and offered a complex of environ mentally safe agrisultural practises of weed controlling that are directed to the formation of coenotically stable crops, the increase in yield of field crops, the use of which promotes cutting down chemical crop protection expenses, increases a level of efficiency in agriculture.
Key words: crop rotation, tillage and fertilizer systems, weed harmfulness, competition, cropping capacity, sowing terms, seeding rates.
| 
