По всіх гібридах з підвищенням густоти стояння рослин від 40 до 70 тис./га простежувалось підвищення сумарного водоспоживання з шару грунту 0-150 см. Проте, під впливом способів сівби воно змінювалось мало і певних закономірностей встановити не вдалося, що можливо пов'язано з посушливими роками і недостатньою глибиною відбору зразків грунту. Суттєвіше змінювалась ефективність використання вологи, про що свідчить витрата її на фор-мування 1 т насіння. Найнижчим коефіцієнт водоспоживання був при сівбі з міжряддями 15 см. В середньому по досліду тут він дорівнював 1752 м3/т, що на 103 м3/т менше, ніж при міжряддях 70 см. По всіх гібридах на широкорядному та у гібридів Харківський 62, Одеський 123 на звичайному рядковому посівах ефективніше використовувалась волога при густоті стояння рослин 50 тис./га. Найбільш низький коефіцієнт водоспоживання був у гібрида СФ 187 і Харківський 58 при густоті 70 тис./га та сівбі з міжряддями 15 см (1558 і 1630). Водоспоживання соняшника зростало у вологий і зменшувалось у посушливі роки.
Вплив способів сівби і густоти стояння рослин на продуктивність
рослин.
По всіх гібридах і способах сівби при збільшенні густоти стояння рослин спостерігалась чітка закономірність зменшення їх продуктивності, обумовлена посиленням конкурентних стресів в посівах. Так, якщо при густоті 40 тис./га по гібридах маса насіння з кошика при сівбі з міжряддями 15 см в середньому дорівнювала 57,2-63,3 г, а маса 1000 насінин – 49,9-53,9 г, то при
8
густоті 70 тис./га відповідно – 36,4-43,2 г та 43,2-48,0 г. Зниження склало 57,1 і 46,5 та 15,5 і 12,3%. Тобто крупність насіння знизилась менше, ніж маса його з кошика. Причому, якщо при сівбі з міжряддями 15 см зниження вказаних показників відбулося в 1,18 і 1,55 разів, то при сівбі з міжряддями 70 см в 1,24 та 1,80 разів, що вказує на сильнішу конкуренцію між рослинами в широкорядному посіві.
Продуктивнішими виявились рослини гібрида СФ 187. Маса насіння з кошика у нього в середньому склала 52,8 г на звичайному рядковому і 49,0 г на широкорядному. У гібрида Харківський 62 цей показник дорівнював 46,4 і 44,4 г, Харківський 58 – 51,4 і 48,6 г, Одеський 123 – 50,5 і 46,4 г. Отже, маса насіння з кошика була вищою на звичайному рядковому посіві, що позитивно позначилось на врожайності.
Урожайність і якість насіння гібридів соняшника.
Вказані особливості росту і розвитку соняшика суттєво вплинули на врожайність насіння (табл. 4).
Таблиця 4
Урожайність гібридів соняшника в залежності від густоти
і способів сівби (середнє за 1997-1999 рр.).
Способи Густота, Харківський Харківський Одеський СФ
сівби тис./га 62 58 123 187
Звичай- 40 23,7 25,3 25,0 24,9
ний ряд- 50 26,4 26,7 27,1 27,9
ковий, 60 25,0 29,2 28,1 29,8
15 см 70 25,4 28,6 26,3 30,1
Широко- 40 23,1 25,7 24,8 25,2
рядний, 50 24,7 26,3 25,2 27,0
70 см 60 23,5 25,6 24,1 26,3
70 22,5 24,4 22,9 25,1
НІР05, ц/га для гібридів – 0,6-1,1, способів сівби – 0,5-0,8, густоти – 0,6-1,1,
взаємодії – 1,8-3,0
В середньому за роки досліджень при сівбі з міжряддями 15 см підвищення врожайності насіння у гібрида Харківський 62 (26,4 ц/га) проходило при загущенні від 40 до 50 тис./га, у гіб-ридів Харківський 58 (29,2 ц/га), Одеський 123 (28,1 ц/га), СФ 187 (29,8 ц/га) – до 60 тис./га. При-бавка насіння в порівнянні з меншою густотою склала відповідно гібридам 2,7; 3,9; 3,1 та 4,9 ц/га.
9
Найбільше врожайність зросла у гібридів СФ 187 та Харківський 58. При загущенні посівів до 70 тис./га у короткостебельного гібрида СФ 187 вона підвищилася тільки на 0,3 ц/га, Харківський 62 – на 0,4, у гібрида Одеський 123 зменшилась на 1,8 ц/га, а Харківський 58 – на 0,6 ц/га, це свідчить про те, що конкурентні стреси, які знизили продуктивність рослин, не по всіх гібридах компен-сувалися збільшенням густоти стояння рослин.
На широкорядному посіві найбільша врожайність насіння формувалась при густоті 50 тис./га. Збільшення її до 70 тис./га привело до зменшення збору насіння з 1га по всіх гібридах на 1,9-2,3 ц/га. Причому, абсолютні його показники виявились нижчими, ніж при сівбі звичайним рядковим способом, на 2,9-4,2 ц/га, а при густоті 40 тис./га були однаковими. Це свідчить, що при звужених міжряддях, за рахунок рівномірнішого розміщення рослин на площі, зменшення кон-куренції і повнішого використання факторів зовнішнього середовища, можна загущати посіви більше, ніж при сівбі з міжряддями 70 см і одержувати вищі врожаї.
По врожайності насіння гібриди СФ 187 і Харківський 58, були практично рівноцінними (29,2-30,1 ц/га). У гібрида Одеський 123 вона дорівнювала 28,1, а у Харківського 62 – 26,4 ц/га.
Важливо відмітити, що в середньому за роки проведення дослідів передзбиральна вологість насіння соняшника була невисока – 6,8-11,6%. В межах наведених показників вона була вищою в рідших посівах і у гібрида СФ 187.
Кращу якість насіння мав гібрид Одеський 123. В середньому по досліду вміст олії у нього склав 50,6, а білка – 16,9%. На другому місці був гібрид Харківський 58 (49,5 і 15,1%), третьому – СФ 187 (46,6 і 15,9%) і останньому – Харківський 62 (46,3 та 15,8%). По середнім даним способи сівби мало впливали на якість насіння, хоча в 1998 та 1999 рр. перевагу мав посів звичайним способом. При загущенні соняшника з 40 до 70 тис./га вміст олії в насінні гібридів закономірно підвищувався з 45,1-49,0% до 47,1-52,3%, а білка знижувався від 15,6-17,4 до 14,3-16,6%.
Економічна ефективність прийомів вирощування соняшника.
Розрахунки показали, що при сівбі звичайним рядковим способом в порівнянні з широкорядним витрати сукупної енергії на 1 га при вирощуванні соняшника скоротилися на 3,3-3,4%. Виключення міжрядних обробітків забезпечило економію 6,5 л/га пального. За рахунок цього, інших витрат, а також підвищення врожайності кількість енергії на одержання 1 ц насіння
скоротилася в порівнянні з широкорядним посівом з 607-860 до 531-735 МДж., тобто на 12,6-14,6%. (табл. 5).
Найменшу собівартість насіння забезпечили гібриди СФ 187, Харківський 58 при густоті 60 тис./га та сівбі звичайним рядковим способом (31,1-33,0 грн./ц). На широкорядному посіві вона
була вища (35,3-44,5 грн./ц), але краща при густоті 50 тис./га. В названих варіантах одержали та-
Таблиця 5
Енергетична ефективність вирощування соняшника залежно
від способів сівби і густоти посівів (1997-1999 рр.)
Показники Густота, тис./га Ширина міжрядь (см) гібридів :
Харківський 62 Харківський 58 Одеський 123 СФ 187
15 70 15 70 15 70 15 70
Витрати сукупної енергії, МДж на 1 га 40 50 60 70 15848 15885 15922 15960 16316 16353 16390 16428 15860 15898 15935 15972 16328 16366 16403 16440 15879 15916 15953 15991 16347 16384 16421 16459 15879 15916 15953 15991 16347 16384 16421 16457
на 1 ц насіння 40 50 60 70 834 735 678 742 820 768 828 860 627 595 546 558 635 622 641 674 635 587 568 608 659 650 681 719 638 540 535 531 636 607 624 656
10
кож вищий чистий прибуток і норму рентабельності.
ВИСНОВКИ
1. Соняшник можна сіяти не тільки з міжряддями 70, а і 15 см. При сівбі зі звуженими міжряддями формується розкидний посів, де рослини рівномірніше розміщуються на площі, ніж при широкорядному, і форма площі живлення наближується до оптимальної. При широкорядній сівбі рослини скупчені в рядку, що посилює конкуренцію між ними, бо площа живлення має вигляд витягнутого в міжряддях прямокутника. Це впливає на формування кореневої системи, надземної частини і продуктивність соняшника.
2. Довжина вегетаційного періоду гібрида Харківський 62 в середньому склала 114-117 днів, Харківський 58 – 125-129, Одеський 123 – 121-127, СФ 187 – 132 дні, збільшуючись в межах
вказаних цифр від густоти 70 до 40 тис./га.
3. При однаковій густоті способи сівби на висоту рослин не впливали. Найвищим (150-168 см) був гібрид Одеський 123, а найнижчим (130-143 см) – СФ 187. У вологий рік при загущенні посівів висота рослин в більшості підвищувалась, в посушливі – зменшувалась.
4. Збільшення густоти посіву від 40 до 70 тис./га супроводжувалось зменшенням площі листя однієї рослини у всіх гібридів при обох способах сівби, але площа листя і накопичення сухої речовини на 1 га зростала. На суцільному посіві в порівнянні з широкорядним, а також у гібридів Одеський 123 та Харківський 58 формувалась найбільша листова поверхня на одиниці площі посіву, високий фотосинтетичний потенціал (0,986-1,07 млн.м2 днів) і накопичувалось більше сухої речовини.
5. У відповідності до зміни площі листя змінювались освітленість в посіві, поглинання сонячної радіації, продуктивність фотосинтезу. В широкорядному посіві, як і при густоті 40 тис./га, освітленість краща за суцільний на 20-25%, що сприяло підвищенню продуктивності роботи листя, але менше на 4,3-5,7% поглиналося сонячної радіації, тому зменшувались можливості накопичення сухої речовини на одиниці площі посіву. В середньому за добу по гібриду Харківський 62 Фч.пр. на широкорядному посіві коливалась по густотах в межах 9,14-
-9,42, а суцільному – 8,75-9,21 г/м2, але маса сухої речовини соняшника на 1 м2 дорівнювала відповідно 597-855 та 620-919 г.
6. У весняному посіві коренева система гібрида Харківський 62, при висоті рослин 144 см, сягала глибини 262 см, Харківський 58, при 139 см, – 268 см, Одеський 123, при 152 см, – 273 см, СФ 187, при висоті 102 см, – 265 см. В суцільному посіві корені повніше і бистріше, ніж в широко-
рядному, засвоювали грунт між рослинами. Загущення посівів приводило до зменшення маси ко-
11
ренів однієї рослини.
7. Способи сівби мало впливали на сумарне водоспоживання з шару грунту 0-150 см, а при загущенні посіву з 40 до 70 тис./га воно підвищувалось. Найбільш ефективно викорис-товувалась волога при сівбі звичайним рядковим способом, при густоті 50 тис./га і сівбі гібридів СФ 187 та Харківський 58. Витрата води на формування 1 т насіння склала 1558 та 1630 м3.
8. Загущення посівів сприяло зниженню маси насіння з кошика, його крупності. Вишими ці показники були у всіх гібридів на звичайному рядковому посіві. Серед гібридів найбільш продуктивними були рослини у СФ 187.
9. Висота врожаю визначалась співвідношенням густоти і маси насіння з рослини. При густоті 40 тис./га урожайність всіх гібридів, а гібридів Харківський 58 і СФ 187 також при 50 тис./га, на обох способах посіву однакова. Але при підвищенні густоти до 60-70 тис./га на широ-
корядному посіві вона зменшувалась, а на суцільному – в більшості підвищувалась. Для всіх гібридів на широкорядному посіві оптимальною була густота 50 тис./га, а на суцільному – для гібриду Харківський 62 – 50, інших – 60 тис./га.
10. Способи сівби мало впливали на якість насіння, але в більшості років спостерігається підвищення олійності на суцільному посіві. Загущення соняшника спряло підвищенню олійності і зменшенню білковості насіння. За якістю воно кращим було у гібрида Одеський 123.
11. Найбільший прибуток з 1 га (1413-1477 грн.) забезпечують гібриди СФ 187 та Харків-ський 58 при сівбі з міжряддями 15 см.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
1. Гібриди соняшника Харківський 62, Харківський 58, Одеський 123, СФ 187 у весняних посівах висівати не тільки широкорядним способом (70 см), а і звичайним рядковим. Це забезпечить підвищення врожайності насіння в середньому на 7,7 і зниження його собівартості на 10,4%.
2. При сівбі з міжряддями 70 см в північній частині Степу України для всіх вказаних гібридів встановлювати оптимальну передзбиральну густоту – 50 тис./га, а звичайним рядковим –
для гібрида Харківський 62 – 50-60, інших – 60 тис./га.
12
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Олексюк О.М. Реакція гібридів соняшнику різного морфотипу на зміну ширини міжрядь та густоти посіву // Бюл. / ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 1999. - № 9. - С. 35-38.
2. Ткаліч І.Д., Олексюк О.М. Вплив способів сівби, густоти стояння рослин на формування кореневої системи, водоспоживання та врожайність гібридів соняшника // Бюл. / ІЗГ УААН.- Дніпропетровськ, 2000. – С. 18-22.
3. Олексюк О.М. Способи сівби та густота посіву нових гібридів соняшнику // Тези Всеукр. Наук. - практичній конференції молодих вчених і спеціалістів, 10-11 лютого 2000 р. – Дніпро-петровськ, 2000. - С. 103.
4. Ткаліч І.Д., Олексюк О.М. Ефективність вирощування соняшнику при звужених мідряддях // Бюл. / ІЗГ УААН. – Дніпропетровськ, 2000. - № 14. – С. 11-14.
АНОТАЦІЯ
Олексюк О.М. Вплив способів сівби і густоти стояння рослин на урожайність гібридів соняшника в північній частині Степу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. – Інститут зернового господарства УААН, Дніпро-петровськ, 2000.
В роботі наведені результати досліджень впливу способів сівби і густоти стояння рослин на ріст, розвиток надземної частини і кореневої системи, водоспоживання, споживання ФАР, продуктивність, урожайність і якість насіння гібридів соняшника різного морфотипу. Встановлена позитивна реакція соняшника на звуження міжрядь з 70 до 15 см. Виявлені оптимальні густоти стояння рослин гібридів Харківський 62, Харківський 58, Одеський 123 та СФ 187 при сівбі широкорядним способом (50 тис./га) і звичайним рядковим (60 тис./га).
Ключові слова: соняшник, гібриди, способи сівби, густота стояння рослин, урожайність насіння.
13
АННОТАЦИЯ
Олексюк А.Н. Влияние способов посева и густоты стояния растений на урожайность гибридов подсолнечника в северной части Степи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. – Институт зернового хозяйства УААН, Днепро-петровск, 2000.
В работе представлены результаты исследований влияния способов размещения и густоты стояния растений подсолнечника на площади на его рост, развитие, продуктивность и качество урожая. Изучали гибриды Харьковский 62, Харьковский 58, Одесский 123, СФ 187.
Установлено, что при посеве с междурядьями 15 см растения равномернее, чем при широкорядном посеве, размещаются на площади, что обеспечивало формирование большой площади листьев, лучшее поглощение солнечной радиции и накопление сухого вещества на единице площади посева, повышение продуктивности растений.
Увеличение густоты стояния растений с 40 до 70 тыс./га способствовало более полному использованию факторов внешней среды, рост накопленя сухого вещества, но при этом растения сильнее затенялись, снижалась продуктивность работы листьев и выход семян в общей массе растений. Однако, поскольку сбор семян с единицы площади определялся соотношением между массой семян с одного растения и их количеством, наибольшим (26,4-29,8 ц/га он был на обыч-
ном рядовом посеве при густоте 60 тыс./га, а широкорядном – 50 тыс./га (24,7-27,0 ц/га).
При загущении посевов до 70 тыс./га урожайность больше снижалась при посеве широкорядным способом, чем обычным рядовым, что определялось различием в структуре посевов.
По урожайности семян гибриды СФ 187 и Харьковский 58 были равноценными (29,2-30,1 ц/га). У гибрида Одесский 123 он равнялся 28,1, а Харьковского 62 – 26,4 ц/га. По масличности семян гибрид Одесский 123 оказался лучшим (50,6%). В большинстве лет при посеве обычным способом масличность возрастала, большей она была и в загущенных до 70 тыс./га посевах.
При посеве с междурядьями 15 см себестоимость подсолнечника снижалась, а чистый доход был наибольшим. Более высокий экономический эффект обеспечивали гибриды СФ 187 и Харьковский 58.
Ключевые слова: подсолнечник, способы посева, густота растений.
14
S U M M A R Y
O.M. Oleksyuk. The yuelding ability of sunflower hybrids as influenced by sowing methods and plant in the Northern part of the Ukrainian Steppe. – Manuscript.
Thesis submitted to defend the candidate's degree in Agricultural Sciences on speciality 06.01.09 – Plant Industry. UAAS Institute of Graun Farming, Dniepropetrovsk, 2000.
- The article deals with the investigation results on sowing methods and plant density influence on the growth, development of aerial parts an root system, consu-mptive water use, utilization of photosynthetic aktive radiation, yielding ability, and seed guality of the sunflower hybrids differing in plant morphology. Positive response of plants to row width narrowing (from 70 to 15 cm) has been established. The optimum plant dehsity of hybrids Kharkovsky 62, Kharkovsky 58, Odesky 123 and SF 187 sown by widerow (50. 000 plants per ha) and common drilling methods (60.000 plants per ha) has been ascertained.
Key words sunflower hybrids, seeding methods, plant density, seed yield.
| 
