Екструдування без виділення олії суттєво вплинуло на безазотисті речовини насіння амаранту. Як і в першому способі обробки майже половина крохмалю піддалася декстринізації в процесі екструдування. Також цей спосіб обробітку сприяв зниженню біологічної цінності жиру, тому що понижувалася частка найбільш цінних фосфо- та гліколіпідів (табл. 6).
Якщо порівнювати способи екструдування, то ми бачимо, що перший спосіб є найбільш бажаний. Тому що завдяки знежиренню одержано продукт із більшою кількістю білка, амінокислот та декстринів, ніж у повножирному екструдаті.
Виділення олії сприяло зменшенню вмісту обмінної енергії, через це енерго-протеїнове співвідношення суттєво змінилося і стало меншим за існуючи параметри. В продукті, що отримали другим способом, це співвідношення майже відповідає нормі. Це означає, що треба в кожному конкретному випадку вибирати, на фоні яких раціонів використовувати екструдоване насіння амаранту. В раціонах, дефіцитних за протеїном, слід використовувати знежирене екструдоване насіння амаранту і навпаки.
Таблиця 6
Склад та властивості безазотистих речовин насіння амаранту при екструдуванні без виділення олії, % на суху речовину
Речовини Сорт Легінь Сорт Атлант
насіння
початкове екструдоване початкове екструдоване
Крохмаль 23,35 14,02 24,65 13,41
Декстрини 4,08 13,38 5,99 17,15
Розчинний цукор 2,07 2,95 1,97 2,30
Сира клітковина 5,56 4,97 6,01 5,38
Сирий жир 6,90 5,99 6,29 5,30
у т.ч. фосфоліпіди 9,30 7,90 11,30 7,35
гліколіпіди 3,90 3,20 6,05 5,95
Ефективність використання екструдованого насіння амаранту у складі комбікормів у годівлі відлучених поросят
Ефективність використання екструдату насіння амаранту у складі комбікормів визначали у двох науково-господарських дослідах.
В обох дослідах молодняк контрольної і дослідних груп споживав практично однакову кількість сухої речовини, енергії, перетравного протеїну та інших поживних речовин. Отже, одержані зміни в дослідах за показниками перетравності поживних речовин, їх використання та рівня продуктивності обумовлено дією екструдованого насіння амаранту.
Інтенсивність росту піддослідних поросят. Дослідження у першому науково-господарському досліді показали, що використання у складі комбікормів знежиреного екструдату насіння амаранту у кількості 6,0 і 8,5% за масою замість такої ж кількості екструдованої сої забезпечило підвищення середньодобових приростів поросят з 596г до 619-647 г або на 3,9-8,6 %.
У другому науково-господарському досліді вивчали використання екструдованого насіння амаранту без виділення олії у складі комбікормів у годівлі поросят. У результаті проведених досліджень встановлено, що у середньому за дослід найвищий середньодобовий приріст (563г) мали поросята 3-ї дослідної групи, що одержували в складі комбікорму 15% екструдату. У поросят 2 і 4-ї дослідних груп середньодобовий приріст маси складав, відповідно, 535г і 560г, що більше порівняно з тваринами контрольної групи на 5,6 – 10,6% (табл. 7).
Таблиця 7
Динаміка живої маси відлучених поросят,
перший та другий науково-господарських досліди
Групи тварин Жива маса поросят, кг Абсолютний приріст за дослід, кг В % до контролю Середньодобовий приріст за дослід, г В % до контролю
на початку досліду по завершен-ню досліду
Дослід із знежиреним екструдованим насінням амаранту
1 26,55 61,10 34,55 100,0 596,0 100.0
2 26,00 61,90 35,90 103,9 619,0 103,9
3 25,85 63,40 37,55 108,6 647,0 108,7
Дослід із повножирним екструдованим насінням амаранту
1 17,80 48,20 30,40 100,0 506,7 100,0
2 17,70 49,80 32,10 105,6 535,0 105,6
3 17,85 51,60 33,75 111,0 562,5 111,0
4 17,65 51,26 33,61 110,6 560,2 110,6
Витрати кормів. Різниця в показниках інтенсивності росту поросят у цілому за досліди закономірно вплинула на ефективність використання кормів тваринами (табл. 8).
Таблиця 8
Витрати кормів на 1 кг приросту живої маси
Показники Групи тварин
1 2 3 4
Дослід із знежиреним екструдованим насінням амаранту
Кормових одиниць 3,12 2,94 2,80 -
в % до контролю 100,0 94,2 89,7 -
Перетравного протеїну, кг 0,510 0,480 0,447 -
в % до контролю 100,0 94,1 93,1 -
Дослід із повножирним екструдованим насінням амаранту
Кормових одиниць 3,72 3,61 3,31 3,38
в % до контролю 100,0 97,0 88,9 91,1
Перетравного протеїну, кг 0,416 0,400 0,371 0,364
в % до контролю 100,0 95,2 89,1 87,5
З таблиці 8 бачимо, що дослідні поросята витрачали поживні речовини значно економніше в розрахунку на приріст живої маси.
Так у першому науково-господарському досліді витрати кормів на 1кг приросту у першій групі становили 3,12 корм.од., в другій - 2,94 і в третій - 2,80 корм.од., перетравного протеїну, відповідно, 0,510, 0,480 і 0,447 кг.
У другому науково-господарському досліді менше всього витрачено кормів на 1кг приросту в 3-й групі - 3,31 корм.од. У 4-й групі цей показник склав 3,38 корм.од., у 2-й - 3,61, а в контролі зафіксовано самий великий - 3,72 корм.од.
Витрати перетравного протеїну знизилися у тварин 2-ї групи на 0,016кг, 3-ї групи - 0,045кг, 4-ї групи - на 0,052кг, у порівнянні з аналогами контрольної групи, де цей показник становив 0,416кг.
Перетравність поживних речовин у другому науково-господарському досліді. Збільшення енергії росту та суттєве поліпшення ефективності використання кормів у дослідних поросят відбулося в першу чергу за рахунок підвищення коефіцієнтів перетравлення поживних речовин раціону (табл. 9).
Таблиця 9
Перетравність поживних речовин раціону поросятами, % ( Х ± Sх )
Показники Групи тварин
1 2 3 4
Суха речовина 71,60 ± 1,31 74,01 ± 1,06 78,30 ± 1,04* 78,20 ± 1,47
Органічна речовина 74,65 ± 1,43 79,03 ± 1,09 81,18 ± 0,62* 80,98 ± 1,28
Протеїн 72,04 ± 1,19 76,80 ± 1,03 80,50 ± 0,54* 81,90 ± 0,85*
Клітковина 29,10 ± 2,17 28,30 ± 1,77 29,50 ± 1,91 26,90 ± 2,77
БЕР 80,80 ± 1,39 85,40 ± 1,01 86,60 ± 0,93* 87,20 ± 1,31*
Жир 69,20 ± 2,01 70,60 ± 1,38 71,50 ± 0,77 70,80 ± 0,91
Ступінь використання золи раціону 43,63 ± 8,67 42,17 ± 2,25 41,75 ± 9,54 40,00 ± 6,59
* - Р Ј 0,05
Дані таблиці 9 свідчать, що різниця по головних із зазначених показників між групами була досить помітною і вірогідною. Максимальною перетравністю сухої та органічної речовини корму характеризувалася 3-я група, де до комбікорму вводили 15% екструдату насіння амаранту. Перетравність протеїну та БЕР були найбільш високими в 4-й групі, але суттєвої різниці у перетравності жиру і клітковини між групами не виявлено.
Включення до комбікорму поросят екструдованого насіння амаранту сприяло зниженню ступеню використання золи на 1,5 - 3,3 %.
Баланс азоту. Встановлено, що зростання перетравності протеїну в організмі відлучених поросят дослідних груп супроводжувалось значними змінами характеру використання азоту (табл. 10).
Проводячи аналіз таблиці 10, відмітимо, що баланс азоту в усіх групах поросят був позитивним. Проте під впливом експериментальної годівлі він значно підвищувався, в наслідку чого його засвоєння виросло на 2,7 - 4,2 абсолютних відсотки. Разом із зростанням засвоєння азотистих речовин у шлунково-кишковому тракті зросла й частка їх засвоєння в організмі - з 56,84 % у контролі до 59,5 - 61,2 % у досліді.
Таким чином, включення екструдованого насіння амаранту до складу комбікормів у кількості від 6 до 20% сприяло збільшенню середньодобових приростів поросят і зниженню витрат кормів на 1кг приросту. Визначення самої ефективної дози екструдату насіння амаранту у складі комбікорму показало, що найкращим є комбікорм складений за рецептом №6, 1 тонна якого дає 431кг приросту живої маси, що на 0,4 - 7,7% більше, ніж годівля іншими комбікормами. Визначення ефективності екструдованого насіння амаранту у складі кормосуміші у різних кількостях, показало, що найбільш ефективною є доза 6%. У такому комбікормі (рецепт № 2) 1 тонна екструдату дає 354,5кг приросту живої маси, що на 4,05 - 14,80% більше, ніж при годівлі іншими комбікормами.
Таблиця 10
Ефективність використання азоту корму піддослідними поросятами
(в середньому на голову за добу)
Показники Групи тварин
1 2 3 4
Отримано з кормом, г 31,6 32,8 32,7 32,8
Виділено з калом, г 8,78 8,70 8,51 8,55
Виділено з сечею, г 9,85 9,81 9,38 9,41
Баланс, г ± 12,97 14,39 14,81 14,84
Засвоєно:
в % від отриманого 41,04 43,87 45,29 45,24
в % від перетравленого 56,84 59,50 61,22 61,20
Економічна оцінка результатів досліджень. Результати розрахунку економічної ефективності використання екструдованого насіння амаранту у складі комбікормів для відлучених поросят надані в таблиці 11.
Таблиця 11
Економічна ефективність використання екструдованого насіння амаранту у складі комбікормів
Показники Групи тварин
1 2 3 4
Дослід із знежиреним екструдованим насінням амаранту*
Кількість поросят у групі 10 10 10 -
Валовий приріст за період вирощування, кг 345,5 359,0 375,5 -
Всього витрат, грн 240,92 248,89 249,30 -
Собівартість виробництва 1ц продукції вирощування 69,73 69,33 66,39 -
В % до контролю 100 99,4 95,2 -
Дослід із повножирним екструдованим насінням амаранту
Кількість поросят у групі 12 12 12 12
Валовий приріст за період вирощування, кг 364,80 385,20 405,00 403,32
Всього витрат, грн 341,72 328,00 337,14 329,03
Собівартість виробництва 1ц продукції вирощування 93,67 85,15 83,24 81,58
В % до контролю 100 90,9 88,9 87,1
* У першому досліді було три групи.
Дані таблиці 11 свідчать про те, що використання у комбікормах знежиреного екструдованого насіння амаранту, замість екструдованої сої, сприяло незначному зменшенню собівартості виробництва 1ц продукції вирощування - всього на 0,6 – 4,8%. Включення до складу комбікормів повножирного екструдованого насіння амаранту, замість горохової дерті, виявилося більш суттевим. За рахунок фактору, що вивчався, спостерігалося зниження собівартості виробництва 1ц продукції вирощування в дослідних групах на 9,1 – 12,9%, у порівнянні з контролем.
Таким чином, включення до раціону відлучених поросят екструдованого насіння амаранту дозволяє одержати високий економічний ефект.
Висновки
1. У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у вивченні ефективності використання у годівлі відлучених поросят комбікормів, що містять у своєму складі екструдоване насіння амаранту.
2. Розроблено два технологічних режими екструдування насіння амаранту з виділенням олії і без виділення при збереженні його енергетичної цінності.
3. Екструдування насіння амаранту при вказаних режимах супроводжується глибокими змінами складу та властивостей поживних речовин, що виражаються в збільшенні небілкового азоту на 11,02 - 15,85%, зменшенні на 4 - 36% маси водо- та солерозчинних фракцій білка, розпаду крохмалю на 31 - 57 % з утворенням декстринів і вільних цукрів.
4. Екструдування з виділенням олії відрізняється від іншого способу тим, що одержано продукт із більшою кількістю білка на 10,2 - 14,1 %, амінокислот на 4,1 - 4,6 %, декстринів на 2,7 - 4,2 % і з меншою кількістю обмінної енергії, завдяки чому енерго-протеїнове співвідношення суттєво зменшується від існуючих параметрів.
5. Використання знежиреного екструдованого насіння амаранту у складі комбікормів для відлучених поросят у дозі 8,5 % було найкращим, при цьому середньодобовий приріст підвищився на 8,6 %, витрати кормів знизилися на 11,4 %.
6. При включенні до комбікормів повножирного екструдату насіння амаранту у різних дозах максимальне збільшення середньодобового приросту на 9,9 % та зменшення витрат кормів на одиницю приросту на 12,5 % одержано при дозі введення екструдату 15 % за масою комбікорму.
7. Заміна в раціонах поросят зерна гороху екструдованим насінням амаранту сприяє підвищенню перетравності сухої речовини раціону на 3,4 - 9,4%, органічної речовини на 5,9 - 8,7, протеїну на 6,6 - 13,7, БЕР на 5,7 - 7,9 та жиру на 2,0 - 3,3 %.
8. Згодовування відлученим поросятам повножирного екструдату насіння амаранту сприяло збільшенню засвоюванності азоту на 2,7 - 4,2%, амінокислот на 0,5 - 5,0, кальцію на 0,52 - 3,41 та фосфору на 0,82 - 3,45%.
9. Максимальне зменшення собівартості виробництва 1ц продукції вирощування спостерігалося при годівлі відлучених поросят комбікормами з включенням до свого складу знежиреного екструдованого насіння амаранту в кількості 8,5% та повножирного екструдату в кількості 20%. Це дозволяє створити економію коштів вилучаємих для обслуговування молодняку в розмірі 4,8 – 12,9%.
Пропозиції виробництву
1. З метою підвищення продуктивності свиней пропонується включати до складу комбікормів насіння амаранту оброблене на екструдерах типу КМЗ – 2М і КМЗ – 2У з виділенням та без виділення олії при температурі екструдування 130°С та тиску 5МПа.
2. Доцільно готовити комбікорма за такими рецептами:
а) рецепт №3, % за масою: ячмінь – 23,0, кукурудза – 22,0, висівки пшеничні – 20,0, макуха соняшникова – 16,0, екструдоване знежирене насіння амаранту – 8,5, крейда – 2,0, сіль – 1,0, премікс – 1,0;
б) рецепт №6, % за масою: ячмінь – 30,0, кукурудза – 20,0, екструдоване повножирне насіння амаранту – 15,0, висівки пшеничні – 10,0, горох – 5,0, макуха соняшникова – 11,0, борошно м'ясо-кісткове – 5,0, крейда – 2,0, сіль – 1,0, премікс – 1,0.
Список наукових робіт,
опублікованих за темою дисертації
1. Гіска В.В. Використання зерна амаранту в годівлі тварин // Вісник аграрної науки. - 1998. - № 4. - С. 75 - 77.
2. Гіска В.В. Екструдоване зерно амаранту в раціонах поросят // Аграрний вісник Причорномор'я. Біологічні та сільськьгосподарські науки, ветеринарна медицина. Зб. наук. пр. - Одеса,1998. Вип. 4. - С. 29 - 33.
3. Гиска В.В. Разработка рецептов комбикормов-стартеров с включением зерна амаранта в свиноводстве // Аграрний вісник Причорномор'я. Сільськогосподарські науки, 1999. - № 3 (6). 4. ІІІ. - С. 67 - 74.
4. Гиска В.В. Оптимизация режимов ?кструдирования зерна амаранта // Вісник аграрної науки, 2000. - Спеціальний випуск, червень. - С. 88 - 90.
5. Подобед Л.И., Гиска В.В. ?ффективность предварительной подготовки зерна амаранта к скармливанию свиньям // Зоотехния. - 1999. - № 1. - С.19 - 21.
Гіска В.В. Використання екструдованого насіння амаранту в складі комбікормів для молодняку свиней. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 - годівля тварин і технологія кормів. Інститут тваринництва УААН, Харків, 2002.
Досліджено динаміку зміни вмісту азотистих речовин, жирів і вуглеводів у насінні амаранту у зв'язку з його технологічною обробкою. Вивчено його поживну цінність. Встановлено, що обробка насіння на екструдерах типів КМЗ - 2М та КМЗ - 2У при температурі 130°С сприяє підвищенню вмісту небілкового азоту на 11,02 – 15,85%, зменшенню на 4 – 36% маси водо- та солерозчинних фракцій білку, сприяє розпаду крохмалю на 31 – 57% з утворенням декстринів і вільних цукрів. Екструдування також забезпечує зниження активності інгібітору трипсину в 13 – 26 рази. Включення екструдату амаранту до комбікормів сприяє підвищенню середньодобових приростів поросят на 3,9 - 11,0% і забезпечує зниження витрат кормів на 3,0 - 11,1%.
Ключові слова: насіння амаранту, хімічний склад, екструдування, відлучені поросята, середньодобовий приріст, витрати кормів, перетравність.
Гиска В.В. Использование экструдированных семян амаранта в составе комбикормов для молодняка свиней. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.02 - кормление животных и технология кормов. Институт животноводства УААН, Харьков, 2002.
Исследована динамика изменения содержания азотистых веществ, жиров и углеводов семян амаранта в связи с технологической обработкой. Изучена питательная ценность экструдата.
Разработаны два технологических режимы экструдирования семян амаранта с обезжириванием и без обезжиривания.
Экструдирование при любом режиме сопровождается значительным изменением химического состава и свойств питательных веществ. Это выражается в увеличении небелкового азота на 11,02 - 15,85%, уменьшении на 4 - 36% массы водо - и солерастворимых фракций белка, расщеплении крахмала на 31 - 57% с образованием декстринов и свободных сахаров. Экструдирование также обеспечивает 13 – 26 кратное снижение активности ингибитора трипсина.
Оптимальными параметрами экструдирования были температура 130°С и давление 5 Мпа.
Показано, что использование обезжиренных экструдированных семян амаранта в составе комбикормов для поросят-отъемышей в дозах 6,0 - 8,5% по массе комбикорма, вместо такого же количества экструдированной сои, обеспечило повышение среднесуточных приростов поросят с 596г до 619 – 647г (на 3,9 – 8,6%) и снижение затрат кормов на 1кг прироста массы с 3,12 корм.ед. в первой группе до 2,94 – 2,80 корм.ед. (5,8 – 10,3%) во второй и третьей группах, соответственно.
Исследование химического и аминокислотного состава мяса и сала свиней, через два месяца после окончания опыта, показало, что опытные животные отличаются от контрольных лучшим качеством мяса, к тому же увеличилась его биологическая ценнось.
При включении до комбикормов полножирного экструдата семян амаранта в разных дозах установлено, что в среднем за опыт самый высокий среднесуточный прирост массы (563г) имели поросята третьей опытной группы, которые получали в составе комбикорма 15% экструдата. У поросят второй и четвертой опытных групп среднесуточный прирост массы составил, соответственно, 535г и 560г, против 507г у поросят контрольной группы. Кормов меньше всего затрачено на 1кг прироста массы также у поросят третьей группы – 3,31 корм.ед. В четвертой группе этот показатель составил 3,38 корм.ед., во второй – 3,61, а в контроле ззафиксирован самый большой – 3,72 корм.ед.
Показано, что позитивный эффект использования полножирного экструдата семян амаранта в составе комбикорма обеспечивается как за счет повышения переваримости питательных веществ (сухого вещества на 3,4 - 8,7%, протеина на 6,6 - 13,7, БЭВ на 5,7 - 7,9 и жира на 2,0 - 3,3 %), так и за счет лучшего усвоения азота на 2,7 - 4,2%, аминокислот на 0,5 - 5,0, кальция на 0,52 - 0,41 и фосфора на 0,82 - 3,45%.
Кормление поросят експериментальными комбикормами почти не оказало влияния на биохимический состав крови. Все изученные показатели были в пределах физиологической нормы.
Максимальное уменьшение себестоимости производства 1ц продукции выращивания наблюдалось при кормлении поросят-отъемышей комбикормами с включением обезжиренных экструдированных семян амаранта в количестве 8,5 % и полножирного экструдата в количестве 20%. Это позволяет создать экономию средств на выращивание молодняка в размере 4,8 – 12,9%.
Ключевые слова: семена амаранта, химический состав, экструдирование, поросята-отъемыши, среднесуточный прирост, затраты кормов, переваримость.
Giska V.V. Application of extrused seeds of amaranth as a component of fodder for young piglets. – The manuscript.
The dissertation for obtaining a Scientiс Degree of the Candidate of Agricultural Sciences on speciality 06.02.02 – Farm animal Feeding and Fodder Technologi. Animal Breeding Institute UAAS, Kharkiv, 2002.
The investigation of the development of nitrogenous substances as well as fats and carbohydrates of amaranth seeds in connection with its technological processing has been carried out. Their nutritious value has been examined. It's been found out that the processing of the seeds by means of extrusion machines typed KMZ – 2M and KMZ – 2U with the temperature 130°C resuets in increasing of amount of non-proteinous nitrogen at 11,02 – 15,85%, decreasing of amount of water- and salt-solvable composition of protein by 4 – 36%, heeps to decompose starch by 31 – 57% with creation of dextrines and free sugar. Extrusion also provides 13 – 26 times decreasing of tripsine inhibitor activity. Inclusion of extrused amaranth into fodder mahes possible increasing of a dayly average growth of piglets by 3,9 – 11,0% and allows to achieve aconomy of feed expenditure by 3,0 – 11,1%.
Key words: seeds of amaranth, chemical structure, extrusion, weaned piglets, daily average growth, feed expenditure, digestibility.
|
