9
Найбільш високий рівень аланінтрансферази (АЛТ) відмічений у свиней порід дюрок і УСР (0,812 і 0,830). Встановлено, що на протязі трьох поколінь утримання свиней на комплексі відбувається зниження активності трансфераз, що вказує на негативну дію промислових методів утримання на активність синтезу м’язових волокон.
Найбільший інтерес представляють взаємозв'язки активності ферментів з відгодівельними та м'ясними якостями, що дає змогу при високих кореляціях прогнозувати продуктивність свиней в ранньому віці (табл. 4).
Таблиця 4 - Взаємозв'язок активності ферментів за відгодівельними
і м'ясними якостями свиней
Встановлені дуже важливі закономірності, які полягають в тому, що активність АЛТ має достовірний і високий взаємозв'язок до витрат кормів на 1 кг приросту (r від 0,45 в 4 міс. до 0,95 в 2 міс. віці). Такі ж високі значення кореляційної залежності отримані і по показниках активності ЛФ. Коефіцієнти кореляції за витратами кормів на 1 кг приросту коливалися від 0,50 (в 1 міс.) до 0,81 (в 4 місячному віці). Рівень активності АСТ мав середнє значення кореляції з віком досягнення живої маси 100кг (r = 0,45). Аналогічні дані отримані по взаємозв'язку КФК з віком досягнення живої маси 100 кг (r = 0,53) і витратами кормів на 1 кг приросту (r = 0,82).
10
Нарівні з розглянутими відгодівельними якостями не менш важливим є вивчення взаємозв'язку ферментів з показниками м'ясних якостей. Аналіз отриманих результатів вказує на досить високу прогнозуючу здатність активності АЛТ у віці 1 міс. Так кореляція активності даного ферменту з виходом м'яса в туші склала r = -0,77, з масою окосту r = -0,70, товщиною шпику r = 0,96 і масою найдовшого м'яза спини r = -0,93. Показник живої маси в 8 міс. віці у високій мірі корелює з активністю АСТ (r = -0,64) і КФК (r = 0,51 в 1 міс. і r = -0,67 в 2 міс. віці), що створює передумови з урахуванням активності двох розглянутих ферментів досить надійно прогнозувати м'ясні якості свиней.
З досить істотних взаємозв'язків можна відмітити кореляцію ЛФ з товщиною шпику (від 0,70 до 0,90) і масою найдовшого м'яза спини (r = -0,64 до -0,90). Виявлені закономірності можуть бути використані для прогнозування
відгодівельних і м'ясних якостей свиней.
У порівняльному аспекті важливим є вибір з дослідженої сукупності ферментів найбільш інформативних з точки зору прогнозування репродуктивних і продуктивних якостей. Це досягається вивченням внеску змінних факторів в загальну мінливість функціональних показників. Нами визначений внесок 4-х ферментів, вивчених у віковому аспекті, в мінливість репродуктивних та відгодівельних якостей свиней (табл.5).
З показників, оцінених в 2-х місячному віці можна відмітити високий внесок АСТ в мінливість величини молочності маток (66,06%). Серед ферментів, активність яких визначалася в 4 - 6 міс. віці ремонтних свинок, виділяється інша група - АЛТ і КФК, внесок яких найбільш істотний. Так, активність КФК на 90,01% визначає мінливість маси одного поросяти в 26 днів, а АЛТ обумовлює до 83,61% молочність маток. Дана закономірність простежується і у віці 6 місяців для молочності маток (81,91 %). Загалом, можна указати, що в ранньому віці (1-2 міс.) можна прогнозувати репродуктивні якості свиноматок, виходячи з активності ЛФ і АСТ, а у віці 4-6 міс. - виходячи з активності КФК і АЛТ.
На відміну від репродуктивних ознак найбільший внесок в мінливість відгодівельних якостей вносить активність АЛТ. Так, витрати корму визначаються активністю даного ферменту на 91,23% (1 міс.) і 95,24% (2 міс.). На інші показники переважний внесок надає мінливість ЛФ: - 66,44% на мінливість величини середньодобового приросту і 61,67% на вік досягнення живої маси 100 кг. Для високої точності прогнозу відгодівельних якостей свиней доцільно використати оцінки активності АЛТ і ЛФ.
З метою вивчення впливу генетичних, паратипних і онтогенетичних факторів на мінливість досліджуваниих интер'єрних показників, нами проведений трьохфакторний дисперсійний аналіз. Був вивчений вплив
11
паратипних факторів (3 покоління використання на комплексі), віку молодняку (1, 2, 4, 6 міс.) і генотипних особливостей (7 генотипних груп) на активність ферментів білкового і вуглеводного обміну.
Таблиця 5 - Внесок факторів в мінливість продуктивних ознак свиней, %
Встановлено істотний вплив на мінливість активності ферментів білкового і вуглеводного обміну всіх трьох факторів (р<0,01), а також всіх чотирьох типів взаємодії. Внаслідок досліджень виявлено незначний вплив паратипних факторів на динаміку активності ознак. Так сила впливу знаходилася в межах: 0,02% (ЛФ) до 7,10% (КФК). У той же час встановлена значна залежність всіх інтер'єрних показників від віку тварин - найбільші значення активності ферментів переамініровання встановлені у віці 2 - 4 міс., що співпадає з періодом найбільш інтенсивного синтезу м’язової тканини. Вплив віку складав від 13,01% (КФК) до 58,32% (ЛФ). За винятком КФК вплив онтогенетичного фактору був вище, ніж вплив генотипних відмінностей, значення яких знаходилися в межах 7,38% … 25,83% і були вірогідними.
12
Використання параметрів росту ремонтного молодняку свиней для
прогнозування живої маси при відгодівлі
З метою прогнозування процесу росту свиней була вивчена ефективність оцінки їх за параметрами інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту. За показником інтенсивності формування можливо прогнозувати живу масу в ранньому віці 0-1-2 міс. з урахуванням коефіцієнта кореляції 0,679 - 0,734 (табл. 6).
Таблиця 6 - Коефіцієнти кореляції показників росту свиней
Менш інформативним в період 0-1-2 міс. виявився індекс рівномірності росту (при r від -0,437 до -0,572). В більш пізньому віці (2-3-4 міс.) цей індекс мав дуже високий кореляційний взаємозв'язок з живою масою в 7 і 8 місяців (r від 0,788 до 0,879). Критерії напруги і рівномірності росту добре прогнозують живу масу в період 2-3-4 міс., кінець якого співпадає з виходом молодняку на вирощування або відгодівлю. Тому, в племінних господарствах, доцільно при відборі ремонтних свинок враховувати їх живу масу в період 2-3-4 місяці і отримувати високі показники живої маси при відборі свинок з високими показниками індексів рівномірності і напруги росту.
Моделювання росту свиней різних генотипів в процесі онтогенезу
На заключному етапі досліджень були вивчені особливості росту свиней різних порід і типів з допомогою математичних моделей. Використані крива росту Бріджеса і крива росту Річардса. Вивчення ефективності використання математичних моделей для опису процесу росту свиней показали, що найбільш оптимальною є крива Річардса (табл.7), яка поряд з високою точністю опису дозволяє прогнозувати динаміку живої маси в різні вікові періоди. Достойністю моделі являється також те, що в ній майже повністю збігаються теоретичні і емпіричні значення початкової живої маси. Це вказує на можливість використання моделі для прогнозу живої маси виходячи із даних за початковий період випробування.
13
Таблиця 7 - Параметри моделі Річардса
Використання моделі Річардса показало, що вона з високою точністю описує експериментальні дані росту свиней в подальші вікові періоди (R2 від 0,9903 до 0,9967). Використання моделі дозволяє оцінити можливий генетичний потенціал тварин в конкретні періоди онтогенезу.
Для визначення економічної ефективності відгодівлі підсвинків була взята вибірка молодняку породи дюрок (65 голів) і розподілена на групи по співвідношенню параметрів кинетичної і експоненціальної швидкості росту, визначених по моделі Річардса. Було сформовано три групи тварин: I - з високим співвідношенням констант (>1); II - з середнім співвідношенням констант ( 1); IIІ - з низьким співвідношенням констант (<1). Вивчена жива маса в 8 міс. віці підсвинків вказаних груп і встановлена економічна ефективність їх відгодівлі (табл. 8). При відборі підсвинків з високими значеннями констант кінетичної і експоненціальної швидкості росту отримано найбільший економічний ефект. Приріст додаткової продукції складав 13,7 % (по відношенню до III групи), що забезпечило отримати за 8 місяців додатковий прибуток на 1 голову 36,44 гривень, а при відгодівлі 1000 підсвинків за рік можна отримати 55412 гривень. Це свідчить про доцільність відбору ремонтного молодняку свиней за оптимальним співвідношенням параметрів росту.
Таблиця 8 - Економічна ефективність відгодівлі підсвинків
з різною швидкістю росту
14
ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ
- Визначено генетичний потенціал за відтворними і м'ясними якостями свиней перспективного генофонду, що розводяться на великому промисловому комплексі, і розроблені прийоми оцінки і добору тварин.
- Найбільш високі відтворні якості на протязі трьох генерацій на комплексі мали свиноматки великої білої і української м'ясної породи - багатоплідність 10,5 гол.; молочність відповідно 41,9 … 45,8 кг. За рівнем середньодобових приростів істотну перевагу з 7 вивчених генотипів мали тварини української степової білої породи ( 711,46 г ) і дюрок ( 704,3 г ). Для свиней української степової білої породи відмічено мінімальний вік досягнення живої маси 100 кг - 188,65 днів. За м'ясними якостями встановлена достовірна перевага свиней спеціалізованих м'ясних порід - вихід м'яса складає: АМТ - 60,7%, дюрок - 64,1 %, ландрас - 62,3 %. Маса окосту у породи дюрок становить 11,28 кг, ландрас - 10,71 кг.
- Оцінена генетична дискретність порід різного напрямку продуктивності. Встановлені значні відмінності за комплексом відгодівельних і м'ясних якостей між породами велика біла і ландрас ( 4,04 ), велика біла і уельска, а також всіх порід з новою породою українська м'ясна ( від 3,09 до 6,50 ). Це вказує, що дана порода має свій відособлений генофонд і може використовуватися як батьківська форма в програмах схрещування і гібридизації.
- Вивчення типологічних особливостей свиней різного генотипу за краніологічними показниками показало, що найбільші відмінності між досліджуваними генотипами встановлені за вимірами нижнього краю потиличного отвору, найбільшої ширини лоба і висоти черепа (мм). Всі породи утворюють два великих кластера, що об'єднують породи з напряму продуктивності - ландрас, українська м'ясна або за рівнем скоростиглості - полтавська м'ясна, молдавська м'ясна, велика чорна.
- Вивчення активності ферментів протеїнового і вуглеводного обміну у віковому аспекті показало, що найбільш високу активність трансфераз свині всіх порід мали в 4-х місячному віці, що відповідає періоду інтенсивного синтезу м’язової тканини. Найбільш високий рівень аланінтрансферази відмічений у свиней порід дюрок і українська степова ряба (0,812 і 0,830). Встановлено, що на протязі трьох поколінь утримання на комплексі відбувається зниження активності трансфераз, що вказує на негативні дії промислових методів утримання на активність синтезу м’язових волокон.
- Встановлено, що рівень аланінтрансферази має стійкий негативний взаємозв'язок з молочністю маток, при цьому найбільш високі значення отримані у віці визначення АЛТ 4 і 6 міс. (відповідно -0,86 і -0,84).
15
Виявлено високий взаємозв'язок рівня аспартаттрансферази з багатоплідністю маток. Так, у віці 2-х місяців коефіцієнт кореляції становив 0,80, а в 4 міс. 0,64. Це вказує на можливість відбору ремонтних свинок по рівню аспартаттрансферази.
7. Активність аланінтрансферази має достовірний і високий взаємозв'язок з затратами кормів на 1 кг приросту (r від 0,45 в 4 міс. до 0,95 в 2 міс. віці). Досить істотною виявилася кореляція лужної фосфатази з товщиною шпику (від0,70 до 0,83 ). Виявлені закономірності можуть бути використані для прогнозування відгодівельних і м'ясних якостей свиней. Для цього розраховані рівняння множинної лінійної регресії, що дозволяють з високою точністю прогнозувати відгодівельні якості свиней ( R=0,9482 ).
- Визначено внесок активності окремих ферментів в мінливість репродуктивних якостей свиноматок. Встановлено стабільно високий внесок активності лужної фосфатази в мінливість багатоплідності (82,53%) і молочность маток (70,75%).
- Вивчений вплив генотипових, паратипових і онтогенетичних факторів на мінливість інтер'єрних ознак. Встановлена значна залежність активності ферментів переамінування від віку тварин - найбільші значення отримані у віці 2-4 міс. , що співпадає з періодом найбільшого синтезу м’язової тканини (від 13,01% - креатінфосфокінази до 58,88% - лужної фосфатази). Частка впливу генотипових факторів знаходилася в межах 7,88 … 25,83 і була високодостовірною.
- З метою прогнозування процесу росту свиней вивчена ефективність оцінки їх за параметрами інтенсивності формування, напруги і рівномірності росту. Встановлено, що за показником інтенсивності формування можливо прогнозувати живу масу в мінімально ранньому віці (0-1-2) - коефіцієнт кореляції був на рівні 0,679 - 0,573.
- Використання моделі Річардса показало, що вона з високою точністю описує експериментальні дані росту свиней в подальші вікові періоди (R2 від 0,9903 до 0,9967). Використання моделі дозволяє оцінити можливий генетичний потенціал тварин в конкретні періоди онтогенезу. Рекомендується в племінних господарствах при відборі ремонтних свинок враховувати їх живу масу в період 2-4 міс. і отримувати високі показники живої маси при відборі свинок з високими показниками індексів рівномірності і напруги росту, а також застосовувати модель Річардса для прогнозування живої маси свиней різних порід.
16
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА МАТЕРІАЛАМИ ДИСЕРТАЦІЇ
- Яременко В.І., Полякова В.О. Потомство свиней з високою енергією росту // Тваринництво України. - Київ. - 1997.- № 5. С.14.
- Полякова В.О. Інтенсивність росту свиней і прогнозування їхніх відгодівельних якостей. // Тваринництво України. - Київ. - 1997.- № 5. С.12.
- Полякова В.О. Динаміка онтогенетичних змін активності ферментів сироватки крові свиней різних генотипів // Проблеми індивідуального розвитку сільськогосподарських тварин. Збірник наукових праць. Київ.- 1997. - С. 68.
- Полякова В.О. Визначення генетичного потенціалу відгодівельної і м’ясної продуктивності свиней різного напрямку продуктивності // Таврійський науковий вісник. – Херсон.- 1998. - випуск 3. - С.86-94.
- Полякова В.О. Оцінка генетичної дискретності порід свиней різного напрямку продуктивності // Таврійський науковий вісник. – Херсон.- 1998. - випуск 2. - С.88-92.
- Яременко В.І., Полякова В.О. Вікова і генотипічна мінливість ферментів сироватки крові та зв’язок з живою масою молодняка свиней // Таврійський науковий вісник. – Херсон.- 1998. – випуск 5, частина 2. - С. 43-45.
Полякова В.О. Вдосконалення прийомів оцінки племінних і продуктивних якостей універсальних і спеціалізованих порід свиней. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01. - розведення та селекція тварин. - Херсонський державний аграрний університет, Херсон, 1998.
Дисертація присвячена вивченню генотипових особливостей порід свиней різного напряму продуктивності за репродуктивними, відгодівельними і м'ясними якостями. Для розробки прийомів оцінки продуктивних якостей свиней використані інтер'єрні показники сироватки крові та моделювання кривих росту з використанням моделі Річардса. Визначено зв'язок активності ферментів з репродуктивними і продуктивними якостями свиней. Встановлено доцільність відбору ремонтного молодняку свиней за параметрами напруги і рівномірності росту. Виявлено вплив генотипових і паратипових факторів на мінливість інтер'єрних показників. За допомогою кластерного аналізу встановлені відмінності досліджуваних порід за основними господарсько - корисними ознаками.
Ключеві слова: генофонд, порода, інтер'єрні тести, моделі росту, мінливість ознак, дисперсійний, кластерний аналізи, кореляція, рівняння регресії.
17
Полякова В.А. Совершенствование приемов оценки племенных и продуктивных качеств универсальных и специализированных пород свиней. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. - Херсонский государственный аграрный университет, Херсон, 1998.
Диссертация посвящена изучению генотипических особенностей пород свиней различного направления продуктивности по репродуктивным, откормочным и мясным качествам. Для разработки приемов оценки продуктивных качеств свиней использованы интерьерные показатели сыворотки крови и моделирование кривых роста с использованием модели Ричардса. Определена взаимосвязь активности ферментов с репродуктивными и продуктивными качествами свиней. Установлена целесообразность отбора ремонтного молодняка свиней по параметрам напряженности и равномерности роста. Выявлено влияние генотипических и паратипических факторов на изменчивость интерьерных показателей. При помощи кластерного анализа установлены отличия изученных пород по основным хозяйственно - полезным признакам.
Ключевые слова: генофонд, порода, интерьерные тесты, модели роста, изменчивость признаков, дисперсионный, кластерный анализы, корреляция, уравнения регрессии.
Polyakova V.A. Improvement of the evaluation techniques for pedigree and productive qualities of multipurpose and specialized breeds of pigs. - Manuscript.
Thesis for Candidate's Degree (Agriculture) in the major 06.02.01 - Animal Breeding and Selection. - Kherson State Agrarian University, Kherson, 1998.
The thesis reflects research in genotypical peculiarities of pig breeds of different productivity directions according to reproductive, fattening and meat qualities. To develop evaluation techniques of productive qualities in pigs there have been used interieur indicators of blood serum and growth curve modelling, with the application of the Richards model. The relationship of enzime activity and reproductive and productive qualities of pigs was established. The expediency of the selection of remount younger generation according to the parameters of growth intensity and evenness was determined. The impact of genotypical and paratypical factors on the variability of interieur indicators was revealed. Owing to the cluster analysis, the differences between the breeds under study were defined according to the main characteristics of economic utility.
Key words: gene pool, breed, interieur tests, models of growth, variability of indicators, dispersional, cluster analysis, correlation, regression equations.
|
