Породи Життєздатність гусениць, % Маса коконної оболонки, мг Шовконосність живих коконів, %
Весна Літо V, % Весна Літо V, % Весна Літо V, %
Мер. 6 90,1 72,4 14,0 457 390 18,4 22,1 20,2 7,4
Мер. 7 91,6 78,0 11,6 458 387 9,2 22,0 20,5 6,1
Мер. 8 92,9 68,8 16,9 441 368 11,3 22,5 21,3 9,6
Укр. 19 94,8 86,9 5,6 465 378 12,5 23,2 21,2 6,9
Укр. 20 90,9 74,2 11,4 455 394 9,8 22,7 22,1 8,3
Укр. 21 93,0 83,6 6,3 478 419 10,5 22,9 22,4 4,5
НСР (05) 5,08 6,02 23,6 20,5 1,42 1,24
У результаті досліджень установлено, що в літні сезони в усіх вивчених порід шовковичного шовкопряда життєздатність гусениць, маса коконної оболонки і шовконосність живих коконів суттєво знижувалися. Це, очевидно, пов'язано з погіршенням кормової якості листя шовковиці, що характерно для літнього вигодівельного періоду. Проте зміна показників шовковичного шовкопряда під впливом сезонів вигодівель залежала від генотипу порід.
Так, за життєздатністю гусениць найменші коефіцієнти варіації: 5,6 і 6,3 % – мають породи Укр. 19 і Укр. 21 відповідно. Найбільша мінливість даного показника під впливом сезону спостерігалася в породи Мер. 8.
Щодо маси коконної оболонки, то найбільш чутливою до дії сезонного фактора була порода Мер. 6, найменш – породи Мер. 7 і Укр. 20.
За шовконосністю живих коконів найбільше варіювання встановлено в Мер. 8 і Укр. 20. Найменше сезон вигодівлі вплинув на породи Укр. 21 і Мер. 7 (коефіцієнти варіації відповідно 4,5 та 6,1 %).
У табл. 4 наведена характеристика гібридів за основними біологічними показниками (середнє значення по сезонам 1999–2000 рр.).
За життєздатністю найбільш пристосованим до мінливих умов середовища виявився гібрид Укр. 21 ґ Мер. 8, коефіцієнт варіації 6,7 %; найменше сезонний фактор впливає на гібрид Мер. 6 ґ Мер. 7 (коефіцієнт варіації 10,5 %).
За масою коконної оболонки найменше підлягають варіюванню гібриди Укр. 19 ґ Укр. 20 і Мер. 6 ґ Мер. 7 (коефіцієнти варіації відповідно 8,6 та 6,6 %).
Таблиця 4
Біологічні показники гібридів шовковичного шовкопряда (середнє по весні та літу 1999 і 2000 рр.)
Гібриди Життєздатність гусениць, % Маса коконної оболонки, мг Шовконосність живих коконів, %
Х V, % Х V, % Х V, %
Укр. 19ґУкр. 20 85,7 7,6 437 8,6 22,3 6,7
Укр. 20ґУкр. 19 86,9 8,3 445 12,7 22,7 7,5
Мер. 8ґУкр. 21 85,9 8,0 420 12,5 21,9 11,5
Укр. 21ґМер. 8 87,8 6,7 443 9,2 22,8 6,1
Мер. 6ґМер. 7 83,1 10,5 415 6,6 21,2 7,1
НСР (05) 2,80 24,60 0,97
Варіювання шовконосності живих коконів також залежало від генотипу. Найменше підлягав впливу сезонного фактора гібрид Укр. 21 ґ Мер. 8. Найбільше варіювання ознаки спостерігалось у Мер. 8 ґ Укр. 21. Інші генотипи суттєвих відмін за коефіцієнтом варіації даної ознаки не мали.
При співставленні даних табл. 3 і 4 встановлено, що за життєздатністю гусениць компонентами гібрида Укр. 21 ґ Мер. 8 найбільш перспективного щодо стійкості особин до мінливих умов середовища, є породи Укр. 21 та Мер. 8, яким притаманні контрастні значення коефіцієнтів варіації за даною ознакою (6,3 і 16,9 % відповідно).
За масою коконної оболонки виділилася гібридна комбінація Укр. 19 ґ Укр. 20 (коефіцієнт варіації 8,6 %), на яку сезон вигодівлі вплинув найменше. Її породи-компоненти мають середнє та низьке значення коефіцієнтів варіації (12,5 та 9,8 % відповідно).
У зв'язку з тим, що за шовконосністю коконів коефіцієнти варіації в усіх порід низькі, стверджувати про контрастність коефіцієнтів варіації порід-компонентів досліджуваних гібридів за цією ознакою неможливо. Однак, як видно з табл. 3, за шовконосністю виділився гібрид Укр. 21 ґ Мер. 8, який найменше серед генотипів варіює залежно від сезону вигодівель. Його компоненти мають крайні (але не контрастні) коефіцієнти варіації за цією ознакою (4,5 і 9,6 % відповідно).
Таким чином, аналіз міжсезонної динаміки біологічних показників шовковичного шовкопряда дозволяє диференціювати породи за ступенем варіювання ознаки і прогнозувати перспективні гібриди для багаторазових вигодівель. Підбір порід-компонентів для створення гібридних комбінацій за крайніми значеннями коефіцієнтів варіації показників підтвердив свою доцільність при створенні гібридних комбінацій зі стабільною реалізацією генетичного потенціалу незалежно від сезону вигодівель. Однак цей прийом слід застосовувати як додатковий при створенні гібридів, оскільки необхідно насамперед ураховувати рівень показників вихідних порід для отримання високопродуктивних і життєздатних культур.
Вплив екологічних факторів на життєздатність і продуктивність шовковичного шовкопряда. Відсутність дії екстремальних факторів на оптимальному фоні культивування дозволяє вижити і брати участь у процесі розмноження частині ослаблених особин (Галанова, 1997), тому життєздатність культур, що вивчаються, потенційно падає, що часто виявляється при їх розведенні в умовах виробництва. Для диференціювання матеріалу за життєздатністю в період випробувань необхідні умови, що виходять за межі оптимальних, коли реалізуються приховані можливості особин або популяцій у цілому, які забезпечують пристосовуваність організму до мінливих умов існування (Мамметкулиев, Ылясов, 1976).
Таким чином, можна припустити, що створення песимальних умов дозволить більш об'єктивно підійти до оцінки випробуваного біоматеріалу і забезпечити чітке його диференціювання за комплексом господарчо-цінних ознак та прогнозувати його поведінку в умовах промислового виробництва. Вивченню цього питання і були присвячені наші дослідження.
Результати станційних випробувань гібридів шовковичного шовкопряда на оптимальному та песимальному фонах наведено в табл. 5.
Установлено, що за показником загальної життєздатності на оптимальному фоні майже всі гібриди знаходяться на одному рівні. Виявлені відмінності між генотипами статистично незначні.
Таблиця 5
Оцінка життєздатності та продуктивності гібридів за результатами випробувань на різних фонах вигодівель (весна 1999–2000 рр.)
Назва гібрида Загальна життєздатність, % Урожай коконів з 1 г гусениць, кг Шовконосність живих коконів, %
оп. ф. п. ф.* оп. ф. п. ф. оп. ф. п. ф.
Укр. 19 ґ Укр. 20 80,6 ±1,44 45,1 ± 2,1 4,29 ± 1,18 2,19 ± 0,10 22,7± 0,04 20,4 ± 0,08
Укр. 20 ґ Укр. 19 84,2 ±1,36 40,7 ± 1,98 4,76 ± 0,21 2,23± 0,11 23,4 ± 0,02 21,5 ±0,07
Мер. 8 ґ Укр. 21 84,0 ± 1,28 54,1± 2,23 4,35± 0,19 2,51 ± 0,13 22,3 ± 0,02 21,3 ± 0,03
Укр. 21 ґ Мер. 8 85,0 ± 1,4 53,1± 2,05 4,52 ± 0,11 2,54 ± 0,12 23,5 ± 0,03 19,9± 0,13
Мер. 6 ґ Мер. 7 81,4± 1,34 45,5 ±2,29 4,09± 0,25 2,27± 0,06 21,4± 0,01 19,3± 0,07
Примітки: 1. оп. ф.* – оптимальний фон;
2. п. ф.* – песимальний фон.
На песимальному фоні отримана інша картина розподілу гібридів за загальною життєздатністю. Кращими були гібриди Мер. 8 ґ Укр. 21 і Укр. 21 ґ Мер. 8 (реципрокні гібриди). Показник гібрида Укр. 19 ґ Укр. 20 знаходився на рівні контролю, а гібрида Укр. 20 ґ Укр. 19 вірогідно нижчий за районований стандарт.
За урожаєм коконів на оптимальному фоні гібриди вірогідно не відрізнялися, а на песимальному – виділилися пряма та зворотна комбінації порід Мер. 8 і Укр. 21.
На оптимальному фоні показники шовконосності всіх досліджених гібридів вірогідно перевищували районований стандарт. Виділився гібрид Укр. 21 ґ Мер. 8. За результатами випробувань на песимальному фоні найкращим був гібрид Укр. 20 ґ Укр. 19. Проте його зворотна комбінація поступалася гібриду Мер. 8 ґ Укр. 21. Відносно низьку шовконосність гібрида Укр. 21 ґ Мер. 8 за хороших показників життєздатності та врожайності можна пояснити наявністю встановленої раніше слабкої негативної кореляційної залежності між показниками життєздатності і шовконосності шовковичного шовкопряда.
У результаті випробувань гібридів шовковичного шовкопряда на оптимальному та песимальному фонах у літню вигодівлю (рис.1) установлено, що в разі їх вигодівлі на оптимальному фоні 2000 рік був більш сприятливим для реалізації генетичного потенціалу гібридів щодо життєздатності та врожаю коконів. Однак шовконосність гібридних коконів була на 13,5–19,5 % нижчою (залежно від генотипу), ніж у 1999 році.
Зміни якості показників життєздатності та продуктивності гібридів на песимальному фоні мали індивідуальний характер, що слід пояснювати специфічністю їх реакції на мінливі умови середовища.
Таким чином, за комплексом показників (загальна життєздатність, урожай коконів, шовконосність живих коконів), визначених за різних екологічних умов, найбільш перспективними виявилися гібриди Укр. 21 ґ Мер. 8 і Мер. 8 ґ Укр. 21.
Інтегральний показник економічної ефективності перспективних гібридів шовковичного шовкопряда. Для більш об`єктивної оцінки перспективних гібридів нами було розроблено інтегральний показник економічної ефективності, який враховує значення найважливіших біологічних та технологічних показників і дає можливість виявити найкращі генотипи за їх економічною цінністю (табл. 6).
Таблиця 6
Показник економічної ефективності гібридів шовковичного шовкопряда залежно від агрофону та сезону вигодівель (1998–2000 рр.)
Рік Сезон Фон Укр.19ґУкр.20 Укр.20ґУкр.19 Мер.8ґУкр.21 Укр.21ґМер.8 Мер.6ґМер.7
1998 Весна оп* 18,16 24,18 21,63 20,65 17,74
1999 Весна оп 17,23 18,36 18,47 18,62 11,80
п** 9,95 11,07 6,85 12,99 11,35
Літо оп 12,39 4,93 14,53 15,23 11,32
п 7,04 2,99 9,44 9,64 7,85
2000 Весна оп 15,89 16,47 17,07 19,35 14,04
п 10,15 4,58 4,77 19,35 7,45
Літо оп 17,65 15,68 17,37 18,92 15,61
п 8,03 12,47 10,27 8,63 3,40
Примітки: 1. оп*-оптимальний фон
2. п**-песимальний фон
В результаті дослідження встановлено, що економічна цінність гібридів у нестабільних умовах середовища різна (залежно від фону та сезону вигодівель). Але
в усіх гібридів спостерігається зниження даного показника в песимальних умовах культивування. Однак диференціація гібридів на оптимальному фоні не відповідає диференціації на песимальному, очевидно, через специфічність реакції генотипів на неоптимальні умови вигодівель.
Так, в оптимальних умовах культивування протягом усіх весняних вигодівель (1998–2000 рр.) гібриди перевищували контроль за показником економічної ефективності. Однак при погіршенні умов середовища на повторних вигодівлях деякі гібридні комбінації за цим показником були нижчими за районований стандарт. Так, улітку 1999 року на оптимальному фоні гібрид Укр. 20 ґ Укр. 19 за економічною ефективністю був більш ніж у 2 рази нижчим за контроль.
На песимальному фоні за всі роки випробувань виділився гібрид Укр. 21ґМер.8, який не лише перевищував контроль, але й інші гібридні комбінації. Винятком є літо 2000 року, коли на песимальному фоні даний гібрид виявився нижчим за гібриди Укр. 20 ґ Укр. 19 та Мер. 8ґУкр. 21. Необхідно відмітити, що на оптимальному фоні Укр. 21ґМер. 8 іноді поступався гібридам (весна 1998 р.) і Укр. 19 ґ Укр. 20 (літо 2000 р.).
Таким чином, інтегральний показник економічної ефективності при випробуванні гібридів шовковичного шовкопряда на оптимальному і песимальному фонах вигодівель дає можливість об'єктивно охарактеризувати комбінації в нестабільних умовах культивування.
Нова методика випробування гібридів шовковичного шовкопряда
Випробування гібридів відбувалося паралельно на оптимальному та песимальному фонах згідно з розробленою нами новою методикою (Злотин, Сафонова, 1999; Сафонова, 2000). Оцінювали якість гібридного матеріалу з урахуванням мінливих екологічних умов.
Проведений кореляційний аналіз технологічних показників за результатами вигодівель на оптимальному та песимальному фонах виявив значну різницю між кореляційними зв’язками залежно від фону.
Так, отримані дані на оптимальному фоні свідчать про наявність залежності урожаю шовку-сирцю від довжини шовкової нитки (r=0,54 при Р<0,05). Але результати вигодівель на песимальному фоні таку залежність не виявили. Проте в неоптимальних умовах культивування спостерігали статистично значиму залежність довжини нитки і довжини безперервно розмотуваної нитки від розмотуваності оболонки (r=0,677 та r=0,679 відповідно). Крім того, було виявлено негативний зв’язок між тониною нитки та урожаєм шовку-сирцю (r= –0,48 при Р<0,05).
Аналіз комплексної оцінки гібридів з урахуванням нестабільних умов середовища виявив найкращі з них – Укр. 21 ґ Мер. 8 та Мер. 8 ґ Укр. 21, які є перспективними для впровадження у виробництво.
Новий прийом прогнозування та оцінки життєздатності гібридів шовковичного шовкопряда
Проблема підвищення життєздатності та продуктивності шовковичного шовкопряда у звўўязку з погіршенням екологічних умов в останні роки набула особливого значення (Злотин, Плугару, 1989; Злотин, Головко, 1998). Перспективними в цьому напрямку є нові засоби підвищення життєздатності, основані на вивченні генетичної гетерогенності штучних популяцій шовковичного шовкопряда та добору найбільш життєздатних і продуктивних генотипів (Злотин, Чепурная, 1994, 1997; Злотин, 1995).
Ураховуючи встановлену раніше закономірність (Кривда, 1998, 2000), яка свідчить про те, що при доборі за масою коконів збільшується кількість великих коконів самок на оптимальному фоні вигодівель, доцільно було перевірити можливість прогнозування життєздатності гібридів за кількістю коконів самок, які перевищують середню масу коконів самок гібридів на 0,2 г і більше.
Кількість великих коконів самок ураховували лише на оптимальному фоні.
У результаті оцінки життєздатності гібридів та її прогнозування за відсотком великих коконів самок у період весняних вигодівель 1999–2000 рр. (рис. 2) встановлено, що жоден із наведених гібридів вірогідно не відрізняється від інших за даним показником при вигодівлі на оптимальному фоні. Однак на песимальному фоні диференціація гібридів безперечна.
Рис. 2. Оцінка ефективності прогнозування життєздатності шовковичного шовкопряда (весна 1999–2000 рр.)
Примітки: 1–Укр. 19 ґ Укр. 20; 2– Укр. 20 ґ Укр. 19; 3– Укр. 21 ґ Мер. 8; 4– Мер. 8 ґ Укр. 21; 5– Мер. 6 ґ Мер. 7.
При порівнянні значень гібридів за життєздатністю на песимальному фоні та відсотка великих коконів самок на оптимальному фоні було виявлено залежність між даними показниками. Так, гібриду Мер. 8 ґ Укр. 21, який має найбільший відсоток великих коконів самок, належить найвище значення загальної життєздатності на песимальному фоні і т. ін.
Ураховуючи, що сезон вигодівлі значно впливає на динаміку біологічних показників шовковичного шовкопряда, було перевірено наявність даної залежності в літній період вигодівель.
Результати прогнозування життєздатності на повторних вигодівлях свідчать, що в більшості випадків існує пряма залежність між даним показником і відсотком великих коконів самок. Виняток склало співвідношення цих ознак у гібрида Укр. 20 ґ Укр. 19 (1999 р.), де життєздатність на песимальному фоні була най- нижчою порівняно з іншими гібридами, зате відсоток великих коконів самок – середнім.
У 2000 році виявилася така невідповідність: гібриди Укр. 19 ґ Укр. 20 та Мер. 6 ґ Мер. 7, вірогідно відрізняючись між собою за життєздатністю, мали однаковий відсоток великих коконів самок. Це, найімовірніше, пов`язано з великою смертністю гусениць на літніх вигодівлях, що створило сприятливі умови для живлення самок, що залишилися.
Таким чином, у ході досліджень експериментально доведена можливість прогнозування життєздатності гібридів шовковичного шовкопряда за відсотком великих коконів самок. Даний прийом доцільно використовувати в період весняних вигодівель, коли на оптимальному фоні максимально реалізується генетичний потенціал гібридів.
ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі теоретично обґрунтована нова методика випробування гібридів шовковичного шовкопряда при різних функціональних навантаженнях (на оптимальному і песимальному фонах вигодівель), запропоновано об'єктивні методи оцінки досліджуваного біоматеріалу та експериментально доведена перспективність їх використання для прогнозування поведінки генотипів в умовах виробництва України.
2. Аналіз оцінки комбінаційної здатності нових порід шовковичного шовкопряда за господарсько-цінними ознаками показав перспективність їх використання як компонентів для гібридизації. Гетерозисний ефект за показником маси кокона був у межах 12,5 – 25,8 %, за врожаєм коконів – до 31,7 %.
3. Установлено наявність вірогідних відмінностей (Р<<0,05) між генотипами шовкопряда за біологічними показниками залежно від сезонів вигодівель, які обумовили варіювання життєздатності порід у межах 68,8–94,8 % (коефіцієнт варіації від 5,6 до 16,9 %), маси коконної оболонки – 368–478 мг (V – від 9,2 до 18,4 %), шовконосності – від 20,2 до 23,2 % (V – 4,5–9,6 %). Оцінка міжсезонної динаміки життєздатності, маси коконної оболонки та шовконосності живих коконів порід шовковичного шовкопряда дозволяє прогнозувати стабільні гібридні комбінації для повторних вигодівель.
4. Результати досліджень свідчать, що при проведенні випробувань в умовах різнофонових вигодівель чітко виявляється диференціювання генотипів (Р<<0,05) у нестабільних умовах середовища за біологічними і технологічними показниками, при відсутності їх диференціювання в оптимальних умовах вирощування.
5. Експериментально доведено необхідність використання песимального агрофону для оцінки реакції генотипів на мінливі умови культивування за параметрами пластичності та стабільності.
6. У ході експериментальних досліджень установлено оптимальні терміни приготування гібридної грени (весна, оптимальні умови культивування) за показником перспективного росту чисельності порід.
7. Розроблений нами інтегральний показник економічної ефективності гібридів дає можливість більш обўўєктивно оцінювати їх якість і прогнозувати перспективні для промислового виробництва.
8. Уперше запропоновано новий прийом прогнозування життєздатності за відсотком великих коконів самок у партії, який ґрунтується на визначенні прямої залежності (r=0,87, Р<0,05) між цим показником і загальною життєздатністю шовкопряда на песимальному фоні.
Рекомендації виробництву
1. Сортовипробувальним ділянкам і науковим установам, які займаються селекцією шовковичного шовкопряда, рекомендовано використовувати нову методику випробування гібридів шовковичного шовкопряда з метою одержання обўўєктивної характеристики поведінки генотипів у мінливих умовах культивування та прогнозування їх перспективності для умов виробництва.
2. Для культивування на промислових вигодівлях рекомендовано використовувати гібриди Укр. 21 ґ Мер. 8 та Мер. 8 ґ Укр. 21 як найбільш продуктивні та перспективні щодо пристосування до нестабільних умов середовища.
3. Рекомендовано використовувати тест-метод прогнозування життєздатності гібридів шовковичного шовкопряда за відсотком великих коконів самок (які на 0,2 г і більше перевищують середню масу коконів самок) при їх випробуванні на різних агрофонах.
Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації:
1. Злотин А.З., Сафонова Т.В. Новый подход к испытанию и оценке гибридов тутового шелкопряда // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. – 1999. – Т.VII. – Вып. 2. – С. 165–167. (Частка участі здобувача: брала участь у теоретичному обґрунтуванні нового підходу до випробувань, самостійно виконувала експериментальну частину роботи).
2. Даньшина О.В., Кривда Л.С., Остапенко Л.Н., Сафонова Т.В. Нові заходи прогнозування та оцінки гібридів шовковичного шовкопряда // Вісник Полт. держ. с.-г. ін-ту. – 2000. – № 5. – С. 56–57. (Частка участі здобувача: брала участь у плануванні експерименту, аналізі результатів досліджень, самостійно виконувала частину досліду і статистичну обробку даних, що ввійшли до дисертації).
3. Сафонова Т.В., Злотин А.З. Разработка новой методики испытания гибридов тутового шелкопряда в условиях Украины // Тез. доп. Республ. ентомол. конф., присвяченій 50-й річниці заснування УЕТ (Ніжин, 19–23 серпня 2000 р.). – Ніжин: УЕТ, 2000. – С. 115.
4. Сафонова Т.В. Новая методика испытания и оценки гибридов тутового шелкопряда в условиях Украины // Изв. Харьк. энтомол. об-ва. – Харьков, 2000. – Т. VIII.– Вып. 2 – С. 178–180.
5. Сафонова Т.В., Злотін О.З. Нова методика випробування гібридів шовковичного шовкопряда з оцінкою впливу екологічних умов // Матеріали Всеукр. конф. молодих учених: Агроекологія як основа стабільності сільського господарства (Харків, 11–13 жовтня 2000 р.). – Харків, 2000. – С. 62–63.
6. Сафонова Т.В. Динамика биологических показателей тутового шелкопряда в зависимости от сезона выкормки // Матеріали Міжнар. конф. молодих учених, присвяченої 185-річчю ХДАУ ім. В.В. Докучаєва. – Х., 2001. – С. 148–152.
7. Сафонова Т.В., Злотін О.З. Вплив екологічних умов на динаміку репродуктивних ознак шовковичного шовкопряда // Наук.-техн. бюл. – Х., 2001. – № 80.– С. 110–113. (Частка участі здобувача: брала участь у теоретичному обгрунтуванні і плануванні досліду, самостійно виконувала експериментальну частину, проводила підготовку матеріалів до публікації).
Сафонова Т.В. Вдосконалення методів оцінки гібридів шовковичного шовкопряда в умовах України.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин. – Інститут тваринництва УААН, Харків, 2002.
Дисертація присвячена вирішенню актуальної проблеми шовківництва – розробці ефективних прийомів комплексної оцінки нових високопродуктивних гібридів шовковичного шовкопряда і створення нової методики їх випробувань, яка відповідає сучасним вимогам виробництва в Україні.
Показана перспективність використання песимального фону вигодівель для обўўєктивності оцінки випробуваних гібридів і виявлення характеру реакції генотипів у мінливих умовах середовища. Встановлено, що песимальний агрофон впливає по-різному на динаміку життєздатності і показників продуктивності шовковичного шовкопряда залежно від генотипу.
Розроблено новий засіб прогнозування перспективних гібридних комбінацій за показником загальної життєздатності в нестабільних екологічних умовах.
Запропонована нова методика випробування гібридів шовковичного шовкопряда, розглянута і затверджена Держкомісією по випробуванню та охороні сортів рослин України.
Ключові слова: шовковичний шовкопряд, випробування гібридів, песимальний фон, загальна життєздатність, продуктивність.
Сафонова Т.В. Усовершенствование методов оценки гибридов тутового шелкопряда в условиях Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 – разведение и селекция животных. – Институт животноводства УААН, Харьков, 2002.
Диссертация посвящена решению актуальной проблемы шелководства – разработке эффективных приемов комплексной оценки гибридов тутового шелкопряда и новой методики их испытания, отвечающей современным требованиям производства в Украине.
С целью выявления перспективных компонентов для гибридизации группа пород украинско-болгарской селекции была оценена на комбинационную способность. По результатам оценки лучшими были Украинская 20 и Враца 54, выделившиеся среди остальных пород по уровню общей и специфической комбинационной способности. Гибриды, созданные с участием изученных пород, оценивали по комплексу биологических и технологических показателей с целью выделения лучших комбинаций, достоверно превышающих районированный стандарт. Корреляционный анализ показателей выявил наличие высокого уровня зависимости между жизнеспособностью и урожаем коконов (r=0,79 при Р<0,01), урожаем коконов и урожаем шелка-сырца (r=0,91 при Р<0,01). Установленные корреляционные связи имеют большое практическое значение в селекционной работе с тутовым шелкопрядом.
В последнее время большое внимание уделяется контролю качества полученного биоматериала, где ведущее место занимает жизнеспособность как важнейший фактор успешной реализации большинства селекционных программ по разведению тутового шелкопряда (Злотин, Чепурная, 1994; Головко, Чепурная, Злотин, 1995). Для объективности оценки качества культуры по данному показателю использовали индекс общей жизнеспособности (Злотин, Чепурная, 1994), учитывающий жизнеспособность на всех стадиях развития насекомого, за исключением имаго. Показана динамика данного признака и продуктивности пород и гибридов шелкопряда в зависимости от агрофона и сезона выкормок. В ходе экспериментальной работы установлена зависимость между степенью вариабельности биологических показателей пород-компонентов и гибридов, созданных с их участием. На основании этого предложено учитывать при подборе пород-компонентов значение коэффициентов вариации по учитываемым показателям. Это дает возможность получать перспективные гибриды для многоразовых выкормок со стабильной реализацией их генетического потенциала.
Учитывая, что действие температуры на организм насекомого, не ограничиваясь прямой регуляцией метаболических процессов, влияет на работу эндокринных центров, управляющих развитием и размножением, мы изучили репродуктивную способность шелкопряда в плане оценки ее приспособительных свойств к неблагоприятным условиям среды. Для этой цели мы использовали показатель перспективного роста численности популяций, являющийся важнейшим комплексным показателем биологических параметров качества культуры. Полученные в ходе статистической обработки данные позволили дифференцировать полученный материал по уровню экологической адаптации. Результаты эксперимента показали, что набор исследуемых пород-компонентов был перспективным по репродуктивным качествам в плане их адаптивных свойств. Присущая большинству пород средняя пластичность позволяет при незначительных отклонениях от оптимальных условий получить стабильную реализацию их генетических потенциалов.
Для экономической оценки гибридов разработан интегральный показатель экономической эффективности, включающий ряд важнейших биологических и технологических параметров. Расчет показателя сводится к стоимостной оценке шелка-сырца (как конечного продукта технологического процесса по переработке коконов) за вычетом затрат на производство грены и коконов.
Разработана новая методика испытания гибридов тутового шелкопряда, рассмотрена и утверждена на заседании Методического совета Госкомиссии по испытанию и охране сортов растений в Украине от 12 сентября 2001 г., протокол № 6.
Показана перспективность проведения испытаний гибридов тутового шелкопряда параллельно на оптимальном и пессимальном фонах в разные выкормочные сезоны. Данный подход позволяет оценивать характер реакции генотипов на нестабильные условия среды и проводить четкую дифференциацию гибридного материала.
Разработан новый способ прогнозирования общей жизнеспособности гибридных комбинаций в нестабильных экологических условиях по проценту крупных коконов самок в партии.
Ключевые слова: тутовый шелкопряд, испытание гибридов, пессимальный фон, общая жизнеспособность, продуктивность.
T.V. Safonova. Advanced methods of silkworm hybrids Assessment in conditions of Ukraine. – Manuscript.
The Thesis for the degree of candidate of science (Agriculture) in Specialty 06.02.01– animal Breeding and selection. – Institute of animal Science of UAAS, Kharkov, 2002.
Dissertation focuses on the development of effective up-to-standard to a complex evaluation of production characteristics of silkworm hybrids, currently a critical issue in Ukrainian industrial sericulture.
A new complex evaluation method of silkworm hybrids under pessimal background on the rearing is proposed.
It is shown that the concurrent use of this method in both optimal and pessimal environments in different rearing seasons.
For the first time, a new aggregate parameter has been found to indicate economic value of silkworm hybrids.
A new technique has been developed to estimate hybrid of general viability in unstable ecological environments by larger female cocoon percentage.
Key words: silkworm, hybrid evaluation methods, pessimal background, general viability, productivity.
Підписано до друку _________2002 р. Формат 60ґ84/16. Ум.-друк. арк. 1.0,
обл.-вид. арк. 1.0. Тираж 100. Замовлення № ____.
| 
