ВИСНОВКИ
У роботі представлено результати вивчення сучасного складу дендрофлори парків Харківської області, відбору з їх складу та детального вивчення малорозповсюджених, але перспективних видів інтродуцентів.
1. У Харківській області існує низка дендрологічних закладів, в яких зосереджено значне видове різноманіття. Серед них було відібрано 3 дендрологічні парки та 2 парки-пам’ятки загальнодержавного значення, де було обстежено біорізноманіття інтродукованої дендрофлори, з якого виділено і детально досліджено 57 потенційно перспективних видів.
2. Серед перспективних видів в умовах лісостепової зони за показниками росту в порівнянні з місцевими суттєво вирізняються: за висотою та діаметром – Pinus pallasiana, P. ponderosa, Quercus hartwissiana; за висотою – Acer trautvetteri, Betula lutea, B. papyrifera, Quercus macrocarpa, Sorbus torminalis. У посушливих умовах степової зони лише Betula japonicа та Corylus colurna суттєво перевищують контроль і за висотою, і за діаметром.
3. У лісостеповій зоні відмінною якістю стовбурів вирізняються 4 глицевих і 4 листяних досліджених інтродукованих види. Добру якість стовбурів мають 4 глицевих і 5 листяних видів. У степовій зоні видів зі стовбурами відмінної якості не виявлено. Доброю якістю стовбурів вирізняються 2 глицевих і 5 листяних видів.
4. У кліматичних умовах лісостепової частини регіону посухо- і зимостійкими є 12 глицевих і 29 листяних малорозповсюджених інтродукованих видів. Частково обмежену стійкість за одним із цих показників мають 5 глицевих і 7 листяних видів інтродуцентів. Нестійким в умовах лісостепової зони є Асer laetum.
У посушливих умовах степової зони стійкими є 4 глицевих і 11 листяних малорозповсюджених інтродукованих видів. Частково обмежену стійкість мають 1 глицевий і 6 листяних видів.
5. Нормальний репродуктивний розвиток мають більшість досліджених видів у всіх обстежених об’єктах. Не плодоносять за віком такі види в УД – Abies concolor, Pinus sibirica, Acer ibericum, Fagus orientalis, F. taurica, F. silvatica, Quercus castaneaifolia, Q. macrantherа, а також Q. palustris (УД і ШП) внаслідок відсутності запилювачів свого виду. Репродуктивний розвиток Асer laetum відсутній через пошкодження генеративних бруньок низькими зимовими температурами.
6. На обстежених об’єктах, за винятком Наталіївського парку, виявлено самосів 25 інтродукованих видів. Глицеві інтродуценти (Abies alba та Picea obovata) поновлюються малонадійним самосівом у Валківському дендропарку. Самосів листяних інтродуцентів не дуже численний, але надійний. Крім того, у Кременецькому дендропарку є види, які поновлюються вегетативно: Ailanthus altissima і Gymnocladus dioicus.
7. В обстежених об’єктах лісостепової зони відмінний стан мають 5 видів глицевих і 6 видів листяних інтродуцентів. Добрий стан мають 6 видів глицевих і 8 видів листяних. Незадовільний стан мають Abies concolor (НП) і Асer laetum (УД). У степовій зоні відмінний стан мають лише 2 види – Larix dahurica і L. sukaczewii. Добрий стан мають 3 глицевих і 5 листяних видів. Решта видів мають задовільний стан.
8. За комплексною оцінкою до повністю акліматизованих інтродуцентів належать: у лісостеповій зоні – 11 видів глицевих і 19 видів листяних; у степовій зоні – 11 листяних видів. Добре акліматизованими є: у лісостеповій зоні – 5 видів глицевих і 7 видів листяних; у степовій зоні – 8 листяних видів. Незадовільно акліматизувався у лісостеповій зоні Асer laetum. Решта видів акліматизувалися задовільно.
9. Високодекоративними є такі інтродуценти:
у лісостеповій зоні – Abies alba, A. concolor, Chamaecuparis picifera, Larix leptolepis, Picea alba, P. coraiensis, P. obovata, Pinus murrayana, P. pallasiana, P.ponderosa, P. strobus, Pseudotsuga taxifolia, Acer trautvetteri, Armeniaca mandshurica, Betula dahurica, B. japonica, B. papyrifera, Corylus colurna, Gymnocladus dioicus, Padus Maackii,Quercus palustris, Sophora japonica, Sorbus aria, S. torminalis, Tilia americana;
у степовій зоні – Picea asperata, Pinus pallasiana, P. strobus, Acer monspessulanum, Catalpa bignonioides, Cercis canadensis, Cladrastis lutea, Corylus colurna, Gymnocladus dioicus, Sophora japonica, Sorbus aria, Xanthoceras sorbifoliа.
10. Найкращим маточним матеріалом для введення Sorbus domestica в культуру in vitro є зимові бруньки та зелені нездерев’янілі пагони. Оптимальним для ініціації, підтримання постійної культури пагонів горобини та мультиплікації стерильного матеріалу є середовище Murashige & Skoog з повною концентрацією мікро-, макросолей і вітамінів та концентрацією БАП 0,3 мг/л.
РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ
Рекомендується такий асортимент інтродукованих деревних видів для використання у лісових, захисних та зелених насадженнях Харківської області:
1. Для південної частини Лівобережного лісостепу України:
- для промислових культур і плантацій: горобина берека (D1,2,3), ліщина ведмежа (С2,3, D1,2,3), сосна Веймутова (С2, D2), сосна кримська (D1, D2);
- для дослідно-виробничих культур: липа американська (С2,3, D2,3), клен червоний (В3, С3, D3), сосна жовта (В2, С2, D2), дугласія сиза (В3, С3, D3), ялиця одноколірна (D1,2,3);
- для захисних насаджень: береза жовта (В2,3, С2,3, D2-3), береза паперова (В1,2,3, С1,2,3, D1,2,3), горобина берека (D2,3), дуб болотний ( D2,3), липа американська (С2,3, D2,3), ліщина ведмежа (С2,3, D1,2,3);
- для міських насаджень: абрикос маньчжурський, айлант найвищий, береза даурська, береза паперова, береза японська, бундук канадський, вергілія жовта, горобина арія, горобина берека, дуб болотний, катальпа бузколиста, клен Траутфеттері, клен французький, ксантоцерас горобинолистий, ліщина ведмежа, липа американська, софора японська, церціс канадський, черемха Маака, дугласія тисолиста, дугласія сиза, кипарисовик горохоплодий, модрина японська, модрина даурська, сосна Веймутова, сосна жовта, сосна кримська, сосна Мурея, ялина корейська, ялина сибірська, ялина шорстка, ялиця одноколірна;
2. Для Байрачного степу:
- для промислових культур і плантацій: береза японська (D1,2), береза паперова (D1,2), ліщина ведмежа (D1,2) сосна кримська (D1,2);
- для дослідно-виробничих культур: дуб великоплодий (D1,2), сосна жовта (С1,D1,2), горобина берека (D1,2);
- для захисних насаджень: айлант найвищий (D0,1,,2), береза японська (D1,,2), береза паперова (D1,2), дуб великоплодий (D1,2), клен грузинський (D1,2), клен французький (D1,2), ясен сірійський (D0,1,2), ліщина ведмежа (С2,3, D1,2,3). сосна кримська (D1,2), сосна жовта (С1,D1,2);
- для міських насаджень: абрикос маньчжурський, береза паперова, береза японська, вергілія жовта, горобина арія, горобина берека, катальпа бузколиста клен французький, клен грузинський, ліщина ведмежа, софора японська, церціс канадський, ксантоцерас горобинолистий, дугласія сиза, модрина даурська, сосна кримська, ялина корейська, ялина сибірська, ялина шорстка, ялиця одноколірна.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Марчук О.О. Перспективні інтродуценти у дендропарках Харківщини // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2004. – Вип. 70. – С.253–269.
2. Марчук О.О., Орловська Т.В., Лось С.А. Огульцівський дендропарк – історія та сучасний стан // Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2004. – Вип. 71. – С.215–219.
3. Марчук О.О., Орловська Т.В., Волосянчук Р.Т. Різноманіття деревних і чагарникових видів у дендраріях та дендропарках Харківщини // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип.105. – С.97–100.
4. Марчук О.О., Орловська Т.В. Сучасний стан і видове різноманіття дендрофлори історичних парків Харківщини // Лісівництво і агролісомеліорація. – Харків, 2004. – Вип.106. – С.234–238.
5. Марчук О.О. Комплексна оцінка успішності інтродукції деяких видів інтродуцентів в умовах Харківської області // Ліс, наука, суспільство: матеріали міжнародної ювілейної конференції, присвяченої 75–річчю із дня заснування УкрНДІЛГА (30–31 березня 2005 р., м. Харків). – Харків:2005. – С.120-121.
Марчук О.О. Біорізноманіття деревних видів у дендраріях і парках Харківщини та перспективи їх використання в лісовому господарстві й озелененні. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація. Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М.Висоцького. Харків, 2006.
У дисертаційній роботі узагальнено результати вивчення біорізноманіття, що зберігається у дендропарках та інших осередках культивованої дендрофлори Харківської області.
Із низки дендрологічних закладів Харківської області відібрано 3 дендрологічних парки та 2 парки-пам’ятки загальнодержавного значення. В них було обстежено видове різноманіття, з якого виділено і детально досліджено 57 потенційно перспективних інтродукованих видів. Вивчено таксаційні, біоекологічні, декоративні характеристики перспективних видів, дано оцінку їх стану. Відібрано кращі за комплексом ознак, особливо цінні перспективні види та форми інтродуцентів для впровадження у лісове господарство, захисне лісорозведення та озеленення регіону. Розроблено адаптовану методику збереження і розмноження Sorbus domestica в культурі in vitro. Розроблено рекомендації щодо впровадження в лісове господарство, захисне лісорозведення й озеленення найбільш продуктивних і стійких видів та форм деревних інтродуцентів.
Ключові слова: біорізноманіття, інтродукція, ріст, репродуктивний розвиток, біоекологічні особливості, акліматизація, декоративність, мікроклональне розмноження.
Марчук О.А. Биоразнообразие древесных видов в дендрариях и парках Харьковщины и перспективы их использования в лесном хозяйстве и озеленении. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.01 – лесные культуры и фитомелиорация. Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г.Н.Высоцкого. Харьков, 2006.
В диссертационной работе обобщены результаты изучения биоразнообразия, сосредоточенного в дендропарках и других очагах культивированной дендрофлоры Харьковской области.
Из дендрологических заведений Харьковской области отобрано 3 дендрологических парка и 2 парка-памятки общегосударственного значения, в них было обследовано биоразнообразие интродуцированной дендрофлоры, из которого выделены и детально исследованы 57 потенциально перспективных видов.
Среди перспективных видов в условиях лесостепной зоны наилучшими показателями роста по сравнению с местными отличаются: по высоте и диаметру – 3 хвойных и 1 лиственный вид; по высоте – 5 лиственных видов. В засушливых условиях степной зоны только Betula japonicа и Corylus colurna существенно превышают контроль и по высоте, и по диаметру.
В лесостепной зоне отличным качеством стволов отличаются 4 хвойных и 4 лиственных вида. Хороше качество стволов имеют 4 хвойных и 5 лиственных видов. В степной зоне интродуценты со стволами отличного качества не найдены. Хорошим качеством стволов выделяются 2 хвойных и 5 лиственных видов.
В климатических условиях лесостепной части региона вполне устойчивыми являются 12 хвойных и 29 лиственных малораспространенных интродуцированных видов. Частично устойчивы соответственно 5 и 7 видов. Низкоустойчив в условиях лесостепной зоны только Асer laetum. В засушливых условиях степной зоны вполне устойчивыми являются 4 хвойных и 11 лиственных малораспространенных интродуцированных видов. Частично устойчивы 1 хвойный и 6 лиственных видов.
Нормальное репродуктивное развитие имеют большинство исследованных видов на всех исследованных объектах. Не вступили в репродуктивную фазу растения 8 видов. Один вид-перекрестник (Quercus palustris) не плодоносит из-за отсутствия опылителя. Асer laetum не плодоносит по причине повреждения репродуктивных почек низкими зимними температурами. На обследованных объектах наблюдается естественное возобновление 25 исследованных видов.
В лесостепной зоне отличное состояние имеют 5 хвойных и 6 лиственных исследованных видов интродуцентов, хорошее – 6 хвойных и 8 лиственных видов. В степной зоне состояние интродуцентов хуже, виды с отличным состоянием не найдены. Хорошее состояние имеют 3 хвойных и 5 лиственных видов.
Модифицирована и впервые применена методика комплексной оценки успешности интродукции и акклиматизации интродуцентов с учетом их целевого использования. К полностью акклиматизировавшимся интродуцентам можно отнести: в лесостепной зоне – 11 видов хвойных и 19 видов лиственных; в степной зоне – 11 лиственных видов. Хорошо акклиматизировавшимися можно считать: в лесостепной зоне – 5 видов хвойных и 7 видов лиственных; в степной зоне – 8 лиственных видов. Неудовлетворительно акклиматизировался Асer laetum.
Впервые для Харьковской области применена методика оценки декоративных особенностей древесных видов. Высокодекоративными можно считать: в лесостепной зоне – 12 видов хвойных и 13 видов лиственных; в степной зоне – 3 вида хвойных и 9 видов лиственных.
Адаптирована методика сохранения и размножения Sorbus domestica в культуре in vitro. Лучшим маточным материалом для введения S. domestica в культуру in vitro являются зимние почки и зеленые неодревесневшие побеги. Оптимальным для инициации, поддержания постоянной культуры побегов рябины и мультипликации стерильного материала является среда Murashige & Skoog с полной концентрацией микро-, макросолей и витаминов при концентрации БАП 0,3 мг/л.
Ключевые слова: биоразнообразие, интродукция, рост, репродуктивное развитие, биоэкологические особенности, акклиматизация, декоративность, микроклональное размножение.
Marchuk O.O. Biodiversity of tree species in dendraria and parks of Kharkiv region, and prospects of their use in forestry and town gardening.
The PhD thesis in agriculture, specialty 06.03.01 – forest plantations and phytomelioration. Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after H.M.Vysotsky. Kharkiv, 2006.
The PhD thesis presents the results of investigations in biodiversity conserved in dendrological parks and other centers of cultivated arboriflorae of Kharkiv province.
3 dendrological parks and 2 historical parks of national value have been selected among dendrological centers of Kharkiv province. Species diversity was investigated in the centers chosen and 57 potentially promising species were selected for detailed studies. Mensurational, bio-ecological and decorative characteristics of the species were assessed as well as their state. The most valuable species and forms of the promising introducents were selected by the complex of traits for deployment in forestry, protective afforestation and town gardening of the region. Adapted methodology of in vitro conservation and multiplication of Sorbus domestica has been developed. Recommendations on use of the most productive and resistant introduced tree species and forms in forestry, protective afforestation and town gardening have been developed.
Key words: biodiversity, introduction, growth, generative development, bio-ecological peculiarities, acclimatization, decorativeness, microclonal propagation.
| 
