ВИСНОВКИ
В дисертації представлено результати комплексних п’ятирічних досліджень біолого-екологічних особливостей росту та розвитку Maclura pomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України, подано оцінку успішності інтродукції її в цьому регіоні та доведено перспективність використання виду в зеленому будівництві, медицині та лісівництві.
1. Проведений аналіз фенологічних спостережень показав, що ритми розвитку M. pomifera цілком узгоджуються з кліматичними умовами Правобережного Лісостепу України. Визначено, що вегетаційний період триває 185-194 дні, а період спокою становить 171-180 днів. Період цвітіння становить 14-18 днів. Достигання суплідь відмічено з другої декади вересня - до початку жовтня. Встановлено, що якість насіння M. pomifera та його розміри залежать від кількості опадів за весняно-літній період. Оптимальний термін зберігання насіння - 3 роки.
2. Репродуктивної здатності рослини M. pomifera, як у природі так і в культурі (в умовах Правобережного Лісостепу України), досягають у 14-16-річному віці. Відмічено щорічне цвітіння й плодоношення генеративних особин в умовах інтродукції (бал плодоношення - 4). Середня маса 1000 насінин - 26,3 г, середня їх кількість в суплідді - 100 - 120 шт., середня маса суплідь коливається від 200 до 300 г.
3. Встановлено високу посухо- та морозостійкість M. pomifera в умовах Правобережного Лісостепу України. Рослини виявилися стійкими до тривалих літніх посух, а також до зниження температури в зимовий період до -32,20С. Коефіцієнт зимостійкості становить один бал. Зимостійкість оцінено в два бали, а посухостійкість - в один бал.
4. Досліджено, що M. pomifera добре витримує як недостатню кількість вологи в ґрунті, так і надмірну її кількість. По відношенню до вологості ґрунту вона є мезоксерофітом, елементом ксероморфності є видозмінені листки – колючки. По відношенню до кислотності ґрунту M. pomifera належить до індиферентних рослин. Найкращим ґрунтом для росту M. pomifera в районі інтродукції виявився опідзолений чорнозем. В природних умовах, як і в районі інтродукції вона не зустрічається в зімкнених насадженнях і є світлолюбною рослиною, хоча може рости і в умовах бічного затінення.
5. Розроблено ефективний спосіб насіннєвого розмноження M. pomifera. Експериментальним шляхом визначено оптимальну глибину заробки насіння при весняному та осінньому посіві у відкритий ґрунт (1,0-1,5 см та 2,0-3,0 см відповідно), що в поєднанні з передпосівною обробкою їх перманганатом калію і просушуванням у термостаті при температурі 26-27°С дозволило підвищити схожість на 30-40 %.
6. Визначено, що найкращим способом вегетативного розмноження M. pomifera є використання зелених живців, які заготовляли в кінці червня з апікальної частини пагонів (оптимальна довжина живців 15-20 см). Ефективним виявилося застосування стимуляторів росту Б-2, виготовленого на основі ІМК та вітчизняного еміспону з обкоріненням відповідно 50 % і 32 %.
7. Проведено оцінку успішності інтродукції M. pomifera в Правобережному Лісостепу України, за якою її віднесено до першої групи цілком перспективних рослин (92-100 балів), ступінь успішності акліматизації добра ( А=90-95 ), швидкість акліматизації дорівнює одиниці, що свідчить про нормальну акліматизацію цієї рослини в районі інтродукції. 8. Визначений нами жирнокислотний склад ліпідної фракції насіння свідчить про перспективність суплідь M. pomifera, як потенціальної рослинної сировини для створення лікувальних субстанцій протизапальної, репаративної та іншої дії.
9. Культивована в Правобережному Лісостепу України M. pomifera має високі декоративні якості (габітус рослини, оригінальні супліддя та листя) і є перспективною рослиною для декоративного садівництва, створення алей, композиційних груп, ординарних посадок та живоплотів.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
- Насіння M. pomifera бажано зберігати не більше трьох років в герметично закритому посуді при кімнатній температурі.
- Пікіровку сіянців M. pomifera плодоносної потрібно проводити після появи першої пари справжніх листків.
- Пересаджування M. pomifera на постійне місцезростання при насіннєвому розмноженні краще проводити у 5-6-річному віці, а при вегетативному (зеленими та здерев’янілими живцями) - у 3-4-річному віці.
- При висаджуванні у вигляді дворядного живоплоту відстань між рослинами повинна бути в межах 30-40 см, завдяки чому шляхом подальшого обрізування буде сформований суцільний, колючий живопліт. З цією метою краще використовувати чоловічі екземпляри.
- Відстань між рослинами M. pomifera при висаджуванні їх у вигляді невеликих біогруп не повинна бути меншою 7-8 м. Для висадки використовують жіночі і чоловічі екземпляри в співвідношенні 1:2 або 1:3.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
- Вітенко В.А. Маклюра апельсиновидна (Maclura aurantiaca Nutt.)в Правобережному Лісостепу України // Збірник наукових праць. - Умань, 1999. — С. 520–522.
- Вітенко В.А. Морфологічна характеристика та схожість насіння Maclura aurantiaca Nutt. // Інтродукція рослин. - 1999. — № 3–4. — С. 101–103.
- Вітенко В.А. Порівняння росту та розвитку Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. у Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка НАН України та Синицькому дендрарії Уманського лісництва методом моделювання // Інтродукція рослин. - 2000. — № 1. —С.127–130.
- Вітенко В.А. Оцінка успішності інтродукції Maclura pomifera (Rafin.) Schneid в умовах Правобережного Лісостепу України // Інтродукція рослин. - 2001. — № 3-4. — С. 31–36.
- Вітенко В.А Перспективи інтродукції Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. в умовах степу України // Роль ботанічних садів в зеленому будівництві міст, курортних та рекреаційних зон. — Одеса, 2002. — С. 40–43.
- Вітенко В.А. Насіннєве розмноження Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. В умовах Правобережного Лісостепу України. // Інтродукція рослин. - 2002. — № 1. — С. 77–82.
- Вітенко В.А. Порівняльна оцінка способів розмноження Maclura pomifera (Rafin.) Schneid. // Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. — Умань, 2002. — С. 74–76.
- Вітенко В.А. Фази розвитку маклюри в умовах дендропарку „Софіївка” НАН України та Синицького дендрарію // Науковий вісник Чернівецького університету. - Чернівці, 2002. – Вип. 144. – С. 58-64.
- Вітенко В.А. Історія інтродукції Maclura pomifera (Rafin.) Schneid на території України та використання її в озелененні садів та парків. //Теоретичні та прикладні аспекти інтродукції рослин і зеленого будівництва. — Біла Церква, 2003. — С. 24–26.
- Вітенко В.А Зимостійкість та морозостійкість маклюри в умовах Правобережного Лісостепу України // Старовинні парки та проблеми їх збереження. — Біла Церква, 2003. — С. 108–112.
Вітенко В.А. Біолого-екологічні особливості Maclura рomifera (Rafin.) Schneid. при інтродукції в умовах Правобережного Лісостепу України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.05. – ботаніка – Національний дендрологічний парк „Софіївка”. – Умань, Черкаська область, 2004.
В дисертаційній роботі досліджено біолого-екологічні особливості з узагальненням досвіду інтродукції M. pomifera (Rafin.) Schneid. в Правобережному Лісостепу України.
Досліджено сезонні ритми росту та розвитку, цвітіння та плодоношення, зимостійкість, морозостійкість, посухостійкість M. pomifera, відношення до вологості, родючості ґрунту, світловибагливість та тіньовитривалість в умовах інтродукції Правобережного Лісостепу України.
Подано оцінку успішності інтродукції M. pomifera в умовах Правобережного Лісостепу України.
Розроблено ефективні спосіби насіннєвого та вегетативного розмноження і рекомендації для раціонального використання M. рomifera в культурі в Правобережному Лісостепу України.
Ключові слова: Maclura рomifera, інтродукція, біолого-екологічні особливості, морозостійкість, посухостійкість, розмноження.
Витенко В.А. Биолого-экологические особенности Maclura рomifera (Rafin.) Schneid. при интродукции в условиях Правобережной Лесостепи Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05. – ботаника. – Национальный дендрологический парк “Софиевка” – Умань, Черкасская обл., 2004.
Диссертация посвящена исследованию биолого-экологических особенностей с обобщением опыта интродукции M. pomifera в Правобережной Лесостепи Украины.
Изучены сезонные ритмы роста и развития, особенности цветения и плодоношения, зимо- и морозоустойчивость, засухоустойчивость M. pomifera, отношение её к почве, влажности, свету в Правобережной Лесостепи Украины.
Период покоя M. pomifera в условиях интродукции составляет 171 - 180 дней, а вегетационный период – 185-194 дня. Вегетация начиналась, в средине второй - в начале третьей декаде апреля, а заканчивалась в конце второй – средине третьей декаде октября.
На основании визуальных и лабораторных исследований установлено, что M. pomifera выдерживала снижение температуры до - 32,2 - 35,0ºС. За время исследований зимостойкость была удовлетворительной и составляла два балла, коэффициент зимостойкости равен единице.
Результаты визуальных наблюдений позволили отнести M. pomifera к достаточно засухоустойчивым растениям (1 балл), у которых не наблюдается значительных повреждений листьев и ветвей. Это подтверждают и лабораторные анализы по определению содержания общей воды в листьях. Количество общей воды в листьях в период вегетации уменьшалось постепенно.
При изучении отношения M. pomifera к влажности почвы отмечено, что она может расти как на переувлажнённых почвах, так и при недостаточном количестве воды в ней. По отношению к влажности почвы M. pomifera - мезоксерофит, элементом ксероморфности являются видоизменённые листья - колючки. По отношению к кислотности почвы она принадлежит к индифферентным растениям (рН равен 5-8). В районе интродукции, как и в природном ареале, M. pomifera является светолюбивым растением.
Разработан эффективный способ семенного размножения и экспериментальным путём определена оптимальная глубина заделки семян (орешков) M. pomifera при осеннем и весеннем посеве (2,0 - 3,0 и 1,0 - 1,5 см соответственно), что позволило повысить всхожесть на 30 - 40 %.
Проведены исследования динамики роста однолетних сеянцев M. pomifera за вегетационный период. Их прирост составляет в среднем 23,4 см, а диаметр ствола возле корневой шейки колеблется от 2,3 до 2,9 мм. Двухлетние сеянцы достигли средней высоты 42,8 см и диаметра ствола возле корневой шейки - 3,1 - 3,6 мм. Установлено, что наилучшим способом вегетативного размножения M. pomifera есть размножение её зелёными черенками, с заготовкой в конце июня из апикальной части побега (оптимальная длина черенка 15-20 см). Эффективным оказалось использование стимулятора роста В-2 (Польша), изготовленного на основе ИМК (концентрация 0,2 %), при использовании которого укоренение составило до 50 %. Наилучшим отечественным стимулятором оказался эмиспон, с процентом укоренения 32 .
Проведена оценка успешности интродукции M. pomifera в Правобережной Лесостепи Украины, согласно которой она отнесена к группе достаточно перспективных растений (92–100 баллов), степень успешности акклиматизации хорошая (А = 90 - 95), скорость акклиматизации равна единице.
Установлено, что M. pomifera является ценным декоративным растением (балл декоративности 4). Её используют для озеленения городов и сёл, в ботанических садах и парках в виде солитеров, небольших биогруп, в качестве живых изгородей, высаживают по берегам с целью укрепления склонов.
Определено, что в жирнокислотный состав липидов семян M. pomifera входят линолевая - 0,6 %, пальмитоолеиновая - 3,4 %, стеариновая - 13,0 %, линоленовая - 0,5 %, пальмитиновая - 5,5 % и олеиновая - 77,0 % жирные кислоты.
На основании литературного анализа приводятся ценные данные по использованию M. pomifera во многих отраслях народного хозяйства в её природном и культурном ареалах. Представлена характеристика природных и культурных насаждений M. pomifera.
Ключевые слова: Maclura pomifera, интродукция, биолого-экологические особенности, морозоустойчивость, засухоустойчивость, размножение.
V.A.Vitenko. Biological and ecological peculiarities of Maclura рomifera (Rafin.) Schneid. during its introduction in the Rightbank Forest Steppe of Ukraine. – Manuscript.
Thesis for a candidate degree of the biological sciences by speciality 03.00.05. – botany. – National Dendrological Park “Sofiyivka”. – Uman, Cherkasy Region, 2004.
Actual questions of the development biological peculiarities, and introduction experience of M. рomifera (Rafin.) Schneid. in the Rightbank Forest Steppes of Ukraine are studied.
Analysis thesis of peculiarities of M. рomifera was done. Seasonal rhythms of growing and development, flowering and fruitfulness, cold-resistance and warm-requiring of M. рomifera and its relation to the soil, humidityand light under introduction in the Rightbank Forest Steppes of Ukraine were studied.
The level of M. рomifera introduction of the Rightbank Forest Steppes of Ukraine was studied.
The methods of seed and vegetative reproduction of M. рomifera in the culture of the Rightbank Forest Steppes of Ukraine are specified and improved.
Key words: Maclura рomifera, introduction, biological peculiarities, cold resistance, warm-requiring, reproduction.
________________________________________________________
Підписано до друку 10.09.2004. Формат 60х90/18
Ум. друк. арк. 1,1 Обл.-вид. арк. 1,1
Тираж 100. Зам. 46.
________________________________________________________
“Видавництво “Науковий світ”®
Свідоцтво ДК № 249 від 16.11.2000 р.
03150, м. Київ-150, вул. Горького, 51, оф. 1211.
227-01-89, 419-38-44
| 
