СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Черевченко Т.М., Харитонова І.П., Заіменко Н.В. Аналіз фітонцидної активності тропічних і субтропічних рослин. // Зб. наук. праць Запорізького держ. ун-ту: Питання біоіндикації та екології. - 1998. – Вип.3. – С.65 – 71.
2. Харитонова І.П. Колекція тропічних рослин Центрального ботанічного саду ім. М.М. Гришка НАН України, як джерело перспективних видів для фітодизайну // Вісник Київ. ун-ту ім. Т.Шевченко: Інтродукція і збереження рослинного різноманіття. – К.: Видавничий Центр “Київський університет”, 1999. – Вип. 2. – С. 56-57.
3. Заіменко Н.В., Черевченко Т.М., Харитонова І.П. Вплив бензолу на активність окислювально-відновних ферментів і вміст деяких асимілянтів у листках декоративних рослин // Физиология и биохимия культурных растений. – 1999. – Т.31, № 5. – С. 345-350.
4. Заименко Н.В., Харитонова И.П. Физиолого- биохимические особенности эпифитных и наземных видов орхидных с различным типом углеродного метаболизма // Інтродукція рослин. -К.: Наук. думка. - 1999. - №2. - С.93-95.
5. Харитонова І.П., Ярославська Ж.М. Вплив токсичних органічних сполук на фізіолого-біохімічні процеси та анатомічну будову листків видів хлорофітум // Інтродукція рослин. - К: Наук. думка. - 1999. - № 3-4. - С.108-112.
6. Харитонова И.П. Анализ фитонцидной активности видов рода Ficus L. // Інтродукція рослин. - К: Наук. думка. - 2000. - № 1. - С.99-101.
7. Харитонова И.П., Заименко Н.В., Денисьевская Н.А. Фитонцидная активность ароидных // Інтродукція рослин. - К: Наук. думка. - 2000. - № 3-4. - С.150-155.
8. Харитонова И.П., Ярославська Ж.Н. Перспективы использования тропических и субтропических растений коллекции НБС НАН Украины в озеленении интерьеров // Вісник Одеського Нац. ун.-ту ім. І.І.Мечникова. – 2002. – Ч. 2. – С.168-170.
9. Харитонова І.П. Дослідження питань фітодизайну в НБС ім. М.М. Гришка НАН України // Інтродукція рослин. – К: Наук. думка. - 2004.- № 1.- С.52-56.
10. Харитонова І.П., Ярославська Ж.М., Кучинська О.В. Особливості анатомічної будови листової пластинки у представників роду Peperomia Ruiz et Pav. в умовах інтродукції // Інтродукція рослин. – К: Наук. думка. – 2004. - № 2. - С. 25-29.
Харитонова І.П. Біологічні особливості тропічних і субтропічних рослин в умовах інтер’єрів різного типу. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук по спеціальності 03.00.05 – ботаніка – Національний ботанічний сад ім. М.М.Гришка НАН України, Київ, 2005
У дисертаційній роботі наведено результати комплексного аналізу біологічних особливостей близько 100 видів декоративних тропічних і субтропічних рослин різних життєвих форм, перспективних для фітодизайну. Розглянуто анатомічні особливості листків, як діагностичні ознаки для з’ясування закономірностей взаємозв’язку форми і функції рослин різних екотипів при їх використанні в різних умовах. Проведено порівняльний анатомічний аналіз досліджуваних видів тропічних і субтропічних рослин, за результатами якого встановлено видовий склад декоративних рослин для озеленення інтер’єрів. Доведено, що як індикатор тіньовитривалості рослин найбільш доцільно використовувати співвідношення вмісту цукрів і крохмалю в листках. Показано суттєві відмінності в хімічному складі рослин при утриманні їх в приміщеннях різних типів. Розподіл нуклеїнових кислот в органах рослин та кількісні показники вільного гістидину в листках також можуть бути діагностичною ознакою при встановленні їх екотипів. Дослідження філогенетичних параметрів листків декоративних рослин в умовах службового та промислового інтер’єрів свідчать про можливість застосування цих показників для оцінки морфогенетичної адаптації рослин до різних умов вирощування. Аналіз функціонального стану кореневих систем свідчить, що стимуляція розвитку рослин відбувалася при використанні аміачних форм азоту і фосфору, а ступінь розвитку тонких коренів є показником оптимізації умов вирощування інтродукованих рослин в інтер’єрах різного типу. Проаналізовано фітонцидну здатність різних видів рослин пригнічувати розвиток патогенних мікроорганізмів та встановлено, що всі досліджувані рослини мали високу фітонцидну здатність по відношенню до Staphylococcus aureus Rosenbach та Streptococcus puogenes Migula і меншу до Klepsiella Trevisan, Pseudomonas aeroginosa (Schroter) Migula, Bacillus coli Migula. Представники з родини Araceae Juss. (Aglaonema commutatum, Anthurium andreanum, Diffenbachia maculata, Philodendron bipinnatifidum, Epipremnum pinnatum, Spathiphyllum blandum) та Moraceae Link. (Ficus benjamina, F.benjamina ‘Exotica’, F. benjamina ’Golden King’, F. еlastica, F. elastica ’Rubra’, F. pumila) згідно результатів наших досліджень характеризуються найвищою фітонцидною активністю, що дає підставу для їх широкого використання при озелененні приміщень різних типів.
Ключові слова: фітодизайн, типи інтер’єрів, морфогенетична адаптація, анатомічна будова, хімічний склад, тіньовитривалість, фітонцидна активність.
Харитонова И.П. Биологические особенности тропических и субтропических растений в условиях интерьеров разного типа. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата биологических наук по специальности 03.00.05 – ботаника. Национальный ботанический сад им. Н.Н. Гришко НАН Украины, Киев, 2005.
В диссертационной работе рассмотрены результаты комплексного анализа биологических особенностей около 100 видов декоративных тропических и субтропических растений разных жизненных форм, перспективных для фитодизайна. Рассмотрено анатомическое строение листьев как диагностический признак для выяснения закономерностей взаимосвязи формы и функции растений различных экотипов при их приспособлении к условиям внешней среды. Проведен сравнительный анатомический анализ иследуемых видов тропических и субтропических растений, который показал, что растения родов Sansevieria Thunb. i Haemanthus обладают низким солевым статусом и характеризуются эффективным использованием воды, что свидетельствует об их высокой теневыносливости. У представителей родов Aglaonema Scott., Ficus L. и сорта Codiaeum Juss. имеют средний солевой статус, низкую эффективность использования воды, что дает основание отнести их к растениям со средней теневыносливостью. Проведенные исследования позволили классифицировать растения по их реакции на уровень освещенности в интерьерах. Установлен видовой состав декоративных растений, которые можно отнести к фотолабильным, теневыносливым или светолюбам. Нами исследованы количественные параметры фотосинтетического аппарата декоративных растений в интерьерах, при чем установлено, что в качестве индикатора теневыносливости растений целесообразно использовать соотношение в листьях сахаров и крахмала. Установлены существенные различия в химическом составе растений при содержании их в помещениях разного функционального назначения. В результате сравнительного анализа биохимических исследований растений разных экотипов установлено, что распределение нуклеиновых кислот в органах растений и количественные показатели свободного гистидина в листьях можно рассматривать как диагностические признаки при определении их экотипов. Проведена серия экспериментов по определению фолиогенетических параметров декоративных растений в условиях служебного и промышленного интерьеров, и установлено, что эти показатели могут быть критерием адаптации растений к разным условиям выращивания. Рассмотрено функциональное состояние корневой системы растений и установлено, что стимуляция развития корней происходит при использовании аммиачных форм азота и фосфора, а статус развития тонких корней служит показателем оптимизации условий выращивания интродуцентов в интерьерах разного функционального назначения. Проведен детальный анализ фитонцидной активности разных видов растений относительно угнетения развития патогенных микроорганизмов. Установлено, что у всех иследованых растений наблюдалась высокая фитонцидная активность по отношению к Staphylococcus aureus Rosenbach и Streptococcus puogenes Migula и низкую к Klepsiella Trevisan, Pseudomonas aeroginosa (Schroter) Migula, Bacillus coli Migula. Представители симейств Araceae Juss. (Aglaonema commutatum, Anthurium andreanum, Dieffenbachia maculata, Philodendron bipinnatifidum, Epipremnum pinnatum, Spathiphyllum blandum) и Moraceae Link. (Ficus benjamina, F.benjamina ‘Exotica’, F. benjamina ’Golden King’, F. еlastica, F. elastica ’Rubra’, F. pumila) по нашим данным имеют высокую фитонцидную активность, что дает основание для их использования при озеленении разных интерьеров.
Ключевые слова: фитодизайн, типы интерьеров, морфогенетическая адаптация, анатомическое строение, химический состав, теневыносливость, фитонцидная активность.
Kharitonova I.P. Biological peculiarities of tropical and subtropical plants in the conditions of interiors of different type.
A thesis for scientific degree of candidate of Biologic Sciences on speciality 03.00.05 – Botany. - N.N. Grishko National Botanic Garden, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2005.
There are presented results of the complex analysis of the plants with different life-forms from the view point of their usage in phytodesign.. An anatomical structure of leaves is considered as the diagnostic character for definition of the form and function of plants belonging to different ecological types at their adaptation to environment conditions. The comparative anatomical analysis of studied species of tropical and subtropical plants was conducted. On the basics of the foregoing analysis, the species composition of ornamental plants for interiors design was determined. The advantage to use a ratio of the contents of saccharoses and starch in leaves as the indicator of shade resistance was proved. The essential differences in a chemical composition of plants belonging to different types were presented. The distribution of nucleic acids in organs of plants and quantity indicator of free histidine also can be diagnostic character for definition of ecological types of plants.
Examination of foliogenetic parameters of leaves of ornamental plants in the conditions of offices and industrial interiors testify a possibility to use these parameters for an estimation of morphogenetic plant adaptation to different conditions of cultivation. The analysis of a functional condition of roots shows that the stimulation of development of plants was at usage of the ammonia forms of nitrogen and phosphorus, and the development of the thin rootlets serves as an index of optimization of the conditions for cultivation of introduced plants in interiors of different types.
Phytoncidic capacity of different species to pathogenic microorganism’s inhibition is analyzed. All tested plants have high phytoncidic impact on Staphylococcus aureus Rosenbach and Streptococcus puogenes Migula.
We show that the usage of the studied plants is perspective for sanitation (clearing) of an airspace of rooms for various destination. According to our data the representatives of the families Araceae (Aglaonema commutatum, Anthurium andreanum, Diffenbachia maculata, Philodendron bipinnatifidum, Epipremnum pinnatum, Spathiphyllum blandum) аnd Moraceae (Ficus benjamina, F.benjamina ‘Exotica’, F. benjamina ’Golden King’, F. еlastica, F. elastica ’Rubra’, F. pumila) are characterized by highest phytoncidic capacity, that is the basis for their broad usage at gardening of different rooms and premises.
Key words: Phytodesign, interiors of different types, ecological types, anatomical analysis, chemical composition, morphogenetic plant, phytoncidic property.
| 
