Библиотечный каталог авторефератов Украины

Рослини бур’яну, які почали вегетацію пізніше, проходять основні етапи органогенезу швидше, ніж рослини, що почали вегетацію раніше (табл. 2). Якщо рослинам, сходи яких з’явились 20 квітня для росту і розвитку необхідно в середньому 114 днів, то рослинам, сходи яких з’явились 10 травня вистачає часу на 13 днів менше.

Таблиця 2

Динаміка фаз органогенезу рослин березки польової в залежності від строків садіння кореневих паростків у грунт, середнє за 2000-2002 рр.

Динаміка проходження будь-якою рослиною фаз росту й розвитку нерозривно пов’язана з кількістю поживних речовин, які вона одержує на початку цього процесу.

Накопичення полімеризованих цукрів у кореневих паростках рослин березки польової проходить більш активно впродовж всієї вегетації, а в надземній частині – лише до фази дозрівання насіння (рис. 1). Накопичення моноцукрів в усіх частинах рослин березки польової триває лише до фази цвітіння, після чого починається їх витрата на процеси формування насіння.

Рис. 1. Динаміка накопичення цукрів у надземній та підземній частинах рослин березки польової в природніх умовах.

Березка польова - світлолюбна рослина, тому на її ріст і розвиток впливає і величина світлового потоку, яка доступна рослинам.

У посівах озимої пшениці з оптимальною густотою стояння рослин (у середньому 500 шт/м2) ріст і розвиток рослин березки польової значно стримується недостатнім енергетичним живленням (світлом) порівняно зі зрідженими посівами (рис. 2).

Рис. 2. Динаміка проходження фаз органогенезу рослинами березки польової в залежності від густоти стояння рослин культури.

У результаті механічного знищення рослин бур’яну в процесі проведення обробітку ґрунту після збирання урожаю культури вміст моноцукрів у кореневих паростках рослин березки польової зменшується і становить приблизно 70% від можливого, а сумарна кількість полімеризованих цукрів – 83%.

Встановлено, що культурні рослини по-різному реагують на присутність у посівах рослин березки польової. Найбільш чутливою культурою до забур’яненості посівів березкою польовою виявились цукрові буряки. За наявності у цих посівах березки польової в кількості 10 шт/м2 урожайність цукрових буряків знижується на 11% (табл. 3).

Таблиця 3

Вплив березки польової на урожайність посівів культурних рослин,

середнє за 2000-2002 рр.

Також відмічено досить істотне зменшення урожайності озимої пшениці та кукурудзи – відповідно на 9,6 і 7,0%. Найбільш конкурентоздатними виявились посіви гороху, урожайність якого зменшувалась на 6,4%.

КОНТРОЛЮВАННЯ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ БЕРЕЗКИ ПОЛЬОВОЇ ШЛЯХОМ ЗАСТОСУВАННЯ МЕХАНІЧНИХ ЗАХОДІВ

Після знищення надземної частини рослинам березки польової потрібен певний час на пробудження сплячих бруньок на підземних пагонах для відновлення ростових процесів. Після першого знищення надземної частини цей час становить 1-2 дні. Чим більше разів знищується надземна частина, тим більше часу потрібно рослинам на відновлення втраченої фотосинтезуючої системи (табл. 4). Найбільш вірогідною причиною цього збільшення є дефіцит запасів енергетичних і будівельних речовин у запасаючих тканинах рослини внаслідок її виснаження попередніми зрізуваннями.

Таблиця 4

Час відростання рослин березки польової після послідовних зрізувань,

середнє за 2000-2002 рр., днів

У результаті систематичного зрізування надземних пагонів у підземній частині експериментальних рослин та кореневих паростках зменшується вміст як моноцукрів, так і поліцукрів. Якщо кількість моноцукрів зменшується після п’ятого зрізування у 1,5-2,5 рази в надземній частині та у кореневих паростках - у 4-5 разів, то сумарна кількість цукрів (вуглеводів) у надземній частині рослин, які зрізані, була нижча від потенційно можливого рівня в 4, а у кореневих паростках – у 16 разів (табл. 5).

Таблиця 5

Динаміка пластичних речовин в рослинах березки польової при проведенні механічного захисту, середня за три роки

КОНТРОЛЮВАННЯ РОСТУ ТА РОЗВИТКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ХІМІЧНОГО МЕТОДУ ТА ОСОБЛИВОСТІ ТРАНСЛОКАЦІЇ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН ГЕРБІЦИДІВ У КОРЕНЕВУ ЧАСТИНУ РОСЛИН БЕРЕЗКИ ПОЛЬОВОЇ

Хімічний метод на теперішній час є найбільш ефективним для контролювання росту й розвитку рослин березки польової. Разом з тим морфологічні й анатомічні особливості, а також розвинені адаптаційні властивості березки польової та близьких видів дають цим рослинам можливість уникати згубного впливу механічних пошкоджень тканин або надземних органів і швидко відтворювати знищені частини.

Серед препаратів, якими проведено обприскування посівів ярої пшениці в рамках експерименту, найбільш ефективним проти рослин березки польової виявився Естерон. Його ефективність дії на 30 день перевищувала 95% при нормі витрати 0,8 л/га, та досягла 100% при нормі витрати 1,0 л/га, а з урахуванням відростання - 71,6 і 75,6% відповідно (табл. 6).

Таблиця 6

Ефективність дії гербіцидів на рослини березки польової у посівах ярої пшениці, середнє за 2000-2002 рр., %

Дещо менш ефективною була дія препаратів Пріма та Діален Супер. Ефективність Пріми у нормі витрати 0,4 л/га на 30 день була в середньому 83,8, у нормі 0,6 л/га - 89,5%, з урахуванням відростання - 61,3 та 64,1% відповідно. Близьким до попереднього був рівень ефективності Діалену Супер (82,6-85,3% при нормі витрати 0,8 л/га та 90,4-91,2% при нормі витрати 1,0 л/га, а з урахуванням відростання - 66,8 та 69,5% відповідно).

Найменш ефективною в посівах ярої пшениці виявлено дію гербіциду Гроділ Ультра з класу сульфонілсечовин. Ефективність його дії при нормі витрати 0,2 та 0,25 л/га на 30 день у середньому 68,7 - 75,7% відповідно, а з урахуванням відростання - 53,2 та 59,8%. Досить невисокою також була дія гербіциду Базіс у посівах кукурудзи. При нормі витрати 0,02 кг/га ефективність дії на 30 день склала 24,7 при нормі витрати 0,025 кг/га - 30,7%, а з урахуванням відростання 10,7 та 12,6% відповідно (табл. 7).

Таблиця 7

Ефективність дії гербіцидів на рослини березки польової в посівах кукурудзи,

середнє за 2000-2002 рр., %

Найбільш ефективним виявилось контролювання рослин березки польової після збирання озимої пшениці. Найвищу ефективність дії мають бакові суміші гербіцидів на основі гліфосату з додаванням гербіцидів групи 2,4-Д, краще всього у вигляді ефіру (Естерон) (табл. 8). Менш ефективним є використання захисної дії гербіцидів Гліфосат та Ураган окремо один від одного.

Таблиця 8

Ефективність дії гербіцидів на рослини березки польової після збирання культури, середнє за 2000-2002 рр., %

Досить істотною є також різниця дії гербіцидів у залежності від фази розвитку рослин бур’янів. Найбільш оптимальною для обприскування всіма препаратами є фаза, коли довжина стебел рослин березки польової коливається від 10 до 20 см. Як раніше, так і пізніше цього періоду, ефективність дії гербіцидів знижується приблизно на 6-16% (табл. 9).

Таблиця 9

Ефективність дії гербіцидів на рослини березки польової в залежності від фази розвитку, середнє за 2000-2002 рр., %

Як видно з результатів досліджень із транслокації діючих речовин гербіцидів у підземну частину рослин, більш ефективною виявлено дію гербіцидів Гліфосат та Естерон. Їх більш високу ефективність дії порівняно з гербіцидом Гроділ Ультра можна пояснити в першу чергу тим, що діючі речовини Гліфосату і Естерону у великій кількості швидко переміщуються у кореневу систему березки польової та акумулюються в усіх її частинах (у першу чергу в меристемі), а діючі речовини Гроділу Ультра транслокуються більш повільно, у невеликій кількості та практично не затримуються на тривалий час в будь-якій підземній частині       (рис. 3-6).

Рис. 3. Вміст гліфосату в кореневій                Рис. 4. Вміст ефіру 2,4-Д (Естерон) у

частині рослин березки польової        підземній частині рослин березки польової

Рис.5. Вміст амідосульфурону (Гроділ        Рис. 6. Вміст йодсульфуронметил

Ультра) у підземній частині                        натрію (Гроділ Ультра) у підземній

рослин березки польової.                        частині рослин березки польової.

ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ

Проведено обприскування посівів ярої пшениці, кукурудзи та стерні після збираня озимої пшениці як попередника цукрових буряків. У посівах всіх культур проведено обприскування за традиційними технологіями, за технологією з використанням гербіцидів та, в якості контролю, за технологією вирощування сільськогосподарських культур без використання гербіцидів.

Серед препаратів, якими обприскано посіви ярої пшениці, найбільш ефективним проти рослин березки польової та іншого комплексу бур’янів у цілому виявився гербіцид Естерон (рис. 7). Ефективність дії цього гербіциду проти рослин березки польової та загальна ефективність проти комплексу бур’янів склала 96%. Ефективність дії інших гербіцидів була дещо нижчою.

Рис. 7. Ефективність дії гербіцидів у посівах ярої пшениці проти березки польової та комплексу бур’янів на 30 день.

Найвищий рівень урожайності та найкращі якісні показники зерна ярої пшениці також відмічено у варіанті з використанням гербіциду Естерон. Урожайність зерна пшениці становила 3,67 т/га при урожайності на контролі з Гранстаром 3,61 т/га.

Серед гербіцидів, які було застосовано у посівах кукурудзи, найбільш ефективним проти комплексу бур’янів виявлено Базіс, але ефективність його дії проти березки польової була недостатньою і становила 30% (рис. 8).

Рис. 8. Ефективність дії гербіцидів у посівах кукурудзи проти березки польової та комплексу бур’янів на 30 день.

Дія препаратів Естерон і Пріма проти комплексу бур’янів виявилась нижчою (на рівні 73-75%), що можна пояснити відсутністю впливу на злакові види бур’янів, але ефективність їх дії на березку польову була набагато вищою, ніж Базісу (відповідно 99 та 88%).

Найвищу  урожайність  кукурудзи  відмічено  в  еталонному  варіанті –    7,04 т/га. Урожайність зерна у варіантах із застосуванням гербіцидів Естерон і Пріма була дещо нижчою (на рівні 6,5-6,8 т/га), на контролі - нижчою на 17,2%.

Для обприскування полів після збирання озимої пшениці – попередника цукрових буряків використали гербіциди суцільної дії Гліфосат з нормою витрати 6,0 л/га в якості еталону та суміш гербіцидів Гліфосат + Естерон з нормою витрати 4,0+0,8 л/га.

У варіанті із внесенням Гліфосату в нормі 6,0 л/га ефективність дії препарату склала 98% проти комплексу бур’янів та 94% - проти рослин березки польової. При використанні суміші препаратів Гліфосат + Естерон у нормі витрати 4,0+0,8 л/га рослини як березки польової, так й інших видів бур’янів гинули повністю (рис. 9).

Рис. 9. Ефективність дії гербіцидів після збирання зерна озимої пшениці проти березки польової та комплексу бур’янів на 30 день.

Урожайність коренеплодів цукрових буряків наступного року була найвищою у варіанті з використанням суміші Гліфосат + Естерон – 42 т/га. У варіанті із застосуванням тільки Гліфосату урожайність коренеплодів була дещо нижчою – 39,6 т/га, а в посівах варіанту забур’яненого контролю – на рівні 80% від еталону або 31,8 т/га.

ЕКОНОМІЧНА І ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ГЕРБІЦИДІВ

У посівах ярої пшениці з використанням гербіцидів відмічено підвищення урожайності на 11-15% порівняно з варіантом забур’яненого контролю. Контролювання бур’янів сприяло отриманню додатково 0,4 т/га зерна з використанням Діалену Супер, 0,46 т/га із застосуванням Гранстару і 0,52 т/га з використанням Естерону. За ціни зерна пшениці 3-го класу на рівні 400 грн/т вартість збереженого урожаю складала 160, 184 та 208 грн/га відповідно.

Обприскування посівів ярої пшениці гербіцидом Гранстар з нормою витрати 0,025 кг/га дало можливість зберегти 0,46 т/га зерна ярої пшениці, Естероном - 0,52, Діаленом Супер - 0,4 т/га. Енергоємність збереженого урожаю становила 7635,08, 8630,9 та 6639,2 МДж відповідно. Енергоємність витрат на застосування гербіцидів складала 502,0 – 540,4 МДж.

У посівах кукурудзи з використанням гербіцидів одержано вищу на 10-17% урожайність культури, ніж на ділянках контролю. У результаті зниження рівня конкуренції з боку бур’янів збережено зерна 0,73т/га з використанням Естерону, 1,05 - з використанням Пріми та 1,21 т/га – з використанням Базісу.

За ціни зерна кукурудзи 400 грн/т вартість збереженого урожаю складала відповідно 292, 420 та 484 грн/га.

При вирощуванні цукрових буряків з використанням гербіцидів восени попереднього року проти багаторічних видів бур’янів урожайність коренеплодів культури була на 20-26% вищою, ніж у ділянках забур’яненого контролю.

З використанням тільки Гліфосату збережено урожаю коренеплодів 7,8 т/га, а суміші Гліфосату з Естероном - 10,2 т/га. За закупівельної ціни коренеплодів на рівні 120 грн/т, вартість збереженого урожаю складала відповідно 936 та 1224 грн/га. Витрати на внесення гербіцидів та транспортування додаткового урожаю становили 392,2 – 403,69 грн/га.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання з удосконалення контролювання березки польової в посівах сільськогосподарських культур, які входять до ланки зерново-бурякової сівозміни, а також висвітлено важливі біологічні особливості цього виду.

1. У результаті досліджень встановлено особливості проходження фенофаз рослин березки польової – Convolvulus arvensis L. в умовах центрального Лісостепу. Із запізненням строків появи сходів навесні, час проходження фаз органогенезу рослин скорочується на 15-20 днів. У густих посівах і зниженому рівні енергетичного (світлового) забезпечення періоди проходження фенофаз рослинами березки польової – Convolvulus arvensis L. зростають.
2. Найбільш інтенсивне накопичення пластичних речовин у підземних частинах рослин березки польової – Convolvulus arvensis L. відмічено в період до початку фази бутонізації. Після фази цвітіння потік органічних речовин в основному спрямований на формування насіння.
3. Рослини березки польової – Convolvulus arvensis L. запасають пластичні речовини у багаторічних підземних частинах переважно у вигляді полімеризованих цукрів, які перед появою сходів перетворюються в легкодоступні моноцукри та служать енергетичним і будівельним матеріалом, необхідним для процесів росту.
4. Після проведення послідовних механічних знищень (5 зрізувань надземних частин) відмічено зниження запасів моноцукрів у надземних частинах рослин березки польової – Convolvulus arvensis L. у 1,5-2,5, а в підземних у 4-5 разів. Сумарна кількість цукрів зменшувалась у 4, а у підземних частинах до 16 разів. Проведення лущення і двох послідовних культивацій приводили до зниження вмісту моноцукрів у підземних частинах рослин березки польової –Convolvulus arvensis L. на 33, а сумарної кількості цукрів на 17%. Період, необхідний для відновлення втрачених надземних частин рослин зростав із 13-14 до 30 днів.
5. Присутність у посівах 10 шт./м2 рослин березки польової – Convolvulus arvensis L. знижувала урожайність зерна озимої пшениці на 9,6, кукурудзи – на 7,1, гороху – на 6,3% порівняно з продуктивністю вільних від бур’янів посівів.
6. Уточнено особливості транслокації діючих речовин гербіцидів: Гліфосат в.р., Естерон 60 к.е., Гроділ Ультра в.г. з листя у підземні частини рослин березки польової – Convolvulus arvensis L. та їх активність.
7. Встановлено, що рослини березки польової – Convolvulus arvensis L. найбільш чутливі до дії гербіцидів у час формування пагонів довжиною 15-20 см і наявності активних ростових процесів. Дія гербіцидів на рослини бур’яну при обприскуванні в інші фази їх розвитку менш ефективна. У посівах озимої та ярої пшениці для захисту від березки польової - Convolvulus arvensis L. раціональним є застосування гербіцидів:  Пріма с.е. в нормі витрати – 0,6 л/га, Естерон 60 к.е. – 0,8 л/га або Діален Супер в.р.к. – 0,8 л/га.
8. Найбільш дієвим засобом очищення орних земель у сівозміні від масової присутності березки польової – Convolvulus arvensis L. виявлено застосування після збирання урожаю озимої пшениці, лущення і послідовних 1-2-х культивацій та наступного внесення при формуванні рослинами бур’яну пагонів довжиною 15-20 см бакових композицій гербіцидів: Гліфосат + Естерон 60 (4,5+0,8 л/га) або Ураган + Діален Супер (5,0+0,8 л/га.). Дія окремих гербіцидів є менш ефективною.
9. Виробничою перевіркою підтверджено ефективність системи захисту посівів кукурудзи і ярої пшениці за допомогою гербіцидів від масової присутності березки польової – Convolvulus arvensis L. з урахуванням фаз розвитку рослин бур’яну, відмирання яких становило від 89 до 100%. Чистий прибуток від використання гербіцидів у посівах ярої пшениці та кукурудзи для контролювання березки польової – Convolvulus arvensis L. й інших видів бур’янів становив від 77,7 грн/га (з використанням гербіциду Діален Супер у нормі витрати 0,8 л/га в посівах ярої пшениці) до 315 грн/га (з використанням препарату Пріма в нормі витрати 0,6 л/га в посівах кукурудзи).

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ.

1. У посівах кукурудзи, озимої або ярої пшениці за масової присутності рослин березки польової – Convolvulus arvensis L., які досягли довжини пагонів 15-20см., доцільно застосовувати один із гербіцидів: Пріма с.е. (0,6 л/га), Естерон 60 к.е. (0,8 л/га) або Діален Супер в.р.к. (0,8 л/га).
2. У сівозміні перед розміщенням посівів цукрових буряків, після збирання урожаю озимої пшениці (культури - попередника) необхідно провести лущення і при відростанні пагонів рослин березки польової – Convolvulus arvensis L. довжиною 15-20 см (формування 6-ти листків на пагонах) – обприскування площ однією з бакових композицій: Гліфосат + Естерон (4,5+0,8 л/га) або Ураган + Діален Супер – (5,0+1,0 л/га).

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Потьомкін В.О. Березка польова. Особливості транслокації діючих речовин різних гербіцидів у кореневу частину бур’яну // Захист рослин.- 2002. - №9. – С. 11-12.
2. Потьомкін В.О. Особливості транслокації діючих речовин гербіцидів у кореневу систему березки польової // Матеріали 3-ї науково-теоретичної конференції „Забур’яненість посівів та засоби і методи її зниження”. – Київ. – 2002. – С. 128-131.
3. Потьомкін В.О. Ефективність дії гербіцидів і їх композицій на березку польову // Цукрові буряки. – 2003. - №3. – С. 15.
4. Потьомкін В.О. Особливості контролювання бур’янів родини березкових у посівах зерново-бурякових сівозмін // Матеріали 4-ї науково-теоретичної конференції „Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’янення орних земель”. – Київ. – 2004. – С. 74-78.
5. Потьомкін В.О. Ефективність гербіцидів та їх сумішей проти рослин березки польової // Карантин і захист рослин. – 2004. - №10. – С. 13-14.
6. Потьомкін В.О. Економічні аспекти використання гербіцидів та їх сумішей проти березки польової // Карантин і захист рослин. – 2005. - №2. – С. 23.

Потьомкін В.О. Біологічні особливості та контролювання березки польової в посівах зерново-бурякової сівозміни. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено питанням особливостей біології бур’янів родини Березкових в умовах центрального Лісостепу та північного Степу України, вивченню впливу механічних знищень надземної частини рослин на їх ріст і розвиток, можливостей контролювання бур’янів родини березкових у посівах зерново-бурякової сівозміни агротехнічними та хімічними засобами. У дисертації визначено особливості росту й розвитку березки польової в природних та агроценотичних умовах, взаємний вплив рослин березки польової та культурних рослин, запасання і використання пластичних речовин рослинами як в природних умовах, так і за їх механічних пошкоджень. На основі вивчення дії гербіцидів на рослини березки польової та особливостей транслокації діючої речовини гербіцидів у підземну частину рослин розроблено і запропоновано для практичного використання методи хімічного контролювання цих бур’янів у посівах зерново-бурякової сівозміни.

Ключові слова: березка польова, гербіциди, транслокація.

Потемкин В.А. Биологические особенности и контроль вьюнка полевого в посевах зерново-свекловичного севооборота. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.13 – гербология. – Национальный аграрный университет, Киев, 2006.

Диссертация посвящена вопросам особенностей биологии сорняков семейства Вьюнковых на примере вьюнка полевого Convolvulus arvensis L. в условиях центральной Лесостепи и северной Степи Украины, изучению влияния механического уничтожения надземной части растений сорняка на их рост и развитие; возможностей контроля вьюнка полевого в посевах зерново-свекловичного севооборота агротехническими и химическими методами. В диссертации определена динамика роста и развития вьюнка полевого в условиях вторичного фитоценоза и агрофитоценоза. Выявлено, что в условиях вторичного ценоза всходы вьюнка полевого появляются в третьей декаде апреля, цветение начинается во второй половине мая и до конца второй-третьей декады сентября растения успевают завершить цикл развития. Взаимное влияние растений вьюнка полевого и культурных растений (озимая пшеница, кукуруза, горох, сахарная свекла) характеризуется снижением темпов роста и развития растений сорняка в среднем на 15-20% в разреженных посевах и снижением урожайности культурных растений на 6-11% в зависимости от культуры.

При периодическом уничтожении надземной части растений вьюнка происходит увеличение периода времени, необходимого для возобновления вегетации.

Накопление полимеризованных сахаров в надземной и подземной частях растений в условиях вторичного ценоза происходит на протяжении всей вегетации, а накопление моносахаров прекращается после фазы цветения, после чего начинается снижение их концентрации. При периодическом уничтожении надземной части растений в процессе обработки почвы (лущение, культивация) присходит процесс распада полисахаров и использования их для возобновления утраченных органов.

Изучено действие наиболее популярных гербицидов в разных нормах расхода различных химических классов (Эстерон, Прима, Диален Супер, Гродил Ультра, Базис, Глифосат, Ураган) на рост и развитие растений сорняка в посевах яровой пшеницы, кукурузы, а также после уборки урожая культуры в условиях отсутствия культурных растений на поле. Наиболее эффективным выявлено использование смеси гербицидов Глифосат + Эстерон (4,5+0,8 л/га) или Ураган + Диален Супер (5,0+0,8 л/га) после уборки урожая предшественника. В посевах яровой пшеницы и кукурузы достаточно эффективным является использование гербицидов Прима (0,6 л/га), Эстерон (0,8 л/га) и Диален Супер (0,8 л/га).

Изучены особенности действия этих же гербицидов на растения вьюнка полевого при опрыскивании на разных этапах развития растений. Выявлено, что обработка наиболее эффективна в период формирования растениями сорняка стеблей длинной 15-20 см. При обработке на более ранних или более поздних этапах эффективность обработки снижается на 6-16%.

Динамика транслокации и накопления действующих веществ гербицидов различных химических классов в подземную часть растений вьюнка полевого существенно отличаются. Действующие вещества Глифосата (глифосат) и Эстерона (этилгексиловый эфир 2,4-Д) в большом количестве перемещаются в корневую систему растений сорняка и аккумулируются во всех ее частях (в первую очередь в меристеме), а действующие вещества Гродила Ультра (амидосульфурон и йодсульфуронметил натрия) перемещаются медленнее, и в небольших количествах.

На основе изучения действия гербицидов на вьюнок полевой и особенностей транслокации действующих веществ гербицидов в подземную часть растений разработано и предложено для практического использования методы химического контроля этих сорняков в посевах зерново-свекловичного севооборота. Проведена энергетическая и экономическая оценка целесообразности применения гербицидов в посевах основных культур зерново-свекловичного севооборота.

Ключевые слова: вьюнок полевой, гербициды, транслокация.

Potyomkin V.A. Biological characteristics and control of Field bindweed in grain-beet crop rotation system. – Manuscript.

The thesis for a candidate degree of agriculture sciences, the speciality 06.01.13 – gerbology. National agricultural university, Kyiv, 2006.

The thesis devote to the questions of biology characteristics of Convolvulaceae weeds in conditions of Forest-Steppe and northern Steppe of Ukraine; to influence of overhead weed part destroying on its growth and development; to control of field bindweed in the grain-beet crop rotation system by the herbicides and land treatment. In the thesis specified characteristics of field bindweed growth and development in a secondary phytocenosis and agrophytocenosis; mutual influence of field bindweed and crops; storage and using of mono- and polysaccharides in the conditions of secondary phytocenosis and under overhead weed part destroying. Created and proposed for practical using chemical control method for the field bindweed on the base of learning of herbicides action and translocation of herbicides active ingredients into underground part of weeds.

Key words: field bindweed, herbicides, translocation.