Библиотечный каталог авторефератов Украины

Розділ 5. Визначення захисної дії ікри та м’яса слимака апулярії в умовах

впливу  іонізуючої радіації.

Лікувально-профілактичні можливості м’яса та ікри ампулярії визначали експериментальним шляхом на опромінених щурах.

Дослідженнями було встановлено, що ендокринна система реагувала на вплив іонізуючого опромінення в дозі 2 Гр. Досліди тривали 20 діб.

Спостерігали також пошкоджуючу дію на мембрани еритроцитів та порушення тканинного дихання печінки у досліджуваних щурів.

Додавання до раціону тварин щоденно по 200 мг м’яса та ікри ампулярій (0,1-0,2%) знижувало викликані радіацією порушення. Так, відзначали підвищення вмісту гормону щитовидної залози -тироксину при додаванні до щоденного раціону тварин м’яса та ікри слимака ампулярій, відносно значень у тварин, які були опромінені.

Спостерігали статистично достовірні зміни вмісту стресового гормону надниркових залоз - кортикостерону на фоні іонізуючого опромінення. Так, відмічали зниження вмісту кортикостерону при годівлі тварин м’ясом та ікрою слимака ампулярії відповідно з 165,84±8,844 нМоль/л до 141,96±1,932 нМоль/л, (Р<0,05), та з 165,84±8,844 нМоль/л до 107,16±8,28 нМоль/л, (Р<0,05), відносно цього показника опромінених тварин. Це ж стосується і гормону підшлункової залози.

Експериментальні дані підтвердили мембраностабілізуючу дію споживання м’яса та ікри ампулярій при іонізуючому опроміненні, при цьому також покращується енергетичний метаболізм в печінці.

Ефективність сполучення процесів окислення з процесами фосфорилювання АДФ при цьому вища, ніж у опромінених тварин, і навіть вища ніж у контролі, що створює в організмі сприятливі умови для прискореного розвитку відновних процесів. Таким чином, проведеними дослідженнями показано, що м’ясо та ікра ампулярії є цінними поживними продуктами, містять біологічно активні речовини, вітаміни; мають радіопротекторні властивості. Вони позитивно впливають на ендокринну систему і сприяють нормалізації обміну речовин організму при дії іонізуючого опромінення. М’ясо та ікра ампулярій мають адаптогенні властивості та сприяють активації відновних процесів у печінці на фоні опромінення.

Розділ 6. Економічна доцільність розведення ампулярій в Україні.

Технологічні процеси на підприємствах України напрацьовують величезні кількості підігрітих та гарячих вод, потенціал яких використовується далеко не повністю. Водойми-охолоджувачі, скидні канали атомних та теплових електростанцій є потужною виробничою базою для розвитку тепловодної аквакультури. Враховуючи перспективність цього напрямку, в 70-80 роки в державі було побудовано 15 тепловодних рибних господарств, серед яких ефективно функціонували садково-басейнові господарства, які були створені при Запорізькій, Київській (ТЕЦ-5), Придніпровській, Миронівській та Слав'янскій теплоелектростанціях та Запорізькій, Південно-Українській, Чорнобильській АЕС, загальна площа басейнів яких складала більше 65 тис. м2. Проте економічна криза, яку переживає народно-господарський комплекс, особливо негативно позначилась на роботі високотехнологічних, але і високозатратних підприємствах, якими є ці господарства.

Висока ціна на спеціалізовані високобілкові рибні корми та значний об'єм їх використання змусили Держкомрибгосп згорнути роботи з вирощування коропа, форелі, канального сома та осетрових в тепловодних рибних господарствах. Вирощування риби в цих умовах стало збитковим. Сьогодні виробничі потужності їх використовуються лише на 10-12 % і в переважній більшості для короткотермінового перетримування товарної риби. Щорічно 57,5-58,8 тис. м2 басейнів не використовуються і відбувається їх руйнація. Наші дослідження по вирощуванню слимака ампулярії в басейнах і лотках тепловодних рибних господарств "Київрибгоспу" та Запорізького облрибокомбінату вказують не тільки на доцільність перепрофілювання існуючих басейнових господарств, але й на нагальну потребу створення нових малокапіталоємких лоткових ліній для вирощування слимаків.

Встановлено, що за вегетаційний період з квітня по жовтень в басейнах на відкритому повітрі можна щонайменше двічі одержувати товарну продукцію. У виробничих умовах було одержано в середньому з кожного м2 басейну від 2 до 3 кг товарних слимаків середньою індивідуальною масою 7-11 г та більше. Затрати рибного комбікорму (рецепт К ІІІ-3/2 Укр, 8-10% раціону) з вмістом сирого протеїну 14-17 % на вирощування одного кілограма товарних молюсків складали 0.82-1,05 кг.

При визначенні затрат робочого часу було встановлено, що два робітники можуть забезпечити обслуговування 40 басейнів загальною площею 8 тис. м2, і виростити за вегетаційний сезон 32-48 т товарних слимаків та одержати не менше 180 кг ікри. Собівартість 1 кг товарних ампулярій у живій вазі складає 0,35-0,42 грн.

Вартість вирощеної продукції лише по живих товарних слимаках при її реалізації навіть за самою низькою ціною  (8 грн. за один кілограм) складає 256-384 тис. грн. Прибуток  від  реалізації  продукції  може  бути  одержаний у сумі 242,3-366,9 тис. грн. Додатково значні кошти будуть одержані після виготовлення із ікри харчових добавок та препаратів лікувально-профілактичного значення.

В И С Н О В К И

1. Задовільний щодо потреб людини біохімічний склад тіла ампулярій, важливі його поживні та лікарські властивості, відносно легке пристосування до життя в умовах тепловодних водойм, швидкий темп росту, малозатратність при вирощуванні роблять ампулярій перспективним об'єктом тепловодної аквакультури в Україні.
2. Абіотичні умови українських тепловодних рибних господарств індустріального  типу, як доведено дослідженнями, в цілому відповідають вимогам життя і промислового вирощування ампулярій. Гідрохімічний, газовий, температурний та фізико-гідрологічний режими задовольняють основні вимого цих молюсків, зебезпечуючи доцільність ведення на Україні відповідного аквакультурного господарства.
3. В умовах України ампулярія має швидкий темп росту: 57,2 мм (2 місяці),     69,5 мм (4 місяці); температурні пороги її знаходяться у межах від +2-5 °С до +45-46 °С; цей об'єкт можє реалізувати свої адаптаційні можливості в тепловодних рибних господарствах.
4. Встановлено, що молюск ампулярія  роздільностатевий:  самиці крупніші за самців; статевозрілість настає у 1,5-2 місячному віці. У темпах розвитку яєць та молоді значна роль належить температурі. Від однієї самиці за вегетаційний сезон можна одержати 10-15 кладок, плодючість її коливається  від 80 до 350 яєць на кладку.
5. Визначальними факторами розведення ампулярій є: раціон (кропива, ряска, комбікорм, інше), якість і щільність посадки плідників, інтенсивність водообміну. Чим вища температура повітря, тим коротша тривалість інкубаційного періоду. Найбільш оптимальний репродуктивний вік ампулярій 3-8 місяців масою 10-40 г; співвідношення самиць до самців - від 1:1 до 3:1. Оптимальні строки отримання кладок ампулярій - квітень-червень.
6. Удосконалено три способи отримання молоді з кладок, які базуються: на відкладанні яєць безпосередньо на стінах ємкостей; на субстратах, які потім переносять у інші ємкості;  на натягнутій над басейном делі, де розкладають зняті в інших місцях кладки. За температури повітря 27-33 °С, вологості 80 % та при денному освітленні вихід молоді з кладок завершується за 14 діб.
7. Рекомендований нормований режим годівлі у виробничих умовах з частотою двічі на добу та інтервалом 4-5 годин, що обгрунтовано чіткою суголосністю  протікання харчового циклу, в залежності  від складу їжі та температури. Чим вище остання,  тим швидше травлення, зокрема при температурі 20°С вона складає 5 год., при температурі 25°С - 4 год.
8. Відпрацьовані основні технологічні нормативи вирощування ампулярій в залежності від основних параметрів середовища: стартова маса - 0,4 - 0,5 г, щільність посадки від 50 до 400 екз./м2, проточність - 0,1-1 л/с, термін вирощування - 1,5-2 місяці, вихід молоді - 87,4-95,0 %, продуктивність слимаків від 1,0 до 3,0 кг/ м2.
9. Хімічний склад тіла та кладок яєць слимаків містить від 7,0 до 10,76 % білку; 0,7-1,4 % ліпідів; 11-13 % золи; більше 14 % БЕР. Кількість фосфоліпідів в кладках від загальної кількості жирів складає 42,7-45,49 %; каротиноїдів - 6,16 %, холестерину - 3,7-4,9 %, глікозидів - до 10,8 %. В тілі та кладках яєць виявлено 17 амінокислот з яких 8 незамінних;  у гонадах ампулярій виявлені насичені, мононенасичені та поліненасичені жирні кислоти, з яких до 60 % поліненасичених, серед них до 20 % - докозететраенова та докозопентаенова, відмічені вітаміни А та Е.
10. Біохімічний склад м'яса та ікри ампулярій визначає їх значимість як цінного харчового делікатесного продукту. Установлена наявність у складі тіла ампулярій - ліпідів, фосфоліпідів, каротиноїдів, сапонінів, що засвідчує реальність їх застосування в якості харчових добавок до складу лікувально-профілактичного харчування.
11. Встановлено, що м’ясо та ікра ампулярій мають радіопротекторні властивості, мембранно-стабілізуючий ефект, покращують метаболічні процеси, нормалізують ендокринний статус тварин. Після проведення клінічних випробувань вони можуть бути рекомендовані для лікувально-профілактичного харчування осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС та від щкідливих умов довкілля.
12. Встановлена виробнича доцільність і перспектива перепрофілювання збудованих, але не функціонуючих тепловодних рибних господарств на вирощування ампулярій, що дасть можливість повернути "до життя" існуючі виробничі потужності.

Рекомендації для практичного використання.

Результати роботи можуть бути використані в практиці тепловодних господарств України для широкомасштабного розведення там ампулярій, як цінного делікатесного харчового продукту та одержання сировини для виробництва цінних лікарсько-профілактичних харчових добавок.

Отримані матеріали відкривають нові перспективи в збільшенні біопотенціалу технічних тепловодних водойм України.

Напрацьовані технологічні матеріали щодо вирощування ампулярій у бетонних басейнах Київського виробничого тепловодного рибного господарства при ТЕЦ-5 та рибгоспу «Енергодар» Запорізького рибокомбінату, дають можливість розширювати об'єми вирощування цього молюска в інших тепловодних рибних господарствах України.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ:

1. Гудима Б.І. Проблеми і перспективи аквакультури на Україні //Таврійський науковий вісник.-Херсон.-1998.-вип.7.-С. 103-108.
2. Гудима Б.І., Кражан С.А. Фізіологічна оцінка молоді ампулярій, як одного з перспективних об’єктів аквакультури // Тваринництво України - 1998. - № 10.- С.8.
3. Гудима Б.І., Кражан С.А., Порохняк Л.А., Дерев’янко Л.П., Горчакова Л.А. Слимак ампулярії як харчова добавка з радіопротекторними властивостями // Таврійський науковий вісник.-Херсон.-1998.-вип.7.-С.109-116.
4. Гудима Б.І., Кражан С.А., Порохняк Л.А., Дерев’янко Л.П.,   Горчакова Л.А., Бож-ок О.В. Радіозахисні властивості ікри слимаків ампулярії // Таврійський науковий вісник.-Херсон.-1998.-вип.7.-С.117-123.
5. Лебская Т.К., Гудыма Б.И., Кражан С.А., Кузьменкова М.Б. Размерно-массовый состав и некоторые биохимические свойства ампулярий // Таврійський науковий вісник.-Херсон.-1998.-вип.7.-С.217-223.
6. Гудима Б.І. До питання розмноження слимака ампулярія. // Рибне господарство.-1999.- № 52-53.-С.114-118.
7. Кражан С.А., Гудима Б.І., Ігнатчик С.А. Вирощування плідників ампулярій та одержання кладок.// Рибне господарство.-1999.- № 52-53.-С.118-124.
8. Гудыма Б.И., Кражан С.А. Деликатесные улитки - перспективный объект рыбной отрасли Украины // Повышение качества продуктов внутренних водоемов: Материалы международной конференции, 8-9 октября 1996 г.-К.:-1996.-С.161.
9. Гудыма Б.И., Кражан С.А. Ампулярия как деликатесный объект аквакультуры в тепловодных водоемах Украины // Другий з’їзд гідроекологічного товариства України: Тез. доп.К.-1997.-Т.2.-С.39.

                                                      АНОТАЦІЇ

Гудима Б.І. Ампулярія як новий нетрадиційний об’єкт тепловодного рибництва в Україні. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.03 -  рибництво. - Інститут рибного господарства УААН, Київ, 1999.

Дисертацію присвячено питанням вирощування слимака ампулярія, виходця тропічного поясу. Дисертант пропонує використання нового нетрадиційного об'єкта у тепловодному рибництві. Визначена принципова можливість культивування  ампулярій у тепловодних господарствах індустріального типу. Встановлені оптимальні щільності посадки плідників, методи одержання кладок та молоді, підрощування та вирощування товарної маси, отримані нові дані щодо використання м’яса та ікри ампулярій як делікатесної продукції та сировини для виготовлення харчових добавок лікувально-профілактичного значення. Одержана перша товарна продукція За результатами експериментальних робіт проведений економічний аналіз, що підтвердив доцільність культивування ампулярії в Україні. Запропоновані основні параметри відтворення ампулярії будуть використані при вирощуванні її в умовах тепловодних господарств України..

Ключові слова: слимак ампулярія, вікові групи, щільність посадки, товарне вирощування, годівля.

Гудыма Б.И. Ампулярия как нетрадиционный объект  тепловодного рыбоводства в Украине - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.03 -  рыбоводство. - Институт  рыбного хозяйства УААН, Киев, 1999.

Составным моментом современного рыбоводства становится аквакультура, доля которой в общем выпуске продукции с каждым десятилетием возрастает. Как новый элемент хозяйствования, особенно на Украине, аквакультура имеет большой потенциал для своего развития и большое количество свободных экологических ниш требующих своего заполнения ценными промысловыми видами, в том числе используемыми в мировой практике. Престижным в данном контексте оказался тропический моллюск ампулярия, широко задействованный в тепловодных хозяйствах различных стран мира. Отсутствие опыта его разведения на Украине было значительным тормозом увеличения продуктивности пресноводной использованием аквакультуры.

Диссертация посвящена проблеме интродукции, особенностям выращивания и способам реализации на Украине ампулярии. Диссертант предлагает использовать новый нетрадиционный объект в тепловодном рыбоводстве. Исследованиям подверглись основные параметры среды и технологии выращивания, обеспечившие реализацию промышленной интродукции ампулярии на Украине. Детальный аналитический обзор как европейского, так и мирового опыта промышленной эксплуатации данного вида, позволил избежать многих ошибок, сопровождавших вселение ампулярии в теплотехнические водоемы умеренной зоны. Подобранные наиболее современные взаимосвязанные методики, дополняя одна другую, позволили охватить весь спектр проблем как с выращиванием, так и с утилизацией ампулярии.

Изучение абиотических условий среды начато с гидрохимии, с определения минерализации воды, ее жесткости, водородного показателя воды (рН), состава и соотношения главных ионов, кислородного режима и их сукцессий в условиях колебаний температурного и водного режимов, а также степени техногенного загрязнения.  Вторым важнейшим фактором оказалась температура. Многочисленные, проведенные по ходу выполнения диссертации, эксперименты показали существенную сопряженность гидрохимического и термического режимов с насыщением воды кислородом, с процессами самоочищения в исследуемых водоемах, а также с физиологией самих ампулярий, их способностью к преодолению негативных моментов, выживанию и промышленному выращиванию.

Морфолого-екологические особенности изученного вида ампулярий интродуцированного в Украине, в целом сказались в пределах тех параметров, которые характерны для ампулярий, выращиваемых в тепловодных водоемах Европы. Определенные местные условия прослеживаются в выживании молоди, в величинах ее пороговых температур (верхняя +45 - 46 °С и нижняя - + 2 - 4 °С), в темпе роста самой молоди. Установлены также специфические черты биологии взрослых форм ампулярий, проявления половых отличий, репродукционные возможности самок и так далее.

В числе важнейших факторов успешного промышленного разведения ампулярий ведущими были: температура, влияние сезонов года, половое соотношение маточного материала, плотность посадки и качество производителей. При определении пищевого рациона был опробован большой спектр разнообразных кормов, из которых оптимальными оказались крапива, овощи, комбикорм.

Системой многоплановых опытов было выполнено 5 серий исследований, где были заложены различные комбинации как ведущих, так и второстепенных параметров,  которые позволили выявить наиболее подходящий для Украины диапазон показателей и мероприятий, оптимальный для получения наибольшего выхода товарной продукции ампулярии в Украине.

В диссертации приводится также, полученный в процессе работы по ней, размерно-массовый и химический состав и некоторые биохимические особенности  мяса и икры ампулярии. Определены и проверены в опытах на крысах защитные свойства как икры, так и мяса этого моллюска в условиях влияния ионизирующей радиации, что крайне важно для постчернобыльской Украины.

Таким образом, определена принципиальная возможность культивирования ампулярии в тепловодных хозяйствах индустриального типа. Установлены оптимальные плотности посадки производителей, методы получения кладок и молоди, выращивание товарной массы. Получены новые данные по использованию мяса и икры ампулярий как продукции деликатесного и лечебно-профилактического действия. По результатам экспериментальных работ проведен экономический анализ, показавший целесообразность выращивания ампулярий в Украине. Предложены основные параметры воспроизводства ампулярий, адекватные для создания технологии выращивания ее в условиях тепловодных хозяйств Украины. Получена первая товарная продукция.

Ключевые слова:  улитка ампулярия, возрастные группы, плотность посадки, товарное выращивание, кормление.

Gudima B.I. Ampulyaria as untraditional object warm-water fish-farming in Ukraine - Manuscript.

Thesis for a  Candidate“s Degree in Agricultural Sciences,  Speciality 06.02.03 -  Fish-Breeding.-The Institute of fishery, the Ukrainian Academy of Agrarian Sciences (UAAS), Kyiv, 1999.

The dissertation is devoted to questions of cultivation a snail ampulyaria from of torrid zone. Scientist proposes to use the new untraditional object in warm-water fish-farming. The key opportunity cultivation ampulyaria in  farm of an industrial type is determined. The optimum densities of landing of the sires, methods of reception roe and fry, cultivation of commodity  mass are established. The new results on use of meat and roe of ampulyaria as delicious and treatment-and-prophylactic product are obtained. The economic analysis has shown efficiency of introduction them in Ukraine. The basic parameters of reproduction ampulyaria, adequate for making technology of cultivation her in conditions warm-water  farm of Ukraine are offered. The first commodity output is obtained.

Key words: a snail ampulyaria, age groups, density of landing, commodity cultivation, feeding.